Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1407/3851/2012 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 07.06.2014. Забезпечено надання загального доступу: 12.06.2014.
Дата набрання законної сили: 20.05.2015
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 1407/3851/2012
		ВИРОК
		іменем України
		 
		"06" червня 2014 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі: головуючого  судді ОСОБА_1 ,
		при секретарі  ОСОБА_2 ,
		з участю прокурора  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		з участю захисника підсудного  адвоката ОСОБА_5 ,
		підсудного  ОСОБА_6 ,
		потерпілих  ОСОБА_7 , ОСОБА_8 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську Миколаївської області, з фіксацією розгляду справи технічними комплексами "Тритон", "Камертон", кримінальну справу за обвинуваченням 
		 
		 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Брест, Білорусія, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працівника Збройних Сил України, працюючого стрільцем загону ВОХОР в/ч НОМЕР_1 , зареєстрованого та постійно проживаючого в АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого,
		-в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч. 1, 115 ч. 1 КК України, - 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Органом досудового слідства ОСОБА_6 обвинувачується в таємному викраденні чужого майна (крадіжці) та в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині (умисному вбивстві), вчинених за таких обставин:
		 
		 21 серпня 2010 року близько 22 години 00 хвилин в м. Вознесенську Миколаївської області, на території літньої площадки бару "Ріо" по вул. 60 років Жовтня, 9-"а", ОСОБА_6 скориставшись тим, що його ніхто не бачить, таємно викрав мобільний телефон "NOKIA 1110i", який належить потерпілому ОСОБА_8 , чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду  115,00 гривень.
		 
		Крім цього, в липні 2010 року в смт. Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області, за місцем мешкання ОСОБА_10 по АДРЕСА_2 , між громадянином ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , на грунті особистих неприязнених відносин виникла сварка, в процесі якої ОСОБА_10 образив ОСОБА_11 та його дружину ОСОБА_12 . Після цього, в ОСОБА_11 виник умисел вбити ОСОБА_10 .
		У зв?язку з чим, 22 серпня 2010 року близько 02 години 30 хвилин ОСОБА_6 , зі свого дому взяв обріз двоствольної мисливської рушниці, потім на своєму автомобілі "CHEVROLET- AVEO" державний номерний знак НОМЕР_2 , приїхав в смт. Олександрівку Вознесенського району, де залишив його на початку по вул. Першотравневої. Потім пішов до будинку ОСОБА_10 , розташованому по АДРЕСА_2 , шляхом вільного доступу проник до середини приміщення літньої кухні, де в той час знаходився ОСОБА_10 разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_13 , які спали на ліжку, після чого з застосуванням вогнепальної зброї, а саме обрізу мисливської рушниці, двічі вистрілив в ОСОБА_10 , спричинивши йому два вогнепальних поранення, а саме крізне поранення шиї з пошкодженням органів шиї та кровоносних судин, сліпе поранення тулубу проникаюче в черевну порожнину з пошкодженням печінки. 
		 
		Підсудний ОСОБА_6 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнав, зазначивши, що вказаних злочинів він не вчиняв. 
		Пояснив суду, що 21 серпня 2010 року близько 14-30 годин на власному автомобілі приїхав на ОСОБА_14 мототрек дивитися мотобол, який розпочався о 15-00 годин, а закінчився о 18-00 годині. Коли заходив на стадіон зустрів свого знайомого ОСОБА_15 , з яким разом дивились мотобол. По закінченню мотоболу, ОСОБА_16 попросив підвезти його додому на 3-й мікрорайон, а дорогою, на знак вдячності за те, що підвіз, запросив до бару "Росинка", де посиділи близько години. ОСОБА_16 випив горілки, а йому взяв печива і "Бренді-Колу", яку він не пив, а тільки чокався за компанію, купивши до печива кави. В цей час ОСОБА_17 зателефонувала його дружина, попросила купити їй тістечок. Той попросив, щоб він підвіз його до бару "Ріо", де багато торгівельних ларьків, в яких продають солодощі. 
		Коли під`їхали до бару "Ріо", то ОСОБА_16 пішов до палатки, що поруч з баром. Він пішов за ним, та на вході до палатки зіткнувся з двома чоловіками  ОСОБА_18 та ОСОБА_19 . Останній зачіпився за його ногу та зі словами "извиняюсь" нахилися і зробив жест наче витирає йому взуття.
		В цей час, ОСОБА_16 вже зайшов до палатки, побачив за одним із столиків свого знайомого ОСОБА_20 та присів за столик. Він підійшов до них, побачив за столиком свого знайомого ОСОБА_21 та присів за столик біля нього. Оскільки він нікого за столом більше не знав, то розмовляв тільки з ОСОБА_22 . Видно було, що вони сиділи вже тривалий час, бо на столі було багато порожніх пляшок та посуду. На протязі всього часу в барі було дуже людно, до їх столику підходило багато людей, які випивали з присутніми за столом та йшли. Чоловіки, що були за столиком теж періодично відходили, ходили до інших столиків, виходили з палатки, потім знову поверталися та сідали за столик. До столику підходили офіціантки та вимагали 40 грн. за пельмені, за які врешті-решт розрахувався ОСОБА_23 . Під час чергового розлиття горілки по чаркам, один з чоловіків, як йому відомо на даний час  ОСОБА_8 обурився на нього, що він відмовляється пити та почав погрожувати зателефонувати його командиру. При цьому він привстав та почав шукати по кишенях свій мобільний телефон, але потім ОСОБА_21 всадив його на місце і вони почали випивати. Він не пив, бо був за кермом. Після того як все випили ОСОБА_8 кудись вийшов.
		Близько 22-ї години ОСОБА_21 попросив підвезти його додому, бо було вже пізно. Він погодився та відвіз ОСОБА_21 додому на вулицю Леніна, а потім повернувся до бару "Ріо", бо коли виходив з ОСОБА_21 , ОСОБА_16 попросив повернутися та завезти додому його. До того ж, в машині залишилась його сумка-портмоне і куплені тістечка. Повернувшись, він зайшов до бару "Ріо" за ОСОБА_24 , але за столик вже не сідав. За сусіднім столиком сиділи дві дівчини і хлопець, вони запросили його сісти до них. Він підганяв ОСОБА_15 , щоб той вже закінчував випивати, але той не реагував. Близько 24-ї години, вони з ОСОБА_20 почали виходити з бару, він під`їхав ближче та ОСОБА_20 за допомогою ОСОБА_15 сів на заднє сидіння, а останній попереду. Коли їхали по вулиці Щорса, вони попросили зупинитися біля магазину, щоб ще випити. Він зупинився і вони там ще випили, а він сидів у машині. В цей момент ОСОБА_20 на мобільний телефон зателефонувала дочка і попросила забрати її з 3-го мікрорайону від бару "Ріо". ОСОБА_16 вмовив його повернутися на 3-й мікрорайон та він погодився і вони поїхали назад забирати дочку ОСОБА_20 . Біля бара "Ріо" в машину сіли дочка ОСОБА_20 і племінниця ОСОБА_15 - Маргарита. Він відвіз ОСОБА_20 з дочкою додому на вул. Косіора.
		Потім він відвіз ОСОБА_15 з племінницею на АДРЕСА_3 , що на 3-му мікрорайоні. Коли вони вийшли з машини, він побачив, що на задньому сидінні залишився чийсь мобільний телефон. Він погукав ОСОБА_15 і той впізнав, що це телефон ОСОБА_20 , тому він віддав йому телефон, щоб той передав його ОСОБА_20 . Коли від?їздив з 3-го мікрорайону, то на годиннику було 00-45 годин. Приїхав до дому близько 01 години, більше нікуди в цю ніч не їздив, машину з двору не виганяв.
		Про вбивство ОСОБА_10 дізнався 25 серпня 2010 року від своєї тещі  ОСОБА_25 , яка разом з тещею ОСОБА_26  ОСОБА_27 прийшли на кладовище на поховання ОСОБА_10 . Наступного дня у газеті "День за днем" він прочитав, що в селі Олександрівка сталося вбивство лісничого, що вночі до будинку зайшов невідомий та у ліжку в упор застрелив господаря будинку.
		 28.08.2010 року, 02.09.2010 року, 13.09.2010 року, 22.09.2010 року, 30.09.2010 року його запрошували до райвідділу, де розпитували про застілля в барі "Ріо", хто де сидів за столом, за мобільний телефон ОСОБА_8 , малювали план бара і стіл, про взаємовідносини з братами ОСОБА_28 . Стверджує, що під час опитування його ОСОБА_29 , в кабінеті сиділа жінка, як йому тепер відомо  ОСОБА_13 , він її питав чи знає вона його, та відповіла, що не знає. Тоді він не знав, хто вона така, подумав, що також була у барі в той вечір. Крім того, в нього відібрали відбитки пальців та декілька разів фотографували на мобільний телефон пояснивши при цьому, що в них в м. Миколаєві всіх, хто приходить у відділ міліції фотографують і знімають відбитки пальців.
		 13 жовтня 2010 року, в середу о 12-30 годині, до нього додому приїхали співробітники міліції, серед них - ОСОБА_30 і працівники Миколаївського управління. Запропонували проїхати в райвідділ, але він сказав, що поїде на власному автомобілі. Незважаючи на це, вони чекали його біля будинку. Він зателефонував дружині та повідомив, що знову їде до міліції. Один із співробітників міліції сів в машину до нього та коли під?їхали до стоянки біля райвідділу і вийшли з машини, він підійшов до нього та пристебнув наручниками до себе. Завели в райвідділ через центральний вхід повз чергового по райвідділу ОСОБА_31 , спочатку в каб.№17 чи 18, а після цього в кабінет, який розташований над паспортним відділом. Але ні до яких журналів його не записували та нічого черговому не пояснювали. Близько 17-00 години йому на мобільний телефон почала телефонувати дружина, якій він відповів, що ще у райвідділі.
		Спочатку його спілкування з працівниками міліції було спокійним, хоча увесь час він був в наручниках. Близько 18-00 години йому знов зателефонувала дружина і ОСОБА_32 забрав в нього мобільний телефон. Після цього, розмова прийняла інший тон, почалися крики, погрози та врешті почали вимагати, щоб він зізнався у вбивстві ОСОБА_10 .  ОСОБА_29 сказав, що його машину вночі бачили в смт. Олександрівка, але він заперечував та пояснював, що в цей час вже був вдома.Близько 20-00 години, допит став лютіше, прийняв характер побиття. Кілька разів йому на мобільний телефон телефонувала дружина і він встиг повідомити їй, що його звинувачують у вбивстві ОСОБА_10 . Допит продовжувався до темна. ОСОБА_33 сказав, що все одно, з нього виб?ють те, що їм потрібно, але він опирався та відмовлявся. Після цього відкрили шафу і взяли рушник, намотали на руку і почали бити по обличчю. Бив прапорщик на ім`я ОСОБА_34 , вважає, що це ОСОБА_35 з обласного управління. ОСОБА_29 підказував куди бити, щоб синців не було і щоб не повибивати зуби. Коли зрозуміли, що він нічого не підпише, ОСОБА_36 почав бити в живіт, в груди по ногам та по спині. Потім дістали з шафи противогаз, прапорщик ОСОБА_34 і ОСОБА_36 бризкали йому в обличчя водою, одягали противогаз та затискали шланг або заповнювали димом. Потім ОСОБА_29 приніс відбитки його пальців, що відбиралися в нього раніше під час попередніх викликів та інші листки з відбитками і пояснив, що їх вони знайшли в будинку вбитого ОСОБА_10 . Також казали, що там вони знайшли багато відбитків його взуття, недопалки із слиною, які він кинув, коли очікував. Він заперечував їм, казав, що не палить і ніколи не палив, але це не цікавило працівників міліції. 
		Потім ОСОБА_29 запропонував йому дати покази, якими підтвердити те, що у загиблого ОСОБА_10 була незареєстрована зброя, що начеб-то той давав йому на ремонт обріз та він його ремонтував і відвозив ОСОБА_10 . Він спочатку заперечував та пояснював, що не спілкувався з ОСОБА_10 більше 10-ти років, але той пообіцяв його відпустити після цих показів, тому він погодився і підписав цей протокол допиту, що ОСОБА_29 писав власноруч.
		Після цього,  ОСОБА_29 покликав інших співробітників та сказав їм, що тепер вони можуть робити з ним все, що завгодно. ОСОБА_33 і решта залишилися і продовжували його бити та примушувати написати явку з повинною. А коли повернувся ОСОБА_29 , то поклав на стіл чорновий варіант явки з повинною, із якої слідувало, що він здійснив розправу з ОСОБА_10 через те, що той відмовився платити за відремонтований обріз. Прочитавши це, він відповів, що такого ніколи не було і бути не могло, оскільки він ніколи не спілкувався з ОСОБА_10 , не знає де він живе і чим займається. Тоді ОСОБА_29 , звертаючись до ОСОБА_37 сказав, щоб робили що завгодно, але на ранок щоб був результат. Допит продовжився, 2-3 рази його обливали водою, кидали в нього недопалки, за наручники прив`язували мотузку, а інший її край  за двері, при цьому мотузку натягували, а його руки були в наручниках та він висів не торкаючись ногами підлоги. Це запропонував робити працівник міліції на ім?я ОСОБА_38 , вважає, що це був ОСОБА_39 , але тоді він його прізвища не чув. Допитували всю ніч. Стверджує, що в такому стані важко не погодитися з тим, що з тебе вимагають. Заморені дізнавачі змінювались іншими. Води йому не давали, в туалет не виводили, хоча він просився та відчував сором за те, що може не стриматися. 
		Вранці 14-го жовтня 2010 року близько 06-00 години, співробітник за ім`я ОСОБА_40 потайки від інших вивів його в наручниках в туалет, де його бачила прибиральниця. О 07-00 годині працівники райвідділу почали сходитися на роботу, тому його перевели в інший кабінет №18 вглиб райвідділу. Під час переведення його коридором, його бачив знайомий на прізвище ОСОБА_41 . Коли перевели в інший кабінет, в нього увійшов ОСОБА_29 , який приніс нову явку з повинною. Він сів перед ним і почав читати чорновий варіант нової явки з повинною, яку як сказав він "ти перепишеш своєю рукою, чи тебе знайдуть в кюветі на Миколаївській трасі". Він відмовився підписувати цю явку з повинною, але йому пояснили, що він все рівно її напише, бо керівництву вже пішов звіт, що злочин розкритий і вбивця зізнався.
		Співробітники Вознесенського райвідділу ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , співробітники слідчого управління ОСОБА_33 , ОСОБА_36 і інші знову почали примушувати його до написання явки з повинною своєю рукою, знову били. ОСОБА_42 сказав йому, що його дружина вже повідомлена про те, що він вбивця і відмовилася від нього, що її допитують в сусідньому кабінеті, і якщо він не перепише явку, то її закриють на ніч у камеру КПЗ з безхатьками. В його присутності ОСОБА_42 телефонував комусь та віддавав наказ поїхати на роботу до дружини, щоб її звільнили, потім поїхати до школи, де навчаються його діти, та повідомити, що в школі навчаються діти вбивці. Погрожував, що якщо він не перепише явку, дітей привезуть до райвідділу і кинуть також заведуть в камеру КПЗ до безхатьків, педофілів та туберкульозників.
		Через деякий час в кабінет прийшов начальник міліції ОСОБА_44 , він приніс йому чаю і бутерброд. За ніч в нього все пересохло всередині та він випив цей чай і через деякий час відчув розлад шлунку, його почало знобити і морозити, в голові запаморочилося.
		Через 2-3 години його перевели в інший кабінет та він зрозумів, що щось сталося, так як поведінка працівників міліції різко змінилася. ОСОБА_29 заметушився, ОСОБА_43 сховав папери зі столу за полою куртки, в цей час до кабінету зайшов начальник кримінальної міліції області ОСОБА_45 , та без слів захватив його за виворіт і почав вимагати зізнання. Він підняв його та став душити за горло, кричав йому, що їм давно все відомо, і щоб ні у нього, ні у його сім`ї не було проблем зі здоров`ям, краще йому написати все, що від нього вимагають. До цього часу, він вже знесилився, все тіло боліло, людська гідність була принижена та він реально сприймав погрози, що лунали з уст керівного складу міліції щодо його дружини та дітей. Він не витримав побиття, знущання, приниження, погрози розправою над його сім`єю, а також вважає, що під впливом не простого чаю, після вживання якого руки і ноги перестали слухатися, він під диктовку ОСОБА_46 , в присутності ОСОБА_47 і ОСОБА_37 , переписав явку з повинною, яку приніс ОСОБА_29 . 
		Близько 15-00 години до кабінету зайшли ОСОБА_29 і ОСОБА_48 та сказали, що треба повторити слідчому все написане у явці, на камеру. Коли почався допит, перед ним поклали явку з повинною, але все одно були збої та неточності, тому камеру періодично вимикали. Там був присутній адвокат ОСОБА_49 , який ніякої правової допомоги йому не надавав, він просто сидів і слухав, періодично виходив бо дзвонив телефон. Ніяких документів він йому не показував та ніяких угод вони не укладали. Коли слідчий ОСОБА_50 сказав, що йому потрібен адвокат і що йому можуть запросити ОСОБА_51 , бо він на даний час знаходиться у відділі міліції, то він погодився, бо сподівався, що зможе все йому розповісти. Проте, ніяких розмов з ОСОБА_52 в нього не було та він зрозумів, що це адвокат "міліцейський" і навряд чи йому варто жалітися та щось розповідати.
		Після допиту, його повідомили, що ще потрібно поїхати до смт. Олександрівка та показати все на місці. Він не погоджувався їхати, аргументуючи тим, що нічого не зможе показати, оскільки ніколи там не був. Тоді йому знову перечитали написану явку з повинною та проінструктували, що і як потрібно показувати, попередивши при цьому, що якщо щось піде не так, то повернемося у відділок і він дуже про це пошкодує. Його вивели через чорний вихід і посадили до машини. За кермом був ОСОБА_29 , також в машину сів ОСОБА_53 та ще двоє чоловіків, яких він сприймав як працівників міліції. Те, що ОСОБА_54 і ОСОБА_55 були понятими на ВООП, зрозумів коли після закінчення ВООП слідчий звернувся до них та спитав, чи є в них доповнення. Чи їхали на ВООП з ним в машині поняті ОСОБА_54 і ОСОБА_56 , не пам?ятає. Його привезли на пустир в смт. Олександрівку та ОСОБА_29 сказав, що тут він залишив машину, телефонував ОСОБА_57 та викинув мобільний телефон в бік центральної вулиці смт. Олександрівка, потім тут же залишив частини обрізу. Також він вказав йому на осіб, що приїхали в інших машинах та попередив, що це слідчі з Миколаєва, та не дай Бог він скаже, щось не так. Розуміючи своє становище, виконував все, що наказували. 
		Слідчий ОСОБА_58 задав кілька питань на камеру, він відповів, як навчив ОСОБА_29 . Потім його посадили в машину та завезли на подвір?я майже під поріг кухні. При під`їзді до будинку, він бачив коло одного з будинків багато людей. Коли всі вийшли з машини, ОСОБА_29 сказав, що в будинку порожньо, а у спальній кімнаті де було ліжко на підлозі є слід від ліжка, то йому треба стати прямо перед ліжком та показати як присвічував ліхтариком, стріляв та падав від стрибка на нього собаки. Він так і зробив, став посередині того місця, де був слід від ліжка, йому дали кочергу, якою він прямо перед собою показував напрямок пострілів. При цьому, слідчий ОСОБА_59 ставив йому питання, а він на них відповідав як запам?ятав. Адвоката ОСОБА_60 він не бачив, тоді він взагалі його не знав, бо ніяких угод не укладалося. Вже після ВООП слідчий ОСОБА_61 повідомив його, що адвокат ОСОБА_49 відмовився здійснювати його захист, то до нього запросили адвоката ОСОБА_60 і оскільки він не мав вибору, то погодився з цим. На той час він не знав про те, що дружина вже уклала угоду з адвокатом ОСОБА_62 , бо її до нього не приводили. Вважав, що так належить, що працівники міліції самостійно запрошують адвокатів, а йому лишається лише погоджуватися з цим.
		Після проведення відтворення, близько 23-40 години, його помістили в камеру ІВС. Перед цим з ВООП в смт. Олександрівці, його возили до Вознесенської ЦРЛ, де лікар ОСОБА_63 подивився на нього та видав довідку про те, що він може утримуватися в ІТТ. При цьому був присутнім Доновий, до якого він був пристебнутий наручником, тому на його думку не спадало на щось скаржитися лікарю. Вночі його виводили з камери ІТТ в іншу, щоб підписати протокол ВООП, де показали чоловіка та сказали, що це адвокат ОСОБА_64 , якого він навіть не розгледів та не запам?ятав. За його поведінкою, він зрозумів, що це такий же адвокат, як і ОСОБА_49 , якого не цікавлять обставини справи та спілкування з ним. 
		Протокол ВООП він відмовився підписувати, бо він не був підписаний ніким іншим. Відмову мотивував тим, що хоче його прочитати, але очі вже не бачать, а голова нічого не розуміє. Стверджує, що не підписував цього протоколу, ні тієї ночі, ні в подальшому та не розуміє як на ньому з`явилися його підписи. 
		На наступний день, 15.10.2010 року ближче до обіду, його вивели на другий поверх для впізнання ців?я, завели в кабінет і показали на столі чотири цівки. Попередили, що потрібно показати на ців?є під №4, що буде на краю стола та він має впізнати його по великій гайці та по потертостях з обох боків, нібито він сам затирав. Коли виводили в коридор, щоб почекати адвоката, до кабінету підходив чоловік, який сказав, що він адвокат ОСОБА_65 і його родичі уклали з ним угоду, але він йому тоді не повірив, бо вже бачив попередніх адвокатів та їхню допомогу. Коли зайшли до кабінету, де на столі були розкладені цівки, то адвокат почав сперечатися із слідчим, з якого приводу він не зрозумів, щось йому не сподобалося в тих цівках. Після цього, їх вивели з кабінету в коридор, а цівки кудись виносили, потім знову приносили. Поки стояли в коридорі, адвокат запитав в нього, чи це він скоїв вбивство, але він не розумів вже чи можна з цим адвокатом відверто розмовляти, подумав що працівники міліції перевірять чи досить з ним попрацювали, щоб він не передумав. Тому, він запитав у адвоката, хто саме його найняв. Коли той відповів, що дружина, це викликало в нього підозру, адже йому вже сказали, що дружина дізнавшись, що він вбивця відвернулася від нього та й грошей на оплату послуг адвоката в дружини не могло бути. Тому, він нічого йому не відповів. В цей час, їх знову завели до кабінету, де були розкладені цівки на столі та він вказав на те, що було з краю столу під №4, як було сказано слідчим. Після того, як він показав на це ців?є, в кабінеті почалася метушня, та він відразу не зрозумів, що сталося. Згодом стало відомо, що це було не те ців?є, на яке потрібно було вказати. 
		Потім його повезли до суду на розгляд справи про взяття його під варту, де побачив адкокатів  ОСОБА_66 та ОСОБА_67 . Перед початком судового засідання, обидва адвокати встигли спитати його про причетність до вбивства та він повідомив їх, що не робив цього, що над ним знущалися, тому він написав явку з повинною. Вони порадили йому, вже тепер розповідати все як є насправді та більше ніяких документів без них не підписувати та не погоджуватися на інших адвокатів. В суді з?ясувалося, що на документах слідчих дій відсутні підписи адвокатів та його. Суд закінчився тим, що йому було продовжено строк тримання під вартою на 7 діб. Після цього, його вивезли в ІТТ та оскільки вже було пізно, адвокати до нього не прийшли. Зараз йому відомо, що 15.10.2010 року адвокат ОСОБА_65 написав до Вознесенської прокуратури скаргу на яку згодом була надана формальна відписка.
		В цей же день, 15.10.2010 року близько 23-00 години, його знову вивели в слідчу кімнату ІТТ, де був слідчий та адвокат ОСОБА_68 . Вони принесли йому на підпис договори з адвокатами ОСОБА_52 та ОСОБА_69 , протокол ВООП від 14.10.2010 року та просто чисті листки і бланки. Але, пам?ятаючи поради адвокатів в суді, він відмовився їх підписувати, тим більше, що вже закінчувалося 15-те число, а договори були датовані 14-м жовтня. ОСОБА_50 намагався його вмовити, мовляв вчора ж ці адвокати були, то потрібно щоб був договір, але він відповів, що ніякої правової допомоги від цих адвокатів не було, що він навіть не спілкувався з ними з приводу висунутих йому обвинувачень. В силу обставин, він погоджувався на них, бо тоді ще не знав, як вони надаватимуть допомогу та що дружина найняла йому адвокатів. На протоколах ВООП та на чистих бланках, він також відмовився ставити підписи повідомивши слідчого, що тепер буде підписувати документи лише в присутності тих адвокатів, яких найняла дружина.
		 21 жовтня 2010 року до нього прийшла жінка, яка назвалася адвокатом ОСОБА_70 та пояснила, що вона дружина того адвоката ОСОБА_65 , якого він раніше бачив та що вона також буде його захищати. Він не повірив їй та подумав, що це знову якийсь підставний адвокат та не знав, що йому робити, адже слідчий ОСОБА_50 знову вирішив його допитати в присутності цього адвоката, тому в її присутності він відмовився давати показання, пояснивши тільки, що вбивства не скоював. 
		 22 жовтня 2010 року знову було судове засідання з приводу обрання запобіжного заходу, на якому знову з?явився адвокат ОСОБА_65 , який пояснив йому, що буде захищати його вдвох з дружиною ОСОБА_70 , яка була в нього вчора. Під час розгляду подання про взяття його під варту, адвокат ОСОБА_65 подав скаргу на незаконність його затримання. Спочатку його затримання було визнане незаконним, але обрано запобіжний захід - взяття під варту. В подальшому апеляційний суд скасував постанову суду про незаконність його затримання і уже інший склад суду визнав затримання законним.
		Після цього, 28 жовтня 2010 року його вивезли в СІЗО м. Миколаєва і ніяких слідчих дій з ним не проводили. Лише у листопаді возили у психіатричну лікарю на експертизу, а потім у грудні та у січні привозили в суд на продовження строків тримання під вартою. За цей час, дружина уклала Договір з адвокатом ОСОБА_71 , яка приїздили до нього у СІЗО та якій він розповів про обставини зізнання у вбивстві, якого не скоював. У січні 2011 року дружина уклала договір з адвокатом ОСОБА_5 , яка здійснює його захист на даний час.
		Перед закінченням досудового слідства, вже у січні 2011 року його звинуватили ще й у викраденні мобільного телефону ОСОБА_8 в барі "Ріо", бо  ОСОБА_8 лише через пів-року, а саме 05 січня 2011 року, зробив до міліції усну заяву про те, що саме він  ОСОБА_6 21.08.2010 року в барі "Ріо" викрав його мобільний телефон "Нокіа". Стверджує, що знаходячись в барі "Ріо" він взагалі не бачив мобільного телефону Болтяна, а тим більше не ховав його у шкарпетку, бо був без шкарпеток у сандалях на босу ногу. До ОСОБА_10 додому не їздив та й взагалі не знав, де він живе. Вважає себе винним лише в тому, що виявив слабкість та не витримав тиску з боку працівників міліції, тиску більше морального аніж навіть фізичного, реально сприймаючи погрози в бік його сім?ї. Не заперечує свого знайомства з загиблим ОСОБА_10 та минулі родинні зв?язки по лінії дружини, проте наголошує на тому, що близько з ним не спілкувалися не через якісь надумані образи, а тому, що в них не було спільних інтересів. Також пояснив, що таких зустрічей майже не було. Єдиний раз ОСОБА_72 був у них гостях, в поминальний день, коли родичі після відвідування кладовища зібралися у них в дворі, але ніяких спроб вступити у статеві стосунки з його дружиною у ОСОБА_10 не було, ніяких конфліктів між ними не відбувалося. Тоді ОСОБА_10 дійсно посварився із своєю дружиною та коли вона сіла в машину, виштовхнув її звідти, але він в це не втручався. На той час, про якісь інтимні стосунки його дружини до заміжжя, про якесь зґвалтування її ОСОБА_73 йому нічого не було відомо, він дізнався про це лише від працівників міліції у 2010 році. Протягом 20-ти років спільного життя з дружиною, вона не давала йому приводів для ревнощів. Також пояснив, що з загиблим ОСОБА_10 взагалі не підтримував ніяких стосунків, ніяких конфліктів у нього з ним не було. Мобільного телефону потерпілого ОСОБА_8 він не брав, з нього загиблому ОСОБА_10 не телефонував і яким чином з номеру телефону ОСОБА_8 на мобільний телефон загиблого ОСОБА_10 здійснювалися дзвінки не знає. На слідстві пояснював, що йому номер телефону дав ОСОБА_10 тому що так від нього вимагали працівники міліції. Також стверджує, що до ОСОБА_10 в смт. Олександрівку ніколи не їздив. Коли був на мотоболі та в барі "Ріо" дружина йому не телефонувала, оскільки на стадіоні він вимкнув свій телефон та забув його увімкнути.
		Незважаючи те, що за його заявами про незаконні методи слідства та порушення права на захист прокуратурою проводилися неодноразові перевірки, вважає, що рішення по ним приймалися формально, тому просив суд провести більш ретельну перевірку його заяви про застосування відносно нього недозволених методів ведення досудового слідства  як фізичного, так і психологічного тиску з боку працівників Вознесенського МВ та працівників Слідчого управління МВС України в Миколаївській області, які були учасниками слідчо-оперативної групи чи не входили до неї, але проводили його допит та вдавалися до свавілля, а також щодо факту порушення його права на захист, коли до нього не була допущена адвокат ОСОБА_74 , що мала відповідні повноваження та допущено адвокатів, яким він таких повноважень не надав, хоча погодився на них, що на його думку, потягло розголошено таємниці слідства іншим особам, які вийшовши зі стін відділку міліції почали розповідати почуте іншим особам ще й прикрашаючи.
		 
		Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що підсудного ОСОБА_11 знає, відносини між ними нейтральні. Загиблий ОСОБА_10 був його рідним братом. Про вбивство брата дізнався близько 08-00  09-00 години ранку 24.08.2010 року, але від кого точно не пам?ятає. 
		Незадовго до вбивства, брат телефонував йому та повідомив, що до нього приїздив ОСОБА_6 та брат так і не зрозумів чого він до нього приїздив, про щось конкретне розмови в них не було, але коли це точно було сказати не може. Після цього брат запитав в нього, які у ОСОБА_11 відносини з дружиною ОСОБА_12 . На що він відповів, що вони живуть добре, не сварилися, про будь-які фінансові труднощі, щоб в них були він не чув. Про цю розмову з братом щодо приїзду ОСОБА_11 він в той же вечір розповів своїй дружині. 
		Також, зі слів брата ОСОБА_10 йому відомо, що орієнтовно у 1993 - 1994 роках, вже після одруження, ОСОБА_6 приїздив до нього з?ясовувати стосунки з приводу того, що ще до одруження Уса на ОСОБА_75 брат зустрічався з його дружиною ОСОБА_75 , у зв?язку з чим у ОСОБА_11 виникли ревнощі дружини до брата. При цьому, ОСОБА_6 приїздив до брата з газовим пістолетом, та пред?являв претензії що начебто дружина розповіла йому, що ОСОБА_10 її зґвалтував, але брат пояснив йому що там все було добровільно і оскільки брат був фізично сильнішим ОСОБА_6 опустив руки та поїхав додому. 
		Також пояснив, що на спільних сімейних святах ОСОБА_6 та загиблий брат - ОСОБА_10 майже не спілкувалися, тому його візит і здивував брата і його. 
		Коли з братом співмешкала ОСОБА_76 , ОСОБА_75 спілкувалася з братом, ходили один до одного в гості. На інтимні загравання це не було схоже, оскільки в основному зустрічалися сім?ями. Про зґвалтування йому нічого не відомо, але зі сів брата йому відомо, що ОСОБА_77 ще до одруження з ОСОБА_78 , тобто до 1993 року, мала з ним інтимні відносини. 
		На перших допитах заявляв, що йому невідомо хто міг вбити брата, але згодом пригадав про факт приїзду ОСОБА_11 до брата, оскільки цей приїзд вважав незвичайним через відсутність спілкування між братом та ОСОБА_79 . На даний час про точний день чи місяць, коли брат телефонував йому та повідомляв про приїзд ОСОБА_80 пригадати не може. 
		Про те, що брат просив ОСОБА_11 ремонтувати йому зброю, брат йому не розповідав. ОСОБА_11 бачив часто, але ніколи не цікавився в нього чому він приїздив до брата, це хотіла зробити його дружина, але не зробила. 
		Після вбивства бачив брата на ліжку в горизонтальному положенні, як це зафіксовано на фототаблицях, коли там знаходилися працівники міліції та дуже багато людей, але працівників швидкої допомоги не пам?ятає, співмешканку ОСОБА_13 також не пам?ятає. В кімнаті було дуже багато крові, в тому числі на стіні, на ліжку, на підлозі. Тіло брата не було накрите ковдрою. Він приїхав вже після проведення слідчих дій. 
		У брата була стара собака помісь вівчарки з дворнягою, де вона зараз не знає. У брата була зброя  одноствольна рушниця 16-го калібру. Чи знався брат на зброї, йому не відомо, чи міг брат звертатися з приводу ремонту зброї до інших осіб пояснити не може. Йому не відомо, щоб брату хтось погрожував. 
		Пояснив, що під час поминальних днів, коли всі родичі зібралися за місцем проживання ОСОБА_11 , його не було. Чи була його дружина не пам?ятає та про будь-щось незвичайне йому не відомо. До 1998 року в їх сім?ях були часті спільні свята, бо їх дружини двоюрідні сестри, вони куми, але він з ОСОБА_78 не обговорював теми інтимних стосунків між братом та ОСОБА_12 . 
		Характеризує ОСОБА_11 як тиху, спокійну, непомітну людину, яка здатна вчинити будь що. Чи здатен він на вбивство не знає, оскільки це залежить від індивідуальних властивостей психіки. Чи давала дружина ОСОБА_11 приводи до ревнощів її чоловіком, не знає. 
		Від заявленого на досудовому слідстві цивільного позову про відшкодування шкоди відмовляється. 
		 
		Потерпілий ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що підсудного ОСОБА_11 практично не знає, тому не має з ним ніяких відносин. 
		У серпні 2010 року, він разом з ОСОБА_81 був на мотоболі, де зустріли також ОСОБА_82 після чого вирішили поїхати до бару "Ріо", щоб відсвяткувати перемогу місцевої команди. 
		Близько 19-00 години, втрьох приїхали до бару, зайняли столик у палатці поруч з баром, оскільки в барі компанія людей святкувала день народження. Замовили горілку, пельмені та сиділи відпочивали, розмовляли. Людей було багато, місць не було, тому до них підходили інші люди, випивали та йшли. 
		Приблизно через дві години, до їх столику підійшов ОСОБА_16  знайомий ОСОБА_82 разом з ОСОБА_78 , які сіли за їх столик, оскільки місць не було. Під час застілля, він періодично вставав з-за столу, ходив робити замовлення, за цигарками через дорогу, при цьому його телефон знаходився на столі. В барі знаходилися близько 4-х годин, потім почали розходитися та він одразу не помітив, що зник його телефон, він виявив його відсутність вже знаходячись біля вантажного парку, неподалік від свого будинку. 
		Наступного дня він разом з матір?ю поїхав до сестри в м. Одесу, де знаходився 3 дні, а коли повернувся додому, то його чекав працівник міліції ОСОБА_83 , який запросив його до відділу міліції. Стосовно телефону думав, що знайдуть та повернуть, оскільки телефон був недорогий та він не вперше губив телефони. 
		Також пояснив, що перебуваючи у барі "Ріо", він не бачив щоб ОСОБА_6 вживав спиртні напої, він не звертав на нього уваги, оскільки не знав. 
		З бару "Ріо" він пішов додому пішки, а ОСОБА_84 , ОСОБА_85 та ОСОБА_86 поїхали на автомобілі раніше. Хто останнім залишав столик сказати не може. Про те, що його мобільний телефон викрав саме Ус, дізнався вже в суді. Слідчі органи йому про це не повідомляли, вони розпитували його з приводу того, хто де сидів в барі "Ріо" та перевіряли його на детекторі "Поліграфі" пояснюючи при цьому те, що з його мобільного телефону вночі були дзвінки на мобільний телефон ОСОБА_87 , якого він знав з дитинства, але довго не бачив та його номеру телефону в його телефоні не було. 
		На свій телефон він телефонував неодноразово після того, як приїхав до сестри в м. Одесу, але телефон був відключений. 
		З бару Ус пішов близько 23-ї години разом з ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_88 , ще з ними було дві дівчини. Вони всі разом сіли в машину та поїхали, а він пішов пішки, оскільки йому було йти недалеко. Коли він залишав столик, то на ньому залишався брудний посуд. 
		Заяву про викрадення мобільного телефону, він написав в серпні 2010 року після приїзду з м. Одеса, коли у відділ міліції його запросив працівник міліції на прізвище ОСОБА_83 та на протязі доби його допитували у відділі міліції. Відпустили його додому на наступний день близько 19-00 чи 20-00 години та сказали принести коробку від мобільного телефону. Цю коробку від телефону та документи на нього, він віддав ОСОБА_89 . Пізніше її йому повернули у відділі міліції, при цьому він написав розписку. 
		Не пам?ятає чому в своїй заяві про вчинення злочину від 05.01.2011 року вказав, що телефон в нього викрав Ус, але на даний час конкретно не стверджує, що телефон взяв Ус, оскільки він цього не бачив. Стверджує, що на той час, в нього був один мобільний телефон, але мав дві сім-картки, одну оператора "МТС", другу оператора "КиївСтар", яка знаходилася всередині телефону, під кришкою на батареї, а робоча карточка була "МТС". У 2012 році ОСОБА_21 розповідав йому, що через два роки після зникнення мобільного телефону, в якому знаходилася його картка оператора "КиївСтар", з його номеру "КиївСтар" ОСОБА_21 телефонували якісь жінки та просили поповнити картку на цей номер. Також ОСОБА_21 розповідав, що намагався потім дозвонитися на цей номер, але він не відповідав. В той час, коли мав місце цей дзвінок, ОСОБА_6 перебував під вартою. Раніше не розповідав про те, що в нього зникла картка "КиївСтар", оскільки забув.
		Заявлений цивільний позов на суму 115,00 гривень підтримує. Це вартість викраденого в нього мобільного телефону, з урахуванням того, що він був старим. Номер телефону, що був викрадений разом з телефоном, не відновлював. 
		Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні пояснив, що підсудного бачить втретє, відносини між ними нейтральні. Потерпілого ОСОБА_7 також бачив на суді, ніяких відносин не має. 
		Влітку 2010 року був на мотоболі разом зі своїми знайомими ОСОБА_21 та ОСОБА_8 . Після закінчення мотоболу поїхали на третій мікрорайон, де у кафе "Ріо" відзначали перемогу місцевої команди. В кафе знаходилися досить довго, до ночі, випили декілька пляшок горілки, до них підходили знайомі хлопці  Вітя, прізвища якого він не знає, мотоболіст та інші.
		Близько 20-ї чи 21-ї години до них підійшов його знайомий ОСОБА_90 разом з ОСОБА_91 , тоді він і познайомився з останнім. ОСОБА_6 сів за столик поруч з ним, чому він сидів не знає, але він нічого не пив, не палив, а вони з ОСОБА_92 ще випивали. 
		Потім він почав збиратися додому та ОСОБА_84 запропонував підвезти його додому. Близько 00-00 годин, вони поїхали до 4-ї школи, але потім йому зателефонувала його дочка, яка знаходилася на 3-му мікрорайоні на танцях, тому вони повернулися, забрали дочку з подругою, та близько 00-30 години знову поїхали до 4-ї школи, де він з ОСОБА_92 зайшли в магазин, випили ще горілки. ОСОБА_6 почекав, завіз їх з дочкою на вулицю Косіора, вони з дочкою вийшли з машини та пішли додому, куди прийшли вже після 01-ї години ночі. 
		 ОСОБА_6 з ОСОБА_93 та подругою дочки на ім?я ОСОБА_94 поїхали на третій мікрорайон, йому відомо, що він підвіз ОСОБА_95 і ОСОБА_96 додому. 
		Стверджує, що ОСОБА_6 у стані алкогольного сп?яніння не перебував, просто допоміг їм підвізши додому. З бару "Ріо" він йшов близько 00-00 годин, коли бар вже зачинявся. З бару він вийшов разом з ОСОБА_92 , ОСОБА_97 та ОСОБА_98 , але останній пішов додому пішки, з ними в машині не їхав. Коли сиділи за столиком на столику бачив телефон ОСОБА_99 , там же лежав і його телефон. Свій телефон він забрав зі столику, коли виходив до туалету, а де дівся телефон ОСОБА_99 він не знає. 
		При цьому, вони з ОСОБА_98 показували один одному свої телефони, він пам?ятає, що телефон ОСОБА_99 був новий чорного кольору, наче як слайдер, але назви не пам?ятає і він розповідав йому, що нещодавно, не більше місяця, як купив його. 
		На той час коли йшли з бару, розмов про зникнення у ОСОБА_99 телефону не було, він не бачив, щоб ОСОБА_100 шукав свій телефон. Про те, що сталося, йому стало відомо через декілька днів, коли ОСОБА_8 приїхав з м. Одеси і його забрали до відділу міліції, тоді в міліцію викликали і його. При цьому, йому стало відомо про те, що ОСОБА_101 підозрюється у вбивстві через зниклий телефон. 
		Через декілька днів після святкування в барі "Ріо", але до виклику в міліцію, він телефонував на мобільний телефон ОСОБА_99 , але телефон був вимкнений. 
		Свої покази дані на досудовому слідстві (том №3, а.с. 140) від 25.08.2010 року та (том №3 а.с. 164) щодо спільного вживання алкоголю підтвердив, але він мав на увазі, що горілку вживав з ОСОБА_92 і ОСОБА_98 , при цьому ОСОБА_6 точно не пив, вони розмовляли на різні теми, ніяких конфліктних ситуацій не пам?ятає. 
		Коли ОСОБА_6 завозив його додому, то він загубив в його автомобілі свій мобільний телефон, ОСОБА_6 виявив його в автомобілі коли привіз на 3-й мікрорайон ОСОБА_102 і подругу дочки, через неї він повернув йому телефон.
		 
