Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6-9633св14 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 30.05.2014. Забезпечено надання загального доступу: 30.05.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Ухвала
		іменем   україни
		28 травня 2014 рокум. КиївКолегія суддів Судової палати у цивільних справах
		Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
		головуючого   Кузнєцова В.О., суддів:Ізмайлової Т.Л., Наумчука М.І., Мартинюка В.І.,Остапчука Д.О.,-
		розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Канівське лівобережне мисливське господарство» до Служби безпеки України, ОСОБА_6, Головного слідчого управління Міністерства внутрішніх справ України про звільнення майна з-під арешту та відшкодування моральної шкоди, за касаційними скаргами заступника прокурора Черкаської області та Служби безпеки України на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 28 жовтня 2013 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області від 06 лютого 2014 року,
		                                                 
		в с т а н о в и л а: 
		У серпні 2013 року ТОВ «Канівське лівобережне мисливське господарство» звернулось до суду з позовом до Служби безпеки України, ОСОБА_6, Головного слідчого управління Міністерства внутрішніх справ України, та з урахуванням уточнених позовних вимог просило суд звільнити все рухоме та нерухоме майно ТОВ «Канівське лівобережне мисливське господарство» з-під арешту, накладеного старшим слідчим в ОВС 4 відділу 1 управління ГСУ СБУ Кучерук В.С. постановою про накладення арешту на майно від 22 червня  2011 року та виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна відповідний запис за №11335594 від 29 червня 2011 року, а також відповідний запис в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Водночас, позивач просив стягнути з ГСУ СБУ на його користь моральну шкоду в розмірі                1 тис. грн.  
		Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від                        28 жовтня 2013 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області від 06 лютого 2014 року, позов ТОВ «Канівське лівобережне мисливське господарство» задоволено частково. Звільнено все рухоме та нерухоме майно ТОВ «Канівське лівобережне мисливське господарство» з-під арешту, який накладений старшим слідчим в              ОВС 4 відділу 1 управління ГСУ СБУ Кучерук В.С. постановою про накладення арешту на майно від 22 червня 2011 року. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В частині позовних вимог про зобов'язання виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого та нерухомого майна відповідний запис № 11335594 від 29 червня 2011 року та стягнення моральної шкоди з управління ГСУ СБУ в розмірі 1000 грн відмовлено.
		У касаційній скарзі заступник прокурора Черкаської області просить вказані судові рішення першої та апеляційної інстанції скасувати та закрити провадження у даній справі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		У касаційній скарзі СБУ просить вказані судові рішення першої та апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		Касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав. 
		Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції з висновками якого погодився й апеляційний суд виходив з того, що відповідач ОСОБА_6 вийшов зі складу засновників ТОВ «Канівське лівобережне мисливське господарство», а тому арешт рухомого та нерухомого майна порушує права позивача, як власника.                                 
		Проте з висновками судів повністю погодитись не можна виходячи з наступного. 
		Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Під час ухвалення рішення суд вирішує наступні питання: чи мали місце обставини,  якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які   правовідносини  сторін  випливають  із  встановлених обставин;  яка   правова норма   підлягає   застосуванню   до   цих правовідносин  (ч. 1 ст. 214 ЦПК України).
		Судами встановлено, що постановою першого заступника Голови Служби безпеки України Рокитського В.Г. від 19 березня 2010 року порушено кримінальну справу за фактом розтрати службовими особами ПАТ «Родовід банк» чужого майна в особливо великих розмірах, яке перебувало у їх віданні, шляхом зловживання ними своїм службовим становищем, тобто за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та зареєстровано за №544.     
		Постановою старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління ГСУ СБ України Кучеруком В.С. про накладення арешту на майно від 22 червня 2011 року, в межах кримінальної справи №544 по обвинуваченню ОСОБА_6 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно, у тому числі ТОВ «Канівське лівобережне мисливське товариство» (а.с. 77-80), що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №40109343 від 13 березня 2013 року (а.с. 39). Зі змісту постанови вбачається, що санкція згаданої статті передбачає додатковий вид покарання - конфіскацію майна. В ході досудового слідства встановлено, що ОСОБА_6, отримані шахрайським шляхом грошові кошти, використав у фінансово-господарській діяльності комерційних структур, в яких він є засновником. Згідно повідомлення Департаменту КЗЕД СБ України №8/1/4-9732 від 20 червня 2011 року ОСОБА_6 є засновником в тому числі                          ТОВ «Канівське лівобережне мисливське господарство».      
		Зі Статуту ТОВ «Канівське лівобережне мисливське господарство» в редакції від 26 серпня 2004 року (а.с. 8-15) вбачається, що ОСОБА_6 був одним із учасників (засновників) ТОВ «Канівське лівобережне мисливське господарство».
		Відповідно до нової редакції Статуту ТОВ «Канівське лівобережне мисливське господарство» (а.с. 99-108), в редакції від 23 листопада 2011 року відповідач ОСОБА_6 був одним із засновників ТОВ «Канівське лівобережне мисливське товариство», ним здійснений внесок грошовими коштами на загальну суму 63 562 грн, що складає 22,2% Статутного капіталу і відповідно до цього має 22,2% голосів при прийнятті рішення з будь-яких питань діяльності Товариства.
