Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5-13кс14 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.05.2014. Забезпечено надання загального доступу: 23.05.2014.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		П О С Т А Н О В А  
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		24 квітня 2014 року                                                                                 м. Київ
		 
		Судова  палата у кримінальних справах                          
		 
		Верховного Суду України у складі:
		 
		головуючого заступника  Голови Верховного Суду України -секретаря Судової палати у кримінальних справах                                  Верховного Суду України ОСОБА_22.,                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                суддів:ОСОБА_23., ОСОБА_24., ОСОБА_25., ОСОБА_26., ОСОБА_27., ОСОБА_28., ОСОБА_29., ОСОБА_30., ОСОБА_31., ОСОБА_32., ОСОБА_33., ОСОБА_34., ОСОБА_35., ОСОБА_36., ОСОБА_37.,за участю:заступника начальника управління участі прокурорів                                 у перегляді судових рішень у кримінальних справах у  касаційному порядку та Верховним Судом України  Генеральної прокуратури України Дрогобицької О.М., -розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу щодо ОСОБА_18 за заявою заступника Генерального прокурора України про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 грудня 2013 року,
		 
		установила: 
		Вироком Бобринецького районного суду Кіровоградської області від            12 червня 2013 року  ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_1, такого, що відповідно до статті 89 Кримінального кодексу України (далі - КК) не має судимості, засуджено за частиною першою статті 121 КК на шість років позбавлення волі. 
		ОСОБА_18 визнано винним у тому, що він 3 червня 2012 року приблизно о 19-ій год. на території парку «Кубінський» у м. Бобринець Кіровоградської області, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, умисно завдав удар кулаком правої руки у живіт ліворуч неповнолітньому ОСОБА_19, заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент їх заподіяння, які спричинили втрату органу -  селезінки.
		Апеляційний суд Кіровоградської області ухвалою від 27 серпня 2013 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_18 залишив без зміни.
		Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 19 грудня 2013 року судові рішення щодо ОСОБА_18  змінила - пом'якшила йому покарання за частиною першою статті 121 КК із застосуванням статті 69 КК до чотирьох років позбавлення волі, а в решті судові рішення залишила без зміни.
		Крім того, вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда від             28 серпня 2013 року ОСОБА_18 засуджено за частиною першою статті 122 КК на два роки позбавлення волі, а на підставі частини четвертої статті 70 КК шляхом часткового складання покарань, призначених за цим вироком та вироком Бобринецького районного суду Кіровоградської області від           12 червня 2013 року, остаточно визначено покарання шість років шість місяців позбавлення волі.
		Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25 березня 2014 року вирок цього ж суду від 28 серпня 2013 року щодо ОСОБА_18 приведено у відповідність, враховано покарання, призначене йому ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 грудня 2013 року і на підставі частини четвертої статті 70 КК остаточно визначено покарання чотири роки позбавлення волі. 
		У заяві про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 грудня 2013 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 40012 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року (далі - КПК 1960 року), заступник Генерального прокурора України зазначає, що касаційний суд безпідставно погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо кваліфікації дій ОСОБА_18 Заявник вважає, що ОСОБА_18 заподіяв потерпілому тяжке тілесне ушкодження шляхом одноразової необережної дії -  удару під час імітації бійки в корпус тіла зі спини ліворуч, а тому його дії мають бути кваліфіковані за статтею 128 КК.
		На обґрунтування неоднаковості у правозастосуванні касаційного суду заявник долучив копію ухвали Верховного Суду України від                      14 червня 2007 року щодо ОСОБА_20, засудженої за статтею 128 КК, а також копію ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 червня 2013 року, в якій суд касаційної інстанції погодився з кваліфікацією дій                ОСОБА_21 за  частиною першою статті 119 КК, відхиливши доводи прокурора про необхідність кваліфікації дій засудженого як умисне вбивство. 
		Зазначає, що в кожній із наведених справ засуджені вчинили дії, від яких потерпілі отримали тілесні ушкодження, при цьому вони не бажали та не передбачали можливості настання таких наслідків. Заявник вважає, що у наданих для порівняння судових рішеннях суд касаційної інстанції правильно застосував кримінальний закон, а у оскарженому судовому рішенні, за подібних фактичних обставин суспільно небезпечних діянь, діям             ОСОБА_18 дав іншу кримінально-правову оцінку.
