Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 692/677/14-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 10.06.2014. Забезпечено надання загального доступу: 13.06.2014.
Дата набрання законної сили: 11.07.2014
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 692/677/14-к 
		Провадження № 1-кп/692/59/14 
		10.06.2014 
		 
		 
		 
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		10.06.2014р.с.м.т. Драбів 
		 
		Драбівський районний суду Черкаської області у складі: головуючого судді  ОСОБА_1 секретаря  ОСОБА_2 за участі прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням 
		 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Прилуки, Прилуцького району Полтавської області, українця, громадянина України, освіта вища, неодруженого, має на утриманні н/л сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого, з 19 березня 2014 року перебуває на військовій службі в в\ч НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ,-
		у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 140 КК України,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		 ОСОБА_4 , будучи черговим лікарем-хірургом Драбівської ЦРЛ, яка знаходиться за адресою с.м.т. Драбів, вул.. Садова, 1 23 вересня 2012 року близько 20  ї години у приймальному відділенні лікарні неналежно виконуючи свої професійні обов`язки, внаслідок несумлінного ставлення до них, що виразилося в необ`єктивному, повному встановленні діагнозу хворої ОСОБА_6 у вигляді вивиху правої плечової кістки, надав першочергову медичну допомогу, шляхом вправлення цієї кістки, спричинивши при цьому тяжкі наслідки хворій  тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому верхньої третини правої плечової кістки зі зміщенням, які згідно висновку судово-медичної експертизи №30 від 13.02.2014 року за №101 від 17.05.2014 року відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості в зв`язку з тривалим розладом здоров`я.
		Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 вину у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.140 КК України визнав повністю, та пояснив, що дійсно працював черговим хірургом у Драбівській ЦРЛ. 23.09.2012 року по допомогу звернулася гр. ОСОБА_6 . Після встановлення діагнозу - вивих правої руки намагався її вправити, однак в ході цієї операції рука плечова кістка була поламана. Вину в нанесенні тілесних ушкоджень  ОСОБА_7 з необережності визнає повністю, кається. Згідний на задоволення позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. 
		Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що 23 вересня 2012 року вона отримала травму руки та звернулася у приймальне відділення Драбівської ЦРЛ за медичною допомогою. У приймальному відділенні лікарні її оглянув черговий лікар ОСОБА_4 , який і поставив діагноз  вивих руки. Після встановлення діагнозу лікар ОСОБА_8 став тут же вправляти вивих руки. Під час справляння вивиху руки лікар ОСОБА_4 зламав плечову кістку хворої ОСОБА_6 .
		Згідно висновку судово-медичної експертизи №30 від 13.02.2014 року на тілі ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правої плечової кістки зі зміщенням, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.
		Згідно висновку судово-медичної експертизи №101 від 17.05.2014 року на тілі ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді перелому правої плечової кістки зі зміщенням, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.
		Показання  ОСОБА_4 відповідають фактичним обставинам обвинувачення і учасниками процесу не оспорюються.
		Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
		Суд встановив, що  ОСОБА_4 своїми умисними діями вчинив злочин, передбачений ст.. 140ч1 КК України, тобто неналежне виконання своїх професійних обов`язків внаслідок несумлінного ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.
		Обираючи покарання ОСОБА_4 , суд враховує вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч.1 ст.140 КК України, що вказаний злочин відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який по місцю проживання характеризується добре, не судимий.
		Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого суд відносить щире каяття, знаходження на утриманні неповнолітньої дитини, що передбачено ст.66 КК України.
		Обтяжуючих обставин передбачених ст. 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченого суд не вбачає. 
		Враховуючи вказані обставини, суспільну небезпеку злочинів, поязаних із неналежним виконанням своїх професійних обов`язків внаслідок несумлінного ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки для хворого, суд приходить до висновку про необхідність засудження до покарання у виді обмеження волі.
		Однак, враховуючи конкретні обставини справи, що ОСОБА_4 перебуває на військовій службі, має постійне місце проживання, має на утриманні неповнолітню дитину, кається у вчиненому, суд вважає за можливе звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням згідно ст.75 КК України, з покладанням на нього обов`язків передбачених ст.76 КК України.
		Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення  ОСОБА_4 та запобігання вчинення ним нових злочинів.
		 ОСОБА_4 , є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не позбавлений стосовно нього батьківських прав, надав письмову заяву про свою згоду на застосування до нього Закону України «Про амністію у 2014 році», а тому він підлягає звільненню від призначеного покарання на підставі ст. 1 п. „в", ст. 9 ч.2 п. «а» Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року.
		Цивільний позов про відшкодування завданих ОСОБА_6 матеріальної шкоди на суму 6 тис. грн. підлягає до повного задоволення. Позовні вимоги щодо відшкодування  ОСОБА_6 моральної шкоди в розмірі 4 тис. грн. підлягає до повного задоволення. Безумовно потерпілій спричинені моральні збитки у виді фізичного болю, моральних страждань, втрати на значний час нормальних життєвих зв`язків, відшкодування коштів на лікування.
		Заявлений прокурором позов на користь держави в сумі 2855 грн. 58 коп. підлягає до повного задоволення.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, ст. 1 п. „в", ст. 9 ч.2 п. «а» Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року. суд ,-
		 
		З А С У Д И В :
		 
		 ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.140 КК України і призначити йому покарання у виді двох років обмеження волі.
		Згідно ст. 75 КК України звільнити  ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо протягом іспитового строку він не вчинять нового злочину і виконає покладені на них судом обов`язки. Іспитовий строк  ОСОБА_4 встановити один рік.
		Згідно пунктів 2, 3 та 4 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з`являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
		Звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання за вироком Драбівського районного суду Черкаської області від 10.06.2014 року у виді двох років обмеження волі, згідно ст.. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком один рік, на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 р.
		Стягнути із ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_6 6 000 (шість тисяч ) грн. коп. матеріальної шкоди, спричиненої злочином.
		Стягнути із  ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_6 4 000( чотири тисячі) грн.. моральної шкоди, завданої злочином.
		Стягнути із  ОСОБА_4 в дохід держави 2 855 грн. 58 коп. витрачених на стаціонарне лікування потерпілої.
		Запобіжні заходи кримінального провадження стосовно  ОСОБА_4 не обиралися.
		На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Черкаської області через Драбівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
		 
		Головуючий

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...