		Пунктом 10.1 Статуту передбачено, що порядок вступу Учасника до Товариства визначається відповідно до чинного в Україні законодавства. Учасник Товариства має право вийти з Товариства, повідомивши Товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу.
		Учасник, який виходить із Товариства, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі Товариства. За домовленістю між Учасником та Товариством виплата вартості частини майна Товариства може бути замінена передаванням майна в натурі (п. 10.2).     
		Відповідно до протоколу № 6 Загальних Зборів Учасників ТОВ «Канівське лівобережне мисливське господарство» від 21 жовтня 2011 року, вирішено затвердити вихід ОСОБА_6 та ОСОБА_9 зі складу ТОВ «Канівське лівобережне мисливське господарство» та затверджено Статут останнього в новій редакції (а.с. 25).  
		Із заяви ОСОБА_6, поданої в особі ОСОБА_10 від 14 листопада 2011 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 (а.с. 47) на адресу Загальних Зборів учасників ТОВ «Канівське лівобережне мисливське господарство» вбачається, що відповідач ОСОБА_6 вийшов зі складу Учасників ТОВ «Канівське лівобережне мисливське господарство» та передав свою частину частки в розмірі 60 644,60 грн              ОСОБА_12, а в розмірі 2 917, 40 грн. -  ОСОБА_13
		Відповідно до ст. ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. 
		Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. 
		Отже, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. В порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, коли арешт на майно накладено при провадженні в кримінальній справі, розглядаються заяви боржників на правильність арешту майна. Саме до цього зводяться роз'яснення, надані Пленумом Верховного Суду України у п. 4 постанови «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» від 27 серпня 1976 року № 6 в редакції від 30 червня 1978 року № 5. 
		За правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що грунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним. Відповідачами в справі суд притягує боржника, особу, в інтересах якої накладено арешт на майно, і в необхідних випадках - особу, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. У тих випадках, коли опис проводився для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, як відповідач притягується відповідна державна податкова інспекція. 
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції в порушення ст.ст. 213-215 ЦПК України, не визначився належним чином з характером спірних правовідносин, не надав належної оцінки наявним у справі доказам, зокрема, зазначив, що відповідач ОСОБА_6 не є засновником позивача, а отже арешт на майно останнього накладений безпідставно, залишивши поза увагою, що на момент накладення постановою старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління ГСУ СБ України Кучеруком В.С. від 22 червня 2011 року арешту на рухоме та нерухоме майно позивача відповідач ОСОБА_6 був одним із засновників товариства. Крім того, судом першої інстанції не звернуто уваги на те, що Статутом позивача чітко визначений порядок виходу зі складу учасників (засновників) товариства, а саме, учасник про свій вихід має повідомити товариство за три місяці до такого виходу (п. 10.2). Даних щодо повідомлення відповідачем ОСОБА_6 наміру про такий вихід з товариства до проведення Загальних Зборів Учасників товариства від 21 жовтня 2011 року матеріали справи не містять, натомість з матеріалів справи вбачається, що відповідач          ОСОБА_6 звернувся до Загальних зборів учасників ТОВ «Канівське лівобережне мисливське господарство» через свого представника ОСОБА_10            (а.с. 47) лише 14 листопада 2011 року, тобто після проведення Загальних Зборів Учасників, на яких вирішувалось питання про його вихід зі складу товариства. Факт передачі частки статутного капіталу ТОВ «Канівське лівобережне мисливське господарство» ОСОБА_6 ОСОБА_12 та ОСОБА_13, як зазначено у його заяві від 14 листопада 2011 року, адресовану Загальним Зборам учасників товариства спростовується змістом статуту ТОВ «Канівське лівобережне мисливське господарство» із змінами на 23 листопада 2011 року, де             ОСОБА_6 зазначений засновником ТОВ «Канівське лівобережне мисливське господарство» із часткою 22,2% статутного капіталу на загальну суму 63 562 грн (а.с. 99-108).
		Звільняючи з-під арешту майно товариства, суд першої інстанції належним чином не перевірив та не з'ясував на яке саме майно, постановою від 22 червня 2011 року накладений арешт та чи належить вказане майно позивачу, вказавши лише як зазначено в позовній заяві «все рухоме та нерухоме майно ТОВ «Канівське лівобережне мисливське господарство», не перевіривши звітів господарської діяльності та правовстановлюючих документів на майно. 
		Одночасно, судом залишено поза увагою те, що до участі у справі не залучено державну податкову інспекцію, правонаступником якої є Міністерство доходів і зборів України, не взявши до уваги роз'яснення, надані у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України у постанови «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» від 27 серпня 1976 року № 6 в редакції від                    30 червня 1978 року № 5.    
		Суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги, в ухвалі не зазначив конкретні обставини і факти, що спростовують такі доводи, і залишив рішення суду першої інстанції без змін.
		Ураховуючи те, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судом не встановлені, судові рішення не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для їх скасування із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 336, ч. 2 ст. 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 
		у х в а л и л а :
		 
		Касаційні скарги заступника прокурора Черкаської області та Служби безпеки України задовольнити частково.
		Рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 28 жовтня 2013 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області від 06 лютого 2014 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.                  
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		Головуючий В.О. Кузнєцов Судді: Т.Л. Ізмайлова В.І. Мартинюк  М.І. Наумчук  Д.О. Остапчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...