		Свідок ОСОБА_103 в судовому засіданні пояснила, що підсудного ОСОБА_11 знає, ніяких відносин з ним не має. Потерпілий ОСОБА_7 доводиться їй чоловіком. 
		Підсудний ОСОБА_6 є чоловіком її двоюрідної сестри ОСОБА_104 . Раніше між їх сім?ями були дружні стосунки, вони куми та часто бували один в одного в гостях. 
		Прямим свідком інтимних взаємовідносин дружини ОСОБА_11 з ОСОБА_10 не була, але їй відомо про них від свідка ОСОБА_105 та від співмешканки загиблого, оскільки він ніколи не приховував своїх інтимних відносин з іншими жінками, яких в нього було багато. 
		 ОСОБА_75 з підсудним ОСОБА_78 одружилася приблизно у 1993-1994 роках. Їй особисто сестра розповідала про зґвалтування її ОСОБА_10 в машині у 100 метрах від будинку. Це її сестра розповідала їй в присутності ОСОБА_11 , який ніяк не відреагував на почуте. ОСОБА_76 також розповідала їй про те, що її громадянський чоловік ОСОБА_10 має стосунки з їхньою сестрою ОСОБА_106 , яка приходила до них додому майже кожен день, а потім загиблий підвозив її додому. З загиблим ОСОБА_10 у ОСОБА_11 ніяких відносин не було. На спільних сімейних святах вони не спілкувалися, оскільки на спільні родинні свята ОСОБА_10 не приїзд. 
		Стверджує, що сестра розповідала їй, що вже після одруження з ОСОБА_78 , коли останній знаходився на лікуванні у м. Миколаєві, у вечірній час до неї додому приїздив ОСОБА_10 та стояв під будинком цілу ніч, мабуть з метою зґвалтувати. 
		Характеризує ОСОБА_11 як людину здатну на все заради досягнення своєї мети, конфліктну по відношенню до сусідів, негативну, але без проявів агресії. Стосовно насильства в сім?ї Уса їй нічого невідомо. Вважає, що ОСОБА_6 здатен на вбивство ОСОБА_10 . 
		Крім того, зауважила на тому, що нещодавно її матір розповіла їй про те, що на час вбивства ОСОБА_10 дружини ОСОБА_11 вдома не було, що вона з дітьми їздила на море разом з сестрою і тільки вночі 24-го вона повернулася додому. Після цього вона пригадала, що 01 вересня, на першому дзвонику у школі, ОСОБА_75 також розповідала їй про те, що їздила на море.
		 
		Свідок ОСОБА_75 , яка є дружиною підсудного ОСОБА_11 , від дачі показань в судовому засіданні відмовилася, користуючись своїми правами, передбаченими ст. 63 Конституції України посилаючись на перебування її чоловіка на даний час вдома, тому вона не хоче, щоб її покази були розцінені судом як вигадані з метою вигородити чоловіка.
		 
		Свідок ОСОБА_107 в судовому засіданні пояснила суду, що підсудного ОСОБА_11 не знає та немає з ним ніяких відносин. Потерпілого ОСОБА_8 також не знає та не має з ним ніяких відносин.
		 У 2010 році працювала в барі "Ріо", пам?ятає потерпілого ОСОБА_8 як відвідувача бара, але особисто його не знає. По справі їй нічого не відомо. 
		У серпні-липні 2010 року, коли в місті був мотобол, потерпілий ОСОБА_8 відпочивав на літньому майданчику, що біля бару в компанії чоловіків. На даний час вона вже не пам?ятає, хто де сидів за столиком та що вони вживали, скоріш за все вживали спиртні напої. 
		Мобільних телефонів в них на столику не бачила. Коли ця компанія пішла точно вказати не може, але пам?ятає, що після їх уходу залишилися розбиті стакани. 
		Мобільних телефонів на столі не залишилося. До неї ніхто не звертався з приводу зникнення мобільного телефону. 
		Підсудного ОСОБА_11 в цій компанії не бачила. 
		На слідстві її допитували працівники міліції, вони малювали схеми хто де сидів, їй показували живих осіб та питали чи були вони в барі і хто де сидів. Зазначає, що підсудного ОСОБА_11 їй на слідстві не показували і в барі "Ріо" вона його не пам?ятає, відповідно не може вказати чи вживав він спиртні напої чи ні. 
		 
		Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що підсудного не знає, бачила на суді, відносин ніяких. 
		З загиблим ОСОБА_10 вона познайомилася на початку 2010 року в маршрутці. Деякий час зустрічалися, а потім вона переїхала до нього жити. 
		Прожили разом близько 3-х місяців, а потім вночі близько 03-00 години сталося його вбивство. В кімнаті було темно, вона почула постріли, почала питати у чоловіка, що сталося, але він мовчав. Потім включила світло та побачила, що він лежить на ліжку весь у крові, після цього викликала швидку допомогу та міліцію. 
		Того вечора вони повечеряли, покупалися та лягли спати в меншому будинку, що знаходиться справа у дворі. Вона заснула, бо в неї сильно боліла голова. 
		Пам?ятає, що серед ночі почула сильний грохот, але не відразу зрозуміла що це постріли, здалося, що щось засвітило їй в очі начебто світло від запальнички. Світло було синього кольору, йшло з середини кімнати, з ніг, на відстані 1-2 метрів від ліжка, на висоті приблизно зі зросту людини. Переплутати із звичайним світлом це світло не можливо. Спалахів не бачила. Скільки було звуків вказати не може, оскільки на той момент їй все злилося в єдиний сильний грохот, якого вона раніше ніде не чула. На даний час не стверджує, що це були хлопки. На досудовому слідстві вона вказувала, що хлопків було два, оскільки працівники міліції повідомили їй, що пострілів було два. 
		Коли прокинулася, вона запитала чоловіка " ОСОБА_108 , що це було", але він мовчав. До того, як пролунали постріли, вона чула, що чоловік до когось кричав "виключі світло", але вона подумала, що він кричить уві сні. На даний час вона розуміє, що чоловік говорив до того, хто стріляв. ОСОБА_109 кричав, бо мабуть воно світило йому у вічі. Після пострілів увімкнула світло та побачила, що чоловік мертвий, оскільки він був увесь у крові, не ворушився, при цьому вона його штовхала, він знаходився у положенні на спині, головою на подушці, ніякі частини тіла з ліжка не звисали. Чи був загиблий накритий ковдрою не пам?ятає. 
		Після події, вона ще де якийсь час знаходилася у кімнаті, а потім вийшла на вулицю і заховалася за кухнею. Відразу в кімнаті ні диму, ні запаху гарі не було, але пізніше вона заходила за мобільним телефоном та бачила дим, що розійшовся по кімнаті та відчула запах гарі. 
		Двічі телефонувала до міліції бо довго не їхали. Також телефонувала до швидкої допомоги та повідомляла що вбито чоловіка, але не попадала, їй відповідали, що вона не туди дзвонить. Чому із швидкої допомоги відповіли, що під час виклику бригади швидкої допоги повідомлено, що стався нещасний випадок пояснити не може, але стверджує, що вона такого не могла сказати.
		Першою приїхала швидка допомога, чоловік зі швидкої зайшов у кімнату, подивився, після чого комусь телефонував та повідомляв, що труп. 
		Вона до кімнати не заходила. Коли спали, вона лежала коло груби зліва на ліжку, а ОСОБА_10 біля вікна справа на ліжку. Чи були чимось накриті не пам?ятає. Одягнена вона була у нічну сорочку білого кольору в зелену квіточки. Чи були на сорочці плями крові не роздивлялася, де ділася та сорочка не знає, припускає, що її забрали працівники міліції, оскільки вони за неї питали. 
		В кімнаті нікого не бачила, кроків не чула, сторонніх звуків також не чула. 
		Двері до будинку на ніч не зачиняли, бо на вулиці було дуже жарко. Чоловік не розповідав їй про своїх ворогів, але характер в нього був запальний. 
		Також пояснила, що незадовго до вбивства, десь за тиждень-три, вона бачила чоловіка, якого потім впізнала як підсудного, коли він приходив до загиблого та чула, що загиблий кричав "чому ти прийшов, що ти хочеш", голосу підсудного вона не чула. Їй здалося, що той чоловік не прийшов сваритися, а ОСОБА_72 був незадоволений його приходом, тому кричав. При цьому підсудний питав в неї, чи не ображає її його родич. 
		Після того, як підсудний пішов з двору, ОСОБА_10 зателефонував своєму братові та розповідав про його прихід, при цьому казав братові, що він не зрозумів чому він приходив. Як в розмові з братом ОСОБА_10 називав цього чоловіка не пам?ятає. При цьому, він був збуджений та злий і вона спитала чоловіка, чи не гроші він приходив позичити. На що загиблий відповів, що якщо йому потрібні гроші, то нехай продасть машину. Але з приводу позички грошей це було лише її особисте припущення, оскільки до загиблого часто приходили люди позичати гроші. Також пам?ятає, що той чоловік щось розпитував її з приводу житла, але що конкретно не пам?ятає. Вона не бачила чи приходив той чоловік пішки чи приїздив машиною, але звуку мотору коли він пішов вона не чула. Після цього, її чоловік зібрався і кудись поїхав. Їй не відомо, чи є підсудний родичем її чоловікові. На досудовому слідстві працівники міліції показали їй три фотознімки та на одному з них вона впізнала, ту людину, що приходила до ОСОБА_87 незадовго до вбивства. На даний час вона не стверджує, що це був саме ОСОБА_110 . Під час впізнання особи, що приходила до ОСОБА_87 працівники міліції вели протокол, той чоловік був під №3 (останній в ряду), на фото він мав на обличчі якісь вавки, але коли він приходив в нього ніяких вавок не було. Вона впізнала його на той час по обличчю. Описувала його як такого, що має зріст 175 сантиметрів, з коротким русявим волоссям. Того чоловіка вона бачила на відстані близько 3-х метрів, розмовляла з ним, але ніяких особливих прикмет не запам?ятала, які в нього були зуби, чи був на обличчі шрам, не запам?ятала. Ні ОСОБА_72 , ні вона особисто нічого тому чоловіку з будинку не виносили та не давали, ніхто нікому номерів телефонів не давав. Про того чоловіка, вона пригадала не відразу, але коли пригадала, то вирішила розповісти про нього працівникам міліції. Вона розповіла про це працівникам міліції, вони склали протокол, а на наступний день вони приїхали до неї в смт. Доманівку та вона впізнала того чоловіка по фото. Впізнання по фото відбувалося в смт. Доманівка, в автомобілі, на якому приїздили працівники міліції, там же вона підписала всі документи. При цьому, в салоні автомобіля знаходилося 2-3 працівника міліції та вона. Потім працівники міліції підійшли до сусідки, щоб вона підписала протокол, а потім ще зупинили якусь жінку, яка проходила по вулиці повз машини. Обидві жінки підписали протокол впізнання, але жодна з них в салоні автомобіля під час впізнання не знаходилася. На наступний день після впізнання, її викликали у відділ міліції, але точно та до кого не пам?ятає. Під час досудового слідства в живу ОСОБА_11 їй не пред?являли для впізнання. 
		 ОСОБА_109 розповідав їй, що люди винні повернути йому гроші, а чи були такі, що були винні, але не повертали, вона не пам?ятає. Слово ців?є вона чула в розмові працівників міліції, а вже потім їй пояснили, що це якась частина зброї. Їй працівники міліції ців?є не показували, на підлозі в будинку нічого не було, окрім резинки для волосся. 
		В них з загиблим ОСОБА_10 була старенька собака вівчарка, але вона знаходилася на подвір?ї та в сараї, загиблий був з нею суворим і заходити в будинок не дозволяв, ще в них була кішка, яка іноді спала в них ногах. Але чи спала вона з ними тієї ночі не знає, загиблий не дозволяв. Собака спати з ними на ліжку не могла та стрибати з ліжка не могла і взагалі вона була не агресивною.
		Хто прибирав у кімнаті після події вона не знає, оскільки поїхала звідти, припускає, що родичі. Кров бачила на стіні, пошкоджень постілі на ліжку не бачила, крові на ліжку, на підлозі не бачила, тільки на шиї. Коли телефонувала, то натискала на всі кнопки і випадково натиснула на номер загиблого, але потім відключилася та не чула чи дзвонив його телефон.
		Швидка допомога та міліція приїхали ще коли надворі було темно. Коли працівники міліції проводили огляд місця події вона знаходилася в коридорі, а потім вийшла на вулицю, а через де- який час її посадили в службовий автомобіль, вона знаходилася в автомобілі, а коли почало світати її повезли в будинок культури в Олександрівці, де розпитували про те, що сталося, а вже потім привезли у відділ міліції м. Вознесенська, де допитували приблизно до 16-00 години. 
		Щоб під час огляду місця події були сторонні люди, не працівники міліції, вона не бачила. Хто був понятими, при огляді місця події, не знає, сторонніх осіб не бачила. 
		Також пояснила, що ОСОБА_10 був лісником та мав свою рушницю, яку зберігав під ліжком, а незадовго до вбивства переніс її у гараж. Під ТВ-тюнером була коробка, в якій загиблий зберігав гроші, а чи були там патрони, вона не знає, оскільки ніколи туди не заглядала. 
		Вхідні ворота до двору мали хвіртку, яка зачинялася на зачіпку з середини двору, тому ворота і хвіртка були зачинені завжди. 
		Крім того пояснила, що ввечері напередодні вбивства ОСОБА_10 посварився з якимись чоловіками, які начебто поставили сітку на його місце. 
		У жовтні 2010 року під час проведення ВООП за участю підсудного  ОСОБА_11 , в смт. Олександрівка у домоволодінні ОСОБА_10 присутня не була. На досудовому слідстві з нею також проводилося ВООП під час якого з?ясовувалось хто, де розташовувався і вона такий протокол підписувала. 
		 
		Свідок ОСОБА_111 в судовому засіданні пояснила суду, що підсудного ОСОБА_11 не знає, відносин ніяких. Потерпілого ОСОБА_7 також не знає, ніяких відносин з ним не має. 
		Влітку 2010 року працювала барменом в барі "Ріо". 
		В день коли в місті був мотобол, близько 19-00 години прийшла компанія чоловіків після мотоболу. Чи бачила підсудного ОСОБА_11 в той день в барі не пам??ятає. Ця компанія сиділа на літньому майданчику, спочатку у складі 3-4-х чоловіків, а вже потім до них підсідали інші. Поводилися вони шумно, замовляли пиво та пельмені, а горілку принесли з собою. Потім з ними були проблеми з приводу розрахунку. 
		Сиділи вони недовго, десь до 21-00 години. Після цього, близько 01-00 години, один чоловік з цієї компанії, на прізвище ОСОБА_100 , який часто приходить в бар і вона знає його візуально, повернувся до бару, просив продати пиво, хоча ледве тримався на ногах, але в нього не виявилося ні грошей, ні телефону. 
		На столику у цієї компанії бачила мобільні телефони коли підходила з приводу розрахунку, але скільки не пам?ятає. Це вже було тоді, коли ті чоловіки, що прийшли спочатку розійшлися, а залишилися ті, що підходили пізніше. Посиділи вони близько 1,5 години, розійшлися всі разом ще коли було видно на дворі. Після уходу цієї компанії бар працював до 00-00 годин і за цим столиком сиділо ще декілька компаній. Чи всі чоловіки з цієї компанії пили, не пам?ятає. 
		Стосовно зникнення телефонів, з цієї компанії до неї ніхто не звертався, хоча після цього вона ще працювала кілька днів. Про зникнення мобільного телефону чує перший раз. Через тиждень приходили працівники міліції, розпитували про те, як стояли столи, де хто сидів з цієї компанії, чи були в них телефони, але про зникнення телефонів нічого не казали. Про те, що в той день у цієї компанії зник мобільний телефон, від своїх співробітників також нічого не чула. 
		 
		Свідок ОСОБА_112 в судовому засіданні пояснив, що підсудного ОСОБА_11 знає, відносин з ним ніяких не має. З потерпілим ОСОБА_7 також не має ніяких відносин. 
		 21 серпня 2010 року в місті був мотобол. Після мотоболу він із своїм знайомим на прізвище ОСОБА_18 , зайшли на базар, вжили горілки. 
		Після 20-ї години прийшов до літнього майданчику бару "Ріо", де за одним із столиків сиділи його знайомі  ОСОБА_21 , ОСОБА_8 та ще хтось, але пригадати його не може. Він з ними випив по 50 грам горілки та пішов, оскільки з бару "Ріо" вийшла жінка та почала вимагати від нього, щоб він розрахувався, а він бачив, що на столі було багато горілки і закуски. 
		На даний час прізвище ОСОБА_6 , йому відоме, візуально знає його приблизно з 1997 року, але прізвища його не знав. Чи був тоді в барі "Ріо" ОСОБА_6 точно сказати не може, оскільки з ним не спілкувався. Чи всі хто знаходився за столом вживали горілку сказати не може, бо вони самі прийшли напідпитку. 
		На мотоболі підсудного ОСОБА_11 не бачив. 
		Не пам?ятає чи були на столі мобільні телефони, коли вони прийшли. Він знаходився за цим столом близько 5 хвилин, за цей час до столу хтось підходив, поставив пляшку горілки і пішов. Особу на прізвище ОСОБА_20 не знає. 
		З бару "Ріо" пішов близько 20-30 години до кафе "Челентано". Коли сидів за столиком ОСОБА_113 стояв поруч з ним біля столику, оскільки за столиком більше не було місця. ОСОБА_15 також не знає. Пам?ятає, що коли підходив до столику, зачіпився за чиїсь ноги, скоріше за все саме за ноги цієї особи, яку не пам?ятає. Після цього, він обтрусився, бо забруднився об його взуття. Той чоловік був одягнений у світлі штани та сандалі на босу ногу, без шкарпеток. За столиком розмовляли про мотобол. Припускає, що тією особою за ноги якої він зачіпився був ОСОБА_6 , але не звертав на нього уваги, оскільки ні про що з ним не розмовляв. Автомобіль ОСОБА_11 не знає, раніше, коли він приїздив в банк, де він працював, в нього був "Опель". Працівники міліції його допитували, але про що не пам?ятає.
		 
		Свідок ОСОБА_114 в судовому засіданні пояснив, що знає підсудного ОСОБА_11 , відносини з ним нейтральні. Потерпілого ОСОБА_7 не знає. 
		 21.08.2010 року, після роботи приїхав на мотобол, де на мототреці зустрів ОСОБА_11 , який є однокласником його дружини та сів поруч з ним. 
		Після мотоболу автомобілем ОСОБА_11 марки "Шевроле", колір якого не пам?ятає, поїхали на критий ринок, де в барі купили каву та "Бренді-колу",  ОСОБА_6 вжив каву, а він "Бренді-колу". Потім поїхали до бару "Ріо", де на літньому майданчику він побачив знайомого ОСОБА_20 , разом з яким за столиком сидів ОСОБА_115 та ОСОБА_116 . 
		В цей час на вулиці вже було темно, але на годинник він не дивився. Чоловіки за столиком вживали горілку та пиво та були вже напідпитку. Вони присіли за їхній столик, а саме він сів поруч з ОСОБА_20 , а ОСОБА_6 поруч з ОСОБА_21 . Коли вони сиділи з ними за столиком, до столику підходив ОСОБА_117 з ОСОБА_118 . Чи сиділи останні за їхнім столиком не пам?ятає, але повз них вони проходили та віталися. Пастух сидів за іншим столиком, справа від столу, за яким вони сиділи. З ним ОСОБА_119 не випивав, можливо він підсідав за їх столик, коли він виходив. На столику були пляшки з пивом та пельмені. 
		Перебував в барі до 23-ї години. ОСОБА_6 спиртні напої не вживав. 
		З бару йшов разом з ОСОБА_78 та ОСОБА_20 . Їх на автомобілі повіз додому ОСОБА_110 . По дорозі зупинялися біля якогось бару в районі 4-ї школи, де він з ОСОБА_20 ще вжили горілки. Також з ними в автомобілі була дочка ОСОБА_20 та її подруга ОСОБА_120 , яка проживає з ним в одному будинку. 
		Після того, як завезли ОСОБА_20 з дочкою, ОСОБА_6 підвіз його з ОСОБА_121 на 3-й мікрорайон та поїхав додому. Він прийшов додому о 23-45 годині. ОСОБА_122 з бару також підвозив ОСОБА_6 , але він завіз його першим, а потім повернувся та порозвозив їх. 
		В його присутності до ОСОБА_99 підходили працівники бару та вимагали розрахуватися, але хто саме платив він не бачив. Коли вони йшли з бару, то ОСОБА_8 ще залишився в барі, але з ким не пам?ятає. Коли сиділи за столом, він бачив мобільний телефон поруч з ОСОБА_98 , колір та марку не пам?ятає, вважає, що це був телефон ОСОБА_99 , бо він розмовляв по ньому. Яким чином телефон зник зі столу він не бачив. З одного боку від ОСОБА_8 сидів ОСОБА_115 , з іншого  ОСОБА_20 . Особисто він за столиком розмовляв з ОСОБА_20 , а з ким розмовляв ОСОБА_6 не пам?ятає. 
		Ні він, ні ОСОБА_6 в барі нічого не замовляли. Чи відходив від столику ОСОБА_6 не пам?ятає. Ще вдень на мотоболі бачив, що ОСОБА_6 був одягнений у світлий одяг, світлі штани та тапки чи босоніжки. Він запам?ятав це, оскільки бачив, як ОСОБА_6 ставив ноги на лавку попереду, а він побачив це та запитав чи не натирає йому ноги взуття без шкарпеток, оскільки він сам також був у босоніжках, але взутих на шкарпетки. 
		На досудовому слідстві його допитували працівники міліції, там же він бачив ОСОБА_20 , ОСОБА_122 і ОСОБА_8 , а ОСОБА_11 там не було. Від них він дізнався про те, що в барі зник мобільний телефон.
		 
		Свідок ОСОБА_123 в судовому засіданні пояснила суду, що підсудного ОСОБА_11 знає, мають нормальні відносини. Потерпілого ОСОБА_7 знає, відносини нормальні. Потерпілого ОСОБА_8 не знає. 
		З дружиною ОСОБА_124 мала дружні стосунки до її одруження. Після одруження вони не спілкувалися, їй відомо, що в них нормальна сім?я та вони добре живуть. 
		У 1993 чи у 1994 роках була присутня на весіллі ОСОБА_75 та ОСОБА_125 . З підсудним ОСОБА_78 також спілкувалася, але не товаришувала. 
		Від ОСОБА_75 їй відомо, що через кілька місяців після весілля, остання розповіла своєму чоловікові про те, що до заміжжя мала з ОСОБА_10 інтимні стосунки, у зв?язку з чим вони посварилися, але ненадовго. Чи розповідала вона чоловікові про інших коханців їй не відомо. Протягом якого часу тривали інтимні стосунки між ОСОБА_10 та ОСОБА_75 , остання їй не розповідала, але це було не тривалий час. 
		На розповідь ОСОБА_75 її чоловік відреагував доволі спокійно. Після одруження з ОСОБА_78 , ОСОБА_75 з загиблим ОСОБА_10 не зустрічалася. Про те, що ОСОБА_10 говорив дружині ОСОБА_11 , що вона могла б знайти собі кращого чоловіка, що той погана людини, чула від сторонніх людей, але сама цього не чула. 
		Характеризує підсудного як людину яка не п?є, не палить, гарного сім??янина, який постійно вдвох з дружиною, мають гарних дітей, обидва працюють. 
		Чи були якісь конфлікти між дружиною ОСОБА_11 та загиблим ОСОБА_10 на якихось спільних святах, їй не відомо. Щоб підсудний ОСОБА_6 погрожував загиблому ОСОБА_10 не чула. Загиблий ОСОБА_10 любив жінок. 
		Про те, що ОСОБА_11 обвинувачують у вбивстві ОСОБА_10 дізналася від сусідів вже після того, як ОСОБА_11 затримали. Її працівники міліції допитували через декілька днів після того, як ОСОБА_11 затримали. Вони приїхали до неї додому та сказали, що їм відомо, що вона товаришувала з дружиною ОСОБА_11 . 
		Про зґвалтування ОСОБА_10 дружини ОСОБА_11 їй нічого не відомо. Протокол допиту на досудовому слідстві підписала не читаючи, оскільки працівники міліції переконали її, що це тільки опитування і її нікуди не викликатимуть. Стверджує, що працівники міліції опитували її лише з приводу відносин ОСОБА_75 та ОСОБА_10 , про інших коханців її не питали. Також не згодна з тим, що інтимні стосунки ОСОБА_10 і ОСОБА_75 тривали близько двох років. З приводу вбивства ОСОБА_10 нічого не знає. Знаючи підсудного з дитинства вважає, що ОСОБА_6 не здатен на вбивство.
		 
		Свідок ОСОБА_21 пояснив в судовому засіданні, що у 2010 році із своїм знайомим ОСОБА_8 були на мотоболі. Після закінчення мотоболу пішли до бару "Ріо", дорогою зустріли ОСОБА_20 . В барі до них також приєдналися ОСОБА_112 та ОСОБА_126 . Перебуваючи в барі "Ріо", бачив як ОСОБА_8 діставав з кишені мобільний телефон, телефонував комусь та йому телефонували. Також бачив, як він клав його на стіл, потім у кишеню, потім знову діставав. Телефон був "Нокіа", старенький, синьо-білого кольору. 
		Під час їх відпочинку у барі "Ріо", до їх столику підходило багато людей. Згодом до них підійшли ОСОБА_127 та ОСОБА_6 , які присіли за їх столик та перебували за їх столиком близько часу. Під час їх відпочинку в барі "Ріо", ОСОБА_6 спиртні напої не вживав. ОСОБА_8 наполягав, щоб ОСОБА_6 випив, але той сказав, що не п?є, бо за кермом. Пьянов та ОСОБА_113 сиділи за їх столиком з самого початку до кінця, їх додому завіз ОСОБА_128 . Із-за столика відлучалися всі, в тому числі і ОСОБА_8 , ходили справляти природні потреби та за горілкою. Тоді місцева команда перемогла з рахунком 18 : 0, то вони випили в той вечір випили 18 пляшок горілки, а пиво не рахували. Чи відлучався ОСОБА_6 не знає, бо не спостерігав за ним.
		Потім ОСОБА_6 на автомобілі завіз його додому.
		Пізніше йому стало відомо, що ОСОБА_6 повернувся до бару та відвіз додому ОСОБА_20 з дочкою та подругою дочки. Наступного дня, ОСОБА_8 поїхав у м. Одесу, а до нього додому приїхали працівники міліції та питали де ОСОБА_8 . Він зателефонував на телефон ОСОБА_8 , але вже не пам?ятає чи йшли виклики. Через три дні він зустрівся з ОСОБА_8 та дізнався від нього, що телефон зник. Вони їздили до бару "Ріо" та питали у працівників бару про телефон, але вони нічого не знали. 
		В той вечір ОСОБА_8 не шукав свій мобільний телефон, бо вони до бару разом їздили шукати телефон вже через три дні. 
		Також йому відомо, що у ОСОБА_8 був один мобільний телефон, а сім-картки в нього було дві  одна "КиївСтар", а друга "МТС". Карткою "МТС" він користувався на постійній основі, а картку "КиївСтар" вставляв коли необхідно було телефонувати на номери цього оператору. Весною чи літом 2012 року, вже після того, яка ОСОБА_11 було засуджено за викрадення мобільного телефону ОСОБА_8 , з номеру телефону ОСОБА_8 оператора "КиївСтар", йому чотири рази телефонував якась жінка, яка сказала що знаходиться в Західній Україні та просила поповнити рахунок. 
		Він розповів про це ОСОБА_8 та ОСОБА_8 сказав йому, що сім-картка з цим номером в нього зникла в барі "Ріо" разом з мобільним телефоном, вона знаходилася всередині телефону на батареї. Разом з ОСОБА_8 вони телефонували на той номер, але телефон був вимкнутий. Після цього, цей номер телефону періодично з?являвся в мережі, він на нього телефонував, але йому не відповіли. 
		 
		Свідок ОСОБА_55 в судовому засіданні пояснив, що підсудного ОСОБА_11 не знає, відносин з ним ніяких не має. У 2010 році він навчався у Вознесенському коледжі на юридичному факультеті, проживав у гуртожитку, куди прийшли працівники міліції та запропонували бути понятими. Погодився він та його одногрупник. 
		Вони погодилися, його привезли до відділу міліції, в кабінеті знаходився підсудний, працівники міліції, була людина з відеокамерою. Потім приїхав адвокат, прізвища якого не пам?ятає, після цього підсудний почав розповідати як він скоїв злочин. Чи надавав адвокат якісь документи слідчому не пам?ятає. 
		Після цього на автомобілі поїхали в смт. Олександрівку, де в якомусь провулку підсудний показував як телефонував загиблому, сказав, що не додзвонився та викинув телефон. Потім сіли в машину, поїхали на місце злочину, де також велась відеозйомка і підсудний в їх присутності розповідав як що відбувалося. 
		Пам?ятає також, що підсудний відпочивав з товаришами у барі, де на підлозі знайшов мобільний телефон, з якого телефонував загиблому. Розповідав, що після відпочинку в барі, поїхав додому, де в гаражі взяв обріз рушниці, яку загиблий давав йому на ремонт та що між ними була сварка через те, що загиблий не розрахувався. Також між ними був конфлікт через дружину підсудного. Тому він поїхав до загиблого, щоб з?ясувати стосунки, зупинився у провулку, тричі зателефонував загиблому та коли той не відповів, викинув телефон в бік проїзної частини центральної вулиці, потім сів в машину та поїхав. В його присутності підсудний розповідав, що коли відремонтував рушницю загиблого, то десь у лісі випробував її. Також підсудній пояснював, що прийшовши до загиблого зайшов в будинок, але там нікого не було. Тоді пішов в літню кухню, в нього була запальничка-ліхтарик. Там побачив загиблого, який лежав на ліжку, здійснив постріл, його відкинуло, а обріз розпався. Також розповідав, що в кімнаті була собака. Після цього, він зібрав частини обрізу та вибіг. Де дів обріз та скільки було пострілів не пам??ятає. 
		В смт. Олександрівку він їхав в автомобілі разом з ОСОБА_78 , дорогу вказував підсудний. Також з ними в автомобілі були працівники міліції і ОСОБА_129 . Адвокат з ними в автомобілі не їхав. Увесь час на відтворенні був захисник, фізичний чи психологічний вплив на підсудного працівники міліції не здійснювали. Коли виник умисел вбити, підсудний не розповідав. З місця де підсудний викинув мобільний телефон до будинку загиблого їхали машиною та заїхали прямо на подвір?я. Коли під?їхали, біля будинку було декілька людей, а коли виїздили  вже було багато людей. 
		Чи допомагав адвокат ОСОБА_130 під час ВООП, чи втручався у цю дію, не пам?ятає. Які були меблі в кімнаті, де сталося вбивство не пам?ятає. Ліжка в кімнаті не було, сам підсудний показував де стояло ліжко, яким предметом показував здійснення пострілів та як проводив пострілі не пам?ятає. Чи була в руках у підсудного запальничка-ліхтарик на ВООП не пам?ятає. 
		На відтворення в Олександрівку їхали коли вже було темно. О котрій годині закінчилося не пам?ятає. Після Олександрівки заїхали у лікарю, де підсудного водили до лікаря, потім поїхали у міськвідділ, підписали документи, а з райвідділу пішли додому. О котрій годині повернулися до гуртожитку не пам?ятає, але це було до 23-ї години, оскільки в цей час зачиняється гуртожиток, але вони не запізнилися. Чи був присутнім під час перегляду відеозапису не пам?ятає, але підпис на протоколі його. Через де якийсь час його знову викликали у міськвідділ для дачі свідчень. Підтвердив покази, що давав на досудовому слідстві, але коли він їх давав та як саме давав, тобто вільно розповідав чи слідчий дав йому вже набрані на комп?ютері покази, не пам?ятає. Який у підсудного був емоційний стан під час ВООП не пам?ятає. 
		 
		В судовому засіданні оголошено показання свідка ОСОБА_54 , які він давав на досудовому слідстві у якості свідка (том №4 а.с. 116), що аналогічні показам свідка ОСОБА_131 на досудовому слідстві, що також оголошені в судовому засіданні. Також оголошені покази свідка ОСОБА_132 , які він давав в судовому засіданні під час розгляду справи попереднім складом суду (том №5 а.с. 14). 
		 
		Свідок ОСОБА_133 в судовому засіданні пояснив, що у 2010 році працював на посаді старшого слідчого Вознесенського МВ УМВС України в Миколаївській області. Точної дати не пам?ятає, але він був у складі слідчо-оперативної групи, коли черговий близько 04-00 години ранку повідомив, що в смт. Олександрівка сталося вбивство, що потрібно виїхати на місце події та перевірити інформацію. Слідчо-оперативна група зібралася та поїхала в смт. Олександрівку. 
		Приїхавши на місце, побачили жінку у нервовому стані, яка толком нічого не могла пояснити. Вона була одягнена у нічну сорочку та халат. Лікарів швидкої медичної допомоги не пам?ятає. Тоді він разом з експертом ОСОБА_134 зайшов в будинок, де побачили, що на ліжку лежить труп чоловіка з вогнепальними пораненнями, в нього була прострілена шия та живіт, були явні ознаки насильницької смерті. 
		Він передзвонив черговому та повідомив, що інформація підтвердилася, на що черговий відповів, щоб нічого не чіпали та нічого не робили до приїзду слідчо-оперативної групи з слідчого управління м. Миколаєва та експертів. 
		Чекаючи, вони вирішили не витрачати час, бо до приїзду групи з м. Миколаєва пройде близько 2-х годин, запросили понятих, що мешкали по сусідству та почали писати протокол огляду місця події. Починаючи писати протокол огляду місця події поглянув на годинник, на якому було 04-30 години.
		Спочатку він описував все, що було на вулиці, вхід, фасад будинку, потім приїхала слідча група з м. Миколаєва, експерти біологи, криміналісти, фотограф, куратори зі слідчого управління і тоді почали описувати місце пригоди. 
		Експерти почали вилучати речові докази, а він писав протокол огляду, до якого включав все, що вважав за потрібне, крім того вносив до протоколу все на що вказувало керівництво з ОСОБА_135  Покрас, ОСОБА_136 . Експерти вилучали речові докази, самі писали бирки, супровідні листи, йому передавали вже впаковані речові докази, що були вилучені, а він ставив підписи свої та давав розписуватися понятим. До протоколу огляду заносив все, що казали експерти, тому фактично писав протокол під диктовку експертів. В такому порядку, він закінчив писати протокол огляду місця події. 
		Потім повпаковували речові докази, частину з яких експерти відразу забрали до м. Миколаєва, іншу частину та протокол огляду місця події він здав черговому у міськвідділі. Більше ніякого відношення до цієї справи не мав. Стверджує, що ців?є лежало при вході у кімнату біля ліжка ближче до дверей і він його одразу помітив, але він його не чіпав, до протоколу огляду заніс відомості про те, де воно знаходилося. 
		Скільки пройшло часу з моменту приїзду їх на місце пригоди до моменту вилучення запахового сліду сказати не може. Всі вилучені речові докази знаходилися поруч з ним. Він зазначив в протоколі огляду місця події про те, що всі речові докази впаковані в паперові та полімерні пакунки, оскільки був дуже стомлений, не міг адекватно віддавати собі звіт, писав автоматично, присівши на коліно та ще й паралельно писав другий протокол огляду. 
		Щоб робилися якісь заміри, в тому числі й заміри кімнати, не пам?ятає. Хто був черговим, що направляв слідчо-оперативну групу в смт. Олександрівку та хто саме входив у склад слідчо-оперативної групи не пам?ятає, пам?ятає лише експертів ОСОБА_137 та ОСОБА_138 . 
		До протоколу огляду занесені прізвища не всіх осіб, які були на місці події, а лише тих що приймали участь у огляді. Учасники огляду, що приїхали з м. Миколаєва були присутні не з 04-30 години, вони приїхали через годину  півтори. У якості понятих було запрошено двох сусідів, один з яких підійшов сам, та вони попросили його запросити ще одного сусіда, який би мав добру пам?ять. Оглядаючи подвір?я нічого не звичайного не помітив, лише килимова доріжка, що висіла на воротах біля хвіртки, яка викликала в нього особливий інтерес, оскільки не природно, щоб вночі такі речі висіли на воротях. Він задавав питання з приводу цієї доріжки жінці, що їх зустріла, але вона нічого не могла пояснити. Чи був замок на воротах не пам?ятає, ворота не оглядав, оскільки на них нічого незвичайного не було. 
		У кімнаті, де знаходився труп нічого підозрілого не бачив. У гаражі було вилучено мисливську рушницю. До приїзду слідчо-оперативної групи з м. Миколаєва у кімнату, крім нього та експерта ОСОБА_137 ніхто не заходив, поняті були на вулиці, вони зайшли вже коли приїхали слідчі з м. Миколаєва. Труп чоловіка розташовувався з правого боку ліжка, у напівзігнутому положенні, головою опертий об стіну чи подушку, ліва нога звисала, а права була на ліжку. Труп ніхто не переміщував. На його думку, положення тіла загиблого було не природне для сплячої людини. На стінах та на подушці були бризки крові, також кров була на животі, а на постілі крові фактично не було, можливо якісь невеликі краплі, також бризки крові були на підлозі біля вікна, великих плям не пам?ятає. Під час огляду ОСОБА_139 проводив реконструкцію тіла загиблого, щоб визначити можливе місце розташування стріляючого та було визначено, що стріляючий знаходився у дверному пройомі, замірів відстані при цьому не робили. Чи попадало ців?є в траєкторію натягнутої нитки, чи був там осип дробу не пам?ятає, не приділяв цьому уваги, оскільки така реконструкція, як процесуальна дія не передбачена чинним законодавством. Чи були якісь пошкодження на постілі не пам?ятає. Загиблий накритий ковдрою не був, ковдра лежала десь у ногах, можливо її оглядали експерти, але не вилучали. 
		Стверджує, що з постілі вилучали чи то наволочку чи то робили зрізи. Змиви з плям крові експерти брали, але звідки саме бралися змиви він не бачив. 
		На п?ятому аркуші протоколу огляду місця події підписи понятих виконані поверх тексту, оскільки він писав дуже зжато через те, що в нього закінчувався папір, а поняті можливо так забажали розписатися. Нумерація підписів саме на цьому аркуші відсутня, оскільки він не пронумерував. На подвір?ї собаки не було, по двору не бігала, але чув, що десь була прив?язана та гавкала. Коли приїхали, в кімнаті запаху гарі не було, але всі двері були відчинені, а вікно було закрите. Чи горіло світло не пам?ятає. 
		Стверджує, що протокол огляду він зачитував всім учасникам, і в його присутності всі розписувалися, в тому числі і поняті. З місця пригоди він поїхав десь опівдні, а тіло загиблого ще залишалося на місці пригоди, де залишилися інші працівники міліції, які продовжували проводити слідчо-оперативні дії. 
		 
		 ОСОБА_140 - судово-медичний експерт Миколаївського обласного бюро судово-медичної експертизи Вознесенського міжрайонного відділення судово-медичної експертизи в судовому засіданні пояснив, що був у складі слідчо-оперативної групи та був присутнім при огляді місця події в смт. Олександрівка. 
		Точної дати, слідчого Ігнатенка, експерта ОСОБА_137 не пам?ятає. Чи були на місці працівники швидкої медичної допомоги, чи приїздила швидка допомога не пам?ятає. 
		Під час проведення огляду місця події, він відповідав на запитання, які задавав йому слідчий, оскільки на місці події слідчий є головним і він підкоряється йому. Які саме питання йому задавалися також не пам?ятає. На трупі виявив рани на шиї, рани на тулубі, які заміряв за допомогою лінійки. Трупні явища в протоколі не описані, оскільки слідчий не ставив таких запитань. 
		Також пояснив, що проводив розтин трупу при якому виявив два ранових канали. Направлення першого ранового каналу  починається на передній поверхні шиї незначно справа, проходить шкіру, підшкірно-жирову клітчату по передній поверхні шиї, м?язи шиї по передній поверхні, хрящі гортані, трахею, стравохід, кровоносні судини шиї зліва, м?язи шиї ззаду і зліва, підшкірно-жирову клітчату ззаду і зліва і закінчується на шкірі шиї зліва та ззаду. Направлення другого ранового каналу  через шкіру по правій боковій поверхні грудної клітини, підшкірно-жирову клітчату, міжреберні м?язи і восьме ребро справа по передній паховій лінії і сліпо закінчується у правій долі печінки. Направлення ранового каналу спереду-назад, справа-наліво, знизу-вверх. Вогнепальні поранення розташовані на різних рівнях. Вважає, що вірогідніше за все при отриманні загиблим поранення печінки загиблий лежав, а при отриманні поранення шиї загиблий міг лежати, міг стояти, а міг привставати. 
		Чи були пошкодження або кров на подушці не пам?ятає. Яке положення тіла загиблого було коли приїхали на місце пригоди, не пам?ятає. Стверджує, що 17 саден в області пахвової впадини могли утворитися від дробин, що летіли чи від інших продуктів заряду патрону  пижі, прокладки, їх частки. Ці садна невизначеної форми. 
		При проведенні розтину вилучив від тіла загиблого зразки нігтів, пиж, картонні ущільнювачі та мабуть дріб, але не записав дріб у висновку, хоча повинен був вказати. За описом у висновку, паперовий пиж, ущільнювальні прокладки та кусочки металу сірого кольору були вилучені з правої долі печінки, скільки прокладок та з якого вони були зроблені матеріалу не пам?ятає. 
		Вважає, що постріли проводилися з неблизької відстані  від 1 метру до 3 метрів, дріб розлетівся на підльоті до тіла, від чого утворилися садна. Пострілів було два, рани також дві. Осаднення навколо рани вказує на те, що поранення було вогнепальним. 
		Під час огляду місця події проводилася реконструкція тіла загиблого, щоб простежити траєкторію пострілу. При цьому було з?ясовано, що загиблий під час отримання поранень знаходився в положенні полусидячі, при цьому ліве плече було значно нижче. Крім того, визначили, що заряд пройшов на виліт та пішов у стінку, але це визначали інші спеціалісти. Чи була кров на ліжку в області поранення тулубу не пам?ятає. Чи була кров навколо рани на тулубі також не пам?ятає, але на момент огляду кров вже була підсохла. 
		Яке поранення було спричинене першим, а яке другим визначити не може, оскільки недостатньо судово-медичних даних. Припускає, що першим було поранення шиї, а вже потім поранення живота. З поранення тулубу було необільне виділення крові, бо людина вже померла. Який проміжок часу пройшов між першим пораненням та другим поранення вказати не може через недостатність даних, але це належить до області судової медицини. У вогнепальному пораненні шиї дробу виявлено не було. Осаднення навколо рани шиї також було. Ширина пояску осаднення є різною, оскільки тканини шиї є м?якшими, ніж тканини тулуба. 
		Смерть потерпілого настала за 24-48 годин до початку розтину. На тілі загиблого слідів пороху не було. Не виключає можливості отримання загиблим обох поранень лежачі на ліжку. Ранові канали в обох вогнепальних поранень мають одне направлення. Обидва поранення відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень та обидва могли бути смертельними. Вважає, що в даному випадку смертельним було поранення шиї, оскільки були пошкоджені великі магістральні сосуди і органи шиї, що потягло швидке настання смерті. Після отримання даних вогнепальних поранень загиблий не міг всхліпувати. Після проведення розтину, передав слідчому картонні ущільнювачі, пиж, а чи передавав дріб не пам?ятає.
		 