		Просить ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 грудня 2013 року щодо ОСОБА_18 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції. 
		Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України            заслухала суддю-доповідача, пояснення прокурора, який підтримав заяву, перевірила матеріали кримінальної справи і, обговоривши доводи заяви, дійшла висновку про таке.
		1. Кримінальна справа щодо ОСОБА_18 допущена до провадження Верховного Суду України (далі - Суд) для перегляду рішення касаційного суду за заявою заступника Генерального прокурора України у порядку, визначеному пунктом 15 розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України (далі -  КПК),  Главою 321 КПК 1960 року, і розглядається за наявності підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 40012 КПК 1960 року.
		2. Вирішуючи питання про наявність передбаченої пунктом 1 частини першої статті 40012 КПК 1960 року підстави для перегляду судового рішення, Суд виходить з установлених фактичних обставин, викладених у судових рішеннях, що набрали законної сили.
		Із зазначеної у законі підстави Суд раніше неодноразово висловлював свою правову позицію щодо предмета і умов перегляду рішень суду касаційної інстанції (постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України: № 5-4кс12 від 21 червня 2012 року, № 5-31кс13 від 17 жовтня 2013 року).
		Як констатував Суд, ключовою умовою для перегляду рішення касаційного суду є наявність різних, незалежно від форми і змісту, правових висновків суду касаційної інстанції, в основі яких перебуває застосування однієї і тієї самої норми закону про кримінальну відповідальність у не менш, ніж у двох кримінальних провадженнях, і хоча б в одному з яких сторона кримінального провадження ставила під сумнів (оспорювала) у будь-який спосіб правильність застосування такої норми.
		Вихід за межі визначених законом предмета та умов перегляду Судом рішень призведе до повторного касаційного перегляду, що не відповідатиме положенням пункту 1 частини першої статті 40012 КПК, і буде суперечити принципу правової визначеності.
		3. Сторона обвинувачення сформулювала і пред'явила ОСОБА_18 обвинувачення в умисному заподіянні тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило втрату органу. Від цього обвинувачення ОСОБА_18 захищався в суді і за вчинення даного злочину був засуджений. Касаційний суд погодився з таким правозастосуванням.
		А в судовому рішенні щодо ОСОБА_21, наданому для порівняння, суспільно небезпечне діяння кваліфікувалось за частиною першою статті 119 КК. Суд касаційної інстанції відхилив доводи прокурора про необхідність кваліфікації дій засудженого за частиною першою статті 115 КК, встановивши, що фактичні обставини справи виключають наявність в діях ОСОБА_21 будь-якого виду умислу на заподіяння смерті потерпілого. 
		Отже, посилання в заяві на висновки касаційного рішення у справі щодо ОСОБА_21 як на підтвердження неоднаковості у правозастосуванні є неприйнятними, оскільки відсутнє застосування однієї і тієї самої норми закону про кримінальну відповідальність в наданому для порівняння рішенні, що не дає можливості висловитись щодо її неоднакового застосування.   
		4. Фактичні обставини, щодо яких ухвалено порівнюване судове рішення щодо ОСОБА_20, та обставини діяння, яке поставлено за провину ОСОБА_18, подібні між собою за рядом ознак. Так, ці діяння поєднують: за об'єктом посягання - здоров'я іншої людини; суб'єктом злочину - вчинення фізичною осудною особою; за об'єктивною стороною - настання наслідків у виді тілесного ушкодження. Порівняльний аналіз цих рішень касаційного суду свідчить про наявність у діях засуджених осіб подібних суспільно небезпечних діянь та про можливість перегляду                     оспореного судового рішення із зазначеної підстави.
		5. Предметом перегляду зазначеної справи є розмежування умисного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень і заподіяння тілесних ушкоджень з необережності.
		6. Умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження (стаття 121 КК) з об'єктивної сторони характеризується протиправним посяганням на здоров'я іншої людини, шкідливими наслідками, що настали для здоров'я потерпілого у вигляді спричинення тілесних ушкоджень, встановлення причинного зв'язку між зазначеним діянням та наслідками. Із суб'єктивної сторони злочин може бути вчинений із прямим або непрямим умислом (умисна форма вини).
		Кримінальна відповідальність за необережне тілесне ушкодження (стаття 128 КК) настає за наявності таких самих елементів об'єктивної сторони, як і складу злочину, передбаченого статтею 121 КК, за умови, якщо були заподіяні тяжкі або середньої тяжкості тілесні ушкодження, а за суб'єктивною стороною цей злочин проявляється в необережній формі вини у виді злочинної самовпевненості або злочинної недбалості. 
