Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1-32-2007 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.06.2009. Забезпечено надання загального доступу: 25.06.2009.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<head>
<meta http-equiv=Content-Type content="text/html; charset=utf-8">
<meta name=ProgId content=Word.Document>
<meta name=Generator content="Microsoft Word 11">
<meta name=Originator content="Microsoft Word 11">
<link rel=File-List href="10005522234.files/filelist.xml">
<title>справа №1-32-2007 р</title>

<style>

</style>

</head>

справа №1-32-2007 р.<o:p></o:p>

Апеляційний суд Полтавської області<o:p></o:p>

2007 року грудня
місяця 5 дня Судова колегія у кримінальних справах апеляційного суду
Полтавської області у складі:<o:p></o:p>

головуючого -
судді Кисіля A.M.<o:p></o:p>

судді - Павленка
В.П.<o:p></o:p>

технічному
секретарю Захар*євоїА.П<o:p></o:p>

з участю
прокурора Адамець A.M.<o:p></o:p>

потерпілої ОСОБА_1<o:p></o:p>

представника
потерпілої ОСОБА_2<o:p></o:p>

адвокатів :
ОСОБА_3, ОСОБА_4<o:p></o:p>

розглянула у
відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду в м. Полтаві
кримінальну справу за обвинуваченням:<o:p></o:p>

ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с
Козацьке Звенигородського району Черкаської області, мешканця с. Коломак Полтавського
району та області, українця, громадянина України, освіта середня, неодруженого,
на утриманні має двох неповнолітніх дітей, непрацюючого, згідно ст. 89 КК
України несудимого ,-<o:p></o:p>

ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України,
освіта неповна середня, неодруженого, працюючого вантажником ПП „Золота
Осінь", раніше судимого (вироком Ленінського районного суду м. Полтави від
3.12.2004 р. за ч.3 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі на підставі
ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на
іспитовий строк 1 рік; 2.02.2007 р тим же судом за ч.3 ст. 185,71 КК України на
3 роки 1 місяць позбавлення волі, строк відбуття рахується із 15.08.2005 року),
-<o:p></o:p>

у вчиненні
злочинів передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст. 187 КК України,-<o:p></o:p>

25.03.2005 року
увечері ОСОБА_5 за
пропозицією неповнолітнього ОСОБА_6, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння
в с Коломак
Полтавського району та області спільно вчинили розбійний напад на ОСОБА_7, 1936
року народження, поєднаний з проникненням у житло із заподіянням їй тяжких
тілесних ушкоджень, і подальшого її умисного вбивства ОСОБА_6 за таких
обставин.<o:p></o:p>

Близько 22
ОСОБА_6 ОСОБА_6 прибув із м.Полтави до с.Коломак, де зустрів ОСОБА_5 біля його
будинку, вони розпили спиртні напої та погодили план нападу на потерпілу. ОСОБА_5 погодився
прийняти участь у нападі за умови, що саме ОСОБА_6 буде застосовувати фізичне
насильство до ОСОБА_7. Для цієї мети ОСОБА_5, за проханням
ОСОБА_6, знайшов у себе в гаражі та передав йому металічний шкворінь
виготовлений із траку трактора. У подальшому вони вночі підійшли до помешкання
потерпілої та, діючи спільно та узгоджено, ОСОБА_5 постукав у вхідні двері
будинку та попросив ОСОБА_7 їх відчинити, а коли остання вийшла на ганок, то
ОСОБА_6, реалізовуючи їх спільний умисел щодо розбійного нападу та раптово
виниклого умислу у ОСОБА_6 на вчинення умисного вбивства із користі, завдав їй
вказаним металевим предметом 9 ударів у ділянку голови, яка є життєво важливим
органом.<o:p></o:p>

Згідно
заключения судово-медичної експертизи № 376 від 19.04.2005 року смерть ОСОБА_7
настала внаслідок відкритої черепно-мозкової травми з лінійним переломом кісток
склепіння черепа, крововиливами під оболонки та забій головного мозку, що є
тяжкими тілесними ушкодженнями, небезпечних для життя в момент їх заподіяння.<o:p></o:p>

З метою
приховання слідів нападу підсудні перенесли потерпілу у середину будинку до
приміщення курника.<o:p></o:p>

Допитані у
судовому засіданні ОСОБА_5 та
ОСОБА_6 заперечували свою причетність до вказаних подій і пояснили, що під час
розбійного нападу на потерпілу і її подальшого умисного вбивства вони
перебували вдома. У ході досудового слідства себе обмовили у причетності до
участі у цих подіях під впливом незаконних методів.<o:p></o:p>

Такі їх
твердження спростовуються узгодженими їхніми показаннями про причетність до
вказаних подій .<o:p></o:p>

Так, допитаний
під час слідства ОСОБА_5 свою
вину у вказаному злочині разом із ОСОБА_6 за обставин викладених вище визнавав
повністю, зазначав, що показання давав добровільно, (а.с. 83-101, 108   т. 1)<o:p></o:p>

У подальшому
змінив їх і 18.08.05 р. стверджував, що самостійно хотів вчинити крадіжку
грошей у потерпілої, а коли ОСОБА_7 вийшла до ґанку із палицею та замахнулася
нею, він захищаючись, завдав їй декілька ударів металевим шкворнем по голові та втік.
(а.с113-115 т.1)Від цих пояснень, також відмовився. (а.с.120 т.1)<o:p></o:p>

Допитаний
28.03.05р. ОСОБА_6, після затримання ОСОБА_5, який вказав на нього, як на
співучасника нападу, свою вину в умисному вбивстві з корисливих мотивів
потерпілої ОСОБА_7 визнавав частково за тих же обставин, що викладені у вироку
суду, та підтвердив їх під час проведеного з ним відтворення обстановки та
обставин події, де уточнив на місці свої та ОСОБА_5 дії.Вказував, що ОСОБА_5 спричиняв
ушкодження, чим підтверджував свою причетність до вказаних подій, (а.с.151,
т.1)<o:p></o:p>

Допитаний
27.03.2005 року ОСОБА_5
обставини розбійного нападу доповнив, що коли переносили тіло ОСОБА_7, то
ОСОБА_6 притримував її за ноги, а він під руки. ОСОБА_6 через свій недостатній
фізичний стан не зміг самостійно перетягнути тіло потерпілої до курника, а тому
він йому допоміг.<o:p></o:p>

Після повернення
додому він на правому рукаві своєї фуфайки, у якій був одягнутий під час
нападу, виявив кров потерпілої, яку намагався змити .<o:p></o:p>

Крім цього,
після проведення огляду місця пригоди він допомагав вантажити труп потерпілої
до автомашини, але на ньому була інша куртка.<o:p></o:p>

Також, він
стабільно пояснював у судових попередніх засіданнях, що 26.03.05р. ОСОБА_6
увечері приїздив у село на таксі з метою дізнатися у нього про обстановку після
вчиненого ними нападу та пропонував йому ще вчинити і умисне вбивство вказаного
водія. (а.с. 72-76 т. 1)<o:p></o:p>

Такі ж свідчення
він давав і під час допиту з участю свого адвоката від 29.03.05 p., коли
виключався, будь-який вплив працівників міліції на нього. (а.с. 80 -84 т.1)<o:p></o:p>

