Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/1161/14 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 10.06.2014. Забезпечено надання загального доступу: 12.06.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		02.06.2014 р.                                                                            Справа № 914/1161/14 
		 
		За позовом:Львівської міської ради, м.Львів;до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Провесінь-Ю.М.М.»,  м. Львів;про:розірвання договору оренди землі Суддя - Крупник Р.В.                                                                       Секретар - Яслик Н.М.Представники сторін:                      від позивача: Кубай Ю.Г. - гол. спеціаліст відділу правової допомоги юрид. управління ЛМР (довіреність №1.7вих-6 від 09.01.2014р.);від відповідача:      Богдан З.С. - представник (довіреність б/н від 07.05.2014р.).               
		Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.
		СУТЬ СПОРУ:
		04.04.2014р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Львівської міської ради (надалі - Позивач, Міська рада) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Провесінь-Ю.М.М.» (надалі - Відповідач) про розірвання договору оренди землі.
		Ухвалою суду від 07.04.2014р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 24.04.2014р. В подальшому розгляд справи відкладався на 08.05.2014р., 22.05.2014р. та 02.06.2014р. з підстав, зазначених у відповідних ухвалах суду.
		Представник позивача в судове засідання 02.06.2014р. з'явилася, позовні вимоги підтримала, просила позов задоволити повністю з підстав зазначених у позовній заяві.
		В судовому засіданні наголосила, що 01.03.2012 року ухвалою Львівської міської ради №1324 відповідачу передано земельну ділянку площею 0,6812 га. на вул. Княгині Ольги, 112 в оренду терміном на 5 років для обслуговування міні-ринку. На виконання вказаної ухвали між позивачем та відповідачем 14.06.2012 року укладено відповідний договір оренди землі. Пунктом 26 договору передбачено, що на орендовану земельну ділянку встановлено обмеження Управління архітектури про наявність містобудівних обмежень щодо користування земельною ділянкою від 13.12.2010р. №5-12304/2401 та обмеження Управління Держкомзему у місті Львів від 10.12.2010р. №40/01-15/5089, зокрема те, що земельна ділянка площею 0,6812га. знаходиться в межах червоних ліній вулиці, забороняється будь-яке нове будівництво та посадка багаторічних дерев.
		Водночас, як зазначає представник позивача, всупереч умовам використання земельної ділянки та встановлених обмежень, відповідачем самовільно було здійснено будівництво, а в подальшому реконструкцію адміністративної будівлі, яка являється об'єктом нерухомого майна і в 2013 році відповідач звернувся в суд з вимогою визнати його право власності на це майно. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.11.2013р. у справі № 914/18/13 було скасоване рішення господарського суду Львівської області від 04.02.2013р. та в позові відмовлено повністю. Таким чином, оскільки відповідач використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням (даний факт встановлений в постанові ЛАГС від 12.11.2013р.), всупереч умовам договору оренди землі та вимогам чинного законодавства України, позивач на підставі ст. 651 ЦК України, статей 24, 25, 31, 32 ЗУ «Про оренду землі» просить суд розірвати договір оренди землі від 14.06.2012 року.
		Представник відповідача в судове засідання 02.06.2014р. з'явилася, проти позову заперечила, просила відмовити в його задоволенні повністю, з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.
		В судовому засіданні, зокрема, зазначила, що постановою ЛАГС від 12.11.2013р. не встановлювалося факту нецільового використання відповідачем орендованої земельної ділянки, як це на власний розсуд тлумачить позивач. У згаданій постанові суд апеляційної інстанції вказав про відсутність підстав для визнання права власності на самочинне будівництво, не зазначаючи при цьому жодним чином про факт нецільового використання земельної ділянки.
		На думку представника, відповідачем жодних умов договору оренди землі порушено не було, так як самочинна реконструкція збудованої споруди ним була проведена у 2007 році, тобто ще до укладення договору оренди землі у 2012 році. До цього там знаходилися нежитлові будівлі (туалет та приміщення охорони), які були побудовані в 1996 році. Реконструйована відповідачем будівля, яка в технічному паспорті зазначена під літерою Б-1 у м. Львові по вул. Княгині Ольги, 112, використовується для обслуговування міні-ринку, а тому земельна ділянка, отримана на підставі договору землі використовується за цільовим призначенням. Крім цього, представник відповідача наголошує, що при укладенні Договору оренди землі у 2012 році, Львівська міська рада, надаючи відповідачу земельну ділянку для обслуговування міні-ринку, не заперечувала щодо наявності на ній нерухомого майна - самочинно збудованої споруди, що вбачається з п.3 Договору, в якому вказано, що на земельній ділянці розміщені об'єкти нерухомого майна - кам'яна нежитлова будівля та металеві споруди. Враховуючи зазначене, на думку представника відповідача, правові підстави для розірвання договору оренди землі - відсутні.
		Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
		 
		ВСТАНОВИВ:
		01.03.2012 року Львівською міською радою прийнято Ухвалу №1324 «Про користування ТОВ «Провесінь-Ю.М.М.» земельною ділянкою на вул. Княгині Ольги, 112» відповідно до пунктів 1 та 2 котрої міська рада ухвалила вилучити за згодою з користування ВАТ «Агрофірма Провесінь» земельну ділянку площею 0,6812 га. по вул. Княгині Ольги, 112 та передати вказану земельну ділянку ТОВ «Провесінь-Ю.М.М.» в оренду терміном на 5 років для обслуговування міні-ринку за рахунок земель житлової та громадської забудови за функцією використання - землі комерції (Т.1 а.с.73).
		14.06.2012 року на виконання згаданої Ухвали, між позивачем та відповідачем укладено Договір оренди землі (надалі - Договір) згідно п.2 та п.3 якого в оренду передається земельна ділянка, кадастровий №4610136900:08:002:0105, загальною площею 0,6812 га. у тому числі під забудовою - 0,4328га., під твердим покриттям - 0,2484га. На земельній ділянці розміщені об'єкти нерухомого майна - кам'яна нежитлова будівля та металеві споруди (Т.1 а.с.68-69).
		Як вбачається з Договору, він зареєстрований в Управлінні Держкомзему у м. Львові, про що у Державному реєстрі вчинено запис від 24.09.2012 року за №461010004001014 та в Львівській міській раді 14.06.2012 року за № Ф-2064, про що у книзі записів реєстрації Договорів оренди землі Ф-2 вчинено запис.
		Відповідно до п.8 Договору, його укладено на 5 років до 01.03.2017р. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повинен повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
		Як вбачається з матеріалів справи, земельну ділянку передано в оренду 14.06.2012 року, що підтверджується Актом приймання-передачі об'єкта оренди від вказаної дати (Т.1 а.с.70).
		Відповідно до передбачених Договором умов використання земельної ділянки, вона передається в оренду для обслуговування міні-ринку. Цільове призначення земельної ділянки (категорія земельної ділянки згідно ст.19 ЗК України) землі житлової та громадської забудови, категорія земельної ділянки за функціональним призначенням - землі комерційного використання. Умови збереження стану об'єкта оренди: забороняється самовільна забудова земельної ділянки (п.п.15, 16, 17 Договору).
		На орендовану земельну ділянку встановлено обмеження (обтяження) згідно обмежень Управління архітектури про наявність містобудівельних обмежень щодо користування земельною ділянкою від 13.12.2010р. №5-12304/2401 та обмежень Управління Держкомзему у місті Львові щодо режиму використання земельної ділянки від 10.12.2010р. №40/01-15/5089 (п.26 Договору).
		Судом встановлено, що Висновком Управління архітектури про наявність містобудівельних обмежень щодо користування земельною ділянкою від 13.12.2010р. №5-12304/2401 (Т.1 а.с.74) передбачено, зокрема, те що земельна ділянка площею 0,6812 га. знаходиться в межах червоних ліній вулиці, забороняється будь-яке нове будівництво та посадка багаторічних дерев. Разом з тим, обмеженнями Управління Держкомзему у місті Львові щодо режиму використання земельної ділянки від 1012.2010р. №40/01-15/5089 (Т.1 а.с.75) передбачено, зокрема, використовувати земельну ділянку з врахуванням меж суміжних земельних ділянок та відповідно до технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.
		Згідно п.31 Договору орендар зобов'язаний виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі.
