Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 732/726/14 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права; Спори про право власності та інші речові права про приватну власність.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 03.06.2014. Забезпечено надання загального доступу: 05.06.2014.
Дата набрання законної сили: 10.06.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа №  732/726/14 
		провадження № 2/732/224/14  
		 
		 
		                                                                 ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
		                                                                 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		               "29" травня 2014 р.                                                                                               м. Городня          
		 
		Городнянський районний суд Чернігівської області у складі : головуючого судді - Березовського О.Д., при секретарі Дударенко Ю.П., за участю позивача ОСОБА_1, представника третьої особи - відділу Держземагентства у Городнянському районі Чернігівської області Зенченко Н.Ю., представника третьої особи - Куликівської сільської ради Городнянського району Чернігівської області Карандій В.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності на земельні ділянки, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - відділ Держземагентства у Городнянському районі Чернігівської області, Городнянська районна державна адміністрація Чернігівської області, Куликівська сільська рада Городнянського району Чернігівської області, -
		В С Т А Н О В И В :
		 
		ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_4 та просить визнати за ним право власності на земельні ділянки, розташовані на території Куликівської сільської ради Городнянського району Чернігівської області, загальною площею 4,4027 га, призначені для ведення особистого селянського господарства, під кадастровими номерами 7421485400:02:000:0837 ( 0,3929 га ), 7421485400:02:000:0838 ( 0,18 га ) та 7421485400:02:000:0839 ( 3,8298 га ), а також вирішити питання судових витрат у відповідності до чинного законодавства.
		У позовній заяві позивач зазначив, що на підставі розпорядження Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області від 02 вересня 2004 року № 244 «Про затвердження технічної документації по виготовленню державних актів взамін сертифікатів на земельну частку ( пай )» ним було набуто у приватну власність три земельні ділянки на території Куликівської сільської ради Городнянського району Чернігівської області загальною площею 4,4027 га, призначені для ведення особистого селянського господарства, під кадастровими номерами 7421485400:02:000:0837 ( 0,3929 га ), 7421485400:02:000:0838 ( 0,18 га ) та 7421485400:02:000:0839 ( 3,8298 га ). Відповідний державний акт на право власності на земельну ділянку він отримав 23 березня 2006 року. При зверненні у березні 2014 року до відділу Держземагентства у Городнянському районі Чернігівської області за отриманням витягу із Державного земельного кадастру про належні земельні ділянки йому було повідомлено, що ці земельні ділянки із заявленими ним кадастровими номерами на 100 % накладаються на земельні ділянки із кадастровими номерами 7421485400:02:000:0951, 7421485400:02:000:0952 та 7421485400:02:000:3251, які належать ОСОБА_4. Окрім того, за наявною у позивача інформацією, вищевказані земельні ділянки набуто ОСОБА_4 на підставі розпорядження Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області від 30 березня 2012 року № 122. Вважає, що дана ситуація містить порушення його прав. Зауважив, що присвоєні його земельним ділянкам кадастрові номери дозволяють однозначно ідентифікувати ці ділянки як належним чином сформовані та зареєстровані об'єкти цивільних прав. Вказав, що припинення права власності на земельну ділянку може бути здійснено тільки за рішенням суду та підстави для цього визначені в ст. ст. 140, 143 ЗК України.  Однак жодної із вказаних у ст.ст. 140, 143 ЗК України підстав для припинення права власності щодо нього та належних йому земельних ділянок не існувало та не існує на даний час. 
		          Ухвалою судді від 05 травня 2014 року відкрито провадження у зазначеній справі.
		          У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 у повному обсязі підтримав заявлені ним позовні вимоги та просив суд їх задовольнити. Підтвердив обставини, викладені в позовній заяві. Вказав, що йому належить земля, яку він отримав у спадок, а тому вимагає повернення йому земельних ділянок у власність. Спірні земельні ділянки, які належать йому на праві власності на підставі відповідного державного акту, були передані ним в оренду СТОВ «Віра». У 2014 році для реєстрації в реєстраційній службі договору оренди земельних ділянок, укладеного зі СТОВ «Віра», необхідно було отримати витяг з Державного земельного кадастру про реєстрацію його земельних ділянок. При зверненні до відділу Держземагентства у Городнянському районі Чернігівської області з приводу отримання витягу з Державного земельного кадастру йому було відмовлено в наданні витягу та повідомлено, що його земельні ділянки на 100% накладаються на земельні ділянки, які належать на праві власності ОСОБА_4. На даний час він не може розпоряджатися та передати в оренду належні йому земельні ділянки і це порушує його права як власника.     
