Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/1187/14 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 30.05.2014. Забезпечено надання загального доступу: 03.06.2014.
Дата набрання законної сили: 11.06.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 номер провадження справи  1/10/14
		     
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30.05.2014                                                                              Справа №  908/1187/14
		 
		за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖОІЛГРУП» (юридична адреса: 83117,Донецька область, місто Донецьк, вул. Бахметьєва б. 46; поштова адреса: 69097, Запорізька область, місто Запоріжжя, вул. Задніпровська, б.1, кім. 4)
		до відповідача: Комунального ремонтно-будівельного підприємства «ЗЕЛЕНБУД» (69063, м. Запоріжжя, вул. Анголенко, буд.7)
		про стягнення 152 816 грн. 95 коп.
		Суддя Немченко О.І.
		Представники сторін:
		 
		від позивача - Міхова Ю.О. - довіреність вих. № 07/04/14 від 07.04.2014 р. 
		від відповідача - не з'явився. 
		 
		СУТНІСТЬ СПОРУ:
		Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖОІЛГРУП» звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Комунального ремонтно-будівельного підприємства «ЗЕЛЕНБУД» 152 816 грн. 95 коп.: з яких 142  011 грн. 89 коп. основного боргу з урахуванням індексу інфляції; 8  779 грн. 10 коп. пені, 2  025 грн. 96 коп. 3% річних. 
		Позов заявлено на підставі ст.ст. 526,  610, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230, 232, 265 Господарського кодексу України та умов договору поставки № ЗЗО-260712 від 26.07.2013 року і обґрунтовано посиланням на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо оплати товару.
		10.04.2014 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 29.04.2014 р., про що сторони були повідомлені належним чином, відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України. 
		25.04.2014 р. до суду від позивача у справі надійшло клопотання вих. № 25/04-2014 від 25.04.2014 р. про надання документів на виконання ухвали суду. Клопотання було задоволено. Документи, додані до клопотання, залучені до матеріалів справи. 
		Представник відповідача в судове засідання  29.04.2014 р. не з'явився, витребувані судом пояснення та документи не надав. Заявою про відкладення розгляду справи, відповідач просив суд відкласти розгляд справи, у зв'язку із відрядженням юрисконсульта Комунального ремонтно-будівельного підприємства «ЗЕЛЕНБУД».
		За клопотанням присутнього у судовому засіданні представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. 
		В судовому засіданні представник позивача у повному обсязі підтримав позовні вимоги, надав суду для огляду документи та вказав, що відповідач не відповідає на претензії позивача. 
		Враховуючи неявку представника відповідача у судове засідання та неподання ним витребуваних доказів, задоволення клопотання відповідача, для встановлення наявності чи відсутності обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги та правильного вирішення господарського спору, відповідно до ст. 77 ГПК України суд відклав розгляд справи на 20.05.2014 на 15 год.00 хв.
		В судовому засіданні 20.05.2014 р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
		Представник відповідача  в судовому засіданні 20.05.2014 р. заявив клопотання про відкладення судового розгляду справи, а також вказав на не отримання від позивача претензії та просив суд витребувати у позивача довіреність на отримання товару. 
		В судовому засіданні 20.05.2014 р. судом була оголошена перерва до 27.05.2014 р. до 16 год.00 хвил., про що присутні представники сторін були повідомлені належним чином. Суд, зокрема, вказав відповідачу про видачу довіреностей на отримання товару з боку самого відповідача, а також зобов'язав відповідача провести із позивачем звірку взаєморозрахунків станом на час розгляду справи в суді. 
		В судовому засіданні 27.05.2014 р. сторони надали підписаний з обох сторін акт звірки, який підтверджує наявність спірної основної заборгованості відповідача перед позивачем. Представник позивача підтримав позов повністю. Представник відповідача вказав на оплату 27.05.2014 р. частини спірної заборгованості в розмірі 2  000 грн. 00 коп. 
		Для надання належних доказів часткової сплати спірної заборгованості, судом було оголошено перерву до 30.05.2014 р. до 10 год. 00 хвил, про що сторони були повідомлені належним чином. 
		В судове засідання 30.05.2014 р. представник відповідача не з'явився. 
		Представник позивача в судовому засіданні підтвердив сплату відповідачем 27.05.2014 р. 2  000 грн. 00 коп. основного боргу, в підтвердження чого надав банківську виписку, копію якої було залучено до матеріалів справи. 
		По закінченні судового засідання судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. 
		Вислухавши пояснення представників сторін в процесі розгляду справи, розглянувши матеріали справи, суд
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		26.07.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖОІЛГРУП» (постачальником) та Комунальним ремонтно-будівельним підприємством «ЗЕЛЕНБУД» (покупцем) був укладений договір поставки № ЗЗО-260712 (надалі - договір).
		Відповідно до предмету договору, постачальник зобов'язувався передати в строки, визначені даним договором, а покупець прийняти та платити нафтопродукти в асортименті (надалі - товар). Кількість та ціна товару зазначаються у накладних. Загальна сума (ціна) договору визначається як сукупність вартості поставлених партій товару по даному договору, зазначених у видаткових накладних, у період дії договору.
		Пунктом 4.1 договору сторони узгодили, що оплата за поставлену партію товару здійснюється шляхом перерахування покупцем 100% грошових коштів у національній валюті на банківський рахунок постачальника за кожну партію поставленого товару не більше п'яти банківських днів з дня поставки, але не пізніше 30-го числа кожного місяця. Днем поставки товару є дата отримання товару покупцем, проставлена у видатковій накладній (чи товарно-транспортній накладній). Оплата, здійснена протягом зазначеного строку, вважається своєчасною.
		Пунктом 5.1 договору передбачена відповідальність сторін у разі невиконання зобов'язань за договором. Пунктом 5.4 договору передбачено, що за прострочення виконання грошових зобов'язань винною стороною сплачується пеня у розмірі 0.1% від суми заборгованості, за кожен день прострочки виконання зобов'язань, але не більше подвійної облікової ставки, що діяла в період зазначеної прострочки. 
