Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/4119/13 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Орендні правовідносини.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 22.05.2014. Забезпечено надання загального доступу: 23.05.2014.
Дата набрання законної сили: 20.05.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
		_________________________________________________________________________________________________________
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"20" травня 2014 р.                                                             Справа № 914/4119/13 
		 
		Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
		головуючого-судді                                                                     Бонк Т. Б.
		суддів                                                                                          Бойко С.М.
		                                                                                                             Марко Р.І.
		при секретарі судового засідання  І.Борщ
		за участю представників сторін:
		від прокуратури (скаржник)- Куцик В.Б. (посвідчення № 011165 від 24.10.2012 року).
		від позивача - Парамонов О. С.( представник за довіреністю)
		від відповідача - Різник О.Р. (пред-к за довіреністю)
		від третьої особи (скаржник) - Райхель Р. П. (представник за довіреністю)
		 
		розглянувши апеляційну скаргу першого заступника прокурора прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Львівського відділення фонду державного майна України по Львівській області  від 30.01.2014 року № 05/1-54 вих -14;  апеляційну скаргу Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 27.01.2014 року № 22-10-04 
		на рішення господарського суду Львівської області від 16 січня 2014 року, суддя  М.Р.Король,
		у справі  за  №  914/4119/13
		за позовом заступника прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів,
		до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСА-ОГ", м. Львів,
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Львівська дирекція Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", м. Львів,
		про виселення з нежитлових приміщень, повернення майна балансоутримувачу та стягнення   175 002,39 грн. неустойки 
		ВСТАНОВИВ:
		рішенням господарського суду Львівської області від 16 січня 2014 року у справі за №  914/4119/13 у позові заступника прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів, до товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСА-ОГ", м. Львів, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Львівська дирекція Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", м. Львів, про виселення з нежитлових приміщень, повернення майна балансоутримувачу та стягнення 175 002, 39 грн. неустойки - відмовлено. 
		Рішення суду мотивоване тим, що враховуючи те, що укладений між сторонами договір оренди державного нерухомого майна було визнано судом недійсним на майбутнє, то до господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним, застосовуються наслідки недійсності такого зобов'язання, а не наслідки, встановлені для припиненого господарського зобов'язання на загальних підставах, передбачених ст. 291 ГК України. Повернення спірного орендованого майна повинно відбуватися в порядку, встановленому у прийнятому рішенні суду.
		В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки в розмірі 175002,39 грн.  та в цій частині прийняти нове рішення, яким позов про стягнення неустойки в розмірі 175 002,39 грн. задоволити мотивуючи це тим, що висновок суду про неможливість застосування до спірних правовідносин ст. 785 ЦК України не відповідає вимогам законодавства, оскільки вказаною статтею  передбачені наслідки, пов'язані з моментом припинення договору оренди.
		В апеляційній скарзі третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Львівська дирекція Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", м. Львів, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю мотивуючи це тим, що у відповідача у зв'язку з визнанням договору оренди недійсним на майбутнє відсутні правові підстави для користування спірним орендованим нерухомим майном, а відтак він зобов'язаний повернути його та сплатити неустойку згідно вимог ст. 785 ЦК України. 
		Відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції
		Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційних скаргах, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення з наступних підстав.
		Судом встановлено, що 21.08.2012 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (орендодавцем згідно договору, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІСА-ОГ" (орендарем згідно договору, відповідачем у справі) було укладено Договір оренди державного нерухомого майна № 132 від 21.08.2012 року (далі-Договір), у відповідності до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 384,8 кв.м., що розташовані на 1-му поверсі трьохповерхової будівлі Львівського поштампу, (далі - майно), реєстровий номер 21560045.1400 АААЖЕЕ514, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Словацького, 1 та перебуває на балансі Львівської дирекції УДППЗ "Укрпошта" (далі - Балансоутримувач).
		Даний Договір підписано орендодавцем Регіональним відділенням ФДМ України у Львівській області та погоджено балансоутримувачем об'єкту оренди - Львівською дирекцією УДППЗ «Укрпошта». 
