Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1423/11786/2012 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 10.06.2014. Забезпечено надання загального доступу: 12.06.2014.
Дата набрання законної сили: 23.07.2014
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		1423/11786/2012 28.04.2014
		н\п 1/490/67/2014
		 
		Центральний районний суд м. Миколаєва
		Справа № 1423/11786/2012
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		28 квітня 2014 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді  ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві кримінальну справу за обвинуваченням
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новина-Добрятинська Млинівського району Рівненської області, громадянина України, освіта вища юридична, пенсіонера,одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , проживаючого: АДРЕСА_2 ,
		у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Органами досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що будучи суддею, та обіймаючи, при цьому, посаду голови апеляційного суду Херсонської області, протиправно використав своє службове становище, та умисно вчинив тяжкий корупційний злочин у сфері службової діяльності  одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди за обставин, викладених нижче.
		Так за версією органів досудового розслідування, 17.01.11 директором дочірнього підприємства «Санаторій «Золота Нива» компанії з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі» ОСОБА_6 подано до Дніпровського районного суду м. Херсона позовну заяву про стягнення з ОСОБА_7 заборгованості за договором купівлі  продажу цілісного майнового комплексу пансіонату «Золота Нива» від 28.12.06 на загальну суму 1 639 888 грн.
		Ухвалою Дніпровського районного суду м. Херсона від 07.02.11 відкрито провадження у цивільній справі № 2-450/11 та призначено її до розгляду.
		Крім того, ОСОБА_6 також було подано клопотання про забезпечення позову, яке судом задоволено та ухвалою від 15.02.11 накладено арешт на майно ОСОБА_7 в межах заявленої суми стягнення.
		У подальшому, ухвалами Дніпровського районного суду м. Херсона від 28.02.11 та 25.05.11 залучено до вказаної цивільної справи в якості третіх осіб ОСОБА_8 та Новофедорівську сільську раду Голопристанського району Херсонської області, відповідно.
		Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 02.12.11 частково задоволено позов дочірнього підприємства «Санаторій «Золота Нива»» компанії з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі.» до ОСОБА_7 , третьої особи ОСОБА_8 та Новофедорівська сільська рада Голопристанського району Херсонської області та вирішено стягнути з ОСОБА_7 на користь вказаного підприємства заборгованість за договором купівлі  продажу від 28.12.06 у розмірі 1 583 310, 18 грн. та судові витрати у розмірі 1 820 грн.
		Зазначене рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 02.12.11, а також ухвалу цього ж суду від 15.02.11 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно 04.01.12 було оскаржено представником відповідача ОСОБА_7  ОСОБА_9 в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через Дніпровський районний суд м. Херсона.
		 
		 
		 
		 
		 
		Після цього, вказана цивільна справа, разом із апеляційною скаргою 30.01.12 надійшла до апеляційного суду Херсонської області та того ж дня, за допомогою електронної автоматизованої системи «Документообігу загальних судів «Д-3» була розписана на суддю апеляційного суду Херсонської області ОСОБА_10 .
		При цьому, зазначена цивільна справа слухалась у складі колегії суддів апеляційного суду Херсонської області ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_10 , яка була призначена доповідачем та головуючою у ній.
		13.02.12 суддею апеляційного суду Херсонської області ОСОБА_10 винесено ухвалу про відмову у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_9 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Херсона від 15.02.11 про накладення арешту на майно, а також ухвалу про відкриття апеляційного провадження у цивільній справі № 22-ц/2190/501/2012 р. за апеляційною скаргою ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_7 на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 02.12.11.
		20.02.12 колегією суддів апеляційного суду Херсонської області винесено ухвалу про закінчення підготовки до апеляційного розгляду справи та призначено її до розгляду на 27.02.12.
		З огляду на викладене, органи досудового розслідування вважають, що 22.02.12 представник позивача дочірнього підприємства «Санаторій «Золота Нива»» компанії з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі.» ОСОБА_13 , з метою з`ясування порядку та обставин розгляду зазначеної вище апеляційної скарги представника відповідачки ОСОБА_7  ОСОБА_9 на вказане вище рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 02.12.11, за попередньою домовленістю, звернувся до голови апеляційного суду Херсонської області ОСОБА_5 .
		За версією органів досудового розслідування  22.02.12 о 10:00 год., під час особистої розмови між ОСОБА_13 та ОСОБА_5 , яка мала місце у службовому кабінеті останнього у приміщенні апеляційного суду Херсонської області по вул. 295 Херсонської стрілецької дивізії, 1-а в м. Херсон, ОСОБА_13 повідомив ОСОБА_5 про те, що являється представником компанії з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі.» та його цікавить позитивний результат розгляду апеляційним судом Херсонської області зазначеної вище цивільної справи. В цей момент у ОСОБА_5 , який розумів актуальність та важливість вказаного питання для ОСОБА_13 , виник злочинний умисел, спрямований на вимагання та одержання від нього неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення суддями апеляційного суду Херсонської області, тобто особами, уповноваженими на виконання функцій держави. У подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 передав ОСОБА_13 чистий аркуш паперу, висунувши останньому вимогу щодо необхідності написання на ньому суми грошових коштів, яку він готовий передати ОСОБА_5 для вирішення питання щодо відмови апеляційним судом представнику відповідачки ОСОБА_7  ОСОБА_9 у задоволенні його апеляційної скарги та залишення зазначеного вище рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 02.12.11 без змін.
		З огляду на викладене, ОСОБА_13 , виконуючи таку вимогу ОСОБА_5 , написав на вказаному аркуші паперу суму у розмірі 30 000 доларів США, після чого передав його останньому. Отримавши вказаний аркуш паперу та подивившись на запропоновану ОСОБА_13 суму грошових коштів, ОСОБА_5 повернув його останньому та, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на вимагання та одержання від ОСОБА_13 грошових коштів, категорично вказав на необхідність її суттєвого збільшення. Враховуючи висловлену ОСОБА_5 вимогу, ОСОБА_13 виправив на вказаному аркуші паперу запропоновану ним раніше суму грошових коштів вже на 50 000 доларів США та знов передав його ОСОБА_5 . Взявши в руки вказаний аркуш паперу та ознайомившись із вдруге запропонованою ОСОБА_13 сумою грошових коштів, яка вже складала 50 000 доларів США, ОСОБА_5 висунув вимогу ОСОБА_13 про збільшення її вдвічі, тобто до 100 000 доларів США в разі, якщо він хоче досягнути позитивного для нього результату розгляду вказаної цивільної справи. Одночасно ОСОБА_5 , розуміючи при цьому безвихідне у даній ситуації становище ОСОБА_13 , категорично зазначив йому про те, що в разі відмови останнього від виконання його вимог, тобто в передачі в якості неправомірної вигоди грошових коштів у розмірі 100 000 доларів США, суддями апеляційного суду Херсонської області, за його вказівкою, буде прийнято рішення не на користь компанії з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі.», а навпаки  про задоволення апеляційної скарги представника відповідачки ОСОБА_7  ОСОБА_9 , тобто скасування рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 02.12.11 та залишення позовної заяви дочірнього підприємства «Санаторій «Золота Нива»» компанії з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі.» без розгляду.
		 
		 
		 
		 
		Враховуючи вищевикладене, а також розуміючи, що ОСОБА_5 займає протягом тривалого проміжку часу посаду голови апеляційного суду Херсонської області, користується повагою та авторитетом серед підлеглих йому суддів, може вплинути на прийняття ними будь-якого рішення у вказаній цивільній справі, ОСОБА_13 , на думку органів досудового розслідування, був вимушений погодитися на таку вимогу ОСОБА_5 з метою запобігання настання негативних наслідків, які, у тому числі, полягали б у порушенні гарантованих законом прав, свобод та законних інтересів на об`єктивний та вільний розгляд справи судом. У зв`язку із наведеним, ОСОБА_13 , не маючи іншого виходу, погодився на вказану вимогу ОСОБА_5 , через що вони домовились про зустріч та передачу зазначених вище грошових коштів у розмірі 100 000 доларів США на ранок наступного дня, тобто 23.02.12.
		За версією органів досудового розслідування, того ж дня, тобто 22.02.12, приблизно у період часу між 14 та 15 годинами, ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, зателефонував ОСОБА_13 та висунув вимогу щодо передачі йому обумовленої раніше суми грошових коштів у розмірі 100 000 доларів США не зранку 23.02.12 а саме до кінця поточного дня, тобто 22.02.2012, на що отримав відмову ОСОБА_13 , мотивовану відсутністю можливості зібрати таку суму грошових коштів у занадто короткий проміжок часу, після чого вони попрощались, як і перед цим, домовившись про зустріч та передачу грошових коштів на ранок наступного дня, тобто 23.02.12. Приблизно о 10:00 год. 23.02.2012, під час зустрічі між ОСОБА_5 та ОСОБА_13 , яка також мала місце у службовому кабінеті останнього в приміщенні апеляційного суду Херсонської області по вул. 295 Херсонської стрілецької дивізії, 1-а в м. Херсоні, ОСОБА_13 повідомив останньому про те, що не встиг зібрати визначену ним раніше суму грошових коштів у розмірі 100 000 доларів США, у зв`язку з чим попросив перенести їх зустріч приблизно на 28-29 лютого того ж року. З огляду на викладене, ОСОБА_5 , будучи обуреним такими діями ОСОБА_13 , вказав останньому на те, що слухання вказаної цивільної справи за апеляційною скаргою представника відповідачки ОСОБА_7 . ОСОБА_9 колегією суддів апеляційного суду Херсонської області призначено на 27.02.12, у зв`язку з чим одразу ж висунув категоричну вимогу щодо передачі йому обумовленої вище суми грошових коштів у розмірі 100 000 доларів США саме 27.02.2012, оскільки в протилежному випадку рішення Дніпровського районного суду м. Херсона буде скасовано. Після висловлення ОСОБА_5 вказаної вимоги до ОСОБА_13 , останній, об`єктивно розуміючи те, що ОСОБА_5 , як голова апеляційного суду Херсонської області, в разі його відмови, може надати вказівку суддям щодо прийняття судового рішення не на користь компанії з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі.», погодився передати йому грошові кошти у розмірі 100 000 доларів США саме 27.02.12.
		Органи досудового розслідування вважають, що у подальшому, 27.02.12, під час телефонної розмови ОСОБА_13 із ОСОБА_5 , останній категорично зазначив ОСОБА_13 про те, що він отримає обумовлену ними раніше ухвалу апеляційного суду Херсонської області лише після того, як передасть йому грошові кошти у розмірі 100 000 доларів США. При цьому ОСОБА_5 , будучи суддею та обіймаючи адміністративну посаду голови апеляційного суду Херсонської області, використовуючи свої службові повноваження, усвідомлюючи та бажаючи настання цього, своїми умисними та корисливим діями створив у ОСОБА_13 впевненість та переконаність в тому, що в разі одержання ним грошових коштів у розмірі 100 000 доларів США він вплине на прийняття рішення суддями апеляційного суду Херсонської області, тобто особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме  щодо відмови судом представнику відповідачки ОСОБА_7  ОСОБА_9 в задоволенні його апеляційної скарги та залишення зазначеного вище рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 02.12.11 без змін.
		За версією органів досудового розслідування, 27.02.12, приблизно о 18:00 год., діючи згідно з досягнутою попередньою домовленістю та висунутою ОСОБА_5 вимогою, перебуваючи при цьому у приміщенні ресторану «Ностальжи» по вул. Комсомольській, 12 в м. Херсоні, ОСОБА_5 одержав від ОСОБА_13 грошові кошти у розмірі 100 000 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 27.02.12 становило 798 680 грн., після чого повідомив йому про те, що розгляд вказаної цивільної справи судом перенесено та він зможе отримати відповідну ухвалу наступного понеділка, тобто 05.03.12, чим довів реалізацію свого злочинного умислу до кінця.
		Одразу після цього, 27.02.12 під час проведення особистого обшуку ОСОБА_5 було виявлено та вилучено вказані вище грошові кошти у розмірі 100 000 доларів США, одержані ним від ОСОБА_13 в якості неправомірної вимоги за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
		 
		 
		 
		 
		 
		Відповідно до обвинувального висновку  ОСОБА_5 своїми умисними діями, які виразились в одержанні неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 369-2 КК України.
		Допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, допитавши підсудного ОСОБА_5 , суд дійшов висновку про те, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується підсудний, не мало місця, а тому є всі підстави для виправдувального вироку з мотивів відсутності події злочину.
		Допитаний під час судового розгляду ОСОБА_5 свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні не визнав, та пояснив суду, що діяння, у вчиненні якого він обвинувачується, не мало місця взагалі. Так, приблизно з 1976 року він перебуває у дружніх стосунках із ОСОБА_14 , жителем м. Рівного, який є власником нежитлових приміщень, що знаходиться у АДРЕСА_3 . В кінці 2011  на початку 2012, останній звернувся до нього із проханням сприяти йому у продажу вказаного об`єкта нерухомості.
		На що він порадив в першу чергу звернутись до нотаріуса для перевірки документів на предмет готовності для продажу та порекомендував звернутись до приватного нотаріуса ОСОБА_15 ,оскільки добре знайомий з нею як колишньою невісткою, що у подальшому було й зроблено ОСОБА_14 .
		На початку лютого 2012 р. він, перебуваючи на території Центрального ринку м. Херсона, зустрів ОСОБА_8  підприємця, який займається операціями з нерухомістю, та в ході розмови з яким  повідомив про можливість придбання вказаних нежитлових приміщень, на що ОСОБА_8 відповів, що не зацікавлений особисто в придбанні такого об`єкта, однак спробує посприяти у його продажі.
		21.02.2012 у першій половині дня йому зателефонував ОСОБА_8 , та повідомив про те, що представник іноземної компанії, що займається нерухомістю в Україні, зацікавився вказаним приміщенням, та запропонував організувати зустріч із ним 22.02.2012, на що він погодився.
		Під час телефонної розмови з ОСОБА_14 , що відбулася того ж дня, він повідомив останнього про домовленість щодо запланованої зустрічі та запропонував підготувати свої пропозиції потенційному покупцеві щодо ціни, умов договору, порядку оплати, та довести ці пропозиції покупцеві наступного дня, у разі, якщо запланована зустріч відбудеться.
		Приблизно о 9:30 год. 22.02.2012 до нього в кабінет, в приміщенні апеляційного суду Херсонської області, прийшов чоловік, який вказав, що про зустріч домовлявся ОСОБА_8 , назвався ОСОБА_13 , повідомив, що є представником іноземної компанії, що займається нерухомістю в т.ч. і в Україні. Останній дістав з папки, та показав йому фото та інші документи на нерухомість, якою володіє його компанія як в Україні, так і за кордоном, після чого повідомив про зацікавленість компанії у придбанні вказаного вище нежитлового приміщення. Крім того  повідомив, що зовні вже оглянув об`єкт самостійно.
		Він повідомив ОСОБА_13 щодо власника цього об`єкту та запропонував зв`язатися з ним, щоб ОСОБА_13 особисто обговорив умови та процедуру придбання об`єкту, на що останній погодився.
		Близько 10:00 год. він із стаціонарного номера свого кабінету набрав ОСОБА_14 та включив гучномовець. Представивши ОСОБА_14 Сороку ОСОБА_16 , та надавши можливість їм спілкуватися між собою, він був свідком всієї розмови між вказаними особами. Під час їх розмови, ОСОБА_14 , крім іншого, повідомив ОСОБА_13 про те, що право власності на будівлю недооформлене, але ця проблема може бути вирішена у стислий термін у зв`язку з наявністю всіх необхідних для цього документів. Тут же він назвав кінцеву ціну об`єкту у доларах США та розмір передоплати у 100 000 доларів США у разі, якщо компанію зацікавить цей об`єкт. Під час розмови з ОСОБА_14 , ОСОБА_13 кілька разів телефонував, або робив вигляд, що телефонує, своєму керівництву та узгоджував деталі, що йому стали відомі з розмови. Крім того  під час розмови він запропонував співрозмовникам обмінятись номерами телефонів, на що ОСОБА_13 категорично заперечив та попросив його виступити гарантом, оскільки ОСОБА_14 він не знає, а його йому рекомендував авторитетний бізнесмен. Вся розмова між вказаними особами тривала біля 20 хвилин, а після її закінчення ОСОБА_13 сказав, що пропозиція зацікавила його керівництво, але він повинен узгодити всі питання, у т.ч. питання з передоплати, після чого вони домовилися зустрітися зранку наступного дня та ОСОБА_13 вийшов з кабінету.
		Він пояснив, що неодноразово за допомогою телефонного зв`язку зв`язувався із ОСОБА_14 , деякі розмови відбувались у присутності приватного нотаріуса ОСОБА_15 . В ході розмов ОСОБА_14 просив його отримати завдаток у розмірі 100 000 доларів США, мотивуючи прохання тим, що ОСОБА_13 категорично наполягає на оформленні купівлі  продажу до кінця лютого 2012, однак, враховуючи неможливість ОСОБА_14 особисто бути при цьому присутнім  просив його отримати завдаток та допомогти із правовим оформленням правочину, після чого передати кошти ОСОБА_14 в м. Києві 28-29.02.2012.
		 
		 
		23.02.2012 ОСОБА_13 остаточно повідомив, що його керівництво влаштовує пропозиція та умови придбання будівлі, належної ОСОБА_14 , але узгоджена сума передоплати у 100 тисяч доларів США не може бути зібрана за короткий строк, як це було обумовлено з ОСОБА_14 , однак зазначив, що керівництво наполягає на передачі та оформленні завдатку до кінця лютого 2012. Тут же ОСОБА_13 запропонував передати вказані кошти 28-29 лютого за участі йому, на що останній не погодився, оскільки 27.02.12 збирався у відрядження до м. Києва, де вже мав передати завдаток ОСОБА_14 . Було досягнуто домовленості про те, що вказану суму ОСОБА_13 передасть 27 лютого і тоді ж будуть підписані у нотаріуса всі необхідні документи. Було узгоджено, що нотаріальний супровід буде здійснювати приватний нотаріус ОСОБА_15 .
		Після досягнення домовленостей ОСОБА_13 змінив тему розмови, попросивши в якості юридичної консультації пояснити яким чином залишити апеляційну скаргу без розгляду. Мотивуючи питання ОСОБА_13 пояснив, що ОСОБА_8 розлучився із дружиною, та в порядку поділу майна подружжя має судовий спір з приводу санаторія «Золота Нива», що знаходиться в Херсонській області. ОСОБА_13 пояснив, що сторони спору добровільно досягли згоди з предмету судового спору та апелянт відмовляється від апеляції, тому попросив пояснити яким чином така відмова може бути оформлена процесуально. Вислухавши його пояснення з приводу судової процедури залишення апеляційної скарги без розгляду, ОСОБА_13 звернувся із проханням дізнатися на коли призначено розгляд зазначеної апеляції з тим, щоб порадити ОСОБА_8 на коли потрібно підготувати, та передати до суду відповідні заяви про залишення апеляційної скарги без розгляду. Він зазначив, що пообіцяв надати ОСОБА_13 таку інформацію.
		Після закінчення розмови, було вирішено поїхати до предмету купівлі  продажу, та він разом із ОСОБА_13 пройшли до службового автомобіля, яким керував водій ОСОБА_17 та проїхали на пл. 50 років СРСР, де ОСОБА_13 здійснив фото  та відеозйомку, щоб передати її керівництву. Крім того, він пояснив, що дорогою разом із ОСОБА_13 вони обговорювали деталі оформлення завдатку в розмірі 100 тисяч доларів США, при цьому розмова відбувалась у автомобілі під час його руху та у присутності водія ОСОБА_17 .
		Наступна їх зустріч відбулась 27.02.2012. На протязі дня вони декілька разів розмовляли по телефону. У процесі розмови вони емоційно узгоджували місце та час зустрічі, оскільки вже 28.02.2012 він мав приймати участь у нараді голів апеляційних судів, що відбувалась у м. Києві. При цьому він пояснив, що пропонував відкласти передачу завдатку, або провести зустріч в ресторані «Кропива» на трасі Одеса  Київ, та змінити домовленості щодо оформлення та передачі завдатку, на що ОСОБА_13 наполягав провести оформлення відповідно до раніше досягнутих домовленостей. З причин необхідності нотаріального оформлення правочину було прийнято рішення проводити зустріч у м. Херсоні.
		Узгодивши із ОСОБА_13 орієнтовний час його прибуття до м. Херсон біля 18:00 год., він домовився із нотаріусом про оформлення та передачу завдатку саме в цей день в нотаріальній конторі нотаріуса в м. Херсоні по вул. Леніна, 8. Крім того він, маючи намір після процедури передачі та оформлення, вирушати в м. Київ, прийняв рішення повечеряти в ресторані «Ностальжи» у м. Херсоні, куди й запросив ОСОБА_13 . На запрошення останній погодився. В межах організації зустрічі, він попросив до ресторану «Ностальжі» під`їхати іншого водія ОСОБА_18 , пояснивши останньому, що ОСОБА_13 потрібно буде супроводити від нотаріальної контори з вулиці Леніна до готелю та забезпечити останньому поселення. Мотивуючи свої дії, ОСОБА_5 пояснив, що відразу після нотаріального оформлення мав намір вирушати до м. Києва з водієм ОСОБА_17 , а питанням поселення ОСОБА_13 в готель доручив займатись водію ОСОБА_18 .
		Їх зустріч відбулась близько 18:00 год. в м. Херсоні біля ресторану «Ностальжи». У процесі вечері, ОСОБА_13 вказав, що привіз обумовлену суму та продемонстрував кошти, переклавши 100 000 доларів США зі своєї сумки типу «дипломат» до поліетиленового пакету, принесеного офіціантом. Після того пакет залишався у ОСОБА_13 . Під час вечері ОСОБА_13 кілька разів повторював суму, уникаючи при цьому озвучення призначення коштів. Крім того, зазначив, що ОСОБА_13 кілька разів торкався розгляду цивільної справи щодо санаторію « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та інших обставин, пов`язаних з юридичними обставинами свого життя, однак він не придав цьому значення, оскільки сприймав цю розмову як ординарну під час вечері. Однак, на запитання ОСОБА_13 повідомив про перенесення розгляду апеляційним судом на іншу дату, оскільки цю інформацію він, як і обіцяв, отримав від судді апеляційного суду ОСОБА_10 . Крім того, він зазначив, що питання передачі коштів ні він ні, на його думку, ОСОБА_13 , ніяк не пов`язували із питанням про залишення без розгляду зазначеної апеляційної скарги.
		 