Аналізуючи
вказані свідчення ОСОБА_5, слід зазначити, що він деталізував спільну
домовленість із ОСОБА_6 на відкрите пограбування потерпілої, підшукання ним
знаряддя злочину - металевого шкворня, що узгоджуються із обставинами та
механізмом спричинення тілесних ушкоджень, його місці розташування у момент
нападу, де він слідкував за обстановкою, безпосередньо бачив нанесення ОСОБА_6
останніх ударів ОСОБА_7, у не змозі ОСОБА_6 самостійно затягти потерпілу до
курника за браком сили, тому ОСОБА_5 допомагав йому перетягти потерпілу до
приміщення курника. Також, дані огляду місця пригоди свідчать, що ОСОБА_6
проводив обшук у будинку. ОСОБА_6, як і обіцяв, приїздив до села з метою
дізнатися обстановку після вчиненого ними нападу і пропонував ОСОБА_5 участь у
новому злочині. Крім того, вказав, що одежа ОСОБА_6 і руки в обох були в крові.
Повідомив, що вже вдома побачив на своїй фуфайці сліди крові які належали
потерпілої.<o:p></o:p>

Так, під час
очної ставки ОСОБА_5
настоював про участь у нападі на потерпілу і подальшої її вбивства саме
ОСОБА_6, при тих обставинах на які він вказував вище, спонукав останнього
визнати їх. (а.с. 183-187 т. 1)<o:p></o:p>

У протоколі явки
з повинною ОСОБА_6 від 28.03.05 р. підтвердив показання ОСОБА_5, але перекладав
частину своєї вини на нього і вказував, що ОСОБА_5 завдав потерпілій «чимось»
ударів у ділянку голови. Він перевіряв у неї серцебиття то потерпіла була ще
жива, при цьому він вимазався у кров. Вказував, що ОСОБА_5 обшукував
будинок, а він перебував біля ґанку. Біля річки ОСОБА_5 мив руки від крові, а
він викинув свої штани та куртку зі слідами крові у річку. Після чого потягом
поїхав до м.Полтави. Увечері, того ж дня, він на таксі приїздив до села та
бачив ОСОБА_5 спілкувався з ним, але заперечує, що пропонував вчинити вбивство
вказаного водія (а.с. 147 т. 1)<o:p></o:p>

Допитаний
ОСОБА_6 у якості підозрюваного від 28.03.05р. підтвердив вище зазначені
пояснення і доповнив, що увечері 25.03.05 р. після роботи він потягом із
Полтави прибув до с.Коломак, де зустрівся із ОСОБА_5, з яким вжили спиртні
напої, і домовилися вчинити напад на вказану потерпілу Разом пішли до неї, де
діяли за обставин встановлених судом. (а.с. 151-153, т.1)<o:p></o:p>

Допитаний у суді
медичний експерт ОСОБА_8 доповнив свій висновок, що тілесні ушкодження були
спричинені у ніч із 25 на 26 березня 2005 року і не раніше 23 ОСОБА_6
25.03.2005 року, а смерть її могла настати не пізніше 7 ОСОБА_6 ранку. Після
отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_7 певний час жила. На її тілі виявлені
забійні рани голови у кількості дев'яти, а не восьми, як оспорював ОСОБА_5, і
розташованих у лобній ділянці голови зліва (три), на межі скроневої та правої
тім'яної ділянок, у лівій тім'яній ділянці (три), у правій тім'яній ділянці
(два), ізольовані крововиливи в м'які покрови голови: в лобній ділянці зліва, в
скроневій ділянці справа, у лівій і правій тім'яних ділянках; лінійний перелом
лобної кістки зліва, крововиливи під тверду мозкову оболонку в лобній ділянці
зліва; осередкові крововиливи під м'яку оболонку головного мозку: в лобній,
тім'яній ділянці лівої півкулі головного мозку, в лобній, скроневій, потиличній
ділянці правої півкулі, на лівій півкулі мозочку, забій тім'яної та лобно
-скроневої ділянок лівої півкулі  
головного мозку.<o:p></o:p>

Вказані
ушкодження є прижиттєвими та утворилися від не менш, як дев'ятикратної дії
твердого, тупого, обмеженого предмету, що діяв із силою достатньою для їх
спричинення, а відносно до живої особи відносяться до тяжких тілесних ушкоджень
небезпечних для життя у момент заподіяння, а в даному випадку, такі, що потягли
її смерть. Виявлені забійні рани голови з пошкодженням апоневрозу
супроводжувалися значною зовнішньою крововтратою.(а.с. 125-131 т.2)<o:p></o:p>

Під час
проведення відтворення обстановки та обставин події від 28.03.2005р., ОСОБА_6
вірно вказав механізм і місце нападу, обстановку у будинку, заявивши, що під
час нападу у коридорі було відсутнє, як відро, так і мішок. Ці уточнення
повністю співпали із даними огляду місця пригоди та висновками судово-медичної
та медико-криміналістичних експертиз. (а.с. 154-157,т.1)<o:p></o:p>

У явці з повинною
від 27.03.05 року ОСОБА_5
стверджував про причетність ОСОБА_6 до розбійного нападу за тих же обставин,
які встановлені судом. Саме ним було повідомлено, що ОСОБА_6 після вчиненого
ними обіцяв приїхати увечері 26.03.2005 року у село і дізнатися про обстановку,
що у подальшому ним і було здійснено. Під час зустрічі він пропонував йому
вчинити ще і умисне вбивство водія таксі, стверджував що за таких дій вони
«озолотяться», але той відмовився. ОСОБА_5
неодноразово підтверджував такі дані, навіть коли заперечував свою
причетність до нападу на ОСОБА_7.<o:p></o:p>

Такі свідчення
ОСОБА_5 судова колегія вважає за необхідне прийняти до відома з наступних
підстав.<o:p></o:p>

У судовому засіданні підсудні не заперечували факту приїзду ОСОБА_6
на таксі під управлінням водія ОСОБА_10 26.03.2007 року до с. Коломак та зустрічі їх і
розмови між ними.<o:p></o:p>

ОСОБА_6 не зміг
пояснити суду потребу замовляти з м. Полтави у вечірній час таксі до села при
наявності лише 5 грн., та представлятись водію ОСОБА_9. Не зміг він пояснити і
чому, після зустрічі із ОСОБА_5 він відмовився розшукувати свого знайомого, до
якого ніби-то приїздив. Не навів мотивів за яких він заходив до дачного
будинку, чому ховався у садку, спішно покинув будинок не зачинивши його?<o:p></o:p>

Така поведінка
ОСОБА_6 на думку судової колегії свідчить лише про те, що його цікавило лише
зустріч з ОСОБА_5 та з'ясування обстановки після вбивства.<o:p></o:p>