		          Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи останній повідомлявся належним чином та йому направлялась рекомендованим листом судова повістка про виклик до суду. Згідно рекомендованого поштового повідомлення про отримання судової повістки ОСОБА_4 повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи 22.05.2014 року. Про причину неявки відповідач суд не повідомив ( а.с. 31, 71 ).
		Частина 4 ст. 169 ЦПК України передбачає, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів ( постановляє заочне рішення ). 
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. 
		Враховуючи той факт, що відповідач ОСОБА_4 належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, позивач не заперечує проти проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення, суд приходить до висновку щодо можливості проведення заочного розгляду справи та ухвалення у справі заочного рішення. 
		Представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - відділу Держземагенства у Городнянському районі Чернігівської області Зенченко Н.Ю., яка обіймає посаду начальника відповідного відділу, у судовому засіданні вважала, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають. Зауважила, що згідно наявного у позивача державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧН № 001398, який зареєстрований у встановленому законом порядку, ОСОБА_1 відповідно до положень діючого на той момент ЗК України набув права власності на спірні земельні ділянки. Не бачить сенсу повторно визнавати за позивачем право власності на спірні земельні ділянки, до того ж вважає, що навіть позитивне рішення суду не вирішить ситуації, що склалася. Вказала, що з 01.01.2013 року на відділи Держземагентства покладено обов'язок реєстрації земельних ділянок, а реєстрацію права власності на земельні ділянки здійснює відповідна реєстраційна служба. У 2014 році у позивача закінчився термін дії укладеного між ним та СТОВ «Віра» договору оренди земельної ділянки. Необхідно було укласти новий договір оренди земельної ділянки, який підлягав реєстрації в реєстраційній службі, але для цього позивач необхідно було отримати у їх відділі витяг з Державного земельного кадастру про належні йому земельні ділянки. При перевірці було з'ясовано, що відомості про земельні ділянки позивача та їх реєстрацію в Державному земельному кадастрі відсутні. Кадастрові номери належних позивачу на праві власності земельних ділянок в Державний земельний кадастр не внесені. Також було з'ясовано, що координати та межі його земельних ділянок повністю накладаються на інші земельні ділянки, відомості про які вже містились в Державному земельному кадастрі та право власності на які вже було зареєстровано за ОСОБА_4. З огляду на це, вони відмовили позивачу в реєстрації в Державному земельному кадастрі його земельних ділянок та наданні відповідного витягу, про що ОСОБА_1 було надано письмову відповідь. Звернула увагу на те, що при паюванні земель колективної власності колишніх колгоспів на зборах громадян-власників сертифікатів на земельну частку ( пай ) на підставі виготовленого проекту організації території земельних часток ( паїв ) шляхом жеребкування здійснюється розподіл часток ( паїв ) між їх власниками. За результатами зборів складається протокол та списки власників сертифікатів з вказанням номеру визначеного їм паю. Після цього райдержадміністрація затверджує технічну документацію та видає розпорядження про передачу в приватну власність ділянок для особистого господарства громадянам - власникам сертифікатів на земельну частку ( пай ). Такий порядок було дотримано і при паюванні земель колишнього КСП ім. Ілліча ( с. Куликівка, Городнянського району, Чернігівської області ). Позивач, як спадкоємець померлої матері ОСОБА_5, переоформив її сертифікат на державний акт на право власності на земельну ділянку. Після цього державний акт був зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності. Кадастрові номери земельних ділянок у Державний реєстр земель на той момент заносились відповідними відділеннями Державного земельного кадастру, які і відкривали Поземельну книгу. З набранням чинності Закону України «Про Державний земельний кадастр» ведення Державного земельного кадастру та відкриття і закриття Поземельної книги було