		 
		 
		 
		 
		Після закінчення вечері, він повідомив ОСОБА_13 , що вони їдуть до нотаріуса, який їх чекає, де й відбудеться передача коштів та подальше оформлення правочину, після чого водій, що чекав вже біля ресторану, проведе ОСОБА_13 до готелю, а він разом із іншим водієм поїде до Києва. При цьому пакет із грішми залишався у ОСОБА_13 , оскільки передача коштів та їх перевірка мали відбутись в офісі нотаріуса.
		Він пояснив, що при виході з ресторану, а це відбувалось вже в темний час доби, ОСОБА_13 миттєво зник у темряві, а його затримали.
		Під час затримання, у присутності понятих та під відео фіксацію ОСОБА_5 , на питання слідчого детально пояснив, що зазначені кошти належать чоловікові по імені В`ячеслав, маючи на увазі ОСОБА_19 , та є завдатком за об`єкт нерухомості, який належить ОСОБА_14 . За участі понятих спеціалістом було зроблено змиви з рук ОСОБА_5 , та руки просвічено за допомогою спеціального пристрою.
		Також додав, що відео  та аудіо записи не відтворюють реальний хід подій та не відображають реальний зміст розмов, що відбувались між ним та ОСОБА_13 . В той же час підтвердив, що деякі фрази та речення дійсно ним озвучувались в контексті викладеного вище, та підтверджують хід подій.
		Вважає, що стосовно нього були сформовані штучні докази обвинувачення з представленням обставин, що дійсно відбувалися під виглядом вигаданих і навпаки, у т.ч. і шляхом підробки та перекручування наданих доказів.
		Відповідно до обвинувального висновку  вина та обставини скоєння ОСОБА_5 інкримінованого йому злочину підтверджується доказами, зібраними в ході досудового розслідування, а саме: показами свідків, протоколами очних ставок, протоколом відтворення обстановки та обставин подій, протоколами оглядів, висновком експертизи, долученими до справи речовими доказами та іншими матеріалами кримінальної справи. Однак із таким висновком органів досудового розслідування погодитись не можна.
		Так, допитаний на стадії досудового розслідування у якості свідка  ОСОБА_13  (т. 2 а.с. 186-195, 196-207, 208-238) дав покази протиречиві тим, що під час судового розгляду справи. Протиріччя в показах зазначеного свідка усунуті під час судового розгляду справи.
		Зокрема, як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду ОСОБА_13 пояснив, що приблизно у грудні 2011 р. його давній приятель ОСОБА_8 запропонував йому роботу з представлення інтересів американської компанії з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі.» в судових органах України у справах, пов`язаних із купівлею  продажею рухомого та нерухомого майна. Зі слів ОСОБА_8 йому було відомо, що до цієї пропозиції саме він представляв інтереси вказаної компанії, але був вимушений відмовитися від цієї роботи у зв`язку з нестачею вільного часу.
		Отримавши згоду ОСОБА_13 , ОСОБА_8 порекомендував та погодив його кандидатуру із керівниками вказаної компанії та пообіцяв допомагати в роботі в разі виникнення якихось питань. Так, на підставі відповідної довіреності від 15.01.12 виданої ОСОБА_13 керівником компанії з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі» ОСОБА_20 , який діє у межах та відповідно до статуту зазначеної організації, його було уповноважено представляти інтереси компанії у всіх державних органах виконавчої влади, в усіх судах України з усіма правами, наданими законом сторонам, у тому числі  знайомитись з матеріалами справи, робити з неї копії, представляти інтереси, змінювати та уточнювати позовні вимоги, заявляти клопотання, доповнення, брати участь у судових засіданнях, досліджувати в суді докази, засвідчувати копії документів, оскаржувати судові рішення тощо.
		Безпосередньо ОСОБА_13 спілкувався за допомогою Інтернет та системи «Скайп» з одним із керівників представництва компанії на Кіпрі на ім`я ОСОБА_21 . Одночасно його було уповноважено представляти інтереси компанії у судових органах по справі, пов`язаній із відчуженням майнового комплексу ДП «Санаторій «Золота Нива», яка перебувала в провадженні Дніпровського районного суду м. Херсона, а також Апеляційного суду Херсонської області. З керівниками компанії особисто він ніколи не зустрічався.
		Однак суд критично відноситься до показів свідка у цій частині. Так допитаний свідок ОСОБА_22 пояснив, що працював директором ДП «Санаторій «Золота Нива» «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі». Неодноразово отримував від фактичного власника компанії ОСОБА_8 різного роду документи на бланку вказаної компанії, у т.ч. довіреності. Всі документи друкувалися на принтері, що знаходився у офісі компанії у м. Херсоні. У необхідних випадках підписи на документах скріплювалися відбитком печатки червоного кольору з надписом компанії, та місця її реєстрації англійською мовою. Вказана печатка завжди знаходилася особисто у ОСОБА_8 і лише сам він скріплював підписи печаткою на вказаних документах.
		 
		 
		На підтримання своїх показів свідок надав суду оригінали документів, виготовлених вказаним способом з відбитком печатки «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі», що відповідає його опису: довіреність, датовану 28 липня 2006 р., видану на ім`я ОСОБА_22 , рішення № 02 про внесення доповнень до статуту ДП «Санаторій «Золота Нива»» від 16.09.2004, рішення засновника ДП «Санаторій «Золота Нива» від 30.08.2005, рішення про погашення кредиту основними засобами підприємства (т. 7 а.с. 42, 45, 46, 47).
		Висновком експерта № 1619 від 02.10.2013 Одеського НДІСЕ (т. 7 а.с. 88  90) встановлено, що надані ОСОБА_22 на дослідження документи, виконані на одному і тому ж друкуючому засобі (лазерному принтері), що і довіреність, датована 15 січня 2012 р., видана на ім`я ОСОБА_13 . Відбитки печатки «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі» нанесені на вказані документи однією й тією ж печаткою.
		У зв`язку з цим суд приходить до висновку, що довіреність, датована 15 січня 2012 р. від імені компанії з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі.», якою уповноважено ОСОБА_13 представляти інтереси компанії на території України, що була начебто надана ОСОБА_13 разом із заявою про вчинений злочин органам досудового розслідування, виготовлено та видано не за обставин, на яких наполягають свідок ОСОБА_13 та свідок ОСОБА_8 .
		Крім того, щодо обставин отримання ним зазначеної довіреності ОСОБА_13 вказав, що це є його особистою справою, що довіреність йому передала від керівництва компанії начебто якась жінка, назвати прізвище та адресу якої він не може з особистих міркувань, оскільки боїться ревнощів з боку своєї дружини.
		У процесі судового розгляду ОСОБА_13 неодноразово змінював свої покази щодо цих обставин, стверджуючи, як про особисте спілкування з керівництвом, так і за допомогою ноутбуку та Інтернету. При цьому він визнав, що ноутбук, який він застосовував для зв`язку з вказаним керівництвом наявний у нього, однак згодом заперечив цей факт. Він відмовився надати адресу «Скайп», за якою спілкувався з керівництвом. Вкотре змінивши покази, ОСОБА_13 заявив, що спілкувався з керівництвом не за допомогою Інтернету, а шляхом передачі необхідних відомостей телефонним зв`язком за допомогою посередника, назвати якого відмовився. Необхідність спілкування через посередника пояснив тим, що не знав, та не знає на цей час телефонні номери, та інші відомості, що надавали б можливість йому контактувати з керівництвом безпосередньо. 
		Остання обставина не узгоджується з показами свідка ОСОБА_8 , який заявив, що під час знайомства з ОСОБА_13 влітку 2010, та отримання вказівки від ОСОБА_23 передати ОСОБА_13 його контактні відомості, він передав йому всі дані, за якими він міг самостійно контактувати з вказаним керівником.
		Крім того  на стадії досудового розслідування ОСОБА_13 показав, що під час вивчення питання представництва інтересів компанії, на підставі документів, які знаходились в наявності компанії, ним було встановлено, що 28.12.06 ДП «Санаторій Золота Нива» компанії «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі.», від імені якого на підставі довіреності діяв ОСОБА_8 , на підставі відповідного договору купівлі  продажу, посвідченого приватним нотаріусом, продало, а громадянка ОСОБА_7 у свою чергу придбала цілісний майновий комплекс пансіонату « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який розташований за адресою: АДРЕСА_4 .
		При цьому, згідно умов вказаного договору, покупець зобов`язувався сплатити вартість пансіонату у розмірі 1 039 599, 6 грн. в строк до 30.12.07, проте так цього не зробив, тобто не виконав умови договору.
		Враховуючи викладені обставини, директором ДП «Санаторій «Золота Нива» компанії з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі.» ОСОБА_6 17.01.11 подано позовну заяву до Дніпровського районного суду м. Херсон до відповідача  ОСОБА_7 про стягнення з неї за вказаним вище договором купілі  продажу цілісного майнового комплексу суми у розмірі 1 639 888 грн, з яких 1 546 324, 9 грн.  сума основної заборгованості, 93 563, 91 грн.  річні відсотки від простроченої суми.
		Одночасно ОСОБА_24 було внесено до суду клопотання про забезпечення позову шляхом накладання арешту на вказаний цілісний майновий комплекс.
		При цьому на представництво інтересів у вказаній справі було уповноважено ОСОБА_25 .
		Так, 15.02.11 суддею Дніпровського районного суду м. Херсона ОСОБА_26 винесено ухвалу, у справі № 2-450  11 за позовом ДП «Санаторій Золота Нива» компанії з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі.» до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості, якою заяву про забезпечення позову було задоволено та накладено арешт на вказаний вище цілісний майновий комплекс.
		Крім того, 07.02.11 зазначеним суддею у вказаній цивільній справі винесено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду.
		 
		 
		 
		При цьому, 28.02.11 представником відповідача подано до суду скаргу про скасування заходів забезпечення позову, яку апеляційний суд Херсонської області ухвалою від 23.03.11 прийняв до розгляду, та 30.03.11 ухвалив призначити її до розгляду на 07.04.11.
		Так, 07.04.11 ухвалою апеляційного суду Херсонської області відхилено вказану апеляційну скаргу представника відповідача та залишено без змін ухвалу Дніпровського районного суду м. Херсона від 15.02.11 про накладання арешту на майно в рахунок забезпечення позову.
		Крім того, 28.02.11 представником відповідача подано до суду заяву про залучення до справи в якості третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_8 , яка в той же день була задоволена відповідною ухвалою суду.
		Також 31.03.11 представником відповідача заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки вона була підписана не уповноваженою особою, а також про застосування строків давності. В задоволенні клопотань судом було відмовлено.
		У подальшому 17.05.11 головою Новофедорівської сільської ради, Голопристанського району Херсонської області ОСОБА_27 , на території якого знаходиться зазначений вище пансіонат, подано до суду заяву про вступ до участі у вказаній справі в якості третьої особи, яка 25.05.11 ухвалою суду також була задоволена.
		Крім того  в ході судового розгляду вказаної справи представником відповідача неодноразово заявлялись клопотання про витребування та долучення до справи різного роду доказів.
		Так, ухвалою Дніпровського районного суду м. Херсон від 07.07.11, залишено без розгляду позовну заяву компанії, у зв`язку із повторною неявкою до суду представника позивача, а 12.07.11 представником відповідача заявлено до суду клопотання про скасування заходів забезпечення позову.
		При цьому  18.07.11 представником компанії подано до апеляційного суду Херсонської області клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, а також апеляційна скарга на ухвалу Дніпровського районного суду м. Херсон про залишення позовної заяви компанії без розгляду від 07.07.11.
		Вказана апеляційна скарга ухвалою апеляційного суду від 26.08.11 прийнята до розгляду, а ухвалою від 30.08.11 закінчено підготовку до апеляційного розгляду.
		Так, 20.09.11 ухвалою апеляційного суду Херсонської області задоволено вказану вище апеляційну скаргу компанії, скасовано ухвалу районного суду від 07.07.11, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження слухання.
		У подальшому представниками відповідача неодноразово заявлялись клопотання про витребування та долучення до справи різного роду документальних доказів, а також клопотання про залишення позовної заяви компанії без розгляду, мотивуючи це тим, що її подано не уповноваженою на те особою, яке ухвалою суду від 30.11.11 було залишено без задоволення.
		Після цього, ухвалою Дніпровського районного суду м. Херсон від 01.11.11 було скасовано арешт на зазначеній вище цілісний майновий комплекс, накладений раніше в рахунок забезпечення позову.
		Крім того, рішенням Дніпровського районного суду м. Херсон від 02.12.11 позов ДП «Санаторій «Золота Нива» компанії «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі.» було задоволено частково, та вирішено стягнути на користь позивача з відповідача ОСОБА_7 заборгованість за договором купівлі-продажу у розмірі 1 583 310, 18 грн.
		У подальшому, судом було винесено ухвалу від 19.12.11 про виправлення описки у помилково зазначеному номері цивільної справи.
		Після цього, 04.01.12 представником відповідача оскаржено вказане рішення суду та ухвалу в апеляційному порядку.
		При цьому, докази по сплаті судового збору, пов`язаного із подачею апеляційної скарги представником відповідача було надано лише 01.02.12.
		Так, ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 13.02.12, відмовлено представнику позивача у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу районного суду про забезпечення позову, оскільки це питання вже являлось предметом розгляду апеляційного суду.
		При цьому того ж дня, тобто 13.02.12 було відкрито апеляційне провадження за скаргою на рішення Дніпровського районного суду м. Херсон від 02.12.11, яким було частково задоволено вимоги компанії.
		Суд критично ставиться до показів свідка ОСОБА_13 в цій частині, оскільки будучи допитаним під час судового розгляду на запитання він відповів, що не володіє взагалі ніякою інформацією щодо руху зазначеної справи, крім того не має відповідної освіти, а тому не володіє тонкощами справи, також вказав, 
		 
		 
		 
		що до нього інтереси в цій справі представляла інша людина з якою він не знайомий. Додатково мотивуючи, ОСОБА_13 пояснив, що тільки 15.01.12 на його ім`я було видано довіреність на представництво інтересів компанії, тому він не може знати про рух зазначеної цивільної справи в деталях в суді до цієї дати, крім того  зазначив, що жодного разу не приймав участі в судових засіданнях під час розгляду цієї справи. Однак, після оголошення зазначених вище показів, ОСОБА_13 діаметрально змінив свою позицію та вказав, що володіє інформацією про рух справи та підтримує покази в цій частині, що давав на стадії досудового розслідування. Суд критично оцінює покази свідка, які детально, з посиланням на конкретних осіб, грошові суми, наведенням прийнятих судом рішень та дат їх прийняття у хронологічному порядку відтворюють процедуру розгляду вказаної цивільної справи. Його покази стосовно особистого отримання у компанії процесуальних документів по справі, як джерела вказаних відомостей, суперечать дослідженим доказам. Так, під час судового розгляду, ОСОБА_13 неодноразово стверджував, що не лише не був у офісах компанії у США та Кіпрі, але, крім довіреності, не отримував від керівництва жодних інших документів.
		Крім зазначених вище показів, ОСОБА_13 на стадії досудового розслідування вказував, що у подальшому  20.02.12 апеляційним судом Херсонської області винесено ухвалу про закінчення підготовки до апеляційного розгляду та призначено справу до розгляду на 16:45 год. 27.02.2012.
		З приводу заданих на стадії досудового розслідування ОСОБА_13 питань, що до порядку та обставин його спілкування із ОСОБА_5 , а також вимагання ним грошових коштів у розмірі 100 тисяч доларів США за вирішення питання про відмову в задоволенні апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_7  ОСОБА_9 , та залишення в силі рішення Дніпровського районного суду м. Херсон від 02.12.11 свідок показав, що з січня місяця 2012 р. він займався юридичним супроводженням вказаної цивільної справи в суді.
		Однак суд критично ставиться до показів свідка в цій частині. Так будучи допитаним в суді ОСОБА_13 вказав, що жодного разу не займався супроводом справи в суді. Зазначене підтверджується й протоколами судових засідань, відповідно до яких, ОСОБА_13 жодного разу не приймав участі в судових засіданнях, в матеріалах справи відсутні його заяви, клопотання тощо.
		Крім зазначених вище показів, на стадії досудового розслідування ОСОБА_13 вказував, що приблизно в середині лютого 2012, під час однієї із його зустрічей із своїм знайомим ОСОБА_8 він розповів останньому, що в апеляційному суді Херсонської області слухається справа ДП «Санаторій «Золота Нива» компанії «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі.».
		Одночасно, ОСОБА_13 розповів йому про те, що предметом вказаного спору є цілісний майновий комплекс санаторію « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
		У відповідь ОСОБА_8 розповів йому про те, що знає обставини вказаної справи та навіть має безпосереднє відношення до неї.
		Суд критично ставиться до показів свідка і в цій частині. Так, зазначені покази протирічать тим, що сам свідок давав на стадії досудового розслідування, оскільки вище він стверджував, що «вивченням вказаного питання на підставі документів, які знаходились в наявності компанії, ним було встановлено, що санаторій « ІНФОРМАЦІЯ_2 » компанії «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі.» від імені якої діяв ОСОБА_8 було продано громадянці ОСОБА_7 » Будучи допитаним під час судового розгляду у якості свідка, ОСОБА_13 не зміг пояснити зазначені розбіжності в показах, та відмовився відповідати на уточнюючі запитання
		Крім зазначених вище показів, на стадії досудового розслідування ОСОБА_13 вказував, що ОСОБА_8 у розмові із ним зазначив, що дуже тісно спілкується із головою апеляційного суду Херсонької області ОСОБА_5 , з яким неодноразово вирішував різного роду питання, у тому числі коли представляв інтереси компанії у зазначеному суді.
		Суд критично ставиться до показів свідка в цій частині, які він підтримав і під час судового розгляду, оскільки вони протирічать як показам ОСОБА_8 , так і показам ОСОБА_5 . Допитаний в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_8 вказав, що до останньої зустрічі з ОСОБА_5 не бачився більше трьох років, ніяких до цього питань з ним не вирішував, востаннє зустрів ОСОБА_5 раптово на Центральному ринку м. Херсон. Зазначені покази підтвердив і ОСОБА_5 .
		Крім зазначених вище показів, на стадії досудового розслідування ОСОБА_13 вказував, що ОСОБА_8 одночасно запропонував познайомити його із ОСОБА_5 . На вказану пропозицію ОСОБА_13 погодився та попросив ОСОБА_8 відрекомендувати його ОСОБА_5 . Так 22.02.12 за попередньою домовленістю ОСОБА_8 із ОСОБА_5 , приблизно о 10:00 год. ОСОБА_13 приїхав до 
		 
		 
		 
		адміністративної будівлі апеляційного суду Херсонської області, яка знаходиться у м. Херсоні по вул. 295 Херсонської стрілецької дивізії, 1-а. При цьому, піднявшись на другий поверх, він потрапив до приймальні голови суду, яка знаходиться ліворуч від входу в кабінеті № 201. Повідомивши секретаря ОСОБА_5 про те, що останній на нього чекає, після її погодження, ОСОБА_13 увійшов до кабінету ОСОБА_5 .
		Зазначені покази, які свідок підтримав і під час судового розгляду, суд вважає такими, що відповідають дійсності, оскільки вони не протирічать ні показам ОСОБА_8 ні показам ОСОБА_5 , а навпаки  підтверджуються ними.
		Також, на стадії досудового розслідування ОСОБА_13 вказував, що під час зустрічі з ОСОБА_5 між ними відбулась розмова щодо вказаної вище цивільної справи, а саме стосовно цілісного майнового комплексу Санаторію «Золота Нива». При цьому він зазначив ОСОБА_13 про те, що повністю володіє обставинами справи , а також інших справ, до яких має відношення їх компанія, спитавши у ОСОБА_13 , що саме його цікавить. Одночасно  ОСОБА_13 зазначив ОСОБА_5 про те, що його безумовно цікавить щоб судом було відмовлено представнику відповідача в задоволенні апеляційної скарги, на що ОСОБА_5 спитав у нього які він має пропозиції. Після того, як він вказав ОСОБА_13 на аркуш паперу, останній зрозумів, що ОСОБА_5 має на увазі те, щоб він написав на ньому свою грошову пропозицію за позитивне вирішення в суді вказаної справи. Сорока спочатку написав цифру « 30 000», та поставив знак доларів США, потім « НОМЕР_1 », після цього зрозумів, що має подвоїти суму до 100 000 доларів США, які він мав би передати наступного дня, тобто 23.02.12, оскільки у протилежному випадку їх компанія програє не лише вказану справу, а й інші, які знаходяться в провадженні апеляційного суду. Після цього він навпіл склав вказаний аркуш паперу із запропонованою ОСОБА_13 сумою, та залишив його собі.
		Суд критично ставиться до показів свідка в цій частині, оскільки вони суперечать його ж показам на стадії досудового розслідування, відповідно до протоколу усної заяви про злочин від 24.02.12 (т. 1 а.с. 12-13) ОСОБА_28 стверджував, що ОСОБА_5 вимагав 100 000 доларів США за прийняття своїми підлеглими рішення про залишення апеляційної скарги без розгляду. Крім того, відповідно до протоколу обшуку робочого кабінету голови апеляційного суду Херсонської області, (т. 2 а.с. 114-115), місць його проживання (т. 2 а.с. 119-121, 127-129), його особистого обшуку (т. 2 а.с. 84-110), аркуш паперу з надписами цифр, позначень доларів США, на наявність якого посилався свідок, не виявлено. Крім того  з показів, допитаних під час судового розгляду у якості свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , ОСОБА_15 вбачається, що ОСОБА_5 дійсно вів перемовини із ОСОБА_13 про передачу йому коштів в сумі 100 000 доларів США, однак ці кошти призначались як завдаток за майновий комплекс, що належав ОСОБА_14 . Підтвердив покази зазначених свідків і допитаний у судовому засіданні у якості обвинуваченого ОСОБА_5 .
		Крім зазначених вище показів, як на стадії досудового розслідування так і під час судового розгляду ОСОБА_13 вказував, що попередньо погодився на умови ОСОБА_5 , проте не надав йому стовідсоткової згоди, оскільки розумів, що вказане питання, та суму йому необхідно узгодити із керівництвом компанії, після чого вони попрощались, домовившись про зустріч наступного дня о 10:00 год. Одночасно ОСОБА_5 попросив залишити ОСОБА_13 йому номер мобільного телефону, що він і зробив. Про вказану розмову ОСОБА_13 відразу доповів керівнику компанії. 
		Суд критично ставиться до показів свідка ОСОБА_13 в цій частині, які він дав під час досудового розслідування та судового розгляду. Так, на уточнююче запитання під час судового розгляду свідок відповів, що з керівництвом компанії зв`язувався за допомогою мобільного зв`язку, при цьому зазначив, що керівництво перебувало за межами України. Однак судом встановлено, що відразу після розмови із ОСОБА_5 22.02.2012 о 10:21:48 ОСОБА_13 здійснив телефонний виклик на номер, що належить ОСОБА_29 , який є співробітником ГУБОЗ МВС України, що здійснював супровід розслідування зазначеної кримінальної справи. Їхня розмова тривала 22 секунди. Жодних дзвінків абонентам, що перебували за межами України свідок не здійснював. Зазначене підтверджується відомостями операторів мобільного зв`язку «Київстар» та «МТС» (т. 6 а.с. 217-286), телефонний номер ОСОБА_29 відомий суду з його особистих показів.
		Крім зазначених вище показів, як на стадії досудового розслідування так і під час судового розгляду ОСОБА_13 вказував, що домовився про зустріч із ОСОБА_5 , на яку планував взяти із собою диктофон, та записати вказану розмову із ним, в т.ч. суму, яку останній вимагає за допомогу у вирішенні вказаного питання в суді. Цього ж дня, ОСОБА_13 на мобільний телефон НОМЕР_2 зателефонував ОСОБА_5 , та спитав чим він займається, та де знаходиться, на що ОСОБА_13 відповів, що займається пошуком грошових
		 
		 
		 