		Свідок ОСОБА_141 в судовому засіданні пояснив, що підсудного знає, відносин ніяких не має. 
		У 2010 році працював на посаді оперативного чергового Вознесенського МВ УМВС. Під час чергування близько 03-30 - 04-00 години, до чергової частини зателефонувала жінка, говорила так, що взагалі нічого не було зрозуміло. Через 3-5 хвилин жінка зателефонувала вдруге та повідомила, що в смт. Олександрівка за певною адресою відбулося вбивство. Чи повідомляла вона прізвище, не пам?ятає. Дзвінки автоматично фіксуються на комп?ютері. 
		Він зібрав слідчо-оперативну групу та направив до смт. Олександрівка. Хто був у групі не пам?ятає, але сказав старшому групи, щоб по приїзду на місце йому передзвонили та підтвердили інформацію, оскільки буває дуже багато помилкових викликів. 
		Слідчо-оперативна група їхала до смт. Олександрівка 15 хвилин, потім йому зателефонували, хто саме не пам?ятає та повідомили, що інформація підтвердилася. Він відразу повідомив начальнику міліції та черговому УВД області і записав до журналу. Крім того пояснив, що зазвичай, за інструкцією інформація, що надходить до чергового має відразу заноситися до журналу, але оскільки буває багато жартів, він спочатку вислав групу, щоб переконатися у справжності повідомлення, а вже коли інформація підтвердилася, спочатку доповідав керівництву, а вже потім зареєстрував повідомлення у журналі. 
		Точного часу, коли пролунав дзвінок вказати не може, але стверджує, що це було перед ранком. Його роботу, як чергового, перевіряло керівництво з Миколаєва та якщо б виявили неспівпадіння в часі між записом в журналі та комп?ютерними даними, то він би був покараний, але такого не було, тому напевне ніяких порушень виявлено не було. На випадок хибних викликів, які не підтверджуються, інструкцією передбачено, що робити. 13.10.2010 року був черговим, але як ОСОБА_11 заводили у міськвідділ, не бачив.
		 
		 ОСОБА_142  старший експерт науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України в Миколаївській області, допитаний в судовому засіданні в якості спеціаліста пояснив, що у 2010 році його розбудив черговий, протягом 10 хвилин вони зібралися та з м. Миколаєва поїхали в смт. Олександрівку Вознесенського району. Скільки по часу їхали не пам?ятає. 
		У складі слідчо-оперативної групи він був в якості експерта-криміналіста, разом ним був експерт-біолог, експерт-криміналіст, а також відповідальний від їх групи ОСОБА_143 . Хто ще їхав з м. Миколаєва не знає. Коли приїхали на місце він відразу розпочав фотофіксацію, після чого почали огляд місця події і вилучення речових доказів. 
		Він, як експерт-криміналіст виявив дріб, пижі, цив?є, труп, пошкодження на стіні та сліди пальців рук. Цив?є було зліва під ліжком, трохи виступаючи, декілька дробин, пижі, прокладки знайдено у кімнаті в районі пошкодження на стіні, кров та дріб були на стінці, на підлозі. Чи була кров на ліжку, не пам?ятає. По їх приїзду, на місці були працівники Вознесенського МВ, бачив у дворі жінку та понятих. Було виявлено цив?є від гладкоствольної зброї, якого калібру на місці не визначав. Його вилучав безпосередньо він після вилучення запахового сліду. Як вилучався запаховий слід він не бачив. 
		На місці проводилася реконструкція тіла загиблого з метою визначення місця знаходження людини, що стріляла, що він фіксував на фотоапарат. Орієнтовно було визначено місце біля дверей трохи ближче ліжка у бік ніг. Дробовий осип замірявся по відношенню по стіни та підлоги. Положення тіла загиблого було визначено напівсидячи, що видавалося найбільш вірогідним. Якби стріляючий стояв посередині ліжка, то дріб міг би потрапити у стіну праворуч але точно стверджувати не може, оскільки не відомо в якому положенні знаходилося тіло загиблого в момент отримання поранень. В такому положенні, як було виявлено труп, тобто лежачі на спині на ліжку, загиблий не міг отримати поранення з такими рановими каналами, як в нього виявлено, але він міг повернути шию вбік і тоді б стало можливим. Стріляючий міг стояти у радіусі, як в один бік від дверного пройому так і в інший, однак заподіяти поранення шиї з положення прямо перед ліжком коло ніг неможливо з урахуванням дробу на стіні. Стріляючий в будь-якому разі мав знаходиться з правого боку від загиблого. Ців?є потрапляло в траєкторіє напрямку, що був визначений. Порох виявлений не був. Відстань від стріляючого до загиблого не вимірювалась, кути не замірялися, оскільки на місці події це не робиться. Чи був запах гарі у кімнаті, чи були пошкодження постілі на ліжку не пам?ятає. Труп лежав на правій частині ліжка, головою на подушці, одна нога звисала. На лівій частині ліжка було якесь одіяло чи то простирадло. При положенні загиблого лежачи на ліжку пошкодження постілі, подушки вірогідніше б були. 
		При огляді він безпосередньо робив те, що йому казав слідчий. Крім того, пояснив, що патрон складається з дробу, пижів, прокладок чи пижа-контейнеру та пороху. В даному випадку має місце використання саморобного патрону, в якому був пиж з паперу, а не пиж-контейнер, тому розліт дробу може бути прямо, а може розсіятися по кімнаті правіше чи лівіше, все залежить від того, як споряджений патрон та як обрізаний стовбур рушниці. Тому в даному випадку, оскільки зброї немає, визначити точно не можливо. Чи могла б при такому провадженні пострілу постраждати особа, що знаходилася на лівій частині ліжка, визначити неможливо, оскільки немає зброї. Якби була б зброя, він додатково виїхав би на місце, зробив необхідні вимірювання, провів би експертизу та ситуаційно визначив би взаєморозташування стріляючого та загиблого. Оскільки зброї немає, визначити взаєморозташування за балістичними даними, неможливо. Визначити яка саме була зброя, тобто одноствольна чи двоствольна, з вертикальним чи з горизонтальним розташуванням стволів, неможливо. При здійсненні пострілів у межах кімнати, звук мав бути доволі гучним і людину, що спала поруч з загиблим оглушило б. Цей звук можливо порівняти з вибухом пітарди трохи більшої за розміром ніж маленька, на звук вибухлої проводки він не схожий. Дріб, що знаходився у стіні, можливо потрапив туди після проходу наскрізь через шию. Від дії дробу чи пороху садна не могли утворитися, могли утворитися опіки від дії дробу. Визначити кількість дробу, якою був споряджений саморобний патрон неможливо, оскільки це залежить від розміру дробу та кількості пороху в патроні. Він безпосередньо вилучав речові докази та впаковував, куди вони потім ділися не пам?ятає.
		 
		 ОСОБА_144  старший експерт відділу спеціальних видів експертиз науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Миколаївській області, в судовому засіданні пояснив, що у даній справі проводив два одорологічних експертних дослідження. Перший - на предмет виявлення запаху людини на об?єкті та чи придатний він для подальшої ідентифікації. В якості об?єкта йому був наданий запаховий слід. Це була банка з абсорбентом на який був вилучений запаховий слід з ців?я, виявленого на місці пригоди. Він виготовив дублікат запахового сліду, який помістив в банку для зберігання в експертній колекції центру, а з другим об?єктом безпосередньо працював. Потім перевірив абсорбент на наявність запахових перешкод, шляхом поміщення об?єкту в коло вибірки з десяти об?єктів поруч з запаховими зразками людини, вилучених з аналогічних предметів, приблизно тієї ж концентрації та давав собакам для занюхування один із зразків з кола. Якщо б біля якогось об?єкту собака поводилася незвично, то це слугувало б причиною вважати, що наявні перешкоди і об?єкт непридатний для ідентифікації, але в даному випадку там перешкод виявлено не було. Потім перевірив об?єкт на наявність запаху людини тим же шляхом, але з використанням у якості запахових зразків запахів, що не мають запаху людини. Як в даному випадку собаки визначили, тобто відразу чи на другому-третьому колі, не пам?ятає. Ніякої фіксації при цьому не велося, хоча методики рекомендують проводити фото фіксацію, але це не є обов?язковим. 
		Запахові зразки для постановлення в коло вибірки використовувалися з одорологічної колекції центру, але чиї це зразки він не фіксував. Запахові зразки для експертного дослідження та собак готував він один, тому в загалом можливо, що собаки могли відчути запах, який він міг внести у зразки. За методикою, яка ним використовується, один експерт може працювати і з об?єктами і з собаками. Йому невідомо, чи зареєстровані у Реєстрі методик проведення судових експертиз, методики, які ним використовувалися для проведення даної експертизи, оскільки він цього не перевіряв, а використовує те, що йому надіслано з Київського управління. В процесі дослідження було встановлено, що дійсно слабкий запах людини на даному об?єкті наявний і його можливо використовувати для подальшої ідентифікації. 
		Також пояснив, що епіторіальні клітини  це верхній шар шкіри, ДНК  це генетичний матеріал, який несе спадкову генетичну інформацію про конкретну особу, але запах він не несе. Запах  це молекули конкретної речовини, які будучи розпорошеними у повітрі здатні сприйматися нюховими рецепторами носу. Основним носієм індивідуального запаху є кров та піт. Якщо на предметі кров і піт не виявлені  це ні про що не свідчить, оскільки це леткі молекули речовини, концентрація яких для виявлення поту має бути досить високою. Відчуваність нюху собаки є досить високою для того, щоб при незначній концентрації речовини у певній кількості повітря, визначити об?єкт. Від того, як був вилучений запаховий слід залежить вірогідність визначення належність запахового сліду. Існують певні методики вилучення, яких під час вилучення необхідно дотримуватися. При вилученні та поміщені запахового зразку в полімерний чи паперовий пакунок, запах би було втрачено через структуру упаковки. Йому зразок надійшов у скляній банці, яку судячи по фото, він готував для експертів. Вірогідність збереження запахового сліду на ців?ї, яке перебувало у кімнаті протягом певного часу, залежить від багатьох факторів: характер поверхні слідоносія, час контактування предмета з тілом людини, умови зберігання (сонячні промені, наявність протягів тощо). Якщо предмет перебував у контакті з тілом людини протягом 30 хвилин, то запах може зберігатися до 12 годин. При провадженні пострілів, на дерев?яне ців?є мав би потрапити запах гарі, але при проведенні дослідження запахових перешкод виявлено не було.
		Методика проведення одорологічних експертиз складена таким чином, що передбачає зведення до мінімуму вірогідності помилки при проведенні даного виду експертизи. Якщо все зроблено відповідно до методики, то вірогідність помилки не вище ніж у будь-якої іншої експертизи. Експерт-одоролог несе відповідальність за поведінку собак. Ніякої помилки в тому, що один експерт готує собак, готує експертні зразки та несе відповідальність немає. По методиці заборонено використовувати одну собаку, і пусків собак має бути не менше трьох. При проведенні другої експертизи, при повторній перевірці одна собака не позначила об?єкт з запаховим зразком ОСОБА_11 , незважаючи на це, було зроблено категоричний висновок про наявність запахового зразка ОСОБА_11 , оскільки за методикою три собаки повинні обозначити об?єкт. Нитка, що виявлена на цив?ї могла б внести корективи на запаховий слід, що вилучений з об?єкта, але це залежить від структури нитки. На даний час такого роду експертизи проводить разом з другим експертом, оскільки по методиці бажано, щоб експертиза була колегіальною, тобто  один розставляє запахи, інший працює з собаками.
		Свідок ОСОБА_145 пояснив суду, що з підсудним ОСОБА_6 познайомився у камері Вознесенського ІТТ у жовтні 2010 року, коли близько 00-00 годин чи 00-30 годин останнього привели до нього в камеру, де він знаходився оскільки також перебував під вартою в іншій кримінальній справі. Вважає, що тоді ОСОБА_11 тільки затримали та вперше помістили до ІТТ, оскільки в нього при собі не було ніяких речей та він допомагав йому скласти список побутових речей, що йому знадобляться у СІЗО. 
		При цьому, увійшовши до камери ІТТ ОСОБА_6 був схвильований, розгублений, підім?ятий, скуйовджений, мав розбиту чи то прикушену губу, яка була лопнулою та припухлою, але кров?ю він не стікав, свідомість не втрачав, неадекватно не поводився, моральний стан ОСОБА_11 був дуже пригнічений і він навіть питав його щодо застосування до нього фізичної сили працівниками міліції, але відповіді не пам?ятає. Він пригощав його чаєм, але з приводу підстав затримання ОСОБА_11 не розпитував, оскільки це в таких місцях не прийнято. На наступний день його возили в суд, ОСОБА_11 також кудись виводили, але ввечері він знову був разом з ним у камері, а потім ще на протязі 1-2 днів вони разом перебували в ІТТ.
		 
		Свідок ОСОБА_146 пояснила суду, що з підсудним  ОСОБА_6 має дружні стосунки, знає його ще зі шкільних років. Потерпілого ОСОБА_7 та його брата ОСОБА_10 знає з 1990-х років. Дружину підсудного ОСОБА_11 , яка мала дівоче прізвище ОСОБА_147 , знає з 1979 року, разом проводили юнацькі роки, мали дружні стосунки та ділилися один з одним усім потаємним. В подальшому, разом з ОСОБА_75 працювали у геріатричного будинку-інтернаті. 
		У вересні-жовтні 2010 року, за місцем роботи, її опитували працівники міліції з приводу того з ким з хлопців ОСОБА_75 зустрічалась у молоді роки, які взаємовідносини в сім?ї Ус та чи були якісь відносини у ОСОБА_75 з ОСОБА_148 . 
		Вона розповіла працівникам міліції про всіх залицяльників ОСОБА_75 які були в неї до одруження з ОСОБА_149 та пояснила, що ніяких взаємовідносин з ОСОБА_10 в неї не було. За часів, коли ОСОБА_75 вийшла заміж за ОСОБА_11 в них були спільні свята, вони зустрічалися сім?ями та ніяких ревнощів з боку ОСОБА_11 не було. 
		Крім того, пояснила що у 1997 році була присутня за місцем проживання ОСОБА_11 , коли в них зібралося багато родичів як з боку Уса, так і з боку його дружини, з приводу поминального дня, коли там був присутній і ОСОБА_10 із своєю дружиною ОСОБА_150 . 
		При цьому, між ОСОБА_10 та ОСОБА_78 , між ОСОБА_10 та ОСОБА_75 нічого незвичайного не відбувалося. ОСОБА_75 нікуди з ОСОБА_10 не виходила, ніяких конфліктів з приводу ревнощів між ОСОБА_78 та ОСОБА_10 не було. Стіл стояв на подвір?ї, тому вона увесь час бачила куди відлучалася ОСОБА_12 . Будинок Ус розташований біля кладовища і в поминальні дні там завжди людно і усамітнитися за будинком неможливо взагалі. 
		Єдине, що було незвичайним це те, що коли вже збиралися розходитися, то ОСОБА_10 посварився із своєю дружиною, виштовхнув її з автомобіля. Також пояснила, що кожен рік буває вдома у сім?ї Ус в поминальний день та стверджує, що ОСОБА_10 був у них один єдиний раз. 
		Також пояснила, що являється єдиною близькою подругою ОСОБА_75 , з ОСОБА_151 вона спілкувалися, але не так близько. З ОСОБА_152 є двоюрідними сестрами та кумами, до цього випадку між ними були добрі стосунки, разом збиралися на свята. ОСОБА_153 також знає як двоюрідну сестру ОСОБА_75 , які мали між собою добрі стосунки. 
		Характеризує ОСОБА_11 як доброго друга, неконфліктного, байдужого до спиртних напоїв, як людину таку що ніколи не палила, є добрим чоловіком, добрим батьком та порядним сім?янином. ОСОБА_75 ніколи на скаржилася на чоловіка. Вважає, що ОСОБА_6 не здатен на вчинення тих злочинів, у вчиненні яких він на даний час обвинувачується. 
		 
		Свідок ОСОБА_74 , яка працює приватним адвокатом пояснила суду, що у 2010 році вона знаходила у Вознесенському суді, де в кабінеті секретарів суду на першому поверсі знайомилася з матеріалами справи, в якій за договором надавала правову допомогу. 
		В цей час до неї підійшла абсолютно не знайома їй жінка, як на даний час їй відомо  це дружина Уса, яка дізналася, що вона є адвокатом та звернулася до неї з приводу надання правової допомоги і розповіла, що її чоловіка за день до цього викликали до відділу міліції, автомобіль знаходиться біля відділу міліції, але на її звернення до працівників міліції, їй відповідають, що її чоловіка у відділі міліції немає. Крім того, дружина Уса сказала, що вона розмовляла з першим заступником начальника райвідділу по оперативній роботі і він призначав їй зустріч на 16-45 годину. 
		Вони уклали угоду та разом з дружиною Уса вона поїхала до райвідділу міліції. Приїхавши туди близько 16-30 години, вона показала свої документи черговому та попросила його подивитися по книзі доставлених, чи перебуває в них у відділі Ус. Черговий відкрив книгу та вони разом подивилися її і виявили, що ні за 13, ні за 14 жовтня 2010 року, ОСОБА_11 не було записано як такого, що знаходиться у райвідділі. 
		Після цього, вона попросила чергового пропустити її до начальника слідчого відділу, на що черговий відповів, що його немає на місці. Тоді, дружина ОСОБА_11 сказала, що їй призначена зустріч з першим заступником начальника райвідділу на конкретний час, але черговий відповів, що його також немає у відділі. Тоді, вона запропонувала їхати до прокуратури писати заяву, щоб шукали людину, якої немає більше доби. Від дружини ОСОБА_11 їй відомо, що їх автомобіль стояв біля райвідділу. 
		Приїхавши до прокуратури та піднявшись на другий поверх, дружина Уса вказала їй на чоловіка, який знаходився в коридорі біля сходів та розбирав мобільний телефон і повідомила, що це саме той перший заступник начальника міліції, що призначив їй зустріч. Проходячи повз цього чоловіка, дружина ОСОБА_11 звернула увагу на те, що телефон, який він розбирав у коридорі, належить її чоловікові. Разом з дружиною Уса вони зайшли до приймальні прокурора, де їм сказали, що з цього питання можна звернутися до помічника прокурора. Прізвища помічника вона не пам?ятає, але він вислухав їх та порекомендував написати письмову заяву. Дружина ОСОБА_11 з її допомогою написала письмову заяву з приводу зникнення її чоловіка і коли вони пішли до приймальні, до них вийшов заступник прокурора ОСОБА_154 , якого вона знає по роботі. Він також її знає та побачивши, запросив до свого кабінету, де запитав з приводу чого вона тут. Вона сказала, що до неї звернулася жінка з приводу зникнення чоловіка. Він почитав заяву і сказав, що сам її зареєструє. Як пізніше їй стало відомо, що ніякої відповіді на цю заяву Ус не отримала. 
		Після цього вони вийшли з прокуратури та знову поїхали до райвідділу міліції, щоб дочекатися першого заступника начальника. Коли приїхали до райвідділу, то двері були зачинені, вони подзвонили у дзвоник, їм відкрили двері і через решітку повідомили, що до райвідділу не пустять, оскільки у них терміново почалася санобробка та запропонували чекати на вулиці. Вона попросила, щоб їй покликали начальника слідства чи слідчого, але їй відповіли, що у райвідділі нікого немає, але вона може зачекати. Вона разом з дружиною ОСОБА_11 залишилися чекати на вулиці. Потім туди під?їхала сестра ОСОБА_11 та ще якісь родичі. Чекали досить довго. 
		Коли приїхав заступник начальника по оперативній роботі, вона підійшла до нього, відрекомендувалася, показала документи та запитала чи може вона зустрітися із своїм клієнтом. Той запропонував їй чекати, а сам взяв телефон і почав ходити по алеї, а вона почала ходити по паралельній алеї. На протязі 30 хвилин, він ходив з телефоном біля вуха по алеї, ні з ким не розмовляв, але вона його не турбувала, тактично чекаючи, що він звільниться та вирішить її питання. Врешті-решт вона не витримала, знову підійшла до нього та почала вимагати зустрічі з клієнтом. Він почав їй говорити, що там все законно, що там розберуться і без неї, тому вона включила диктофон на мобільному телефоні та почала записувати їх розмову на диктофон. Побачивши, що вона записує їх розмову на диктофон, він взагалі перестав з нею розмовляти і вона припинила запис. 
		Стверджує, що її як адвоката так і не впустили до райвідділу та до клієнта. Через деякий час з приміщення райвідділу вийшов чоловік, який привітався з родичами Уса та вони почали з ним розмовляти. Як в подальшому їй стало відомо від родичів Уса, цей чоловік був адвокат ОСОБА_155 , якого викликав слідчий та який був присутнім при якихось слідчих діях з Ус, за призначенням. Дізнавшись від родичів ОСОБА_11 про те, що вони уклали договір з іншим адвокатом, він сказав, що не буде приймати участі у цій справі. 
		Також адвокат ОСОБА_155 повідомив родичам про те, що слідчі готуються їхати на ВООП, тому й вони вирішили їхати на місце події в смт. Олександрівку. Приїхавши в смт. Олександрівку, від місцевих жителів дізналися, де було вбивство та під?їхали до будинку. На вулиці вже темніло, але працівників міліції ще не було. У дворі була якась жінка, чоловік, собака. Вони запитали чи була міліція, чи провели відтворення, на що жінка відповіла, що нікого не було і вони чекають на приїзд міліції. Тоді вони залишилися на вулиці чекати, щоб її, як захисника, допустили на ВООП. Чекали довго, на вулиці вже зовсім потемніло аж тільки тоді з?явилися високі хлопці зі зброєю, які сказали їм трохи далі відігнати машину. Вулиця була неосвітлена, вона бачила лише силуети цих хлопців, які були одягнені у теплий одяг, оскільки на вулиці було холодно. Вона запитала, чи є серед них слідчий. Один з цих хлопців відповів, що слідчий він, але прізвище не назвав. Вона повідомила йому, що з нею укладено договір і вона має бажання прийняти участь у слідчих діях, що будуть проводитися. Він взяв у неї угоду і сказав чекати. Оскільки на вулиці було холодно, вони періодично сідали в машину, щоб погрітися. 
		В черговий раз, коли вона вийшла з машини, ці хлопці, яких було четверо, взяли її у напівколо та почали слідувати за нею, тобто куди вона  туди й вони. При цьому вона запитувала в цих хлопців, чому вони так поводяться з нею, на що вони посміхалися та говорили "щоб тепліше було". Через їх дії, вона навіть не помітила, коли машина з підозрюваним заїхала на подвір?я. В черговий раз звернувшись до них з питанням, коли ж будуть проводитися слідчі дії, їй відповіли, що слідчі дії вже проводяться і там присутній інший адвокат. Вони дочекалися коли закінчиться ВООП. 
		При цьому, вона намагалася переконати слідчого в тому, щоб їй хоча б показали, хто такий Ус, чи дійсно привозили його, чи дійсно був присутнім адвокат, просила щоб хоча б опустили вікно автомобіля, але їй не дозволили, сказавши, щоб вона їхала у райвідділ. Бачила, що з двору де сталася події виїхав легковий автомобіль іноземного виробництва з затемненими вікнами. Час був вже пізній, близько 00-00 годин та незважаючи на це, вони поїхали за автомобілем в якому мав знаходитися ОСОБА_6 , але той автомобіль набрав таку швидкість, що з урахуванням вимог Правил дорожнього руху, їх автомобіль не зміг його догнати та вони все одно поїхали до райвідділу. 
		Приїхавши до райвідділу, через решітку її повідомили, що слідчого ще немає та сказали чекати. Близько 00-30 годин приїхав слідчий, завів її в кабінет на другому поверху, там сидів адвокат на прізвище ОСОБА_156 та декілька працівників міліції, хто з них слідчий, вона так і не знає. Працівники міліції не звертали на неї ніякої уваги, розмовляли між собою, та з їх розмови вона зрозуміла, що на місці події протокол ВООП не складався, оскільки вони обговорювали, що писати та при цьому, один з працівників міліції рекомендував скопіювати все з протоколу допиту. 
		Після цього, їй повідомили, що вже пізній час, що Уса вже відвели до ІТТ і тому, з ним вона зможе побачитися лише на наступний день. В неї була досить складна інша справа і вона сказала родичам ОСОБА_11 , що не зможе надалі приймати участь у цій справі, тому вони уклали договір з адвокатом Балабан, який приїхав наступного дня. Наступного дня, суддею ОСОБА_157 слухалася справа про обрання запобіжного заходу ОСОБА_130 , який сказав їй з?явитися на слухання, щоб ОСОБА_6 прилюдно відмовився від її послуг. Саме тоді, коли вирішувалося питання про обрання запобіжного заходу вона вперше побачила ОСОБА_11 , з яким розмовляла в залі суду через решітку в присутності конвою. 
		Крім того, вона знаходилася в залі суду коли розглядалося подання про обрання запобіжного заходу, тоді Усу був продовжений термін тримання в ІТТ через те, що не було якихось документів. Пам?ятає, що ОСОБА_6 в судовому засіданні розповів про те, що його більше доби незаконно тримали в кабінетах райвідділу, застосовували фізичне насильство, шантажували, щось було пов?язано з телефоном. 
		Стверджує, що така поведінка у даному райвідділі не вперше та і в прокуратурі теж, коли повністю ігнорують порушення прав людей та сприяють незаконним діям міліції, перевірки проводять поверхнево та приймають рішення лише зі слів працівників міліції. 
		Вважає, що право ОСОБА_11 на захист було порушено, оскільки його було поставлено в умови, коли він не міг самостійно, або його родичі, вибирати захисника, а змушений був погоджуватися на тих адвокатів, яких йому привели. 
		Також вважає, що були порушені її права, як адвоката, оскільки мало місце перешкоджання здійсненню нею професійних обов?язків, бо при наявності всіх необхідних документів її навіть не впустили до райвідділу, а прокуратура не нагляд здійснює, а сприяє порушенню прав людей міліцією. 
		Крім того, пояснила, що на ВООП ОСОБА_11 в автомобілі завезли аж на подвір?я, він самостійно не йшов по вулиці та не показував як визначав будинок, як заходив у двір, що на її думку, є порушенням КПК України. Крім того, зауважила на тому, що після ВООП, вона зайшла до райвідділу разом із слідчим, але в кабінеті, куди завів її слідчий вже знаходився адвокат Шоломон, якого вона знає як колишнього начальника слідчого відділу, тож як він там опинився раніше слідчого їй не зрозуміло. Також пояснила, що близько місяця назад, вже у 2014 році, її викликали на допит до прокуратури Миколаївської області та допитували з приводу її участі у цій справі та вона розповіла слідчим прокуратури про те, що її не допустили до участі у справі і навіть давала прослухати запис розмови з першим заступником начальника міліції, коли їй відмовляли у допуску у райвідділ та до клієнта. В судовому засіданні свідок також продемонструвала зроблений на диктофон запис розмови, під час якої вона вимагала допуску до клієнта.
		 
		Свідок ОСОБА_158 в судовому засіданні пояснила, що працює наглядачем кладовища "Лагеря", знає підсудного ОСОБА_11 , оскільки він проживає біля кладовища та має з ним добрі відносини. Наприкінці жовтня 2010 року на кладовищі, вона випадково побачила трьох працівників міліції та ще одну особу з металопошукачем, які зайшли на кладовище не з центральних воріт, а з боку поховань невідомих осіб. На її запитання, що вони тут роблять, вони повідомили їй, що шукають зброю та, що їм потрібен другий ряд, п?яте місце. В першому секторі в п?ятому ряді вони розривали землю. 
		Потім вони запитали в неї, чи є на кладовищі захоронення рідних ОСОБА_11 , вона відповіла, що є  батьки, бабушка, дитина. Після цього, вони попросили показати, де поховання батьків ОСОБА_11 . Коли вона їх привела до місця, де поховані батьки ОСОБА_11 , вони почали шукати металопошукачем, потім поруч шукали та розривали могилки. Потім попросили показати, де захоронений загиблий ОСОБА_10 , вона їм показала і біля його могилки вони сказала їй іти, що вона їм більше не потрібна. На той час, їй було відомо, що ОСОБА_6 затриманий, оскільки на початку жовтня вона була присутня в якості понятого при обшуку за місцем проживання ОСОБА_11 . Візит працівників міліції на кладовище, був вже після цього обшуку. При цьому, вони пояснили їй, що ОСОБА_6 начебто в камері сказав, що заховав зброю на кладовищі  у другому ряду п?яте місце поховання. Ніяких дозволів вони їй не пред?являли, а на її запитання з приводу дозволу відповіли, що вони самі дозвіл. 
		 
		Свідок ОСОБА_159 в судовому засіданні пояснив, що знає підсудного ОСОБА_11 з дитинства, оскільки їхні матері колись разом працювали. 14 жовтня 2010 року близько 07-00 години знаходився у Вознесенському МВ біля кабінету №21, оскільки за тиждень до цього в нього була крадіжка і його викликав дільничний інспектор. 
		Чекаючи, бачив як ОСОБА_11 вели по коридору з одного кабінету в інший. Він хотів підійти до нього, щоб привітатися, але його відсторонили особи, що вели ОСОБА_11 . Бачив на ОСОБА_6 побої, вели його у наручниках. Він хотів підійти та дізнатися, що сталося, але його не пустили. При цьому, він знаходився на відстані близько одного метра від ОСОБА_11 , бачив у ОСОБА_11 розбиту губу, кров, вигляд був пом?ятий, не здоровий. Коли заходив у міськвідділ, на вході, в журнал його не записували, оскільки там нікого не було. 
		До міськвідділу прийшов, оскільки його запрошував дільничний інспектор з приводу викраденої в нього болгарки, яку так і не знайшли. Прізвища дільничного інспектора не пам?ятає, оскільки дільничні часто змінюються. Дільничного він дочекався, як з?ясувалося він ночував у відділі, але в іншому кабінеті. Також запитав у дільничного інспектора з приводу ОСОБА_11 , але той у відповідь лише запитав в яких він з ним відносинах. Характеризує ОСОБА_11 як нормальну, добру людину, яка на вбивство не здатна.
		 
		Свідок ОСОБА_160 пояснила суду, що є рідною сестрою дружини підсудного ОСОБА_11 , а він доводиться їй зятем. ОСОБА_7 та ОСОБА_10 також знає, оскільки вони обидва одружені з її двоюрідними сестрами, тільки ОСОБА_161 і залишається одруженим, а ОСОБА_162 з сестрою розлучився. 
		Про обвинувачення ОСОБА_11 та про всі ці події дізналася, коли до неї додому приїхав працівник міліції на прізвище ОСОБА_42 . З сестрою вона мала добрі відносини, вона виросла практично в неї на руках, а тому ділилася з нею всіма таємницями, розповідала про своїх залицяльників, але про ОСОБА_10 вона ніколи не розповідала. Вважає, що якби 20-ть років тому мав місце факт зґвалтування сестри, то сестра б їй розповіла. 
		Стверджує, що у її сестри була одна близька подруга, з якою вона також ділилася всім  це ОСОБА_163 . З ОСОБА_151 її сестра спілкувалася, оскільки вони проживали по-сусідству, але близькими подругами вони не були і своїми таємницями вона навряд чи б з нею ділилася. 
		Тихонов ОСОБА_164 був в гостях у ОСОБА_11 та її сестри один єдиний раз у 1997 році, коли був поминальний день і оскільки вони проживають навпроти кладовища, всі родичі, а також куми зібралися у них. Тоді, якось випадково, туди потрапив і ОСОБА_162 із своєю дружиною ОСОБА_165 . На подвір?ї стояв стіл і всі хто заходив, приєднувалися до них. Під час цього застілля ОСОБА_75 з ОСОБА_73 нікуди не виходила, ніяких конфліктів між ними не було і взагалі такого не могло бути, оскільки всі були на виду. Усамітнитися за будинком вони не могли, оскільки в поминальні дні там дуже людно. Між ОСОБА_97 та ОСОБА_73 також не було ніяких конфліктів. Єдине, що було незвичайним, це конфлікт між ОСОБА_10 та його дружиною, який почався ще за столом, а коли від?їздили додому він виштовхнув дружину з автомобіля. 
		У ОСОБА_11 з ОСОБА_10 не було ніяких відносин взагалі, ОСОБА_10 майже не спілкувався з ріднею, ніколи не святкував свята з ріднею, ОСОБА_166 приходила сама, а це був єдиний раз коли він потрапив у компанію їхньої рідні. 
		Про вбивство ОСОБА_10 їй стало відомо в день поховання від тітки  тещі ОСОБА_26 . Через п?ять-шість днів після затримання ОСОБА_11 , до неї додому приходили два працівника міліції, один з яких представився ОСОБА_167 , а інший, молодший не представився. Вони розпитували її з приводу сестри та ОСОБА_42 сказав їй вмовити сестру не винаймати адвокатів, не витрачати грошей, бо все одно вони його посадять. При цьому, ніякий протокол не вели, хотіли викликати її на наступний день у відділ міліції, але вона сказала що не зможе прийти, оскільки їй на роботу. На наступний день, на роботі дізналася, що ці ж самі люди приходили до неї на роботу та цікавилися нею. З моменту вбивства ОСОБА_10 і до моменту затримання ОСОБА_11 за підозрою, з родичами обговорювали вбивство, але ОСОБА_11 ніхто не підозрював. 
		Вже після затримання ОСОБА_11 та після того, як ОСОБА_26 викликали до міліції, він почав звинувачувати ОСОБА_11 . 
		Також пояснила, що ОСОБА_6 проживає в їх сім?ї вже 21 рік, але сестра ніколи не скаржилася і вона ніколи не чула, щоб ОСОБА_6 її ревнував. Про зґвалтування вона почула вже коли суди почалися, хоча дуже близько спілкується з сестрою. 
		Характеризує ОСОБА_11 як людину, що не п?є, не палить, не здатну на вбивство. Вважає, що загиблий ОСОБА_10 навряд чи б звернувся до ОСОБА_11 , якби йому знадобилася якась допомога, оскільки вони не спілкувалися. 
		Також пояснила, що у 2010 році вони з сестрою планували з?їздити влітку на море, але оскільки в неї на початку серпня народилася онука, вони нікуди не поїхали. Їй достовірно відомо, що ОСОБА_11 було затримано працівниками міліції 13 жовтня, оскільки разом з сестрою, сином та кумом вони були біля міськвідділу, де стояла машина ОСОБА_11 , вони чекали його, бо дружині було достовірно відоме те, що він туди поїхав, але він так і не вийшов звідти. 
		 
		Свідок ОСОБА_168 пояснив суду, що працює фельдшером виїзної бригади швидкої медичної допомоги в смт. Олександрівці. Підсудного ОСОБА_11 знає, оскільки років 20-ть тому разом працювали на швидкій допомозі, але не в одній зміні. 
		У 2010 році виїздив за викликом в смт. Олександрівку на вбивство лісника ОСОБА_10 . Виклик був приблизно після 2-ї години ночі, йому виклик надійшов від диспетчера Вознесенської швидкої допомоги з повідомленням про вогнепальне поранення. Він виїхав на місце, шукав будинок, із машини вийшла жінка, яка була одягнена у нічну сорочку та халат, яка поводилася спокійно, без істерики та пояснила, що вбили її чоловіка. Жінка побоялася з ним заходити до будинку, а він зайшов у кімнату, де було увімкнене світло та побачив на ліжку труп чоловіка, який лежав на спині, який не подавав ознак життя. Бачив кров на стіні, на ліжку, чоловік одіялом не був накритий, постіль особливих пошкоджень не мала. Він його не чіпав. 
		В судовому засіданні свідок оглянув фототаблиці до протоколу огляду (фото №21  том №1 а.с 25) місця події та пояснив, що труп знаходився трохи вище на подушці, ніж це зафіксовано на фототаблиці, нога звисала з ліжка, а чи була рука зложена на грудях пригадати не може. Він викликав працівників міліції, які попросили його залишатися на місці та нікого не впускати у кімнату до їх приїзду. 
		Близько 30-40 хвилин він знаходився у кімнаті чекаючи приїзду працівників міліції, де присів навпочіпки та побачив під ліжком ближче до середини ліжка на відстані 30-50 сантиметрів від бокового краю ліжка ців?є. В судовому засіданні свідок оглянув фототаблицю до протоколу огляду місця події (фото №25  том №1 а.с. 27) та пояснив, що ців?є знаходилося не у зафіксованому на фототаблиці місці, а під ліжком так, що стоячи у кімнаті чи входячи у кімнату, візуально його неможливо було побачити. Коли приїхали працівники міліції, він вказав їм на ців?є, після цього вийшов з кімнати та поїхав на роботу. 
		Через декілька днів, з приводу цієї справи його опитували працівниками міліції з м. Миколаєва, яким він розповідав про те, де він бачив цив?є, які все запротоколювали. Потім його викликали у міськвідділ міліції, де знімали в нього відбитки пальців. На подвір?ї він нічого незвичайного не помітив, оскільки було дуже темно, єдине  на воротах при вході висіла доріжка, яка мішала входу у хвіртку, на його запитання що це таке, жінка, яка його зустріла сказала, що вона не знає, що це таке.
		 
		 ОСОБА_169 - судово-медичний експерт Відділу комісійних експертиз Одеського обласного бюро судово-медичних експертиз, кандидат медичних наук пояснив суду, що був членом комісії, що проводила комплексну комісійну експертизу за матеріалами даної кримінальної справи.
		Пояснив, що експерт, який виїздить на місце огляду трупу, зобов?язаний провести огляд на місці його виявлення. Огляд передбачає собою огляд трупу, місця його знаходження, а також наявність або відсутність ранніх або пізніх трупних явищ. Всі ці зміни повинні бути занесені до протоколу огляду місця події та до протоколу огляду тіла. Якби визначення наявності або відсутності ранніх трупних змін проводилося на місці виявлення трупу безпосередньо експертом, це дозволило б з більш точної вірогідністю визначити термін настання смерті. Оскільки розтин проводився наступного дня, за тими даними, що були наявні у розпорядженні експертної комісії, зробити висновок про більш точний час настання смерті не виявилося можливим. 
		Взаєморозташування загиблого і стріляючого в момент спричинення вогнепальних поранень було визначено ситуаційно, було визначено, що стріляючий знаходився дещо справа від загиблого, тобто беручи до уваги напрямок ранового каналу знизу-вверх, спереду-назад та справа- наліво, спричинення пошкодження тулубу в область печінки могло бути заподіяно, виходячи із схеми описання місця пригоди, тільки зліва від ліжка, якщо дивитися на північну стіну обличчям. 
		Друге ушкодження було визначено таким, що було спричинено при в положенні тіла Тихонова лежачі на ліжку на правому боці. Таким чином, після отримання першого ушкодження в ділянку печінки, відбувся рефлекторний згин тіла, його наступне падіння та друге пошкодження було спричинене вже лежачі на ліжку на правому боці. Беручи до уваги напрямок ранового каналу тулубу в районі печінки знизу-вверх, справа-наліво, спереду-назад, стверджує, що дане пошкодження було спричинене при пострілі з вогнепальної зброї під значним кутом, та враховуючи, що труп ОСОБА_10 знаходився на ліжку, лежачі на ліжку дане пошкодження не могло бути спричинене, оскільки рановий канал свідчить про те, що дробовий заряд пішов в тіло ОСОБА_10 під значним кутом. При положенні його лежачі дане ушкодження було неможливим. Окрім того, також у висновку було зазначено про нетипове положення стріляючого в момент спричинення поранення тулубу, це також підтверджується напрямком ранового каналу знизу-вверх справа-наліво та спереду-назад, таким чином стріляючий повинен був направляти дульний зріз ствола під значним кутом до тіла ОСОБА_10 в момент спричинення пострілу в область печінки. Отже, комісія експертів прийшла до висновку, що поранення тулубу не могло бути спричинене в лежачому положенні. 
		Послідовність пострілів була визначена ситуаційно з використанням судово-медичних даних, виходячи із спричинення другого пошкодження в область шиї. Визначити послідовність пострілів виходячи з судово-балістичних даних не надалося можливим. Виходячи з напрямку ранового каналу шиї та виходячи з наявності на твердій перепоні, тобто на стінці, осипу дробу на відстані 35 см. від підлоги та на відстані 22 см. від кута, тобто осип дробу наявний практично на рівні висоти ліжка, а рановий канал йде знизу-вверх, у випадку отримання цього вогнепального поранення в положенні полусидячі дробовий осип на стінці мав би знаходитися на відстані значно більшій від підлоги. Окрім того, рановий канал не проходив би знизу-вгору. Таким чином, єдиним можливим положенням при отримання цього ушкодження, ситуаційно було визначено лежачі на правому боці. Підтвердив, що обидва вогнепальні поранення були несумісні для життя. Після отримання будь-якого з двох ушкоджень ОСОБА_10 не міг вставати.
		Визначити точний механізм утворення 17 саден на передній поверхні верхньої треті правого плеча і правої бокової поверхні грудної клітини, неможливо, оскільки садно є пошкодженням поверхневого слою шкіри, тобто епідермісу, яке зазвичай спричинюється тупим предметом. З огляду на опис ран, який є недосить детальним, зробити категоричний висновок про точний механізм спричинення цих саден не надалося можливим. Окрім того, при вогнепальному ушкодженні формуються не садна, а рани. Експерт чітко описав наявність поверхневих саден, що само собою протирічить механізму їх формування за допомогою вогнепальної зброї, тому вони не могли утворитися при вогнепальному ушкодженні. Опис даних саден не дозволяє зробити категоричний висновок про час їх настання. Але від дії шроту утворюються рани, а не садна, тому вони не могли утворитися від дії шроту. 
		Висновок про спричинення вогнепального поранення в область шиї з відстані практично в упор, що вимірюється міліметрами-сантиметрами, було зроблено на основі факту наявності значних розривів, що видно на фототаблиці, в ділянці даного поранення. Ці розриви не могли бути викликані нічим іншим, окрім як дією порохових газів, які відносяться до додаткових факторів пострілу. Таким чином, відстань від дульного зрізу ствола до шкіри повинна була бути дуже незначною, визначити цю відстань у цифрах, або у сантиметрах або у міліметрах не є можливим, оскільки відсутня зброя, точно не визначено що це була за зброя, тобто це була звичайна стандартна рушниця або це був обріз рушниці, якій піддавався кустарній переробці, висловитися про точну дистанцію з якої було зроблено постріл не надалося можливим. 
		Окрім цього, для визначення відстані необхідно провести серію експериментальних пострілів з відомої зброї, але оскільки зброї не було в наявності висловлюватися про відстань від дульного зрізу ствола до тіла загиблого не є можливим. 
		Виходячи з того, що обидва пошкодження знаходяться на різних поверхнях тіла  вхідне наскрізне пошкодження на передній поверхні тіла, а сліпе пошкодження печінки на боковій поверхні, враховуючи напрямок ранових каналів, враховуючи морфологічні характеристики рани, а саме рани шиї, при дослідженні якої було визначено, що вона спричинена від пострілу практично в упор, тобто з більш близької дистанції ніж пошкодження в ділянці печінки, експертна комісія прийшла до висновку, що між цими пораненнями стріляючому необхідно було або переміститися або відповідно перемістити ближче дульний зріз ствола при вогнепальному пораненні шиї. Дані пошкодження не могли виникнути при майже одночасному пострілі з двох стволів зброї. 
		При пошкодженні печінки відстані між стріляючим і загиблим була значно більшою, ніж при пошкодженні шиї, яке було спричинене з відстані практично в упор. Експертним шляхом було встановлено, що дані ушкодження не могли бути спричинені при положенні ОСОБА_10 лежачі на ліжку, окрім того вони також не могли бути спричинені при розташуванні стріляючого та загиблого лицем до лиця. 
		Стріляючий знаходився дещо справа по відношенню до Тихонова, таким чином в цій частині покази ОСОБА_11 на ВООП не збігаються з об?єктивними даними, отриманими при проведенні експертизи. Оскільки було визначено, що ОСОБА_10 отримав пошкодження в область печінки стоячи, найбільш ймовірним вбачається положення стріляючого дещо справа, тобто навпроти бокової поверхні тулуба та дещо правіше від загиблого. Більш точно визначити взаєморозташування не надається можливим, це визначалося ситуаційно та визначено, що стріляючий знаходився зліва від ліжка, а не перед ногами. 
		При отриманні поранення печінки стоячи, ОСОБА_10 рефлекторно від болю зігнувся вперед та впав на ліжко на правий бік і вже лежачі на ліжку отримав друге вогнепальне поранення в область шиї. При цьому, постріл в шию відбувся практично в упор, заряд пройшов через шию і утворив осип на стіні на відстані 35 см. від підлоги, таким чином, щоб пройти наскрізь через шию відстань повинна була бути не нижче 35 см., а тому зроблено висновок, що ОСОБА_10 під час спричинення йому пошкодження шиї знаходився на правому боці, принаймі його голова, шия та тулуб, тобто верхня частина тіла. 
		Також стверджує, що жодне з вогнепальних поранень ОСОБА_10 не міг отримати в положенні, в якому його було виявлено та що після отримання виявлених вогнепальних поранень, ОСОБА_10 не міг знаходиться в положенні, в якому його було виявлено, тому ймовірно його тіло переміщали інші особи. 
		Також зазначив, що комісія експертів прийшла до висновку, що поранення в області печінки було спричинене з близької відстані, яке обчислюється сантиметрами враховуючи те, що був відсутній дробовий осип, тобто заряд увійшов в тіло компактно, про що так же свідчить наявність в печінці пижів, ущільнювальних прокладок, а тому це є близькою відстанню. А при пострілі практично в упор дульний зріз ствола обернений до тіла на досить незначній дистанції  міліметри-сантиметри, тому додаткові фактори пострілу при такому пострілі можуть розташовуватися і всередині ранового каналу, оскільки порохові гази вириваючись з ствола, проникають під шкіру та визивають розриви цією шкіри і це є виключно специфічним для пошкодження практично в упор. 
		Враховуючи, що навколо пошкодження печінки наявні шість ран, які могли утворитися від дії дробу, але вони знаходяться на незначній відстані від основного поранення, комісія експертів прийшла до висновку, що дія дробу в даному випадку була відносно компактно, а відстань була близькою. 
		Що стосується показань свідка ОСОБА_13 при проведенні ВООП за її участю з приводу того, що вона знаходилася на ліжку справа від загиблого, комісія експертів прийшла до висновку, що її покази не узгоджуються з об?єктивними даними отриманими при проведенні експертизи. Також пояснив, що при проведенні експертизи комісія використовувала об?єктивні дані, тобто морфологічні характеристики ран, направлення ранових каналів, об?єкти, що були вилучені з ранового каналу, дані відносно пошкодження внутрішніх органів, з експертизи, яка було проведена експертом Вознесенського МРВ СМЕ, грунтувати на цій експертизі свій висновок комісія експертів не могла.
		 
