Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/767/14 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 22.05.2014. Забезпечено надання загального доступу: 22.05.2014.
Дата набрання законної сили: 21.05.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"21" травня 2014 р.           Справа№ 910/767/14
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:          Самсіна  Р.І.
		суддів:            Власова  Ю.Л. 
		          Шаптали Є.Ю. 
		За розглядом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобілочка» на рішення  Господарського суду  міста Києва  від 25.02.2014р. у справі № 910/767/14 (суддя Сівакова В.В.) 
		 
		За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобілочка»
		до       Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум-Менеджмент Груп»
		про     визнання недійсним частини пункту договору
		 
		за участю представників сторін:
		від позивача (скаржник): не з'явились; 
		від відповідача: Зорич Г.А. (довіреність від 11.11.2013р.); 
		    
		ВСТАНОВИВ:
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.02.2014р. відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобілочка» про визнання недійсним з 11 квітня 2012р. частини пункту 12.5 договору суборенди № 84-К від 11.04.2012р. укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Форум-Менеджмент Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мобілочка» в частині: «12.5. У випадку дострокового припинення дії цього договору з ініціативи суборендаря, суборендар зобов'язується сплатити позивачу штраф в розмірі 200 158, 40 грн., що є еквівалентом 25 066, 80 доларів США на день укладення договору, в гривнях по офіційно встановленому курсу НБУ на день припинення дії договору з урахуванням п. 2.3 цього договору, крім того ПДВ».
		Ухвалою суду від 03.04.2014р. порушено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобілочка», у якій, скаржник просить:
		- рішення Господарського суду міста Києва по справі № 910/767/14 від 18.02.2014р. за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобілочка» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум-Менеджмент Груп» про визнання недійсним частини п. 2.15 договору суборенди № 84-К від 11.04.2012р. - скасувати повністю; 
		- прийняти нове рішення, в якому позовні вимоги ТОВ «Мобілочка» задовольнити в повному обсязі та визнати з 11 квітня 2012р. недійсним частину пункту 12.5 договору суборенди № 84-К від 11.04.2012р. укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Форум-Менеджмент Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мобілочка» в частині: «12.5. У випадку дострокового припинення дії цього договору з ініціативи суборендаря, суборендар зобов'язується сплатити позивачу штраф в розмірі 200 158, 40 грн., що є еквівалентом 25 066, 80 доларів США на день укладення договору, в гривнях по офіційно встановленому курсу НБУ на день припинення дії договору з урахуванням п. 2.3 цього договору, крім того ПДВ».
		З рішенням суду від 18.02.2014р. апелянт не згоден та вважає його таким, що прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права і підлягає скасуванню.
		За твердженнями скаржника, судом першої інстанції не було взято до уваги суттєву обставину справи, яка полягає в тому, що п. 12.5 договору не відповідає нормам діючого законодавства та обставину, що пункт аналогічного договору, що був укладений між сторонами був визнаний недійсним в судовому порядку. 
		Вимоги позивача обґрунтовані тим, що  п. 12.5. договору не відповідає діючому законодавству України, оскільки на суборендаря покладається обов'язок сплатити штраф у випадку користування позивачем своїм правом на дострокове припинення дії договору. При цьому користування суборендарем своїм правом на дострокове розірвання договору не може кваліфікуватися як правопорушення у сфері господарювання/господарського зобов'язання.  Отже оскаржуваним п. 12.5. договору порушуються гарантовані та законні права позивача передбачені, зокрема п. 16.5 договору суборенди. 
		В судове засідання не з'явились представники позивача - ТОВ «Мобілочка», однак враховуючи, що явка в судове засідання є правом сторін, а не їх обов'язком, не визнавалась судом обов'язковою для представників сторін, справа може розглядатись без їх участі, оскільки таке нез'явлення не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. 
		Судом взято до уваги клопотання позивача викладене у телеграмі отриманій судом, про відкладення розгляду апеляційної скарги через неможливість директора прибути в судове засідання, однак зазначені обставини не є перешкодою для розгляду скарги, стороною у справі є ТОВ «Мобілочка», а не конкретний представник, чи директор, ГПК України передбачає ведення справи через представника, що надає можливість уповноважити на участь в судовому засіданні іншу особу. 
		Відкладення розгляду справи можливо згідно норм ГПК України (ст. 77), саме, у разі коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, та не ставиться в залежність від наявності клопотання сторони тощо. 
		У апеляційній скарзі викладені підстави з яких, за твердженням скаржника підлягає скасуванню прийняте судом першої інстанції рішення у справі, такі суду є зрозумілими, не потребують додаткового роз'яснення представником. 
		За розглядом матеріалів справи, при дослідженні наявних доказів, враховуючи доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, судом відзначається про відсутність підстав для скасування судового рішення при врахуванні наступного. 
		 