		коштів. При цьому ОСОБА_5 зазначив, що має якісь проблеми, та якщо ОСОБА_13 може, то краще б привіз грошові кошти сьогодні, тобто 22.02.12. На це ОСОБА_13 відповів, що не може привезти грошові кошти у розмірі 100 000 доларів США саме 22.02.12, оскільки ще не зібрав такої суми, на що ОСОБА_5 попросив його в такому разі приїхати до нього із грошима 23.02.12 не о 10:00 год., як вони домовлялись перед цим, а на 09:00 год., на що він погодився.
		Наступного дня, перед тим як їхати на зустріч до ОСОБА_5 , він взяв із собою маленький чорний цифровий диктофон, який колись давно придбав за допомогою якогось магазину в мережі Інтернет. Вказану розмову з ОСОБА_5 він вирішив записати на диктофон, після того, як під час розмови 22.02.12 він зазначив про те, щоб вирішити в суді цивільну справу їх компанії, він повинен буде передати 100 000 доларів США, про що ОСОБА_13 доповів своєму керівництву, однак воно йому не повірило. Враховуючи викладене, ОСОБА_13 вирішив записати другу розмову із ОСОБА_5 у начебто підкріплення правдивості своїх слів.
		Суд критично ставиться до показів свідка ОСОБА_13 у зазначеній частині. Так, спростовується твердження ОСОБА_13 про узгодження із керівництвом компанії своїх дій, оскільки судом встановлено, що жодного дзвінка із своїх мобільних телефонів у зазначений проміжок часу за межі України він не здійснював. Крім того  на уточнююче запитання під час судового розгляду справи ОСОБА_13 відповів, що запис здійснював за допомогою диктофону марки «Едік-міні», що мав квадратну форму. Однак, відповідно до протоколу прослуховування від 24.02.12, складеного співробітником ГУБОЗ МВС України ОСОБА_30 (т. 1 а.с. 67-73), ОСОБА_13 передано та оглянуто диктофон марки «Olimpus VN-8600 PC», диктофон має не квадратну, а прямокутну форму розміром 11\4\2 сантиметри. Допитаний у якості свідка ОСОБА_30 підтвердив відповідність дійсності відомостей, викладених ним у зазначеному протоколі.
		Крім зазначених вище показів, як на стадії досудового розслідування так і під час судового розгляду ОСОБА_13 вказував, що 23.02.12 приблизно о 9:00 год. він увійшов до приймальні голови апеляційного суду Херсонської області, повідомивши секретаря, що ОСОБА_5 чекає на нього. Секретар повідомила, що ОСОБА_5 ще немає. У зв`язку з викладеним ОСОБА_13 залишив їй номер свого мобільного телефону та попросив, щоб остання зателефонувала йому коли з`явиться ОСОБА_5 , на що вона погодилась. Після цього він вийшов на вулицю, та направився в бік своєї машини. Приблизно через 10 хв. на його мобільний зателефонувала секретар, та повідомила, що ОСОБА_5 на місці. Він повернувся до приміщення суду, та увійшов до кабінету ОСОБА_5 .
		Під час розмови, яка записувалась на диктофон, ОСОБА_13 повідомив останньому про те, що в цілому його керівництво надало згоду на вирішення вказаного питання шляхом передачі 100 000 доларів США приблизно на 28-29 лютого 2012. На вказане ОСОБА_5 відповів категоричною відмовою, оскільки він від`їжджає з м. Херсона до м. Києва, бо 28.02.2012 у нього зустріч у ВСУ, у зв`язку з чим ОСОБА_13 має передати йому кошти в крайньому випадку 27.02.2012. Обговоривши деталі, вони дійшли згоди із ОСОБА_5 про те, що в понеділок 27.02.12, бажано у першій половині дня, ОСОБА_13 приїде в м. Херсон, та віддасть кошти в сумі 100 000 доларів США.
		Покази ОСОБА_13 в цій частині підтверджуються показами інших свідків, допитаних під час судового розгляду. Так, свідок ОСОБА_14 зазначив, що йому було відомо, що 27.02.12 ОСОБА_13 повинен зустрітись з ОСОБА_5 в м. Херсон та передати для нього кошти в розмірі 100 000 доларів США в рахунок завдатку за майновий комплекс. Допитана в судовому засіданні у якості свідка нотаріус ОСОБА_15 теж підтвердила, що 27.02.2012 чекала оформлення завдатку у розмірі 100 000 доларів США, крім того їй було відомо, що ОСОБА_13 є стороною зазначеного правочину, оскільки вона готувала проект угоди. Не заперечував вищенаведене і допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 . Однак зазначені свідки, та обвинувачений не підтвердили наступні покази ОСОБА_13 , які він давав як на стадії досудового слідства, так і під час судового розгляду.
		Так ОСОБА_13 пояснив, що ОСОБА_5 зазначив, що цивільну справу призначено до слухання на 27.02.12. Після передачі коштів ОСОБА_5 Сорока ОСОБА_16 увечері того ж дня, за вказівкою останнього, отримає в суді копію ухвали апеляційного суду про відмову в задоволенні апеляційної скарги представнику відповідача ОСОБА_7  ОСОБА_9 , та про залишення в силі рішення Дніпровського районного суду м. Херсон від 02.12.11.
		Зазначені покази ОСОБА_13 не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду. Так, допитані як в судовому засіданні, так і під час досудового розслідування у якості свідків судді апеляційного суду Херсонської області ОСОБА_10 (т. 3 а.с. 1), ОСОБА_11 (т. 3 а.с. 9), ОСОБА_12 (т. 3 а.с. 7) категорично заперечили твердження ОСОБА_31 про те, що ОСОБА_5 давав їм вказівки щодо 
		 
		 
		 
		зазначеної справи, результатів її розгляду чи надання копій судових рішень. Зазначені покази суперечать і реальним обставинам справи, оскільки рішення по вказаній цивільній справі в той день не приймалось взагалі. Враховуючи вищенаведене суд критично ставиться до показів ОСОБА_13 і в цій частині.
		Крім зазначених вище показів, на стадії досудового розслідування ОСОБА_13 стверджував, що після обговорення зазначеного питання ОСОБА_13 запитав у ОСОБА_5 з приводу майнового комплексу, який він має намір продати, та говорив йому про це напередодні. У подальшому, вони декілька хвилин вели розмову із ОСОБА_5 про те, щоб ОСОБА_13 запропонував своєму керівництву придбати зазначену адміністративну будівлю в м. Херсоні, на що він зазначив останньому, що запропонує їм після того, як вони подивляться документи на неї. ОСОБА_13 зазначив, що у розмовах із керівництвом компанії він повідомляв їм про те, що ОСОБА_5 пропонує придбати приміщення, але ніякої зацікавленості чи згоди від них не отримав. Однак, під час судового розгляду ОСОБА_13 змінив покази в цій частині та зазначив, що не збирався пропонувати керівництву компанії зазначену угоду, оскільки мав намір запропонувати іншому своєму знайомому, який проживає за кордоном та займається нерухомістю. Від подальших пояснень з цього приводу відмовився, оскільки вважає, що це не має значення до кримінальної справи.
		Після цього, на службовому автомобілі ОСОБА_5 , вони поїхали до вказаної будівлі в м. Херсоні, про яку йшла розмова, та пропонував обговорити питання щодо можливості її придбання. Подивившись вказану будівлю, вони попрощались, домовившись про зустріч на понеділок 27.02.12.
		Покази ОСОБА_13 в цій частині суперечать показам інших свідків. Так свідок ОСОБА_17 , допитаний під час судового розгляду пояснив, що працював водієм апеляційного суду Херсонської області, 23.02.2012 возив ОСОБА_5 та ОСОБА_13 на площу 50 років СРСР, де вони вийшли. ОСОБА_13 здійснив зйомку за допомогою фотоапарату, потім вони сіли до автомобіля, та поїхали до приміщення апеляційного суду. ОСОБА_17 зазначив, що дорогою вони обговорювали оформлення завдатку та деталі купівлі  продажу об`єкту нерухомості. В ході розмови неодноразово називалась сума завдатку в розмірі 100 000 доларів США, а також  було досягнуто домовленості про зустріч на понеділок 27.02.2012. Допитаний у якості свідка ОСОБА_14 зазначив, що станом на 23.02.2012 ОСОБА_13 дав чітку відповідь, щодо купівлі об`єкту нерухомості. Вже було визначено технічні деталі, та узгоджено суму завдатку у розмірі 100 000 доларів США, а ОСОБА_13 на той час пояснював, що отримав чітку згоду керівництва компанії на купівлю. Підтвердив зазначені покази свідків і допитаний судом у якості обвинуваченого ОСОБА_5 . Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що зазначені покази ОСОБА_13 не в повній мірі відповідають дійсності, та критично ставиться до них в тій частині, що суперечать показам інших свідків та не відповідають реальним обставинам справи.
		Крім зазначених вище показів, на стадії досудового розслідування ОСОБА_13 вказав, що після огляду нерухомості він повідомив ОСОБА_8 , який їх познайомив, про те, що ОСОБА_5 вимагає в нього 100 000 доларів США, на що останній, усміхнувшись, зазначив, що ростуть у ОСОБА_5 гонорари. Крім того, ОСОБА_8 порадив йому поспілкуватись із даного приводу з керівництвом компанії, оскільки саме вони приймають таке рішення. Під час судового розгляду, на уточнююче питання ОСОБА_13 відповів, що він із свого мобільного телефону зателефонував ОСОБА_8 , розмова відбувалась приблизно о 10:00 год. в телефонному режимі. На уточнююче питання під час судового розгляду ОСОБА_13 відповів, що під час телефонної розмови перебував у м. Херсоні, оскільки розмова відбулась відразу після зустрічі з ОСОБА_5 .
		Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_8 заперечив факт телефонного повідомлення йому ОСОБА_13 про вимагання ОСОБА_5 коштів, однак після оголошення показів, що він давав на стадії досудового розслідування (т. 2 а.с. 239 )  його визнав. Суд критично ставиться до показів ОСОБА_13 та ОСОБА_8 в цій частині, оскільки вони спростовуються відомостями, наданими операторами стільникового зв`язку «Київстар» та «МТС», відповідно до яких до 19:00 год. 23.02.2012 телефонного зв`язку між абонентами ОСОБА_13 та ОСОБА_8 не було взагалі. В той же час о 10:30:39 ОСОБА_13 здійснив телефонний виклик на абонентський номер, яким користується співробітник ГУБОЗ МВС України ОСОБА_29 , який пізніше увійшов до оперативної групи з розслідування кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_5 . Розмови між ними тривали до 10:48:30 протягом 324 сек. В цей день ОСОБА_13 та ОСОБА_8 вперше вийшли на телефонний зв`язок о 19:18:51. Їх розмова тривала 21 сек., при цьому ОСОБА_13 перебував в м. Києві та його обслуговувала стільникова вежа, розташована поруч із приміщенням ГУБОЗ МВС України.
		 
		 
		 
		 
		Крім зазначених вище показів, даних на стадії досудового розслідування, які він підтримав і в ході судового розгляду, ОСОБА_13 пояснив, що після розмови з ОСОБА_8 , а також порадившись із керівництвом компанії, щодо зазначених дій ОСОБА_5 , отримавши від них відмову щодо передачі ОСОБА_5 коштів в рахунок хабара, ОСОБА_13 прийшов до висновку про неправомірність його дій, у зв`язку з чим, з метою викриття останнього, вирішив звернутись до правоохоронних органів. 
		24.02.2012 зранку ОСОБА_13 приїхав до приміщення адміністративної будівлі ГУБОЗ МВС України, яка знаходиться в м. Києві по вул. Баговутівській, 2, де розповів про обставини вимагання у нього грошових коштів головою апеляційного суду Херсонської області ОСОБА_5 . На уточнююче питання під час судового розгляду пояснив, що раніше ніколи не був у цьому приміщенні, та нікого із працівників ГУБОЗ МВС України не знає.
		Суд критично ставиться до показів ОСОБА_13 в цій частині. Так, після отримання судом відомостей операторів стільникового зв`язку, при повторному допиті ОСОБА_13 змінив покази, вказавши, що був заздалегідь знайомий із співробітником ГУБОЗ МВС України ОСОБА_29 , який входив пізніше до оперативної групи по розслідуванню зазначеної кримінальної справи. На уточнююче питання під час судового розгляду, відповів, що раніше працював в органах внутрішніх справ, та був звільнений з посади оперуповноваженого УБОЗ Полтавської області, маючи звання капітана міліції. Враховуючи зазначені розбіжності в показах свідка, та їх усунення після дослідження відомостей операторів стільникового зв`язку, а також повторного допиту свідка, суд приходить до висновку про невідповідність дійсності показів свідка в цій частині, що він давав на стадії досудового розслідування.
		Крім зазначених вище показів на стадії досудового розслідування, які він підтримав і в ході судового розгляду, ОСОБА_13 пояснив, що того ж дня, тобто 24.02.2012 зранку, один із співробітників ГУБОЗ МВС України, як йому стало відомо пізніше ОСОБА_30 , у приміщенні одного із службових кабінетів відібрав у нього заяву, в якій він виклав обставини спілкування із ОСОБА_5 упродовж 22-23 лютого 2012 (т. 1 а.с. 12-13). На уточнююче запитання свідок відповів, що зазначеного працівника ГУБОЗУ він бачить вперше, до цього жодного разу його не бачив та не спілкувався, в приміщення ГУБОЗ МВС України прибув 24.02.2012, коли й повідомив по зазначені вище обставини.
		Зазначені покази спростовуються відомостями, наданими суду операторами мобільно зв`язку, відповідно до яких ОСОБА_13 зв`язувався з ОСОБА_30 ще 16.02.2012 та 17.02.2012, тобто задовго до повідомлення 24.02.2012 про вчинення злочину ОСОБА_5 . Крім того сумнівним є твердження свідка про те, що він прибув у приміщення ГУБОЗ МВС України, що знаходиться в м. Києві по вул. Баговутівській, 2, лише 24.02.2012, оскільки відповідно зазначених відомостей операторів ОСОБА_13 ще 23.02.2012 перебував в межах обслуговування стільникової вежі в    АДРЕСА_5 , користуючись при цьому стільниковим зв`язком з 18:12:37 до 19:06:48. Враховуючи вищенаведене суд критично ставиться до зазначених вище показів свідка.
		Також в показах, даних на стадії досудового розслідування, які підтримані ним і в суді, ОСОБА_13 пояснив, що одночасно до своєї усної заяви про злочин він приклав також і маленький цифровий диктофон, на який записував розмову із ОСОБА_5 , яка мала місце у приміщенні його службового кабінету 23.02.2012 під час обговорення передачі йому грошових коштів у розмірі 100 тисяч доларів США. У подальшому, за участю ОСОБА_13 , а також ще двох осіб, як йому повідомили  понятих, працівником міліції ОСОБА_30 було відтворено, та всіма учасниками прослухано аудіозапис розмови ОСОБА_13 із ОСОБА_5 від 23.02.2012, до якого було зроблено працівником міліції відповідну роздруківку розмови, в якій свій підпис поставив він, а також поняті (т. 1 а.с. 67-73). Після цього вказаний працівник міліції повернув йому диктофон та у подальшому ОСОБА_13 приїхав до Генеральної прокуратури України, де його було допитано. Відповідаючи на уточнююче питання в судовому засіданні ОСОБА_13 пояснив, що він користується двома мобільними телефонами, назвав їх номери НОМЕР_2 , НОМЕР_3 та вказав, що вони завжди перебувають із ним. Крім того  ОСОБА_13 відповів, що відомості викладені у протоколі прослуховування в частині часу прослуховування, а саме з 10:00 год. до 11:20 год. відповідають дійсності.
		Зазначені покази свідка, хоч і підтверджуються показами допитаного у якості свідка ОСОБА_30 , спростовуються відомостями, наданими операторами стільникового зв`язку, відповідно до яких  ОСОБА_13 з`явився в приміщенні ГУБОЗ МВС України близько 14:40 год. («Київстар» - з`єднання 14:51:47, «МТС» - з`єднання 14:57:40), до цього  його мобільні телефони фіксували пересування по м. Києву. Враховуючи зазначену інформацію ставиться під сумнів не тільки факт відібрання ОСОБА_30 та складання протоколу усної заяви ОСОБА_13 про злочин вранці 24.02.2012, а й факт прослуховування аудіо 
		 
		 
		 
		запису розмови між ОСОБА_5 та ОСОБА_13 з 10:00 год. по 11:20 год. Після з`ясування зазначених обставин, за клопотанням сторони обвинувачення, під час повторного допиту в судовому засіданні ОСОБА_13 змінив покази, вказавши, що телефони в той день залишив у автомобілі близького знайомого та дозволив йому ними користуватись, однак зазначив, що ні прізвища, ні імені цього знайомого він не пам`ятає. Суд критично ставиться як до первинних показів, так і до змінених в суді показів ОСОБА_13 та ОСОБА_30 , та приходить до висновку про їх невідповідність реальним обставинам справи.
		Крім зазначених вище показів на стадії досудового розслідування, які він підтримав і в суді, ОСОБА_13 пояснив, що 27.02.12 зранку, а саме близько 9:00 год., він приїхав до ГУБОЗ МВС України на вул. Баговутівську, 2 в м. Києві. Так, одним із працівником міліції ОСОБА_30 , за участі двох понятих, а також ОСОБА_13 , було зроблено ксерокопії з грошових купюр на загальну суму 100 000 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США, які знаходились у 10 пачках. У подальшому, за допомогою якоїсь спеціальної хімічної речовини було помічено декілька купюр із вказаних грошових коштів, а також зразок зазначеної хімічної речовини було нанесено на аркуш паперу, який опечатано у пакет та скріплено підписами понятих. Після цього, всі вказані грошові кошти у 10 пачках біло вручено ОСОБА_13 для подальшої передачі їх під час зустрічі із ОСОБА_5 , згідно досягнутої із ним попередньої домовленості. Всі перелічені вище дії від 27.02.12 було оформлено відповідним протоколом, який також було підписано понятими та ОСОБА_13 . У подальшому, він разом із співробітниками міліції на легковому автомобілі вирушив з м. Києва до м. Херсон на зустріч із ОСОБА_5 .
		Одночасно ОСОБА_13 зазначив, що працівниками міліції було вручено йому якусь спеціальну апаратуру, яка б під час його зустрічі із ОСОБА_5 мала фіксувати на аудіо та відео запис події вказаної зустрічі.
		Приблизно між 11 та 12 год. 27.02.12 ОСОБА_13 зателефонував ОСОБА_5 зі свого мобільного телефону № НОМЕР_2 на номер телефону останнього. Під час вказаної розмови ОСОБА_13 повідомив ОСОБА_5 про те, що отримав грошові кошти у банку та виїжджає до м. Херсон.
		Зазначені покази свідка підтверджуються дослідженим у судовому засіданні протоколом помітки та вручення грошових коштів від 27.02.2012, складеним старшим оперуповноваженим в ОВС ГУБОЗ МВС України ОСОБА_30 (т. 1 а.с 75-80). Відповідно до зазначеного протоколу, вказана дія була проведена з 9:00 год. до 10:00 год. у приміщенні ГУБОЗу в кабінеті № 401 у м. Києві по вул. Багговутівській, 2. Результатом вказаної дії був огляд, копіювання стодоларових купюр на ксероксі, позначення десяти купюр спеціальним барвником «Світлячок-М» у присутності понятих та ОСОБА_13 .
		Ці ж обставини під час допиту у процесі досудового слідства були підтверджені свідком ОСОБА_30 .
		У процесі судового слідства як свідок ОСОБА_13 , так і свідок ОСОБА_30 підтвердили відповідність дійсності обставин, викладених у протоколі помітки та вручення грошових коштів, у т.ч. дату та час його складення, вказані у зазначеному процесуальному документі.
		Однак суд критично відноситься як до показів свідків в цій частині, так і до відомостей, викладених у протоколі помітки та вручення грошових коштів. Так, відповідно відомостей, наданих операторами мобільного зв`язку «МТС» та «Київстар» з 13:47 26.02.12 ОСОБА_13 виїхав з м. Києва у напрямку м. Херсон, о 18:51 26.02.12 зупинився у с. Шевченково, Жовтневого району Миколаївської області, де перебував до 12:54 27.02.12. Крім того вказані відомості підтверджуються квитанцією № 236949 від 27./02.2012, відповідно до якої ФОП ОСОБА_32 надав 26-27 лютого 2012 р. послуги з харчування ОСОБА_13 , а останній сплатив за них (т. 7 а.с. 68). Допитана під час судового розгляду свідок ОСОБА_33 підтвердила факт оформлення нею квитанції № 236949 від 27.02.2012 та повідомила, що виписала її ОСОБА_13 , який харчувався у ресторані готелю « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що належить їхній родині, 26 та 27 лютого 2012 р.
		Під час судового розгляду, з метою усунення виявлених протиріч повторно було допитано свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_30 , які пояснили, що дату складання протоколу помітки та вручення грошових коштів було ними переплутано у зв`язку зі спливом тривалого часу. Насправді ж, свідки вказали, що протокол був складений 26.07.2012, оскільки вони, начебто, пам`ятають, що днем його складання була неділя, що й відповідає вказаній даті. В іншому  в протоколі все вказано вірно.
		Суд критично відноситься до зазначених вище змінених під час судового розгляду показів та вважає, що зміна відбулась під впливом доказів, що спростовують як первинні покази свідків так і достовірність відомостей, викладених у протоколі помітки та вручені грошових коштів.
		 
		 
		 
		Так, факт складання протоколу помітки та вручення грошових коштів саме 27.02.12, свідок ОСОБА_13 підтвердив у процесі його допиту 03.03.2012, тобто через 4 доби після вказаної у досліджуваному протоколі дати, що не є тривалим часом. Крім того, у процесі допитів ОСОБА_13 неодноразово наголошував на тому, що передача грошей була запланована на понеділок 27.02.12 та докладно повідомив про всі події, що відбулися на цю дату, у т.ч. і огляд та помітку грошей 27.02.12. За таких обставин, свідок неодноразово мав можливість заявити про помилку у даті складання протоколу, помітки та вручення грошових коштів як під час допиту у процесі досудового слідства, так і у процесі допиту у судовому засіданні до часу виявленої невідповідності. Свідок ОСОБА_30 , будучи допитаним 28.03.12 докладно повідомив про всі обставини подій, що відбулися 27.02.12, а саме  огляд і помітку грошових коштів, як складову подій саме 27.02.12. Крім того, суд вважає місячний строк, що минув з дати, вказаної на досліджуваному протоколі, до дати допиту свідка незначним.
		Покази свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_30 щодо допущеної технічної помилки лише у даті (а саме не 27.02.2012 а 26.02.2012) складання протоколу помітки та вручення грошових коштів, відповідно до якого дія відбувались з 09:00 год. до 10:00 год., спростовуються відомостями, наданими оператором мобільного зв`язку «МТС», відповідно до яких 26.02.12 свідок ОСОБА_13 з`явився у будівлі ГУБОЗ МВС України лише об 11:09 год. та, відповідно не міг з 09:00 год. до 10:00 год. отримати там грошові кошти, та бути присутнім при їх помітці.
		Враховуючи встановлені вище обставини перебування свідка ОСОБА_13 з 26.02.12 по 27.02.12 у готелі «Замок Тамплієрів» у с. Шевченково, Жовтневого району Миколаївської області, суд вважає неправдивими свідчення ОСОБА_13 про його знаходження 27.02.12 у м. Києві та виїзд до м. Херсон саме на вказану дату.
		Крім зазначених вище показів на стадії досудового розслідування ОСОБА_13 пояснив, що ОСОБА_5 повідомив, що сьогодні, тобто 27.02.2012, їде до м. Києва і вони зможуть зустрітися саме в м. Києві. ОСОБА_13 не погодився на це, оскільки мав намір отримати від нього судове рішення по справі. При цьому ОСОБА_5 зазначив, щоб ОСОБА_13 не хвилювався, оскільки все буде як він обіцяв, проте сьогодні ймовірно судового рішення не буде, оскільки по справі оголосять перерву та винесуть його через кілька днів. Оскільки ОСОБА_13 заперечував та наполягав на тому, щоб рішення суду він передав саме сьогодні, то ОСОБА_5 пообіцяв спробувати щось зробити, щоб вже сьогодні передати ухвалене судом рішення. В кінці розмови вони домовились про зустріч на трасі між м. Києвом та м. Херсон, можливо у ресторані «Кропива», а ОСОБА_5 , в свою чергу, зазначив про те, що зателефонує судді та надасть вказівку з приводу винесення рішення саме сьогодні та після цього зателефонує ОСОБА_13 . Приблизно близько 12:00 год. вони знову розмовляли по телефону. Під час вказаної розмови ОСОБА_5 повідомив, що домовився із суддями і вони обіцяють винести рішення вже сьогодні, при цьому вони обговорили можливість передачі коштів на трасі. Близько 14:00 год. ОСОБА_13 зателефонував ОСОБА_5 , та повідомив, що вже під`їжджає до ресторану «Кропива», зазначивши, що буде чекати його саме там. При цьому ОСОБА_5 зазначив, щоб ОСОБА_13 їхав до м. Херсон. Близько 17:00  18:00 год. ОСОБА_13 приїхав до м. Херсон, та кілька разів телефонував ОСОБА_5 . При цьому  ОСОБА_5 запросив його до ресторану «Ностальжи» біля театру в м. Херсон, де буде відбуватись зустріч, куді він і під`їхав.
		Привітавшись, вони увійшли у середину, присіли за стіл і ОСОБА_5 замовив їжу. ОСОБА_13 повідомив останнього, що він привіз грошові кошти у розмірі 100 000 доларів США, вказавши при цьому, що це кошти, за вирішення питання по пансіонату «Золота Нива» в суді, та знаходяться у нього в портфелі. У подальшому вони поросили у офіціанта поліетиленовий пакет для того, щоб у нього перекласти з портфелю вказані грошові кошти.
		Поки офіціант ніс пакет, ОСОБА_5 повідомив про те, що все проходить згідно їх домовленості, проте ОСОБА_13 не отримає відповідну судову ухвалу, оскільки рішення ще не прийнято.
		На зауваження ОСОБА_13 Іванищук ОСОБА_34 пояснив, що сьогодні рішення не винесено, оскільки сторони не з`явились, а винести рішення без їх присутності, в силу того, що вони не належним чином повідомлені, буде не законно, та це призведе до подальшого скасування зазначеного рішення.
		При цьому він запевнив ОСОБА_13 про те, що вже надав вказівку судді по вказаній справі  належним чином повідомити сторони про наступну дату слухання, а також винести рішення на користь компанії. Крім того зазначив, що перед зустріччю йому вже передзвонила суддя та повідомила, що перенесла справу на 05.03.2012, тобто на наступний понеділок.
		 