покладено на відділи Держземагентства. Законом України «Про Державний земельний кадастр» передбачалось, що зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель відомості про земельні ділянки підлягали перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматичному режимі. На практиці ж сталось так, що ці відомості автоматично перенесені не були. Щодо ситуації позивача, то вивченням технічної документації було з'ясовано, що ОСОБА_1 при виготовленні державного акту проектною організацією помилково було внесено не той номер паю, який було визначено його матері ОСОБА_5, та замість 198 номеру паю було внесено 176 номер паю. Відповідно конфігурація земельних ділянок позивача та координати земельних ділянок, вказаних в державному акті позивача, на 100 % співпадали  та накладались на 176 номер паю. Згідно списку померлих жителів с. Куликівка цей номер паю належав померлій ОСОБА_6 спадщину якої успадкував відповідач, якому й було виготовлено технічну документацію на пай номер 176, присвоєно кадастрові номери, які було зареєстровано в Державному земельному кадастрі, та реєстраційною службою було зареєстровано за ОСОБА_4 право власності на земельні ділянки. Оскільки відомості про земельні ділянки позивача в Державному земельному кадастрі були відсутні, то ніяких перепон в реєстрації за ОСОБА_4 земельних ділянок не виникло. Також вона з'ясувала, що на даний час пай № 198, який було визначено за ОСОБА_5, вільний і він нікому не виділявся, що дозволяє позивачу оформити нові правовстановлюючі документи на цей пай. 
		Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Городнянська районна державна адміністрація Чернігівської області про дату, час та місце судового розгляду справи була повідомлена належним чином, представник третьої особи в судове засідання не з'явився. Заступник голови Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області Левченко О.М. надав суду письмову заяву від 08.05.2014 року за вих. № 02-16/413 з проханням розглянути справу за позовом ОСОБА_1 без участі представника Городнянської райдержадміністрації, проти позовної заяви не заперечують ( а.с. 21 ). 
		Представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - сільський голова Куликівської сільської ради Городнянського району Чернігівської області Карандій В.М. у судовому засіданні вважав, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню. Свою позицію мотивував тим, що позивач є власником земельних ділянок, а тому якщо ОСОБА_1 потрібно, то слід визнати і підтвердити його право власності на спірні земельні ділянки. Погоджується з тим, що ПП «Далі», яке розробляло проект організації території земельних часток ( паїв ) колишнього КСП ім. Ілліча ( с. Куликівка, Городнянського району, Чернігівської області ), при виготовленні позивачу державного акту на право власності на земельну ділянку допустило помилку і виготовило державний акт по межам паю № 176, а потрібно було по межам паю № 198. 
		Суд, дослідивши усі наявні матеріали справи, встановивши наявність обставин, якими обґрунтовуються вимоги, визначившись щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, а також щодо правових норм, якими врегульовані ці правовідносини, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
		Відповідно до положень ст. 125 ЗК України, в редакція яка діяла на момент отримання позивачем державного акту на право власності на земельну ділянку, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
		Згідно приписів ст. 126 ЗК України, в редакції яка діяла на момент отримання позивачем державного акту на право власності на земельну ділянку, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.   
		Стаття 202 ЗК України, в редакції яка діяла на момент отримання позивачем державного акту на право власності на земельну ділянку, передбачала, що державна реєстрація земельних ділянок здійснювалась у складі державного реєстру земель. Державний реєстр земель складався з двох частин : а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.
		          З дослідженого в судовому засіданні державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧН № 001398 встановлено, що його видано 23.03.2006 року ОСОБА_1 в підтвердження того, що на підставі розпорядження Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області від 02.09.2004 року № 244 він є власником земельної ділянки площею 4,4027 га, яка розташована на території Куликівської сільської ради Городнянського району Чернігівської області, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010684000040. Згідно плану меж земельної ділянки : ділянка № 1 площею 0,3929 га, ділянка № 2 площею 0,18 га, ділянка № 3 площею 3,8298 га, кадастрові номери земельних ділянок : 7421485400:02:000:0837, 7421485400:02:000:0838, 7421485400:02:000:0839 ( а.с. 6 ). 