Такі показання
ОСОБА_5 підтвердилися і свідченнями допитаного свідка ОСОБА_10, який впізнав
ОСОБА_6 (а.с.98 -102 т.2) Він пояснив, що 26 березня 2005 року о 21год.15 хв.
возив ОСОБА_6у до с Коломак,
який знаходився у стані сп'яніння і назвався ОСОБА_9. У селі ОСОБА_6
зустрічався із ОСОБА_5, і про щось того умовляв, але ОСОБА_5 повідомив, що у
нього двоє дітей та пішов геть. Він відвіз ОСОБА_6у назад до м.Полтави, який по
шляху декілька раз виходив із машини до лісопосадки, що викликало у нього
підозру за свою безпеку, а потім той і втік. Приймаючи міри до його
встановлення, наступного дня у райвідділі міліції зустрів ОСОБА_5 і дізнався про
вказане вбивство.<o:p></o:p>

При перевірці
показань ОСОБА_5 у порядку ст.194 КПК України, він на місці 30.03.2005 р.
показав механізм спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_6, місце
нападу і позу в якій було її залишено у курнику, що повністю узгоджується із
даними огляду місця події та першочерговими показаннями ОСОБА_6, висновками
судово-медичних експертиз щодо механізму тілесних ушкоджень, їх локалізації,
(а.с.85 -101 т.1)<o:p></o:p>

У подальшому ці
стабільні показання він постійно підтверджував за участю свого адвоката, коли
унеможливлювалися, будь-які незаконні дії органів слідства щодо нього.   (а.с.108 т.1)<o:p></o:p>

За висновком
додаткової судово-медичної експертизи № 376 - Б від 25.05.05 p., ці показання не
протирічать даним судово-медичної експертизи трупу відносно характеру тілесних
ушкоджень та їхньої локалізації (а.с.176 - 177 т. 2 )<o:p></o:p>

Допитані судом,
свідки ОСОБА_10 і ОСОБА_11, зазначили, що під час відтворення обстановки та
обставин події злочину, свідчення ОСОБА_5
давав добровільно, без примусу, ініціативно, щодо причетності себе та
ОСОБА_6 до вчинення нападу. Прокурор, який проводив дану слідчу дію навіть
зупиняв його, щоб той не спішив. Він впевнено вказав місце нападу і прикладення
ударів у ділянку голови потерпілої. Показав, як вони із ОСОБА_6 перемістили
тіло до приміщення курника, місце та позу трупу, як намагалися сховати сліди
крові.<o:p></o:p>

Допитаний у суді
свідок ОСОБА_12 підтвердив вище зазначені дані, та пояснив, що він проводив із
підсудними вказану слідчу дію. Про обставини вбивства йому було відомого лише
із показань самих підсудних. ОСОБА_5
на його питання про можливість застосування до нього незаконних методів
слідства працівниками міліції, категорично це заперечив і пояснив, що вдома
напередодні корова ратицею завдала йому удар по голові, коли він намагався
спутати її ноги. Кожний із підсудних вільно орієнтувався на місцевості, вказали
місце нападу на потерпілу. ОСОБА_5
показав місце у курнику, куди вони вдвох із ОСОБА_6 перенесли потерпілу, на
що раніше той не вказував у своїх показаннях і це відповідало даним огляду.
Розташовували кожен манекен саме таким чином, як зазначено у протоколі.<o:p></o:p>

Відповідно до
протоколу огляду місця пригоди на вхідних дверях виявлені сліди речовини схожої
на кров, що вказує на місце спричинення ударів потерпілій, про що і зазначали
обоє підсудних у своїх визнавальних свідченнях. Сліди крові були виявлені у
коридорі по ходу переміщення ними тіла потерпілої до курника, як і вказував ОСОБА_5 Там же, був
виявлений і труп потерпілої із забійними ранами у ділянці голови. При цьому,
він знаходився у сидячому положенні за металевою бочкою біля стіни зліва,
спиною до неї, як і стверджував ОСОБА_5<o:p></o:p>

У будинку було
виявлено не доочищену картоплю у каструлі та поруч кухонний ніж, при цьому
плита була приготовлена для розпалювання, постіль застелена, потерпіла знайдена
в одягнутому верхньому одязі.  (а.с.
17-39, т. 1 )<o:p></o:p>

Обоє підсудних
при їх допитах вірно зазначили одяг у якому потерпіла перебувала під час
нападу.<o:p></o:p>

Згідно із
повідомленням ОСОБА_5, у нього вдома відповідно до протоколу огляду
домогосподарства від 27.03.05 р. на дивані було виявлено та належним чином
вилучено його фуфайку із помітними на правому рукаві, полах слідами речовини
схожої на кров, і на які він вказував у своїх показаннях у тому числі і за
участі адвоката. (а.с. 208, т .1)<o:p></o:p>

За висновком
генотипоскопічної експертизи № 12-199 від 17.08.05 року, встановлено, що на
фуфайці виявлено на правому рукаві кров людини, ці сліди крові належать ОСОБА_7
і могли вони туди попасти під час злочину.( а.с.231-234 т.2)<o:p></o:p>

Допитана
потерпіла ОСОБА_1 підтвердила
у суді, що її мати ОСОБА_7 мешкала у с.
Коломак разом із сином ОСОБА_14 У ніч із 25 на 26 березня 2005
року вона залишалася вдома одна, брат перебував у неї в гостях. Дійсно, ними
було продано корову та сіно. Про ці обставини міг знати і ОСОБА_5<o:p></o:p>

Зазвичай на ніч
мати топила плиту. Двері вхідні до будинку вона завжди на ніч закривала на
засув, протягом дня з ранку цього не робила. Кури були закриті, і якби цей
випадок, як стверджував ОСОБА_5
стався вранці, то кури б уже були випущені, а тому вважає, що її вбивство
відбувалося вночі, а не вдень.<o:p></o:p>

Підтримує
цивільний позов на суму - 623 грн. завданої матеріальної шкоди, пов'язаної із
затратами на поховання і моральну шкоду оцінює на 20 000 грн., а всього на 20
623 грн. Просить їх стягнути із винних.<o:p></o:p>

Подібні
показання дав у суді і свідок ОСОБА_14 та доповнив, що мати лягала відпочивати
завжди роздягнутою на розстеленому ліжку. Коли вона ранком просипалася, то
завжди випускала із приміщення курнику курей. На одному із ліжок у кімнаті
після повернення додому він помітив у безладі накидані речі та постільну
білизну. 24.03.2005 року такого не було.<o:p></o:p>

Крім того,
повідомив суду, що ОСОБА_5
незадовго напередодні звертався до матері позичити гроші, але йому вони
відмовили.<o:p></o:p>

Показання цього
свідка, також узгоджуються із даними протоколу огляду місця події злочину, у тому
числі виявлення не розстелених ліжок, наявністю на трупі светру, 2-х шерстяних
штанів, чобіт, куртки та фуфайки, що як вважає судова колегія свідчить про те,
що правильними є висновки слідства про спричинення потерпілій смертельних
ушкоджень у вечірній час 25.03.2005 року.<o:p></o:p>

Крім того, вони
підтверджуються і показаннями судово-медичного експерта ОСОБА_8 про можливе
спричинення тілесних ушкоджень потерпілій не раніше 23 ОСОБА_6 25.03.2005 року,
та висновками судової психолого-фізіологічної експертизи про ймовірний час
спричинення тілесних ушкоджень у проміжок часу 22-23 ОСОБА_6 ( з урахуванням
уточнень спеціаліста ОСОБА_15 у судовому засіданні).<o:p></o:p>