		21.08.2012 року орендарем від орендодавця (Регіональне відділення ФДМУ по Львівській області) прийнято в строкове платне користування вищезазначене майно, що підтверджується актом приймання-передачі індивідуально визначеного нерухомого майна № 132.
		Такий Акт підписано орендодавцем Регіональним відділенням ФДМ України у Львівській області та погоджено балансоутримувачем об'єкту оренди - Львівською дирекцією УДППЗ «Укрпошта». 
		Постановою Львівського апеляційного господарського суду у справі № 5015/4304/12 від 19.02.2013 року, яка набрала законної сили, договір оренди № 132 від 21.08.2012 року, укладений між РВ ФДМУ по Львівській області та ТзОВ "Віса-Ог", визнано недійсним на майбутнє та зобов'язано орендаря повернути орендодавцю Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Львівській області орендоване майно.
		Зокрема, пунктом 4 резолютивної частини постанови Львівського апеляційного господарського суду від 19.02.2013 р. у справі №5015/4304/12 зобов'язано ТзОВ "ВІСА-ОГ" повернути регіональному відділенню Фонду державного майна України по Львівській області вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 384,8 кв.м., що розташовані на 1-му поверсі трьохповерхової будівлі Львівського поштампу, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Словацького, 1. 
		Задоволення вимоги прокурора та позивача про зобов'язання повернути спірне майно Львівським апеляційним господарським судом у вищевказаній постанові мотивовано тим, що, виходячи із змісту спірних правовідносин, недійсність договору на майбутнє не припиняє і не унеможливлює виконання зобов'язань відповідача - ТзОВ "ВІСА-ОГ" щодо повернення орендованого майна. 
		Вищезазначене рішення суду набрало законної сили. 
		В силу положень ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. 
		Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом. (Частина 2 ст. 13 Закону України „Про судоустрій і статус суддів").
		Рішення суду виконується у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження" у примусовому порядку.
		Проте доказів виконання вищезазначеного рішення суду, яке набрало законної сили, у справі № 5015/4304/12 в добровільному порядку, як і доказів звернення позивача до виконавчих органів та відкриття виконавчого провадження за виконавчими документами, не надано.
		Прокурор в інтересах держави в особі Львівського відділення фонду державного майна України по Львівській області - власника майна (позивача) у даній справі просив виселити відповідача з нежитлових орендованих приміщень, повернути вказане майно балансоутримувачу, про що скласти відповідний акт, та стягнути неустойку. В той же час, позивачем (прокуратура) як апелянтом рішення суду про відмову у задоволенні цього позову було оскаржено лише в частині сплати неустойки. 
		В даному випадку свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 610, 785 ЦК України, п.п. 10.9., 10.10, 10.11 Договору. Позивачем в ході розгляду справи у першій інстанції не змінювалися предмет чи підстава позову.
		Згідно ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.
		Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до  відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову  становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
		Слід зазначити, що Постановою Львівського апеляційного господарського суду у справі № 5015/4304/12 від 19.02.2013 року, яка набрала законної сили, орендаря (відповідача) вже було зобов'язано повернути спірне орендоване майно, однак орендодавцю (власнику державного майна) Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Львівській області. Таким чином, юридична доля спірного майна вже була вирішена у вказаному рішенні суду, яке набрало законної сили.
		Крім того, враховуючи, що 19.02.2013р. Договір оренди № 132 від 21.08.2012 року визнаний Львівським апеляційним господарським судом недійсним на майбутнє у справі №5015/4304/12, посилання прокурора в позовній заяві на пункти вказаного Договору є безпідставним, зокрема, п.п. 10.9 та 10.10, якими сторони Договору обумовили порядок повернення предмета оренди: у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу. 
		Зобов'язання відповідача повернути орендоване майно за Договором в даному випадку відсутнє як таке що припинилося у зв'язку з визнанням Договору недійсним. 
		Відтак, апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції у даній справі про те, що повернення спірного майна як наслідок визнання правочину недійсним повинно відбуватись в порядку, встановленому постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.02.2013 р. у справі №5015/4304/12, а тому вважає висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовної вимоги про повернення орендованого майна законним та обґрунтованим. 
		Крім того, вимога про зобов'язання орендаря повернути майно, не може бути виконана у примусовому порядку, як і не є способом захисту цивільного права, визначеного ст. 16 ЦК України. Примусове виконання обов'язку в натурі як спосіб захисту цивільного права, обумовлений ст. 16 ЦК України відповідає вимозі про витребування майна.  (Постанова Вищого господарського суду України від 13.02.2014 року у справі № 914/3025/13).
		 