		Матеріалами справи підтверджено та встановлено під час розгляду справи судом першої інстанції, що згідно з умовами укладеного 11 квітня 2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Форум-Менеджмент Груп», як орендарем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мобілочка», як суборендарем, договору суборенди № 84-К, орендар зобов'язувався передати в суборенду, а суборендар зобов'язувався прийняти нежитлове приміщення (офіс 2/401), план якого наведений у додатку № 1 до договору, розташоване на четвертому поверсі будівлі за адресою: Україна, місто Київ, проспект Московський 9 (будівля під літерою «Р»). 
		Строк суборенди, згідно з п. 1.2.1 договору встановлено з 11 травня 2012 року (дата початку строку суборенди) до 08 травня 2015 року (дата закінчення строку суборенди).
		Предметом спору у справі є вимога позивача про недійсність частини пункту 12.5 договору суборенди № 84-К від 11.04.2012р. де погоджено обов'язок суборендаря сплатити штраф у випадку дострокового припинення дії цього договору з ініціативи суборендаря.
		Підставою позову визначено невідповідність законодавству оскаржуваного положення договору, що полягає у покладенні на суборендаря обов'язку сплатити штраф у випадку користування позивачем своїм правом на дострокове припинення дії договору, тоді як, за твердженням апелянта користування суборендарем своїм правом на дострокове розірвання договору не може кваліфікуватися як правопорушення у сфері господарювання/господарського зобов'язання, що свідчить про порушення гарантованих та законних прав позивача. 
		Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України.
		Згідно положень ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.
		Відповідно до частин першої, третьої, п'ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		Відповідно до ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням  особливостей, передбачених цим Кодексом.
		Згідно з ч. 3 ст. 774 ЦК України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
		В силу положень статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		У п. 16.5 договору суборенди № 84-К від 11.04.2012р. визначено, що суборендар має право в односторонньому порядку припинити дію цього договору, з обов'язковим наданням орендарю письмового повідомлення за 2 (два) місяці до дня такого припинення, при виконанні умов п. 12.6. цього договору.
		Відповідно до п. 12.6. договору положення про сплату штрафу, встановлене у п. 12.6. цього договору, не застосовується у разі дострокового припинення дії договору за згодою сторін, та/або з причин, вказаних у розділі 9 цього договору.
		Згідно з п. 12.5. договору у випадку дострокового припинення дії цього договору з ініціативи суборендаря, або у випадку дострокового припинення дії цього договору внаслідок порушення суборендарем своїх зобов'язань, встановлених цим договором, суборендар зобов'язується сплатити орендарю штраф у розмірі 200 158,40 грн., що є еквівалентом 25 066, 80 доларів США на день укладення договору з урахуванням пп. 2.3. цього договору, крім того ПДВ.
		Наведені положення договору дійсно свідчать про допущення описки у пунктах 16.5. та 12.6. щодо посилання на п. 12.6. договору, оскільки штраф за дострокове розірвання договору в односторонньому порядку за ініціативою суборендаря визначений п. 12.5. договору, при цьому, відповідних змін до договору, виправлень до тексту договору у порядку передбаченому п. 16.11 договору не вносилось, а питання застосування вказаних положень договору не є предметом даного спору.
		Статтями 193, 199 ГК України, частиною 1 статті 216 ГК України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.
		Заходи захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин у вигляді застосування господарських санкцій передбачені частиною 1 статті 216 ГК України та частиною 1 статті 546 ЦК України. 
		Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених, в тому числі, і договором. Таким чином, договором можуть бути визначені підстави застосування господарських санкцій.
		Згідно зі статтями 230, 231 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.
		За договором суборенди право суборендодавця отримувати орендну плату у періоді орендного користування в межах строку суборенди  кореспондується з виконанням відповідного господарського зобов'язання суборендарем - здійсненням користування приміщенням протягом погодженого строку суборенди. 
		Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Вказана стаття, як і ст. 199 ГК України, не містить вичерпного переліку заходів забезпечення виконання зобов'язань, а тому законом або договором можуть бути встановлені й інші види забезпечення виконання зобов'язання.
		Здійснення орендного користування при проведенні орендних платежів протягом визначеного строку оренди є господарським зобов'язанням позивача, яке виникло з договору суборенди № 84-К від 11.04.2012р. та було забезпечено неустойкою у вигляді штрафу при його неналежному виконанні (з порушенням погодженого строку), у зв'язку з чим, дострокове припинення виконання зазначеного господарського зобов'язання не є свідченням належного його виконання відповідно до погоджених умов договору. 
		Правове регулювання відносин оренди на законодавчому рівні, зокрема в частині спеціальних норм у відношенні суб'єктів господарювання (ст. 291 ГК України) передбачає, що одностороння відмова від договору оренди не допускається. 