		Факт державної реєстрації земельних ділянок у складі державного реєстру земель підтверджується відповідним записом в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, де зазначено кадастрові номери земельних ділянок ( а.с. 35 ). 
		Таким чином, позивач ОСОБА_1 на даний час являється власником спірних земельних ділянок, оскільки його право власності на ці земельні ділянки посвідчено державним актом, який у встановленому законом порядку було зареєстровано. Відповідний державний акт на право власності на земельну ділянку є дійсним, реєстрація за позивачем права власності на земельну ділянку не скасована та відсутні будь-які рішення суду щодо припинення права власності ОСОБА_1 на спірні земельні ділянки. 
		Зі змісту заявлених позовних вимог та пояснень позивача вбачається, що причиною звернення останнього до суду з відповідним позовом стала неможливість розпорядження ним належною йому на праві власності земельною ділянкою, а саме неможливість передачі її в оренду. Причиною цьому являється відмова відділу Держземагентства у Городнянському районі Чернігівської області у видачі витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. 
		Як встановлено в ході судового засідання позивач ОСОБА_1 будучи спадкоємцем за законом майна своєї померлої матері ОСОБА_5, яка померла 30.05.2001 року, отримав свідоцтво про право на спадщину за законом від 26.12.2003 року. Спадкове майно на яке було видано це свідоцтво складалось з права на земельну частку ( пай ) у землі колгоспу ім. Ілліча ( с. Куликівка, Городнянського району, Чернігівської області ), розміром 4,75 га, що належало померлій ОСОБА_5 на підставі сертифікату серії ЧН № 0184379, виданого 08.08.1996 року Городнянською районною державною адміністрацією, та зареєстрованого 12.08.1996 року за № 7 ( а.с. 12 ). 
		З дослідженого в судовому засіданні проекту організації території земельних часток ( паїв ) колишнього КСП ім. Ілліча ( с. Куликівка, Городнянського району, Чернігівської області ), який було розроблено ПП «Далі», вбачається, що зборами громадян-власників сертифікатів на земельну частку ( пай ) було здійснено розподіл земельних часток ( паїв ) між їх співвласниками шляхом жеребкування, що підтверджується відповідним протоколом № 1 від 26.03.2004 року ( а.с. 9-11 ). 
		Окрім списку громадян власників сертифікатів на земельні частки ( паї ) колишнього КСП ім. Ілліча, де було визначено номер паю за кожним громадянином, також було складено список померлих жителів с. Куликівка власників земельних паїв ( невитребувані паї ). У цьому списку за ОСОБА_5 було закріплено пай № 198 ( а.с. 70 ). 
		Щодо набуття права власності на земельні ділянки відповідачем ОСОБА_4, то з дослідженої в судовому засіданні технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки ОСОБА_4 встановлено, що останній також отримав у спадщину права на земельні частки ( паї ) площею 4,75 га в КСП ім. Ілліча згідно сертифікату серії ЧН № 0184382 та згідно сертифікату серії ЧН № 0184742, що підтверджується відповідним свідоцтвом про право на спадщину за законом від 11.01.2012 року ( а.с. 36-49 ). 
		Вказані сертифікати за життя були видані ОСОБА_8 ( бабуся відповідача ) та ОСОБА_6 ( матір відповідача ). Згідно списку померлих жителів с. Куликівка власників земельних паїв ( невитребувані паї ) за ОСОБА_8 було закріплено пай № 178, а за ОСОБА_6 було закріплено пай № 176 ( а.с. 70 ). 
		Номери паїв, закріплені за власниками земельних паїв, при виготовленні технічної документації ОСОБА_4 мали суттєве значення в частині визначення меж земельних ділянок в натурі на місцевості, виходячи з місця їх розміщення відповідно до проекту організації території земельних часток ( паїв ) КСП ім. Ілліча. Також у розпорядженні Городнянської районної державної адміністрації від 30.03.2012 року № 122 було прийнято рішення передати згідно сертифікатів на право на земельну частку ( пай )  відповідно до проекту організації території земельних часток ( паїв ) колишнього КСП ім. Ілліча у власність ОСОБА_4 саме земельні частки ( паї ) № 176, 178 ( а.с. 37 ). 
		У послідуючому відповідач ОСОБА_4 зареєстрував в реєстраційній службі Городнянського районного управління юстиції Чернігівської області своє право власності на відповідні земельні ділянки, що підтверджується свідоцтвами про право власності на нерухоме майно та витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ( а.с. 50 - 55 ). 
		Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11, який обіймає посаду провідного спеціаліста сектору Державного земельного кадастру відділу Держземагентства у Городнянському районі Чернігівської області, показав, що 31.01.2013 року у відділ звернувся ОСОБА_4 для реєстрації в Державному земельному кадастрі земельних ділянок. При цьому він надав технічну документацію, яка була виготовлена на підставі розпорядження Городнянської РДА, де вказувались земельні частки ( паї ) № 176 та № 178. Земельні ділянки були зареєстровані в Державному земельному кадастрі, про що було видано відповідні витяги. Після цього ОСОБА_4 звернувся в державну реєстраційну службу для реєстрації права власності на земельні ділянки. Пізніше у їх відділ звернувся ОСОБА_1 також з метою отримання витягу з Державного земельного кадастру про реєстрації належних йому на праві власності земельних ділянок. Останній надав диск з обмінним файлом та при завантаженні координат земельних ділянок в програму, з'ясувалось, що вони на 100 % накладаються на земельні ділянки ОСОБА_4. Через це ОСОБА_1 було відмовлено у видачі витягу з Державного земельного кадастру. Зазначив, що на момент реєстрації ним земельних ділянок ОСОБА_4 в Державному земельному кадастрі даних про земельні ділянки ОСОБА_1 не було. Пояснити чому так сталось він не може. Однак вказав, що наразі таких ситуацій з розпайованими землями дуже багато. Всі ці земельні ділянки, які мали бути перенесені до Державного земельного кадастру, з невідомих причин не були завантажені до Державного земельного кадастру відповідним центром Державного земельного кадастру. На даний час вони всі ділянки, які були зареєстровані до набрання чинності Законом України «Про Державний земельний кадастр», завантажують тільки коли власник хоче вчинити з ділянкою якийсь правочин і звертається до них за отриманням витягу з Державного земельного кадастру. 
		Стаття 15 ЦК України передбачає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.  
		Згідно приписів ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі і визнання права. 
		Саме з положень цих статей Цивільного кодексу України виходив позивач звертаючись до суду з відповідним позовом та вимагаючи визнання за ним права власності на спірні земельні ділянки. Разом з тим, в судовому засіданні судом встановлено, що на даний час ОСОБА_1 являється дійсним власником спірних земельних ділянок, оскільки його право власності на ці земельні ділянки посвідчено державним актом, який було зареєстровано у встановленому законом порядку. Як вже зазначалось судом вище, належний позивачу державний акт на право власності на земельну ділянку є дійсним, реєстрація за позивачем права власності на земельну ділянку не скасована та відсутні будь-які рішення суду щодо припинення права власності ОСОБА_1 на спірні земельні ділянки. З огляду на це, суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави для повторного визнання за позивачем права власності на спірні земельні ділянки, а обраний позивачем спосіб захисту своїх прав не є коректним та допустимим.  
		Як встановлено судом в судовому засіданні у позивача є правовстановлюючий документ, який підтверджує його право власності на спірні земельні ділянки, однак ці земельні ділянки за своїми координатами накладаються на земельні ділянки ОСОБА_4, які внесені до Державного земельного кадастру, та право власності на які зареєстровано за відповідачем в реєстраційній службі. Тобто фактично виникла ситуація коли на даний час власником одних і тих самих земельних ділянок являється як позивач, так і відповідач. Причиною цьому являється допущена помилка при виготовленні одному з власників технічної документації та помилкове визначення земельної ділянки за іншим номером паю ніж той який було виділено при розподілі земельних часток ( паїв ). 
		Разом з тим, ОСОБА_1 заявляючи позовні вимоги до ОСОБА_4 та стверджуючи про порушення відповідачем його прав, натомість не оспорює законність реєстрації права власності за відповідачем, не заявляє вимог та не вимагає скасування розпорядження Городнянської РДА про передачу у власність ОСОБА_4 земельних ділянок та не вимагає скасування державної реєстрації права власності на спірні земельні ділянки за відповідачем, а лише просить визнати за ним право власності на спірні земельні ділянки. 
		З огляду на викладене, а також виходячи з положень ст. 11 ЦПК України, суд приходить до висновку, що в задоволенні заявлених ОСОБА_1 позовних вимог слід відмовити. 
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 125, 126, 202 ЗК України, ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 74, 88, 169, 209, 212-215, 218, 224-227 ЦПК України, суд, -
		 
		В И Р І Ш И В :
		 
		В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності на земельні ділянки - відмовити.
		 
		Направити ОСОБА_4, рекомендованим листом з повідомленням, копію заочного рішення на протязі 3 днів з дня його проголошення і роз'яснити, що він має право на протязі 10 днів з дня отримання його копії подати до суду заяву про перегляд заочного рішення.
		 
		 
		 
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.
		 
		 
		Суддя                                                                                                О.Д.Березовський

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...