Зважаючи на
викладене, правдивими є і показання ОСОБА_5 про те, що він у початкових своїх
показаннях неправильно вказав час вчинення злочину.<o:p></o:p>

Заява ОСОБА_5,
що про уточнення часу вчинення злочину його примусив змінити слідчий разом із
працівниками міліції, спростовується вище зазначеними даними.<o:p></o:p>

Показання свідка
ОСОБА_14 у суді про виявлений безлад на одному із ліжок у будинку, свідчить і
про правдивість показань ОСОБА_5 про пошук ОСОБА_6 грошей у будинку, а отже, і
про корисливий мотив вчинення ними цього злочину.<o:p></o:p>

Згідно висновку
медико-криміналістичної експертизи № 69 - МК від 13.04.05 р. та додаткової
медико-криміналістичної експертизи № 98 - МК від 20.05.05 р., на шматках шкіри
лобної ділянки голови зліва трупу ОСОБА_7 виявлено три забійних рани, утворені
від дії твердого, тупого, обмеженого предмету, яким міг бути представлений на
дослідження металевий шкворінь. У ділянці забійних ран та по всій поверхні
шматка шкіри виявлені накладення з'єднань заліза у вигляді загального
забруднення. На хустині потерпілої по всій поверхні виявлені накладення
з'єднань заліза у вигляді загального забруднення, що підтверджує показання обох
підсудних про застосування ними саме такого металевого предмета. (а.с 137 -
139; 142 -146 т. 2)<o:p></o:p>

Дані протоколу
огляду місця події у сукупності із висновками експертиз та показаннями свідка
ОСОБА_14, потерпілої ОСОБА_1, вказують на те, що тілесні ушкодження потерпілій
були нанесені на порозі будинку металевим предметом, при цьому рани на голові
потерпілої кровоточили. Горизонтально розмазані сліди крові на побутових
предметах у будинку свідчать про переміщення тіла потерпілої до курнику, а
відсутність слідів волочіння - про перенесення тіла в інше місце.<o:p></o:p>

Допитані судом
свідки ОСОБА_16 та
ОСОБА_17 підтвердили, що 27.03.05 р. вранці до райвідділу міліції
звернувся ОСОБА_10
який повідомив, що 26.03.05 р. він, як водій таксі, возив пасажира по імені
ОСОБА_9 із м.Полтави до с
Коломак, де останній зустрічався із чоловіком на ім'я ОСОБА_17. У даному
селі був лише один ОСОБА_17, це ОСОБА_5 У райвідділі міліції ОСОБА_5, помітив
водія з яким спілкувався напередодні увечері в селі, і став розповідати про те,
що у ніч із 25 на 26 березня він із ОСОБА_6 вчинили напад на бабку
„очкаричку", при цьому особливо акцентував увагу на те, що він тільки
стояв неподалік та допомагав затягнути її до курника, а пропонував
скоювати    злочин, наносив удари та
обшукував хату саме ОСОБА_6<o:p></o:p>

ОСОБА_5 свідчення давав добровільно. Обоє свідків зазначили, що ОСОБА_5 у явці з повинною
повідомив про причетність до нападу ОСОБА_6 і вони його затримали. Також обоє
пояснили, що спершу явку з повинною дав ОСОБА_5,
а потім після затримання і ОСОБА_6.<o:p></o:p>

Під час огляду
місця події ОСОБА_5, також
був присутній біля подвір'я потерпілої, намагався туди зайти, але його не
пускали. Після закінчення огляду ОСОБА_5
допомагав їм вантажити труп потерпілої до автомобіля. Він був одягнутий у
куртку оранжевого кольору. До того, як слідчий та судово-медичний експерт
винесли труп на простирадлі на подвір'я, ОСОБА_5 не міг
бачити розташування трупу, його позу, наявність платка на голові потерпілої, так як він був вилучений при огляді у
приміщенні курника. Незаконних методів слідства до затриманих ними не
застосовувалося.<o:p></o:p>

Із досліджених
показань свідка ОСОБА_18 вбачається, що він у слідчому ізоляторі м. Полтави
утримувався спільно із ОСОБА_5, той йому повідомляв, що приймав участь у нападі
на жінку. (а. с. 8 7-88 т. 2 )<o:p></o:p>

Із досліджених
судом свідчень ОСОБА_19, той під час досудового слідства і при допитах у суді
першої інстанції стверджував, що у березні 2005 року він утримувався у
Полтавському ІТТ разом із ОСОБА_5 Останній йому розповідав, що тілесні
ушкодження у ділянці лоба він отримав вдома незадовго до затримання від удару
ратицею корови. Крім цього, повідомляв, що вночі приймав участь у нападі на
бабку. ОСОБА_5 у нього
виясняв, що саме необхідно було повідомляти слідству, щоб його не затримали.
Через деякий час ОСОБА_5
намагався симулювати білу гарячку, кричав, що на нього гавкають собаки, тощо.
(а.с.83-84 т.2)<o:p></o:p>

Із заключения
судово-психолого-фізіологічної експертизи з використанням поліграфу при
перевірці показань ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які вони давали під час досудового
слідства і допиту у суді експерта ОСОБА_15 вбачається, що обоє підсудних
володіють прихованою інформацією про обставини вчиненого вбивства ОСОБА_7 у ніч
із 25 на 26 березня 2005 року.<o:p></o:p>

Дані ними
першочергові свідчення на досудовому слідстві відповідали об'єктивним даним
вчиненого злочину. Кожен із них, старанно применшував свою роль та активність
дій, перекладаючи їх один на одного.<o:p></o:p>

Припустима роль
ОСОБА_5: він своїми діями у дворі ОСОБА_7 створив шум, який міг привернути її
увагу; бачив момент нанесення їй тілесних ушкоджень; переносив її тіло із
коридору до курника; давав неправдиві показання про час вчинення злочину та про
деякі обставини зустрічі з ОСОБА_6 увечері 25.03.05 р: про начеб-то
застосування до нього фізичного тиску співробітниками міліції.<o:p></o:p>

Припустима роль
ОСОБА_6: підшукав знаряддя вчинення злочину та приніс його на місце; спричиняв
ним удари, які призвело до смерті потерпілої і забрав його з місця злочину та
позбавився від нього більше всього увечері 26.03.05 р. по дорозі на Полтаву;
шукав гроші у будинку ОСОБА_7, не виключено, що знайшов певну суму, після
вчинення злочину перевдягнувся, брудний одяг заховав у схованку; при
відтворенні обстановки та обставин вчинення злочину, давав неправдиві показання
відносно своїх та ОСОБА_5 дій, применшуючи свою роль; у процесі відтворення
давав неправдиві свідчення про шляхи відходу з місці вчинення злочину та спосіб
позбавлення від одягу, в якому перебував під час вбивства; пояснення про
начеб-то наявність у нього алібі на вечір 25.03.05 р. та ніч з 25 по 26.03.05 p., є
недостовірними; заява про застосування фізичної сили працівниками міліції, є
недостовірними.<o:p></o:p>

Ознак підвищеної
сугестивності (впливу) та схильності до надмірного фантазування при перегляді
матеріалів відеозапису відтворення на місці злочину з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 не
виявлено.<o:p></o:p>