		 
		 
		 
		В цей момент офіціант приніс їм поліетиленовий пакет синього кольору, в який ОСОБА_13 в присутності ОСОБА_5 дістав з портфелю 100 000 доларів США в 10-ти пачках, перерахував та поклав до вказаного пакету, який залишився лежати поруч. ОСОБА_5 зазначив, що все по справі, як він і обіцяв, буде гаразд, щоб ОСОБА_13 не хвилювався.
		Одночасно, ОСОБА_5 повідомив, що ОСОБА_13 дуже вчасно привіз йому грошові кошти, оскільки в протилежному випадку рішення було б прийнято не на їх користь.
		Суд критично відноситься до показів свідка, що він давав на стадії досудового розслідування, та підтримав під час судового розгляду в цій частині, оскільки вони суперечать реальним обставинам справи, та спростовуються іншими зібраними по справі доказами. Так, допитані у якості свідків як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду судді апеляційного суду Херсонської області ОСОБА_10 (т. 3 а.с. 1), ОСОБА_12 (т. 3 а.с. 7), ОСОБА_11 (т. 3 а.с. 9) дали покази, якими категорично спростували факт втручання з боку ОСОБА_5 у розгляд зазначеної цивільної справи, вони заперечили наявність будь яких вказівок від ОСОБА_5 з приводу розгляду зазначеної цивільної справи, та видачі будь кому рішень по цій справі. Крім того  за відомостям мобільних операторів ОСОБА_13 з 26.02.2012 по 27.02.2012 перебував у готельно  ресторанному комплексі «Замок Тамплієрів» неподалік м. Херсон, та не перебував в ресторані «Кропива» на трасі Київ  Одеса. Зазначене місце перебування ОСОБА_13 підтверджується квитанцією № 236949 від 27.02.2012, відповідно до якої ОСОБА_13 розрахувався за харчування в ресторані готельного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Під час повторного допиту у судовому засіданні ОСОБА_13 під впливом зазначених вище доказів змінив покази, та підтвердив факт свого перебування з 26.02.2012 по 27.02.2012 неподалік м. Херсон в с. Шеченкове, Миколаївської області у готельно  ресторанному комплексі «Замок Тамплієрів».
		Крім того, не знайшли свого підтвердження і покази ОСОБА_13 що до призначення коштів у розмірі 100 000 доларів США в рахунок вирішення питання по пансіонату «Золота Нива», оскільки цей факт спростовується показами допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , нотаріуса  ОСОБА_15 , які підтвердили факт домовленості між ОСОБА_13 та ОСОБА_5 про передачу останньому зазначеної суми в рахунок завдатку за купівлю майнового комплексу.
		Також, на стадії досудового розслідування ОСОБА_13 пояснив, що після зазначеного вище вони продовжили спілкування із ОСОБА_5 на різні теми, у тому числі щодо майнового комплексу, який пропонував придбати ОСОБА_5 . На уточнююче питання під час судового розгляду ОСОБА_13 відповів, що вони обговорювали необхідні для укладання купівлі  продажу документи, зі свого блокноту зачитав які документи він хотів би бачити стосовно зазначеного майнового комплексу.
		Під час їхньої розмови ОСОБА_5 повідомив, що їде з водієм до м. Києва, а інший водій  має під`їхати та провести ОСОБА_13 до готелю, де він зможе зупинитись та переночувати.
		У подальшому, ОСОБА_5 зателефонував своєму водію та попросив принести сумочку. За кілька хвилин  підійшов водій, якого ОСОБА_13 бачив раніше, передав ОСОБА_5 барсетку чорного кольору та вийшов. На уточнююче питання під час судового розгляду ОСОБА_13 пояснив, що зазначений водій підвозив їх до майнового комплексу, купівлю якого вони обговорювали з ОСОБА_5 , ОСОБА_13 вказав, що саме ОСОБА_5 розрахувався за вечерю.
		Покази ОСОБА_13 в цій частині підтверджуються показами, допитаних у якості свідків ОСОБА_17 (т. 2 а.с. 244-246) та ОСОБА_18 (т. 2 а.с. 247-249), які працювали водіями апеляційного суду Херсонської області, крім того  в цій частині покази повністю співпадають із показами допитаного в суді ОСОБА_5 .
		ОСОБА_13 пояснив, що закінчивши спілкування, він разом із ОСОБА_5 вийшли удвох на вулицю до входу, при цьому саме ОСОБА_5 ніс в руках свою барсетку, а також синій поліетиленовий пакет, в якому знаходились грошові кошти у розмірі 100 000 доларів США.
		Суд критично відноситься до показів ОСОБА_13 в цій частині, оскільки вони суперечать реальним обставинам справи. Так, відповідно до протоколу огляду та перегляду із фото таблицею відео касети, на якій міститься запис порядку та обставин особистого обшуку ОСОБА_5 27.02.12 у приміщенні ресторану «Ностальжи» по вул. Комсомольській, 12 в м. Херсон, в ході якого виявлено та вилучено грошові кошти у розмірі 100 000 доларів США, які начебто знаходились в руках ОСОБА_5 у поліетиленовому пакеті (т. 4 а.с. 60-65). Однак зазначене не знайшло підтвердження після перегляду відеозапису обставин особистого обшуку ОСОБА_5 в судовому засіданні, з якого вбачається, що кошти лежать на стільці, а не знаходяться в руках ОСОБА_5 .
		 
		 
		 
		Крім того, допитаний під час судового розгляду у якості свідка ОСОБА_35 пояснив, що був запрошений працівниками міліції у якості понятого під час проведення особистого обшуку ОСОБА_5 та засвідчив, що був присутній при слідчій дії та не бачив в руках ОСОБА_5 зазначені кошти. Аналогічні покази дав допитаний в судовому засіданні понятий ОСОБА_36 .
		Допитані в судовому засіданні у якості свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_18 дали в цій частині аналогічні покази та показали, що стояли біля виходу з ресторану «Ностальжи» та були присутні при тому, як ОСОБА_5 разом із ОСОБА_13 вийшли удвох на вулицю, при цьому на уточнююче питання відповіли, що будь який поліетиленовий пакет в руках ОСОБА_5 був відсутній.
		Допитаний в судовому засіданні у якості обвинуваченого ОСОБА_5 пояснив, що передача, та перевірка коштів у розмірі 100 000 доларів США у якості завдатку повинна була відбутись в приміщенні офісу нотаріуса в м. Херсон по вул. Леніна, 8, та на момент затримання працівниками міліції ще не відбулася.
		Відповідно висновку хімічної експертизи № 73хс від 23.03.12 (т. 3 а.с. 195-221), проведеної на стадії досудового розслідування, на грошових коштах у розмірі 100 000 доларів США та поліетиленовому пакеті, в якому вони знаходились, виявлено спеціальну хімічну речовину, якою було помічено зазначені грошові кошти, однак на змивах з рук ОСОБА_5 (т. 3 а.с 223-235), зроблених під час затримання останнього, зазначена вище речовина відсутня.
		Не відповідають дійсності і відомості, викладені у протоколі допиту ОСОБА_13 як свідка, датованому 24.02.12. Так, на час допиту ОСОБА_13 , що вказаний у протоколі допиту: з 18:00 по 20:10, він мав перебувати у приміщенні Генеральної прокуратури України за адресою: вул. Різницька, 13/15. Між тим, відповідно до відомостей операторів мобільного зв`язку, ОСОБА_13 щонайменше до 18:31:07 знаходився у приміщенні ГУБОЗу МВС України, після чого  у районі станції метро «Вокзальна» (станція метро «Петрівка») щонайменше, до 19:52 год. 24.02.12.
		Покази ОСОБА_13 щодо спілкування з керівництвом компанії за допомогою телефонного зв`язку через посередника спростовуються невідповідністю його показів відомостям, наданим на запит суду ПрАТ «МТС Україна» та ЗАТ «Український мобільний зв`язок» («Київстар»). Так, ОСОБА_13 пояснив, що 23.02.2012, безпосередньо після зустрічі з ОСОБА_5 передав запис розмови з ним керівництву компанії. Таким чином, тривалість відомостей, що були передані посереднику у вигляді аудіозапису, відповідно до протоколу огляду, та прослуховування від 06.03.12 мала скаладати не менш ніж 36 хвилин 57 сек. (тривалість запису розмови). За свідченнями ОСОБА_13 , він користувався телефонними номерами НОМЕР_3 та НОМЕР_2 . Відповідно до інформації, наданої телефонними операторами, найдовша тривалість телефонного зв`язку ОСОБА_13 23.02.12 з номеру НОМЕР_3 склала 365 сек. (що більше ніж 6 хвилин), а з номеру НОМЕР_4 сек. (що менше 30 хвилин). Таким чином, покази ОСОБА_13 у цій частині не відповідають дійсності.
		У процесі досудового та судового слідства свідок ОСОБА_13 пояснив, що місце знаходження ГУБОЗу МВС України у м. Києві за адресою вул. Багговутівська, 2, йому 24.02.12 підказали сторонні люди, а прізвище оперуповноваженого ГУБОЗ МВС України ОСОБА_30 , який відібрав у нього заяву про вчинений злочин, йому стало відомо пізніше. Будь-кого зі співробітників ГУБОЗу МВС України до звернення з заявою про злочин він не знав. Між тим, дослідженими у судовому засіданні доказами встановлено, що свідок ОСОБА_13 не лише задовго до досліджуваних подій знав місце розташування вказаного підрозділу МВС, але й систематично бував у ньому, та був особисто знайомий з ОСОБА_29 , ОСОБА_30 та іншими співробітниками Управління. У своїх показах як свідок ОСОБА_13 , так і свідок ОСОБА_30 заперечували знайомство одного з іншим, та відсутність між ними контактів, у т.ч. шляхом телефонного зв`язку. При цьому, свідок ОСОБА_30 пояснив, що користувався абонентним номером мобільного зв`язку НОМЕР_5 .
		Суд критично відноситься до пояснень свідка в цій частині, оскільки вони спростовуються відомостями, наданими оператором мобільного зв`язку «Київстар», базова станція якого знаходиться у АДРЕСА_5 , відповідно до яких встановлено місцезнаходження абонента по номеру НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_13 , яке співпадає з адресою адміністративної будівлі ГУБОЗу МВС України 28.01.12, 06.02.12, 09.02.12, 13.02.12, 14.02.12, 20.02.12. Відповідно до тих же відомостей, наданих оператором мобільного зв`язку «МТС» щодо місцезнаходження абонента по номеру НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_13 встановлено його перебування за тією ж адресою 28.01.12, 14.02.12, 20.02.12. Згідно показів свідка ОСОБА_29 , який є співробітником ГУБОЗу МВС України, йому належить 
		 
		 
		 
		абонентський номер мобільного телефону НОМЕР_6 . Крім того  абонентський номер НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_13 , зв`язувався з абонентським номером НОМЕР_6 , що належить ОСОБА_29 30.01.12, 31.01.12, 02.02.12, 03.02.12, 06.02.12, 07.02.12, 08.02.12, 09.02.12, 10.02.12, 13.02.12, 14.02.12, 15.02.12, 16.02.12, 17.02.12, 19.02.12, 20.02.12, 21.02.12, 22.02.12, 23.02.12, абонентський номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_13 , зв`язувався з абонентським номером НОМЕР_6 , що належить ОСОБА_29 17.02.12, 20.02.12, 23.02.12. Відповідно до відомостей, наданих оператором мобільного зв`язку «Київстар», 16.02.12 о 17:54:06 год. було намагання з`єднання вказаного номеру з номером НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_13 17.02.12 о 11:32:50 год. відбулася розмова між вказаними свідками, що тривала 36 сек. Зазначені відомості підтверджують факт знайомства, та підтримки тісних зв`язків між ОСОБА_13 та оперуповноваженими ОСОБА_29 і ОСОБА_30 задовго, до виникнення обставин, що є предметом судового розгляду.
		ОСОБА_13 під час судового розгляду пояснив, що його перебування у вказаному районі пояснюється систематичним відвідуванням магазину «Єва», який він у минулому обслуговував, як співробітник служби безпеки охоронного агентства. При цьому, свідок не зміг назвати прізвища жодного з співробітників магазину, які могли б засвідчити факт його відвідування магазину.
		Однак суд критично оцінює ці пояснення, оскільки відповідно до відомостей рекламного Інтернет ресурсу «Сеть магазинов «Еva» в Киеве»  магазини цієї мережі у районі розташування будівлі ГУБОЗу не знаходяться.
		За версією органів досудового розслідування вина ОСОБА_5 , крім показів зазначеного вище свідка, підтверджується показами допитаного як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду у якості свідка  ОСОБА_8  (т. 2 а.с. 239-243). Однак із таким висновком органів досудового розслідування погодитись не можна.
		ОСОБА_8 , допитаний на стадії досудового слідства у якості свідка показав, що приблизно з 2000 до кінця 2011 він мав безпосереднє відношення до компанії з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд груп ЕЛ.ЕЛ.СІ", інтереси якої представляв на території України. З причини відсутності у нього вільного часу, у зв`язку із зайняттям ним посади голови спостережної ради Херсонського об`єднання по племінній справі, та відповідно великого обсягу роботи, він мав намір відмовитися від представництва інтересів компанії на території України. Тим більше  керівництво компанії і так мало намір відсторонити його від справи щодо санаторію " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", оскільки стороною у ній була його колишня дружина ОСОБА_7 
		3 огляду на викладене, наприкінці 2011 він запропонував своєму давньому приятелю  ОСОБА_13 вказану роботу, яка полягала у представництві інтересів компанії на території України (у т.ч. надання юридичних послуг з обслуговування її діяльності). Крім того, він пояснив ОСОБА_13 , що вказана робота, у тому числі, полягала в захисті інтересів компанії в судових органах України у справах, пов`язаних із купівлею  продажем рухомого та нерухомого майна. Отримавши згоду ОСОБА_13 , він порекомендував, та погодив його кандидатуру із керівниками вказаної компанії, та пообіцяв йому по можливості допомагати в роботі, в разі виникнення у нього якихось питань.
		Наскільки ОСОБА_8 стало відомо пізніше, то починаючи з 2012 ОСОБА_13 був уповноважений керівництвом компанії на представництво її інтересів в апеляційному суді Херсонської області по вказаній справі. ОСОБА_13 , дізнавшись про те, що сторонами по вказаній цивільній справі являється ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , під час їх зустрічі повідомив останньому про цю справу. Під час вказаної розмови, ОСОБА_13 також повідомив про те, що вирішення цієї справи на користь компанії для нього дуже важливе та принципове, оскільки це була перша справа, якою він займався у судових органах в якості представника компанії, після чого спитав поради ОСОБА_8 щодо його подальших дій.
		Однак, допитаний в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_8 пояснив, що саме він представляв інтереси компанії на території України і був відсторонений лише від участі у вказаній цивільній справі, пояснив, що відрекомендував ОСОБА_13 керівництву компанії ще у червні  липні 2010, в інший час ніяких узгоджень кандидатури останнього не було. Крім того, про те, що зазначеною справою буде займатись ОСОБА_13 , ОСОБА_8 стало відомо від керівника компанії ОСОБА_23 після 03.01.2012. Суд критично оцінює покази свідка в цій частині, оскільки вони є не тільки протиречивими між собою, але й спростовуються іншими доказами. Так, оцінивши покази допитаного в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_22 , який довгий час працював директором санаторію «Золота Нива», всі довіреності на представництво компанії виготовлюються і видаються безпосередньо ОСОБА_8 в його офісі, печатка компанії завжди знаходиться з ОСОБА_8 , при цьому останній особисто скріплює 
		 
		 
		 
		печаткою будь які документи й позиціонує себе власником компанії, та висновком експерта № 1619 від 02.10.2013 Одеського НДІСЕ (т. 7 а.с. 88-90), відповідно до якого, тексти довіреності на представництво інтересів компанії, видана на ім`я ОСОБА_13 від імені ОСОБА_23 виготовлена на одному і тому ж друкуючому засобі (лазерному принтері), що і довіреності, надані суду свідком ОСОБА_22 , крім того  на зазначених документах відбитки печатки нанесені реальним кліше однією і тією ж печаткою компанії  суд приходить до висновку, що покази ОСОБА_8 в цій частині не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки зазначену довіреність виготовлено та, відповідно, видано безпосередньо в офісі ОСОБА_8 , про що йому достеменно було відомо.
		Крім зазначених вище показів на стадії досудового розслідування ОСОБА_8 пояснив, що вислухавши ОСОБА_13 він пригадав, що приблизно в перших числах лютого 2012, перебуваючи на Центральному ринку м. Херсон, він раптово зустрів ОСОБА_5 , який під час розмови повідомив ОСОБА_8 про те, що в провадженні апеляційного суду Херсонської області перебуває цивільна справа по санаторію " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", спитавши одночасно про те, чому він, як представник компанії «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі.», не цікавиться ходом та порядком її розгляду. Одночасно, ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_5 про те, що вже не є представником вказаної компанії, у зв`язку із чим його це не цікавить. 3 огляду на викладене, ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_13 про те, що доволі добре на протязі тривалого часу знає голову апеляційного суду Херсонської області ОСОБА_5 , який займає вказану посаду вже не один рік, та володіє майже усіма справами, які перебувають в провадженні суду, тим більше нещодавно цікавився у нього саме цією справою.
		Однак, будучи допитаним в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_8 на додаткове питання пояснив, що до цієї зустрічі не бачив ОСОБА_5 більше трьох років, вказав, що він, а також компанія «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі.» займається купівлею  продажем нерухомості. Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 підтвердив факт зустрічі із ОСОБА_8 на початку лютого 2012 на території центрального ринку м. Херсон, та зазначив, що предметом їхньої розмови, як із фахівцем з нерухомості, був саме об`єкт нерухомості, що знаходиться в м. Херсон на пл. 50 Років СРСР. ОСОБА_5 заперечив факт існування будь якої розмови із ОСОБА_8 з приводу судових справ компанії та підтвердив, що востаннє бачив ОСОБА_8 за кілька років до цієї зустрічі. Покази ОСОБА_5 , які спростовують покази ОСОБА_8 в цій частині, знайшли підтвердження під час судового розгляду показами свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , іншими дослідженими доказами, тому суд оцінює покази ОСОБА_8 в цій частині як неправдиві.
		Крім зазначених вище показів на стадії досудового розслідування ОСОБА_8 пояснив, що запропонував ОСОБА_13 звернутися саме до ОСОБА_5 , та дізнатися про порядок, обставини і можливі перспективи вирішення вказаної справи у суді, на що ОСОБА_13 погодився та попросив його відрекомендувати.
		Так, 21.02.12 ОСОБА_8 зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_5 № НОМЕР_7 та повідомив про те, що останній цікавився у нього питанням пансіонату " ОСОБА_37 ", а тому новий представник компанії ОСОБА_13 має намір із ним зустрітися. На це ОСОБА_5 одразу зазначив ОСОБА_8 , що чекає на ОСОБА_13 завтра, тобто 22.02.12, зранку у своєму службовому кабінеті, про що останній відповідно повідомив ОСОБА_13 .
		В подальшому, приблизно вдень 22.02.12, йому на мобільний телефон № НОМЕР_8 зателефонував ОСОБА_5 та попросив у нього номер мобільного телефону ОСОБА_13 .
		Однак покази ОСОБА_8 в цій частині суперечать показам ОСОБА_13 , який на уточнююче питання в судовому засіданні пояснив, що особисто залишив номер свого мобільного телефону ОСОБА_5 під час зустрічі із останнім 22.02.1012. Аналогічні пояснення свідок давав на стадії досудового розслідування. Крім того, ОСОБА_13 пояснив, що залишив свій номер секретарю ОСОБА_5  ОСОБА_38 , яка була допитана органами досудового розслідування (т. 3 а.с. 13-14).
		Також на стадії досудового розслідування ОСОБА_8 пояснив, що після того, як надав ОСОБА_5 номер мобільного телефону ОСОБА_13 , останній спитав у нього про те, що саме являє собою ОСОБА_13 , та чи можна йому довіряти, на що, ОСОБА_8 , не розуміючи суті його питания, зазначив, що ОСОБА_13 це нормальний чоловік, якому він може спокійно довіряти.
		Після цього, через декілька днів ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_13 та повідомив про те, що ОСОБА_5 вимагає від нього 100 000 доларів США за позитивне вирішення вказаної справи у суді. При цьому, вказані дії ОСОБА_5 не здивували ОСОБА_8 , оскільки він "прославився" у Херсонській 
		 
		 
		 
		області як особа із високими гонорарами, проте він зазначив ОСОБА_13 про те, що не сподівався, що сума винагороди ОСОБА_5 буде такою значною. В подальшому, вислухавши ОСОБА_13 , він порадив йому звернутися із вказаним питанням до керівництва компанії, оскільки саме їм належало право приймати остаточне рішення з даного приводу.
		Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_8 заперечив факт телефонного повідомлення йому ОСОБА_13 про вимагання ОСОБА_5 коштів, однак після оголошення показів, що він давав на стадії досудового розслідування (т. 2 а.с. 239 )  його визнав. Суд критично ставиться до показів ОСОБА_8 в цій частині, оскільки вони спростовуються відомостями, наданими операторами стільникового зв`язку «Київстар» та «МТС», відповідно до яких до 19:00 год. 23.02.2012 телефонного зв`язку між абонентами ОСОБА_13 та ОСОБА_8 не було взагалі.
		На уточнююче питання під час судового розгляду ОСОБА_8 підтвердив факт та оголошений йому зміст розмови між ним та ОСОБА_39 , що є сином обвинуваченого, яка мала місце в приміщенні Генеральної прокуратури України 27.03.2012 біля кабінету № 1005.
		Досліджений в судовому засіданні аудіо файл із записом зазначеної розмови, та долучений роздрукований зміст розмови (т. 7 а.с. 51-52), який є ідентичним відтвореному в судовому засіданні звуковому файлу, вказує на те, що під час розмови ОСОБА_8 пропонує ОСОБА_39 за 30 000 організувати зустріч останнього із впливовими людьми, які організували кримінальне переслідування ОСОБА_5 , в ході якої може бути досягнуто домовленості про відмову від показів ОСОБА_13 та всіма ішими з тим, щоб обвинувачення розвалилось в суді.
		На інше уточнююче запитання в судовому засіданні ОСОБА_8 відповів, що у нього не було підстав відчувати неприязнь до голови апеляційного суду ОСОБА_5 оскільки всі цивільні справи, що розглядалися судами та апеляційним судом Херсонської області зокрема він вигравав.
		Однак, суд критично ставиться до показів свідка в цій частині, оскільки вони спростовуються дослідженими під час судового розгляду рішеннями апеляційного суду Херсонської області по справам, де свідок є однією із сторін.
		Так  21.05.08 апеляційним судом у справі № 22ц  1035/08, за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_40 про розірвання договору та відшкодування збитків ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог у частині розірвання договору та у стягненні збитків (т. 7 а.с. 16-17);
		10.06.09 у справі № 22ц  1577, за скаргою ОСОБА_8 на бездіяльність державного виконавця відділу ДВС Суворовського районного управління юстиції у м. Херсон, апеляційний суд відхилив апеляційну скаргу ОСОБА_8 , залишивши ухвалу районного суду про відмову у задоволенні скарги без зміни (т. 7 а.с. 21);
		14.09.09 у справі № 22ц  2747, за позовом Херсонського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Херсонської міської ради до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , про демонтування споруд, апеляційний суд залишив без розгляду апеляційну скаргу відповідачів (т. 7 а.с. 23);
		08.09.09 у справі № 22  2516/09, за позовом ОСОБА_8 до Херсонської міської асоціації «Південь» Херсонського обласного фонду милосердя та здоров`я, ОСОБА_41 , про визнання поширених відомостей неправомірними, та стягнення моральної шкоди, апеляційний суд ухвалив відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_8 , залишивши без змін рішення Суворовського райсуду м. Херсон, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_8 відмовлено (т. 7 а.с.24);
		у справі № 22  2207, за позовом ОСОБА_8 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання кредитного договору, за умовами якого, банк надав позивачеві валютний кредит в сумі 198 000 доларів США, недійсним, апеляційний суд Херсонської області, своєю ухвалою від 12.05.11 відхилив апеляційну скаргу ОСОБА_8 , та залишив без змін рішення районного суду, яким у задоволенні позову відмовлено (т. 7 а.с. 29);
		15.09.11 у справі № 22ц  3649/11 р., за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8 , корпорації «Ріга Індастріалс С.А.», про визнання договору про розірвання договору купівлі  продажу будівель недійсним, апеляційним судом Херсонської області прийняте рішення, про задоволення апеляційної скарги представника ОСОБА_7 , скасування рішення районного суду та ухвалення нового рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_7 задоволені, договір про розірвання договору купівлі  продажу нерухомого майна визнано недійсним (т. 7 а.с. 27-28);
		11.01.12 апеляційним судом Херсонської області розглянуто апеляцію ОСОБА_8 у справі № 22ц  4997/2011, за позовом до нього ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», про стягнення заборгованості в сумі 
		 
