Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/6427/13 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Договір підряду.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 02.06.2014. Забезпечено надання загального доступу: 03.06.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		донецький апеляційний господарський суд
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		28.05.2014 справа №905/6427/13
		Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді:Зубченко І.В.,суддів:Попкова Д.О., Татенка В.М.За участю представників: від прокурора: від позивача 1: від позивача 2:не з`явився; не з`явився; не з`явився;від відповідача:не з`явився;розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги  Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком», м. Донецьк; Першого заступника прокурора Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, м. Львівна рішення господарського суду Донецької областівід08.04.2014 р. (повний текст підписано 14.04.2014р.)у справі№905/6427/13 (головуючий суддя Сич Ю.В., судді Осадча А.М., Уханьова О.О.)за позовомЛьвівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави в особі: 1.Міністерства інфраструктури України, м. Київ; 2.11 окремого колійного загону 1 об`єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту військова частина НОМЕР_1 , м. Червоноград, Львівська областьдо Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком», м. Донецькпростягнення основного боргу у сумі 1261697,29грн.В С Т А Н О В И В:
		Львівський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави в особі позивача-1, Міністерства інфраструктури України та позивача-2, 11 окремого колійного загону 1 об`єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту військової частини НОМЕР_1 звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком», м. Донецьк про стягнення основного боргу в сумі 1354704,23 грн.
		Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого зобов`язання за договором субпідряду №39/08-11 від 15.08.2011р. щодо оплати виконаних підрядних робіт.
		Рішенням господарського суду Донецької області від 08.04.2014р. у справі №905/6427/13 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ «ШБ «Альтком» на користь позивача 2 заборгованість у сумі 1261697,29грн., судовий збір у сумі 25233,95грн. Стягнуто з позивача 1 та 2 на користь державного бюджету України судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 913,50грн.
		Рішення суду мотивовано тим, що борг відповідача перед позивачем у сумі 1261697,29грн. є доведеним. Доказів перерахування позивачу 2 боргу у цій сумі відповідач не надав, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості визнані судом доведеними і обґрунтованими, внаслідок чого задоволені. 
		ТОВ «ШБ «Альтком» не погодилось з прийнятим рішенням та звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 08.04.2014р. у справі №905/6427/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог повністю. 
		В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права. Рішення прийнято судом за наслідками неповного з`ясування обставин, які мають значення для справи. 
		На думку скаржника, строк оплати відповідачем виконаних робіт наразі не настав, оскільки йому не надійшли від замовника грошові кошти належні до сплати позивачеві, тому відсутнє порушення обов`язків з боку відповідача, внаслідок чого в позові слід було відмовити повністю. 
		Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 29.04.2014р. прийнято апеляційну скаргу до провадження у справі №905/5427/13 та призначено до розгляду на 28.05.2014р.
		Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Перший заступник прокурора Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, м. Львів в інтересах держави в особі позивача-1, Міністерства інфраструктури України та позивача-2, 11 окремого колійного загону 1 об`єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту військової частини НОМЕР_1 подав до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 08.04.2014р. у справі №905/6427/13 в частині стягнення з позивача 1 та 2 на користь державного бюджету України судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
		Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2014р. відновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження, прийнято апеляційну скаргу до провадження у справі №905/6427/13 та призначено до розгляду на 28.05.2014р.
		У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ШБ «Альтком» позивач 2 зазначив, що оспорюване рішення винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а вимоги відповідача заявлені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Також просив суд розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника позивача 2.
		Прокурор та представник позивача 1 у судове засідання 28.05.2014р. не з`явились, причин неявки до суду не повідомили. Представник відповідача у судове засідання 28.05.2014р. не з`явився, надіславши до суду клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв`язку із проведенням у місті Донецьку антитерористичної операції. Колегія суддів, розглянувши дане клопотання, враховуючи, що явка представників сторін не визнавалась обов`язковою, прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення такого.
		Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв`язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
		Стаття 22 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов`язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез`явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
		Численними рішеннями Європейського суду з прав людини у справах проти України визнано порушення пункту 1 статті 6 «Право на справедливий суд» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що, зокрема, полягало у тому, що національними судами не забезпечено розгляд справи заявника в «розумний строк» через затримки у провадженні, в основному з вини судів першої інстанції.
		З врахуванням вищенаведеного, судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін та прокурора. 
		Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційні скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 15.08.2011р. між ТОВ «ШБ «Альтком» (генпідрядник) та 11 окремим колійним загоном 1 об`єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина НОМЕР_1 ) (субпідрядник) укладено контракт субпідряду №39/08-11, за умовами якого субпідрядник бере на себе зобов`язання переважно власними силами і засобами виконати роботи по об`єкту «Реконструкція аеродрому Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів». Характер будівництва - реконструкція, а саме: земляні та агротехнічні роботи відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації і в обумовлений контрактом строк (п.1.1. Контракту).