		 ОСОБА_170 - старшим експерт Вознесенського МВ УМВС України, допитаний в якості спеціаліста пояснив, що в пакеті №225 з написом "дріб 5 штук, пиж, ущільнювальні прокладки з трупу Тихонова" наявні округлі предмети з ущільненого картону, паперу темного кольору з нашаруванням певної речовини, якої саме визначити зараз не може, які можуть служити ущільнювальними прокладками при спорядженні патрону, їх кількість визначити не може, але їх декілька. Пижа та дробу в кількості 5 штук в пакеті немає. 
		В пакеті без номеру з написом "дріб виявлена з місця події за фактом вбивства ОСОБА_28 " наявні металеві шарики близькі до округлої форми, схожі на дріб в кількості 11-ть штук, які можуть використовуватися при спорядженні патрону. Більш детально пояснити не зміг, оскільки не є спеціалістом в області балістики.
		 
		Свідок ОСОБА_171 в судовому засіданні пояснив суду, що від будинку загиблого ОСОБА_10 проживає через дорогу та добре його знав. 
		У серпні 2010 року близько 09-00 години, коли вже на вулиці зійшло сонце, вийшов на вулицю та побачив, що біля будинку ОСОБА_10 багато людей. Підійшов до двору та дізнався, що ОСОБА_10 вбито. Разом із сусідом на ім?я ОСОБА_172 пішов у двір, а потім зайшли у літню кухню, побачили, що ОСОБА_10 лежить на ліжку на спині весь у крові. Він оперся на одвірки та побачивши це, працівники міліції вигнали їх із кухні, сказавши, що вони можуть лишити відбитки. Вони вийшли на подвір?я та стали біля гаражу, де знаходилися близько години. 
		Потім підійшов працівник міліції, дав якісь папери та сказав розписатися, будете понятим. Де розписувався не знає, підписував заповнені листи паперу. В кімнаті бачив лише труп ОСОБА_10 , більше нічого не бачив, при ньому працівники міліції з літньої кухні нічого не вилучали. Коли знаходився біля гаража бачив, як звідти винесли одноствольну дрібнокаліберну рушницю у щось загорнуту. 
		В кімнаті, де знаходився труп, працівники міліції при ньому нічого не знайшли, йому нічого не показували. Що таке ців?є йому не відомо, при ньому дріб, пижі, запаховий слід не вилучали. 
		На місці події чув розмови, що співмешканка загиблого розповідала, що чула звук як наче лампочка лопнула та казали, як це так може бути, що вона лежала поруч, а на ній краплі крові немає. На місці пригоди бачив співмешканку загиблого, але не роздивлявся в чому вона була одягнена. 
		На подвір?ї людей було багато, працівників міліції у формі було не багато. Сусід на прізвище ОСОБА_172 заходив до літньої кухні разом з ним, а потім разом з ним стояв біля гаража. Чи була кров у кімнаті не бачив. Ніхто їм ніяких прав не роз?яснював, тільки попросили розписатися. 
		В протоколі ОМП впізнав свій підпис, але стверджує, що на аркуші під №5, де підпис виконано поверх тексту, підпис по тексту не виконував, коли підписував там було більше чистого місця, але чистих листів не було. 
		До будинку ОСОБА_10 приходив лише один раз, скільки протоколів підписував не знає, сусід підписував разом з ним. Чи зачитував слідчий їм написане на папері, не пам?ятає. Через деякийсь час приїздили троє працівників міліції та питали чи не бачив коло будинку когось підозрілого. Наголосив на тому, що до будинку ОСОБА_10 прийшов сам, ніхто його не запрошував. Чи виносили працівники міліції з літньої кухні якісь речі, не бачив, йому нічого не показували. Знаходячись на подвір?ї не знав, що буде понятим, дізнався про це лише тоді коли працівник міліції дав розписатися та повідомив, що він буде понятим. 
		Характеризує загиблого як добру, гарну людину, високого, за місцем проживання якого ніяких скандалів не було. Чи бачив підсудного не пам?ятає, бо на місці пригоди було багато людей, він усіх їх не запам?ятав.
		 
		Дослідивши письмові докази суд встановив:
		 
		- згідно рапорту оперативного чергового Вознесенського МВ (з обслуговування м. Вознесенська та Вознесенського району) УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_173 , зареєстрованого 22.08.2010 року за №2402 в журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, 22.08.2010 року до Вознесенського МВ УМВС о 04 годині 40 хвилин по телефону "102" надійшло повідомлення від гр-ки ОСОБА_13 про те, що в АДРЕСА_4 нею було виявлено труп її співмешканця з вогнепальним пораненням ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . По даному факту направлено СОГ. (том №1 а.с. 2); 
		 
		В судовому засіданні досліджено Журнал реєстрації заяв та повідомлень про злочини, що вчинені або готуються Вознесенського МВ УМВС інв. №14 від 15.08.2010 року, відповідно до змісту якого, під №2402 від 22.08.2010 року наявний запис про те, що 04-40 годині надійшло повідомлення від гр-ки ОСОБА_13 про те, що нею було виявлено труп ОСОБА_10 з вогнепальним пораненням. 
		 
		- згідно протоколу огляду місця події від 22.08.2010 року та долучених до нього схем і фототаблиць, огляд розпочато о 04-30 годині, закінчено о 10-00 годині. Огляд проведено старшим слідчим СВ Вознесенського МВ УМВС капітаном міліції ОСОБА_174 . В огляді брали участь начальник СУ УМВС ОСОБА_175 , ОСОБА_176 , ОСОБА_177 , експерти НДЕКЦ ОСОБА_142 , ОСОБА_178 , судово-медичний експерт ОСОБА_140 , спеціаліст ОСОБА_179 , поняті ОСОБА_180 , ОСОБА_181 . Проведено огляд домоволодіння АДРЕСА_2 , а саме подвір?я, автогаражу та літньої кухні. У спальній кімнаті біля північної стіни стоїть двоспальне ліжко з дерев?яними бильцями узголів?ям до північної стіни, застелене простирадлом світло-червоного кольору з візерунками у вигляді хаотичних смужок білого кольору, дві подушки одягнені в наволочки кольору аналогічного простирадлу, в передній частині з лівої сторони лежить зложене одіяло блакитного кольору в квіточку бузкового кольору. На правій половині ліжка лежить труп чоловіка на вигляд 45-50 років. На підлозі з лівої сторони від ліжка біля передньої частини на відстані 0,45 см. від кута дверного пройому лежить ців?є від мисливської рушниці внутрішньою частиною вверх. Ців?є дерев?яне, темно-коричневого кольору та на внутрішній металевій частині видно вибитий номер 8649-66. З правої сторони ліжка в передній частині на підлозі лежить металева кулька з металу сірого кольору на відстані 0,1 м. від ніжки ліжка. На ліжку біля подушки лежить така ж аналогічна кулька з металу сірого кольору. Біля ліжка з правого боку між ліжком та східною стіною біля північної стіни на підлозі лежать паперові пижі від патрона мисливської рушниці. На східній стіні з лівого боку від віконного пройому видно бризки речовини червоно-бурого кольору, на підлозі біля ліжка та східної стіни також знаходяться плями речовини червоно-бурого кольору. При огляді трупа було встановлено, що труп лежить на спині, права нога продовжує лінію тулуба, ліва відведена вбік в кульшовому суглобі, ліва голень звисає з ліжка, стопа знаходиться на відстані 5 см. від підлоги, права рука повністю зігнута в ліктьовому суглобі та незначно відведена від тулуба в плечовому, кисть правої руки знаходиться на поверхні правого тулуба на ділянці правого соска. Ліва рука незначно відведена від тулуба в плечовому суглобі, кість лівої руки знаходиться під лівим стегном в середній його третини. Голова незначно похилена вправо. На передній поверхні шиї незначно з права рана не визначеної форми, розміром приблизно 9 х 6 см., в рані органи шиї та м`які тканини шиї. На лівій поверхні шиї рана приблизно розміром 3,5 х 2 см. Біля рани (задня поверхня) м`які тканини шиї на правій боковій поверхні тулубу в попередній…лінії біля краю реберною дуги рана невизначеної форми розміром 3х3,5см. Біля верхнього краю рани 6-ть ран округлої форми Ш від 0,6 до 0,4см. На передній поверхні правого плеча в верхній третині та передній поверхні грудної клітини, вище соска 14-ть саден розмірами від 0,4 - 0,3 до 2,8 - 2,9 см. Садна невизначеної форми. В місті найбільшої локалізації плями бурого кольору на стіні було забито цвях до якого прив`язане нитку білого кольору, потім труп було припіднято до нитки співставлено до рани в області шиї, що було зафіксовано фотознімками. В наслідок чого було з`ясовано, що труп знаходився в положенні полу сидячи, якби піднімаючись з ліжка, при цьому ліве плече було значно нижче до рівня полу ніж праве. Другий край нитки по прямий веде до дверного пройому входу до спальної кімнати. На шкірі навколо ран велика кількість підсохлої рідини бурого кольору схожої на кров. Під трупом на ліжку велика кількість рідини бурого кольору розміром 80х60см товщиною до 1,5 см… З місця події вилучено до Вознесенського МВ УМВС: 1. З приміщення авто гаражу вилучено мисливську одноствольну рушницю. 2. З дверей приміщення авто гаражу вилучено 7 відбитків пальців рук, що перекоповані на дактилоплівку. 3. З спальної кімнати 300 доларів США, два партона, карточки мобільних операторів та документи ОСОБА_10 , які впаковані в зелений полімерний пакет. 4. З житлового будинку вилучена жіноча сорочка білого кольору, що впакована в білий полімерний пакет. 5. З дверей кімнати спальні вилучено 6-ть слідів папілярних узорів та 5-ть відбитків нитної стрічки. 6. Цив?є рушниці з номером 8649-66. 7. Деформований паперовий пиж, виготовлений з газетного паперу. 8. Кулька з сірого металу Ш 3,5 мм.  2 шт. А також зі стіни 9 шт., що були в осипу розміром 40 х 17 мм на висоті 35 см. від підлоги та 22 см. від дальнього кута. 9. Запаховий слід вилучений з ців?я. 10. Змив речовини бурого кольору зі стіни. 11. Змив речовини сірого кольору з поверхні тіла трупа біля рани. Всі речі вилучені, впаковані у паперові та полімерні пакети, прошиті, опечатані. Протокол учасникам та понятим прочитано вголос, записано вірно (том №1 а.с. 3-10;.а.с. 22-32);
		 
		- згідно протоколу додаткового огляду місця події від 22.08.2010 року та долучених до нього фототаблиць, огляд розпочато о 10-30 годині, закінчено о 11-30 годині. Огляд проведено старшим слідчим СВ Вознесенського МВ УМВС капітаном міліції ОСОБА_133 за участю слідчого криміналіста СУ ОСОБА_177 , спеціаліста НДЕКЦ  ОСОБА_182 , в присутності понятих ОСОБА_180 , ОСОБА_181 . Проведено огляд домоволодіння АДРЕСА_2 , а саме територія подвір?я, прибудована до автогаражу будівля капітального будівництва під шиферним покриттям. З місця огляду вилучене простирадло та наволочку, що впаковані в полімерний пакет, прошито та опечатано. З лівої створи дверей шафи вилучено два відбитки папілярних узорів пальців рук, що перекодовані на дактилоплівку (том №1 а.с. 10-21);
		 
		- згідно розпорядження №155 від 22.08.2010 року, в.о. начальника Вознесенського МРВ УМВС України майором міліції ОСОБА_183 , з метою розслідування справи по факту умисного вбивства ОСОБА_10 за ознаками ч. 1 ст. 115 КК України, створено слідчо-оперативну групу в складі: старшого слідчо-оперативної групи  начальника СВ Вознесенського МРВ УМВС України в Миколаївській області підполковника ОСОБА_184 , старшого слідчого СВ майора міліції ОСОБА_50 , слідчого СВ капітана міліції ОСОБА_185 , слідчого СВ ст.лейтенанта міліції ОСОБА_186 , слідчого СВ капітана міліції ОСОБА_133 , слідчого СВ капітана ОСОБА_187 , слідчого СВ капітана ОСОБА_188 , слідчого СВ капітана ОСОБА_189 , начальника СКР ОСОБА_190 , особовий склад Вознесенського МВ УМВС (том №1 а.с. 35);
		 
		- згідно постанови про доручення розслідування декільком слідчим від 22.08.2010 року, в.о. начальника СУ в Миколаївській області ОСОБА_191 , розслідування кримінальної справи за фактом умисного вбивства ОСОБА_10 доручено декільком слідчим: старшому слідчому СВ Вознесенського МВ УМВС України в Миколаївській області майору міліції ОСОБА_50  старший групи, старшому слідчому в ОВС СУ УМВС України в Миколаївській області підполковнику міліції ОСОБА_177 , старшому слідчому в ОВС СУ УМВС України в Миколаївській області капітану міліції ОСОБА_192 , слідчому СВ Вознесенського МВ УМВС України в Миколаївській області капітану міліції ОСОБА_193 , слідчому СВ Вознесенського МВ УМВС України в Миколаївській області капітану міліції ОСОБА_194 , слідчому СВ Вознесенського МВ УМВС України в Миколаївській області майору міліції ОСОБА_195 , слідчому СВ Вознесенського МВ УМВС України в Миколаївській області капітану міліції ОСОБА_196 , слідчому СВ Вознесенського МВ УМВС України в Миколаївській області капітану міліції ОСОБА_186 , слідчому СВ Вознесенського МВ УМВС України в Миколаївській області старшому лейтенанту міліції ОСОБА_197 , слідчому СВ Вознесенського МВ УМВС України в Миколаївській області старшому лейтенанту ОСОБА_198 , слідчому СВ Вознесенського МВ УМВС України в Миколаївській області ст.лейтенанту міліції ОСОБА_199 (том №1 а.с. 37);
		 
		- згідно висновку спеціаліста №1282 від 22.08.2010 року, - начальника криміналістичних досліджень НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області майора міліції ОСОБА_200 , картонні пижі, вилучені 22.08.2010 року при ОМП за фактом знайдення трупа ОСОБА_10 , є частинами боєприпасу - патрону до гладкоствольної мисливської вогнепальної зброї 16-го калібру, який був споряджений саморобним способом. Паперовий пиж, вилучений 22.08.2010 року при ОМП за фактом знайдення трупу ОСОБА_10 є частиною боєприпасу  патрону до гладкоствольної мисливської вогнепальної зброї, який був споряджений саморобним способом. Шріт, вилучений 22.08.2010 року за фактом знайдення трупу ОСОБА_10 є частиною боєприпасу  патрону до гладкоствольної мисливської вогнепальної зброї. Визначити калібр патрону, частиною якого є найдений шріт не є можливим по причинам того, що даним шротом та картеччю можуть споряджатися патрони різного калібру.
		Вилучене ців?є з засівкою важільного типу, саморобним способом вкривалося лаком. З поверхні ців?я вилучено кілька світлих мікроволокон. Проведені змиви ДНК. На поверхні деталей ців?я слідів папілярних узорів не виявлено. Дане ців?є може бути частиною двоствольних гладкоствольних мисливських рушниць виробництва СРСР, стволи яких спарені в горизонтальній площині. На поверхні шарніру ців?я та на засувці ців?я є маркувальні позначення заводського номеру та року виготовлення (дві цифри через дефіс) "28649-66". До конструкції ців?я саморобним способом вносилися зміни: замість гвинта у передню частину ців?я вкручений гвинт антабки, який фіксується з внутрішньої сторони гайкою.
		З 18 вилучених слідів рук 10 слідів придатні до ідентифікації. 6 слідів залишені ОСОБА_13 , 1 слід залишений ОСОБА_10 , з сліди залишені сторонньою особою (вилучені з зовнішньої поверхні воріт гаражу) (том №1 а.с. 52-57);
		 
		- згідно висновку спеціаліста №281/б від 25.08.2010 року, - начальника сектору ІЦОЕЕВ ВСВД НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_201 , при судово-біологічному імунологічному дослідженні встановлено, що на представленому для дослідження ців?ї від рушниці слідів крові та поту не виявлено. Питання стосовно придатності слідів для встановлення ДНК-профіля не вирішувалося у зв?язку з відсутністю необхідного обладнання (том №1 а.с. 64-66);
		 
		- згідно протоколу огляду предмета від 24.08.2010 року, проведеного слідчим СВ Вознесенського МРВ УМВС України ОСОБА_50 в кабінеті №25 Вознесенського МВ в присутності понятих, встановлено, що предметом огляду є мобільний телефон "SAMSUNG", сірого кольору. В ході огляду встановлено, що в розділі вхідні, вихідні дзвінки та пропущені дзвінки, ніяких записів немає. При огляді розділу СМС встановлено, що в розділі вхідні СМС маються 11-СМС, які надійшли від: … НОМЕР_3  22.08.2010 року 06.48 Вам дзвонили НОМЕР_3 викликів 4, останній 02.10 годині 22.08.2010 року; ОСОБА_202  22.08.2010 року 06.48 годин Вам дзвонили НОМЕР_4 викликів 1, останній 02.59 годині 22.08.2010 року. В розділі вихідні СМС пусто. При огляді розділу записна книга встановлено, що там маються записи. Після огляду даний мобільний телефон вилучений до Вознесенського МВ УМВС в полімерний пакунок, який опечатано печаткою №1.( том №1 а.с. 75-77). Під час проведення ОМП 22.08.2010 року по АДРЕСА_2 , даний телефон не вилучався;
		 
		- згідно Свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_5 , виданого 26.08.2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Вознесенську Вознесенського міськрайонного управління юстиції, ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в смт. Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області (том №1 а.с. 105);
		 
		- згідно висновку №225 від 11.09.2010 року, експерта Вознесенського міжрайонного Відділення судово-медичної експертизи ОСОБА_140 , який на підставі даний судово-медичного дослідження трупа гр-на ОСОБА_10 , даний лабораторного дослідження та приймаючи до уваги відомі обставини справи прийшов до висновку, що смерть настала від вогнепального поранення шиї з пошкодженням органів шиї та кровоносних судин шиї, кровотечі, що підтверджується даними ростину та гістологічного дослідження кусочків внутрішніх органів (наявністю на шиї вогнепальних ран з пошкодженням хрящів гортані, повним розривом трахеї та стравоходу, розриву сонної артерії зліва та яремної вени зліва, розладу кровообігу головного мозку у виді нерівномірного кровонаповнення його, набряк мозку, розлад кровообігу внутрішніх органів у виді нерівномірного кровонаповнення легень, серця з ділянками недокрів`я їх, нерівномірного кровонаповнення нирок, ділянки в легенях з наявністю крові в альвеолах. Ушкодження: сковзне вогнепальне поранення шиї з пошкодженням органів шиї та кровоносних судин шиї. Сліпе вогнепальне поранення тулубу проникаюче в черевну порожнину з пошкодженням печінки. Ушкодження виникли від пострілів із вогнепальної зброї, яке має в своєму заряді дріб, що підтверджується: наявністю на шиї вхідного та вихідного отворів, наявністю на тулубі вхідного отвору, наявністю ранових каналів на шиї та в черевній порожнині, наявністю в черевній порожнині чужорідних речовин (дріб, пиж, ущільнювальні прокладки. Смерть наступила відразу після отримання вогнепальних поранень. За ступенем тяжкості пошкодження описані вище відносяться до тяжким тілесним ушкодженням по ознаку небезпеки для життя. При судово-токсикологічному дослідженні етиловий спирт не виявлений. Смерть настала за 24-48 годин до розтину, що підтверджується часом змін забарвлення трупних плям, ступенем вираженості трупного задубіння. (том №2 а.с. 4-7); 
		 
		- згідно висновку судово-біологічної імунологічної експертизи №45 від 14.09.2010 року, проведеної експертом НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_203 , на наданих на експертизу простирадлі та наволочці, які вилучено в ході огляду місця події крові не виявлено (том №2 а.с.14-18);
		 
		- згідно висновку експерта судово-біологічної імунологічної експертизи №43 від 14.09.2010 року, проведеної експертом НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_203 , кров ОСОБА_13 належить до групи 0(І) з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В ізосерологічної системи АВ0. Кров ОСОБА_10 належить до групи А(ІІ) з ізогемаглютинінами анти-В, ізосерологічної системи АВ0. На наданому на експертизу фрагменті марлевої серветки (об?єкт №2) виявлено кров людини, при серологічному дослідженні якої виявлено антиген А та ізогемаглютинін анти-В, ізосерологічної системи АВ0. Таким чином, дані сліди крові походять від особи (осіб), кров якої (яких) належить до групи А(ІІ) ) з ізогемаглютинінами анти-В ізосерологічної системи АВ0, що виключає можливість походження даних слідів крові від ОСОБА_13 , але не виключає можливість їх походження від ОСОБА_10 . На наданому на експертизу фрагменті марлевої серветки (об?єкт №1) виявлено кров, видову належність якої не встановлено у зв?язку з недостатньою кількістю білку (том №2 а.с. 25-33).
		Як вбачається із вступної частини висновку експерта, в ході огляду місця події було вилучено один змив речовини бурого кольору з підлоги кімнати де було виявлено труп потерпілого та зі стіни в цій же кімнаті. На експертизу надано 2 (два) фрагменти марлевої серветки в двох паперових пакунках: фототаблиця із забраженням №1 має напис "змив речовини бурого кольору з підлоги" (об?єкт 1); фототаблиця із зображенням №2 має напис "змив речовини бурого зі стіни" (об?єкт №2). Таким чином, походження крові від ОСОБА_10 не виключається саме за змивом речовини бурого кольору з підлоги. Приналежність фрагменту крові ОСОБА_10 у змиві речовини бурого кольору зі стіни не встановлено.
		В той же час, при дослідженні матеріалів справи встановлено, що при ОМП була вилучена речовина бурого кольору зі стіни (п. 10). Речовина бурого кольору з підлоги слідчим не вилучалась (том №1 а.с. 3-7). Тому для суду є незрозумілим, де взявся змив речовини бурого кольору з підлоги, що був наданий на дослідження (том №4 а.с. 140);
		 
		- згідно висновку судово-балістичної експертизи №1200 від 23.09.2010 року, проведеної експертом НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_204 , предмет у наданому на експертизу стані (рушниця "ІЖ-17" № НОМЕР_6 ), є одноствольною гладкоствольною рушницею моделі «ІЖ-17», 16 калібру промислового виробництва, СРСР. Рушниця до стрільби придатна. 
		Наданий шріт є частиною патрону до гладкоствольної мисливської вогнепальної зброї - шротом №3 та №00 (за вітчизняною системою класифікації шроту) та картеччю діаметром 5,25 мм. Визначити калібр патрону, частиною якого є наданий шріт та картеч, не є можливим у зв`язку з тим, що даним шротом та картеччю можуть споряджатися патрони різного калібру.
		Паперовий пиж, що наданий на експертизу - є фрагментом газети «День за днем» №23. Даний пиж створено саморобним способом. Відповісти на питання, частиною патрону якого калібру був паперовий пиж, не є можливим через його значну деформацію вигин. (т. 2, а.с. 49-52);
		 
		- згідно висновку судово-біологічної імунологічної експертизи №44 від 14.09.2010 року, проведеної експертом НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області  ОСОБА_205 , на наданій на експертизу сорочці, яку вилучено в ході огляду місця події та яка належить ОСОБА_13 крові не виявлено (том №2 а.с. 82-85);
		 
		- згідно висновку експерта №56 від 24.09.2010 року, старшого експерта сектору імунологічних, цитологічних, одорологічних досліджень та дослідження волосся, відділу спеціальних видів досліджень НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_206 , який провів одорологічне дослідження та встановив, що у запаховому сліді, вилученому з ців?я рушниці, при огляді місця події за фактом вбивства ОСОБА_10 , є слабкий запах людини, який може бути використаний для подальшої ідентифікації особи. (том №2 а.с. 100-104);
		Як вбачається з таблиці зображень, вона виготовлена не до висновку експерта №56 від 24.09.2010 року, а до висновку експерта №48 від 23.07.2010 року. Бирка на банці має напис "вилучений 22.08.2010 року, смт. Олександрівка, Першотрвнева, по факту виявлення трупа ОСОБА_10 , з ців?я, час адсорбації 50, зовнішні умови  квартира".
		 
		- згідно висновку судово-балістичної експертизи №1169 від 25.09.2010 року, проведеної експертом НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_207 , надані на експертизу п`ять металевих предметів є шротинами, а три картонних предмети є прокладками. Даний вид металевого снаряду боєприпасів та прокладки можуть використовуватися для спорядження патронів до мисливської гладкоствольної зброї. Крім того, прокладки можуть використовуватися для спорядження патронів 16-калібру до мисливської гладкоствольної зброї. Шротини виготовлені промисловим способом. На поверхні наданих шротин та прокладок сліди придатні до ідентифікації по них зброї відсутні. (том №2 а.с. 112-113);
		 
		- згідно висновку судової експертизи волокон та волокнистих матеріалів №1202 від 28.09.2010 року, проведеної експертом НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_208 , фарбовані волокна, що входять до складу тканини нічної сорочки, наволоки, простирадла, не мають спільної належності з волокнами вилученими з відщепів, наданих на первинне дослідження. Безкольорові (нефарбовані) волокна входять до складу великої кількості текстильних виробів. Одиничні волокна мають недостатню кількість ідентифікаційних ознак  до ідентифікації не придатні (том №2, а.с. 121-127);
		 
		- згідно висновку експерта №1155 від 21.09.2010 року, експерта, начальника сектору трасологічних досліджень ВКД НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_209 , надані на дослідження два потрона є боєприпасами промислового виготовлення  мисливськими патронами 16-го калібру. Патрони придатні для стрільби. (том №2 а.с. 135-137) (том №4 а.с. 3-7);
		 
		- згідно висновку судової трасологічної експертизи №1233 від 06.10.2010 року, проведеної експертом сектору ТКЗР ОЦ відділу ОР ТКЗ ОВС НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_210 , відповісти на питання поставлене перед експертом: " Чи складали раніше одне ціле надані на експертизу два фрагменти паперу, якщо складали, то чим вони були коли складали одне ціле?", не є можливим в зв`язку з тим, що при способі співставлення та суміщення фрагментів газет, наданих на експертизу, не відобразилась єдина лінія роз`єднання, що може пояснюватися як тим, що дані фрагменти не складали раніше єдиного цілого, так і тим, що через відсутність проміжної частини або фрагментів газети не співпали лінії розділу. 
		Фрагменти газети з яких були виготовлені пижі, надані на дослідження, були відділені від одного цілого шляхом розриву (том №2 а.с. 145-148);
		 
		- згідно висновку експерта судової експертизи волокон та волокнистих матеріалів №1320 від 11.10.2010 року, проведеної експертом відділу спеціальних видів досліджень НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_208 , вилучений в ході судово-медичного дослідження трупу ОСОБА_10 пиж має нашарування безкорольового волокнистого об`єкту, який є волосом  до текстильних волокон не відноситься. (том №2 а.с. 155-157);
		 
		- згідно висновку комплексної судової цитологічної та молекулярно-генетичної експертизи №20-1253 від 03.11.2010 року, проведеної начальником сектору обліку генетичних ознак людини відділу молекулярно-генетичної ідентифікації ДНДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області експертом ОСОБА_211 та начальником сектору загальної біології відділу молекулярно-генетичної ідентифікації лабораторії спеціальних видів експертиз ДНДЕКЦ експертом ОСОБА_212 , встановлено, що згідно висновку експерта НДЕКЦ МВС України в Миколаївській області №281/б від 25.08.2010 року: "На представленому на дослідження ців`ї від рушниці слідів поту та крові не виявлено. Питання стосовно придатності слідів для встановлення ДНК  профілю не вирішувалось у зв`язку з відсутністю необхідного обладнання." У результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки зразків крові ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_213 , ОСОБА_214 , ОСОБА_215 .. Генетичні ознаки епітеліальних клітин на нитках марлі у змиві з ців`я не встановлені. (том №2, а.с. 165-169);
		 
		- згідно висновку експерта №64 від 22.10.2010 року, старшого експерта сектору імунологічних, цитологічних, одорологічних досліджень, та дослідження волосся, відділу спеціальних видів досліджень НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_216 , який проводив одорологічне дослідження, запах людини в запаховому сліді, вилученому з цівки рушниці, при огляді місця події за фактом вбивства ОСОБА_10 , ідентичний індивідуальному запаховому зразку ОСОБА_11 (том №2 а.с. 175-181).
		 
		- згідно акту №774 від 03.11.2010 року амбулаторної комплексної судово-психолого-психіатричної експертизи, проведеної експертами Миколаївської обласної психіатричної лікарні №1: головного лікаря  ОСОБА_217 , експерта-психіатра ОСОБА_218 , експерта-психолога ОСОБА_219 , експерта-психіатра ОСОБА_220 , вбачається, що ОСОБА_6 психічними захворюваннями, іншими психічними розладами не страждає на даний час та не страждав раніше. Він може правильно розуміти події які відбуваються і надавати відомості про них. В період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, ОСОБА_6 міг віддавати звіт своїм діям та керувати ними. На даний час ОСОБА_6 також може віддавати звіт своїм діям та керувати ними. (том №2 а.с. 186-195);
		Крім того з даного акту вбачається (а.с. 192), що комісії експертів звернула увагу на те, що в протоколі ВООП від 14.10.2010 року підпис підозрюваного ОСОБА_6 в графі учасників відсутні.
		 
		- згідно висновку судово-трасологічної експертизи №1478 від 23.11.2010 року, проведеної старшим експертом сектору ТКЗР ОЦ відділу ОР ТКЗ ОВС НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_221 , відповісти на питання поставлене перед експертом: "Чи складали раніше одне ціле, надані на експертизу, два фрагмента паперу (газети), з яких були виготовлені два пижі та надані на експертизу фрагменти газети вилучені в ході обшуку за місцем мешкання у обвинуваченого ОСОБА_11 , якщо складали, то чим саме вони були коли вони складали одне ціле?", не є можливим в зв`язку з тим, що при способі співставлення та суміщення даних об`єктів дослідження, наданих на експертизу, не відобразилась єдина лінія роз`єднання, що не може пояснюватися як тим, що дані фрагменти не складали раніше єдиного цілого, та к і тим, що через відсутність проміжних частин або фрагментів, не співпали лінії розділу. Порівняльне дослідження, способами співставлення та суміщення двох фрагментів паперу (газети), з яких були виготовлені два пижа та фрагментів газети, які були пронумеровано №1,5, не проводилось в зв`язку з тим, що при зовнішньому огляді фрагментів газет № 1, №5 було встановлено, що вони пошкоджень (слідів роз`єднань) не мають, є цілими сторінками газет. Фрагмент газети №1 є газетою "Днем за днем + Реклама" від 25 листопада 2009 року №47 (62). Фрагмент газети №5 є газетою "Вісті Вознесенщини" №34". А проведеним дослідженням двох фрагментів паперу (газети), з яких були виготовлені два пижа встановлено, що вони є частинами газети "День за днем" №23, що не збігає з назвою та номером газети. Два фрагменти паперу (газети), з яких були виготовлені пижі та фрагменти газети вилучені в ході обшуку у обвинуваченого ОСОБА_11 відокремлені від будь якого фрагменту чи фрагментів паперу шляхом розриву. (том №2 а.с. 203-207);
		 
		- згідно висновку експертизи лакофарбових покриттів та лакофарбових матеріалів №1532 від 22.11.2010 року, проведеної старшим експертом відділу матеріалів, речовин та виробів і медико-біологічної експертизи НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_222 , наданий об`єкт (емаль ПФ-115) не має спільної родової належності, з ЛФП виявленими на пижах. (том №2 а.с. 214-216);
		 
		- згідно висновку судово-медичної експертизи речових доказів: об`єкту схожого на волосся, з паперового пижа №310 від 29.11.2009 року, проведеної судово-медичним експертом імунологом Бюро судово-медичної експертизи Управління охорони здоров`я Миколаївської облдержадміністрації  ОСОБА_223 , на підставі даних судово-медичного дослідження речових доказів встановлено: об`єкт, вилучений з поверхні паперового пижа, наданий на експертизу є волоссям тварини, вірогідно свині. (том №2 а.с. 223-225);
		 
		- згідно висновку експерта №131 від 28.12.2010 року судово-дактилоскопічної експертизи, проведеної старшим експертом сектору ТКЗ роботи Вознесенського МВ відділу ОР ТКЗ ОВС НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_224 , на чотирьох таблицях до протоколу огляду місця події від 22.08.2010 року за фактом виявлення трупа ОСОБА_10 , за адресою: АДРЕСА_2 , наявно вісімнадцять слідів папілярних узорів, з яких 6 слідів пальців рук та 4 сліди долонь рук придатні для ідентифікації особи, інші сліди для ідентифікації особи непридатні. З визнаних придатними для ідентифікації особи слідів - 6 залишені ОСОБА_13 , один ОСОБА_10 та три сліди залишені не ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та не ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а іншою особою чи особами. (том №2 а.с. 231-249);
		 
		- згідно висновку судової експертизи волокон та волокнистих матеріалів №1526 від 02.12.2010 року, проведеної провідним експертом відділу спеціальних видів досліджень НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_208 , волокна вилучені з ців`я (одне волокно чорного кольору, одне темно-синього кольору) не мають спільної родової належності з волокнами, що входять в склад пряжи тканини предметів одягу (18 чоловічих сорочок, 6-ть штанів) та двох відрізків тканини, наданих на експертизу. Безкольорові (нефарбовані) волокна бавовни, вилучені з ців`я  до ідентифікації не придатні (висновок експерта №1202 від 28.09.2010 року) (том №2 а.с. 256-269);
		 
		- згідно протоколу відтворення обстановки і обставин злочину із застосуванням відеозйомки від 21.09.2010 року та долучених до нього фототаблиць, проведеного старшим слідчим по ОВД  криміналістом СУ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_225 в період часу з 15-55 години до 16-31 години, в приміщенні клубу смт. Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області за участю спеціаліста НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_226 , старшого слідчого по ОВД  криміналіста СУ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_227 в присутності психологів ЦПД УКО УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_228 і ОСОБА_229 , слідчого Вознесенського МВ ОСОБА_230 , заступника начальника УКР ОСОБА_231 , в присутності понятих ОСОБА_232 , ОСОБА_233 , з метою перевірки показань свідка ОСОБА_13 які вона давала 22.08.2010 року, за її участю на місці події, для уточнення та з?ясування обставин вбивства ОСОБА_10 , з метою виявлення та вилучення знаряддя злочину, свідок ОСОБА_13 пояснила, що 21.08.2010 року у приміщенні літньої кухні лягла спати разом з ОСОБА_10 . Коли заснула, то ОСОБА_10 декілька разів її будив, вона чула, що він вставав, ходив, але вона не бачила, що він робив. Прокидалася, коли ОСОБА_10 увімкнув світло у кімнаті, на її запитання, що сталося, відповів, що шукає пігулки, вона хотіла йому допомогти знайти, але він сказав, що знайшов. Чула, як він ліг поруч з нею та сказав, що йому стало легше після пігулок та вона заснула. Потім прокинулася від криків ОСОБА_10 , він кричав: "виключи світло" та вдруге "виключи світло". Вона відкрила очі та не встигла повернутися до нього як її засліпило світло наче як синенька крапка на рівні зросту людини і в ту ж мить гучні звуки. Вона не встигла нічого зрозуміти та побачити, закрила очі, оскільки було сильно гучно. Коли все затихло, вона почала штовхати ОСОБА_10 у плече та питати, що це було, але він мовчав. Тоді вона сильніше повернулася до нього, почала торкати рукою та відчула щось мокре. Вона злякалася, підскочила, швидко увімкнула світло у кухні та побачила, що він лежить мертвий у крові. Вона була одягнена у нічну сорочку, яку зняла, бо подумала, приїде швидка допомога, а вона у нічній сорочці. В цей час у кімнаті у ОСОБА_10 був схлип… У кімнаті нікого не бачила, була повна темрява, світло, звуки и все… На протязі дня ОСОБА_10 постійно з кимось зізванювався, з братами рідними і двоюрідними. Чи телефонував йому хтось у ночі, чи телефонував він комусь, не чула. На місце події, свідок показала, що як відбувалося наскільки вона це запам?ятала. Крім того, пояснила, що не бачила, чи прокинувся ОСОБА_10 коли лунали постріли, оскільки лежала до нього спиною. Коли ОСОБА_10 казав "виключи світло", то він звертався до когось, але вона спочатку подумала, що він кричить уві сні, бо він уві сні іноді говорив (том №3 а.с. 14-32). 
		Даний протокол не підписаний всіма учасниками ВООП, а саме його підписано свідком ОСОБА_13 , понятими, учасниками слідчої дії ОСОБА_177 , ОСОБА_234 ОСОБА_204 та ст.слідчим ОСОБА_235 . Підписи психологів ЦПД ОСОБА_228 , ОСОБА_229 , а також слідчого ОСОБА_230 - відсутні.
		- згідно протоколу перегляду матеріалів відеозапису від 21.09.2010 року, проведеного старшим слідчим по ОВД  криміналістом СУ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_225 в період часу з 15-25 години до 17-47 години, в приміщенні клубу смт. Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області за участю спеціаліста НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_226 , старшого слідчого по ОВД  криміналіста СУ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_227 в присутності психологів ЦПД УКО УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_228 і ОСОБА_229 , слідчого Вознесенського МВ ОСОБА_230 , заступника начальника УКР ОСОБА_231 , в присутності понятих ОСОБА_232 , ОСОБА_233 , здійснено перегляд змісту відеозапису учасниками вказаної слідчої дії. (том №3 а.с. 33-34). Даний протокол не підписаний всіма учасниками перегляду матеріалів відеозапису, а саме - його підписано свідком ОСОБА_13 , понятими, учасниками слідчої дії ОСОБА_177 , ОСОБА_234 ОСОБА_204 та ст.слідчим ОСОБА_235 . Підписи психологів ЦПД ОСОБА_228 , ОСОБА_229 , а також слідчого ОСОБА_230 - відсутні.
		 