		 
		 
		2 655 529, 70 грн. Своєю ухвалою, суд апеляційну скаргу ОСОБА_8 відхилив, рішення районного суду про стягнення з позичальника заборгованості у вказаній сумі залишив без змін (т. 7 а.с. 30).
		Досліджені документи не лише спростовують твердження свідка ОСОБА_8 про фактичну відсутність рішень, винесених апеляційним судом всупереч його інтересам. Суд вважає, що прийняття апеляційним судом Херсонської області безпосередньо, перед досліджуваними у цьому кримінальному провадженні подіями рішень, за якими ОСОБА_8 відмовлено у його вимогах, є підставою для виникнення у свідка невдоволеності як апеляційним судом Херсонської області взагалі, так і ОСОБА_5 як його головою, зокрема.
		За вказаних обставин, суд вважає покази свідка ОСОБА_8 , про відсутність у нього причин до неприязні стосовно підсудного ОСОБА_5 , на час головування ним апеляційним судом Херсонської області такими, що суперечать матеріалам справи, а тому  неправдивими.
		За версією органів досудового розслідування вина ОСОБА_5 підтверджується показами допитаної у якості свідка   ОСОБА_10 (т. 3 а.с. 1-4). Однак із таким висновком органів досудового розслідування погодитись не можна. 
		Свідок   ОСОБА_10 суду показала, що 30.01.12 до апеляційного суду Херсонської області надійшла цивільна справа за позовом ДП "Санаторій "Золота Нива" до ОСОБА_7 , третьої особи ОСОБА_8 та Новофедорівської селищної ради, Голопристанського району Херсонської області, про стягнення боргу за договором купівлі  продажу, у зв`язку із подачею апеляційної скарги представником відповідачки ОСОБА_7  ОСОБА_9 .
		Вказана справа, за допомогою автоматизованої системи документообігу суду, була розписана саме на неї, тобто вона була доповідачем по вказаній справі.
		Одночасно, вказана цивільна справа слухалась у складі колегії суддів ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , а також відповідно ОСОБА_10 , яка до того ж була головуючою у ній.
		Так, вказана справа була фактично передана ОСОБА_10 канцелярією суду 31.01.12, про що свідчить відповідна відмітка у журналі.
		При цьому, в апеляційній скарзі представником відповідача було оскаржено не лише рішення суду першої інстанції, а й ухвалу про забезпечення позову.
		При вивченні матеріалів вказаної цивільної справи, нею було встановлено відсутність квитанції про сплату апелянтом судового збору, у зв`язку із чим вона планувала винести ухвалу про залишення її без руху.
		Проте, приблизно в перших числах лютого 2012, до суду надійшло відповідне клопотання представника відповідачки ОСОБА_7  ОСОБА_9 , а також квитанція про сплату судового збору.
		У зв`язку із викладеним  13.02.12 ОСОБА_10 винесено ухвалу про відмову в прийнятті апеляційної скарги на ухвалу районного суду від 15.02.11, про забезпечення позову, оскільки аналогічна апеляційна скарга вже була розглянута по суті 07.04.11, а повторний розгляд не передбачено процесуальним законом.
		Крім того, 13.02.12 нею винесено ухвалу, про відкриття апеляційного провадження за апелящйною скаргою представника відповідачки ОСОБА_7  ОСОБА_9 , на рішення Дніпровського районного суду м. Херсон, із одночасним направленням копій апеляційної скарги сторонам у справі.
		У подальшому, 20.02.12 ОСОБА_10 винесено ухвалу, про закінчення підготовки до апеляційного розгляду, якою справу було призначено до розгляду на 27.02.12 на 16:45 год., у зв`язку із чим, сторонам направлені відповідні судові повістки.
		Так, 27.02.12 слухання по вказаній справі не відбулося через неявку представника відповідача ОСОБА_7  ОСОБА_9 та третіх осіб, у зв`язку із чим, її було відкладено на 05.03.12 на 16:45 год. На уточнююче питання свідок відповіла, що інтереси Санаторію «Золота Нива» в суді представляв представник ОСОБА_42 . Відповідно до довіреності, представник за прізвищем ОСОБА_13 участі у справі не приймав.
		Одночасно ОСОБА_10 показала, що ніяких вказівок від ОСОБА_5 щодо прийняття будь-якого рішення, чи видачі його копій, як по вказаній справі, так і по будь якій іншій, вона не отримувала.
		Крім того  вона не повідомляла ОСОБА_5 про можливі, на її думку, рішення, які можуть бути прийняті у вказаній справі.
		При цьому, ОСОБА_10 зазначила, що в кінці робочого дня 27.02.12, до неї телефонував ОСОБА_5 , та питав про дату, на яку перенесено слухання вказаної справи, на що остання повідомила йому про перенесення слухання даної справи на 05.03.12 на 16:45 год.
		 
		 
		 
		 
		Покази свідка ОСОБА_10 повністю підтверджуються матеріалами справи, а також показами допитаних свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , обвинуваченого ОСОБА_5 . Як самі по собі, так і в сукупності з іншими доказами, покази свідка  судді апеляційного суду Херсонської області  тобто особи, уповноваженої на виконання функцій держави, спростовують твердження органів досудового розслідування, про вплив з боку ОСОБА_5 , як голови апеляційного суду Херсонської області, на прийняття нею рішення по зазначеній вище цивільній справі.
		За версією органів досудового розслідування, вина ОСОБА_5 підтверджується показами допитаної у якості свідка  ОСОБА_12  (т. 3 а.с. 7-8). Однак із таким висновком органів досудового розслідування погодитись не можна.
		Так, свідок  ОСОБА_12  суду дала аналогічні покази тим, що й на стадії досудового розслідування, вказавши, що вказану вище цивільну справу вона слухала у складі колегії суддів ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , яка була доповідачем і головуючою у ній.
		Так, слухання у вказаній цивільній справі дійсно було призначено на 16:45 год. 27.02.12, проте не відбулося через неявку представника однієї із сторін.
		Враховуючи, що сторони по справі не були належним чином повідомлені про дату та час її слухання  колегією суддів було прийнято рішення про, її перенесення та призначення на 16:45 год. 05.03.12, із одночасним повідомленням про це сторін.
		На уточнююче питання, під час судового розгляду свідок пояснила, що ніяких вказівок від ОСОБА_5 , щодо прийняття будь  якого рішення, чи видачі його копій, як по вказаній справі, так і по будь  якій іншій вона не отримувала.
		Покази свідка ОСОБА_12 повністю підтверджуються матеріалами справи, а також показами допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , обвинуваченого ОСОБА_5 . Як самі по собі, так і в сукупності з іншими доказами, покази свідка  судді апеляційного суду Херсонської області  тобто особи, уповноваженої на виконання функцій держави, спростовують висновок органів досудового розслідування про вплив з боку ОСОБА_5 , як голови апеляційного суду Херсонської області, на прийняття нею рішення по зазначеній вище цивільній справі.
		За версією органів досудового розслідування, вина ОСОБА_5 підтверджується показами допитаного у якості свідка  ОСОБА_11  (т. 3 а.с. 9-10). Однак, із таким висновком органів досудового розслідування погодитись не можна.
		Свідок  ОСОБА_11  суду дав покази аналогічні тим, що й на стадії досудового розслідування, пояснивші, що цивільну справу за позовом ДП «Санаторій «Золота Нива» до ОСОБА_7 , третьої особи  ОСОБА_8 , Новофедорівської селищної ради, Голопристанського району Херсонської області, вони слухали у складі колегії суддів під головуванням ОСОБА_10 , яка в свою чергу була доповідачем у справі, та ОСОБА_12 .
		Так, слухання по вказаній цивільній справі було призначено на 16:45 год. 27.02.12, проте не відбулося, через неявку представника однієї із сторін.
		Враховуючи, що сторони по справі не були належним чином повідомлені про дату та час її слухання  колегією було прийнято рішення про її перенесення, та призначення на 16:45 год. 05.03.12, із одночасним повідомленням про це сторін.
		На уточнююче питання, під час судового розгляду свідок пояснив, що ніяких вказівок від ОСОБА_5 щодо прийняття будь-якого рішення, чи видачі його копій, як по вказаній справі, так і по будь якій іншій  не отримував.
		Покази свідка ОСОБА_11 повністю підтверджуються матеріалами справи, а також показами допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , обвинуваченого ОСОБА_5 . Як самі по собі, так і в сукупності з іншими доказами, покази свідка  судді апеляційного суду Херсонської області, спростовують висновок органів досудового розслідування про вплив з боку ОСОБА_5 , як голови апеляційного суду Херсонської області, на прийняття ним, як особою, уповноваженою на виконання функцій держави, рішення по зазначеній вище цивільній справі.
		За версією органів досудового розслідування, вина ОСОБА_5 підтверджується показами допитаної у якості свідка  ОСОБА_43  (т. 3 а.с. 11-12). Однак, із таким висновком органів досудового розслідування погодитись не можна.
		Свідок  ОСОБА_43  суду дала аналогічні покази тим, що й на стадії досудового розслідування, пояснивши, що працює секретарем судових засідань апеляційного суду Херсонської області. У розгляді 
		 
		 
		 
		цивільної справи за позовом ДП «Санаторій «Золота Нива» до ОСОБА_7 , третьої особи  ОСОБА_8 , Новофедорівської селищної ради, Голопристанського району Херсонської області, приймала участь у якості секретаря. Розгляд справи відбувався колегією суддів у складі ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 .
		Слухання по вказаній цивільній справі, що було призначено на 16:45 год. 27.02.12, не відбулося через неявку представника однієї із сторін.
		З причин неявки сторони, колегією було прийнято рішення про її перенесення, та призначення на 16:45 год. 05.03.12, із одночасним повідомленням про це сторін.
		На уточнююче питання, під час судового розгляду свідок пояснила, що ніяких питань по цій справі голова суду ОСОБА_5 не задавав. ОСОБА_13 участі у зазначеній справі не приймав.
		Покази свідка ОСОБА_43 повністю підтверджуються матеріалами справи, а також показами допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , а також  показами допитаного в судовому засіданні у якості обвинуваченого ОСОБА_5 . В сукупності з іншими доказами, покази свідка спростовують висновок органів досудового розслідування, про вплив з боку ОСОБА_5 , як голови апеляційного суду Херсонської області, на прийняття рішення по зазначеній вище цивільній справі.
		За версією органів досудового розслідування, вина ОСОБА_5 підтверджується показами, допитаної на стадії досудового розслідування, у якості свідка  ОСОБА_38  (т. 3 а.с. 13-14). Однак, із таким висновком органів досудового розслідування погодитись не можна.
		Свідок  ОСОБА_38 , допитана на стадії досудового розслідування показала, що працювала на посаді помічника голови апеляційного суду Херсонської області. В двадцятих числах лютого 2012, точної дати вона не пам`ятає, до голови апеляційного суду Херсонської області ОСОБА_5 приходив ОСОБА_13 , з яким вони спілкувались в приміщенні службового кабінету наодинці, у зв`язку із чим, предмет їх розмови їй не відомий.
		Одночасно, ОСОБА_38 зазначила, що точно не пам`ятає з якого саме номеру вона телефонувала ОСОБА_13 , та повідомляла про те, що ОСОБА_5 приїхав на роботу, оскільки до останнього, щоденно ходить велика кількість відвідувачів.
		3 огляду на викладене, ОСОБА_38 також точно не пам`ятає, щоб 27.02.12 їй телефонував ОСОБА_5 , та просив знайти ОСОБА_10 .
		Покази свідка ОСОБА_38 хоч і підтверджуються матеріалами кримінальної справи, а також показами свідків, обвинуваченого  суд приходить до висновку, що ні самі по собі, ні в сукупності з іншими доказами вони не можуть слугувати доказом винуватості ОСОБА_5 в інкримінованому йому злочині.
		За версією органів досудового розслідування, вина ОСОБА_5 підтверджується показами, допитаного на стадії досудового розслідування у якості свідка  ОСОБА_17  (т. 2 а.с. 244-246). Однак, із таким висновком органів досудового розслідування погодитись не можна.
		Свідок  ОСОБА_17  суду дав аналогічні покази тим, що й на стадії досудового розслідування, а саме: що 27.02.12 приблизно о 18:00 год. він, за вказівкою ОСОБА_5 , привіз останнього до ресторану "Ностальжи", вул. Комсомольській, 12 в м. Херсон, де вони чекали на якогось чоловіка.
		У подальшому, до вказаного ресторану під`їхав автомобіль, з якого вийшов чоловік, з яким ОСОБА_5 увійшов всередину приміщення. На уточнююче питання свідок відповів, що прізвище, та імя чоловіка він не знає, однак бачив його раніше, оскільки 23.02.2012 він, у якості водія, підвозив зазначеного чоловіка разом із ОСОБА_5 на пл. 50 років СРСР, де цей чоловік здійснив фото  чи відеозйомку за допомогою камери. Після цього  вони повернулись до приміщення апеляційного суду.
		Приблизно через 30 хв. йому зателефонував ОСОБА_5 та попросив, щоб він зв`язався із іншим водієм ОСОБА_18 , який також мав приїхати до вказаного ресторану.
		Крім того, ОСОБА_5 також попросив його, занести шкіряну сумку чорного кольору. Увійшовши всередину ресторану, ОСОБА_17 приніс сумку ОСОБА_5 , який в той момент сидів за столом із зазначеним чоловіком, після чого одразу вийшов на вулицю.
		На уточнююче запитання свідок відповів, що 23.02.2012 під час руху автомобілю ОСОБА_5 разом із зазначеним вище чоловіком обговорювали купівлю  продаж нерухомого обєкту, як він згодом зрозумів  саме того, який оглядав та знімав чоловік на пл. 50 років СРСР в м. Херсон. Свідок вказав, що у його присутності, під час руху автомобілю, яким він керував, зазначений чоловік разом із ОСОБА_5 обговорювали питання оформлення завдатку у розмірі 100 000 доларів США за зазначений об`єкт, порядок, строк купівлі та інші деталі.
		 
		 
		 
		 
		 
		Крім того, на уточнююче питання свідок відповів, що 27.02.2012, разом із іншим водієм апеляційного суду Херсонської області ОСОБА_18 , біля ресторану «Ностальжи» у м. Херсон, чекали ОСОБА_5 , оскільки збирались того вечора їхати в м. Київ. Від водія ОСОБА_18 йому стало відомо, що вони збираються заїхати в ноторіальну кантору на АДРЕСА_6 , після чого ОСОБА_18 має провести зазначеного вище чоловіка до готелю, та допомогти йому з поселенням. На уточнююче питання свідок відповів, що разом із водієм ОСОБА_18 були безпосередніми свідками затримання ОСОБА_5 27.02.2012 працівниками міліції, оскільки їх автомобілі були припарковані біля входу в ресторан і в момент затримання вони обоє стояли безпосередньо біля дверей ресторану. Свідок зазначив, що під час затримання полієтиленового пакету в руках ОСОБА_5 не було.
		Покази свідка ОСОБА_17 підтверджуються: показами свідків ОСОБА_18 Сороки ОСОБА_16 , обвинуваченого ОСОБА_5 , та іншими матеріалами кримінальної справи. Суд приходить до висновку, що ні самі по собі, ні в сукупності з іншими доказами, покази свідка не можуть слугувати доказом винуватості ОСОБА_5 в інкримінованому йому злочині, крім того  зазначені покази підтверджують версію подій, висловлену допитаним у судовому засіданні у якості обвинуваченого ОСОБА_5 .
		За версією органів досудового розслідування, вина ОСОБА_5 підтверджується показами, допитаного на стадії досудового розслідування у якості свідка  ОСОБА_18  (т. 2 а.с. 247-249). Однак, з таким висновком органів досудового розслідування погодитись не можна.
		Свідок  ОСОБА_18  суду дав аналогічні покази тим, що й на стадії досудового розслідування, а саме: що 27.02.2012 приблизно о 18:00 год., йому зателефонував водій ОСОБА_17 , та повідомив про те, що отримав відповідну вказівку ОСОБА_5 і йому необхідно приїхати до ресторану, що він у подальшому і зробив.
		На уточнююче запитання в судовому засіданні, свідок ОСОБА_44 відповів, що протягом дня 27.02.2012, ОСОБА_5 повідомив йому, що чекає якогось чоловіка з м. Києва, та узгодив з ним необхідність залишитись після роботи, оскільки чоловіка необхідно буде провести до отелю, та допомогти з поселенням. Зі слів ОСОБА_5 , ОСОБА_18 стало відомо, що вони збираються до нотаріальної кантори, де працює колишня невістка ОСОБА_5 , після чого  ОСОБА_5 разом із ОСОБА_17 вирушать до м. Києва, а йому необхідно буде забезпечити поселення зазначеного чоловіка. ОСОБА_18 пояснив, що разом із водієм ОСОБА_17 був безпосереднім свідкам затримання ОСОБА_5 27.02.2012 працівниками міліції, вказав, що їх автомобілі стояли припарковані біля входу в ресторан і в момент затримання вони обоє стояли біля дверей ресторану. Свідок зазначив, що під час затримання полієтиленового пакету в руках ОСОБА_5 не було.
		Покази свідка ОСОБА_18 підтверджуються показами свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_13 , обвинуваченого ОСОБА_5 та іншими матеріалами кримінальної справи. Суд приходить до висновку, що ні самі по собі, ні в сукупності з іншими доказами покази свідка не можуть слугувати доказом винуватості ОСОБА_5 в інкримінованому йому злочині, крім того  зазначені покази підтверджують версію подій, висловлену допитаним у судовому засіданні у якості обвинуваченого ОСОБА_5 .
		За версією органів досудового розслідування, вина ОСОБА_5 підтверджується показами, допитаного на стадії досудового розслідування у якості свідка  ОСОБА_35  (т. 3 а.с. 15-19). Однак із таким висновком органів досудового розслідування погодитись не можна.
		Свідок  ОСОБА_35  суду дав аналогічні покази тим, що й на стадії досудового розслідування, а саме: що працює барменом ресторану " ІНФОРМАЦІЯ_4 ".
		27.02.12, приблизно о 18:00 год., до вказаного ресторану увійшов ОСОБА_5 із якимось раніше не знайомим йому чоловіком.
		При цьому, їх обслуговував офіціант ОСОБА_36 , проте коли останній відійшов, то цей чоловік разом із ОСОБА_5 попросили його принести поліетиленовий пакет.
		Надавши вказаний пакет, він не звернув уваги на те, що саме вони із ним робили, проте чув відповідний звук поліетиленового пакету, який свідчив про його використання ними.
		Одночасно ОСОБА_35 також зазначив, що після цього, був запрошений працівниками міліції в якості понятого під час проведення особистого обшуку ОСОБА_5 , детально показавши про обставини, які мали місце у подальшому, у тому числі щодо вилучення грошових коштів, а також зняття відповідних змивів.
		Крім того, на питання слідчого ОСОБА_35 показав, що під час проведення особистого обшуку ОСОБА_5 , щодо походження виявлених у нього грошових коштів, останній зазначив, що кошти належать чоловікові із яким вони вечеряли, та призначені як завдаток за об`єкт нерухомості.
		 
		 
		На уточнююче питання, під час судового розгляду, ОСОБА_35 вказав, що був запрошений у якості понятого з того часу, коли кошти лежали на столі в ресторані, окремо від поліетиленового пакету, а тому не бачив у кого вони були до цього часу. Пояснив, що був присутнім при просвітленні спеціальним пристроєм рук ОСОБА_5 одним із працівників міліції, в ході зазначеної дії на руках ОСОБА_5 слідів від спеціальної хімічної речовини не було, при цьому, як на коштах, так і на пакеті були наявні сліди від зазначеної хімічної речовини. Працівником міліції, у його присутності, та присутності іншого понятого, було зроблено змиви з рук ОСОБА_5 . На уточнююче запитання свідок відповів, що зазначені слідчі дії, на яких він був присутнім у якості понятого, фіксувались за допомогою відеокамери працівником міліції, однак відео для перегляду йому не надавалось. Крім того, він зазначив, що у його присутності, перед початком слідчої дії, працівник міліції запитав у ОСОБА_5 про походження та призначення коштів, що у той час перебували вже на столі в ресторані. ОСОБА_5 в його присутності, та іншого понятого ( ОСОБА_36  офіціанта ресторану), а також інших присутніх працівників міліції відповів, що кошти належать чоловікові, з яким він вечеряв і є завдатком за об`єкт нерухомості. Зазначена відповідь знімалась працівником міліції за допомогою відеокамери. Крім того  на запитання, ОСОБА_5 назвав прізвище, ім`я, по батькові власника об`єкту нерухомості, прізвище якого він не пам`ятає.
		Покази свідка ОСОБА_35 підтверджуються показами свідка ОСОБА_36 , протоколом огляду, та перегляду відеокасети обставин подій особистого обшуку ОСОБА_5 (т. 4 а.с. 60-66), висновком хімічної експертизи, відповідно якої виявлено хімічну речовину на коштах в розмірі 100 000 доларів США та пакеті (т. 3 а.с. 195-221), при цьому на речових доказах  зразках зі змивами рук ОСОБА_5 (т. 4 а.с. 1-3), зазначена речовина відсутня; показами обвинуваченого ОСОБА_5 , та іншими матеріалами кримінальної справи. Суд приходить до висновку, що ні самі по собі, ні в сукупності з іншими доказами покази свідка не можуть слугувати доказом винуватості ОСОБА_5 , в інкримінованому йому злочині, а навпаки  зазначені покази підтверджують версію подій, висловлену допитаним у судовому засіданні у якості обвинуваченого ОСОБА_5 .
		За версією органів досудового розслідування, вина ОСОБА_5 підтверджується показами, допитаного на стадії досудового розслідування у якості свідка  ОСОБА_36  (т. 3 а.с. 20-24). Однак із таким висновком органів досудового розслідування погодитись не можна.
		Свідок  ОСОБА_36  суду дав покази аналогічні тим, що дав ОСОБА_35 , та підтримав ті покази, які давав на стадії досудового розслідування, пояснивши, що працює офіціантом ресторану "Ностальжи". 27.02.12 ОСОБА_5 , під час відвідування вказаного ресторану, саме він обслуговував стіл, за яким знаходився останній разом із незнайомим йому раніше чоловіком.
		Одночасно свідок зазначив, що під час спілкування ОСОБА_5 із вказаним чоловіком, останній попросив ОСОБА_36 принести їм якийсь поліетиленовий пакет, що він і зробив.
		ОСОБА_36 зазначив, що був запрошений працівниками міліції в якості понятого, під час проведення особистого обшуку ОСОБА_5 , детально показавши про обставини, які мали місце у подальшому, у тому числі щодо вилучення грошових коштів, а також зняття відповідних змивів.
		Крім того, на питання слідчого свідок пояснив, що під час проведення особистого обшуку ОСОБА_5 , щодо походження виявлених у нього грошових коштів, останній зазначив, що йому їх перед цим передав чоловік із яким вони вечеряли, в якості завдатку за придбання якогось об`єкту нерухомості. На уточнююче питання, ОСОБА_36 відповів, що ОСОБА_5 назвав власника об`єкту нерухомості, чоловіка за прізвищем  ОСОБА_45 . Назвавши при цьому його ім`я та по батькові.
		На уточнююче питання, під час судового розгляду свідок вказав, що був присутній у якості понятого, під час проведення особистого обшуку ОСОБА_5 з того часу, коли кошти лежали на столі в ресторані, окремо від поліетиленового пакету, а тому не бачив у кого вони були до цього часу. За його участі, працівником міліції були просвітленні спеціальним пристроєм руки ОСОБА_5 . В ході зазначеної дії, сліди від спеціальної хімічної речовини на руках ОСОБА_5 були відсутні, при цьому на коштах і на пакеті, були виявлені сліди від зазначеної хімічної речовини. Працівником міліції у його присутності та іншого понятого, було зроблено змиви з рук ОСОБА_5 . На уточнююче запитання свідок відповів, що зазначені слідчі дії фіксувались працівником міліції за допомогою відеокамери.
		Покази свідка ОСОБА_36 підтверджуються показами свідка ОСОБА_35 , протоколом огляду та перегляду відеокасети обставин подій особистого обшуку ОСОБА_5 (т. 4 а.с. 60-66), висновком хімічної експертизи, відповідно до якої виявлено хімічну речовину на коштах в розмірі 100 000 доларів США та пакеті (т. 3 а.с. 195-221), при цьому на речових доказах  зразках зі змивами рук  
		 