		Згідно ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. 
		Отже, передбачені ч.2 ст.785 ЦК України наслідки неповернення речі пов'язані з моментом припинення договору оренди (найму). 
		Слід зазначити, що норми ст. 785 ЦК України регулюють зобов'язально - правові відносини, які в даному випадку відсутні, оскільки зобов'язання за недійсним договором оренди припинені.
		Підстави припинення даного виду договорів визначені в ч. 2 ст. 291 ГК України. (ч. 3 п. 5.4. Постанови пленуму Вищого господарського суду України №12 від 29.05.2013 р. „Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна").
		У відповідності до ч. 2 ст. 291 ГК України, договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди. 
		Частиною 2 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем.
		Пунктом 1 ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
		Якщо господарське зобов'язання припиняється лише на майбутнє, господарським судам слід виходити з того, що у відповідних випадках і неможливості повернення одержаного за зобов'язанням у натурі правові наслідки такої недійсності визначаються відповідно до статті 216 ЦК України та частини другої статті 208 ГК України.
		Момент припинення виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним, визначено ч.3 ст.207 ГК України, згідно якої виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє. 
		Відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
		Виходячи зі змісту вищенаведених норм, наслідки, передбачені ст. 785 ЦК України, до спірних правовідносин не можуть бути застосовані.
		Враховуючи викладене, до господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним, застосовуються наслідки недійсності такого зобов'язання, а не наслідки, встановлені для припиненого господарського зобов'язання на загальних підставах, передбачених ст. 291 ГК України. 
		        Відтак, апеляційний господарський суд погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовної вимоги про стягнення неустойки в розмірі 175002, 39 грн. 
		        Щодо позовної вимоги про виселення ТОВ «Віса - ОГ» з нежитлових приміщень загальною площею 384,8 кв.м., розміщених за адресою: м.Львів, вул. Словацького, 1, то слід зазначити, що така позовна вимога є необґрунтованою, оскільки в матеріалах справи відсутні докази перебування відповідача у орендованому приміщення, зокрема, наявність меблів, техніки, працівників відповідача тощо.
		Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з урахуванням усіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.
		Зважаючи на те, що апеляційну скаргу залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору залишаються на скаржнику відповідно до ст. 49 ГПК України.
		Приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.
		Відтак, у зв'язку з поданням прокурором апеляційної скарги в інтересах держави в особі Львівського відділення фонду державного майна України по Львівській області та у зв'язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення суду - без змін, з позивача в доход державного бюджету України слід стягнути  судовий збір в розмірі 1750,02 грн. за розгляд справи в апеляційній інстанції (за оскарження прокурором рішення в частині вимог майнового характеру).
		Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1.          Рішення господарського суду Львівської області від 16 січня 2014 року у справі за № 914/4119/13 - залишити без змін, апеляційні скарги першого заступника прокурора прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Львівського відділення фонду державного майна України по Львівській області  від 30.01.2014 року № 05/1-54 вих-14 та Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 27.01.2014 року № 22-10-04 - без задоволення.
		2.          Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів (код ЄДРПОУ 20823070) 1750,02 (тисяча сімсот п'ятдесят гривень дві копійки) судового збору в доход державного бюджету України. 
		3.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
		     4.          Матеріали справи скерувати на адресу місцевого господарського суду.
		 
		Повний текст постанови виготовлений 21.05.2014 р.
		 
		Головуючий суддя                                                                      Бонк Т. Б.
		 
		Суддя                                                                                          Бойко С.М.
		 
		Суддя                                                                                          Марко Р.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...