		Пунктом 7.7. договору сторони передбачили, що даний договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2015 р. 
		Договір підписаний з боку обох сторін та скріплений печатками товариств. 
		Згідно специфікацій, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних та довіреностей, позивач поставив, а відповідач отримав товар на загальну суму 518  833 грн. 70 коп.
		Згідно реєстру оплат, відповідач сплатив позивачу 379  342 грн. 95 коп.
		Сума в розмірі 139  490 грн. 75 коп. залишилась не сплаченою. 
		Претензією вих. № 02/12/13 від 02.12.2013 р. позивач звернувся до відповідача із проектом акту звірки та вимогою сплатити заборгованість в розмірі 139  490 грн. 75 коп. у строк до 09.12.2013 р. В матеріалах справи містяться докази направлення відповідачу претензії та акту звірки, але відсутні докази отримання відповідачем цієї претензії. Відповідач вказує на неотримання цих претензії та проекту акту звірки. 
		          Враховуючи не сплату відповідачем позивачу 139  490 грн. 75 коп. за поставлений товар, позивач звернувся до суду із цим позовом.
		Стягнення з відповідача на користь позивача 152 816 грн. 95 коп.: з яких 142  011 грн. 89 коп. основного боргу з урахуванням індексу інфляції; 8  779 грн. 10 коп. пені, 2  025 грн. 96 коп. 3% річних було предметом судового позову у цій справі.
		Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, на підставі наступного:
		Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11 цього Кодексу.
		Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання  та інші учасники господарських відносин повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у ст. 526 Цивільного кодексу України.). До виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань  є  підставою  для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
		Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не  встановлено договором або законом.
		Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). 
		Приписами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
		Як встановлено судом правовідносини сторін було врегульовано договором поставки № ЗЗО-260712 від 26.07.2012 р. 
		Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
		Згідно зі ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. 
		Так умовами договору, укладеного між сторонами, передбачено, що  постачальник зобов'язувався передати, а покупець прийняти та оплатити товар, згідно накладних, на умовах передбачених даним договором.
		На виконання умов договору та специфікацій, згідно видаткових накладних, копії яких містяться в матеріалах справи, позивач поставив відповідачу товар, який відповідач сплатив частково. Заборгованість за товар, поставлений згідно видаткових накладних: № 1-00001503 від 20.09.2013 р. на суму 34  305 грн. 75 коп., № 1-00001497 від 18.09.2013 р. на суму 34  305 грн. 75 коп., № 1-00001459 від 11.09.2013 р. на суму 34  305 грн. 75 коп. та № 1-00001573 від 01.10.2013 р. на суму 36573 грн. 50 коп., всього 139  490 грн. 75 коп. відповідачем, ні в строки визначені п. 4.1 договору, ні станом на день подання позовної заяви, сплачена не була.
		          Наявність спірної простроченої заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 139  490 грн. 75 коп. підтверджується і складеним на виконання вимог суду та  підписаним з боку обох сторін актом звірки станом на 26.05.2014 р. 
		     Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. 
		         Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		          Поставка позивачем відповідачу товару та наявність у відповідача перед позивачем несплаченої простроченої заборгованості в сумі 139  490 грн. 75 коп. станом на час звернення позивача до суду та порушення провадження у справі та розгляду справи в суді (станом на 26.05.2014 р.) підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами у справі. 
		Однак, після подання позову, відповідачем платіжним дорученням № 490  від 27.05.2014 р. було сплачено позивачу 2  000 грн. 00 коп. спірної заборгованості, що також підтверджується банківською випискою, наданою представником позивача. 
		        На підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи відсутність предмету спору в частині стягнення з відповідача на користь позивача  2  000 грн. 00 коп. основного боргу, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню. 
		           Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено, і матеріалами справи підтверджується правомірність заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 137  490 грн. 75 коп. основного боргу. 
		Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом
		Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними   санкціями    у   цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
		Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у  відсотках,  розмір  яких визначається обліковою ставкою Національного банку України,  за  увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України). 
		Нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання, якщо  інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
		Відповідно до п. 5.4 договору передбачено, що за прострочення виконання грошових зобов'язань винною стороною сплачується пеня у розмірі 0.1% від суми заборгованості, за кожен день прострочки виконання зобов'язань, але не більше подвійної облікової ставки, що діяла в період зазначеної прострочки
		На підставі вищевикладених норм кодексу, закону та умов договору, враховуючи здійснений судом перерахунок суми пені (з урахуванням періодів та сум, у т.ч. за допомогою системи «Ліга-Закон»), суд визнав такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 8 779 грн. 10 коп. пені.
		Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Враховуючи здійснений судом перерахунок сум інфляційних втрат та 3% річних, (з урахуванням періодів та сум, у т.ч. за допомогою системи «Ліга-Закон»), вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 2  025 грн. 96 коп.  - 3% річних та 2 521 грн. 14 коп. - інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю. 
		На підставі викладеного, суд частково задовольняє вимоги позивача і приймає рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 137  490 грн. 75 коп. основного боргу, 8 779 грн. 10 коп. пені, 2  025 грн. 96 коп. 3% річних, 2 521 грн. 14 коп. інфляційних втрат. Провадження у справі в частині стягнення 2 000 грн. 00 коп. основного боргу слід припинити.
		Враховуючи, що спір виник з вини відповідача, на останнього покладається судовий збір.
		 
		Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, п. 1-1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1.          Позов задовольнити частково.
		2.          Провадження у справі в частині стягнення 2  000 грн. 00 коп. основного боргу -припинити.
		3.  Стягнути з Комунального ремонтно-будівельного підприємства «ЗЕЛЕНБУД» (69063, м. Запоріжжя, вул. Анголенко, буд. 7, код ЄДРПОУ 05398390, р/р 26002046150001 в АКБ «Індустріалбанк», МФО 313849) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖОІЛГРУП» (юридична адреса: 83117,Донецька область, місто Донецьк, вул. Бахметьєва б. 46; поштова адреса: 69097, Запорізька область, місто Запоріжжя, вул. Задніпровська, б.1, кім. 4, код ЄДРПОУ 37221260, р/р 26008060516487 в ЗРУ ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 313399) 137  490 (сто тридцять сім тисяч чотириста дев'яносто) грн. 75 коп. основного боргу, 8 779 (вісім тисяч сімсот сімдесят дев'ять) грн. 10 коп. пені, 2  025 (дві тисячі двадцять п'ять) грн. 96 коп. 3% річних, 2 521 (дві тисячі п'ятсот двадцять одна) грн. 14 коп. інфляційних втрат та 3056 (три тисячі п'ятдесят шість) грн. 34 коп. судового збору. Видати наказ. 
		 
		          
		                 Суддя                                                                                         О.І. Немченко
		 
		Рішення господарського  суду  набирає  законної сили після закінчення строку подання  апеляційної  скарги,  якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо  його  не  скасовано,  набирає  законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		 
		          Рішення оформлено і підписано « 30» травня 2014 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...