		В судовому засіданні судом досліджено компакт-диск з записом протоколу ВООП за участю свідка ОСОБА_13 , проведеного 21.09.2010 року в смт. Олександрівка та встановлено, що слідчий СВ Вознесенського МВ ОСОБА_50 та психологи ЦПД ОСОБА_236 , ОСОБА_237 , дійсно були присутні під час ВООП.
		- згідно протоколу допиту в якості свідка ОСОБА_238 від 09.09.2010 року, з 1998 року по 2010 рік, він працював інспектором дозвільної системи Великомихайлівського РВ УМВС України в Одеській області та в нього на обліку дозвільної системи значився гр-н ОСОБА_239 , 1953 року народження, житель с. Кордошигове Великомихайлівського району Одеської області, як власник мисливської зброї - одноствольної мисливської рушниці "ІЖ-17" серія НОМЕР_7 , 16 калібру. Після несвоєчасної перереєстрації дозволу на зброю, в нього було вилучено вказану рушницю. У 2009 році він написав заяву про добровільну здачу зброї, яку в подальшому було направлено до складу ВРЗ ГУМВС України в Одеській області. (том №3 а.с. 104). 
		Судом встановлено, що номер 2864  не відповідає маркувальному позначенню, зазначеному на ців?ї, вилученому з місця події (8649) та не відповідає маркувальному позначенню на ців?ї, долученому до матеріалів справи в якості речового доказу, що було досліджене в судовому засіданні (28649).
		 
		- згідно повідомлення начальника Вознесенського МВ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_240 від 25.08.2010 року за №2393, проведеними оперативно-розшуковими заходами, при проведенні радіорозвідки місця пригоди, встановлено, що в ніч скоєння вбивства ОСОБА_10 на його мобільний телефон, було здійснено декілька дзвінків з мобільного телефону № НОМЕР_8 . В ході встановлення кому належить даний мобільний телефон, було встановлено, що даний номер належить гр-ну ОСОБА_8 , мешканцю АДРЕСА_5 (том №3 а.с. 134);
		 
		- згідно інформації по базі АРМОР, щодо знаходження на обліку зброї з номером 2864 (том №3 а.с. 168). Судом встановлено, що даний номер не співпадає не з номером на ців?ї зазначеним в протоколі ОМП (8649), ні з номером наявним на ців?ї наданому суду в якості речового доказу (28649);
		 
		- згідно рапорту від 22.08.2010 року ст.ДІМ СДІМ Казанківського РВ УМВС України в Миколаївській області капітана міліції ОСОБА_241 , 22.08.2010 року ним за місцем проживання було перевірено власника мисливської гладко ствольної рушниці марки "ІЖ 58" серії НОМЕР_9 , дозвіл № НОМЕР_10 від 28.07.2007 року дійсний до 28.07.2012 року, гр-на ОСОБА_242 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який мешкає в АДРЕСА_6 та встановлено, що дана гладкоствольна мисливська рушниця марки "ІЖ-58" серії НОМЕР_9 , зберігається у сейфі, доступу сторонніх осіб немає, номерні знаки на всіх частинах механізму даної рушниці співпадають (том №3 а.с. 169). 
		Судом встановлено, що номерний знак НОМЕР_11  відповідає маркувальному позначенню, зазначеному у протоколі ОМП від 22.08.2010 року, як такий, що вказаний на ців?ї, виявленому та вилученому з місця події. Проте, оглядаючи речові докази в судовому засіданні судом встановлено, що представлене суду в якості речового доказу ців?є має маркувальне позначення  28649;
		 
		- згідно списку зв?язків ОСОБА_10 , складеному слідчим СВ Вознесенського МВ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_243 , до розділу "родинні зв?язки" - ні підсудний ОСОБА_6 ні його дружина ОСОБА_75 не входять; до розділу "любовнІ зв?язки"  дружина підсудного ОСОБА_75 не входить; до списку "дружні стосунки"  ні підсудний ОСОБА_6 , ні його дружина ОСОБА_75 не входять (том №3 а.с. 186 - 195);
		 
		- згідно протоколу пред?явлення для впізнання фотознімків від 13.10.2010 року, проведеного слідчим СВ Вознесенського МВ УМВС ОСОБА_243 в смт. Доманівка в період часу з 12-50 години до 13-10 години, в присутності понятих ОСОБА_244 та ОСОБА_245 , свідок ОСОБА_13 пояснила, що вона впізнає чоловіка під №3, що цей чоловік за два тижні до вбивства приходив до них додому, щоб зайняти гроші у ОСОБА_10 . Протокол містить підписи понятих, свідка та слідчого (том №4 а.с. 4). 
		Як встановлено судом під час допиту в судовому засіданні свідка ОСОБА_13 , дане впізнання відбувалося в салоні автомобіля, на якому до неї приїхали працівники міліції, в якому крім неї знаходилися працівники міліції. Понятих при цьому не було. При цьому, їй було пред?явлено для впізнання три фотознімки та вона вказала на чоловіка під №3, що був останнім в ряду. Особи, що зазначені в протоколі як поняті, при впізнанні присутні не були, їх працівники міліції згодом зупинили на вулиці та попросили розписатися. Одна з понятих сусідка її матері, інша також жителька смт. Доманівка. Також пояснила, що ОСОБА_10 не казав їй, що той чоловік приходив зайняти гроші, вона подумала так сама, оскільки ОСОБА_10 дуже сердився з приводу його приходу.;
		 
		- згідно довідки до протоколу впізнання від 13.10.2010 року з гр-кою ОСОБА_13 , на фотознімках в протоколі впізнання знаходяться наступні особи: 1. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; 2. ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; 3. ОСОБА_246 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . (том №4 а.с. 5);
		 
		- згідно протоколу обшуку від 14.10.2010 року, слідчий СВ Вознесенського МВ УМВС ОСОБА_50 на підставі постанови суду про проведення обшуку від 14.10.2010 року в період часу з 12-20 години до 14-10 години, за участю начальника СКР ОСОБА_247 , оперуповноваженого Єгорова, оперуповноваженого СКР ОСОБА_248 , оперуповноваженого ОСОБА_249 , в присутності понятих ОСОБА_250 , ОСОБА_158 та гр-ки ОСОБА_75 , провів обшук за місцем проживання підсудного ОСОБА_11 по АДРЕСА_1 , в ході обшуку вилучено: два мобільних телефони" SAMSUNG" (розкладачка) в корпусі сіро-чорного кольору та "NOKIA" сірого кольору у чорну квіточку, 7 сім-карток до мобільного телефону, банки з фарбою, щітки, печатки, газети "День за Днем", коробки від мобільних телефонів "МOTOROLA", "SAMSUNG GT C-3010", "SAMSUNG SGH-250" (том №4 а.с. 11);
		 
		- згідно явки з повинною, написаної підсудним ОСОБА_78 власноруч 14.10.2010 року, останній зізнався в тому, що на грунті ревнощів, нанесених йому та його дружині моральних травм і образ, в ніч з 21-го на 22.08.2010 року, з обрізу мисливської рушниці, що належав ОСОБА_10 , скоїв його вбивство. При цьому, мотивуючи свої дії виклав подробиці свого особистого життя, починаючи з 1993 року, з часу одруження на ОСОБА_106 , коли остання розповіла йому про неодноразове зґвалтування її ОСОБА_10 . Також мотивував свої дії тим, що ОСОБА_10 неодноразово шукав зустрічі з його дружиною, а під час спільного застілля за місцем їх проживання у 1998 році, коли був поминальний день і всі родичі, після відвідування кладовища зібралися у них вдома, у присутності гостів, намагався вступити у статевий зв?язок з його дружиною, на грунті чого у них з дружиною відбувалися сварки. Також розповів, що наприкінці червня 2010 року, ОСОБА_10 запропонував йому відремонтувати обріз, для чого передав йому обріз та 4-ри патрони. Даний обріз він відремонтував та відвіз до ОСОБА_10 додому, але той відмовився розраховуватися за ремонт, між ними виникла сварка в ході якої останній образив його та його дружину. Тоді, він поїхав, залишивши обріз собі. Крім того, згідно явки з повинною 21.08.2010 року був на мотоболі, по закінченню якого, із знайомим ОСОБА_127 поїхав до бару "Ріо", де присів за столик за яким відпочивали знайомі ОСОБА_15 та відчув під ногою мобільний телефон, який поклав собі у шкарпетку. По закінченню застілля, розвіз по домівках тих, хто з ним відпочивав та поїхав додому. Вплив алкоголю посилив почуття його образи тому вирішив поквитатися з ОСОБА_10 . Для чого, взяв з гаражу обріз мисливської рушниці та поїхав до нього додому. На початку вулиці 1-го Травня залишив автомобіль, із знайденого в барі "Ріо" мобільного телефону, три рази набирав номер телефону ОСОБА_10 , але він не відповідав, тому він розлютився та викинув телефон на проїзну частину, а сам взяв обріз та пішов до ОСОБА_10 додому. Присвічуючи запальничкою-ліхтариком, зайшов до приміщення літньої кухні, де зачепився за поріг та відразу опинився перед ліжком, де із сплячого  ОСОБА_10 на нього стрибнула собака. Відхитнувшись назад, здійснив два постріли в ОСОБА_10 , при цьому впав назад, обріз розвалився, став навколішки в темряві зібрав частини обрізу та вибіг на вулицю. Добігши до автомобіля, виявиш, що не вистачає однієї частини обрізу, тому вирішив залишити його на видному місці на вулиці 1-го Травня та поїхав додому. Також в явці з повинною ОСОБА_6 зазначив, що явка написана власноруч, без фізичного і психологічного впливу. Явку прийняв заступник начальника СУК Вознесенського МВ УМВС України капітан міліції ОСОБА_48 без зазначення дати та часу її прийняття. (том №4 а.с.12-15). 
		Дана явка з повинною не зареєстрована в журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються та не містить будь-яких резолюцій;
		 
		- згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 14.10.2010 року, складеному старшим слідчим Вознесенського МВ УМВС України в Миколаївській області майором міліції ОСОБА_50 в період часу з 15-30 години до 15-40 години, в службовому кабінеті №25, відповідно до вимог ст. 115 КПК України, затримано підозрюваного у вчиненні злочину ОСОБА_110 .. Підстави затримання: в його житлі буде виявлено явні сліди злочину, на підозрюваному виявлені сліди злочину. Мотиви затримання: попередження можливості сховатися від слідства та суду, забезпечити виконання вироку, позбавлення можливості перешкодити встановленню істини у кримінальній справі. Кваліфікація злочину у вчиненні якого підозрюється: ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме вчинення умисного вбивства ОСОБА_10 . Ознайомившись з ч. 2 ст. 21 КПК України, ОСОБА_6 заявив, що бажає участі захисника. З приводу затримання ОСОБА_6 пояснив наступне: з 21-го на 22.08.2010 року в смт. Олександрівка з обрізу мисливської рушниці вбив ОСОБА_10 . Про затримання повідомлено дружину 15.10.2010 року о 09-00 годин. (том №4 а.с. 16-17);
		 
		- згідно довідки від 14.10.2010 року, виданої лікарем ОСОБА_251 , ОСОБА_6 , 1970р. може знаходитися і ІТТ (том №4 а.с. 20). Дана довідка виконана не на офіційному бланку лікарні, не містить даних про те, лікарем якого саме закладу вона видана, кому видана, хто і коли її отримав та посилань на проведення медичного обстеження ОСОБА_11 ;
		 
		- згідно протоколу роз?яснення прав підозрюваному від 14.10.2010 року, слідчий СВ Вознесенського МРВ УМВ ОСОБА_50 у зв?язку з розслідуванням кримінальної справи, відповідно до вимог ст. 107 ч. 3 КПК України, перед допитом підозрюваного ОСОБА_11 повідомив, що він підозрюється в скоєнні злочину, передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України і роз?яснив йому права, передбачені ст.ст. 43-1, 52-1  52-5 КПК України, ст.ст. 63, 10 Конституції України. Після ознайомлення підозрюваний заявив, що бажає участі захисника ОСОБА_51 (том №4 а.с. 21);
		 
		- згідно Угоди (на підставі ст. 44 ч. 3 КПК України) від 14.10.2010 року, адвокат ОСОБА_49 та гр-н ОСОБА_6 уклали угоду про те, що адвокату доручається бути захисником підозрюваного ОСОБА_11 за ст. 115 ч. 1 КК України. При цьому, адвокат бере на себе зобов?язання передбачені ст.ст. 44-48 КПК України, а гр-н ОСОБА_6 зобов?язується виплатити адвокату ОСОБА_252 за надання юридичної допомоги гонорар, сума не зазначена (том №4 а.с. 21). 
		Дана угода підписана адвокатом ОСОБА_52 та скріплена печаткою адвоката. Підозрюваним ОСОБА_6 дана угода не підписана. Судом встановлено, що під час допиту ОСОБА_11 в якості підозрюваного, коли був присутнім адвокат ОСОБА_49 , останній не мав при собі бланка угоди. 15.10.2010 року, коли адвокат ОСОБА_49 приніс угоду, ОСОБА_6 відмовився її підписувати, оскільки адвокат ОСОБА_49 не здійснював його захисту і правової допомоги йому не надавав.;
		 
		- згідно постанови про допуск захисника до участі на досудовому слідстві від 14.10.2010 року, винесеної слідчим СВ Вознесенського МВ УМВС України в Миколаївській області майором міліції ОСОБА_50 у зв?язку з тим, що ОСОБА_6 заявив, що бажає участі захисника ОСОБА_51 стосовно того, щоб він захищав його права і інтереси та, приймаючи до уваги, що адвокат ОСОБА_49 надав ордер від 14.10.2010 року на захист прав підозрюваного ОСОБА_6 на досудовому слідстві, адвоката ОСОБА_51 допущено до участі на досудовому слідстві для здійснення захисту підозрюваного ОСОБА_11 (том №4 а.с. 29). 
		При дослідженні матеріалів кримінальної справи, судом встановлено, що ордер адвоката ОСОБА_51 від 14.10.2010 року, на який посилається в даній постанові слідчий ОСОБА_50 в матеріалах кримінальної справи відсутній;
		 
		- згідно протоколу допиту підозрюваного від 14.10.2010 року, в приміщенні Вознесенського МВ УМВС, в період часу з 16-00 години до 18-02 години, слідчий СВ Вознесенського МВ УМВС України майор міліції ОСОБА_50 , з участю адвоката ОСОБА_51 допитав в якості підозрюваного ОСОБА_11 з застосуванням технічних засобів  відеокамери "Panasonic". Протокол підписано підозрюваним Ус, захисником ОСОБА_52 та слідчим ОСОБА_50 (том №4 а.с. 24-27);
		 
		В судовому засіданні досліджено DVD-диск з відеозаписом протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_11 від 14.10.2010 року та встановлено, що під час допиту був присутнім адвокат ОСОБА_253 . Відеозапис переривається тричі (01:06:00, 01:10:26; 01:19:21)  пояснень про те, у зв?язку з чим відеозапис перервано друкований протокол допиту не містить. На кадрі 01:10:29  у адвоката ОСОБА_51 задзвонив телефон, він вийшов з кабінету, відеозапис перервано, а потім продовжується коли адвокат вже знаходиться на стільці, тобто як адвокат повертався кадру немає. Також судом встановлено, що текст друкованого протоколу допиту в деяких місцях не відповідає його розповіді. Так на кадрі 07:16, ОСОБА_6 пояснює, що дружина йому розповіла про зґвалтування її ОСОБА_10 , але подробиці його не цікавили. В друкованому протоколі допиту в цьому місці йде детальна розповідь про те, де відбулося зґвалтування та про погрози з боку ОСОБА_10 в бік дружини ОСОБА_11 . На кадрі 17:50 відеозйомки ОСОБА_6 розповідає, що знав про те, який автомобіль був у ОСОБА_10 . В друкованому протоколі йде пояснення про те, що ОСОБА_6 знав його автомобіль, бо той займався торгівлею медом, хоча на відеозапису такого немає. Також судом відзначено, що слідчий при першому допиті ОСОБА_11 задає йому питання, що містять відповіді та включають в себе факти, що встановлені при цьому допиті. На кадрі, де ОСОБА_6 розповідає про сварку з ОСОБА_10 - 01:03:40, слідчий ставить питання про те, як звати співмешканку загиблого, а потім питає "що ОСОБА_28 попросив співмешканку?", з чого слідує, що слідчий заздалегідь знав про те, що загиблий про щось просив співмешканку. На кадрі 50:25:00 ОСОБА_6 розповідає, що ОСОБА_10 розповів йому, що мешкає по АДРЕСА_7 . Тут же слідчий питає. "Першотравнева?" Та ОСОБА_6 каже да. На кадрі 30:00:00 ОСОБА_6 розповідає, що коли вийшов, то побачив, що ОСОБА_10 виявляє прояви цікавості до його дружини, тримає її за руки. В друкованому протоколі зазначено, що коли ОСОБА_6 вийшов, то побачив, що ОСОБА_10 її домагається. В друкованому протоколі також зазначено, що клаптик паперу з номером телефону він викинув, хоча на відеозапису він такого не говорить  (01:10). Під час допиту ОСОБА_6 не зміг назвати номер телефону ОСОБА_10 , який начебто знав напам?ять пославшись на сплив часу (01:13:47). Крім того на відеозапису Ус с.і. пояснює, що коли телефонував загиблому ОСОБА_10 , був збій зв?язку (01:44:46). В друкованому протоколі допиту зазначено, що ОСОБА_10 на дзвінки не відповідав, дзвінок був скинутий. В кінці друкованого протоколу допиту наявний власноручний запис, зроблений ОСОБА_6 "з моїх слів записано вірно та мною прочитано". На відеозапису, слідчий запитав ОСОБА_11 чи буде він читати протокол, той відповів, що ні, що він слідкував, як слідчий писав, хоча слідчий знаходиться на відстані від ОСОБА_11 . Адвокат ОСОБА_49 підписав протокол не читаючи, що зафіксовано на кадрі 01:28:03. Крім того, згідно друкованого протоколу допиту, допит розпочато о 16-00 годині, закінчено о 18-02 годині, тобто триває 02 години 02 хвилини. В той же час, тривалість відеозапису протоколу допиту складає 01 година 28 хвилин 34 секунди.
		 
		- згідно заяви підозрюваного ОСОБА_11 від 14.10.2010 року, останній побажав відмовитися від послуг захисника ОСОБА_51 та забажав, щоб його інтереси в ході досудового слідства захищав адвокат ОСОБА_68 . Заява підписана ОСОБА_78 , ніде не зареєстрована. (том №4 а.с. 28). Як встановлено судом в судовому засіданні, з пояснень ст.слідчого ОСОБА_230 , які він давав слідчому прокуратури ОСОБА_254 , адвокат ОСОБА_49 після допиту ОСОБА_11 в якості підозрюваного, відмовився здійснювати його захист через власні справи та ОСОБА_6 погодився, щоб адвоката ОСОБА_51 йому замінили на адвоката ОСОБА_60 , про що написав заяву. При дослідженні матеріалів кримінальної справі, судом встановлено, що додаткової угоди про відмову адвоката ОСОБА_51 від надання правової допомоги та здійснення захисту  ОСОБА_11 , матеріали кримінальної справи не містять. Протоколу про відмову ОСОБА_11 від захисника ОСОБА_51 , з зазначенням мотивів такої відмови та постанови про прийняття відмови від захисника чи її відхилення, матеріали кримінальної справи також не містять;
		 
		- згідно протоколу роз?яснення підозрюваному прав на захист від 14.10.2010 року, старший слідчий по ОВД криміналіст Слідчого управління УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_58 , 14.10.2010 року в м. Миколаєві, розглянувши матеріали кримінальної справи, відповідно до ст.ст. 21, 43, 43-1, 44, 52-1 КПК України, роз?яснив підозрюваному ОСОБА_6 , що він підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ст. 115 КК України та на стадії досудового слідства має право мати захисника, права, передбачені КПК України, а також зміст ст.ст. 10, 28, 29, 55, 56, 59, 63, 69 Конституції України. Після ознайомлення з процесуальними правами на захист підозрюваний ОСОБА_6 заявив, що бажає участі захисника ОСОБА_255 . Протокол підписано підозрюваним ОСОБА_6 та старшим слідчим по ОВС ОСОБА_225 (том №4 а.с. 29);
		 
		- згідно Договору про надання послуг захисника у кримінальному процесі від 14.10.2010 року, в м. Вознесенську ОСОБА_6 і адвокат ОСОБА_64 , згідно ст. 47 КПК України, уклали угоду відповідно до якої адвокат бере на себе зобов?язання щодо виконання функцій захисника в кримінальному процесі та надання юридичної допомоги для захисту прав, свобод і законних інтересів обвинуваченого, який на даний час звинувачений за ст. 115 ч. 1 КК України. За надання юридичної допомоги клієнт зобов?язується виплатити адвокату гонорар  безкоштовно. (том №4 а.с. 30). 
		Даний договір підписаний адвокатом ОСОБА_64 та скріплений печаткою адвоката. Підозрюваним ОСОБА_6 даний договір не підписаний. Судом встановлено, що під час проведення ВООП за участю ОСОБА_11 , коли був присутнім адвокат ОСОБА_64 , останній не мав при собі бланка договору. 15.10.2010 року, коли адвокат ОСОБА_64 приніс угоду, ОСОБА_6 відмовився її підписувати, оскільки адвокат ОСОБА_64 не здійснював його захисту і правової допомоги йому не надавав.;
		 
		- згідно постанови про допуск захисника до участі на досудовому слідстві від 14.10.2010 року, винесеної старшим слідчим по ОВД  криміналістом СУ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_256 у зв?язку з тим, що ОСОБА_6 заявив, що бажає участі захисника ОСОБА_60 стосовно того, щоб він захищав його права і інтереси та, приймаючи до уваги, що адвокат ОСОБА_64 надав ордер від 14.10.2010 року на захист прав підозрюваного ОСОБА_6 на досудовому слідстві, адвоката ОСОБА_60 допущено до участі на досудовому слідстві для здійснення захисту підозрюваного ОСОБА_11 (том №4 а.с. 31). 
		При дослідженні матеріалів кримінальної справи, судом встановлено, що ордер адвоката ОСОБА_60 від 14.10.2010 року, на який посилається в даній постанові слідчий ОСОБА_58 в матеріалах кримінальної справи відсутній;
		 
		- згідно протоколу відтворення обстановки та обставин події від 14.10.2010 року, проведеного старшим слідчим по ОВС  криміналістом СУ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_225 , у зв?язку з розслідуванням кримінальної справи по факту умисного вбивства ОСОБА_10 , в присутності понятих ОСОБА_257 , ОСОБА_54 , з участю експерта ОСОБА_258 , ОСОБА_259 , заступника начальника СУ УМВС ОСОБА_260 , участю підозрюваного ОСОБА_11 , в період часу з 19-06 години до 20-55 години, в м. Вознесенську  смт. Олександрівка Вознесенського району, в темний час доби, при штучному освітленні, з метою перевірки свідчень підозрюваного ОСОБА_6 , які він давав під час допиту в якості підозрюваного 14.10.2010 року про обставини вбивства ОСОБА_10 , з застосуванням фотозйомки та відеозйомки, під час якої учасники ВООП  підозрюваний ОСОБА_6 , захисник ОСОБА_261 , поняті, конвойні та слідчий вийшли з адмінбудівлі Вознесенського МВ та направились у службовий автомобіль, на якому за вказівкою ОСОБА_11 направилися в смт. Олександрівку Вознесенського району. Рухаючись на автомобілі на автодорозі в напрямку м. Южноукраїнська, доїхавши до смт. Олександрівка, автомобіль проїхав по центральній вулиці Г.Подзігуна та доїхавши до будинку №116, за вказівкою ОСОБА_6 повернув направо у провулок, по якому проїхав 50 метрів, заїхали на вул. 1-го Травня. На вуглі провулку та вул. 1-го Травня, підозрюваний ОСОБА_6 сказав зупинитися та вийти з автомобіля. Учасники ВООС вийшли за ОСОБА_6 , який пройшов до забору, що веде уздовж провулку та підійшов до асфальтованого майданчика, де вказав на майданчик та пояснив, що 22.08.2010 року о 02 годині 35 хвилин, він на своєму автомобілі "Шерволе-авео" приїхав на вказане місце, де залишив свій автомобіль. В смт. Олександрівку він приїхав з метою вбити ОСОБА_10 . Після цього, він вийшов з автомобіля та з телефону, який він підняв з підлоги в барі "Ріо" ввечері 21.08.2010 року, в якому він сидів та вживав спирті напої, він з цього телефону тричі зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_10 оператора "Джинс", номер телефону починався цифрами "066". Зателефонувавши тричі на мобільний телефон ОСОБА_10 , йому ніхто не відповів, тому він розлютився та викинув телефон в бік вул. Подзігуна, телефон впав та розбився. Після цього, ОСОБА_6 пояснив, що він взяв обріз рушниці з-під переднього пасажирського сидіння свого автомобіля, споряджений двома патронами. Обріз рушниці йому у червні 2010 року дав гр-н ОСОБА_10 , щоб він його відремонтував. Обріз заховав під пахви та направився по вул. 1-го Травня до будинку ОСОБА_10 , розташування будинку він знав, оскільки на прикінці червня 2010 року він приїздив до ОСОБА_10 повертати обріз, але останній не розрахувався з ним за ремонт, тому він обріз не віддав і залишив собі. Після цього, учасники ВООП на автомобілі направилися по вул. 1-го Травня до будинку ОСОБА_10 .. Під?їхавши до будинку ОСОБА_10 . ОСОБА_6 сказав зупинити автомобіль. Вийшовши з автомобіля, ОСОБА_6 вказав на металеві ворота, що пофарбовані блакитною краскою, дані ворота будинку АДРЕСА_8 . Після ОСОБА_6 пояснив, що він вночі 22.08.2010 року прийшов від свого автомобіля пішки до цього будинку, зайшов у хвіртку, яка була відчинена і направився до входу в будинок. Далі, ОСОБА_6 та за ним учасники ВООП направилися у двір будинку АДРЕСА_2 і підійшли до входу в будинок. Біля входу в будинок ОСОБА_6 пояснив, що він тримав у правій руці обріз мисливської рушниці, а в лівій запальничку з ліхтариком, якою світив, він підійшов до дверей будинку, які були відкриті, зайшов у будинок, пройшов по кімнатах та нікого не виявив. Після цього він вийшов з будинку на двір та подумав, що дома нікого немає, але побачив відкриті двері літньої кухні, розташованої поруч з будинком. Далі учасники ВООП за ОСОБА_6 попрямували до вхідних дверей літньої кухні . Підійшовши до дверей ОСОБА_6 зупинився і пояснив, що коли він підійшов до дверей, двері як і зараз були відкриті. Далі учасники ВООП і ОСОБА_6 зайшли в середину приміщення кухні, пройшли коридор повернули ліворуч зайшли в прямокутне приміщення кухні, після чого через 2,5 м. від входу в кухню мається дверний отвір в кімнату, до якої ОСОБА_6 підійшов, зупинився і пояснив, що вночі 21.08.2010 року, він також підійшов до цих дверей, освітлюючи собі дорогу світлом від ліхтаря запальнички. Коли він переступив поріг, він зробив крок у кімнату, після чого з лівого боку почув шурхіт і посвітив в бік звуку шурхіту. Коли він посвітив він побачив як з ліжка на нього стрибає собака. Після цього він побачив, що собака стрибає з того місця, де вона лежала біля ОСОБА_10 . У цей час ОСОБА_10 продовжував спати, так як він світив ліхтарем на його обличчя. У той момент як собака встала і почала рухатися на нього ( ОСОБА_6 ) і вибігла з кімнати, ОСОБА_6 вистрілив два рази в Тихонова один раз в обличчя, другий раз він не бачив в яку частину тіла він зробив постріл. Після пострілу обріз мисливської рушниці розпався в руках ОСОБА_6 і складові частини обріза впали на підлогу. ОСОБА_6 також від пострілу присів і сперся на стіну. У ході ВООП - ОСОБА_6 продемонстрував учасникам ВООП - розташування ОСОБА_87 на ліжку з правого боку від нього і своє розташування в кімнаті під час пострілу. Дані розташування були зафіксовані на відеокамеру і фотокамеру. ОСОБА_6 розташовувався лівіше Тихонова по діагоналі від ОСОБА_10 навпроти вхідних дверей в кімнаті на відстані 1,5 від порога. Після того як складові частини обріза впали на підлогу ОСОБА_6 їх зібрав з підлоги і вибіг з приміщення кухні, потім з двору і по вул.1- го Травня побіг до свого автомобіля, коли прибіг до автомобіля, він побачив, що із складових частин обрізу в нього в руках стовбур і рукоятка, ців?я не було. Після цього, ОСОБА_6 вирішив позбавитися обрізу, тому поклав ствол і рукоятку на землю біля правого переднього колеса автомобіля, сів в автомобіль та зник з місця пригоди. Коли він приїхав додому, він не заводив двигун, заштовхав автомобіль у двір та ліг спати. Про скоєний злочин нікому не розповідав. Крім цього пояснив, що дані свідчення він давав добровільно, без примусу, у присутності адвоката та понятих, він у скоєнні злочину повністю зізнається і розкаюється. Також він пояснив, що рішення вбити ОСОБА_10 було прийнято ввечері 21.08.2010 року, коли він приїхав з бару "Ріо" додому(том №4 а.с. 32-37).
		Як вбачається з даного протоколу ВООП, у вступній його частині відсутні відомості про участь у слідчій дії адвоката ОСОБА_60 , в той же час по закінченню слідчої дії протокол ВООП підписаний адвокатом ОСОБА_262 . Також в протоколі наявні підписи підозрюваного ОСОБА_11 , понятих, учасників слідчої дії та старшого слідчого по ОВС ОСОБА_263 . Заступник начальника СУ УМВС ОСОБА_264 , що був учасником ВООП до складу слідчо-оперативних груп, створених з метою розслідування вбивства гр-на ОСОБА_10 не входив.
		Крім того, як встановлено в судовому засіданні, вул. Першотравнева в смт. Олександрівка, якщо рухатися по напрямку з м. Вознесенська до м. Южноукраїнська розташована зліва, а не зправа як це зазначено у протоколі ВООП. Крім того, на ВООП ОСОБА_6 пояснював, що о 02-35 годині на своєму автомобілі приїхав в смт. Олександрівку, а коли вийшов з автомобіля почав телефонувати ОСОБА_10 з мобільного телефону, який 21.08.2010 року знайшов в барі "Ріо", зателефонувавши ОСОБА_10 три рази та розлютившись, що йому ніхто не відповідає, викинув мобільний телефон в бік вул. Подзігуна, телефон впав та розбився. В той же час, з протоколу огляду предмета від 24.08.2010 року (том №1 а.с. 75-77) вбачається, що в розділі вхідні дзвінки та пропущені дзвінки ніяких записів немає. При огляді розділу СМС встановлено, що в розділі вхідні СМС маються 11-СМС, які надійшли від: "… НОМЕР_3  22.08.2010 року 06.48 Вам дзвонили НОМЕР_3 викликів 4, останній 02.10 годині 22.08.2010 року". З цього слідує, що на телефон ОСОБА_10 дзвінки не поступали, ймовірно його телефон був вимкнений, а коли його увімкнули о 06.48 годині, прийшли СМС-повідомлення про телефонні дзвінки, що здійснювалися на нього за час відсутності в мережі. Але з номеру телефону, що належав потерпілому ОСОБА_8 таких дзвінків було чотири, а не три як вказував ОСОБА_6 на ВООП і останній був о 02-10 годині, а не після 02-35 годин, як на те вказував ОСОБА_6 на ВООП. Крім того, в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснила, що собака ніколи не спала з ними, що в ніч з 21 на 22.08.2010 року поруч з ОСОБА_10 , а саме з лівого боку, спала вона. 
		 
		- згідно протоколу перегляду матеріалів відеозапису від 14.10.2010 року, старшим слідчим по ОВС  криміналістом СУ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_225 , в ході розслідування кримінальної справи по факту умисного вбивства ОСОБА_10 , з участю обвинуваченого ОСОБА_6 , з участю захисника ОСОБА_60 , спеціаліста ОСОБА_265 , спеціаліста НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_258 , в присутності понятих ОСОБА_257 , ОСОБА_54 , в період часу з 22-00 години до 23-15 години, проведено перегляд матеріалів відеозапису в приміщенні Вознесенського МВ УМВС в м. Миколаєві при природному освітленні. Перед переглядом відеозапис перенесений з відеокамери "Panasonic" на жорсткий диск персонального комп?ютера, розташованого у службовому кабінеті адмінбудівлі Вознесенського МВ. Після перегляду відеозапису своїх свідчень, ОСОБА_6 повністю підтвердив повноту і правильність фіксації на відео приладі, доповнень та уточнень не мав та пояснив, що свідчення давав добровільно, без примусу (фізичного і психологічного) з боку працівників правоохоронних органів, саме так, як показав на ВООП було на місці скоєння злочину, вночі 22.08.2010 року. (том №4 а.с. 38). 
		Даний протокол підписаний понятими, обвинуваченим ОСОБА_6 , захисником ОСОБА_69 та учасниками ОСОБА_265 , ОСОБА_266 та ОСОБА_267 і старшим слідчим по ОВС  криміналістом СУ ОСОБА_268 . В той же час судом встановлено, що у вступній частині протоколу ОСОБА_264 не зазначений як учасник слідчої дії, а саме - перегляду матеріалів відеозапису, хоча резолютивна його частина містить його підпис. Крім того, незрозумілим є місце перегляду, оскільки у вступній частині протоколу зазначено - м. Миколаїв, в основній частині  приміщення Вознесенського МВ УМВС України та м. Миколаїв. Під час допиту судом свідка ОСОБА_257 , останній не пам?ятає, де і коли підписував цей протокол. В той же час, в даному протоколі процесуальне становище ОСОБА_11 зазначене, як обвинувачений, хоча обвинувачення йому було пред?явлене значно пізніше.
		 
		- згідно протоколу відтворення обстановки і обставин події злочину з застосуванням відеозйомки від 14.10.2010 року та доданих до нього фототаблиць, старшим слідчим по ОВС  криміналістом СУ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_225 , в приміщенні адмінбудівлві Вознесенського МВУМВС України в Миколаївській області, з участю спеціалістів НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_258 і ОСОБА_269 , захисника ОСОБА_60 , заступника начальника СУ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_270 , в присутності понятих ОСОБА_257 , ОСОБА_54 , в період часу 19-06 годин, проведено перевірку свідчень підозрюваного ОСОБА_6 з його участю на місці скоєння злочину для уточнення та з?ясування обставин вбивства ОСОБА_10 , з метою перевірки показів підозрюваного ОСОБА_11 , які він давав в ході допиту 14.10.2010 року, а також з метою виявлення та вилучення знаряддя злочину, яким скоєно даний злочин (том №4 а.с. 40-57).
		Судом встановлено, що даний протокол не містить підписів підозрюваного ОСОБА_11 ні щодо роз?яснення йому прав, ні як учасника слідчої дії, а саме  підозрюваного. Згідно змісту цього протоколу ОСОБА_6 з ним ознайомлений 11.01.2011 року. Як встановлено судом в судовому засіданні зі слів підсудного ОСОБА_11 він ознайомився з ним у камері ІТТ під час ознайомлення з матеріалами справи 11.01.2011 року. Також судом встановлено, що на фото №2 напис до цього фото викладений нерівно, а саме  ОСОБА_6 на ВООП пояснив, що о 01-00 годині приїхав додому після бару "Ріо", о 02-35 годині, приїхав до смт. Олександрівка, на місце, де залишав свій автомобіль. В той же час фототаблиця містить посилання на те, що о 01-00 год.  02-00 год. 22.08.2010 року, в провулку на цьому місці він залишав автомобіль. 
		Крім того, судом встановлено, що у рукописному тесті протоколу ВООП від 14.10.2010 року та у тексті друкованого протоколу ВООП наявні суттєві розбіжності, а саме: в рукописному тексті протоколу зазначено, що коли телефонував ОСОБА_10 , то той не відповів; в друкованому тексті зазначено, що був збій зв?язку та викликів не було. За відсутності викликів, ОСОБА_10 на мобільний телефон не могли прийти СМС повідомлення, про те, що йому дзвонили.
		Також в друкованому варіанті є посилання на призупинення відеозапису під час проведення ВООП, а саме о 20-50 годині. В рукописному тексті протоколу такого посилання не міститься.
		Крім того, в рукописному протоколі ВООП, ОСОБА_110 вказує, що вистрілив два рази, один раз  в обличчя, другий раз  не бачив у яку частину тіла. В друкованому протоколі ВООП вказує, що усією долонею натиснув на спускові гачки, оскільки не було спускової скоби та пролунали постріли з інтервалом дві секунди і він не бачив куди стріляє, оскільки ліхтарик світив на собаку. Показуючи на місці вказує, що стволи були направлені по світлу, в обличчя ОСОБА_10 , момент пострілів бачив обличчя ОСОБА_10 , він спав на ліжку, рук не бачив, ніг не бачив, він був накритий ковдрою. В той же час, згідно протоколу ОМП від 22.08.2010 року та фототаблиць до нього, зафіксовано, що труп було виявлено розкритим, ковдра лежить складена поруч.
		 
		Судом досліджено DVD-диск з відеозаписом протоколу ВООП від 14.10.2010 року, що почалося в службовому кабінеті адмінбудівлі Вознесенського МВ УМВС, а закінчено в приміщенні літньої кухні по вул. Першотравневій, 35 в смт. Олександрівка. При цьому, в друкованому є застереження про перевивання відеозапису для переїзду до смт. Олександрівка, потім з місця де ОСОБА_6 залишив автомобіль до будинку ОСОБА_10 та для заміни касети. При цьому на відеозапису в кабінеті зафіксований слідчий ОСОБА_58 , поняті ОСОБА_54 , ОСОБА_55 та ОСОБА_110 . Інший учасників слідчої дії відеозаписом не зафіксовано. 
		На кадрі, де учасники слідчої дії, знаходять на місці, на яке ОСОБА_6 вказує як на таке, що залишив на ньому автомобіль, телефонував з нього ОСОБА_10 , потім викинув мобільний телефон, а після вчинення вбивства залишив частини від обрізу (01:57:07), слідчий перепитує ОСОБА_11 чи точно тричі він телефонував, на що той стверджувально відповідає "тричі". Також слідчий задає ОСОБА_6 питання, який був телефон. Він відповідає, що сіруватий, чи старий  не знає, кольоровий чи чорно-білий  не знає, каже наче однотонний жовтуватий (01:59). Ці запитання слідчого ОСОБА_271 не зафіксовано ні у рукописному протоколі ВООП, ні у друкованому. Після того, як ОСОБА_6 показав, де залишив автомобіль, викинув телефон, а потім залишив частини обрізу, відеозйомка призупиняється. Відновлюється відеозйомка, вже коли ОСОБА_6 стоїть на подвір?ї та зі сторони двору вказує на хвіртку через яку заходив. В друкованому протоколі ВООП вказано, що ОСОБА_6 вказує, що зайшов через хвіртку (вказує рукою на хвіртку в воротах), зайшов у хвіртку та пішов по алеї. На відеозапису (02:02:00) ОСОБА_6 у хвіртку не заходить, запис починається вже коли він на подвір?ї. Потім ОСОБА_6 показує, як пішов до будинку, розповідає, що ходив по кімнатах та нікого не було. На відеозйомці, в будинок він не заходить, а лише стоїть на порозі, де все розповідає, як він оглядав будинок. Потім показує, як йшов до приміщення літньої кухні, як зачіпився за поріг, де стояв, показує за допомогою металевою лопатки, як тримав обріз, в якій руці тримав ліхтарик та як робив постріли. При цьому вказує, що стволи були направленні на обличчя ОСОБА_10 , який спав на ліжку. Рук та ніг його не бачив, бо той був накритий ковдрою. Показує як від шатнувся від собаки та осів на підлоги. Також показує, куди попадали частини обрізу, що розлетівся, спочатку  зліва від себе (02:06:59), а другий раз показує поперед себе (02:08:11). Як виходить з будинку, з двору не показує. Як йшов від будинку до місця, де залишив автомобіль не показує. В той же час в рукописному протоколі ВООП детально розписано, як ОСОБА_6 вибіг з приміщення кухні, потім з двору, як біг по вул. 1-го Травня, прибіг до автомобіля та виявив відчинені двері автомобіля, як залишав частини обрізу на пагорбі біля правого колеса автомобіля, як сів у автомобіль та зник з місця пригоди та як приїхав додому, заштовхав автомобіль у двір та ліг спати. На відеозйомці ВООП закінчується в приміщенні кімнати літньої кухні, де було скоєне вбивство. Слідчий оголошує про закінчення перевірки показів ОСОБА_11 на місці злочину. При цьому, на відеозйомці присутні ОСОБА_6 , слідчий, два спеціалісти, один учасник слідчої дії. Інших осіб нема. На кадрі (02:10:33) слідчий запитує чи є доповнення у підозрюваного, у спеціалістів, чи є доповнення у понятих, у учасників. До адвоката з цим питанням слідчий не звернувся. 
		 