		В пункті 38 Договору сторони передбачили, що його дія припиняється шляхом розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною своїх обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
		З матеріалів справи вбачається, що в січні 2013 року відповідач звернувся до господарського суду Львівської області з позовною заявою до міської ради про визнання права власності на адміністративну будівлю, яка в технічному паспорті зазначена під літерою Б-1 по вул. Княгині Ольги, 112 у м. Львові, загальною площею 40,4 кв.м. Рішенням господарського суду Львівської області №914/18/13 від 04.02.2013р. (Т.1 а.с.54-58) позов задоволено та визнано за ТОВ «Провесінь-Ю.М.М.» право власності на вказану будівлю. Водночас, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.11.2013р. (Т.1 а.с.10-11) у вказаній справі рішення місцевого суду скасовано та в позові відмовлено.
		Як зазначає позивач, апеляційним судом в постанові від 12.11.2013р. встановлено факт нецільового використання відповідачем земельної ділянки та порушення ним умов договору оренди землі, оскільки міська рада передавала земельну ділянку в оренду для обслуговування міні-ринку, а не для будівництва адміністративної споруди, проведення її реконструкції, або ж іншого призначення.
		Встановивши наведені обставини справи, суд приходить до висновку, що в позові слід відмовити з огляду на наступне.
		Відповідно до ч.1 ст.93 ЗК України та ст.1 ЗУ «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
		Статтею 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
		Пунктом 38 Договору оренди землі від 14.06.2012 року передбачено можливість дострокового розірвання цього договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною своїх обов'язків, передбачених договором.
		Крім цього, згідно ч.3 ст.31 ЗУ «Про оренду землі»   договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
		На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України (ч.1 ст.32 ЗУ «Про оренду землі»).
		За приписами ч.2 ст.25 Закону орендар земельної ділянки зобов'язаний, зокрема, виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі.
		Як вже зазначалося, аналогічний за змістом обов'язок орендаря також передбачено в пункті 31 Договору оренди землі від 14.06.2012р.
		Таким чином, виходячи з наведених положень законодавства, підставою для розірвання договору оренди землі за рішенням суду є, зокрема, порушення орендарем умов цього договору з приводу виконання ним встановлених щодо об'єкта оренди обмежень (обтяжень) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі.
		В пунктах 17 та 26 Договору, а також Висновку Управління архітектури про наявність містобудівельних обмежень щодо користування земельною ділянкою від 13.12.2010р. №5-12304/2401 передбачено, що на орендованій земельній ділянці забороняється будь-яке нове будівництво та посадка багаторічних дерев.
		Заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідача зазначає, що відповідачем умови Договору оренди землі не було порушено, оскільки об'єкти нерухомого майна знаходилися на цій ділянці ще з 1996 року. Спочатку там були нежитлові будівлі (туалет та приміщення охорони), які відповідач ще в 2007 році, тобто за 5 років до укладення Договору оренди землі, реконструював та об'єднав в одну будівлю, позначену в технічному паспорті під літерою Б-1 по вул. Княгині Ольги, 112 у м. Львові, загальною площею 40,4 кв.м. Факт реконструкції будівлі в 2007 році підтверджується платіжними дорученнями на придбання будівельних матеріалів, датованими квітень-грудень 2007 року (Т.2 а.с.85-92), Актом приймання-передачі основних засобів від 31.12.2007р. (Т.2 а.с.102), видатковими накладними на будівельні матеріали за квітень-грудень 2007 року (Т.2 а.с.103-110), а також Актами про виконані роботи за квітень-грудень 2007 року (Т.2 а.с.111-116).
		Суд зазначає, що в процесі розгляду справи, вказані доводи відповідача знайшли своє підтвердження.
		Так, як вбачається з матеріалів справи, Розпорядженням голови Франківської районної адміністрації №635 від 22.05.1995 року «Про відкриття продовольчого міні-ринку» керівника агрофірми «Провесінь» зобов'язано в строк до 12.06.1995 року організувати початок діяльності міні-ринку (Т.2 а.с.100).
		25.09.1996 року державною приймальною комісією було складено Акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту «Мініринок по вул. Княгині Ольги, 112» (Т.2 а.с.98).
		Як вбачається з «Проекту овочевого ринку агрофірми «Провесінь» по вул. Княгині Ольги в м. Львові», погодженого Управлінням архітектури та містобудування Львівського міськвиконкому 18.10.1996 року (Т1. а.с.113) на території ринку під №2 передбачено знаходження будівлі охорони та мийки, №3 - платних туалетів, а №8 - кладової.