		 
		 
		ОСОБА_5 (т. 4 а.с. 1-3) зазначена речовина відсутня; показами обвинуваченого ОСОБА_5 , та іншими матеріалами кримінальної справи. Суд приходить до висновку, що ні самі по собі, ні в сукупності з іншими доказами покази свідка не можуть слугувати доказом винуватості ОСОБА_5 в інкримінованому йому злочині, а навпаки  зазначені покази підтверджують версію подій, висловлену допитаним у судовому засіданні у якості обвинуваченого ОСОБА_5 .
		За версією органів досудового розслідування, вина ОСОБА_5 підтверджується:
		- протоколом очної ставки, проведеної між ОСОБА_5 , та свідком ОСОБА_13 (т. 3 а.с. 77-84), під час якої, ОСОБА_13 розповів свою версію обставини особистих зустрічей, та телефонних розмов із ОСОБА_5 , у тому числі 22.02.12, 23.02.12 та 27.02.12, повторивши ті покази, які давав на стадії досудового розслідування у якості свідка, та які викладені вище. Під час проведення вказаної очної ставки ОСОБА_5 , на підставі ст. 63 Конституції України, відмовився від дачі показів;
		- протоколом очної ставки, проведеної між обвинуваченим, та ОСОБА_8 (т. 3 а.с. 85-88), під час якої, останній повторив ті покази, які давав на стадії досудового розслідування у якості свідка, та які викладені вище. ОСОБА_8 зазначив, що саме він 21.02.12 телефонував ОСОБА_5 , та домовлявся про зустріч із ОСОБА_13 . Під час проведення вказаної очної ставки ОСОБА_5 , на підставі ст. 63 Конституції України відмовився від дачі показів.
		Однак, із таким висновком органів досудового розслідування погодитись не можна, оскільки викладена ОСОБА_13 та ОСОБА_8 версія подій, на стадії досудового розслідування, не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду з мотивів, викладених вище, та спростовується показами інших свідків, а також іншими матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні. Крім того, очною ставкою є одночасний допит двох допитаних раніше осіб, у показах яких є істотні суперечності. Враховуючи, що ОСОБА_5 на стадії досудового розслідування скористався своїм правом не свідчити проти себе, передбаченим ст. 63 Конституції України, зазначеними слідчими діями, не було досягнуто жодних результатів щодо встановлення об`єктивної істини у кримінальній справі.
		Крім того, за версією органів досудового розслідування, вина ОСОБА_5 підтверджується:
		- протоколом очної ставки, проведеної між ОСОБА_13 та ОСОБА_8 , під час якої, вони навели обставини і порядок домовленості із ОСОБА_5 , про зустріч із ОСОБА_13 22.02.12, а також того, що після вказаної зустрічі останній телефонував ОСОБА_8 , та повідомляв про те, що ОСОБА_5 вимагає від нього грошові кошти в розмірі 100 000 доларів США, за позитивне вирішення в суді вказаної вище цивільної справи, стосовно цілісного майнового комплексу пансіонату " ОСОБА_37 " (т. 3 а.с. 89-92).
		Однак, із таким висновком органів досудового розслідування погодитись не можна з підстав, наведених вище. Так, під час судового розгляду, покази зазначених свідків не знайшли свого підтвердження, та спростовуються показами інших свідків, та дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінальної справи. Підставою проведення очної ставки є наявність суперечностей у показаннях осіб, щодо яких проводиться одночасний допит, однак жодної розбіжності в процесі очної ставки усунуто не було, тому суд приходить до висновку про те, що зазначеною слідчою дією, не було досягнуто жодних результатів щодо встановлення об`єктивної істини у кримінальній справі.
		За версією органів досудового розслідування, вина ОСОБА_5 підтверджується:
		протоколом відтворення обстановки та обставин події, проведеної за участі свідка ОСОБА_13 27.03.2012 в м. Києві, під час якої, останній розповів, та продемонстрував порядок і обставини того, як 22.02.12, у приміщенні кабінету голови апеляційного суду Херсонської області ОСОБА_5 , останній висунув вимогу ОСОБА_13 про те, щоб він написав на аркуші паперу суму грошових коштів, яку необхідно було йому передати (т. 3 а.с. 93-108).
		Однак, із таким висновком органів досудового розслідування погодитись не можна. Так, відтворення обстановки та обставин події  слідча дія, зміст якої полягає в тому, що з метою перевірки і уточнення результатів, допиту, чи даних, отриманих під час проведення інших слідчих дій, слідчий на місці події, в присутності понятих, відтворює обстановку та умови, в яких ті чи інші події могли відбуватись. В судовому засіданні встановлено, що в порушення зазначених вимог, відтворення відбувалось не на місці події, тобто не у приміщенні голови апеляційного суду Херсонської області, а у невизначеному кабінеті у м. Києві, при цьому слідчим не було відтворено обстановку, в якій могли відбуватись відтворювані події, а відповідно  не могло бути досягнуто мети проведення зазначеної слідчої дії. Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що слідчою дією не було досягнуто жодних результатів щодо встановлення об`єктивної істини у кримінальній справі.
		 
		 
		 
		За версією органів досудового розслідування, вина ОСОБА_5 підтверджується:
		протоколом огляду із фото  таблицею, зразків зі змивами з лівої, та правої рук ОСОБА_5 , з грошових коштів у розмірі 100 000 доларів США, зразку спеціальної хімічної речовини, якою було помічено вказані грошові кошти, а також поліетиленового пакету синього кольору. Під час проведення вказаної слідчої дії, здійснено огляд грошових коштів, у розмірі 100 000 доларів США, купюрами номіналом по сто доларів США кожна (т. 3 а.с. 223-235); речовим доказом у справі  грошовими коштами у розмірі 100 000 доларів США, одержаними ОСОБА_5 від ОСОБА_13 (т. 4 а.с. 1-3). Крім того  висновком хімічної експертизи № 73хс від 23.03.12 із фото таблицею (т. 3 а.с. 195-221), проведеної на стадії досудового розслідування за постановою слідчого, згідно якого встановлено, що на грошових коштах у розмірі 100 000 доларів США, вилучених начебто під час проведення особистого обшуку ОСОБА_5 27.02.2012, а також на поліетиленовому пакеті, в яких вони знаходились  виявлено спеціальну хімічну речовину, яка за складом однакова між собою та хімічною речовиною, якою було помічено зазначені грошові кошти під час їх вручення ОСОБА_13 ; речовим доказом у справі  зразками зі змивами з лівої та правої рук ОСОБА_5 , з грошових коштів у розмірі 100 000 доларів США, зразком спеціальної хімічної речовини, якою було помічено вказані грошові кошти, а також поліетиленовим пакетом, де знаходились вказані грошові кошти (т. 4 а.с. 1-3).
		Між тим, згідно зазначеного висновку, на тампонах, якими зроблено змиви з правої та лівої рук ОСОБА_5 присутність спеціальної хімічної речовини не виявлено.
		Таким чином  зазначені докази, висновок хімічної експертизи у сукупності із показами свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , понятих ОСОБА_35 та ОСОБА_36 та іншими матеріалами кримінальної справи, не тільки спростовують факт отримання зазначених коштів ОСОБА_5 у ресторані «Ностальжи», а й підтверджують покази свідка ОСОБА_15 , допитаного у якості обвинуваченого ОСОБА_5 про те, що на момент затримання, та особистого обшуку, факт передачі коштів не відбувся, оскільки розрахунок планувалось провести в нотаріальній канторі ОСОБА_15 , по АДРЕСА_6 .
		За версією органів досудового розслідування, вина ОСОБА_5 підтверджується:
		- протоколом огляду та прослуховування із фото  таблицею аудіозаписів від 06.03.2012, які містяться на цифровому диктофоні «Оlympus VN-8600РС», долученому 03.03.12 до свого допиту ОСОБА_13 , згідно якого встановлено зміст особистих та телефонних розмов між ОСОБА_13 та ОСОБА_5 (т. 4 а.с. 4-23); речовим доказом у справі  цифровим диктофоном «Оlympus VN-8600РС», на якому містяться аудіо записи особистих телефонних розмов між ОСОБА_13 та ОСОБА_5 (т. 4 а.с. 24-25).
		Однак, із таким висновком органів досудового розслідування погодитись не можна. Так, співробітником ГУБОЗу МВС України ОСОБА_30 , оглянуто диктофон «Olympus VN-8600 PC», та здійснено прослуховування запису розмови між ОСОБА_13 та ОСОБА_5 , а також текстова роздруківка запису, про що 24.02.2012 складено протокол прослуховування (т. 1 а.с. 67-73).
		З його змісту вбачається, що на час огляду диктофона «Olympus VN-8600 PC», у ньому містився один запис.
		Допитаний під час судового розгляду у якості свідка ОСОБА_13 пояснив, що здійснив на диктофон лише один запис і після передачі його співробітникам ГУБОЗу МВС України будь-які записи на нього не здійснював, його не бачив та місце знаходження не знає.
		Між тим, протоколом огляду та прослуховування того ж запису від 06.03.12, складеним слідчим, зафіксовано наявність у диктофоні «Olympus VN-8600 PC» 5 папок, з яких у папці «В» міститься 8 файлів з аудіо записами, з яких запис 01/08 тривалістю 36 хв., 57 сек. відповідає текстовому відтворенню, зафіксованому протоколом прослуховування, датованому 24.02.12.
		При цьому  зміст розмов у обох протоколах прослуховування, начебто одного і того ж запису, розмови різниться.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що до диктофону у період з 24.02.12 по 06.03.12 була можливість безконтрольного доступу, результатом чого стало внесення до його електронної пам`яті зазначених вище змін.
		Допитаний у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_13 повідомив, що запис розмови він здійснив на диктофон «Едік-міні», що мав квадратну форму.
		Вказана назва диктофону не лише не відповідає назві долученого у якості доказу диктофону «Olympus VN-8600 PC», але й різниться у його формі, оскільки відповідно до його опису у протоколі огляду та прослуховування від 06.03.2012 він має розміри 11х4х2 сантиметри, тобто прямокутну форму, що суттєво відрізняється від опису, наданого свідком.
		 
		 
		Крім того  відповідно до висновку кафедри ЕОС та інформаційної безпеки НУК ім. Адмірала Макарова, долученого до матеріалів справи, програмне забезпечення диктофону «Olympus VN-8600 PC» не забезпечує захист записів, від протиправного втручання, а редагування записів, здійснених на цей диктофон, є технічно можливим за допомогою спеціалізованих програмних продуктів.
		Дослідженням відомостей, наданих оператором мобільного зв`язку «МТС» встановлено, що 27.02.12 відбулося 6 з`єднань абонентських номерів ОСОБА_13 та ОСОБА_5 , одне з яких являє собою sms  повідомлення, а 5  відповідають поняттю «розмова», що на 1 розмову більше, ніж описано у протоколі.
		Порівнянням відомостей, наданих оператором мобільного зв`язку «МТС», з відомостями, зазначеними у протоколі огляду та прослуховування, датованому 06.03.12 встановлено, що час розмови, який міститься у файлі 03/08, визначений як 4 хв. 52 сек., не відповідає часу розмови, що міститься у відомостях оператора: об 11:35:53-286 сек. (4 хв.46 сек.).
		Час розмови, що міститься у файлі 04/08, визначений як 1 хв.33 сек., не відповідає часу розмови, що міститься у відомостях оператора: об 12:06:34- 92 сек. (1 хв. 32 сек.).
		Час розмови, що міститься у файлі 05/08, визначений як 59 сек., не відповідає часу розмови, що міститься у відомостях оператора: об 14:11:12- 50 сек.
		Час розмови, що міститься у файлі 08/08, визначений як 1 хв.17 сек., не відповідає часу розмови, що міститься у відомостях оператора: об 16:31:56- 101 сек. (1 хв. 41 сек.).
		Таким чином, тривалість розмов, досліджених слідчим у процесі досудового слідства, не відповідає відомостям, наданим оператором мобільного зв`язку.
		Крім того, відсутній файл з записом розмови, що відповідно до відомостей оператора, відбулася між ОСОБА_13 та ОСОБА_5 того ж дня о 17:13:51, та тривала 68 сек.
		Відповідно протоколу  абонентським номером, який обслуговувався телефон «Apple Iphonе 3g», долучений у якості речового доказу як телефон ОСОБА_5 , є № НОМЕР_9 у той час, як судом, на підставі досліджених доказів встановлено дійсний його номер НОМЕР_7 .
		За вказаних обставин, суд приходить до висновку про те, що протокол огляду та прослуховування від 06.03.2012 та цифровий диктофон «Olympus VN-8600 PC», в якому, у файлі № 01/08 містяться записи розмов, які за версією органів досудового розслідування є доказами, не можуть бути розцінені судом, як докази винуватості ОСОБА_5 у інкримінованому йому злочині.
		Також, за версією органів досудового розслідування, вина ОСОБА_5 підтверджується:
		- протоколом огляду із фото  таблицею мобільного телефону ОСОБА_13 , долученому ним 03.03.12 до протоколу свого допиту, в якому знаходиться інформація щодо абонента із номером мобільного телефону, яким користувався ОСОБА_5 (т. 4 а.с. 26-29); речовим доказом у справі  мобільним телефоном ОСОБА_13 , на якому міститься інформація щодо абонента, з номером мобільного телефону, яким користувався ОСОБА_5 (т. 4 а.с. 30-32);
		- протоколом огляду із фото  таблицею мобільного телефону ОСОБА_5 , згідно якого встановлено наявність вихідних та вхідних телефонних дзвінків, а також коротких текстових повідомлень, які свідчать про наявність телефонних розмов ОСОБА_5 із ОСОБА_13 , ОСОБА_10 та ОСОБА_38 27.02.12 (т. 4 а.с. 33-42 ); речовим доказом у справі  мобільним телефоном ОСОБА_5 , в якому збереглась інформація щодо телефонних розмов  вхідних та вихідних дзвінків, а також коротких текстових повідомлень останнього із ОСОБА_13 , ОСОБА_10 та ОСОБА_38 від 27.02.12 (т. 4 а.с. 43-44).
		Вказані вище фактичні дані, встановлені за допомогою зазначених доказів, підтверджуються учасниками процесу, та трактуються стороною захисту як докази, що підтверджують версію цієї сторони. Оцінивши фактичні данні, отримані за допомогою зазначених доказів, в сукупності з іншими доказами, дослідженими під час судового розгляду, показами свідків, допитаного в судовому засіданні обвинуваченого, суд приходить до висновку, що вони не спростовують, а навпаки  підтверджують версію, викладену в судовому засіданні стороною захисту.
		За версією органів досудового розслідування, вина ОСОБА_5 підтверджується:
		- протоколом огляду та перегляду із фото  таблицею відео касети, на якій міститься відео  та аудіозапис порядку, та обставин подій  особистого обшуку ОСОБА_5 27.02.12 у приміщенні ресторану "Ностальжи" по вул. Комсомольській, 12 в м. Херсон (т. 4 а.с. 60-65), що проводився у присутності понятих та спеціалістів, співробітників ГУБОЗ МВС України ОСОБА_29 , та ОСОБА_30 ; речовим доказом у справі  відеокасетою «Basf», на якій міститься аудіо  та відео запис подій особистого обшуку ОСОБА_5 , які 
		 
		 
		 
		мали місце 27.02.12 у приміщенні ресторану "Ностальжи" по вул. Комсомольській, 12 в м. Херсон (т. 4 а.с. 66-67).
		Однак, із таким висновком органів досудового розслідування погодитись не можна. Так, під час перегляду у судовому засіданні відеокасети, на якій містить запис подій особистого обшуку ОСОБА_5 27.02.2012 в ресторані «Ностальжи», судом встановлено, що під час затримання ОСОБА_5 , біля дверей ресторану, перебували допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_17 , що підтверджує зазначені вище покази свідків з цього приводу. Крім того, відео зйомкою чітко зафіксовано, що поліетиленовий пакет синього кольору, у подальшому з`являється на стільці в приміщені літньої площадки ресторану, при цьому в руках ОСОБА_5 під час затримання біля входу до ресторану пакет відсутній. Яким чином пакет потрапив на стілець, відео зйомкою не зафіксовано. Відсутність пакету в руках ОСОБА_5 під час затримання, підтверджують і свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_17 , а також допитані у судовому засіданні поняті ОСОБА_46 та ОСОБА_36 , які зазначили, що не були присутні під час затримання ОСОБА_5 , а були долучені до слідчої дії, вже в приміщені літньої площадки ресторану, через що не змогли ні підтвердити, ні спростувати факт наявності пакету в руках ОСОБА_5 під час затримання. Відповідно висновку хімічної експертизи, поліетиленовий пакет, та грошові кошти помічені спеціальною хімічною речовиною, однак на змивах лівої та правої рук ОСОБА_5 зазначена речовина відсутня. Виходячи із наведеного  суд критично відноситься до тверджень, викладених в протоколі, відповідно до яких переглядом встановлено, що на вказаній відеокасеті зафіксовано те, як 27.02.2012 слідчий та працівники міліції підійшли до ОСОБА_5 біля входу ресторану «Ностальжи», при цьому він тримав поліетиленовий пакет синього кольору, в якому знаходились кошти в розмірі 100 000 доларів США. Суд вважає, що ці відомості, викладені в протоколі, не відповідають відтвореним у відеозаписі подіям, тому приходить до висновку про їх неправдивість. Суд приходить до висновку, що зазначений речовий доказ підтверджує покази допитаної в судовому засіданні у якості свідка нотаріуса ОСОБА_15 , та обвинуваченого ОСОБА_5 , які пояснили, що факт передачі коштів мав відбуватись в приміщенні нотаріальної кантори, та не відбувався в приміщенні ресторану, а також спростовує висновок органів досудового розслідування, про одержання ОСОБА_5 зазначених вище грошових коштів.
		Крім того, під час перегляду відеозапису в судовому засіданні встановлено, що на питання слідчого, під час проведення особистого огляду, ОСОБА_5 відповів, що кошти належать чоловікові на ім`я ОСОБА_47 , з яким він щойно вечеряв, маючи на увазі ОСОБА_19 , при цьому ОСОБА_5 вказав, що кілька разів із ним зустрічався, обговорюючи питання придбання нежитлового приміщення, вказав, що кошти є завдатком за купівлю приміщення, що належить ОСОБА_45 , назвавши при цьому його ОСОБА_48 як власника приміщення. ОСОБА_5 тричі заявив, що у процесі його затримання, при ньому не було пакету з грішми, а вони були у іншої особи. Допитані в судовому засіданні поняті підтвердили, що ОСОБА_5 під час особистого обшуку пояснював, що кошти належать чоловікові, з яким він вечеряв, та є завдатком за купівлю об`єкту нерухомості, при цьому у присутності понятих ОСОБА_5 чітко називав власника нерухомості. Однак, зазначені пояснення ОСОБА_5 , хоч і зафіксовані на відеокасеті, що є речовим доказом, не знайшли відображення у протоколі її перегляду. Озвучена ОСОБА_5 під час затримання та обшуку версія, повністю підтримана ним в ході судового розгляду, та підтверджується показами допитаних в судовому засіданні свідка ОСОБА_14 , що є власником приміщення, нотаріуса ОСОБА_15 , якій було відомо про обставини оформлення завдатку та купівлі  продажу, водієм ОСОБА_17 , в присутності якого обговорювались деталі оформлення завдатку, та іншими дослідженими в ході судового розгляду показами. При цьому зазначена версія, хоч і була відома органам досудового розслідування, що підтверджується відеозаписом та протоколом його перегляду, вказана в обвинувальному висновку, не перевірялась в ході досудового розслідування, однак повністю досліджена під час судового розгляду.
		За версією органів досудового розслідування, вина ОСОБА_5 підтверджується:
		- протоколом огляду, перегляду та прослуховування із фото  таблицею легалізованих матеріалів, застосованих оперативно  технічних заходів відносно ОСОБА_5 , а саме: відеокасета, на якій міститься аудіо  та відеозапис порядку, та обставин подій, які, начебто, мали місце 27.02.12 у приміщенні ресторану "Ностальжи" по вул. Комсомольській, 12 в м. Херсон (т. 4 а.с. 119-135); речовим доказом у справі  відеокасетою «Sony», на якій містяться легалізовані матеріали застосованих оперативно  технічних заходів відносно ОСОБА_5 , а саме: аудіо  та відеозапис порядку та обставин подій, які, начебто, мали місце 27.02.12 у приміщенні ресторану "Ностальжи" по вул. Комсомольській, 12 в м. Херсон (т. 4 а.с. 136-137).
		 