		- згідно заяви підозрюваного ОСОБА_11 від 15.10.2010 року, останній побажав відмовитися від участі захисника ОСОБА_60 та просив допустити для його захисту адвокатів ОСОБА_70 , ОСОБА_272 та ОСОБА_273 . Заява підписана ОСОБА_78 , ніде не зареєстрована. (том №4 а.с. 58). 
		Як встановлено судом в судовому засіданні, з пояснень ст.слідчого ОСОБА_230 , які він давав слідчому прокуратури ОСОБА_254 , 15.10.2010 року ОСОБА_6 відмовився від послуг адвоката ОСОБА_60 та просив допустити адвокатів ОСОБА_70 , ОСОБА_272 та ОСОБА_274 , з якими його дружина ОСОБА_75 уклала угоди про надання правової допомоги її чоловіку на досудовому слідстві, про що написав заяву. При дослідженні матеріалів кримінальної справі, судом встановлено, що протоколу про відмову ОСОБА_11 від захисника ОСОБА_60 , з зазначенням мотивів такої відмови та постанови про прийняття відмови від захисника чи її відхилення, матеріали кримінальної справи також не містять;
		- згідно ордеру АО ОКА №115 від 15.10.2010 року, адвокатам ОСОБА_70 , ОСОБА_65 доручено захист по кримінальній справі на досудовому слідстві ОСОБА_6 у Вознесенському МВ. Ордер підписано адвокатом та скріплений печаткою обласної колегії адвокатів (том №4 а.с. 59);
		 
		- згідно Угоди про надання адвокатської допомоги від 14.10.2010 року, адвокат ОСОБА_74 та ОСОБА_75 уклали договір про те, що адвокат приймає на себе зобов?язання про надання юридичної допомоги по захисту законних прав і інтересів ОСОБА_6 у кримінальній справі, а ОСОБА_75 оплачує роботу адвоката та витрати, пов?язані з її виконання по домовленості (том №4 а.с. 60);
		 
		- згідно постанови про допуск захисника до участі на досудовому слідстві від 15.10.2010 року, винесеної слідчим Вознесенського МВ УМВС України в Миколаївській області майором міліції ОСОБА_50 , у зв?язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_6 при роз?ясненні йому права на захист, заявив, що бажає, щоб його захищали декілька захисників, приймаючи до уваги, що адвокат ОСОБА_74 надала ордер від 14.10.2010 року, а адвокати ОСОБА_70 , ОСОБА_65 надали ордер від 15.10.2010 року на захист прав підозрюваного ОСОБА_6 на досудовому слідстві, адвокатів ОСОБА_274 , ОСОБА_70 та ОСОБА_65 допущено до участі на досудовому слідстві для здійснення захисту підозрюваного ОСОБА_11 (том №4 а.с. 62). 
		При дослідженні матеріалів кримінальної справи, судом встановлено, що ордер адвоката ОСОБА_275 від 14.10.2010 року, на який посилається в даній постанові слідчий ОСОБА_50 в матеріалах кримінальної справи відсутній, в той же час матеріали містять Угоду про надання адвокатської допомоги адвокатом ОСОБА_62 від 14.10.2010 року;
		 
		- згідно постанови Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 15.10.2010 року, продовжено строк затримання підозрюваного ОСОБА_11 до 22 жовтня 2010 року. При цьому судом в мотивувальній частині постанови зазначено, що суд прийшов до такого рішення вивчивши матеріалами кримінальної справи, які не відповідають копіям процесуальних документів кримінальної справи, які поданні з поданням про обрання запобіжного заходу в вигляді взяття під варту, суд вважав за необхідне продовжити термін затримання ОСОБА_11 з метою приведення у відповідність з оригіналами процесуальних документів копій цих процесуальних документів, які представлені в суд, а саме протоколу допиту підозрюваного від 14.10.2010 року та протоколу ВООП від 14.10.2010 року (том №4 а.с. 64); 
		 
		- згідно протоколу пред?явлення предметів для впізнання від 15.10.2010 року, в період часу з 15-00 години до 15-15 годин, старший слідчий СУ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_58 , в приміщенні СВ Вознесенського МВ УМВС, при штучному освітленні, в присутності понятих ОСОБА_276 та ОСОБА_277 , пред?явив для впізнання: 1. Ців?є на внутрішній частині металевої планки маркувальне позначення №Г24260; 2. Ців?є на внутрішній частині металевої планки маркувальне позначення №28649-66; 3. Ців?є на внутрішній частині металевої планки маркувальне позначення №61185-50; 4. Ців?є на внутрішній частині металевої планки маркувальне позначення №Х13100-64. На запитання слідчого, ОСОБА_6 оглянувши пред?явлені для впізнання предмети пояснив, що він впізнає ців?є розташоване на столі під №4 по зачищеній ним наждачним папером металевій частині майданчику ців?я з обох боків. Інших ознак, за якими він може впізнати ців?є ОСОБА_6 не впізнав. Впізнане ним ців?є було складовою частиною обрізу мисливської рушниці з якого він здійснив постріл у потерпілого ОСОБА_10 . Впізнання супроводжувалося застосуванням фотокамери "Олімпус". При цьому, фотознімку в впізнання предметів, матеріали кримінальної справи не містять. Даний протокол підписаний особою, що впізнавала, тобто ОСОБА_6 понятими, адвокатом ОСОБА_65 , хоча у вступній частині протоколу посилання на те, що впізнання проводиться за його участю  відсутнє, а також старшим слідчим по ОВС ОСОБА_225 (том №4 а.с. 65);
		 
		- згідно довідки до протоколу впізнання від 15.10.2010 року, ців?є вилучене в ході ОМП 22.08.2010 року в будинку АДРЕСА_8 , з маркувальним позначенням №28649-66, знаходилося на столі під №2 (том №4 а.с. 66).
		Таким чином, судом встановлено, що під час проведення впізнання ців?я, ОСОБА_6 вказав на ців?є під №4, що має маркувальне позначення №Х13100-64, тобто ців?є вилучене з місця події не впізнав;
		 
		- згідно протоколу відібрання експериментальних зразків від 15.10.2010 року, в період часу з 13-10 години до 14-10 годин, старший слідчий СУ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_58 , на підставі постанови від 15.10.2010 року про відібрання експертних зразків, в приміщенні СВ Вознесенського МВ УМВС, в присутності понятих ОСОБА_276 та ОСОБА_277 , з участю залученого у якості спеціаліста експерта НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_278 , відібрав зразки запаху у підозрюваного ОСОБА_6  за допомогою фланелевої ветоші, яка була поміщена під одяг біля зяп?ястя підозрюваного ОСОБА_110 . Під одягом фланель знаходилася з 13-23 год. до 14-07 год. Після цього, ветош була поміщена у скляну банку, яка була щільно закрита металевою кришкою. До даної банки прикріплені бирки з пояснювальним підписом понятих (том №4 а.с. 65). 
		Даний протокол містить підписи понятих, підозрюваного ОСОБА_11 та старшого слідчого по ОВС ОСОБА_263 . В протоколі відсутній підпис спеціаліста - експерта НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_278 ;
		 
		- згідно протоколу пред?явлення предметів для впізнання від 16.10.2010 року, слідчий СВ Вознесенського МВ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_50 , в приміщенні Вознесенського МВ УМВС при електричному освітленні, за участю свідка ОСОБА_8 , в присутності понятих ОСОБА_279 , ОСОБА_280 , пред?явив свідку ОСОБА_8 такі предмети: 1. Мобільний телефон "NOKIA"-2100; 2. Мобільний телефон "NOKIA"-3310; 3. Мобільний телефон "NOKIA"-3100; 4. Мобільний телефон "NOKIA"-3110і, які у відсутності особи, що впізнає були розміщені на підлозі в такому порядку зліва направо: 1 Мобільний телефон "NOKIA"-3110і; 2. Мобільний телефон "NOKIA"-2100; 3. Мобільний телефон "NOKIA"-3310; 4. Мобільний телефон "NOKIA"-3100. На запитання слідчого, свідок ОСОБА_8 заявив, що серед даних телефонів, телефон, який був у нього викрадений  відсутній. Протокол підписаний особою, що впізнала, понятими та слідчим ОСОБА_50 (том №4 а.с. 69);
		 
		- згідно довідки до протоколу впізнання від 16.10.2010 року з гр-ном ОСОБА_8 , мобільний телефон "NOKIA-2110", вилучений в ході обшуку за місцем мешкання ОСОБА_6 знаходився під №2. (том №4 а.с. 70).
		Таким чином, встановлено, що мобільний телефон вилучений в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_11 "NOKIA-2110", потерпілому ОСОБА_8 , якого до даної слідчої дії станом на 16.10.2010 року залучено до участі у слідчій дії в якості свідка, не належить.
		 
		- згідно повідомлення в.о.начальника Вознесенського МВ УМВС від 10.01.2010 року за вих. №43/81, проведеними оперативно-розшуковими заходами встановити місце знаходження мобільного телефону "NOKIA-1110і", викраденого у потерпілого ОСОБА_8 та обрізу мисливської рушниці, яким ОСОБА_6 скоїв вбивство ОСОБА_10 на даний час встановити, не надалося можливим (том №4 а.с. 72);
		 
		- згідно протоколу обшуку від 20.10.2010 року, слідчий СВ Вознесенського МВ УМВС ОСОБА_50 , на підставі постанови суду про проведення обшуку від 18.10.2010 року, в період часу з 16-30 години до 17-35 години, з участю начальника СКР, оперуповноваженого ОСОБА_281 , в присутності понятих ОСОБА_250 , ОСОБА_282 , в присутності ОСОБА_75 провів обшук за місцем мешкання ОСОБА_11 по АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено: штани чоловічі в кількості 6-ть штук, сорочки чоловічі в кількості 18 штук, два куска матерії білого кольору (том №4 а.с. 89);
		 
		- згідно постанови про визнання знаряддям злочину від 20.10.2010 року, винесеної слідчим СВ Вознесенського МРВ УМВС України ОСОБА_50 , автомобіль "CHEVROLET-AVEO" державний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_6 визнаний знаряддям злочину та поставлений на зберігання до Вознесенського МВ УМВС до вирішення питання в суді. (том №4 а.с. 90);
		 
		- згідно постанови Вознесенського міськрайонного суду від 22.10.2010 року, відносно ОСОБА_11 обрано запобіжний захід  у виді взяття під варту в СІЗО №20УДДУ в Миколаївській області. При цьому в матеріалах справи зазначено, що матеріали справи містять дані про злочин, тобто дата, час, місце та інші обставини наскільки вони відомі слідчому. Незважаючи на те, що його затримання було проведене з порушенням ст. 115 КПК України, йому пред?явлене обвинувачення з дотриманням вимог ст. 140 КПК України, він допитаний як обвинувачений з дотриманням вимог ст. 143 КПК України (том №4 а.с. 101);
		 
		- згідно постанови про уточнення даних по кримінальній справі від 01.11.2010 року, винесеної слідчим Вознесенського МВ УМВС ОСОБА_50 , по даній кримінальній справі, в усіх процесуальних документах дійсним місцем мешкання потерпілого ОСОБА_10 , вважати АДРЕСА_2 та час скоєння вбивства дійсним вважати 02 години 30 хвилин (том №4 а.с. 124).
		Проте, з матеріалів кримінальної справи вбачається: згідно обвинувального акту - 22.08.2010 року близько 02 години 30 хвилин ОСОБА_6 із свого дому взяв обріз мисливської рушниці, потім на своєму автомобілі приїхав в смт. Олександрівку, де залишив його на початку вул. Першотравневої, потім пішки пішов до будинку ОСОБА_10  тобто, щоб доїхати до смт. Олександрівка з дому ( АДРЕСА_1 ) та на дорогу з місця залишення автомобіля до будинку ОСОБА_10 ОСОБА_130 знадобився певний час; згідно пояснень ОСОБА_11 під час проведення за його участю ВООП в смт. Олександрівка 14.10.2010 року (рукописний протокол) останній о 02 годині 35 хвилин приїхав на своєму автомобілі на початок вул. Першотравневої в смт. Олександрівка, звідки тричі телефонував ОСОБА_10 на мобільний телефон, потім викинув телефон на проїзну частину, з автомобіля взяв обріз мисливської рушниці та пішки пішов до будинку ОСОБА_10 по вулиці Першотравневій, зайшов спочатку до будинку, обійшов усі кімнати, потім вийшов на подвір?я, помітив відчинені двері літньої кухні, а вже потім зайшов туди та здійснив постріли  тобто з моменту його приїзду в смт. Олександрівку до скоєння вбивства ОСОБА_10 мав пройти певний проміжок часу. Згідно протоколу огляду предмета від 24.08.2010 року (том №1 а.с. 75), дзвінок з номеру телефону свідка ОСОБА_13 на телефон загиблого був о 02-59 годині. Як вона пояснювала, випадково набрала, коли намагалась додзвонитися в міліцію та швидку, що робила відразу після виявлення трупу.
		 
		- згідно протоколу обшуку від 11.12.2010 року, проведеного слідчим СВ Вознесенського МРВ УМВС ОСОБА_50 на підставі постанови суду про проведення обшуку від 22.11.2010 року, в період часу з 10-45 годин до 11-40 годин, з участю спеціаліста ОСОБА_283 , в присутності понятих ОСОБА_284 , ОСОБА_250 , а також ОСОБА_75 , за місцем мешкання ОСОБА_6 по АДРЕСА_1 , провів обшук за допомогою спец.засобу, а саме металопошукача, в ході якого перевірена територія городу, літньої кухні, інших господарських приміщень будинку та нічого не знайдено і не вилучено. (том №4 а.с. 131);
		 
		- згідно постанови Вознесенського міськрайонного суду Миколаївського області від 07.12.2010 року, продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_285 і. - до 14 січня 2011 року (том №4 а.с. 136); 
		 
		- згідно постанови про прилучення до справи речових доказів від 29.12.2010 року, долучено до даної кримінальної справи в якості речових доказів: жіноча сорочка, пижі та шріт вилучені з місця події та з трупу ОСОБА_10 , простирадло та наволочка, цівка, нігтьові зрізи відібрані у ОСОБА_13 та ОСОБА_10 , зразки крові ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , ОСОБА_286 , ОСОБА_214 , ОСОБА_287 , змиви кіптяви з трупа ОСОБА_10 , змиви з рук ОСОБА_13 , змиви речовини бурого кольору зі стіни, мобільний телефон "SAMSUNG", дві сім-картки "Джинс" та "МТС", волос вилучений з паперового пижа, які були вилучені з місця події від 22.08.2010 року, що знаходяться в камері зберігання речових доказів Вознесенського МВ УМВС; документи, які належали ОСОБА_10 та 300 доларів США, вилучені в ході ОМП від 22.08.2010 року  передані під розписку про збереження потерпілому ОСОБА_7 ; рушницю 16 калібру, вилучену в ході ОМП від 22.08.2010 року  направлено в дозвільну систему Вознесенського МВ УМВС для подальшого знищення; мобільний телефон "SAMSUNG", мобільний телефон "MOTOROLA", 5-ть сім-карток мобільних операторів, два стартових пакети з двома сім-картками, паперову коробку від мобільного телефону "SAMSUNG-GT C 3010" та документи на даний телефон, коробку від мобільного телефону "SAMSUNG-Е 250" з документами, мобільний телефон "NOKIA" в чохлі, банку з фарбою емаль ПФ-115, банку з водоемульсійною фарбою, пакунок з газетами "День за днем", шматок газети "День за Днем", щітки для фарбування, які вилучені в ході обшуку за місцем мешкання ОСОБА_6 від 14.10.2010 року; штани чоловічі в кількості 6-ть штук, чоловічі сорочки в кількості 18-ть штук, два куска матерії, вилучені в ході обшуку за місцем мешкання ОСОБА_6 від 20.10.2010 року  повернути під розписку ОСОБА_75 (том №4 а.с. 140-141);
		В ході дослідження матеріалів кримінальної справи, судом встановлено, що під час огляду місця події 22.08.2010 року, було вилучено також два патрони до мисливської рушниці 16-го калібра (один відстріляно при проведенні балістичної експертизи), що виявлені у спальній кімнаті в картонній коробці під тюнером та запаховий слід з ців?я, рішення щодо яких про визнання їх речовими доказами та долучення до справи не прийняте.
		В той же час, згідно протоколу ОМП від 22.08.2010 року та протоколу додаткового ОМП від 22.08.2010 року, мобільний телефон "SAMSUNG", дві сім-картки "Джинс" та "МТС", під час огляду місця події 22.08.2010 року  не вилучалися.
		 
		- згідно рапорту оперуповноваженого СКР Вознесенського МВ УМВС лейтенанта міліції ОСОБА_288 , 05.01.2011 року в ході ОРЗ за фактом вбивства ОСОБА_10 , було виявлено факт викрадення мобільного телефону в кафе "Ріо" у гр-на ОСОБА_8 . В ході проведення ОРЗ та слідчих дій особу, яка скоїла крадіжку телефону встановлено  ОСОБА_110 . Рапорт зареєстровано в Журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються 06.01.2010 року, має відповідні резолюції (том №4 а.с. 152);
		 
		- згідно протоколу усної заяви про злочин від 05.01.2011 року, слідчий СВ Вознесенського МРВ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_50 , в приміщенні Вознесенського МРВ УМВС України прийняв від гр-на ОСОБА_8 заяву про те, що 21.08.2010 року близько 23-ї години, він знаходився в кафе "Ріо" розташованому по вул. 60 років Жовтня, 9-"а". В цей момент ОСОБА_6 , скориставшись тим, що він та його товариші були у стані алкогольного сп?яніння, таємно викрав його мобільний телефон "Нокіа 1110і", вартістю 115 гривень, чим заподіяв йому матеріальну шкоду. Даний протокол усної заяви підписано ОСОБА_8 та слідчим ОСОБА_50 , однак в Журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються  не зареєстровано (том №4 а.с. 153).
		В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 цієї заяви не підтримав та пояснив, що він не стверджує, що його мобільний телефон в барі "Ріо" 21.08.2010 року викрав саме ОСОБА_6 , оскільки не бачив цього. Також пояснив, що заяву про зникнення мобільного телефону до Вознесенського МВ УМВС України писав ще у серпні 2010 року, проте така заява в матеріалах кримінальної справи відсутня.
		 
		- згідно копії гарантійного талону без номеру, виданого ТОВ "Цитрус", мобільний телефон "NOKIA 1110i/1112" ІМЕІ НОМЕР_12 , продано 03.02.2008 року, що підтверджується також копією чека №13917 від 03.02.2008 року, відповідно до якого за мобільний телефон "NOKIA 1110i/1112" ІМЕІ НОМЕР_13 , сплачено 265,00 грн., разом з ним придбано сумочку, шнурок та ваучер, всього на суму 425,00 грн. (том №4 а.с. 156).
		Дані документи є копіями, що завірені слідчим ОСОБА_289 . Речовими доказами вони не визнані, до справи не долучені, розписки про збереження їх потерпілим ОСОБА_8 матеріали кримінальної справи не містять. В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 пояснив, що коробку від зниклого мобільного телефону та документи на нього, він передав працівнику міліції на прізвище ОСОБА_83 у серпні 2010 року. В подальшому, коробка та документи були повернути йому слідчим, про що він написав розписку про збереження. На даний час вони в нього відсутні.
		 
		- згідно довідки про вартість, виданої ПП " ОСОБА_290 " без дати та номеру, станом на 22.08.2010 року, вартість мобільного телефону "NOKIA 1110i" складала 115,00 гривень (том №4 а.с. 157);
		 
		- згідно постанови про виділення матеріалів кримінальної справи в окреме провадження від 10.01.2011 року, винесеної слідчим СВ Вознесенського МВ УМВС України в Миколаївській області майором міліції ОСОБА_50 , матеріали кримінальної справи по факту незаконних дій гр-на Ус, з вогнепальною зброєю, виділені в окреме провадження, для прийняття законного рішення. (том №4 а.с. 169).
		Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, рішення щодо незаконних дій гр-на ОСОБА_6 , з вогнепальною зброєю, до цього часу не прийняте, обвинувачення не пред?явлене;
		 
		- згідно постанови Вознесенського міськрайонного суду від 14.01.2011 року, ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою до 4-х місяців. (том №4 а.с. 182);
		 
		- згідно повідомлення голови дисциплінарної палати адвокатури Миколаївської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 04.05.2011 року, за звернення ОСОБА_75 на дії адвоката ОСОБА_60 , рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури по Миколаївській області від 20.04.2011 року до адвоката ОСОБА_64 застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю строком на 6-ть місяців. (том №5 а.с. 93);
		 
		- згідно постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 16.08.2011 року, винесеної старшим слідчим Вознесенської міжрайонної прокуратури Миколаївської області юристом першого класу ОСОБА_291 , в порушенні кримінальної справи за заявою підсудного ОСОБА_6 на дії працівників Вознесенського МВ УМВС, за відсутністю ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України  відмовлено (том №5 а.с. 103-104);
		 
		- згідно постанови про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 04.10.2011 року, винесеної Вознесенським міжрайонним прокурором радником юстиції ОСОБА_292 , постанову старшого слідчого Вознесенської міжрайонної прокуратури ОСОБА_293 про відмову в порушенні кримінальної справи від 16.08.2011 року  скасовано, а матеріали направлено для проведення додаткової перевірки в порядку ст. 97 КПК України (том №5 а.с. 106);
		 
		- згідно постанови Вознесенського міськрайонного суду від 04.10. 2011 року, доручено Вознесенській міжрайонній прокуратурі провести додаткову перевірку заяви підсудного ОСОБА_6 за фактом застосування відносно нього незаконних методів ведення досудового слідства з боку працівників Вознесенського МВ УМВС ОСОБА_29 та ОСОБА_294 (том №5 а.с. 112);
		 
		- згідно постанови Вознесенського міськрайонного суду від 04.10. 2011 року, доручено прокуратурі Миколаївської області провести перевірку заяви підсудного ОСОБА_6 за фактом застосування відносно нього незаконних методів ведення досудового слідства з боку працівників УВС України в Миколаївській області  ОСОБА_295 , ОСОБА_271 , ОСОБА_296 , ОСОБА_297 , прапорщика на ім?я ОСОБА_34 та двох працівників на ім?я ОСОБА_40 (том №5 а.с. 113);
		 
		- згідно постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 14.10.2011 року, винесеної старшим слідчим Вознесенської міжрайонної прокуратури Миколаївської області юристом першого класу ОСОБА_291 , в порушенні кримінальної справи за заявою підсудного ОСОБА_6 на дії працівників Вознесенського МВ УМВС, першого заступника начальника  начальника кримінальної міліції Вознесенського МВ УМВС ОСОБА_29 , заступника начальника СКР Вознесенського МВ УМВС ОСОБА_46 , за відсутністю ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України  відмовлено (том №5 а.с. 118-119);
		 
		- згідно постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 06.11.2011 року, винесеної старшим слідчим Вознесенської міжрайонної прокуратури Миколаївської області юристом першого класу ОСОБА_291 , в порушенні кримінальної справи за заявою підсудного ОСОБА_6 стосовно заступника начальника Управління  начальника кримінальної міліції УМВС області ОСОБА_297 , заступника начальника УКР УМВС області ОСОБА_295 , старшого слідчого в ОВС СУ УМВС області ОСОБА_271 , помічника оперуповноваженого оперативно-довідкової служби УКР УМВС в області ОСОБА_298 , за відсутністю в їх діях ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України  відмовлено (том №5 а.с. 121-122);
		 
		- згідно повідомлення головного лікаря Олександрівської міської лікарні від 27.05.2011 року №02/12 на запит адвоката ОСОБА_5 , в ніч на 22.08.2010 року, бригадою швидкої допомоги Олександрівської міської лікарні з черговим фельдшером ОСОБА_168 , надійшов виклик о 04-00 за адресою: АДРЕСА_2 до ОСОБА_10 , 1962 року народження. Підстави виклику  нещасний випадок. Виклик був переданий диспетчером відділення швидкої допомоги Вознесенської ЦРЛ ОСОБА_299 (том №5 а.с. 128);
		 
		- згідно постанови Вознесенського міськрайонного суду від 18 листопада 2011 року, доручено Вознесенській міжрайонній прокуратурі Миколаївської області провести перевірку заяви підсудного ОСОБА_6 за фактом грубого порушення його права на захист старшим слідчим Вознесенського МВ УМВС ОСОБА_50 та старшим слідчим СУ УМВС України в Миколдаївській області ОСОБА_225 (том №5 а.с. 134);
		 
		- згідно постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 30.11.2011 року, винесеної старшим слідчим Вознесенської міжрайонної прокуратури Миколаївської області юристом першого класу ОСОБА_291 , в порушенні кримінальної справи за заявою підсудного ОСОБА_6 стосовно слідчого СВ Вознесенського МВ УМВС ОСОБА_50 , слідчого СУ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_225 , за відсутністю в їх діях ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 374 КК України  відмовлено (том №5 а.с. 143-144);
		 
		- згідно постанови Вознесенського міськрайонного суду від 05 грудня 2011 року, постанову Вознесенської міжрайонної прокуратури Миколаївської області від 14.10.2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою підсудного ОСОБА_6 на дії працівників Вознесенського МВ УМВС першого заступника начальника  начальника кримінальної міліції ОСОБА_29 , заступика начальника СКР Вознесенського МВ УМВС Варварова, за відсутністю ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України  скасовано, матеріали повернуто для проведення додаткової перевірки (том №5 а.с. 146);
		 
		- згідно постанови Вознесенського міськрайонного суду від 06 грудня 2011 року, постанову Вознесенської міжрайонної прокуратури Миколаївської області від 16.11.2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою підсудного ОСОБА_6 стосовно заступника начальника Управління  начальника кримінальної міліції УМВС області ОСОБА_297 , заступника начальника УКР УМВС області ОСОБА_295 , старшого слідчого в ОВС СУ УМВС області ОСОБА_271 , помічника оперуповноваженого оперативно-довідкової служби УКР УМВС в області ОСОБА_300 , за відсутністю в їх діях ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України  скасовано, матеріали повернуто для проведення додаткової перевірки (том №5 а.с. 147);
		 
		- згідно постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 30.12.2011 року, винесеної старшим слідчим Вознесенської міжрайонної прокуратури Миколаївської області юристом першого класу ОСОБА_291 , в порушенні кримінальної справи за заявою підсудного ОСОБА_6 стосовно заступника начальника Управління  начальника кримінальної міліції УМВС області ОСОБА_297 , заступника начальника УКР УМВС області ОСОБА_295 , старшого слідчого в ОВС СУ УМВС області ОСОБА_271 , помічника оперуповноваженого оперативно-довідкової служби УКР УМВС в області ОСОБА_298 , помічника о/у УКР УМВС в області ОСОБА_301 , начальника сектору УКР УМВС в області ОСОБА_302 , оперуповноваженого УКР УМВС в області ОСОБА_303 , 1-го заступника начальника  начальника кримінальної міліції Вознесенського МВ УМВС ОСОБА_29 , начальника СКР Вознесенського МВ УМВС ОСОБА_190 , оперуповноваженого СКР Вознесенського МВ УМВС ОСОБА_304 , ОСОБА_305 , слідчого СВ Вознесенського МВ УМВС ОСОБА_50 , начальника СДІМ Вознесенського МВ УМВС ОСОБА_306 за відсутністю в їх діях ознак злочину, передбаченого ст.ст. 364, 365, 366, 371 КК України - відмовлено. Відмовлено в порушенні кримінальної справи за заявою підсудного ОСОБА_6 стосовно слідчого СВ Вознесенського МВ УМВС в області ОСОБА_50 , слідчого СУ УМВС України в Миколаївській області Мікіртичева за відсутністю в їх діях ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 374 КК України (том №5 а.с. 171-178);
		 
		- згідно постанови про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 26.12.2011 року, винесеної Вознесенським міжрайонним прокурором радником юстиції ОСОБА_292 , постанову старшого слідчого Вознесенської міжрайонної прокуратури ОСОБА_293 про відмову в порушенні кримінальної справи від 30.11.2011 року  скасовано, а матеріали направлено для проведення додаткової перевірки (том №5 а.с. 106);
		- згідно повідомлення від 02.03.2012 року вих. №43/3612, слідчого СВ Вознесенського МВ УМВС ОСОБА_289 , коробка від мобільного телефону "NOKIA 1110i", яка належить ОСОБА_8 була віддана потерпілому та повинна знаходитись у нього (том №5 а.с. 204)
		При дослідженні матеріалів кримінальної справи встановлено, що розписка потерпілого ОСОБА_8 про отримання від слідчого коробки від мобільного телефону "NOKIA 1110i" з зобов?язанням її зберігати в матеріалах справи відсутня. Як пояснив в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 слідчий повертав йому коробку та він писав йому розписку про отримання та збереження, однак вона в нього не збереглася. Також встановлено, що коробка від мобільного телефону "NOKIA 1110i" та документи на нього, не визнані речовими доказами у справі та не долучені до неї.
		 
		- згідно постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 31.05.2011 року, винесеної старшим слідчим Вознесенської міжрайонної прокуратури Миколаївської області юристом першого класу ОСОБА_291 , в порушенні кримінальної справи за заявою підсудного ОСОБА_6 стосовно заступника начальника Управління  начальника кримінальної міліції УМВС області ОСОБА_297 , заступника начальника УКР УМВС області ОСОБА_295 , старшого слідчого в ОВС СУ УМВС області ОСОБА_271 , помічника оперуповноваженого оперативно-довідкової служби УКР УМВС в області ОСОБА_298 , помічника о/у УКР УМВС в області ОСОБА_301 , начальника сектору УКР УМВС в області ОСОБА_302 , оперуповноваженого УКР УМВС в області ОСОБА_303 , 1-го заступника начальника  начальника кримінальної міліції Вознесенського МВ УМВС ОСОБА_29 , начальника СКР Вознесенського МВ УМВС ОСОБА_190 , оперуповноваженого СКР Вознесенського МВ УМВС ОСОБА_304 , ОСОБА_305 , слідчого СВ Вознесенського МВ УМВС ОСОБА_50 , начальника СДІМ Вознесенського МВ УМВС ОСОБА_307 за відсутністю в їх діях ознак злочину, передбаченого ст.ст. 364, 365, 366, 371 КК України - відмовлено. Відмовлено в порушенні кримінальної справи за заявою підсудного ОСОБА_6 стосовно слідчого СВ Вознесенського МВ УМВС  ОСОБА_50 , старшого слідчого по ОВС СУ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_271 за відсутністю в їх діях ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 374 КК України (том №7 а.с. 112-119 );
		 
		- згідно повідомлення т.в.о. начальника Вознесенського МВ УМВС України в Миколаївській області підполковника ОСОБА_29 від 23.10.2013 року за вих. №43/14243, інформацію про згвалтування гр-ки ОСОБА_308 ОСОБА_10 в період 1990-1993 року надати неможливо, оскільки документація згідно наказу МВС України №519-02, зберігається 5-ть років, а відповідно знищена (том №7 а.с. 138);
		 
		- згідно Свідоцтва від 17.12.2009 року, реєстраційний №547, виданого Експертно-кваліфікаційною комісією УМВС України, ОСОБА_309 підтверджено кваліфікацію судового експерта з правом проведення одородологічної експертизи (том №7 а.с. 149);
		 
		- згідно постанови Вознесенського міськрайонного суду від 23.10.2013 року, скаргу ОСОБА_6 на постанову старшого слідчого Вознесенської міжрайонної прокуратури Миколаївської області від 31 травня 2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи  задоволено. Постанову старшого слідчого Вознесенської міжрайонної прокуратури Миколаївської області юриста першого класу ОСОБА_293 від 31 травня 2013 року про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно заступника начальника Управління начальника кримінальної міліції УМВС області ОСОБА_310 , заступника начальника УКР УМВС області ОСОБА_295 , старшого слідчого в ОВС СУ УМВС області ОСОБА_271 , помічника оперуповноваженого оперативно-довідкової служби УКР УМВС в області ОСОБА_298 , помічника оперуповноваженого УКР УМВС в області ОСОБА_311 , начальника сектору УКР УМВС в області ОСОБА_302 , оперуповноваженого УКР УМВС в області ОСОБА_303 , 1-го заступника начальника  начальника кримінальної міліції Вознесенського МВ УМВС ОСОБА_29 , начальника СКР Вознесенського МВ УМВС ОСОБА_190 , оперуповноваженого СКР Вознесенського МВ УМВС ОСОБА_304 , ОСОБА_305 , слідчого СВ Вознесенського МВ УМВС ОСОБА_50 , начальника СДІМ Вознесенського МВ УМВС ОСОБА_306 за відсутністю в їх діях ознак злочину, передбаченого ст.ст. 364, 365, 366, 371 КК України, а також стосовно слідчого СВ Вознесенського МВ УМВС  ОСОБА_50 , старшого слідчого в ОВС СУ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_271 за відсутністю в їх діях ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 374 КК України - скасовано. Дана постанова не оспорювалась та набула чинності (том №7 а.с. 150-152);
		 
		- згідно постанови про закриття кримінального провадження від 28 січня 2014 року, винесеної старшим слідчим СВ Прокуратури Миколаївської області молодшим радником юстиції ОСОБА_291 , кримінальне провадження, зареєстроване 15.10.2013 в ЄРДР за №12013160190000086 за ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 374, ч. 1 ст. 387, ч. 1 ст. 365, закрите у зв`язку з встановленням відсутності в діяннях працівників Вознесенського МВ УМВС України в Миколаївській області - начальника СКР ОСОБА_247 , начальника СДІМ ОСОБА_312 , о\у СКР ОСОБА_288 , ОСОБА_46 , ОСОБА_249 , старшого слідчого СВ ОСОБА_230 , начальника СВ ОСОБА_313 , заступника начальника - начальника кримінальної міліції ОСОБА_29 , УМВС України в Миколаївській області - начальника УКР ОСОБА_314 , працівників УКР ОСОБА_295 , ОСОБА_298 , ОСОБА_315 , ОСОБА_311 , ОСОБА_316 старшого слідчого з ОВС СУ ОСОБА_271 , експерта НДЕКЦ при УМВС України в області ОСОБА_317 , складів кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 374, ч. 1 ст. 387, ч. 1 ст. 365 КК України. (том №7 а.с. 177-185);
		 
		- згідно висновку експерта (експертиза за матеріалами справи) №435 від 20.03.2014 року, судово-медична експертна комісія у складі: голови  начальника Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи, судово-медичного експерта вищої кваліфікаційної категорії ОСОБА_318 , членів комісії: завідувача відділом комісійних експертиз, судово-медичного експерта вищої кваліфікаційної категорії ОСОБА_319 , судово-медичного експерта вищої кваліфіційної категорії ОСОБА_320 , старшого судового експерта ЛКВІ Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_321 та доповідача по справі  судово-медичного експерта Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_322 , на підставі даних комісійної судово-медичної експертизи у кримінальній справі № 1407/3851/2012 за фактом смерті ОСОБА_10 , 1962 року народження, у відповідності з поставленими питаннями, прийшла до наступних висновків:
		При проведенні зовнішнього дослідження трупа ОСОБА_10 , 1962 року народження, розпочатого о 09-23 годині 23.08.2010 року (висновок експерта №225), було встановлено, що трупні плями, що розташовувалися на задній поверхні тулуба, були фіолетового кольору, при дозованому натисканні блідли і відновлювали свій колір через 32 хвилини. Також при зовнішньому дослідженні було встановлено, що трупне задубіння було добре виражено у всіх зазвичай досліджуваних групах м`язів. Таким чином, беручи до уваги вищевикладене (колір і час відновлення забарвлення трупних плям, вираженість трупного задубіння), зроблено висновок, що смерть гр-на ОСОБА_10 настала не менш ніж за 24 години, але не більше 48 годин до проведення дослідження. Більш точно вказати час настання смерті не представляється можливим, у зв`язку з тим, що ранні трупні зміни при первинному огляді трупа на місці його виявлення не описувалися .
		Згідно п. 2.1.6. "Правил роботи лікаря-спеціаліста в галузі судової медицини при зовнішньому огляді трупа на місці його виявлення (події)" лікар-фахівець в галузі судової медицини при огляді трупа на місці його виявлення зобов`язаний встановити і повідомити слідчого для занесення в протокол наявність ранніх трупних явищ, із зазначенням часу їх дослідження, а саме ступінь охолодження відкритих і закритих одягом ділянок тіла (на дотик), температуру тіла (електротермометром, із зазначенням в якій ділянці тіла виміряна), наявність, розташування, колір трупних плям, зміна їх кольору при дозованому тиску і швидкість відновлення первинного забарвлення, ступінь трупного задубіння в різних групах м`язів, реакцію поперечно-смугастих м`язів на механічний вплив. Встановлення причини, по якій на місці події не фіксувався стан ранніх трупних змін, не входить до компетенції судово-медичної експертної комісії. Однак можна стверджувати, що в разі дослідження трупа на предмет наявності ранніх трупних змін під час проведення огляду на місці події можна було б більш точно встановити час настання смерті.
		Враховуючи дані судово-медичного дослідження трупа гр-на ОСОБА_10 комісія експертів зробила висновок, що він міг отримати пошкодження в результаті двох пострілів, які були проведені з проміжком у часі.
		В умовах даної експертизи, враховуючи розміри вхідного вогнепального поранення грудної клітини в області печінки і виявлення під час внутрішнього дослідження трупа гр-на ОСОБА_10 паперового пижа, ущільнювальних прокладок і частинок металу сірого кольору діаметром від 0,3 до 0,4 см., комісія експертів прийшла до висновку, що постріл в область печінки був зроблений з близької відстані (в межах компактної дії дробового заряду), що обчислюється сантиметрами. З огляду на те, що на підставі наявних даних визначити, з якого конкретно зброї були зроблені постріли (з мисливської рушниці зі стандартною довжиною ствола, яка не піддавалася конструктивним змінам (кустарній переробці) або з його обрізу), встановити більш точну відстань, з якої був зроблений постріл в грудну клітку в область печінки, не надається можливим.
		Враховуючи морфологічні характеристики вхідного вогнепального поранення на передній поверхні шиї (рана невизначеної форми з нерівним, місцями рваним краєм, розмірами 11,8 x 8,8 см.), експерти прийшли до висновку, що вищевказане пошкодження утворилося в результаті пострілу практично в упор, тобто з відстані, що обчислюється міліметрами-сантиметрами, на що вказує наявність рваних країв рани, які утворилися в результаті дії порохових газів.
		Експерти також зазначили, що розміри вхідного вогнепального поранення шиї, зазначені в висновку експерта №225 від 23.08.2010 року судово-медичної експертизи трупа, проведеної в приміщенні моргу Вознесенської ЦРЛ, були визначені з урахуванням розривів шкіри і м`яких тканин (виходячи з фотографій в матеріалах справи з масштабною лінійкою), що утворилися в результаті дії порохових газів, тобто з урахуванням максимальних розмірів від кінця одного розриву до кінця іншого розриву. Таким чином, експерти вважають, що розміри власне вхідного вогнепального ушкодження, що утворилося в результаті безпосередньої дії дробу (дробового заряду), набагато менші, зазначених у висновку, визначити які в даному випадку не представляється можливим.
		Зважаючи на характеристики вогнепальних ушкоджень на тілі гр-на ОСОБА_10 - вхідна вогнепальна рана №1 на передній поверхні шиї в 148 см. від підошовної поверхні стоп, нижче щитовидного хряща і незначно праворуч (умовна нумерація ран згідно висновку експерта №225 від 23.08.2010 року), невизначеної форми з нерівним, місцями рваним краєм, що утворився в результаті дії порохових газів, свідчить про те, що вищевказане пошкодження утворилося в результаті пострілу практично в упор, тобто з відстані, що обчислюється міліметрами-сантиметрами; вхідна вогнепальна рана №3 на правій бічній поверхні грудної клітини в 119,5 см. від підошовної поверхні стоп і в 19,5 см. від мечоподібного відростка праворуч, розмірами 4,8 x 4,1 см., наявність в рановому каналі паперового пижа, ущільнювальних прокладок, що свідчить про те, що постріл в область печінки був зроблений з близької відстані (в межах компактної дії дробового заряду), що обчислюється сантиметрами), комісія експертів прийшла до висновку, що вогнепальне пошкодження на шиї і вогнепальне пошкодження грудної клітини в області печінки гр-на ОСОБА_10 були здійснені з різної відстані.
		Враховуючи вищевикладене, комісія експертів прийшла до висновку про те, що зазначені вогнепальні пошкодження, виявлені при дослідженні трупа гр-на ОСОБА_10 , не могли утворитися при практично одночасному пострілі з обох стволів обрізу, як на це вказував гр-н ОСОБА_6 під час досудового слідства.
		Враховуючи напрямки ранових каналів (знизу-вгору, справа-наліво, спереду-назад), комісія експертів прийшла до висновку, що стрілявший у момент здійснення пострілів перебував щедо праворуч від гр-на ОСОБА_10 . Таким чином, було зроблено висновок, що стрілявший у момент здійснення пострілу в область печінки потерпілого знаходився біля входу в кімнату ліворуч від ліжка (виходячи з схеми опису місця події, якщо стояти обличчям до північної стіни) .
		Експертами відзначено, що напрямок ранових каналів визначався виходячи із загальноприйнятих понять класифікації поверхонь тіла (поверхні тіла визначаються стосовно до умовного вертикального положення тіла людини) .
		Також зроблено висновок, що при заподіянні вогнепальної пошкодження грудної клітини в області печінки гр-н ОСОБА_10 , найімовірніше, перебував у вертикальному положенні щодо стрілявшого, про що свідчить напрямок ранового каналу (знизу-вгору, справа-наліво, спереду-назад). Таким чином, в момент заподіяння вогнепальної пошкодження грудної клітини в області печінки дульний зріз ствола був направлений під значним кутом до поверхні тіла гр-на ОСОБА_10 (відповідно напрямкам ранового каналу); встановити точну величину цього кута (у градусах) не представляється можливим.
		Виходячи з напрямку ранового каналу тулуба, зроблено висновок, що стрілявший знаходився по відношенню до потерпілого в "нетиповому" положенні (наприклад, сидячи "навпочипки", з упором на коліно і т.п.).
		Беручи до уваги дані огляду місця події (" ..... з місця події вилучено до Вознесенського МРВ УМВС "... п. 8. кулька з сірого металу діаметром 3,5 см. - 2 шт., а також зі стіни - 9 шт., що були в осипу розміром 40 х 17 см., по висоті - 35 см. від підлоги та 22 см. від дальнього кута..."), напрямок ранового каналу наскрізного вогнепального пошкодження шиї (знизу-вгору, справа-наліво, спереду-назад), комісія експертів зробила висновок, що в момент заподіяння вогнепального ушкодження тіло гр-на ОСОБА_10 знаходилося в положенні лежачи, дещо на правому боці, тобто не в положенні напівсидячи, як це було визначено при спробі відтворення положення гр-на  ОСОБА_10 під час огляду місця події. Це додатково підтверджується відстанню від підлоги до нижнього краю пробоїн від осипу дробу на стіні (35 см.). Таким чином, взаєморозташування потерпілого і дульного зрізу ствола зброї, з якої були заподіяні поранення ОСОБА_10 , істотно змінювалися: у момент здійснення другого пострілу (в область шиї потерпілого) дульний зріз ствола був направлений в область передньої поверхні шиї потерпілого, більше справа, і знаходився на відстані, обчислюваної міліметрами-сантиметрами, від поверхні шиї, що пошкоджувалася.
		Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, зроблено висновок, що після заподіяння вогнепальних ушкоджень положення тіла гр-на ОСОБА_10 змінювалося. З огляду на те, що обидва вогнепальних ушкодження є несумісними з життям і, відповідно, гр-н ОСОБА_10 після їх заподіяння не міг вчиняти будь-яких активних дій, а його смерть настала протягом дуже короткого проміжку часу, що обчислюється секундами - десятками секунд, найімовірніше, тіло гр-на ОСОБА_10 переміщали інші особи.
		Вогнепальне пошкодження тулуба (грудної клітини в області печінки) не могло утворитися при пострілі із зброї, спрямованої "в обличчя" гр-на ОСОБА_10 , як на це вказував ОСОБА_6 при проведенні досудового слідства.
		Враховуючи дані огляду місця події (протокол огляду місця події від 22.08.2010 року), а саме - при огляді східної стіни кімнати були виявлені плями крові і дріб на відстані 35 см. від підлоги, а також напрями ранових каналів (знизу-вгору, справа-наліво, спереду-назад), зроблено висновок, що вогнепальне ушкодження шиї могло бути заподіяне в положенні лежачи дещо на правому боці, однак, не в тому положенні, в якому було виявлено тіло гр-на ОСОБА_10 .
		Беручи до уваги те, що гр-н ОСОБА_10 в момент заподіяння йому вогнепального пошкодження тулуба (на бічній поверхні грудної клітини) знаходився в положенні стоячи, він не міг отримати вищевказане пошкодження в положенні лежачи.
		Таким чином, вищевказані пошкодження не могли утворитися в положенні лежачи на ліжку так, як на це вказував ОСОБА_6 на досудовому слідстві, в ході відтворення обстановки та обставин події.
		Визначити точний механізм утворення 17 саден, які розташовуються на передній поверхні у верхній третині правого плеча і правої бокової поверхні грудної клітини (область пахвової западини), не представляється можливим, однак, можна стверджувати, що вони могли утворитися в результаті дії тупого предмета, групові та індивідуальні властивості якого в пошкодженні не відобразилися. Таким чином, не виключається утворення деяких з вищезгаданих пошкоджень в результаті самозахисту, а саме деяких з 17 саден на передній поверхні у верхній третині правого плеча і правої бокової поверхні грудної клітини, розміри яких ближче до 2,9 х 1,1 см. і п`яти саден розмірами від 1,3 x 0,8 см. до 2,2 x 0,9 см. у верхнього і переднього країв рани на бічній поверхні грудної клітини в області печінки. Також зроблено висновок, що утворення вищевказаних саден в результаті дії дробу неможливе, оскільки розміри дробу не корелюють з формою і розмірами зазначених саден. Поняття "боротьба" і "самозахист" є юридичними, а не судово-медичними поняттями, не мають об`єктивних судово -медичних критеріїв для їх встановлення, тому встановлення факту боротьби і самозахисту знаходиться у виключній компетенції судово-слідчих органів. Зазначені садна не є характерними для волочіння тіла.
		Беручи до уваги морфологічні характеристики вогнепальних ушкоджень на тілі гр-на ОСОБА_10 , а саме істотну різницю в розмірах вхідних вогнепальних ушкоджень і наявність рваних країв вхідного вогнепального поранення №1, зроблено висновок про те, що вогнепальне ушкодження шиї було заподіяне в результаті пострілу зі значно близької дистанції (практично в упор), що обчислюється міліметрами - сантиметрами, на відміну від вогнепального пошкодження грудної клітки; таким чином, експерти стверджують, що при здійсненні пострілів взаєморозташування стрілявшого (зброї) і тіла гр-на ОСОБА_10 змінювалося, а саме: після здійснення пострілу в область печінки з близької відстані, що обчислюється сантиметрами, рефлекторного згинання тіла гр-на ОСОБА_10 і його подальшого падіння на ліжко, стрілявший перемістив дульний зріз зброї набагато ближче до тіла потерпілого, і зробив постріл в область шиї з дистанції "практично впритул", вимірюваної міліметрами - сантиметрами.
		Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, експерти прийшли до висновку, що між обома пострілами пройшов певний проміжок часу, протягом якого істотно змінювалося взаєморозташування тіла потерпілого і дульного зрізу ствола (стоволів) .
		Виходячи з вищевикладеного, експерти вважають, що стрілявший між здійсненням пострілів переміщався щодо потерпілого ОСОБА_10 (підходив ближче), або відповідно переміщував дульний зріз стовола.
		Вищевказані вогнепальні пошкодження, виявлені при дослідженні трупа гр-на ОСОБА_10 , не могли утворитися при практично одночасному пострілі з обох стволів обріза, як на це вказував гр.-н ОСОБА_6 під час досудового слідства, і при тому взаєморозташуванні потерпілого і стрілявшого, на яке вказував обвинувачений в ході відтворення обстановки та обставин події.
		Виходячи з даних судово-медичної експертизи трупа гр-на ОСОБА_10 рановий канал на шиї йде в напрямку спереду-назад, знизу-вгору і щедо справа-наліво, а рановий канал на тулубі йде переважно в напрямку справа-наліво і дещо знизу-вгору і спереду-назад, що слідує з розташування вогнепальних ушкоджень на різних поверхнях тіла. Відповідно, напрямок ранових каналів на шиї і тулубі не цілком збігаються один з одним, а саме беручи до уваги, що хоча загальний напрямок ранових каналів і збігається (спереду-назад , знизу-вгору, щедо справа-наліво), з огляду на те, що обидва вхідні вогнепальні пошкодження розташовуються на різних поверхнях тіла (вхідне вогнепальне пошкодження №1 - практично на передній поверхні шиї, а вхідне вогнепальне пошкодження №3 - на правій бічній поверхні тіла).
		Беручи до уваги вищевикладене, а також свідчення свідка гр-ки  ОСОБА_13 дані під час проведення ВООП (було встановлено, що в момент заподіяння вогнепальних ушкоджень гр-ну ОСОБА_10 , гр-ка ОСОБА_13 перебувала в положенні лежачи праворуч на ліжку по відношенню до гр-на ОСОБА_10 ), відсутність на тілі гр-ки ОСОБА_13 будь-яких ушкоджень, і висновки експерта №225 від 23.08.2010 року щодо ран та напрямки ранових каналів, заподіяння вогнепального пошкодження грудної клітки справа в область печінки при горизонтальному положенні тіла гр-на ОСОБА_10 відносного стрілявшого ("лежачи на ліжку"), як на це вказувала гр.-ка ОСОБА_13 на досудовому слідстві, неможливе. Також зазначено, що найімовірніше вогнепальне пошкодження шиї було заподіяне в положенні лежачи дещо на правому боці, однак, не в такому положенні, в якому було виявлено тіло гр-на ОСОБА_10 під час огляду місця події. Таким чином, показання ОСОБА_13 в цій частині не відповідають об`єктивним даними, отриманими в ході проведення експертизи.
		Беручи до уваги дані огляду місця події та зовнішнього дослідження трупа гр-на ОСОБА_10 , експерти припустити, що вогнепальні ушкодження були заподіяні і смерть гр-на ОСОБА_10 настала в приміщенні, де труп був виявлений. Разом з тим, після настання смерті положення трупа змінювалося, про що сказано вище.
		Наявність осаднения навколо вогнепальних ран №1 та №3, а також наявність при дослідженні обох вищезгаданих пошкоджень ефекту "мінус тканина" (відсутність ділянки шкіри в центрі пошкодження) і характерних країв ран ("невизначеної форми з нерівним, місцями рваним краєм"), свідчить про те, що вогнепальні рани №1 та №3 є вхідними.
		Виявлення під час внутрішнього дослідження трупа гр-на ОСОБА_10 паперового пижа, ущільнювальних прокладок і частинок металу сірого кольору діаметром від 0,3 до 0,4 см. свідчить про те, що постріл в область печінки був зроблений з близької відстані, що обчислюється сантиметрами.
		Як вбачається з судово-балістичної частини висновку експерта, виявлені вогнепальні пошкодження заподіяні пострілами з гладкоствольної дробової зброї, для стрільби з якого використовуються патрони споряджені дробом (картеччю). Визначити, з якої конкретно гладкоствольної зброї (мисливської рушниці, з обрізу цієї зброї чи іншого зброї) були зроблені постріли, не представляється можливим.
		При пострілі з вогнепальної зброї дробовим снарядом на перешкоді залишаються сліди у вигляді пошкоджень. Залежно від ступеня розсіювання при польоті дробовий снаряд (картеч) може чинити на перешкоду три види механічного впливу: суцільне, компактне, дробовий осипом. Відповісти на питання, поставлене перед експертом щодо механізму цього впливу в даному випадку, не надається можливим через відсутність науково-обгрунтованої методики. Що ж до тіла людини, то в даному випадку механізм впливу дробового заряду на тіло може бути викладений з використанням судово-медичних методик.
		Чи можлива суцільна дія дробового заряду при пострілах з обріза на відстані більше ніж 20 см. до перешкоди не представляється можливим, оскільки для цього необхідне проведення експериментальної стрільби з конкретного екземпляра вогнепальної зброї, конкретними боєприпасами і т.п. з урахуванням поставленого завдання.
		Визначення послідовності пострілів з вогнепальної зброї виключно судово-балістичними методами можливо тільки в окремих випадках. В даному конкретному випадку, виходячи з суто балістичних даних, встановити послідовність пострілів не представляється можливим.
		З одноствольної чи двоствольної зброї було зроблено пострілі, з вертикальним чі з горизонтальним розташуванням стволів, з мисливської рушниці був зроблений постріл чи чи з її обрізу та чим саме зроблено постріли в даному випадку  не надалося можливим у зв`язку з відсутністю об`єкта дослідження і його складових деталей з місця події.
		Відсутність дробового осипу під траєкторією польоту дробового заряду може вказувати на дистанцію близького пострілу (том №7 а.с.193-241);
		 