		Слід зазначити, що Суд раніше висловив правовий висновок про ознаки розмежування умисного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень (частина перша статті 121 КК) і необережного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень (стаття 128 КК). У цьому висновку зазначено, що розмежування вказаних складів злочину здійснюється як за об'єктивною, так і суб'єктивною сторонами цих злочинів. Окрім того, при визначенні ступеня тяжкості заподіяних тілесних ушкоджень за способом вчинення діяння враховуються локалізація, характер, механізм утворення травм та ушкоджень, які можуть бути визнані тяжкими, в тому числі й небезпечними для життя в момент заподіяння, а зміст і характер інтелектуального та вольового критеріїв вини у зазначених злочинах з матеріальним складом обумовлюються усвідомленням особою характеру вчиненого злочинного діяння, передбаченням його негативних наслідків та ставленням до цих наслідків.
		7. У кримінальній справі, в якій заперечується рішення суду касаційної інстанції, встановлено, що ОСОБА_18 на території парку «Кубінський» у м. Бобринець Кіровоградської області, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, умисно завдав удар кулаком правої руки у живіт ліворуч неповнолітньому ОСОБА_19 За даними висновку судово-медичної експертизи у потерпілого виявлені тілесні ушкодження - закрита тупа травма живота, розрив селезінки, внутрішньочеревна кровотеча, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння. 
		За встановлених судом фактичних обставин дії ОСОБА_18 носили активний характер, були протиправними, між цими діями і їх наслідками у вигляді заподіяння ОСОБА_19 тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент їх заподіяння, які спричинили втрату органу -  селезінки, існував прямий причинний зв'язок. Місцевий суд встановив, що ОСОБА_18 п'ять років займався боксом, характеризувався як особа, схильна до застосування фізичної сили у відносинах з іншими особами. Отже, наведені обставини в сукупності з даними про локалізацію і характер утворення тілесних ушкоджень, свідчили про те, що ОСОБА_18, завдаючи потерпілому удар кулаком в ділянку грудної порожнини,  об'єктивно усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачав можливість настання наслідків у виді спричинення будь-якої за тяжкістю шкоди здоров'ю потерпілого, хоча і не конкретизував у своїй свідомості, якою саме буде така шкода. Тобто він діяв з неконкретизованим (невизначеним) умислом, за яким, незалежно від того, чи є такий умисел прямим або непрямим, настає відповідальність за фактично спричинену шкоду здоров'ю іншій особі - у цій справі за умисне заподіяння ОСОБА_19 тяжких тілесних ушкоджень.
		З огляду на зазначені обставини, дії ОСОБА_18 обґрунтовано отримали юридичну оцінку за частиною першою статті 121 КК.
		8. В ухвалі Верховного Суду України від 14 червня 2007 року щодо ОСОБА_20 фактичні обставини суспільно небезпечного діяння, щодо якого ухвалено порівняне рішення, подібні за окремими елементами складу злочину з обставинами діяння, вчиненого ОСОБА_18, однак слушно отримали інакшу кримінально-правову кваліфікацію за статтею 128 КК. 
		У цій справі суд касаційної інстанції визнав правильною кваліфікацію дій ОСОБА_20 за статтею 128 КК, оскільки було встановлено, що вона викрутила потерпілій праву руку та через необережність зламала їй 4-ий палець і пошкодила зв'язки міжфалангових суглобів 2-ого,             3-ого, 4-ого і 5-ого пальців правої кисті, чим спричинила потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження.
		9. Підсумовуючи наведене, Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що ознаки складу злочину, вчиненого ОСОБА_18, сумісні з ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 121 КК, і відповідно до цієї норми отримали кримінально-правову оцінку (були кваліфіковані) в оспореному рішенні.
		Оскільки фактичні обставини діяння ОСОБА_18 та їх правова оцінка не викликали (не зумовили) неоднакового застосування однієї й тієї самої норми закону про кримінальну відповідальність, підстав для втручання у рішення суду касаційної інстанції немає.
		Керуючись пунктом 15 розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України,  статтями 40012 , 40020 , 40021 ,             40023 КПК 1960 року, Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України 
		постановила: 
		Відмовити у задоволенні заяви заступника Генерального прокурора України про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 грудня 2013 року щодо ОСОБА_18
		Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім як на підставі, передбаченій пунктом 2 частини першої статті 40012 Кримінально - процесуального кодексу України 1960 року.
		 
		Головуючий                                                                                              ОСОБА_22
		 
		          Судді:                                                             ОСОБА_23 ОСОБА_31                                                                     
		 ОСОБА_24 ОСОБА_32
		 ОСОБА_25 ОСОБА_33 ОСОБА_26 ОСОБА_34                                                                   
		ОСОБА_27 ОСОБА_35
		 ОСОБА_28 ОСОБА_36 ОСОБА_29  ОСОБА_37 ОСОБА_30

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...