		 
		 
		Відповідно висновку № 2201\2202 комплексної відео  звукозапису, та комп`ютерно  технічної експертизи від 18.03.2014, Львівського НДІ судових експертиз (т. 7 а.с. 161-163), досліджено зазначений вище речовий доказ, а саме відеокасету «Sony», на якій міститься аудіо  та відеозапис порядку, та обставин подій, які, за версією органів досудового розслідування, мали місце 27.02.12 у приміщенні ресторану "Ностальжи».
		Експертна установа прийшла до висновку, що встановити, чи є досліджуваний відеозвукозапис оригіналом, чи копією первинного запису, не виявилось можливим; дати категоричний висновок щодо можливості/неможливості монтажу досліджуваного запису та, відповідно, повністю виключити можливість створення досліджуваного відеозапису, шляхом монтажу, не виявилось можливим; досліджуваний відеозапис на ділянці 1:18:30 від початку запису, містить зупинку запису, під час якої, покази таймеру запису змінюються з 27.02.2012 18:44:06 на 27.02.2012 18:45:52. На ділянках відеозапису 1:15:56  1:16:08 та 1:16:45  1:18:30 від початку запису, спостерігається пропадання відео зображення та звуку, без порушення роботи таймеру. Крім цього  протягом перших 20 хв. запису, спостерігаються численні (не менше 40), короткочасні «залипання» кадрів, та акустичного сигналу, не менше 3-ох коротких «залипань» кадрів, та акустичного сигналу, на ділянці 1:14:00-1:15:00. Встановити точну кількість зазначених «залипань» не виявилось можливим.
		Таким чином  зазначений висновок експертизи не спростовує твердження допитаного у судовому засіданні у якості обвинуваченого ОСОБА_5 щодо недостовірності подій, викладених у відеозаписі реальним обставинам, що мали місце 27.02.2012 у приміщенні ресторану «Ностальжи». Висновок експертизи не спростовує твердження ОСОБА_5 про те, що відеозапис створено шляхом монтажу, а наявність на ньому, підтверджених висновком, зупинок запису та чисельних «залипань», вказує на сумнівність речового доказу, та протоколу його перегляду та прослуховування, а відтак  не можуть трактуватись як доказ вини ОСОБА_5 , у інкримінованому йому злочині.
		За версією органів досудового розслідування, вина ОСОБА_5 підтверджується іншими зібраними доказами, а саме:
		- протоколом огляду із фото  таблицею предметів, речей та грошових коштів, вилучених 29.02.12 під час проведення обшуку у помешканні ОСОБА_5 , в квартирі АДРЕСА_7 (т. 4 а.с. 68-74);
		- протоколом огляду із фото  таблицею відеокасети, на якій міститься аудіо  та відеозапис обставин, та порядку проведення обшуку у помешканні ОСОБА_5 , в квартирі АДРЕСА_7 ( т. 4 а.с. 90-92);
		- протоколом огляду із фото  таблицею речей, предметів та грошових коштів, вилучених 27.02.12 під час проведення обшуку у помешканні ОСОБА_5 , у будинку АДРЕСА_2 (т. 4 а.с. 93-101);
		- протоколом огляду із фото  таблицею офіційного інтернет сайту Єдиного державного реєстру судових рішень України, на якому міститься інформація, про хід та порядок розгляду апеляційним судом Херсонської області цивільної справи № 22ц-/2190/681/2012 (т. 4 а.с. 138-146);
		- протоколом огляду належним чином завіреної копії особової справи ОСОБА_5 , цивільної справи № 22ц-/2190/681/2012, а також роздруківки, із системи (програми) «Документообігу загальних судів Д-3» по вказаній цивільній справі (т. 4 а.с. 147-149);
		- речовим доказом  належним чином завіреною копією цивільної справи № 22ц-/2190/681/2012, за апеляційною скаргою представника відповідачки ОСОБА_7  ОСОБА_9 , на рішення Дніпровського районного суду м. Херсон від 02.12.11, та роздруківкою із системи (програми) «Документообігу загальних судів Д-3» по вказаній цивільній справі (т. 4 а.с. 250-251);
		- листом ГУБОЗ МВС України від 20.03.12, та оригіналами квитанцій ПАТ «Юнекс Банк» від 24.02.12, згідно яких, проведено операції з купівлі  продажу грошових коштів на суму 100 000 доларів США (т. 5 а.с. 7-13);
		- присягою ОСОБА_5 , складеною 15.12.92, згідно якої, останній урочисто присягнув чесно і сумлінно виконувати обов`язки судді, здійснювати правосуддя, підкоряючись тільки закону, бути об`єктивним і справедливим (т. 5 а.с. 38);
		- завіреними копіями журналу обліку розгляду судових справ і матеріалів суддею, згідно яких, цивільну справу № 22ц-/2190/681/2012, за апеляційною скаргою представника відповідачки ОСОБА_7  ОСОБА_9 , на рішення Дніпровського районного суду м. Херсон, було призначено до слухання на 16:45 год. 27.02.12, та у подальшому перенесено на 05.03.12 і 26.03.12, а також відповідними протоколами судових засідань (т. 5 а.с. 23-29);
		 
		 
		 
		- листом НБУ від 13.03.12, згідно якого встановлено, що станом на 27.02.12 офіційний курс гривні відносно долара США становив 798, 68 гривень за 100 доларів США (т. 5 а.с. 18);
		- ухвалами апеляційного суду Херсонської області від 13.02.12, та 20.02.12 у цивільній справі № 22ц-/2190/681/2012, про відкриття апеляційного провадження, та про закінчення підготовки до апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою представника відповідачки ОСОБА_7  ОСОБА_9 , на рішення Дніпровського районного суду м. Херсон від 02.12.11, відповідно (т. 4 а.с. 140-141);
		- Указом Президента України № 202/96 від 20.03.96 про призначення ОСОБА_5 головою Херсонського обласного суду (т. 4 а.с. 158-160);
		- Наказом Міністра юстиції України № 85/6 від 28.03.96 про призначення ОСОБА_5 головою Херсонського обласного суду (т. 4 а.с. 161);
		- Постановою Верховної Ради України № 309-V від 02.11.06 про обрання ОСОБА_5 на посаду судді апеляційного суду Херсонської області безстроково (т. 4 а.с. 162-163);
		- Указом Президента України № 269/2007 від 05.04.07 про призначення ОСОБА_5 головою апеляційного суду Херсонської області (т. 4 а.с. 164);
		- постановою Генерального прокурора України про відсторонення обвинуваченого ОСОБА_5 від посади судді апеляційного суду Херсонської області від 28.02.12 (т. 3 а.с. 113-115);
		- постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України, санкціонованої заступником Генерального прокурора України, про відсторонення обвинуваченого ОСОБА_5 від посади голови апеляційного суду Херсонської області від 29.02.12 (т. 3 а.с. 121-123);
		- рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 9/вп-12 від 13.03.12 про відсторонення ОСОБА_5 від посади судді апеляційного суду Херсонської області (т. 5 а.с. 14-16).
		Однак, із таким висновком органів досудового розслідування погодитись не можна. Так, відповідно ст. 65 КПК України (в ред.1960 р.)  доказами в кримінальній справі є всякі фактичні данні, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені вище фактичні дані, не можуть бути визнані доказами в кримінальній справі оскільки вони ні в сукупності з іншими доказами, ні самі по собі окремо не дають можливості суду встановити наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, що мають значення для правильного вирішення справи, або винність ОСОБА_5 в інкримінованому йому злочині.
		Окрім зазначеного вище, орган досудового розслідування прийшов до висновку, про критичну оцінку неодноразово озвученої ОСОБА_5 , під час проведення особистого обшуку, версії подій, яка була викладена останнім у присутності слідчо  оперативної групи, спеціалістів, понятих, та яку зафіксовано на відео зйомку під час фіксації зазначеної вище слідчої дії, що оглянута під час судового розгляду.
		Однак, із таким висновком погодитись не можна, оскілки органами досудового розслідування взагалі не перевірялась озвучена обвинуваченим версія, не проводилось жодної слідчої дії для спростування або підтвердження зазначеної версії. За таких обставин суд приходить до висновку про неповноту досудового розслідування, яка була повністю усунута в ході судового розгляду.
		Так допитаний в судовому засіданні у якості свідка  ОСОБА_14 пояснив, що приблизно в кінці 2011  на початку 2012, під час зустрічі з ОСОБА_5 , попросив останнього допомогти знайти покупця на нежиле приміщення, що належить йому та розташоване в АДРЕСА_3 . На уточнююче питання пояснив, що з ОСОБА_5 з 1976 р. перебуває у дружніх відносинах, постійно проживає в Рівненській області, а оскільки майно знаходиться у м. Херсон  звернувся за допомогою у його продажі до ОСОБА_5 , який постійно проживає в м. Херсон.
		На початку лютого 2012 подзвонив ОСОБА_5 , та повідомив, що є люди яких цікавить це питання. Крім того, дав мобільний телефон нотаріуса, з якою я мав би узгодити які документи потрібні для продажу приміщення. На уточнююче питання ОСОБА_14 пояснив, що прізвище нотаріуса  ОСОБА_15 , вона є колишньою невісткою ОСОБА_5 , з якою останній підтримує дружні стосунки.
		Зв`язавшись із нотаріусом, ОСОБА_14 передав копії документів на приміщення для перевірки. Нотаріус дала консультацію щодо документів, та оформлення угоди, а також виявила, що відсутня реєстрація в БТІ правовстановлюючого документу, а також  необхідна згода дружини ОСОБА_14 на продаж, зазначивши при цьому, що згода має бути нотаріально засвідчена на момент продажу, у зв`язку з чим, було вирішено зайнятись цими питаннями коли буде безпосередній покупець.
		 
		 
		 
		 
		Покази свідка в цій частині підтверджуються показами допитаної в судовому засіданні нотаріуса ОСОБА_15 , відомостями, наданими оператором мобільного зв`язку (т. 6 а.с. 197-208), які підтверджують факт телефонних розмов між зазначеними дійовими особами, оглянутим в судовому засіданні правовстановлюючим документам на будівлю в АДРЕСА_3 , копія якого долучена до матеріалів справи (т 6 а.с. 196), показами допитаного в судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_5 , а також, оціненими в сукупності, іншими матеріалами кримінальної справи.
		Крім зазначених вище показів ОСОБА_14 пояснив, що 22.02.1012 близько 10:00 год., йому зателефонував ОСОБА_5 , та повідомив, що є покупець, який перебуває в кабінеті і з яким можна поговорити. При цьому у розмову втрутився чоловік, який представився, назвавши своє прізвище « ОСОБА_49 » та ім`я. На уточнююче питання свідок пояснив, що на його думку розмова відбувалась за допомогою гучномовного зв`язку, оскільки у ній приймав участь і ОСОБА_5 , вказав, що добре запам`ятав прізвище « ОСОБА_49 » оскільки однофамілець ОСОБА_50 , тривалий час очолював Рівненську обласну адміністрацію і на час розгляду справи є депутатом ВР від Рівненської області.
		ОСОБА_13 повідомив ОСОБА_14 , що є представником компанії, яка займається нерухомістю і уповноважений вирішувати питання купівлі, передачі коштів, оформлення документів і таке інше. На уточнююче питання свідок відповів, що ОСОБА_13 не називав назву компанії.
		ОСОБА_14 пояснив, що під час розмови ОСОБА_13 повідомив, що вже оглянув приміщення, та вони обговорили ряд питань, а саме  правовстановлюючі документи, земельну ділянку, комунікації, вартість приміщення, порядок розрахунку, строки оформлення договору купівлі  продажу, суму завдатку у розмірі 100 000 доларів США, та деталей його оформлення. На уточнююче запитання свідок відповів, що саме він назвав ОСОБА_13 суму завдатку у розмірі 100 000 доларів США, оскільки оформити основний договір без завдатку сторони не могли через відсутність реєстрації в БТІ правовстановлюючого документа, а також розбіжностей щодо строку його оформлення.
		Продовжуючи телефонну розмову, свідок вказав, що ОСОБА_13 запевнив його в тому, що майже впевнений у позитивному вирішенні питання, але є необхідність у деяких узгодженнях з керівництвом компанії. На уточнююче питання ОСОБА_14 відповів, що на початку розмови ОСОБА_5 запропонував їм обмінятись номерами телефонів, та самостійно продовжити перемовини, однак ОСОБА_13 категорично заперечив, та звернувся з проханням до ОСОБА_5 виступити гарантом вказаної угоди. Оскільки це теж влаштовувало свідка  він не заперечив. Розмова на цьому закінчилась.
		Покази свідка в цій частині підтверджуються відомостями, наданими оператором мобільного зв`язку МТС (т. 6 а.с. 197-207), відповідно до яких, на телефонний номер ОСОБА_14 050 НОМЕР_10 22.02.2012 о 09:39:59 год. було здійснено вхідний виклик з робочого телефону ОСОБА_5 0552 НОМЕР_11 , що тривав 1180 сек., тобто 19, 7 хв. Відповідно до показів ОСОБА_13 , які він давав на стадії досудового розслідування, та підтвердив під час судового розгляду, 22.02.2012, він зайшов у кабінет ОСОБА_5 в проміжку часу з 9:30 до 10:00. Допитаний в судовому засіданні у якості обвинуваченого ОСОБА_5 , дав аналогічні покази тим, що дав ОСОБА_14 . Оцінивши в сукупності зазначені покази, інші матеріали кримінальної справи, суд приходить до висновку, що 22.02.2012 з 09:39 хв. по 10:00, в кабінеті голови апеляційного суду Херсонської області відбулась телефонна розмова ОСОБА_13 з ОСОБА_14 за участі ОСОБА_5 .
		Крім зазначених вище показів ОСОБА_14 пояснив, що узгодивши із ОСОБА_13 всі деталі, після розмови з ОСОБА_51 , він зв`язався з нотаріусом ОСОБА_15 і повідомив її, що є клієнт, у зв`язку з чим потрібно терміново закінчити підготовку документів для продажу, та звернувся до неї із проханням допомогти це зробити. Нотаріус запропонувала ОСОБА_14 дати довіреність на представництво його інтересів під час реєстрації в БТІ зазначеного об`єкту нерухомості, яку передати в м. Херсон разом із оригіналами правовстановлюючих документів, та дала ОСОБА_48 людини, на яку необхідно оформити довіреність. На уточнююче питання свідок відповів, що це було прізвище ОСОБА_52 , та інші відомості щодо цієї особи. 23.02.12 ОСОБА_14 оформив довіреність і передав її нотаріусу разом з оригіналом правовстановлюючих документів «Новою поштою».
		Покази свідка в цій частині підтверджуються показами допитаної в судовому засідання у якості свідка нотаріуса ОСОБА_15 , яка крім іншого, пояснила, що зазначені документи отримала 25.02.2012, про що повідомила ОСОБА_14 ; відомостями, наданими оператором мобільного зв`язку (т. 6 а.с. 197-207), які підтверджують факт телефонних розмов, та СМС зв`язку між ОСОБА_14 та ОСОБА_15 в проміжку часу з 22.02.2012 по 25.02.2012; показами допитаного в судовому засіданні обвинуваченого
		 
		 
		 
		ОСОБА_5 ; оглянутою в судовому засіданні довіреністю на представництво інтересів ОСОБА_14 з питань реєстрації в БТІ будівлі, що розташована в м. Херсон на пл. 50 р. СРСР № 1, виданої на ім`я ОСОБА_52 , копія якої долучена до матеріалів справи (т. 6 а.с 195).
		Крім зазначених вище показів ОСОБА_14 пояснив, що 25.02.2012 вони з ОСОБА_5 зв`язались, та обговорили подробиці, в ході яких останній повідомив, що ОСОБА_49 наполягає до кінця лютого закрити питання з авансом. ОСОБА_14 вказав, що не має можливості бути присутнім у м. Херсон до кінця лютого, та звернувся до ОСОБА_5 з проханням підтримати його в цій частині правочину, на що останній погодився. ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_14 , що 27.02.2012 ОСОБА_13 хоче приїхати, та закрити питання завдатку, при цьому вказав, що 28.02.2012 збирається до м. Києва. Було досягнуто домовленості, що 28.02.2012 ОСОБА_5 передасть ОСОБА_14 у м. Києві кошти в розмірі 100 000 доларів США, отримані ним від ОСОБА_13 в якості завдатку за належну йому будівлю, що розташована в м. Херсон на пл. 50 р. СРСР.
		Про досягнуту домовленість було повідомлено нотаріуса, з якою було обговорено можливі варіанти оформлення завдатку. На уточнююче питання ОСОБА_14 пояснив, що повідомив нотаріуса ОСОБА_15 про суму завдатку у розмірі 100 000 доларів США, попросив її допомогти перевірити кошти, та підготувати проекти можливих договорів, розписок для прискорення часу їх оформлення, на що остання погодилась. На уточнююче питання ОСОБА_14 відповів, що з 27.02.2012 по 01.03.2012 намагався зв`язатись з ОСОБА_5 , однак не зміг цього зробити, оскільки телефон останнього було відключено, потім йому вдалось зв`язатись з нотаріусом, яка повідомила, що угода не відбулася, усі документи у неї.
		Покази свідка в цій частині підтверджуються показами допитаної в судовому засідання у якості свідка нотаріуса ОСОБА_15 , відомостями, наданими оператором мобільного зв`язку (т. 6 а.с. 197-207), які підтверджують факт телефонних розмов та СМС зв`язку між ОСОБА_14 та нотаріусом, а також  між ОСОБА_14 та ОСОБА_5 , показами допитаного в судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_5 .
		Таким чином суд приходить до висновку, що як самі по собі, так і в сукупності з іншими доказами, покази ОСОБА_14 підтверджують версію, озвучену в судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_5 , та спростовують версію органів досудового розслідування.
		Свідок  ОСОБА_15  пояснила, що працює приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу. На уточнююче питання відповіла, що є колишньою невісткою ОСОБА_5 , з яким перебуває в дружніх стосунках. Приблизно на початку 2012, з розмови з ОСОБА_5 їй стало відомо, що ОСОБА_14 , якого вона знає, як давнього товариша ОСОБА_5 , має намір продати об`єкт нерухомості, що знаходиться в м. Херсон на пл. 50 р. СРСР. Зв`язавшись за допомогою телефонного зв`язку із ОСОБА_14 , вона попросила надати, для вивчення, копії правовстановлюючих документів, що і було зроблено. При вивченні документів було з`ясовано, що відсутня реєстрація БТІ правовстановлюючого документу, яка була обов`язковою за законодавством, що діяло на той час, у зв`язку з чим ОСОБА_14 було повідомлено про неготовність документів для продажу. У зв`язку із відсутністю на час розмови покупця  було домовлено відкласти питання реєстрації в БТІ правовстановлюючого документу.
		Через деякій час ОСОБА_14 повідомив свідка, що ОСОБА_5 знайшов покупця, тому потрібно терміново підготувати документи, а також повідомив, що особисто не може приїхати до м. Херсон, та звернувся з проханням вирішити це питання у його відсутності. Було досягнуто домовленості закінчити підготовку документів, уповноваживши на це довірену особу. Свідок порекомендувала для цього ОСОБА_52 , який займається будівництвом та оформленням нерухомості в м. Херсон. На уточнююче питання ОСОБА_15 зазначила, що ОСОБА_14 відмовився надавати довіреність на розпорядження об`єктом нерухомості, пояснивши, що особисто хоче бути присутнім при оформленні договору купівлі  продажу, та вказав, що надасть довіреність на представництво інтересів. Через відділення «Нової пошти» ОСОБА_15 отримала довіреність на представництво інтересів від імені ОСОБА_14 на ОСОБА_52 з питань реєстрації в БТІ будівлі, що розташована в м. Херсон на пл. 50 р. СРСР, а також оригінал правовстановлюючого документа і копії паспортів та ідентифікаційних номерів ОСОБА_14 , та його дружини.
		ОСОБА_15 пояснила, що обговорила з ОСОБА_14 можливі варіанти оформлення купівлі  продажу, роз`яснила різницю між завдатком та авансом, поняття розписки, попереднього договору, надала інформацію щодо вартості нотаріальних послуг різних варіантів оформлення.
		Свідок зазначила, що в ході розмови з ОСОБА_14 останній повідомив її, що буде просити ОСОБА_5 отримати завдаток, при цьому вказавши його суму у розмірі 100 000 доларів США, та попросив знайти банк для перевірки коштів. ОСОБА_15 відповіла, що апарат для перевірки коштів є в її нотаріальній 
		 
		 
		 
		канторі, та запропонувала розрахунок, перевірку коштів провести саме там, мотивуючи в т.ч. необхідністю документального оформлення зазначеного правочину, на що ОСОБА_14 погодився. Свідок зазначила, що для підготовки проектів документів їй необхідні відомості про покупця, на що ОСОБА_14 відповів, що пам`ятає лише прізвище, назвавши « ОСОБА_49 », та попросив детальнішу інформацію отримати у ОСОБА_5 .
		Свідок зазначила, що через деякій час зв`язалась із ОСОБА_5 , повторно з ним обговорила тонкощі оформлення, розрахунку та перевірку коштів в офісі нотаріальної кантори в АДРЕСА_6 . Зазначила, що звернулась з проханням до ОСОБА_5 надати йому відомості про покупця, на що останній дав номер телефону, вказавши його як номер покупця ОСОБА_53 . На уточнююче питання ОСОБА_15 відповіла, що зі слів ОСОБА_5 записала ім`я покупця саме як « ОСОБА_47 ». Свідок зазначила, що неодноразово намагалась здзвонитись із ОСОБА_49 , однак безрезультатно, оскільки не було або зв`язку, або відповіді.
		Приблизно після обіду 27.02.2012 ОСОБА_5 повідомив, що цього ж дня чекає на ОСОБА_49 , повторно уточнив, чи зможе у офісі нотаріуса перевірити кошти, та попросив якнайшвидше провести оформлення, оскільки вирушає в м. Київ, на що свідок повідомила ОСОБА_5 , що швидке оформлення не можливе, оскільки відсутні відомості покупця. На уточнююче питання свідок відповіла, що приблизно до 20:00 27.02.2012 чекала в нотаріальній канторі оформлення правочину, однак таке не відбулося; пояснила, що для оформлення попереднього договору відповідно ст. 635 ЦК України, нотаріус не перевіряє документи на об`єкт нерухомості, власника об`єкту, наявність довіреностей, оскільки попередній договір є договором про намір. На уточнююче питання  пояснила, що задля швидшого обслуговування, підготувала проект попереднього договору для нотаріального посвідчення, однак за бажанням сторін була готова допомогти скласти розписку, або попередній договір без нотаріального посвідчення, оскільки на практиці громадяни часто вдаються до такого варіанту фіксації факту передачі коштів, переслідуючи економію коштів на нотаріальному оформлені.
		Покази свідка повністю підтверджуються показами допитаного в судовому засіданні у якості свідка власника приміщення ОСОБА_14 , відомостями, наданими оператором мобільного зв`язку (т. 6 а.с. 197-207), які підтверджують факт телефонних розмов та СМС зв`язку між ОСОБА_14 та свідком; оглянутою в судовому засіданні довіреністю на представництво інтересів ОСОБА_14 з питань реєстрації в БТІ будівлі, що розташована в АДРЕСА_3 , виданої на ім`я ОСОБА_52 , копія якої долучена до матеріалів справи (т. 6 а.с. 195); оглянутим в судовому засіданні правовстановлюючим документом на будівлю, копія якого долучена до матеріалів справи (т. 6 а.с.196);показами допитаного в судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_5 .
		Таким чином суд приходить до висновку про те, що як самі по собі, так і в сукупності з іншими доказами, покази ОСОБА_15 повністю. підтверджують версію, озвучену в судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_5 , та спростовують версію органів досудового розслідування.
		З метою повного, всебічного, та об`єктивного дослідження всіх обставин справи, а також  усунення розбіжностей між версіями сторони обвинувачення, та сторони захисту судом, було допитано ряд свідків, а також вжито інших заходів щодо встановлення об`єктивної істини по справі.
		Так, допитаний в судовому засіданні у якості свідка  ОСОБА_30  пояснив, що працює оперуповноваженим ГУБОЗ, підтвердив, що 24.02.2012 до ГУБОЗу звернувся громадянин, який згодом назвався ОСОБА_13 , та повідомив про вимагання з нього головою апеляційного суду Херсонської області за прийняття рішення 100 000 доларів США. ОСОБА_30 запропонував оформити протокол усної заяви про злочин, що і було зроблено. Потім ОСОБА_13 вказав, що розмови із ОСОБА_5 записував за допомогою диктофону, та надав для огляду зазначений диктофон, що і було зроблено. Аудіозапис було прослухано, про що складено протокол прослуховування. На уточнююче питання свідок відповів, що раніше ніколи не зустрічався із ОСОБА_13 , ніколи йому не телефонував, відомості, викладені у протоколі усної заяви про злочин, а також у протоколі прослуховування від 24.02.2012, відповідають дійсності. Крім того, свідок зазначив, що тільки після прийняття усної заяви про злочин, органами досудового розслідування почались здійснюватись заходи по його розкриттю.
		Однак із таким твердженням свідка погодитись не можна, оскільки вони суперечать фактичним обставинам справи. Так, відповідно до протоколу прослуховування, його було складено у приміщенні кабінету № 401 ГУБОЗу МВС України, та почалось у присутності ОСОБА_13 о 10:00 год. і закінчено об 11:20 год.
		Між тим, відповідно до відомостей, наданих оператором мобільного зв`язку «Київстар», дія мобільного телефону з абонентським номером НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_13 24.02.12 зафіксована о 09:58:20 в м. Києві, від перехрестя Кловського узвозу та вул. Московської у напрямку вул. Рибальської, в 
		 