		- згідно повідомлення від 22.05.2014 року за вих. №7331, начальника Вознесенського МВ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_323 , гр-н ОСОБА_159 у 2010 році з заявами про скоєння відносно нього кримінальних злочинів не звертався. В ЖРЗПЗ Вознесенського МВ УМВС України ніякі заяви від гр-на ОСОБА_324 не реєструвались. (том №8 а.с. 34);
		 
		- згідно Журналу відвідувачів та запрошених осіб Вознесенського МВ УМВС України в Миколаївській області, дослідженого в судовому засіданні, в період часу з 09-10 години до 17-40 години 13.10.2010 року та в період часу з 09-19 години до 16-00 годин 14.10.2010 року, гр-н ОСОБА_325 та гр-н ОСОБА_159 , а також свідок ОСОБА_75 та адвокат ОСОБА_326 . Вознесенський МВ УМВС не відвідували (том №8 а.с. 45-48).
		В той же час, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 як 13.10.2010 року так і 14.10.2010 року перебував в приміщенні Вознесенського МВ УМВС, оскільки і 13-го і 14-го жовтня в приміщенні Вознесенського МВ УМВС України з ним проводилися слідчі дії: 13.10.2010 року з 16-25 до 19-10 годин - допит 1-м заступником начальника МВ підполковником міліції ОСОБА_29 (том №4 а.с. 6-8), 14.10.2010 року, у невстановлений час - написання явки з повинною (том №4 а.с. 12-15), 14.10.2010 року з 15-30 години до 15-40 години  затримання слідчим ОСОБА_61 (том №4 а.с. 16-19), 14.10.2010 року з 16-00 годин до 18-02 годин  допит слідчим ОСОБА_61 в якості підозрюваного (том №4 а.с. 24-27), то ж безумовно відсутність запису про нього у журналі не доводить того, що у відділку міліції він не був.
		Свідок ОСОБА_159 в судовому засіданні показав, що знаходився у Вознесенському МВ УМВС близько 07-00 години ранку, коли заходив чергового не було та ніхто його до журналу не записував, що підтверджується також тим, що 14.10.2010 року запис відвідувачів розпочато о 09-19 годині.
		Відсутність запису про відвідування 14.10.2010 року Вознесенського МВ адвокатом ОСОБА_62 , не свідчить про те, що вона туди не приходила. Адже адвокат ОСОБА_74 пояснила в судовому засіданні, що приходила до міськвідділу тричі: перший раз розмовляла з черговим, який повідомив їй про те, що у відділку нікого немає, тому вона туди не заходила; другий  коли зачинили решітку та пояснили, що санобробка, відповідно вона туди не потрапила, а третій  повернувшись з смт. Олександрівки після 22-00 години (запис відвідувачів закінчено о 16-00 годині).
		Також судом встановлено, що журнал відвідувачів та запрошених осіб, не містить відомостей про те, що 14.10.2010 року до міськвідділу приходили ОСОБА_55 та ОСОБА_54  які були понятими при ВООП та присутніми на його початку о 19-06 годині в приміщенні службового кабінету адмінбудівлі. Не міститься також записів і про адвокатів ОСОБА_51 та ОСОБА_60 , що приходили до міськвідділу. 
		 
		В судовому засіданні судом досліджено матеріал №9-245/2010 про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 у вигляді взяття під варту, який надійшов до суду 15.10.2010 року та встановлено, що при надходженні матеріалу до суду, протокол допиту підозрюваного ОСОБА_6 від 14.10.2010 року  не був підписаний адвокатом ОСОБА_52 (том №8 а.с. 14); протокол відтворення обстановки та обставин події від 14.10.2010 року за участю ОСОБА_11 в смт. Олександрівка, не був підписаний ні підсудним ОСОБА_6 , ні адвокатом ОСОБА_64 (том №8 а.с. 18-24), що зазначено також в ухвалі суду від 15.10.2010 року (том №4 а.с. 64). Після того, як суд прийняв рішення про продовження строку затримання підозрюваного ОСОБА_11 до 22.10.2010 року, слідчим було подано зазначені вище документи із всіма необхідними підписам. 
		Відповідно до ст. 84 КПК України, при провадженні слідчих дій під час досудового слідства і дізнання в судових засіданнях ведуться протоколи. Відповідно до ст.ст. 85, 145, 194, 195 КПК України, протокол допиту, протокол відтворення обстановки і обставин події, підписують особи, що брали в них участь відразу по закінченню слідчої дії. За таких обставин, подання слідчим 15.10.2010 року копій цих процесуальних документів, що не містять підписи учасників слідчих дій, в тому числі і адвокатів, ставить під сумнів виконання ними 14.10.2010 року процесуальних обов?язків захисників ОСОБА_11 в момент провадження слідчих дій.
		 
		-згідно заяви адвокат ОСОБА_327 . Вознесенському міжрайонному прокурору від 15.10.2010 року, захисник заявив про те, в період 13-14 жовтня 2010 року на підозрюваного ОСОБА_11 з боку працівників міліції здійснювався психологічний тиск, було порушене його право на захист у зв?язку з чим просив провести перевірку в порядку ст. 97 КПК України (том №8 а.с. 11-13).
		 
		Судом досліджено матеріали дослідчої перевірки №95-пр-10 Вознесенської міжрайонної прокуратури, що проводилася за заявами адвоката ОСОБА_272 в інтересах підозрюваного ОСОБА_11 та самого підозрюваного ОСОБА_11 щодо застосування відносно нього під час досудового слідства фізичного та психологічного тиску, порушення права на захист, розголошення таємниці слідства, що проводилася слідчим Вознесенської міжрайонної прокуратури стосовно працівників Вознесенського МВ УМВС та працівників УМВС України в Миколаївській області, які містять числені пояснення та рапорти працівників правоохоронних органів, пояснення прибиральниць Вознесенського МВ, медичних працівників Вознесенської ЦРЛ, результати службовий перевірок, копії Журналів, що ведуться в ІТТ Вознесенського МВ УМВС та у Вознесенському МВ УМВС, а також довідок та копій документів з матеріалів кримінальної справи  всього на 275 аркушах.
		 
		В судовому засіданні проведено огляд речових доказів, що зберігаються в камері зберігання речових доказів, а саме:
		- ців?є, вилучене 22.08.2010 року при огляді місці події за фактом виявлення трупу ОСОБА_10 по АДРЕСА_4 , впаковане у коробку, наявні підписи понятих, спеціаліста та слідчого ОСОБА_328 , на якому наявне маркеровочне позначення 28649-66, що не співпадає з маркеровочним позначенням ців?я, зазначеного в протоколі огляду місця події від 22.08.2010 року (том №1 а.с. 3-7), згідно якого вилучене цив?є з маркеровочним позначенням 8649-66;
		- пакет з написом" жіноча сорочка вилучена 22.08.2010 року", підпису понятих немає, в якому наявна жіноча сорочка білого кольору у сердечка зеленого кольору;
		- простирадло та наволочка, вилучені за фактом виявлення трупу ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_2 , підписи понятих, спеціалістів, підпису слідчого немає, які є: простирадло  у блакитний горох, наволочка  гірчичного кольору, механічних пошкоджень, плям та забруднень не мають;
		- конверт з написом "речовий доказ 22.08.2010 року: дріб 5 штук, пиж, ущільнювальні прокладки, вилучені з трупа ОСОБА_10 ", підписи слідчого, спеціаліста Макарова, в якому наявні ущільнювальні прокладки; пиж та дріб у кількості 5 штук  відсутні;
		- конверт з написом "дріб, вилучений з місця події по факту вбивства ОСОБА_10 11 штук", в якому наявні частини металу сірого кольору у кількості 11 штук, схожі на дріб;
		 
		Дії підсудного ОСОБА_11 органом досудового слідства кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, як крадіжка таємне викрадення чужого майна та за ч. 1 ст. 115 КК України, як умисне вбивство тобто умисне протиправне заподіяння смерті інші людині.
		Слід зазначити про те, що досудове розслідування кримінальної справи проводилося та розгляд справи відбувався за нормами КПК України 1960 року.
		Досліджуючи та оцінюючи (відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства 1960 року) зібрані у справі докази та беручи до уваги встановлені в судовому засіданні факти суд приходить до висновку, що участь підсудного ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, не доведена.
		Обвинувачення ОСОБА_11 ґрунтується на його явці з повинною та показах даних ним на досудовому слідстві, в яких він зізнався в умисному вбивстві ОСОБА_10 .
		З безпосередньо досліджених судом показів підсудного слідує, що він не визнає себе винним у вчиненні злочинів, обгрунтувавши зміну своїх показів тим, що при відібранні від нього явки з повинною та отриманні зізнавальних показів по відношенню до нього застосовувалось фізичне, психологічне насильство та катування з боку працівників міліції, під тиском яких він оговорив себе.
		Твердження підсудного ОСОБА_6 в цій частині об`єктивно узгоджуються з показами свідків  ОСОБА_329 , ОСОБА_324 , відповідно до яких ОСОБА_159 бачив, що ОСОБА_11 близько 07-00 години ранку 14.10.2010 року, коли його переводили з одного кабінету Вознесенського МВ УМВС України до іншого, при цьому він знаходився в наручниках, в нього була пошкоджена губа, підм?ятий, не здоровий вигляд. ОСОБА_145 перебував з ним одній камері ІТТ Вознесенського МВ УМВС у жовтні 2010 року, і хоча точну дату не вказає, стверджує, що це було перше поміщення ОСОБА_11 до ІТТ, оскільки з ним не було ніяких речей та він допомагав йому скласти список речей, що знадобляться в даних умовах утримання. Пояснив, що ОСОБА_6 був у пригніченому стані, мав розбиту чи то лоплу губу. При цьому його свідчення об?єктивно узгоджуються з іншими матеріалами справи, оскільки за його твердженням це було близько 00-00 годин, що майже співпадає з часом закінчення перегляду матеріалів відеозапису ВООП, яке відповідно до протоколу закінчилося о 23-15 годині. Крім того, ІТТ МВ є режимним об?єктом, має певний розпорядок роботи, тож у такий час ОСОБА_11 не могли привести ні з СІЗО м. Миколаєва, ні з суду, ні з слідчої кімнати. В такий час, до ІТТ поміщують лише щойно затриманих осіб, після проведення з ними слідчих дій. За такого, суд приймає, як допустимий доказ покази вказаних вище свідків, оскільки вони не є заінтересованими у справі особами, послідовно та об?єктивно розповіли за яких обставин бачили ОСОБА_11 . Суд не приймає доводи обвинувачення про те, що свідок ОСОБА_159 в період, що розглядається, з заявами до Вознесенського МВ УМВС не звертався, оскільки свідок пояснив, що крадіжка, що мала місце за тиждень до цього, правоохоронними органи так і не була розкрита. Відповідальності за реєстрацію чи не реєстрацію заяви про злочин свідок не несе та йому не може бути відомо, що було з його заявою після подачі її до правоохоронного органу. В таких випадках осіб, що звертаються до правоохоронних органів цікавить факт розкриття злочину та повернення викраденого майна, а не нагляд за діяльністю органу, в який вони звертаються. 
		Крім того, відсутність зафіксованих у ОСОБА_11 тілесних ушкоджень, не спростовує його тверджень про застосування відносно нього недозволених методів слідства, адже він був позбавлений можливості самостійно звернутися до відповідної медичної установи для проведення медичного обстеження, оскільки відразу після написання явки з повинною був затриманий слідчим, а вподальшому взятий під варту. В той же час, він з 15.10.2010 року, тобто ще під час досудового слідства, заявляв про те, що до написання явки з повинною його спонукали незаконні дії працівників міліції, що виразилися як у психологічному тиску так і фізичному побитті, про що був добре обізнаний слідчий Вознесенського МВ ОСОБА_61 , оскільки ОСОБА_6 заявив про це в залі суду 15.10.2010 року під час розгляду судом його подання про обрання відносно ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Був присутнім при цьому і представник Вознесенської міжрайонної прокуратури, Проте, правоохоронні органі не зробили нічого, щоб спростувати його твердження, в той час як саме вони мали можливість провести обстеження затриманої особи у відповідній медичній установі за наявності таких заяв.
		При цьому, ОСОБА_6 стверджув, що такі незаконні дії працівників міліції мали місце до написання ним явки з повинною, тобто в період 13-14 жовтня 2010 року та чітко назвав більшість прізвищ та посад осіб, які ці дії вчиняли з числа тих осіб, що входили у склад створеної слідчо-оперативної групи по розкриттю вбивства ОСОБА_10 , які офіційно у матеріалах кримінальної справи не проводили з ним ніяких слідчих дій. Втім, матеріали дослідчої перевірки №95-пр-10, містять пояснення цих осіб, які підтвердили, що спілкувалися з ОСОБА_78 по даній справі і хоча точних дат вони не називають та кожен вказує на те, що недозволених методів слідства до ОСОБА_11 не застосовував. Після 14.10.2010 року це не могло відбуватися, оскільки після написання ним явки з повиною з ним працювали лише слідчі ОСОБА_50 і ОСОБА_58 , на яких він не вказував як на осіб, що знущалися над ним. Твердження ОСОБА_11 про те, що затримали його ще 13.10.2010 року, а не 14.10.2010 року підтверджено в судовому засіданні свідком ОСОБА_330  рідною сестрою його дружини про те, що вона разом з сестрою та іншими родичами була біля міськвідділу міліції ввечері 13.10.2010 року, де на майданчику для автомобілів стояв автомобіль ОСОБА_11 , де вони чекали його до темна, але його так і не відпустили з міськвідділу. Підтвердила це і свідок ОСОБА_74  адвокат до якої 14.10.2010 року звернулася дружина ОСОБА_11 та пояснила, що її чоловіка викликали у міськвідділ учора та додому не відпустили, у зв?язку з чим вона допомагала їй писати заяву до Вознесенської міжрайонної прокуратури про зникнення чоловіка та разом з нею ходила до прокуратури. 
		При цьому, суд не може прийняти як допустимий доказ того, що ніяких незаконних дій у період про який зазначає ОСОБА_6 з ним не проводилося, довідку лікаря ОСОБА_331 від 14.10.2010 року про те, що ОСОБА_6 може утримуватися в ІТТ (том №4 а.с. 20), оскільки вона не має посилань на відсутність в нього тілесних ушкоджень. Крім того, дана довідка виготовлена не на офіційному бланку медичної установи, в якій вона видавалася, не містить жодних реквізитів цієї установи, а лише печатку лікаря в якій зазначається його прізвище, ім?я та по-батькові. Крім того, незрозумілим є те, кому та у зв?язку з чим вона видана.
		Твердження обвинувачення про те, що під час поміщення ОСОБА_11 до Миколаївського слідчого ізолятора, його оглядали лікарі та не виявили жодних тілесних ушкоджень не заслуговує на увагу, оскільки до Миколаївського слідчо ізолятора ОСОБА_11 вивезли 28.10.2010 року, тобто через дві неділі після затримання.
		Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування" від 11.02.2005 року №2 , результати перевірки заяви обвинуваченого чи підсудного про застосування щодо нього незаконних методів слідства не є обов`язковими для суду і підлягають оцінці разом з іншими доказами.
		Крім того, слід відзначити, що написання явки з повинною, допит підсудного у якості підозрюваного та відтворення обстановки і обставин події за його участю - відбувалося в дуже короткий проміжок часу, в один день  14 жовтня 2010 року. 
		Комплекс вказаних фактів однозначно свідчать про наявність інтенсивного психічного і фізичного впливу на підсудного з метою його самообмови шляхом надання зізнавальних показів і явки з повинною. 
		Не спростовують таких висновків суду наявні в матеріалах справи числені постанови Вознесенської міжрайонного прокуратури Миколаївської області, про відмову в порушенні кримінальних справ стосовно працівників Вознесенського МВ УМВС та працівників СУ УМВС України в Миколаївській області, які скасовувалися як Вознесенським міськрайонний судом так і самим прокурором. Остання від 31.05.2012 року скасована постановою Вознесенського міськрайонного суду від 23.10.2013 року, яка набула законної сили (том №7 а.с. 150-152). Таким чином, числені перевірки, що тривали починаючи з 22.10.2010 року до 31.05.2012 року, не спростували доводів підсудного. Втім, судом була призначена нова перевірка, яка проводилася вже за нормами нового КПК України 2012 року. За результатами цієї перевірки, слідчий прокуратури Миколаївської області виніс постанову від 28.01.2014 року про закриття кримінального провадження у зв?язку з відсутністю в діях працівників правоохоронних органів складів, кримінальних правопорушень (том №8 а.с. а.с. 177-185), проте, дана постанова ґрунтується на тих же доказах, що й постанова від 31.05.2012 року, які були досліджені судом в повному обсязі в судовому засіданні під час дослідження матеріалів дослідчої перевірки №95-пр-10. Вона ґрунтується на показах свідків з числа працівників міліції, власне на неправомірні дії яких вказував ОСОБА_110 , які є заінтересованими особами, так як саме вони здійснювали зібрання доказів та проведення оперативних і слідчих дій та на показах медичних працівників, які медичних обстежень ОСОБА_11 не проводили. 
		З огляду на викладене суд не може покласти в обґрунтування вироку явку з повинною і свідчення ОСОБА_11 данні ним під час допиту в якості підозрюваного та при проведенні ВООП, оскільки вони здобуті під впливом насильства. В один день  14.10.2010 року і з порушенням права на захист підсудного та на даний час відновлення цього права є не можливим у зв`язку зі стадією провадження у кримінальній справі.
		До такого висновку суд приходить, оскільки під час затримання 14.10.2010 року, ОСОБА_6 зазначив у протоколі затримання, що бажає участі захисника. (том №4 а.с. 16-17). Під час роз?яснення прав підозрюваному слідчим 14.10.2010 року, ОСОБА_6 зазначив в протоколі, що бажає участі захисника ОСОБА_51 (том №4 а.с. 21). Допит ОСОБА_11 слідчим ОСОБА_50 в якості підозрюваного 14.10.2010 року відбувався в присутності адвоката ОСОБА_51 , однак це не означає, що адвокат в цей час виконував свої професійні обов?язки захисника, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 44 КПК України, захисником є особа, яка в порядку, встановленому законом, уповноважена здійснювати захист прав і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого та надання їм необхідної юридичної допомоги при провадженні у кримінальній справі. Частинами 3, 4 ст. ст. 44 КПК України передбачено, що повноваження захисника на участь у справі підтверджується: 1) адвоката - ордером відповідного адвокатського об`єднання; 2) адвоката, який не є членом адвокатського об`єднання  угодою. Про допуск захисника до участі в справі особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор, суддя виносять постанову, а суд - ухвалу. 
		Як вбачається з Угоди від 14.10.2010 року, складеній адвокатом ОСОБА_52 в порядку ч. 3 ст. 44 КПК України (том №4 а.с. 22), гр-н ОСОБА_6 її не підписав, а відповідно ніяких взаємних прав і обов?язків, у адвоката ОСОБА_51 та ОСОБА_11 , не настало.
		Втім, згідно постанови про допуск захисника на досудовому слідстві від 14.10.2010 року, слідчий посилається на надання адвокатом ОСОБА_52 ордеру від 14.10.2010 року. (том №4 а.с. 23). Однак, такий ордер в матеріалах кримінальної справи відсутній, що приводить суд до переконання про те, що дана постанова є недопустимим доказом у справі стосовно того, що адвоката ОСОБА_51 було допущеного до участі на досудовому слідстві в порядку, встановленому законом, оскільки вона винесена на підставі документу, якого не існує.
		Судом були дослідженні пояснення слідчого ОСОБА_230 , надані слідчому прокуратури з даного питання, в яких слідчий підтвердив те, що 14.10.2010 року, адвокат ОСОБА_49 не мав при собі бланка угоди, але оскільки ОСОБА_6 погодився на нього, він допустив його до участі у слідчій дії. Втім дані дії слідчого не відповідають вимогам закону та не можуть свідчити про те, що 14.10.2010 року адвокат ОСОБА_49 надавав ОСОБА_130 правову допомогу, як його захисник. Необхідності у проведенні невідкладного допиту ОСОБА_11 не було, то ж слідчий мав можливість надати підозрюваному ОСОБА_130 та запрошеному для нього адвокату укласти договір, який би надавав адвокату процесуального становища захисника.
		Тим більше, що в той же день, 14.10.2010 року ОСОБА_78 написана заява про відмову від захисника ОСОБА_51 (том 4 а.с. 28). Дана заява не містить часу її написання, тобто до допиту чи після нього вона була написана ОСОБА_78 невідомо. Крім того, в ній не зазначено мотивів, з яких підозрюваний ОСОБА_6 відмовився від захисника. А слідчим ОСОБА_61 , всупереч вимогам ч. 2 ст. 46 КПК України, не було винесено постанови про прийняття відмови чи то про відхилення її, в якій мали зазначатися такі мотиви.
		Згідно пояснень слідчого ОСОБА_61 від 22.11.2011 року слідчому Вознесенської міжрайонної прокуратури, в даному випадку адвокат ОСОБА_49 відмовився від здійснення захисту підозрюваного ОСОБА_11 мотивуючи свою відмову "необхідністю відлучитися у сімейних обставинах". В той же час, такої підстави кримінально-процесуальне законодавство не передбачало. Частиною 8 ст. 48 КПК України, закріплено, що після допуску до участі в справі захисник - адвокат вправі відмовитися від виконання своїх обов`язків лише у випадках: 1) коли є обставини, які згідно зі ст. 61 цього Кодексу виключають його участь у справі; 2) коли він свою відмову мотивує недостатніми знаннями чи некомпетентністю. Отже, відмова допускається або у визначених законом випадках, або лише з ініціативи підозрюваного. Проте, згідно пояснень слідчого, ОСОБА_6 , ініціатором відмови приймати участь у ВООП був саме адвокат. А ОСОБА_6 , не маючи можливості вільно обирати собі захисника, погодився з тим, щоб йому запросили адвоката ОСОБА_60 
		 14.10.2010 року, при роз?ясненні підозрюваному ОСОБА_130 права на захист, останній заявив, що бажає участі захисника ОСОБА_60 (том №4 а.с. 29).
		Згідно Договору про надання послуг захисника в кримінальному процесі від 14.10.2010 року, складеному адвокатом ОСОБА_64 гр-н ОСОБА_6 (клієн  за договором) його не підписав, а відповідно ніяких взаємних прав і обов?язків, у адвоката ОСОБА_60 та у ОСОБА_11 , не настало. 
		Згідно постанови про допуск захисника до участі на досудовому слідстві від 14.10.2010 року, слідчий посилається на надання адвокатом ОСОБА_69 ордеру від 14.10.2010 року. (том №4 а.с. 31). Однак, такий ордер в матеріалах кримінальної справи відсутній, що приводить суд до переконання про те, що дана постанова є недопустимим доказом у справі стосовно того, що адвоката ОСОБА_60 було допущеного до участі на досудовому слідстві в порядку, встановленому законом та він набув процесуального статусу захисника підозрюваного ОСОБА_11 ..
		Судом були дослідженні пояснення слідчого ОСОБА_230 , надані слідчому прокуратури з даного питання, в яких слідчий підтвердив те, що 14.10.2010 року, адвокат ОСОБА_64 не мав при собі бланка угоди, але оскільки ОСОБА_6 погодився на нього, слідчий ОСОБА_58 допустив його до участі у ВООП. Втім дані дії слідчого не відповідають вимогам закону та не можуть свідчити про те, що 14.10.2010 року адвокат ОСОБА_64 надавав ОСОБА_130 правову допомогу, як його захисник.
		Слід також відзначити, що вступна частина протоколу ВООП (рукописнисного), не містить посилання на те, що участь у ВООП приймає захисник ОСОБА_64 , хоча його підпис під протоколом цієї слідчої дії наявний. В той же час, під час перегляду відеозапису ВООП, судом відзначено, що під час його закінчення, слідчий ОСОБА_332 задавав питання учасникам з приводу наявності в них доповнень, звертаючись окремо до підозрюваного, спеціалістів, понятих, інших учасників. При цьому, слідчий не звернувся до захисника і серед осіб, які були присутні при оголошенні слідчим про закінчення слідчої дії, адвоката ОСОБА_64 немає. 
		В той же час, згідно Угоди про надання адвокатської допомоги від 14.10.2010 року (том №4 а.с. 60) адвокат ОСОБА_74 мала передбачені законом повноваження на представлення інтересів ОСОБА_11 на досудовому слідстві, проте її навіть не пустили до міськвідділу, де в той час з її клієнтом проводилися слідчі дії. Самостійно відправившись до місця проведення ВООП, працівники міліції також не надали їй можливості виконати свої професійні обов?язки та відмовили у допуску до клієнта. Суд вважає, пояснення свідка ОСОБА_275 достовірними, допустимими та правдивими.
		Відповідно до ч. 2 ст. 47 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, підсудний вправі запросити собі кількох захисників. Частиною 1 ст. 47 КПК України передбачено, що захисник запрошується підозрюваним, обвинуваченим, підсудним чи засудженим, їх законними представниками, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого. Особа, що провадить дізнання, слідчий, суд зобов`язані надати затриманій особі чи особі, яка утримується під вартою, допомогу у встановленні зв`язку з захисником або з особами, які можуть запросити захисника.
		Проте, ОСОБА_130 слідчим не лише не було надано допомоги у встановленні зв?язку з захисником та з особами, які можуть запросити захисника, але й чинилися перешкоди у допуску запрошеного дружиною ОСОБА_11 захисника. Така поведінка правоохоронних органів, не тільки суперечить принципу верховенства права, а й перешкоджає забезпеченню процесуальних прав підозрюваного, зокрема, права на захист. Допуск адвокатів, що не мали повноважень та не допуск адвоката, що мала відповідні документи додатково підтверджує незаконність дій посадових осіб. 
		Крім того, підозра та обвинувачення ОСОБА_11 розпочалася з написання ним 14 жовтня 2010 року явки з повинною, в якій він зізнався у навмисному вбивстві ОСОБА_10 та детально виклав мотиви злочину та обставини за яких скоїв злочив. Суд не може розцінити цю явку з повинною як добровільне з?явлення до правоохоронного органу із зізнанням з огляду на наступне.
		Явка з повинною - це особисте, добровільне письмове чи усне повідомлення заявником органу дізнання, дізнавачу, слідчому, прокурору, судді або суду про злочин, вчинений чи підготовлюваний ним, до порушення проти нього кримінальної справи. Якщо кримінальну справу вже порушено за наявністю ознак злочину, таке повідомлення заявником має бути зроблене до винесення постанови про притягнення його як обвинуваченого. Письмова заява про явку з повинною має бути підписана заявником і посадовою особою органу дізнання, дізнавачем, слідчим або прокурором, якими прийнята заява, із зазначенням на заяві дати її прийняття.
		Як вбачається з наявної в матеріалах справи явки з повинною ОСОБА_11 від 14.10.2010 року, її відібрано в нього заступником начальника СУР Вознесенського МВ УМВС України капітаном міліції ОСОБА_333 , який всупереч вимогам ч. 4 ст. 96 КПК України, дати її прийняття не вказав.
		Крім того, згідно п. 3.1. "Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені та готуються, та примірних правил приймання, реєстрації і розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються" затвердженої наказом МВС від 14.04.2004 року №400 (була чинна станом на 14.10.2010 року), заяви і повідомлення про злочини, що вчинені або готуються, реєструються цілодобово в чергових частинах органів внутрішніх справ оперативними черговими відразу після їх надходження, що відображається в журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються. Пунктом 3.4. згаданої вище Інструкції передбачено, що при реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, у т.ч. явки з повинною, що надійшли в письмовій формі, оперативний черговий на їх лицьовому боці проставляє спеціальний штамп реєстрації заяви і повідомлення про злочин, що вчинений або готується, в якому вказано назву органу внутрішніх справ, дату реєстрації та порядковий номер реєстраційного запису і прізвище оперативного чергового.
		В той же час, на лицьовому боці явки з повиною ОСОБА_11 від 14.10.2010 року, не міститься спеціального штампу реєстрації з відповідними реєстраційними даними, що свідчить про те, що дана явка з повиною зареєстрованою не була. Окрім того, вона адресовіна начальнику Вознесенського МВ УМВС ОСОБА_334 , на ній не міститься жодної резолюції, то ж є не зрозумілим, яким чином вона опинилася у кримінальній справі, порушеній 22.08.2010 року, що перебувала в провадженні слідчого ОСОБА_335 . 
		Крім того, згідно дослідженого в судовому засіданні Журналу реєстрації відвідувачів та запрошених осіб Вознесенського МВ, підсудний ОСОБА_6 , не є зареєстрованим 14.10.2010 року, як такий що відвідував чи прийшов на запрошення до Вознесенського МВ УМВС України в Миколаївській області. Співробітник Вознесенського МВ, приймаючи явку з повинною не роз?яснив підсудному ОСОБА_130 його права не свідчити проти себе, мати захисника та користуватися правовою допомогою, а також не попередив його про кримінальну відповідальність. За такого, суд вважає неспростованими доводи підсудного про те, що заступник начальника СУР Вознесенського МВ ОСОБА_48 диктував йому явку з повинною та писав він її під тиском, оскільки в кінці написання явки з повинною наявне застереження про те, "явка написана власноруч, без фізичного і психологічного примусу", якщо вже сама по собі явка з повинною, якщо вона дійсно добровільна передбачає відсутність фізичного і психологічного тиску.
		Все вищезгадане приводить суд до переконання, що добровільного з?явлення підсудного ОСОБА_11 із зізнанням не було. Враховуючи, що вже наступного дня, коли він мав можливість побачення з захисниками, уповноваженими на надання йому правової допомоги, він відмовився від свого зізнання та заявив про застосування по відношенню до нього недозволених методів слідства, суд визнає написану ним явку з повинною не допустимим доказом його винуватості. 
		З огляду на наявність правових позицій за рішеннями Європейського суду з прав людини "Яременко проти України", "Балаклицький проти України" щодо недопустимості застосування недозволених методів слідства з боку правоохоронних органів, а також щодо незабезпечення можливості користуватися допомогою захисника та винесення обвинувальних вироків на підставі лише визнання вини підсудним.
		Так, рішенням від 03.11.2011 року (набуло статусу остаточного 03.02.2012 року) у справі "Балаклицький проти України" Європейський суд з прав людини констатував порушення пункту 1 та підпункту "с" пункту 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права на захист та права не свідчити проти себе. Відповідно до практики Європейського суду особа, щодо якої існує підозра у вчиненні нею злочину має право скористатися послугами захисника в разі, якщо органи влади виявили намір відібрати у неї пояснення щодо цього злочину. При цьому Європейський суд не зважає на те, у якому статусі (свідка, підозрюваного чи обвинуваченого) формально допитується особа. У разі, якщо особа допитується з приводу вчинення нею злочину, за практикою Європейського суду такій особі має бути забезпечено право на захист.
		 
		Вищеозначені право на захист і право не свідчити проти себе є основними складовими концепції справедливого судового розгляду. Відповідно, якщо обвинувальний висновок хоч якоюсь мірою ґрунтується на пізнавальних показаннях, які особа надала за відсутності повноважного захисника, особливо, якщо після його призначення особа від цих показань відмовилася і стверджує при цьому на не добровільність їх надання, право на захист буде непоправно порушено.
		 
		У своєму рішення від 12.06.2008 року (набуло статусу остаточного 12.09.2008 року) у справі "Яременко проти України" Європейський суд зазначив, що той факт, що зізнання у вчиненні злочину було отримано за відсутності захисника, і те, що заявник одразу відмовився від свого зізнання, коли захисник вже був присутній, свідчать про уразливість свого становища та реальну потребу у відповідній юридичній допомозі. Зважаючи на викладене у рішенні, а також на той факт, що адекватного розслідування тверджень заявника про отримання його показань у судовому розгляді не було, суд дійшов висновку, що використання таких показань на судовому розгляді порушило право заявника на мовчання та право не свідчити проти себе.
		 
		Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ними докази (параграф 34 рішення у справі "Тейксейр Кастро проти Португалії" від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі "Шабельник проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя, таємницю кореспонденції, на недоторканість житла (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
		 
		Таким чином, враховуючи, що підсудний ОСОБА_6 без забезпечення йому права на доступ до захисника, права відмовитися від надання показань та права не свідчити проти себе, написав явку з повинною, що є безумовним порушенням права особи на захист, в тому числі, відповідно до правових позицій, викладених в рішеннях Європейського суду з прав людини (справи "Гриненко проти України", "Замфереско проти України"), суд вважає його перші зізнавальні покази не є добровільними, про що підсудний повідомляв як орган досудового слідства, так і суд.
		 
		Орган досудового слідства, як на доказ провини ОСОБА_11 посилається на протокол допиту ОСОБА_11 від 14.10.2010 року слідчим ОСОБА_50 відразу ж після написання явки з повиною, з застосуванням відеозйомки в присутності адвоката ОСОБА_51 , який на думку суду, процесуального статусу захисника підозрюваного ОСОБА_11 не отримав через відсутність передбачених законом повноважень (том №4 а.с.24-27). 
		Дані свідчення підсудного ОСОБА_11 , в яких він розповів про мотиви та обставини скоєння умисного вбивства ОСОБА_10 за змістом майже не відрізняються від написаної ним незадовго до допиту явки з повинною, викладені майже в тій послідовності. 
		Проте, досліджуючи відеозапис допиту підозрюваного, судом встановлено, що зміст протоколу є трохи ширшим, ніж дійсна розповідь ОСОБА_11 , до протоколу допиту, слідчим внесені відомості, про які ОСОБА_6 не розповідав.
		Крім того, в супереч ч. 6 ст. 143 КПК України, с самого початку слідчий ставить ОСОБА_130 запитання. При цьому, ці запитання до протоколу допиту не занесені, він викладений у стилі вільної розповіді, що не відповідає побаченому судом на відеозапису. Також, при перегляді відеозапису допиту судом відзначено, що за запитання слідчого здебільшого є навідніми, а іноді і такими, що містять у собі відповідь або підказку, що приводить суд до переконання, що дані свідчення давалися підозрюваним не добровільно.
		Крім того, після закінчення допиту та роздруківки протоколу, ОСОБА_6 відмовився з ним ознайомлюватися, сказавши, що він слідкував, як слідчий писав, проте ч. 4 ст. 145 КПК України, зобов?язує слідчого представити протокол допиту для прочитання допитуваній особі. Не читав протокол і адвокат ОСОБА_253 .
		Також, при досліджені відеозапису протоколу допиту, судом встановлено переривання запису щонайменше тричі, проте застереження про таке переривання та його причини в протоколі не відображені. Час протягом якого відбувався допит зазначений в протоколі  02-02 години, не збігається з часом протягом якого відбувався його відеозапис складає 01-28 година.
		За такого, суд не може покласти в ґрунтування беззаперечної винуватості ОСОБА_11 протокол допиту його слідчим ОСОБА_50 від 14.10.2010 року та відеозапис цього допиту, оскільки при його проведенні слідчим допущені порушення вимог кримінально-процесуального законодавства, право ОСОБА_11 на захист та вони мають ряд розбіжностей.
		 