У ході
проведення психофізіологічного інтерв'ю у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відмічені
незалежні, співпадаючі реакції про час вчинення злочину в період часу між 21 та
22 год.(ближче до 22 год.) 25.03.05 p. Ніяких
реакцій, які б вказували на інший час вчинення злочину не зафіксовано.<o:p></o:p>

Наявність ярко
виражених, співпадаючих у двох респондентів реакцій свідчать про максимальну
достовірність отриманої інформації. (а.с. 16-24 т. 7)<o:p></o:p>

Належність та
обґрунтованість висновків генотипоскопічної експертизи підтверджується і
показаннями свідка ОСОБА_20, який пояснив, що у зв'язку з відсутністю на бирці
пакету вказівки на номер кримінальної справи, після його дослідження експертами
імунологами, він додатково ще прикріпив другу бирку із власним підписом та
зазначенням номеру справи, найменування речового доказу та скріпив це печаткою
прокуратури, щоб експерти генетики мали можливість вирізнити цю фуфайку з інших
речових доказів, які перебували у них на дослідженні.<o:p></o:p>

Щодо можливої
фальсифікації доказів і нанесення ним на фуфайку крові потерпілої ОСОБА_7, на
що вказував у своїх заявах ОСОБА_5, то він це заперечив, оскільки на той час
ОСОБА_7 вже була захоронена, а зразки її крові зберігалися лише у експертів у
висушеному стані на марлі, в опечатаному виді і при порушенні упаковок вказані
речові докази не були б прийняті експертною установою для дослідження. (а.с.
56, т.6)<o:p></o:p>

Із протоколу
огляду пакету, та дослідження у судовому засіданні його змісту вбачається, що
він був опечатаний биркою і скріпленою печаткою прокуратури, сліди пошкодження
чи підробки відсутні. Після проведення генотипоскопічної експертизи пакет був
повернутий до прокуратури в опечатаному вигляді, механічних ушкоджень на ньому
при огляді не виявлено. Вказаний пакет був опечатаний биркою з печаткою ДНДЕКЦ.
У ньому виявлено та оглянуто судом фуфайку, хустину, та відповідні бирки з
печаткою імунологічного відділення Полтавського БСМЕ та дві бирки з печатками
прокуратури. При огляді вказаних речових доказів у судовому засіданні даних, що
свідчили б про фальсифікацію із слідами крові на що вказував ОСОБА_5 не
встановлено.(а.с.193 т. 4)<o:p></o:p>

Такий висновок
суду узгоджується із даними допитаної у суді у якості спеціаліста завідуючої
відділенням судово-медичної імунологічної лабораторії БСМЕ Полтавської області
ОСОБА_21, яка підтвердила, що рідка кров від трупів громадян, яка надходить до
них із моргу від експертів 
патолоанатомів   після
встановлення групової належності виливається на марлю і висушується. Після
цього, зразки крові на марлі і контроль марлі окремо упаковуються та
поміщуються у паперові конверти, які заклеюються і на них робляться відповідні
написи і опечатуються. Дані зразки крові в опечатаних конвертах зберігаються у
коробках в окремій кімнаті, яка також опечатується.<o:p></o:p>

При ознайомленні
із висновками судово-імунологічних експертиз №157,158 (а.с.156-159,167 Т.2) та
генетичної експертизи №52 (а.с.223-225 т.2) вона вказала, що метод у всіх цих
випадках досліджувалися лише білок у слідах крові, а тому їх висновок про
відсутність на рукаві куртки, що належить ОСОБА_5, крові потерпілої є
обґрунтованим і вірним, суперечностей у цьому немає .<o:p></o:p>

Разом з тим,
згідно із висновком експертизи №12-199 від 17.05.2005 року при дослідженні
вказаної фуфайки був застосований метод дослідження ДНК, що є більш сучасним
дослідженням молекулярно-біологічного ядра у сліду крові, а не білка. Метод ДНК
не застосовувався експертами імунологами. Висновки про наявність змішаних ДНК -
профілів слідів крові на фуфайці, що належать, як потерпілій ОСОБА_7 так і
ОСОБА_5 є допустимими.<o:p></o:p>

Заява ОСОБА_5
про фальсифікацію у цій частині доказів, спростовуються наведеними вище
висновком експертизи, свідченнями експерта ОСОБА_21, показаннями слідчого
ОСОБА_22, результатами огляду судом фуфайки ОСОБА_5, платка ОСОБА_7, бирок щодо
відсутності будь-яких пошкоджень і порушень у їх опечатуванні. На час вилучення
фуфайки потерпіла була вже захоронена, а зразки її крові у висушеному стані на
марлі перебували лише у імунологічному відділенні бюро. Отже, наведені докази
свідчать про неможливість фальсифікації доказів по справі у виді нанесення
крові потерпілої на фуфайку ОСОБА_5<o:p></o:p>

Із висновку
амбулаторної судово-психологічної експертизи ОСОБА_5 виявляє стриманість у
розкритті усіх рис вдачі, наявністю високого ступеню контролю свідомості над
поведінкою та безпосередніми емоційними проявами, високий індекс психопатизації
зі схильністю до антисоціальних вчинків та алкоголізації. Йому не властива
надмірна підкорюваність впливу оточуючих. Встановлено наявність захисної
позиції і стану настороженості.<o:p></o:p>

Виявлені
індивідуально-психологічні особливості ОСОБА_5 не могли суттєво вплинути на
його поведінку під час проведення відтворення обстановки та обставин
інкримінованого йому діяння із застосуванням відеозапису. У його поведінці в
цей час не вбачається психологічних підстав для визначення ознак
недостовірності комунікативної діяльності та здатності самостійно відтворювати
події, що мають значення по даній кримінальній справі, так само, як і не
вбачаються ознаки психічного впливу на ОСОБА_5 з боку осіб, що брали участь у
проведенні слідчої дії.   (а.с.   163,   
т. 6)<o:p></o:p>

Відповідно до
висновку психолого-психіатричної експертизи № 337 від 16.05.05 p., дії
ОСОБА_5 (написання явки з повинною, його поведінка під час допитів) були
послідовні, змінювались у залежності від ситуації, яка складалася, відповідали
його особистості.<o:p></o:p>

На час, що
відноситься до скоєння інкримінованого ОСОБА_5 діяння, останній хронічним
психічним захворюванням чи тимчасовим розладом психічної діяльності
психотичного характеру не страждав і не страждає. У стані патологічного
сп'яніння не знаходився, а знаходився в стані, коли міг усвідомлювати значення
своїх дій та керувати ними. ОСОБА_5 міг правильно сприймати, запам'ятовувати і,
в наступному, відтворювати факти та події, що мають значення по даній справі, а
також міг усвідомлювати значення своїх протиправних дій та їх наслідків.<o:p></o:p>

Під дію ст.19 ч.
2-3, ст. 20 КК України не підпадає. ( а.с. 198-203   т. 2)<o:p></o:p>