		В силу положень ч. 3 ст. 291 ГК України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін; на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
		Підстави для одностороннього розірвання договору оренди на вимогу наймача визначені у ст. 784 ЦК України, за якою наймач має право вимагати розірвання договору найму, якщо: 
		1) наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі; 
		2) наймодавець не виконує свого обов'язку щодо проведення капітального ремонту речі.
		Відступлення від вказаних вимог закону, в частині встановлення безумовного права орендаря на розірвання договору оренди зі своєї ініціативи не заборонено до погодження між сторонами (тобто на договірному рівні), що відповідно передбачено сторонами у п. 16.5 договору суборенди № 84-К від 11.04.2012р.. 
		Аналогічно не міститься в законодавстві заборони на врегулювання між сторонами в договірному порядку питання забезпечення орендного користування у визначений строк оренди, шляхом погодження відповідних умов, зокрема, при досягненні домовленості про сплату штрафу у випадку дострокового розірвання договору за ініціативи суборендаря. 
		Згідно зі ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства, є в тому числі: свобода договору.
		Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Таким чином, вірним знаходить суд апеляційної інстанції висновок місцевого господарського суду про те, що підписуючи редакцію договору позивач фактично погодився з передбаченими ним умовами, а на момент її укладення не скористався наданим йому законом  правом  за  наявності  заперечень  щодо  окремих умов договору скласти  протокол розбіжностей (ч. 4 ст. 181 Господарського кодексу України). 
		Такою, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, є оцінка судом першої інстанції доводів позивача щодо вчинення підпису на договорі не директором, а іншою особою товариства, у зв'язку з чим викладені заперечення в апеляційній скарзі в цій частині є безпідставними. 
		Договір суборенди № 84-К від 11.04.2012р. підписаний та скріплений печатками обох сторін. 
		Жодних належних доказів, що підпис на договорі суборенди є підробленим суду не надано, доводи позивача з приводу необхідності встановлення особи якою виконано підпис на договорі, і чи належить зазначений підпис саме директору товариства підлягають оцінці судом в сукупності із іншими доказами, зокрема при наявному факті затвердження проставленого підпису печаткою товариства, за порядок використання якої на підприємстві призначена відповідальна особа. 
		Згідно з положеннями ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
		Встановлені під час розгляду справи обставини щодо сплати коштів за договором та вчинення дій по його виконанню з боку позивача свідчать про визнання та схвалення вказаним підприємством укладеного договору суборенди № 84-К від 11.04.2012р., у зв'язку з чим посилання позивача на підписання договору не директором товариства, не може бути підставою недійсності договору при наявних доказах визнання та схвалення укладеного від імені товариства правочину самим товариством.
		При цьому, судом першої інстанції вірно визначено, що встановлення зазначених обставин не входить до предмету доказування у даній справі, оскільки звертаючись з позовними вимогами в обґрунтування визнання частково недійсним договору позивач не зазначав ту обставину, що договір з боку позивача підписаний не директором ТОВ «Мобілочка» Юхно О.І., а відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач мав право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви до початку розгляду господарським судом справи по суті.
		Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (п. 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013р. «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними»).
		Враховуючи наведене, доводи скаржника щодо наявності підстав для визнання недійсним оспорюваного пункту договору судом відхиляються, оскільки позивачем не наведено відповідної норми закону, якою передбачено заборону на врегулювання договором між сторонами умов щодо розірвання договору суборенди за ініціативи суборендаря, а наявність загальних положень в частині підстав господарсько-правової відповідальності (ст. 216 ГК України) та визначення поняття  штрафних санкцій (ст. 230 ГК України) не свідчать про суперечність п. 12.5. договору суборенди № 84-К від 11.04.2012р. нормам Цивільного та Господарського кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. 
		На підставі вищевикладеного, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення у справі ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобілочка» та скасування рішення Господарського суду  м. Києва від 18.02.2014 року. 
		Керуючись статтями 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд - 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобілочка»  залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2014р. у справі № 910/767/14 - без змін.
		2. Матеріали справи № 910/767/14 повернути до Господарського суду міста Києва. 
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.
		 
		Головуючий суддя                                                            Р.І. Самсін 
		 
		Судді                                                                                Ю.Л. Власов
		 
		                                                                                Є.Ю. Шаптала

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...