Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6-1649св14 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 20.05.2014. Забезпечено надання загального доступу: 20.05.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Ухвалаіменем україни 14 травня 2014 року                                                                              м. Київ 
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах
		Вищого спеціалізованого суду України 
		з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:
		Парінової І.К.,Гончара В.П.,Савченко В.О.,розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_4, заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», товариство з обмеженою відповідальністю «ВДП», ОСОБА_5 про скасування рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків; об'єднаною заявою ОСОБА_5, заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», товариство з обмеженою відповідальністю «ВДП», ОСОБА_4 про скасування рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків; об'єднаною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ВДП», заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», ОСОБА_4, ОСОБА_5 про скасування рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, за касаційними скаргами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 28 лютого 2013 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від                 19 листопада 2013 року, 
		в с т а н о в и л а : 
		У липні 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою про скасування рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 12 травня 2011 року в справі № 243/10 за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ «Укрсоцбанк») до товариства з обмеженою відповідальністю «ВДП» (далі - ТОВ «ВДП»), ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням третейського судді Стеценко В.П. постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 12 травня 2011 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ТОВ «ВДП», ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 12 220 671 грн 14 коп. та 25 500 грн витрат, пов'язаних із вирішенням спору Третейським судом. Зазначав, що склад третейського суду яким прийнято рішення не відповідав вимогам закону, оскільки третейський суддя не був визначений третейською угодою; він не був повідомлений належним чином про день та час розгляду справи, що позбавило його можливості брати участь в судовому засіданні, надати відзив на позов та подати зустрічний позов; йому не було відомо про результати розгляду заяви про відвід судді  Стеценка В.П. Крім того, банк звернувся з позовом до суду в квітні 2011 року, тобто, з пропуском встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячного строку. 
		У липні 2011 року до суду надійшла заява ОСОБА_5 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 12 травня 2011 року по справі № 243/10. Вимоги обґрунтовані тим, що склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону, третейський суддя не був визначений третейською угодою; він не був повідомлений належним чином про день та час розгляду справи, що позбавило його можливості участі в судовому засіданні, наданні відзиву на позов та зустрічного позову. Крім того, не було відомо про результати розгляду заяви про відвід судді Стеценка В.П. Також просив врахувати, що рішенням Апеляційного суду м. Києва від 01 листопада 2012 року договір поруки            № 014/03-13 від 13 березня 2007 року визнано припиненим, оскільки банк звернувся до суду лише в квітні 2011 року, тобто, з пропуском встановленого  ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячного строку. 
		У серпні 2011 року ТОВ «ВДП» звернулося до суду з заявою про скасування рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 12 травня 2011 року по справі № 243/10, посилаючись на те, що третейський суддя Стеценко В.П. не визначений третейською угодою, що позбавило можливості визнати знання цього судді, його досвід, ділові та моральні якості, необхідні для вирішення спору. Крім того, подавалося клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням представника у відрядженні, яке було відхилено, в рішенні не зазначено з яких підстав дане клопотання визнано необґрунтованим. Також ТОВ «ВДП» у зв'язку з відсутністю в судовому засіданні було позбавлено можливості надати свій відзив на позовну заяву, представити свої доводи та міркування, та подати зустрічний позов. Не було повідомлено про наслідки заяви про відвід третейського судці Стеценко В.П.
		Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 28 лютого                 2013 року в задоволенні заяви ОСОБА_4, ТОВ «ВДП» відмовлено. Заяву ОСОБА_5 задоволено частково. Скасовано рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у складі третейського судді Стеценка В.П., відповідно до третейської угоди, від 12 травня 2011 року в справі № 243/10 за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ТОВ «ВДП»,           ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості в частині стягнення заборгованості та третейського збору з ОСОБА_5
		Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 19 листопада 2013 року ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 28 лютого 2013 року скасовано в частині, що стосується стягнення заборгованості та третейського збору з ОСОБА_5 Постановлено в цій частині нову ухвалу, якою в задоволенні заяви ОСОБА_5 відмовлено. В іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
		У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвали суду першої та апеляційної інстанцій, мотивуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		ОСОБА_5, у поданій касаційній скарзі порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, і просить залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
		Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. 
		Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. 
		Постановляючи оскаржувані рішення, суди попередніх інстанцій правильно виходили із того, що підстав, визначених ст. 389-5 ЦПК України для скасування рішення третейського суду, не встановлено. 
		Доводи касаційних скарг про неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права є безпідставними, не спростовують висновків суду апеляційної інстанцій і  суду першої інстанції у нескасованій апеляційним судом його частині та не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень. 
		Оскільки зі змісту касаційної скарги не вбачається порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.
		Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 
		у х в а л и л а: 
		Касаційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відхилити.
		Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 28 лютого 2013 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 19 листопада 2013 року залишити без змін.  
		Ухвала оскарженню не підлягає. 
		Колегія суддів:
		 
		І.К. ПаріноваВ.П. Гончар В.О. Савченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...