Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 756/13019/13-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про захист немайнових прав фізичних осіб; Спори про захист честі, гідності та ділової репутації.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 26.05.2014. Забезпечено надання загального доступу: 27.05.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  26.05.2014 Справа № 756/13019/13-ц
		                                                                    756/13019/13-ц
		2/756/4853/13              
		 
		    
		 
		 
		           Р І Ш Е Н Н Я
		    ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
		 
		20 травня   2014  року Оболонський  районний суд м. Києва в складі:
		головуючої                      Скрипник О.Г. 
		при секретарі                  Верес Ю.М.   
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про захист честі, гідності і ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, 
		   
		В С Т А Н О В И В:
		У вересні місяці 2013 року позивач  звернувся до Оболонського районного суду м. Києва  суду з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності і ділової репутації та відшкодування моральної шкоди. 
		Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він працює лікарем у відділенні невідкладної медичної допомоги Центральної районної поліклініки Оболонського району м. Києва. 
		Позивач вказує, що 03 червня 2013 року він перебував на чергуванні у відділенні за зверненням пацієнта ОСОБА_2 
		Після огляду ОСОБА_2, позивач повідомив йому  діагноз та  призначив лікування у вигляді ліків та уколів та зазначив,  що підстави для направлення  його на стаціонарне лікування відсутні. Після такого повідомлення, відповідач почав себе поводити неадекватно: погрожував позивачу, вживав ненормативну лексику. У відділенні відповідач в усному порядку виражав ненависть до медперсоналу, вчиняв хуліганські дії відносно медичного працівника невідкладної медичної допомоги. Крім того, відповідач направив скаргу до Міністерства охорони здоров»я України, в якій в брутальній, непристойній формі висловився про роботу медичних працівників, порівнював їх з  садистами, в тексті вказував, що «вони являютьсясихічно хворими з ознаками патологічних потреб в садизмі над хворими та інвалідами», звинувачував позивача у непрофесіоналізмі та нехтуваннями своїми обов»язками як лікаря. На засіданні комісії відповідач акцентував увагу, що позивач іншої національності,  про що йому членом комісії було зроблено зауваження.  
		Позивач вважає, що відповідач вийшов за межі оціночних суджень та висловлювання суб»єктивної думки, він в брутальній, непристойній та принизливій формі розповсюдив неправдиву інформацію, яка принижує його честь, гідність та ділову репутацію.        
		В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив його задовольнити. 
		Відповідач в судове засідання не з»явився, про день та час розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки судові не повідомив. 
		Заслухавши думку позивача, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного висновку. 
		Стаття 68 Конституції України встановлює обов'язок кожного неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. 
		Згідно ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Вважається, що негативна інформація є недостовірною. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка її поширила.            
		Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року N 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, належить позивачеві. Разом з тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. 
		Відповідно до ст. 275 ЦК України захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення. До таких спеціальних способів захисту відносяться, наприклад, спростування недостовірної інформації, та (або) право на відповідь (ст. 277 ЦК), заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (ст. 278 ЦК) тощо. 
		Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року N 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред'явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права. 
		В судовому засіданні встановлено, що позивач працює лікарем у відділенні невідкладної медичної допомоги Центральної районної поліклініки Оболонського району м. Києва. 
		03.06.2013 року позивач перебував на чергуванні у відділенні за зверненням пацієнта  ОСОБА_2, де його оглянув та поставив діагноз «гостре респіраторне захворювання та артеріальна гіпертензія». 
		25.06.2013 року відповідач направив на адресу Міністерства охорони здоров»я України скаргу, в якій винувачував позивача у непрофесіоналізмі та нехтуванні своїми професійними обов»язками, як лікаря. 
		За результатами розгляду скарги, було створено комісію УОЗ Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації.  З висновків комісії, долученої до матеріалів справи вбачається, що позивач  правил  медичної етики та деонтології не порушував. 
		Показами свідків: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 встановлено, що на прийомі у лікаря ОСОБА_1 , ОСОБА_2 поводив себе грубо, ображав медперсонал.  проте свідки не вказали, якого числа лікар ОСОБА_1  проводив огляд ОСОБА_2, якими неправомірними діями він заподіяв шкоду особистим немайновим правам позивача.          
		Суд вважає, що позивач не довів, яку саме недостовірну інформацію було поширено про позивача, яким чином була принижена його ділова репутація,  з чого позивач виходив, визначаючи розмір моральної шкоди. 
		Крім того, суд враховує позовні вимоги, і ту обставину, що серед способів захисту порушеного цивільного права та інтересів не передбачена така форма захисту, як спростування скарги шляхом звернення з відповідним листом до органу виконавчої влади- Міністерства охорони здоров»я.  
		Питання щодо звернення громадян зі скаргою чи пропозицією до органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування за захистом своїх прав та законних інтересів, порядок розгляду цих питань регулюється  Законом України «Про звернення громадян».  
		Зважаючи на викладене вище,  суд дійшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає. 
		Керуючись ст. 266, 270, 277 ЦК України, постановою Пленуму ВСУ від 27 лютого 2009 року N 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", ст. ст. 10, 11, 60, 212 - 215 ЦПК України, суд                                                           
		                                                                     В И Р І Ш И В:
		В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про захист честі, гідності і ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, відмовити. 
		 
		Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва  протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Оболонський  районний суд м. Києва. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення. 
		 
		             Суддя                                                                                           О.Г.Скрипник

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...