		Орган досудового слідства, як на доказ провини ОСОБА_11 посилається на протокол відтворення обстановки та обставин події з застосуванням відеозапису від 14.10.2010 року, проведене в період часу з 19-06 години до 20-55 години, що розпочалося (том №4 а.с. 32-37; 38-39; 40-57).
		Згідно ст.194 КПК України з метою перевірки результатів допиту свідка, потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого або даних, отриманих при провадженні огляду та інших слідчих дій, слідчий може виїхати на місце, і в присутності понятих, а в необхідних випадках з участю спеціаліста, свідка, потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого відтворити обстановку і умови, в яких ті чи інші події могли відбуватися в дійсності.
		Умови, з урахуванням яких проводиться відтворення обстановки та обставин події, визначаються змістом доказу, що перевіряється і не можуть бути довільно обрані слідчим, тобто при проведенні цієї слідчої дії повинні бути створені умови, аналогічні або ж максимально наближені до тих, при яких реально відбувалася подія, обставини якого або показання про який слід перевірити або уточнити.
		Перевірка зазначеного доказу на предмет його допустимості, під час судового слідства, показала наступне.
		Показуючи на місці, на яке ОСОБА_6 вказує як на таке, що залишив на ньому автомобіль, телефонував з нього ОСОБА_10 , потім викинув мобільний телефон, Ус вказує на автодорогу, що є центральною в смт. Олександрівка та навіть попри темряву через освітлення того місця фарами автомобілів видно, що відстань до тієї вулиці настільки значна, що навряд чи б туди можливо булоб докинути телефон. Проте, слідчий, не перевіряє цих можливостей ОСОБА_11 , останній лише на словах вказує в бік проїзної частини, на яку він за його ж словами викинув телефон, та той впав і розбився.
		Також слідчий запитує у ОСОБА_11 номер мобільного телефону ОСОБА_10 , який той начебто менше як за два місяці до того, знав напам?ять, а ОСОБА_6 відповідає, що вже не пам?ятає, починався на "066…", у чому суд не має змоги переконатися, оскільки органом досудового слідства в жодному документі не вказано який саме номер телефона мав загиблий, на який йому телефонували у ніч вбивства. Після цього, ОСОБА_6 вказує, що тричі телефонував загиблому, що не співпадає з кількістю викликів зафіксованих у протоколі огляду телефону (том №4 а.с. 75). Слідчий, навіть перепитує його: "точно три?", на що той стверджувально відповідає "тричі". Також слідчий задає ОСОБА_6 питання, який був телефон. Він відповідає, що сіруватий, чи старий  не знає, кольоровий чи чорно-білий  не знає, каже наче однотонний жовтуватий проте ці запитання слідчого не відображенині у протоколах ВООП.
		Після того, як ОСОБА_6 показав, де залишив автомобіль, викинув телефон, а потім залишив і частини обрізу, відеозйомка призупиняється. Відновлюється відеозйомка, вже коли ОСОБА_6 стоїть на подвір?ї та зі сторони двору вказує на хвіртку через яку заходив. В друкованому протоколі ВООП вказано, що ОСОБА_6 вказує, що зайшов через хвіртку (вказує рукою на хвіртку в воротах), зайшов у хвіртку та пішов по алеї. Однак, на відеозапису у хвіртку він не заходить, запис починається вже коли останній стоїть на подвір?ї. Таким чином, на ВООП не знайшло відображення те, як ОСОБА_6 йшов з місця, де залишив машину, як вночі визначив будинок, як відчиняв хвіртку та заходив у двір.
		Потім ОСОБА_6 показує, як пішов до будинку, розповідає, що ходив по кімнатах та нікого не було. На відеозйомці, в будинок він не заходить, а лише стоїть на порозі, де розповідає, як він оглядав будинок. Потім показує, як йшов до приміщення літньої кухні, як зачіпився за поріг, де стояв, показує за допомогою металевою лопатки, як тримав обріз, в якій руці тримав ліхтарик та як робив постріли, падав та куди падали уламки обрізу. При цьому, своє місце розташування показує навмання, бо на момент проведення ВООП в кімнаті вже немає ані ліжка, ані інших меблів розповідаає, що стволи були направленні на обличчя ОСОБА_10 , який спав на ліжку. Рук та ніг його не бачив, бо той був накритий ковдрою. Показує як відшатнувся від собаки та осів на підлогу. На цім ВООП закінчено. Він не показує ні як виходить з будинку, ні як виходить з двору, ні як йде від будинку до автомобіля. Однак в рукописному тексті ВООП все це досить докладно описане, навіть як приїхав додому та закотив машину у двір. 
		Крім того, з показань свідків ОСОБА_13 судом встановлено, що хвіртка у них завжди була зачинена з середини на зачіпку, що собака ніколи не спала на ліжку, бо ОСОБА_10 їй не дозволяв, що на ліжку зліва спала вона.
		 
		Більше того, висновком експертів №435 від 20.03.2014 року комплексної судово-медичної балістичної експертизи (том №7 а.с. 193-241) встановлено, що зважаючи на характеристики вогнепальних ушкоджень на тілі гр-на ОСОБА_10 - вхідна вогнепальна рана №1 на передній поверхні шиї в 148 см. від підошовної поверхні стоп, нижче щитовидного хряща і незначно праворуч (умовна нумерація ран згідно висновку експерта №225 від 23.08.2010 року), невизначеної форми з нерівним, місцями рваним краєм, що утворився в результаті дії порохових газів, свідчить про те, що вищевказане пошкодження утворилося в результаті пострілу практично в упор, тобто з відстані, що обчислюється міліметрами-сантиметрами; вхідна вогнепальна рана №3 на правій бічній поверхні грудної клітини в 119,5 см. від підошовної поверхні стоп і в 19,5 см. від мечоподібного відростка праворуч, розмірами 4,8 x 4,1 см., наявність в рановому каналі паперового пижа, ущільнювальних прокладок, що свідчить про те, що постріл в область печінки був зроблений з близької відстані (в межах компактної дії дробового заряду), що обчислюється сантиметрами), комісія експертів прийшла до висновку, що вогнепальне пошкодження на шиї і вогнепальне пошкодження грудної клітини в області печінки гр-на ОСОБА_10 були здійснені з різної відстані .
		Враховуючи вищевикладене, комісія експертів прийшла до висновку про те, що зазначені вогнепальні пошкодження, виявлені при дослідженні трупа гр-на ОСОБА_10 , не могли утворитися при практично одночасному пострілі з обох стволів обрізу, як на це вказував гр-н ОСОБА_6 під час досудового слідства.
		Враховуючи напрямки ранових каналів (знизу-вгору, справа-наліво, спереду-назад), комісія експертів прийшла до висновку, що стрілявший у момент здійснення пострілів перебував дещо праворуч від гр-на ОСОБА_10 . Таким чином, було зроблено висновок, що стрілявший у момент здійснення пострілу в область печінки потерпілого знаходився біля входу в кімнату ліворуч від ліжка (виходячи з схеми опису місця події, якщо стояти обличчям до північної стіни) .
		Також зроблено висновок, що при заподіянні вогнепальної пошкодження грудної клітини в області печінки гр-н ОСОБА_10 , найімовірніше, перебував у вертикальному положенні щодо стрілявшого, про що свідчить напрямок ранового каналу (знизу-вгору, справа-наліво, спереду-назад). Таким чином, в момент заподіяння вогнепальної пошкодження грудної клітини в області печінки дульний зріз ствола був направлений під значним кутом до поверхні тіла гр-на ОСОБА_10 (відповідно напрямкам ранового каналу); встановити точну величину цього кута (у градусах) не представляється можливим.
		Виходячи з напрямку ранового каналу тулуба, зроблено висновок, що стрілявший знаходився по відношенню до потерпілого в "нетиповому" положенні (наприклад , сидячи "навпочипки", з упором на коліно і т.п.).
		Беручи до уваги дані огляду місця події (" ..... з місця події вилучено до Вознесенського МРВ УМВС "... п. 8. кулька з сірого металу діаметром 3,5 см. - 2 шт., а також зі стіни - 9 шт., що були в осипу розміром 40 х 17 см., по висоті - 35 см. від підлоги та 22 см. від дальнього кута..."), напрям ранового каналу наскрізного вогнепального пошкодження шиї (знизу-вгору, справа-наліво, спереду-назад), комісія експертів зробила висновок, що в момент заподіяння вогнепального ушкодження тіло гр-на ОСОБА_10 знаходилося в положенні лежачи, дещо на правому боці, тобто не в положенні напівсидячи, як це було визначено при спробі відтворення положення гр-на  ОСОБА_10 під час огляду місця події. Це додатково підтверджується відстанню від підлоги до нижнього краю пробоїн від осипу дробу на стіні (35 см.). Таким чином, взаєморозташування потерпілого і дульного зрізу ствола зброї, з якої були заподіяні поранення ОСОБА_10 , істотно змінювалися: у момент здійснення другого пострілу (в область шиї потерпілого) дульний зріз ствола був направлений в область передньої поверхні шиї потерпілого, більше справа, і знаходився на відстані, обчислюваної міліметрами-сантиметрами, від поверхні шиї, що пошкоджувалася. 
		Суд приймає цей висновок як належний і допустимий доказ, оскільки експертиза проведена комісією фахівців в галузі судової медицини, які мають значний досвід роботи та наукові звання. 
		Посилання стороною обвинувачення на те, що даний висновок експертизи суперечить висновку судово-медичного експерта Вознесенського відділення СМЕ є безпідставним, оскільки висновок експерта №225, не розкриває питань щодо місця розташування загиблого і стріляючого, дистанції пострілу, механізму та локалізації пошкоджень, механізму утворення саден тощо. При проведенні експертизи №435 експертами використовувалися данні отримані експертом ОСОБА_140 в результаті розтину тіла ОСОБА_10 та матеріали кримінальної справи вцілому. За таких обставин суд вважає, що висновок №435 доповнює висновок №225 та дає відповіді на ті питання, які до проведення цієї експертизи органом досудового слідства встановлені не були.
		При цьому, свідчення данні в судовому засіданні експертами ОСОБА_336 та ОСОБА_142 майже не суперечать висновкам експертів Одеського обласного бюро СМЕ. 
		 
		Аналіз даної слідчої дії показав, що проведене 14.10.2010 року відтворення обстановки і обставин події не може розцінюватися судом як доказ провини ОСОБА_11 у вбивстві ОСОБА_10 оскільки воно не було проведе у відповідності з тими умовами та обставинами, що могли відбуватися в реальності, дії ОСОБА_11 не були послідовними та не відповідали його попереднім поясненням. 
		 
		Більш того, в ході судового слідства, безперечно встановлено, що свідчення ОСОБА_11 органом досудового слідства були отримані в результаті застосування до нього з боку співробітників міліції фізичного та психологічного насильства, порушення його права на захист.
		 
		Таким чином, суд вважає, що відтворення обстановки і обставин події від 14.10.2010 року органом досудового слідства було проведено з грубими порушеннями зазначених вище норм чинного кримінально-процесуального законодавства, тому суд не визнає його результати допустимим доказом по справі .
		При цьому, суд критично ставиться до показань свідка ОСОБА_257  який був понятим при проведенні ВООП, оскільки на даний час він пам?ятає лише стислий переказ тих обставин справи про які розповідав ОСОБА_6 та вказує на те, що тиск до нього не застосовувався, проте подробиці пов?язаних власне з його участю в цій процесуальній дії не пам?ятає.
		Судом були оголошені покази дані ним на досудовому слідстві (том №4 а.с. 120-123), в яких він детально розповідав та цитував навіть норми статей закону, які слідчий роз?яснював йому як понятому, але в суді, прослухавши свої покази, відповісти на запитання не зміг.
		Також суд критично розцінює покази свідка ОСОБА_132 , які він давав на досудовому слідстві, оголошені в судовому засіданні (том №4 а.с. 116-119), оскільки вони слово в слово ідентичні показам свідка ОСОБА_257 на досудовому слідстві, візуально в них співпадають навіть абзаци, строчки яких починаються і закінчуються одними і тими ж словами.
		 
		На думку сторони обвинувачення беззаперечним доказом винуватості ОСОБА_11 є протокол огляду місця події від 22.08.2010 року, в ході якого було вилучене ців?є від рушниці (том №1 а.с. 3-32). Проте погодитися з такими твердженнями неможливо.
		Огляд місця події розпочато о 04 годині 30 хвилин 22.08.2010 року, в той час виклик працівників міліції співмешканкою загиблого ОСОБА_10 був зроблений о 04-40 годині. Це зафіксовано у рапорті чергового ОСОБА_173 (том №1 а.с. 2). Також судом було досліджено Журнал реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчиненні або готуються Вознесенського МВ УМВС від 15.08.2010 року, згідно запису в якому виклик також зафіксовано о 04-40 годині.
		При цьому, суд критично ставиться до свідчень свідка ОСОБА_173 в тій частині, що він спочатку направив на місце пригоди слідчо-оперативну групи, а вже коли слідчий йому підтвердив факт вчинення злочину, зафіксував виклик та почав повідомляти обласне управління. 
		Згідно п. 3.1. "Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені та готуються, та примірних правил приймання, реєстрації і розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються" затвердженої наказом МВС від 14.04.2004 року №400 (була чинна станом на 14.10.2010 року), заяви і повідомлення про злочини, що вчинені або готуються, реєструються цілодобово в чергових частинах органів внутрішніх справ оперативними черговими відразу після їх надходження, що відображається в журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, а також на персональній електронно-обчислювальній машині (ПЕОМ) шляхом введення до автоматизованої інформаційно-пошукової системи (АІПС) "ФАКТ".
		Як пояснив в судовому засіданні свідок ОСОБА_141 автоматичне фіксування викликів звіряється з записами в журналі працівниками УМВС України в Миколаївській області та якщо виявляють невідповідності, то притягують до відповідальності. Втім, після 22.08.2010 року, такі звірки робилися, але зауважень до нього не було. Враховуючи, що автоматично зафіксований запис виклику дослідити вже не надається можливим через його знищення, суд бере за основу покази свідка ОСОБА_173 про відсутність до нього зауважень щодо невідповідностей записів в журналі та автоматично зафіксованих викликів, а також те, що в його рапорті виклик зафіксований саме ОСОБА_13 , чітко зазначена адреса, підстава виклику та дані про загиблого.
		Тому суд вважає, що такий виклик мав місце саме о 04-40 годині 22.08.2010 року.
		 
		Огляд місця події проводив слідчий Вознесенського МВ УМВС ОСОБА_133 , який в судовому засіданні пояснив, що починаючи огляд місця події подивився на годинник, який показував 04-30 годину.
		В той же час, з його слів, приїхав до місця події дуже стомлений, чим почав огляд подвір?я та фасаду ще до приїзду працівників СУ та експертів, а коли ті приїхали виконував лише функцію писаря, як вилучалися речові докази не бачив, їх вилучали експерти та передавали його вже у впакованому вигляді, а він лише писав бирки. Однак, це протирічить вимогам ст.ст. 190, 191 КПК України, оскільки огляд має проводитися саме слідчим. Відповідно до ч. 3 ст. 191 КПК України, огляд предметів і документів, вилучених під час огляду місця події, слідчий проводить на місці події. З цього слідує, що провести їх огляд на місці події, пред?явити їх понятим слідчий вже не мав змоги. При цьому, зазначив в протоколі, що всі речові докази впаковано у полімерні та паперові пакупки, хоча добре пам?ятає, що скляна баночка з запаховим слідом була. Однак, як той запаховий слід вилучався експертом-біологом не бачив.
		Також слід зазначити, що відповідно до ст. 195 КПК України, в протоколі огляду зазначаються підстави для проведення цих дій, описують все, що було виявлено в тій послідовності, в якій це відбувалося, і в тому саме вигляді, в якому спостерігалось під час проведення дії. 
		Як вбачається з протоколу ОМП (том №1 а.с. 7) з місця події вилучено п. 6. ців?є рушниці з номером 8649-66; п. 9  запаховий слід з ців?я. В той же час, вилучити запаховий слід з ців?я, яке вилучене та впаковане раніше вже було неможливим. Більш того, з кімнати речових доказів для огляду в судовому засіданні надане ців?є, яке має маркувальне позначення 28649-66. що ставить під сумнів, чи саме досліджене судом ців?є було вилучене.
		Крім того, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_171 , який згідно протоколу ОМП був понятим пояснив в судовому засіданні, що на місці події нічого не бачив, близько 09-00 години 22.08.2010 року заходив до будинку разом з сусідом, щоб подивитися на ОСОБА_10 , але працівники міліції вигнали їх на вулицю. В кімнаті, де знаходився труп, працівники міліції при ньому нічого не знайшли, йому нічого не показували. Що таке ців?є йому не відомо, при ньому дріб, пижі, запаховий слід не вилучали. Оглянувши свої підписи в протоколі ОМП підтвердив, що вони виконані ним, але по тексту підпис не ставив, коли розписувався, то перед підписом ще було порожнє місце. Його свідчення підтвердила в судовому засіданні і свідок ОСОБА_337 , яка фактично знаходилася на місці події близько до 09-00 години, але понятих не бачила. 
		Під час дослідження письмових доказів у справі судом встановлено, що в ході досудового слідства було проведено судово-біологічну імунологічну експертизу, для проведення якої надавалися два фрагменти марлевої серветки в двох паперових пакунках з написами: "змив речовини бурого кольору (змив з підлоги)"; "змив речовини бурого кольору (змив із стіни)" (том №2 а.с. 25-33). Проте, протокол ОМП не містить відомостей про вилучення з місця події змиву речовини бурого кольору з підлоги. Як не містить відомостей і про вилучення мобільного телефону "Самсунг", що належав загиблому ОСОБА_10 який оглядався в приміщенні Вознесенського МВ УМВС України 24.08.2010 року (том №1 а.с. 75-77), про вилучення документів на будинок, які поверталися слідчим потерпілому ОСОБА_7 під розписку (том №1 а.с. 109)
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_168  фельдшер бригади швидкої медичної допомоги, який 22.10.2010 року виїздив в смт. Олександрівку на виклик пояснив, що близько 30-40 хвилин знаходився у кімнаті чекаючи приїзду працівників міліції, де присів навпочіпки та побачив під ліжком ближче до середини ліжка на відстані 30-50 сантиметрів від бокового краю ліжка ців?є. Оглянувши фототаблицю до протоколу огляду місця події (фото №25) свідок пояснив, що ців?є знаходилося не у зафіксованому на фототаблиці місці, а під ліжком так, що стоячи у кімнаті чи входячи у кімнату, візуально його неможливо було побачити. Коли приїхали працівники міліції, він вказав їм на ців?є. В той час, як згідно протоколу огляду місця події "на підлозі з лівої від ліжка біля передньої частини, на відстані 0,45 см. від угла дверного пройому лежить ців?є від мисливської рушниці внутрішньою частиною вверх".
		При таких грубих порушення, суд вважає достовірними та допустимими пояснення експерта ОСОБА_322 та висновки експертизи №435 про те, що загиблий ОСОБА_10 не міг отримати такі вогнепальні поранення при положенні, як його було виявлено та зафіксовано при ОМП, а оскільки обидва вогнепальних поранення були несумісними з життям, ймовірно його переміщували інші особи.
		За таких грубих порушень, що містить протокол огляду місця події від 22.08.2010 року, суд беззаперечно визнає його недопустимим доказом, а вилучені під час огляду місця події речові докази недопустимими доказами у даній кримінальній справі, оскільки при їх вилученні вони не були оглянуті ні слідчим, ні понятими
		Сторона обвинувачення посилається також на те, що протокол огляду мобільного телефону "Самсунг", що належав загиблому ОСОБА_10 , в ході огляду якого виявлено 4-ри дзвінки з номеру телефону НОМЕР_14 , останній о 02-10 годині 22.08.2010 року, доводить винуватість ОСОБА_11 .
		Проте суд, з таким погодитися не може, оскільки ОСОБА_6 в своїх поясненнях у якості підозрюваного та в ході ВООП 14.10.2010 року вказував, що тричі телефонував на номер телефону загиблого, а не 4-ри рази як це виявлено слідчим при огляді розділу СМС. Крім того, ОСОБА_6 вказував, що був збій зв?язку, за якого неможливо, щоб відбулися виклики.
		Окрім того, при огляді телефону, слідчим не встановлено, який саме номер телефону мав загиблий ОСОБА_10 . Також судом встановлено, що даний телефон не був вилучений ні під час проведення ОМП, ні під час проведення додаткового ОМП 22.08.2010 року, ні окремим протоколом вилучення предметів, тобто під час його вилучення у будинку АДРЕСА_2 , був порушений порядок вилучення предмета, оскільки його огляд, у встановленому законом порядку проведений не був.
		У зв`язку з цим, суд визнає недопустимим доказом у даній кримінальній справі, як сам мобільний телефон "Самсунг" так і протокол його огляду від 24.08.2010 року, оскільки вилучення предмету огляду відбулося з грубим порушенням закону.
		 
		Також одним із доказів винуватості ОСОБА_11 є висновок експерта №56 від 24.09.2010 року, старшого експерта сектору імунологічних, цитологічних, одорологічних досліджень та дослідження волосся, відділу спеціальних видів досліджень НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_206 , який провів одорологічне дослідження та встановив, що у запаховому сліді, вилученому з ців?я рушниці, при огляді місця події за фактом вбивства ОСОБА_10 , є слабкий запах людини, який може бути використаний для подальшої ідентифікації особи. (том №2 а.с. 100-104).
		За матеріалами справи, запаховий слід був вилучений з ців?я виявленому в ході ОМП, а саме в кімнаті, де було знайдено труп ОСОБА_10 . Як вже зазначалося вище, слідчий, що проводив ОМП не бачив як експерт-біолог вилучав запаховий слід, він був переданий йому вже начебто в банці з биркою, а він лише ставив свій підпис та передавав на підпис понятим. При цьому, як вже вказувалося вище, свідок ОСОБА_181 , що зазначений в протоколі огляду місця події як понятий та на прохання працівника міліції підписав протокол ОМП не тільки не бачив, як вилучався запаховий слід, а й не знає, що таке ців?є, його вилучення також не бачив. Отже суд визнає, що при відібранні запахового зразка були порушені норми кримінального процесуального законодавства.
		Крім того, пунктом 6 протоколу ОМП вилучене  ців?є рушниці з номером 8649-66; пунктом 9  запаховий слід з ців?я, що є порушенням ст.ст 191, 195 КПК України, оскільки слідчий мав описувати все, що було виявлено, в тій послідовності, в якій це відбувалося, і в тому саме вигляді в якому спостерігалося. 
		Окрім того, з моменту ймовірного залишення злочинцем цього ців?я, до моменту приїзду експерта-біолога з м. Миколаєва, пройшов значний проміжок часу. В кімнаті знаходився на протязі 30-40 хвилин фельдшер швидкої допомоги ОСОБА_168 , ходили свідок ОСОБА_13 , слідчий  ОСОБА_133 та експерт ОСОБА_338 . Також свідок ОСОБА_13 пояснила, що коли вона зайшла в кімнату за мобільним телефоном, там стояв розсіяний дим та відчувався запах гарі. За таких обставин, суд не може прийняти до уваги пояснення експерта ОСОБА_216 про те, що при відсутності поту і крові на слідоносії міг зберегтися запах, оскільки він сам пояснив, що запаховий слід  це летючі молекул та при наявності запаху гарі у кімнаті запахи б змішалися. Але при дослідженні, на наявність на ців?ї запаху людини, він не виявив жодних перешкод. З огляду на те, що ні понятий, ні сам слідчий не бачили процесу виявлення запахового сліду, суд ставить під сумнім походження запахового сліду саме з ців?я, вилученого при ОМП 22.08.2010 року.
		Окрім того, суд ставить під сумнів висновок одорологічної експертизи і те, що на ців?ї рушниці, вилученій при огляді місця події не виявлено ні відбитків пальців, ні слідів поту, ні крові, ні будь яких інших слідів, які б могли лишити запаховий слід. Це підтверджується висновком спеціаліста №281-"б" від 25.08.2010 року, який провів судово-біологічне дослідження та прийшов до висновку, що на представленому цив?ї, слідів поту та крові не виявлено (том №1 а.с. 64-67) та висновком комплексної судової цитологічної молекулярно-генетичної експертизи №20-1253 від 03.11.2010 року (том №2 а.с. 165-168), проведеній по ДНК-профілю змивів з цив?я рушниці, відповідно до висновку якої  слідів крові та поту на ців?ї не вилучено. На цівці було виявлено лише нитку, походження якої так і не встановлено. Втім, в залежності від структури цієї нітки, вона могла внести домішки у запаховий слід. 
		Також, обвинувачення як доказ вини ОСОБА_11 надає висновок експерта №64 від 22.10.2010 року (том №2 а.с. 179) в якому вказано, що запах людини в запаховому сліді, вилученому з цівки рушниці, при огляді місця події за фактом вбивства ОСОБА_10 , ідентичний індивідуальному запаховому зразку ОСОБА_11 . 
		Втім даний висновок також викликає сумніви у суду з огляду на те, що запаховий слід у ОСОБА_11 відбирав старший слідчий по ОВД ОСОБА_58 , в приміщенні СВ Вознесенського МВ УМВС, в присутності понятих ОСОБА_276 , ОСОБА_339 . При цьому, згідно змісту протоколу з участю залученого у якості спеціаліста експерта НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_340 про відібрання експериментальних зразків він містить підписи понятих, підпис підсудного ОСОБА_11 та слідчого ОСОБА_263 . Підпис спеціаліста ОСОБА_340 в ньому відсутній, що ставить під сумнів правильність відібрання експертного зразка у ОСОБА_11 (том №4 а.с. 68). Адвокат при цьому присутній не був. Також, згідно опису процесу відібрання запахового зразка ОСОБА_11 фланелева ветош, яку ОСОБА_6 тримав на зап?яст?ї пів-години не була завернута у алюміневу фольгу.
		Наука про запахи є досить складною, потребує спеціальних знань методів вилучення, упакування та збереження запахової інформації. З огляду на це, відібрання запахового зразка у ОСОБА_11 ставить під сумнів достовірність результатів експертизи.
		Крім того, як пояснив експерт ОСОБА_144 в судовому засіданні, дослідження проводилося в два етапи, під час першого пуску собак обидві собаки позначили запаховий слід ОСОБА_11 , а на другому етапі одна собака позначила, друга  не позначила жодного. Проте, експерт надає безумовний висновок про те, що запаховий слід з ців?я ідентичний запаховому зразку ОСОБА_11 . На думку суду, це не є вірним, оскільки в даному випадку мала місце похибка.
		При цьому, суд бере до уваги доводи сторони захисту про те, що при проведенні даних одорологічних досліджень експертом використовувалась література, яка не входить до затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 30.07.2010 року №1722/5 "Переліку науково-технічної та довідкової літератури, що має використовуватися при проведенні експертиз молекулярно-генетичної ідентифікації", що атестована та рекомендована для використання під час проведення експертиз молекулярно-генетичної ідентифікації, в тому числі і при проведенні одорологічних досліджень, за якими одорологічні дослідження повинні проводитися за участю не менше 3-4 собак-детекторів, супроводжуватися фото чи відеофіксацією, проводитися не лише експертом, який наділений правом проведення одорологічних досліджень, а й спеціалістом-кінологом, який окремо готує собак. 
		За таких обставин, враховуючи порушення порядку вилучення запахових слідів як в першому випадку, так і в другому, а також те, що запахові зразки вилучені з ців?я та у підсудного ОСОБА_11 не долучені до справи в якості речових доказів, внаслідок чого вони позбавляються доказової сили, суд визнає висновок експерта №56 від 24.09.2010 року та висновок експерта №64 від 22.10.2010 року  недопустимими доказами.
		Як доказ винуватості підсудного ОСОБА_11 обвинувачення надає протокол відтворення обстановки та обставин події за участю свідка ОСОБА_13 від 21.09.2010 року (том №3 а.с. 14-32). Свідок стверджує, що ОСОБА_10 до того як пролунали постріли до когось гучно говорив "виключи світло", "виключи світло" та як вона вважає, він розмовляв з тією людиною, що світила. В той же час ОСОБА_6 , у своїх зізнавальних показах на досудовому слідстві розповідав, що ОСОБА_10 спав, був накритим ковдрою по шию та він світив йому ліхтариком в обличчя. Стверджувально казати про те, що  ОСОБА_6 та ОСОБА_13 однаково вказали місце з якого йшло світло неможливо, т.я. при проведенні ВООП не були зроблені відповідні заміри. Окрім того, ОСОБА_6 на ВООП вказував на те, що світив прямо в обличчя ОСОБА_10 , а не в районі розташування ОСОБА_13 , а на місці де знаходилася ОСОБА_13 взагалі бачив собаку, яка спала головою на животі ОСОБА_10 . В судовому засіданні свідок пояснила, що ОСОБА_10 не любив тварин та не дозволяв собаці навіть заходити у кухню. Окрім того, свідок ОСОБА_13 пояснила, що в кімнаті нікого не бачила, ніякого шуму не чула, щоб пересувалися якісь силуети також не бачила. Це ні в якій мірі не підтверджує показів ОСОБА_11 на ВООП, оскільки останній пояснював, що наробив шуму коли заходив та зачепився за шторку, потім падав в кімнаті на підлогу, потім збирав в оберемок частину від обрізу та вибігав з приміщення, що мало б наробити шуму. До того ж, враховуючи, що всі ці події мали відбувати у кімнаті, де знаходилася свідок, вона не могла нічого не чути та не бачити.
		 
		 
		Окрім того, протокол ВООП за участю свідка ОСОБА_13 не підписаний всіма учасниками слідчої дії.
		Протокол впізнання особи по фотознімкам від 13.10.2010 року  є недопустимим доказом з огляду на те, що впізнання по фотознімкам проводилося в смт. Доманівка в салоні автомобіля на якому приїхали до неї працівники міліції та при цьому не були присутні поняті, яких вже потім на вулиці працівники міліції попросили підписати протокол, що є грубим порушення порушенням вимог ст.ст. 127, 274 КПК України. При цьому, свідок ОСОБА_341 пояснила, що вона впізнала чоловіка під №3, фото якого було останнім в ряду. Проте, в протоколі пред?явлення фотознімків для впізнання (том №4 а.с. 4) від 13.10.2010 року, наявні чотири фотознімки осіб і останнім в ряду є не ОСОБА_110 . Згідно змісту цього протоколу, свідок ОСОБА_13 впізнала чоловіка під №3 та пояснила, що цей чоловік за дві неділі до вбивства приходив до них додому, щоб зайняти гроші у ОСОБА_10 . При цьому, всупереч вимогам ст. 174 ч. 4 КПК України, свідок не пояснила за якими саме ознаками вона його впізнала. Окрім того, на даний час свідок ОСОБА_13 не стверджує, що особа, яку вона впізнала по фотознімках  є підсудний ОСОБА_110 .
		Окрім того, окремої уваги заслуговує те, що зі слів свідка ОСОБА_13 загиблий ОСОБА_10 21.08.2010 року на протязі всього дня з кимось спілкувався по телефону. Проте, оглядаючи належний йому телефон, слідчий ОСОБА_50 встановив, що у розділі вхідні, вихідні та пропущені дзвінки, ніяких записів немає.
		 Інкримінований підсудному ОСОБА_130 мотив вчинення злочину  злоба на загиблого через те, що той у 1990 роках, ще до його одруження зґвалтував його дружину також не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні. Сам потерпілий ОСОБА_7 стверджує, що його брат не ґвалтував дружини ОСОБА_11 . Підтвердили це в судовому засіданні і свідки ОСОБА_123 , ОСОБА_342 , ОСОБА_343 . Лише одна свідок ОСОБА_103 вказала на те, що їй відомо про зґвалтування ОСОБА_10 дружини ОСОБА_11 від неї самої, проте вказала, що безпосереднім свідком цього не була. Втім суд розцінює свідчення свідка ОСОБА_344 критично, оскільки вона є дружиною потерпілого ОСОБА_10 та стверджує протилежне.
		Наявність між дружиною ОСОБА_11 та загиблим ОСОБА_10 інтимних стосунків у 1990-х роках, коли ще ОСОБА_75 не була одружена з підсудним, які підтвердили в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_10 , якому це відомо зі слів брата, а також свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_123 , яким відомо це зі слів ОСОБА_75 спростовуються показами більш близьких для ОСОБА_75 людей  рідною сестрою ОСОБА_330 та подругою, з якою остання спілкується майже все життя  ОСОБА_345 . Втім такі стосунки, якщо вони і мали місце 20-ть років тому, не є приводом для ревнощів аж до вбивства. Жоден із свідків, представлених як стороною обвинувачення так і стороною захисту не вказав на те, що ОСОБА_75 мала інтимні стосунки з загиблим ОСОБА_10 вже після одруження з ОСОБА_79 .
		Факт існування між ОСОБА_78 неприязнених відносин також не підтверджений жодним із свідків та й сам потерпілий ОСОБА_7 вказав, що між ними взагалі не було ніяких відносин, вони не спілкувалися взагалі. За такого, суд вважає спростованим те, що ОСОБА_10 звертався до ОСОБА_11 з приводу ремонту обрізу, адже обріз належить до вогнепальної зброї обіг якої в Україні заборонений, тож є нерозумним показувати її наявність малознайомій людині.
		Між тим, покази потерпілого ОСОБА_7 про те, що незадовго до вбивства ОСОБА_6 приїздив до його брата і що той так і не зрозумів, чому він приїздив, суд не може розцінювати об?єктивно, оскільки останній не пам?ятає коли саме це було, тому суд позбавлений можливості об?єктивно це перевірити. 
		Обвинувачення підсудного ОСОБА_11 у викраденні мобільного телефону потерпілого ОСОБА_8 ґрунтується виключного на його явці з повинною та первинних показах під час допиту його у якості підозрюваного слідчим ОСОБА_61 та під час проведення за його участю ВООП, які не слід розглядати окремо один від одного. Дані докази отримані органом слідства в один день 14.10.2010 року, коли до ОСОБА_11 застосовувалися недозволені методи слідства  побиття, погрози, приниження людської гідності та грубо порушувалося його право на захист.
		Згідно протоколу усної заяви про злочин від 05.01.2011 року потерпілий ОСОБА_8 вказав, що 21.08.2010 року перебував у барі "Ріо". В цей час ОСОБА_6 скориставшись тим,, що він та його товариші були у стані алкогольного сп??яніння, таємно викрав його мобільний телефон "Нокіа 1110", вартістю 115 гривень, чим заподіяв йому матеріальну шкоду. Дана заява не зареєстрована в Журналі реєстрації заяв про злочини, що вчинені та готуються. Втім, потерпілий ОСОБА_8 в судовому засіданні, цієї заяви не підтримав пояснивши, що він не бачив, щоб ОСОБА_6 викрав його мобільний телефон.
		Свідки ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_114 , ОСОБА_346 , ОСОБА_347 та ОСОБА_111 також не вказали на ОСОБА_11 як на особу, що викрала мобільний телефон потерпілого ОСОБА_8 . Свідки ОСОБА_114 та ОСОБА_348 навіть спростували спосіб, на який ОСОБА_6 вказував у своїх визнавальних показав пояснивши, що ОСОБА_6 21.08.2010 року на мототреці та у барі "Ріо" був у світлих брюках та сандалях на босі ноги, без шкарпеток. То ж викрасти мобільний телефон, поклавши його у шкарпетку, ОСОБА_6 не міг. Таким чином, обвинувачення підсудного ОСОБА_11 у таємному викраденні чужого майна ґрунтується лише на факті зникнення у потерпілого ОСОБА_8 мобільного телефону.
		Окрім того, під час огляду місця події в смт. Олександрівка Вознесенського району, у місці безпосереднього вчинення злочину, не виявлено жодного допустимого доказу, що вказував би на перебування там ОСОБА_11 .
		Під час проведення трьох обшуків за місцем проживання підсудного ОСОБА_11 , в тому числі і з застосуванням спеціального засобу  металошукача, не виявлено жодного доказу, який би вказував, що саме ОСОБА_6 викрав мобільний телефон потерпілого ОСОБА_8 та навмисно протиправно позбавив життя ОСОБА_10 . Як пояснила в судовому засіданні свідок ОСОБА_158 , працівники міліції обшукували могили батьків підсудного та загиблого ОСОБА_10 , розривали в тих місцях, це щось показував металошукач, проте ніяких доказів не знайшли.
		Серед вилучених за місцем проживання підсудного мобільних телефонів, потерпілий ОСОБА_8 не впізнав мобільного телефону, що належав би йому. На одязі підсудного, що вилучався  а саме не було знайдено слідів злочину, в його домоволодінні не виявлено жодного доказу тому, що він виготовляє саморобні патрони чи ремонтує зброю. 
		Таким чином, підстави затримання ОСОБА_11 14.10.2010 року, а саме  "в його житлі буде виявлено явні сліди злочину, на підозрюваному виявлені сліди злочину", як під час досудового слідства, так і під час судового розгляду свого підтвердження не знайшли.
		Отже, суд приходить до висновку, що сукупність наданих стороною обвинувачення доказів через комплекс описаних вище обставин прямо не доводить вини підсудного ОСОБА_11 у скоєнні інкримінованих йому злочинів. Обвинувачення ґрунтується на доказах здобутих незаконним шляхом та на припущеннях. Можливості зібрання додаткових доказів у справі вичерпані.
		Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України, ст. ст. 323, 327 КПК України 1960 р., роз`яснень, які містяться в п.п. 17, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про виконання судами законодавства і Постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку" № 5 від 29.06.1990 року (з наступними змінами), в основу вироку можуть бути покладені лише достовірні докази, досліджені у судовому засіданні. При постановленні вироку суд, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок. 
		На підставі викладеного, суд вважає, що підсудний ОСОБА_6 підлягає виправданню.
		Відповідно до ч. 2 ст. 328 КПК України, при виправданні підсудного через недоведення його участі у вчиненні злочину або при відсутності події злочину суд відмовляє в цивільному позові.
		У відповідності до ст. 93 КПК України, судові витрати, які складаються з затрат на проведення судових експертиз в сумі 18 802,94 грн. належить віднести на рахунок держави.
		Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України (1960 року) суд, - 
		ЗАСУДИВ :
		  ОСОБА_9 за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 115 КК України - визнати невинуватим та по суду виправдати, у зв`язку з недоведеністю його участі у вчиненні даних злочинів.
		 
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_11 у вигляді підписки про невиїзд, залишити без змін - до набрання вироком суду законної сили.
		 
		В задоволенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної шкоди розміром 115,00 гривень  відмовити.
		 
		Зняти арешт з майна, що належить ОСОБА_6 , а саме: меблева стінка, стіл, меблева шафа, автомобіль "CHEVROLET AVEO SF69Y" державний номер НОМЕР_2 (додаток технічний паспорт ВЕС 060940 від 02.10.2008 року) (том №4 а.с. 93).
		 
		Автомобіль "CHEVROLET AVEO SF69Y" державний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_130 на праві приватної власності, що зберігається у Вознесенському МВ УМВС України та технічний паспорт серія НОМЕР_15 від 02.10.2008 року, що зберігається в матеріалах кримінальної справи  повернути ОСОБА_6 (том №4 а.с. 90, 93).
		 
		Речові докази по справі, а саме:
		-жіночу сорочку, пижі та шріт вилучені з місця події та з трупу ОСОБА_10 , простирадло та наволочку, цівку, нігтьові зрізи відібрані у ОСОБА_13 та ОСОБА_10 , зразки крові ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , ОСОБА_286 , ОСОБА_214 , ОСОБА_287 , змиви кіптяви з трупа ОСОБА_10 , змиви з рук ОСОБА_13 , змиви речовини бурого кольору зі стіни, мобільний телефон "SAMSUNG", дві сім-картки "Джинс" та "МТС", волос вилучений з паперового пижа, які були вилучені з місця події від 22.08.2010 року, що знаходяться в камері зберігання речових доказів Вознесенського МВ УМВС  залишити зберігатися при справи;
		-документи, які належали ОСОБА_10 та 300 доларів США, вилучені в ході ОМП від 22.08.2010 року, передані під розписку про збереження потерпілому ОСОБА_7  залишити потерпілому ОСОБА_7 ; 
		-рушницю 16 калібру, вилучену в ході ОМП від 22.08.2010 року, направлену в дозвільну систему Вознесенського МВ УМВС для подальшого знищення  залишити дозвільній системі Вознесенського МВ УМВС, з подальшою конфіскацією на користь держави; 
		-мобільний телефон "SAMSUNG", мобільний телефон "MOTOROLA", 5-ть сім-карток мобільних операторів, два стартових пакети з двома сім-картками, паперову коробку від мобільного телефону "SAMSUNG-GT C 3010" та документи на даний телефон, коробку від мобільного телефону "SAMSUNG-Е 250" з документами, мобільний телефон "NOKIA" в чохлі, банку з фарбою емаль ПФ-115, банку з водоемульсійною фарбою, пакунок з газетами "День за днем", шматок газети "День за Днем", щітки для фарбування, які вилучені в ході обшуку за місцем мешкання ОСОБА_6 від 14.10.2010 року; штани чоловічі в кількості 6-ть штук, чоловічі сорочки в кількості 18-ть штук, два куска матерії, вилучені в ході обшуку за місцем мешкання ОСОБА_6 від 20.10.2010 року, передані під розписку ОСОБА_75  залишити ОСОБА_75 (том №4 а.с. 140-141)
		 
		Судові витрати по справі 18 802,94 грн.  віднести на рахунок держави.
		 
		Апеляції на вирок можуть бути подані до апеляційного суд Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області на протязі 15 діб з моменту оголошення вироку.
		 
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...