Із висновку
комплексної амбулаторної судово-психолого-психіатричної експертизи № 620 від
14.09.07 p.,
ОСОБА_6, також не має відхилень у психічному розвитку. Підекспертний
виявляв ознаки акцентуації характеру нестійкого типу, виражену емоційну
нестійкість зі схильністю до антисоціальних вчинків та алкоголізації. Проби на
підвищену навіюваність та на підвищену схильність до фантазування негативні.
Йому не властива надмірна підкорюваність впливу оточуючих. Встановлено
наявність захисної позиції, стану настороженості. Виявлені
індивідуально-психологічні особливості ОСОБА_6 не могли суттєво вплинути на його
поведінку під час проведення відтворення обстановки та обставин інкримінованого
йому діяння із застосуванням відеозапису.<o:p></o:p>

У поведінці
ОСОБА_6 під час проведення з ним вказаної слідчої дії із застосуванням
відеозапису не вбачається психологічних підстав для визначення ознак
недостовірності комунікативної діяльності та здатності самостійно відтворювати
події, що мають значення по даній кримінальній справі, так само, як і не
вбачаються ознаки психічного впливу на ОСОБА_6 з боку осіб, що брали участь у
проведенні такої слідчої дії.<o:p></o:p>

Враховуючи
індивідуальні особливості ОСОБА_6, його психічний стан та конкретні умови в
яких було здійснено протиправне діяння, він міг правильно сприймати,
запам'ятовувати і, в наступному, правильно відтворювати факти та події, що мають
значення по даній справі, а також міг повністю усвідомлювати значення своїх
протиправних дій та їх наслідків.<o:p></o:p>

Ознак відхилення
у психічному розвитку, які не є виявами психічного захворювання на момент
проведення комплексної психолого-психіатричної експертизи ОСОБА_6 не виявляв.<o:p></o:p>

Під дію ст.19 ч.
2-3 і ст. 20 КК України не підпадає. ( а.с.   
172,    т. 6)<o:p></o:p>

За таких
обставин, судова колегія вважає, що аналіз зазначених доказів вказує на те, що
показання ОСОБА_5 про спричинення ОСОБА_6 смертельних тілесних ушкоджень
металевим шкворнем на порозі
будинку ОСОБА_7 є достовірними.<o:p></o:p>

Враховуючи
фізіологічні дані неповнолітнього ОСОБА_6, який не міг самостійно перемістити
труп потерпілої в інше місце і при цьому стан їх алкогольного сп'яніння, то
слід визнати достовірними і показання ОСОБА_5 щодо сумісного перенесення тіла
потерпілої до приміщення курнику.<o:p></o:p>

Оскільки рани на
голові потерпілої супроводжувались значною крововтратою, достовірними є і
показання ОСОБА_5 про те, що їм з ОСОБА_6 довелося біля річки відмивати руки
від крові, а оскільки на  одежі лишились
сліди крові потерпілої, він намагався їх замити, а ОСОБА_6 взагалі позбувся
одягу, в якому вчиняв злочин.<o:p></o:p>

Отже, початкові
показання, як ОСОБА_6, так і ОСОБА_5 про те, що на одязі останнього була кров
потерпілої об'єктивно підтверджено висновком генетичної експертизи, що вказує
на рівні із іншими даними, причетність до цього злочину обох підсудних.<o:p></o:p>

Крім цього,
співставленням дат реєстрації явки з повинною ОСОБА_5 та ОСОБА_6 встановлено,
що явка ОСОБА_5 була зареєстрована 27.03.2007 року, а ОСОБА_6 -28.03.2005 року.
Тому, явка ОСОБА_6 не могла бути отримана працівниками міліції раніше, оскільки
тільки ОСОБА_5 знав і
повідомив про обставини злочину та участь у цьому ОСОБА_6. Зміст явок з
повинною ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суттєво різняться між собою щодо ступеню участі
кожного із них у вчиненому нападі.<o:p></o:p>

Тому є
неспроможними твердження ОСОБА_5, про те, що він давав показання на досудовому
слідстві на підставі наданої йому явки з повинною ОСОБА_6.<o:p></o:p>

Доводи у суді
ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про застосування до них незаконних методів слідства
працівниками міліції перевірялися, як прокурором, так і судом.<o:p></o:p>

При їх
перевірці, заява ОСОБА_5 про обмовлення себе у вчиненні вказаного злочину,
спростовано його ж показаннями, що він їх давав, придумуючи по ходу слідства
самостійно, без будь-якого впливу.<o:p></o:p>

Оскільки факти
застосування відносно ОСОБА_5 незаконних методів дізнання не знайшли свого
підтвердження, прокурором у порушенні кримінальної справи обґрунтовано
відмовлено у зв'язку з відсутністю події злочину.(а.с.110-112 т.2)<o:p></o:p>

Заяву ОСОБА_6
про застосування і до нього недозволених методів слідства працівниками міліції
було, також перевірено прокурором. Опитаний з цього приводу, ОСОБА_6 заявляв,
що свідчення, які викривали його давав самостійно, оскільки був розгубленим і
боявся працівників міліції. З цих же причин на місці показував механізм
вчинення вбивства.<o:p></o:p>

У ході
досудового слідства він двічі оглядався судово-медичними експертами з метою
виявлення у нього тілесних ушкоджень. Згідно їх висновку від 28.03.2005 року та
08.04.2005 року його заява не підтвердилася.<o:p></o:p>

Суд погоджується
із висновками прокурора про безпідставність заяв підсудних про застосування до
них незаконних методів слідства. Невизнання ними вини розцінює, як спосіб їх
захисту від покарання передбаченого Законом.<o:p></o:p>

Такі його
твердження не відповідають даним по справі. Так, ще при написанні явки з
повинною ОСОБА_6 вказував, що після спричинення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень
ОСОБА_7, він особисто перевіряв пульс та роботу серця потерпілої і стверджував,
що вона ще була жива. Судово-медичний експерт Гіболенко у суді дав пояснення,
що він прийшов до того ж висновку лише за результатами гістологічного
дослідження трупу потерпілої не раніше 19.04.2005 року.<o:p></o:p>

Таким чином, на
момент написання ОСОБА_6 явки з повинною 28.03.2005 року, останній повідомив
слідству такі обставини спричинення тілесних ушкоджень потерпілій, які могла
знати лише особа, яка безпосередньо їх вчиняла.<o:p></o:p>

Разом з тим, під
час проведення відтворення обстановки та обставин вчиненого злочину ОСОБА_6
пояснював, що вони з ОСОБА_5 прийшли до будинку потерпілої вночі і було темно,
світло у будинку не включали. При цьому, він стверджував, що на момент
спричинення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень знаходився зліва від нього за рогом
будинку на відстані близько 4 метрів. За таких умов, не підходячи ближче до
місця нанесення смертельних ударів потерпілій, або ж не спричиняючи їх
особисто, ОСОБА_6 через об'єктивні дані не міг бачити механізму та локалізацію
тілесних ушкоджень. Однак, при їх відтворенні, як убачається із перегляду
відеозапису, ОСОБА_6 їх показав у ділянку лівої частини голови, що відповідає
даним судово-медичного дослідження трупу потерпілої про переважне нанесення
ударів знаряддям злочину саме у ліву її частину.<o:p></o:p>