		Відповідно п.1.2. Контракту, генпідрядник зобов`язується надати субпідряднику будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, при необхідності забезпечити будівельними та іншими матеріалами, прийняти роботи і повністю сплатити вартість фактично виконаних робіт.
		Згідно п.16.1. Контракту в редакції Додаткової угоди №3 від 15.05.2012р. до нього, контракт набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30.09.2012р. при умові повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
		Відповідно до п.2.1. Контракту, договірна ціна робіт, що доручені для виконання субпідряднику по цьому контракту, складає 3934442,49грн. в т.ч. ПДВ. Договірна ціна робіт розраховується відповідно до ДБН Д.1.1-1.2000 «Правила визначення вартості будівництва», затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 №174 (зі змінами та доповненнями).
		Пунктом 4.1. Контракту визначено, що генпідрядник забезпечує фінансування робіт після надходження коштів від Державного підприємства «Дирекція з будівництва об`єктів до ЄВРО 2012 у Львові» (далі - Замовник).
		Згідно з п.4.2. Контракту генпідрядник здійснює розрахунки за виконані роботи на підставі довідки про вартість виконаних робіт та витрат (форма №КБ-3), а також акту приймання виконаних робіт форми №КБ-2в), підписаними уповноваженими представниками сторін. Акт на виконані роботи готує субпідрядник і передає для підписання генпідряднику з 25 по 28 число місяця виконання робіт.
		Відповідно до п.4.3. Контракту проміжні платежі, здійснюються в розмірі 95% від вартості виконаних робіт згідно актів виконаних робіт по формі КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт по формі КБ-3. Невиплачені 5% перераховуються при кінцевих розрахунках.
		Пунктом 4.9. Контракту передбачено, що оплата виконаних робіт здійснюється генпідрядником після укладення даного договору у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок субпідрядника за умови надходження коштів від замовника за мінусом 1% від їх вартості. Дана сума коштів залишається у генпідрядника як компенсаційні витрати, пов`язані з виконанням умов цього контракту (витрати, пов`язані з забезпеченням технічною документацією, організацією і коригуванням, приймання виконаних робіт на об`єктах та ін.).
		Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов`язки сторін, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором підряду (субпідряду), який підпадає під правове регулювання норм глави 61 Цивільного кодексу України та є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі статтями 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статтями 202, 509 ЦК України, та відповідно до ст.629 ЦК України є обов`язковими для виконання сторонами.
		Приписами ст.837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплати виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
		Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Відповідно до ч.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. 
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, сторонами складені акти приймання? виконаних будівельних робіт? №90/05с за травень 2012р. на суму 1500693,18грн., №98/05с за липень 2012р. на суму 174210,80грн., б/н за вересень 2011р. на суму 280235,16грн., №60/11с за? листопад 2011р. на суму 506608,45грн., на загальну суму 2461747,59грн. 
		Вказані акти підписані представником відповідача та посвідчені його печаткою без будь-яких зауважень та заперечень. 
		Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання  відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.
		Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що чіткий строк виконання генпідрядником зобов`язання щодо оплати субпідряднику грошових коштів за виконані роботи сторонами Контракту не встановлено.
		З матеріалів справи вбачається, що генпідрядник сплатив субпідряднику за виконані роботи за Контрактом грошові кошти 1175432,81грн.
		За послуги генпідряду надані субпідряднику генпідрядник також з вартості виконаних робіт генпідрядник вирахував вартість послуг генпідряду, про що свідчать наявні в матеріалах справи акти передачі-приймання робіт, загальна сума яких складає 24617,49грн.
		Претензією №1/1-32 від 15.10.2012р. позивач 2 (субпідрядник) 16.10.2012р. звернувся до відповідача з вимогою сплатити заборгованість за виконані роботи у сумі 1354704,53грн. Докази направлення вищевказаної претензії наявні в матеріалах справи. 
		З урахуванням приписів ст.530 ЦК України кінцевий термін сплати залишкової суми грошових коштів у розмірі 1261697,29грн. з урахуванням строків поштового пробігу становить 27.10.2012р.
		Однак, у встановлені строки генпідрядник не сплатив субпідряднику грошові кошти, внаслідок чого, з 28.10.2012р. у відповідача перед позивачем-2 виникла заборгованість у розмірі 1261697,29грн.
		З апеляційної скарги відповідача вбачається, що ним оскаржується не належність (якість, об`єм, вартість) виконаних позивачем 2 робіт, а наявність в нього на час подачі позову та прийняття місцевим господарським судом рішення заборгованості у заявленій сумі, оскільки строк оплати вартості виконаних робіт виникає лише за умови надходження відповідних коштів від замовника робіт.