		 
		районі якої він перебував щонайменше до 14:04:45 того ж дня.
		Ці ж відомості підтверджені і оператором мобільного зв`язку «МТС» щодо абонентського номеру НОМЕР_2 , що також належить ОСОБА_13 .
		За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_13 не мав можливості приймати участь у прослуховуванні аудіо запису за обставин, викладених у протоколі прослуховування, датованому 24.02.2012, за цих же обставин  не міг надавати відомості ОСОБА_30 , які лягли у протокол усної заяви.
		Крім того, відповідно до відомостей, наданих оператором мобільного зв`язку «Київстар» (т. 6 а.с. 217-268), 16.02.12 о 17:54:06 ОСОБА_30 дзвонив з номеру, що йому належить, на номер, що належить ОСОБА_13 , однак розмова не відбулася. 17.02.12 о 11:32:50 розмова між вказаними свідками відбулася, та тривала 36 сек. Таким чином, суд приходить до висновку, що оперуповноважений ОСОБА_30 був знайомий із ОСОБА_13 , щонайменше з 16.02.2012, тобто задовго до повідомлення останнім про вчинення злочину.
		Не відповідають дослідженим матеріалам справи покази свідка ОСОБА_30 , відповідно до яких збір матеріалів щодо вимагання ОСОБА_5 у ОСОБА_13 грошових коштів почався з часу звернення до ГУБОЗ МВС України ОСОБА_13 , тобто з 24.02.12. Так, із відповіді на запит з інформаційної системи ДАІ, долученої до матеріалів справи (т. 1 а.с. 45-46), вбачається, що працівниками ГУБОЗ здійснювалась перевірка ОСОБА_5 щонайменше з 23.02.2012, оскільки зазначена відповідь що до транспортних засобів, якими користувався ОСОБА_5 , датована 23.02.12 о 16:01:41.
		Таким чином, суд вважає, що збір інформації щодо ОСОБА_5 здійснювався ГУБОЗ МВС України до звернення із заявою свідка ОСОБА_13 і не був пов`язаний із заявою останнього про вчинення злочину.
		Крім зазначених вище показів, ОСОБА_30 пояснив, що 27.02.2012 біля 9:00 год., він, за участі двох понятих, у присутності ОСОБА_13 , в приміщенні свого службового кабінету у м. Києві, зробив ксерокопії з грошових купюр на суму 100 000 доларів США номіналом по 100 доларів США, що знаходилися у 10 банківських упаковках. Кошти було передано ОСОБА_13 , про що складено протокол помітки та вручення грошових коштів від 27.02.2012 (т. 1 а.с. 75-80), а також додаток до протоколу (т. 1 а.с. 81-250). Після того, як в судовому засіданні було встановлено факт перебування ОСОБА_13 27.02.2012 не в кабінеті ОСОБА_30 в м. Києві, а в с. Шевченкове, Миколаївської області, за клопотанням сторони обвинувачення, та за заявою свідка його було повторно допитано. В ході повторного допиту свідок пояснив, що зазначена слідча дія відбувалась не 27.02.2012, як то зазначено у протоколі, а 26.02.2012, в іншому  покази підтримав.
		Із зазначеними показами свідка погодитись не можна. Так, відповідно протоколу помітки та вручення грошових коштів від 27.02.2012, у робочому кабінеті № 401 за адресою: м. Київ, вул. Багговутівська, 2, в період часу з 09:00 год. до 10:00 год. оперуповноваженим ОВС ГУБОЗ ОСОБА_30 складено зазначений протокол за участі ОСОБА_13 , грошові кошти в сумі 100 000 доларів США надані ОСОБА_13 . Змінивши покази, ОСОБА_30 зазначив, що допустив помилку  дата складання не « 27»,а « 26».
		Однак, суд приходить до висновку, що покази ОСОБА_30 не відповідають дійсним обставинам справи. Так відповідно відомостей, наданих оператором мобільного зв`язку "Київстар" (т. 6 а.с. 217-268), ОСОБА_13 з 09:00 год. до 10:00 год. не міг приймати участь у зазначених слідчих діях, оскільки прибув у приміщення ГУБОЗ після 11:00 год.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_13 не міг перебувати ані 27.02.2012, ані 26.02.2012 з 09:00 год. до 10:00 год. у робочому кабінеті № 401 за адресою: м. Київ, вул. Багговутівська, 2, в період часу з 09:00 год. до 10:00 год., та отримати від ОСОБА_30 помічені грошові кошти. Зазначені покази свідка, що спростовані в судовому засіданні, в сукупності з іншими дослідженими обставинами, підтверджують версію сторони захисту, а також є свідченням штучного створення доказів винуватості ОСОБА_5 .
		Свідок  ОСОБА_29  пояснив, що входив до оперативної групи по розслідуванню кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_5 . На уточнюючі запитання відповів, що познайомився з ОСОБА_13 через колег до порушення кримінальної справи, оскільки ОСОБА_13 раніше також працював в УБОЗ. Підтвердив, що до порушення кримінальної справи мав із ОСОБА_13 телефонний зв`язок, кілька разів з ним зустрічався. Предметом зустрічі були міграційні питання співмешканки ОСОБА_13 . При цьому  зазначив, що питання притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_5 із ОСОБА_13 не обговорював, про те, що останній звернувся до ГУБОЗ із заявою про вчинення злочину ОСОБА_5 дізнався вже після того, як увійшов до оперативної групи.
		Суд критично ставиться до показів ОСОБА_29 , оскільки вони повністю спростовуються дослідженими в судовому розгляді обставинами справи. Так допитаний в судовому засіданні ОСОБА_13 
		 
		 
		 
		пояснив, що не знайомий ні з ким з працівників ГУБОЗ, в приміщенні ГУБОЗ не був жодного разу, при цьому як пройти до ГУБОЗ дізнавався у випадкових перехожих, однак під впливом досліджених доказів за клопотанням сторони обвинувачення був повторно допитаний та змінив покази, давши їх аналогічними тим, що дав ОСОБА_29 . При цьому, на уточнююче питання щодо причин та предмету численних телефонних перемовин жоден із свідків не зміг дати відповідь.
		Разом із тим, судом встановлено, що відповідно до відомостей, наданих оператором мобільного зв`язку «Київстар», підтверджуються численні випадки відвідування ОСОБА_13 приміщення ГУБОЗ МВС України, безпосередньо після телефонного зв`язку із ОСОБА_29 . Так, 06.02.12 о 12:05:19 ОСОБА_13 на протязі 54 сек. спілкувався по телефону з ОСОБА_29 О 12:38:58 ОСОБА_13 зателефонував останньому, знаходячись на перехресті вул. Багговутівської та Н. Мурашко, тобто поруч із приміщенням ГУБОЗ і розмова тривала 7 сек. Після цього, протягом близько години (щонайменше з 12:38 до 13:42) ОСОБА_13 перебував в зоні дії вежі мобільного зв`язку у місці знаходження ГУБОЗ.
		Аналогічні випадки мали місце 09.02.12, 13.02.12, 14.02.12, 20.02.12.
		Судом встановлено, що безпосередньо, перед перебуванням у ГУБОЗ МВС України, ОСОБА_13 телефонував ОСОБА_54 і розмовляв з ним: 06.02.12 о 12:38:57  7 сек., 09.02.12 о 17:08:30  9 сек., 13.0.02.12 о 17:17:07  10 сек., 14.02.12 об 11:24:32  9 сек., 20.02.12 о 15:26:13  10 сек., після чого, кожного разу тривалий час ОСОБА_13 перебував в зоні дії вежі мобільного зв`язку, у місці знаходження ГУБОЗ.
		Зазначені обставини підтверджують факт тісного спілкування між ОСОБА_13 та ОСОБА_29 починаючи щонайменше з 06.02.2012, тобто з довго до повідомлення 24.02.2012 ОСОБА_13 про вчинення ОСОБА_5 злочину.
		Судом встановлено, що 21.02.2012 ОСОБА_13 у супроводі співробітника ГУБОЗ ОСОБА_29 , та третьої невстановленої особи, що представилась працівником міліції, прибув у м. Херсон.
		Свідок  ОСОБА_55  пояснила, що працює адміністратором готелю «Тіп-Топ», що знаходиться у м. Херсон по вул. Московській, 79. 21.02. 2012 у готель поселились три чоловіки, що представились працівниками міліції. Вони власноруч заповнили анкети, та були розселені в окремі кімнати № 3, 9, 11. 22.02.2012  відвідувачі виїхали з готелю. При цьому в кімнату № НОМЕР_12 було поселено чоловіка, який надав паспорт на прізвище ОСОБА_13 , вказавши в анкеті свої паспортні дані, інші двоє паспорти не надавали, вказавши в анкетах відомості, що не відповідали на думку свідка їх анкетним даним. Так, в кімнаті № 9 заселився ОСОБА_56 , в кімнаті № 11 ОСОБА_57 .
		Відповідно експертному висновку № 319 від 27.03.2014 Одеського НДІСЕ (т. 7 а.с. 166-168)  підписи від імені ОСОБА_57 в графі «Підпис проживаючого» анкети проживаючого в готелі « ОСОБА_58 » від 22.02.2012, від імені ОСОБА_29 в графі «спеціалісти» протоколу особистого обшуку ОСОБА_5 від 27.02.2012, від імені ОСОБА_29 в графі «Старший оперуповноважений з ОВС ГУБОЗ МВС України» рапорту старшому слідчому в ОВС Генеральної прокуратури України без дати, виконані однією і тією ж особою.
		Факт перебування ОСОБА_13 у готелі «Тіп-топ» в м. Херсон з 21.02.2012 по 22.02.2012 підтверджується відомостями, наданими операторами мобільного зв`язку, анкетою проживаючого в готелі (т. 7 а.с. 154), копії журналу відвідувачів (т. 7 а.с 174), які оглянуті в судовому засіданні, копії яких долучені до матеріалів справи.
		Таким чином, встановлені вище факти в своїй сукупності дають підстави вважати, що органами досудового розслідування велись оперативно  розшукові дії стосовно ОСОБА_5 задовго, до початку офіційного розслідування 24.02.2012. Суд приходить до висновку, що покази, які дали в судовому засіданні працівники ГУБОЗ ОСОБА_30 та ОСОБА_29 , щодо офіційного початку розслідування з 24.02.2012, тобто з дня повідомлення про злочин, спростовуються доведеними в судовому засіданні, зазначеними вище, обставинами справи; вказують, що 22.02.2012, тобто у день першого знайомства ОСОБА_13 з ОСОБА_5 , ОСОБА_13 перебував у м. Херсон, у супроводі старшого оперуповноваженого ОВС ГУОЗ України ОСОБА_29 .
		Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що зазначені вище докази в своїй сукупності дають підстави вважати, що органами досудового розслідування сумісно із ОСОБА_13 , починаючи щонайменше з 22.02.2012, проводились несанкціоновані оперативно  розшукові дії стосовно ОСОБА_5 . Зазначений факт підтверджується й відповіддю на запит ДАЇ, датованою 23.02.2012, тобто до початку розслідування (т. 1 а.с. 45-46), стосовно автомобілю, яким користується ОСОБА_5 , а також  чисельними телефонними розмовами між ОСОБА_13 , та оперуповноваженими ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , що мали місце задовго до повідомлення ОСОБА_13 про злочин.
		 
		 
		 
		Свідок  ОСОБА_22  пояснив, що працював директором ДП «Санаторій «Золота Нива» «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі», неодноразово отримував від фактичного власника компанії ОСОБА_8 різного роду документи на бланку вказаної компанії, у т.ч. довіреності. Всі документи друкувалися на принтері, що знаходився у офісі ОСОБА_8 у м. Херсон. В необхідних випадках підписи на документах скріплювалися відбитком печатки червоного кольору з надписом компанії, та місця її реєстрації англійською мовою. Вказана печатка завжди знаходилася особисто у ОСОБА_8 і лише він скріплював підписи печаткою на вказаних документах.
		У процесі допиту свідок ОСОБА_22 , підтримуючи свої покази, надав суду оригінали документів, виготовлених вказаним способом з відбитком печатки «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі», а саме: довіреність, датовану 28.07.2006, видану на ім`я ОСОБА_22 , рішення № 02 про внесення доповнень до статуту ДП «Санаторій «Золота Нива»» від 16.09.2004, рішення засновника ДП «Санаторій «Золота Нива» від 30.08.2005, рішення про погашення кредиту основними засобами підприємства (т. 7 а.с. 42, 45, 46, 47).
		Висновком експерта № 1619 від 02.10.2013 Одеського НДІСЕ (т. 7 а.с. 88-90) встановлено, що надані ОСОБА_22 на дослідження документи, виконані на одному і тому ж друкуючому засобі (лазерному принтері), що і довіреність, датована 15.01.2012, видана на ім`я ОСОБА_13 . Відбитки печатки «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі» нанесені на вказані документи однією й тією ж печаткою.
		Оцінивши в сукупності зазначені докази, суд приходить до висновку, що довіреність, датована 15.01.2012, від імені компанії з обмеженою відповідальністю «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі.», якою уповноважено ОСОБА_13 представляти інтереси компанії на території України, та на підставі якої останній представляв інтереси, у розгляді цивільної справи від імені «Санаторію «Золота Нива», виготовлено та видано не уповноваженою на те особою, а від імені такої особи в офісі свідка ОСОБА_8 , шляхом фальсифікації відомостей. Зазначені докази спростовують покази свідків обвинувачення ОСОБА_13 та ОСОБА_8 щодо пояснень обставин отримання ОСОБА_13 , зазначеної довіреності від керівника компанії, що перебуває за кордоном, та вказують на те, що ОСОБА_13 не був належним чином уповноважений на представництво інтересів компанії.
		Крім того, під час судового розгляду судом було виявлено ряд порушень органами досудового розслідування Кримінально-процесуального законодавства, Конституції України, Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», Європейськкої Конвенції з захисту прав людини та основоположних свобод.
		Так, судом встановлено, що свідок ОСОБА_13 перебував у тривалих взаємовідносинах із співробітниками ГУБОЗ МВС України ОСОБА_29 та ОСОБА_30 . ГУБОЗ МВС України щонайменше з лютого 2012; безпідставно здійснювався збір інформації стосовно голови апеляційного суду Херсонської області ОСОБА_5 .
		21.02.2012 ОСОБА_13 , у супроводі співробітників ГУБОЗ МВС України, прибув до м. Херсон з метою, яка у дійсності не була пов`язана з представництвом «Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі.», а фальсифікована довіреність цієї компанії слугувала штучному створенню доказів обвинувачення.
		23-24.02.2012, та у подальшому, розмови, що відбулися між ОСОБА_13 та ОСОБА_5 22-23.02.2012 подаються у неправдивому та викривленому вигляді, складаються відповідні документи, які представляються органу досудового розслідування у якості таких, що містять відомості про злочин, який начебто готує ОСОБА_5 .
		При цьому  діяльність ГУБОЗ МВС України та вказаних свідків являє собою систему гласних, та негласних розшукових заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно  технічних засобів, з використанням конфіденційного співробітництва, що, відповідно до ст.ст. 2, 8 Закону України «Про оперативно  розшукову діяльність», є оперативно  розшуковою діяльністю.
		Суд констатує, що у матеріалах кримінальної справи відсутні відомості про заведення стосовно ОСОБА_5 оперативно  розшукової справи до 24.02.12, що передбачено ст. 9 вказаного Закону. Крім того, всупереч ст. 6 Закону, до 24.02.12 у ГУБОЗ України, як оперативного підрозділу, що має право на проведення оперативно  розшукових заходів, не було підстав для їх проведення стосовно ОСОБА_5 .
		Крім того, вказані вище дії суперечать як національному законодавству України, так вони є порушенням п. 1 ст. 6 Європейськкої Конвенції з захисту прав людини та основоположних свобод.
		Так, у справі «Раманаускас проти Литви» (рішення від 5 лютого 2008 р.) Європейський Суд з прав людини визнав: «якщо діяльність негласних агентів усе ж можлива за наявності чітких обмежень та гарантій від зловживань, використання доказів, отриманих унаслідок підбурювання з боку поліції, не можна виправдати суспільним інтересом, оскільки в такому випадку обвинувачений із самого початку може бути 
		 
		 
		позбавлений права на справедливий судовий розгляд справи».
		У справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії» Суд наголосив, зокрема, на тому, що втручання працівників поліції не здійснювалося в межах операції з боротьби з торгівлею наркотиками, яка б проводилася згідно з постановою та під наглядом судді, і що вони не мали підстав підозрювати заявника в торгівлі наркотиками, оскільки раніше він не притягався до кримінальної відповідальності і до моменту, коли до нього підійшли працівники поліції, не було підстав вважати, що він може бути причетний до вчинення цього злочину».
		Не відповідає вимогам діючого законодавства дії ГУБОЗ МВС України та ОСОБА_13 з фіксації 23.02.12 за допомогою диктофону його розмови з ОСОБА_5 .
		Відповідно до ст. 31 Конституції України  винятки з конституційних гарантій прав громадян можуть бути встановлені лише судом. Коснтитуційний Суд України, своїм рішенням від 20 жовтня 2011 р. у справі за конституційним поданням Служби безпеки України стосовно офіційного роз`яснення положень ч. 3 ст. 62 Конституції України вказав, що «тимчасове обмеження прав і свобод громадян під час здійснення оперативно  розшукової діяльності уповноваженим органом можливе лише у випадках, передбачених Конституцією України і у порядку, встановленому законами України.
		 
		Ст. 8 Закону України «Про оперативно  розшукову діяльність» визначено, що обмеження прав і свобод людини можуть бути застосовані за вмотивованим рішенням суду. Ці ж вимоги підтверджені постановою Пленуму Верховного Суду України № 2 від 28.03.08. «Про деякі питання застосування судами України законодавства при дачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина під час здійснення оперативно  розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства».
		У матеріалах справи відсутня постанова суду про надання дозволу на тимчасове обмеження прав ОСОБА_5 , а сторона обвинувачення не навела доказів зворотного.
		За таких обставин, суд визнає, що запис розмови між ОСОБА_13 та ОСОБА_5 23.02.12 був здійснений з порушенням конституційних прав підсудного, істотним порушенням Закону України «Про оперативно  розшукову діяльність».
		Крім того  записи телефонних розмов, датованих 27.02.12 файли яких знаходяться на диктофоні «Olympus VN-8600 PC», здійснені у процесі оперативно  розшукової діяльності ГУБОЗ МВС України.
		Відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про оперативно  розшукову діяльність» (у редакції станом на час досліджуваних подій)  негласний контроль за телефонними розмовами з застосуванням технічних засобів одержання інформації проводиться за рішенням суду.
		У матеріалах справи відсутні відомості щодо наявності дозволу суду на прослуховування телефонних розмов між ОСОБА_13 та ОСОБА_5 та їх фіксацію за допомогою технічних засобів.
		За таких обставин, прослуховування (контроль) за допомогою технічних засобів телефонних розмов між ОСОБА_13 та ОСОБА_5 27.02.12 за відсутності відомостей про заведення оперативно  розшукової справи відносно ОСОБА_5 , та за відсутності рішення суду про надання дозволу на проведення вказаних оперативно  технічних заходів суперечить ст.ст. 8,9 Закону України «Про оперативно  розшукову діяльність» та проведено з очевидним порушенням конституційних прав громадян, визначених ст. 31 Конституції України.
		Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України  обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
		Крім того, на час складання протоколу про результати здійснення оперативно  технічних заходів (тобто 29.02.12), «відеокасету залучено до матеріалів перевірки за заявою ОСОБА_13 і направлено в Генеральну прокуратуру України для використання в ході розслідування кримінальної справи», що й зазначено у цьому протоколі. Між тим, ця касета супровідним листом заступника начальника УБОЗ № 9/232691 направлена слідчому Генеральної прокуратури України лише 07.03.12. Цим же листом засвідчено, що станом на 01.03.12 (дата запиту слідчого) у розпорядженні слідчого цієї відеокасети не було.
		Таким чином, з часу відео фіксації бесіди ОСОБА_13 та ОСОБА_5 у ресторані «Ностальжи» до направлення відеокасети слідчому пройшло 8 діб.
		Крім того, до огляду відеокасети слідчим, з часу її отримання ним, також пройшло 8 діб.
		У матеріалах справи відсутні відомості про опечатування відеокасети безпосередньо після отримання на неї аудіо відеоінформації, як і відсутні відомості про місце її зберігання, можливість вільного 
		 
		 
		 
		доступу до неї оперативних працівників, слідчого та сторонніх осіб тощо, як до направлення її слідчому, так і після отримання її останнім.
		Вказані обставини є підтвердженням того, що у розпорядженні оперативного підрозділу та слідчого, було щонайменше 16 діб неконтрольованого знаходження первинного запису досліджуваної події.
		Відповідно до протоколу про результати оперативно  технічного заходу, відеозапис зустрічі та бесіди ОСОБА_13 та ОСОБА_5 27.02.12 почався о 17:27 та закінчився о 18:47, тобто тривав 1:20 год.
		Відповідно до протоколу огляду та прослуховування тривалість зафіксованої розмови становить 1 год. 15 хв. 56 сек.
		Дослідженням у судовому засіданні відеозапису на представленій відеокасеті встановлено, що його тривалість складає 1 год.19 хв. 06 сек.
		Таким чином, тривалість дослідженого судом відеозапису суттєво відрізняється від його тривалості, засвідченої у вказаних протоколах.
		Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 р. «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» всі сумніви, стосовно обвинувачення, які неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь підсудного. Якщо зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збору додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.
		За результатами повного, всебічного, та об`єктивного судового розгляду, в ході якого досліджувалась і особа обвинуваченого, суд дійшов висновку, що жоден із доказів винуватості ОСОБА_5 , наданих стороною обвинувачення, в ході судового розгляду або не знайшов свого підтвердження, або не може бути визнаним доказом винуватості через викликані сумніви, які відповідно до ст. 62 Конституції України належить тлумачити на його користь. Оцінивши в сукупності докази сторони обвинувачення, суд має всі підстави прийти до висновку про необхідність постановлення виправдального вироку з підстав недоведеності участі обвинуваченого у вчиненні злочину.
		Однак, оцінивши в сукупності, як докази сторони обвинувачення, так і докази сторони захисту, суд приходить до висновку, що версія сторони захисту знайшла повного підтвердження під час судового розгляду та спростовує версію сторони обвинувачення.
		Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що є всі підстави для постановлення судом виправдального вироку з підстав відсутності події злочину, оскільки діяння, у вчиненні якого обвинувачується підсудний, а саме: одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, за що ч. 2 ст. 369-2 КК України передбачено кримінальну відповідальність, не мало місця та взагалі не відбулося.
		Керуючись ч. 4 ст. 327, 330, 332-335 КПК України( в ред. 1960р.), суд 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_5  в пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, визнати невинним і по суду виправданим.
		Запобіжний захід стосовно ОСОБА_5 у виді підписки про невиїзд  скасувати. 
		Речові докази по справі, а саме:
		- грошові кошти у розмірі 100 000 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США кожна у кількості 1 000 штук, які передані на зберігання до ДФЗБО МВС України  повернути власнику;
		- цифровий диктофон «Olympus VN-8600PC», на якому містяться аудіо записи особистих та телефонних розмов ОСОБА_5 із ОСОБА_13 , та який долучено до матеріалів кримінальної справи № 49-3409  залишити в матеріалах справи;
		- мобільний телефон марки «Нокиа» IMEI: НОМЕР_13 із сім  картою оператора мобільного зв`язку № НОМЕР_2 , який передано на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_13  залишити у останнього;
		- мобільний телефон Apple «iPhone 3G» з IMEI номером  НОМЕР_14 із сім-картою мобільного оператора «МТС» із № НОМЕР_15  номер телефону  НОМЕР_9 , який долучено до матеріалів кримінальної справи № 49-3409  повернути ОСОБА_5 
		- дві відео касети «BASF HG 90», на яких знаходиться відео та аудіо зображення подій, які мали місце 27.02.2012 року під час проведення особистого обшуку ОСОБА_5 , та які долучено до матеріалів кримінальної справи № 49-3409  залишити в матеріалах справи;
		 
		 
		- відеокасета «Sony Premium mini DV», на якій знаходяться легалізовані матеріали застосованих оперативно-технічних заходів відносно ОСОБА_5 , та яка долучена до матеріалів кримінальної справи № 49-3409  залишити в матеріалах справи;
		- документи електронної системи розподілу цивільної справи, а також належним чином завірені копії цивільної справи № 22ц/2190/501/2012 р., які долучено до матеріалів кримінальної справи № 49-3409  залишити в матеріалах справи.
		Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти діб з моменту проголошення.
		 
		 
		Головуючий ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...