Крім того, у
ході проведення вказаної слідчої дії на питання прокурора, чи була такою самою
обстановка у веранді будинку потерпілої, ОСОБА_6 вказав, що на момент вчинення злочину
в приміщенні веранди не було мішка та відра. Такі уточнення були невідомі
слідству і їх могла дати лише особа, яка причетна до них. Не визнаючи себе
винним у вчинення розбійного нападу та вбивстві ОСОБА_7, ОСОБА_6 у судовому
засіданні разом з тим, не зміг пояснити для чого він зробив таке уточнення у
ході зазначеної слідчої дії.<o:p></o:p>

Також, у цей
період часу, ОСОБА_6 повідомляв, що за вказівкою ОСОБА_5 перевдягся у більш
брудну одежу для вчинення злочину, але як убачається із показань ОСОБА_5, це
рішення ОСОБА_6 приймав самостійно. Сам же ОСОБА_5 ні до, ні після вчинення злочину не перевдягався. Для
чого у ході слідства давав такі показання, ОСОБА_6 пояснити суду не зміг.<o:p></o:p>

Разом з тим,
ОСОБА_6 з урахуванням його неповнолітнього віку з моменту затримання користувався
послугами захисника, як убачається із змісту його показань під час досудового
слідства він їх змінював на власний розсуд. Заперечуючи свою участь у вчиненні
розбійного нападу та вбивстві ОСОБА_7, намагався перекласти вину на ОСОБА_5 Будучи допитаним
16.06.2005 року в якості свідка вказав, що давав попередні визнавальні
показання лише у зв'язку із тим, що боявся бути побитим, про можливе
застосування насильства з боку працівників міліції заперечував. Вказував, що
давав визнавальні показання, виходячи з того, що йому розповів ОСОБА_5 Однак,
відповідно до показань ОСОБА_5 той не вказував, що 26.03.2005 року він
повідомляв ОСОБА_6і обставини та деталі вчинення цього нападу та вбивства
ОСОБА_7.<o:p></o:p>

За таких
обставин подальшу зміну показань ОСОБА_6 про його непричетність до подій
злочину 25.03.2005 року та застосування до нього в ході досудового слідства
недозволених методів, судова колегія розцінює, як намір уникнути
відповідальності.<o:p></o:p>

Зважаючи на
викладене, проаналізувавши початкові визнавальні показання ОСОБА_5 про
причетність, як його, так і ОСОБА_6 до вчинення інкримінованих злочинів, то
слід їх визнати такими, що відповідають зібраним доказам у справі і
узгоджуються із ними, а тому саме вони повинні бути покладені у основу
обвинувального вироку стосовно обох підсудних. Тим більше, що переважна
більшість доказів причетності ОСОБА_5 ОСОБА_6 до вчинення розбійного нападу на
потерпілу та її вбивства ОСОБА_6 були отримані вже після зізнання ОСОБА_5 у
вчиненні злочину і жоден із наведених вище доказів йому не суперечив, а тільки
об'єктивно підтверджувався у їх сукупності.<o:p></o:p>

Із початкових
пояснень ОСОБА_5, де він вказував на існування у нього алібі на момент вчинення
злочину вбачається, що у подальшому впродовж декількох допитів, той давав
визнавальні показання, навіть схиляв ОСОБА_6у до їх визнання, а у подальшому
від них відмовився. Однак, про події приїзду ОСОБА_6 у село 26.03.2005 року та
пропозицію останнього вбити таксиста продовжував підтверджувати. У протоколі
допиту від 29.07.2005 року, обґрунтовуючи такі пояснення вказав, що дав їх,
придумуючи, йому ніхто не підказував. У подальшому заперечив участь у цьому
злочині і пропозицію ОСОБА_6 вчинити вбивство водія таксі.<o:p></o:p>

Висунуте алібі
ОСОБА_5 на вечір 25.03.2005 року, яке зазначила уже у судовому засіданні і свідок
ОСОБА_25 його співмешканка, то це не може бути підставою для виправдання
ОСОБА_5 з наступних підстав.<o:p></o:p>

Згідно висновку
судово-медичної експертизи вбивство ОСОБА_7 було вчинене близько 23 ОСОБА_6
25.03.2005 року. У початкових показаннях ОСОБА_5
вказував, що вийшов із будинку до ОСОБА_6, який чекав його у садку, коли
вся сім'я лягла відпочивати, ОСОБА_25 у своїх показаннях на досудовому слідстві
вказувала, що лягла спати близько 22 ОСОБА_6 окремо від чоловіка, в іншій
кімнаті. Отже, їх показання а саме свідка у цілому не суперечать матеріалам
справи щодо визначення часу, з якого ОСОБА_5
мав можливість непомітно вийти з будинку та вчинити злочин стосовно
ОСОБА_7.<o:p></o:p>

Щодо висунутого
алібі ОСОБА_6, то перевіркою його в судовому засіданні шляхом допиту матері та
баби встановлено наступне. Обоє, пам'ятаючи обставини 25.03.2006 року, не
змогли відтворити, так само, день затримання ОСОБА_6 28.03.2005 року, що
повинно було б лишились у    пам'яті
близьких. Але у своїх показаннях рідні у судовому засіданні не змогли з такою ж
точністю відтворити події затримання ОСОБА_6.<o:p></o:p>

На уточнюючі
питання суду відповіді не було отримано. Вибірковість пам'яті свідків алібі
ОСОБА_6 свідчить лише про бажання їх у будь-який спосіб допомогти сину та внуку
уникнути кримінальної відповідальності, а тому до цих показань слід віднестись
критично і відкинути їх, як безпідставні.<o:p></o:p>

Заява ОСОБА_6,
що на час вчинення злочину, що він працював у магазині «Осінь» до 21 ОСОБА_6,
ні в якому разі не може слугувати підтвердженням його алібі. В матеріалах справи
є довідка про розклад руху поїздів до с.
Коломак, якщо навіть прийняти до уваги, що ОСОБА_6 25.03.2005 року
закінчив роботу о 21 ОСОБА_6і, а час вчинення вбивства близько 22-23 ОСОБА_6,
то показання ОСОБА_6 в цій частині ніяким чином не спростовують його можливості
до зазначеного часу прибути в село та вчинити злочин.<o:p></o:p>

Оскільки
підсудні у ході досудового слідства неодноразово змінювали показання, по справі
була проведена судова психолого-фізіологічна експертиза за  участю ОСОБА_5 ОСОБА_6 з використанням
поліграфа то результати експертизи вказали на те, що як ОСОБА_5 так і ОСОБА_6 мають
приховану інформацію про причетність до вчиненого злочину. Тестування обох
підсудних в повному об'ємі співпали з початковими показаннями ОСОБА_5 щодо
ступеню участі його та ОСОБА_6 у інкримінованих злочинах. Їх слід також
покласти в основу обвинувального вироку, як доказ обвинувачення, оскільки вони
узгоджуються з іншими об'єктивними доказами у справі.<o:p></o:p>