		06.10.2006 року між ВАТ «Агрофірма «Провесінь» та ТОВ «Провесінь-Ю.М.М.» укладено Договір купівлі-продажу (Т.1 а.с.65-67) згідно умов котрого ВАТ «Агрофірма «Провесінь» продало, а відповідач придбав майно міні-ринку «Провесінь» по вул. Княгині Ольги, 112.
		Як встановлено судом, в 2007 році відповідач провів реконструкцію приміщень охорони, мийки, туалетів та кладової, внаслідок котрої збудовано будівлю, зазначену в Технічному паспорті від 16.10.2012 року (Т.1 а.с.45-48) під літерою Б-1, загальною площею 40,4 кв.м., котра складається з приміщень бухгалтерії, охорони, вбиральні та коридорів.
		Суд зазначає, що факт здійснення відповідачем реконструкції об'єктів нерухомості в 2007 році доводиться як матеріалами справи про котрі зазначає відповідач (платіжні доручення, видаткові накладні та акти), так і самим Договором оренди землі від 14.06.2012 року.
		Зокрема, як вбачається з експлікації угідь Кадастрового плану земельної ділянки, який є невід'ємною частиною Договору (Т.1 а.с.77) на тому місці де за проектом ринку знаходилися будівлі охорони, мийки, платних туалетів та кладової, під №21 знаходиться капітальна одноповерхова будівля. Всі інші об'єкти, які знаходяться на території є тимчасовими.
		Крім цього, як вже зазначалося, в п.3 Договору сторони зазначили, що на земельній ділянці розміщені об'єкти нерухомого майна - кам'яна нежитлова будівля та металеві споруди.
		Таким чином, на підставі матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем не допущено порушень умов Договору з приводу виконання ним встановлених щодо об'єкта оренди обмежень (обтяжень) в обсязі, зазначеному у висновку Управління архітектури від 13.12.2010р. №5-12304/2401, оскільки ці обмеження стосуються заборони нового будівництва, а реконструкція відповідачем будівлі відбулася задовго до того, коли ці обмеження були встановлені і Договір оренди землі укладено. Під час розгляду справи представником позивача не доведено протилежного. Відтак, правові підстави для задоволення позовних вимог - відсутні.
		Суд не погоджується з доводами представника позивача, що Львівським апеляційним господарським судом у справі №914/18/13 встановлено факт використання відповідачем орендованої земельної ділянки всупереч встановлених обмежень (обтяжень) щодо її користування.
		Так, як вбачається з змісту постанови ЛАГС №914/18/13 від 12.11.2013р. предметом розгляду даної справи являлося визнання права власності на реконструйовану адміністративну будівлю. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції встановив, що матеріали справи не містять доказів надання позивачу в установленому законом порядку земельної ділянки під будівництву спірного об'єкту. Наявний у справі Договір не підтверджує факту надання Львівською міською радою позивачу земельної ділянки під самочинне будівництво, оскільки згідно його положень земельна ділянка передавалася для обслуговування міні-ринку з забороною здійснювати нове будівництво і реконструкцію. А тому, з урахуванням положень ст.376 ЦК України, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що за відсутності доказів відведення позивачу земельної ділянки під нерухоме майно, а також без прийняття в експлуатацію позивачем закінченого будівництва, відсутні правові підстави для задоволення позову та визнання права власності за ТОВ «Провесінь - Ю.М.М.» на спірну будівлю.
		При цьому, як свідчить зміст постанови від 12.11.2013р. Львівський апеляційний господарський суд в даній справі не досліджував та не встановлював моменту здійснення реконструкції адміністративної будівлі - істотної обставини для справи, що розглядається.
		Відповідно до положень ст.ст. 4-3, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Оскільки під час судового розгляду справи позивачем не доведено належними доказами факт здійснення відповідачем реконструкції адміністративної будівлі під час дії Договору оренди землі від 14.06.2012р., а відтак і факт порушення умов цього договору, відповідачем надано достатньо доказів того, що така реконструкція проводилася ще до укладення спірного договору, тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
		Відповідно до статті 49 ГПК України понесені позивачем судові витрати залишаються за ним.
		Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 4-3, 12, 33, 34, 35, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд-
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1.          В позові відмовити повністю.
		2.          Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.
		 
		В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 10.06.2014р.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                 Крупник Р.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...