		Відповідно до ч.1 ст.528 ЦК України виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто. В силу приписів ст.511 ЦК України зобов`язання не створює обов`язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов`язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
		Згідно ч.1 ст.838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Відповідно до ч.2 цієї статті генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду. Замовник і субпідрядник не мають права пред`являти один одному вимоги, пов`язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом. 
		Відповідно до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.
		Спірні правовідносини між сторонами склалися на підставі договору підряду. А отже, обов`язок генпідрядника прийняти та оплатити виконану роботу витікає із закону та договору.
		Враховуючи викладене, заборгованість замовника робіт перед генпідрядником за виконані субпідрядником роботи не є відкладальною умовою у розумінні ст.212 ЦК України, оскільки за приписами ст.838 ЦК України генпідрядник відповідальний перед субпідрядником як замовник робіт.
		За таких обставин, судовою колегією відхиляються посилання відповідача на пункт 4.9. контракту яким визначено, що оплата виконаних робіт здійснюється генпідрядником після укладення даного договору у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок субпідрядника за умови надходження коштів від замовника за мінусом 1% від їх вартості.
		Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
		Матеріали справи свідчать про виконання позивачем 2 своїх зобов`язань за договором субпідряду №39/08-11 від 15.08.2011р. щодо виконання робіт згідно п.1.1 контракту. Разом з цим, відповідач свої зобов`язання щодо оплати прийнятих робіт в строк до 27.10.2012р. не виконав, в результаті чого у відповідача перед позивачем 2 виник борг у сумі 1261697,29грн.
		Таким чином, зважаючи на встановлення факту невиконання відповідачем обов`язку по контракту щодо своєчасної оплати виконаних підрядних робіт, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості у повному обсязі. 
		З огляду на наведене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду визначила, що доводи заявника ТОВ «ШБ «Альтком», викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні статей 33, 34 ГПК України та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. 
		Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.
		Щодо апеляційної скарги Першого заступника прокурора Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне. 
		В обґрунтування апеляційної скарги, заявник посилається на те, що стягнення з позивачів 1 та 2 з кожного судового збору за подання заяви про забезпечення позову у сумі 913,50грн. є безпідставним та необґрунтованим, оскільки господарський суд залишив без задоволення клопотання про забезпечення позову.
		Згідно ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Вказана норма закону обумовлює допустимість застосування заходів із забезпечення позову наявністю обставин, які свідчать про те, що невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду. 
		Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. 
		Згідно ст.67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві. 
		Виходячи з того, що заявляючи про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача, прокурор не підтвердив її письмовими та належними доказами, всупереч наведеним нормам, а саме прокурором не доведено недостатність або відсутність коштів у відповідача станом на певну дату, не представлено відповідних доказів, серед яких банківські виписки або довідки, з яких би вбачалась відсутність грошових коштів у відповідача як на момент виникнення заборгованості, так і на даний час, судова колегія вважає, що заява прокурора про забезпечення позову не підлягає задоволенню. 
		Підпунктом 3 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено справляння судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову.
		Водночас ГПК України не передбачено наслідків неподання доказів сплати названого збору в установленому порядку і розмірі. Відтак господарський суд повинен розглянути зазначену заяву й за відсутності таких доказів, а розподіл відповідних сум судового збору здійснити між сторонами за правилами статті 49 ГПК у залежності від результатів розгляду заяви про вжиття заходів до забезпечення позову. Про такий розподіл може бути зазначено в рішенні (постанові) господарського суду або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи (п.1 інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір» від 23.05.2012р. №01-06/704/2012, п.2.22. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.03.2013р. №7).
		В свою чергу, відповідно до приписів п.4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.
		Враховуючи, що прокурор звільнений від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову, та той факт, що господарським судом було розглянуто вказану заяву та відмовлено у її задоволенні, з урахуванням приписів вищезазначеної постанови Пленуму Вищого господарського суду України, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, що судовий збір за подання заяви про забезпечення позову, підлягає стягненню з позивачів на користь Державного бюджету України.
		Отже, твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Донецької області від 08.04.2014р. у справі №905/6427/13 колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає.
		Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-
		П О С Т А Н О В И В: 
		Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком», м. Донецьк та Першого заступника прокурора Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, м. Львів на рішення господарського суду Донецької області від 08.04.2014р. (повний текст підписано 14.04.2014р.) у справі №905/6427/13 - залишити без задоволення.
		Рішення господарського суду Донецької області від 08.04.2014р. (повний текст підписано 14.04.2014 р.) у справі №905/6427/13 - залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
		Головуючий суддя І.В. Зубченко
		 
		Судді: Д.О. Попков
		 
		В.М. Татенко
		Надрук 8 пр: 2  поз; 1  від; 1-пр; 1  до справи; 1  ДАГС; 1  ГС

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...