Аналізуючи вище
наведені докази в обґрунтування вини кожного із підсудних по справі,
перевіривши їх заяви про застосування незаконних методів слідства,
фальсифікацію справи, судова колегія вважає, що оскільки відповідно до
початкових показань ОСОБА_5 ОСОБА_6 вони попередньо домовились оглушити
металевим предметом потерпілу з метою заволодіння її майном, розподілили ролі
між собою -ОСОБА_6 безпосередньо спричинив тілесні ушкодження потерпілій, а ОСОБА_5 спостерігав за
навколишньою обстановкою, байдуже відносився до наслідків спричинення тілесних
ушкоджень, скористався наслідками нападу і на виконання спільної домовленості
ОСОБА_6 обшуковував будинок потерпілої - дії, як ОСОБА_5, так і ОСОБА_6 слід
кваліфікувати за ч.4 ст.187 КК України - як вчинення розбійного нападу за
попередньою змовою групою осіб, поєднаного із проникненням в житло, та
заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.<o:p></o:p>

Умисел на
вчинення умисного вбивства потерпілої у ОСОБА_6 виник у ході нападу в
результаті «ексцесу виконавця». У такому випадку, виконавець несе самостійну
кримінальну відповідальність за вчинення злочину, який не охоплювався умислом
ОСОБА_5 З урахуванням того, що предметом злочину був металевий предмет, яким
ОСОБА_6 завдано 9 ударів у життєво важливий орган - лише у ділянку голови
потерпілої, силу з якою вони були спричинені, а саме - наявність відкритої черепно-мозкової
травми, переконливо свідчать про те, що ОСОБА_6 діяв з прямим умислом на
вчинення умисного вбивства, тому його дії слід кваліфікувати з урахуванням
корисливого мотиву злочину ще і за п.6 ч.2 ст. 115 КК України.<o:p></o:p>

Заперечення
захисту та підсудних про відсутність ознак складу злочину у їх діях, судом не
приймаються, тому що вони спростовуються вище наведеними доказами.<o:p></o:p>

Порушень чинного
кримінально - процесуального законодавства на що вказував адвокат у інтересах
ОСОБА_6, а саме наявності не скасованої постанови про закриття кримінальної
справи про відсутність ознак складу злочину у діях останнього, то це не
відповідає дійсності, так як постановою прокурора від 24.09.2007 року скасовано
вказані постанови слідчого та порушені відповідні кримінальні справи щодо його
підзахисного. (т.6 а.с. 10-14)<o:p></o:p>

Обставинами, що
обтяжують покарання ОСОБА_5 та ОСОБА_6, згідно ст. 67 КК України судова колегія
визнає, - вчинення злочину щодо особи похилого віку та вчинення злочину
особами, що перебували у стані алкогольного сп'яніння, а у діях ОСОБА_6 ще і
рецидив злочину.<o:p></o:p>

Обставини, що
пом'якшують покарання у ОСОБА_5, згідно ст.66 КК України є наявність двох
неповнолітніх дітей на утриманні( а.с. 251 т. 2), а в ОСОБА_6, - вчинення
злочину неповнолітнім.<o:p></o:p>

За повідомленням
із Полтавського СІЗО №23, де утримується ОСОБА_6 за раніше вчинені злочини, той
характеризується задовільно. ( а.с.183,191,т.6, а.с.35, т.7), за місцем
навчання та проживання також задовільно, а рідними вкрай негативно, схильний до
вживання спиртних напоїв, крадіжок.<o:p></o:p>

За місцем
проживання ОСОБА_5 також
характеризується задовільно. Схильний до зловживання алкоголем. ( а.с. 244 т.
2)<o:p></o:p>

Потерпіла
ОСОБА_7 за місцем проживання характеризувалася позитивно. ( а.с. 256 т. 2)<o:p></o:p>

На підставі ст.
65 КК України при призначенні покарання підсудним судова колегія враховує
характер і ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, наявність декількох
обтяжуючих обставин у обох підсудних, перебування їх у стані сп'яніння,
поведінку обох на волі, яка свідчить про їх антигромадську направленість,
ОСОБА_6 відбуває покарання за вчинені пізніше злочини і є організатором
вчинення цього злочину, а тому необхідно застосувати до обох покарання лише у
виді, - позбавлення волі.<o:p></o:p>

Відповідно до
ст. 81 КК України, речові докази по справі, що зберігаються у прокуратурі
Полтавського району, підлягають знищенню. ( а.с. 303 т. 2 )<o:p></o:p>

Заявлений
цивільний позов у справі на суму 20623 підлягає повному задоволенню.
Матеріалами кримінальної справи він повністю доведений і відповідно до ст.328
КПК України повинен бути відшкодований згідно до вимог ст. 1166,1167 ЦК України.<o:p></o:p>

Разом з тим,
судова колегія вважає, що відповідальність ОСОБА_5 ОСОБА_6, які спільними діями
вчинили розбійний напад на потерпілу, їх різний ступінь участі у цьому, дії
ОСОБА_6 призвели до настання смерті особи і ступінь вини його є більшою, а тому
і повинен нести більшу матеріальну відповідальність нарівні із ОСОБА_5 у
дольовому виді<o:p></o:p>

За таких мотивів
судова колегія вважає, що слід стягнути у солідарному порядку із ОСОБА_6 та
ОСОБА_5 завдану матеріальну шкоду у сумі 623 грн., і 15000 грн. моральної шкоди
із ОСОБА_6 і 5000 грн. із ОСОБА_5 на користь потерпілої.<o:p></o:p>

На підставі
викладеного керуючись ст.
323, 324 КПК України
судова колегія   у кримінальних справах
Апеляційного суду Полтавської області ,-<o:p></o:p>

ОСОБА_6 за п.6
ч.2 ст. 115, 98 КК України на 12 років позбавлення волі без конфіскації майна;
за ч.4 ст. 187,98 КК України на 9 років позбавлення волі без конфіскації майна.<o:p></o:p>

На підставі ч.1
ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання
призначених покарань визначити - 12 років 6 місяців позбавлення волі без
конфіскації майна.<o:p></o:p>

Згідно ч.4 ст.70
КК України остаточно ОСОБА_6 визначити 13 років позбавлення волі без
конфіскації майна і зарахувати у строк відбутого ним покарання за попереднім
вироком 2 роки 3 місяці 20 днів .<o:p></o:p>

Строк відбуття
покарання обчислювати ОСОБА_6 із 15.08.2005 року та зарахувати йому у відбуте
покарання перебування його під вартою у період із 28 березня по 7 квітня 2005
року, включно.<o:p></o:p>

Заявлений
цивільний позов у сумі 20 623 грн. задовольнити повністю і стягнути у
солідарному порядку із обох засуджених 623 грн. завданої матеріальної шкоди, та
із ОСОБА_6 15 000 грн. та ОСОБА_5 5000 грн. завданої моральної шкоди на користь
потерпілої ОСОБА_1<o:p></o:p>

Відповідно до
ст. 81 КК України речові докази по справі, що зберігаються у прокуратурі
Полтавського району : зіскоби з деревини, мікрочастини, зразки волосся, крові
та зрізи із нігтів, одяг, що належить потерпілій ОСОБА_7, металевий шкворінь, -
підлягають знищенню. (а.с. 303 т. 2 ) Також знищенню підлягають фуфайка, платок, бирки, що
знаходяться у суді.<o:p></o:p>

Вирок може бути
оскаржено учасниками судового розгляду через апеляційний суд Полтавської
області до Верховного Суду України протягом місяця з дня проголошення, а
засудженими у той же строк з дня вручення їм копії вироку.<o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

</div>

</body>

</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...