Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/4913/14-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 11.06.2014. Забезпечено надання загального доступу: 13.06.2014.
Дата набрання законної сили: 18.06.2014
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Справа №522/4913/14-к
		Провадження №1-кп/522/449/14
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19 травня 2014 року Місто Одеса
		Місцевий Приморський районний суд м. Одеси у складі:
		головуючого - судді  ОСОБА_1 
		при секретарі -  ОСОБА_2 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі кримінальне провадження №12014160500001196 від 14 лютого 2014 року на підставі обвинувального акту відносно: 
		 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Весняне Чернівецького району Вінницької області, українця, громадянина України, пенсіонера, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		 
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора -  ОСОБА_4 
		захисника-  ОСОБА_5 
		обвинуваченого-  ОСОБА_3 , 
		обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368-3 КК України,-
		 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Згідно наказу Громадської організації «Одеська обласна організація всеукраїнського союзу автомобілістів» № 94-к від 22.10.2007 року ОСОБА_3 , старшого приймальника автостоянки № 35, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, 28, було призначено виконуючим обов`язки начальника даної автостоянки з 24.10.2007 року, з окладом згідно штатного розкладу та повною матеріальною відповідальністю.
		Відповідно до п 3.2 посадових обов`язків начальника автостоянки, затверджених постановою президії Одеської обласної ради ВСА, протоколом №7 від 17 грудня 2010 року, начальник автостоянки зобов`язаний готувати для подальшого розгляду представникам облради ВСА (начальником відділу експлуатації автостоянок) договори довготривалого і тимчасового зберігання транспортних засобів автолюбителів у встановленому порядку з одночасним оформленням їх членства у ВСА та видачею членського квитка.
		13 лютого 2014 року, до виконуючого обов`язків начальника автостоянки №35 за місцем роботи за адресою:м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, 28, прибув ОСОБА_6 з метою отримання парковочного місця на автостоянці №35, шляхом укладання відповідного договору з ОС «ВСА».
		В ході розмови ОСОБА_3 , у якого виник злочинний намір на одержання неправомірної вигоди, повідомив ОСОБА_6 , що не проти укладання договору зберігання транспортного засобу, однак, окрім офіційної оплати у сумі 1055 гривень (55 гривень за вступ в члени «Обласної ради ВСА» і 1000 гривень за придбання місця на автостоянці №35), згідно умов укладеного договору, йому особисто необхідно буде одноразово надати грошові кошти у сумі 350 доларів США. На вказану пропозицію ОСОБА_6 надав згоду.
		14.02.2014 у обідній час ОСОБА_6 зустрівся з ОСОБА_3 за місцем його роботи за адресою м. Одеса, вулиця Іцхака Рабіна, 28, з приводу укладання договору зберігання транспортного засобу на автомобільній стоянці розташованій за вказаною адресою.
		Обговоривши всі умови щодо укладання зазначеного договору, ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_6 , що за укладання договору зберігання транспортного засобу останній повинен ОСОБА_7 передати грошові кошти у розмірі 350 доларів США.
		В подальшому  ОСОБА_3 , обіймаючи посаду виконуючого обов`язки начальника автомобільної стоянки №35, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, 28, являючись службовою особою юридичної особи приватного права, діючи умисно, з корисливих мотивів, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на одержання неправомірної вигоди, 14.02.2014 року приблизно о 15 годині, знаходячись на робочому місці, уклав з ОСОБА_6 договір збереження транспортного засобу «Chevrolet Niva212300» державний реєстраційний номер  НОМЕР_1 , закріпивши за останнім машино-місце №109. В свою чергу ОСОБА_6 офіційно сплатив ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 1055 гривень (55 гривень за вступ в члени «Обласної ради ВСА» і 1000 гривень за придбання місця на автостоянці №35).
		В подальшому, переслідуючи корисливі мотиви, маючи намір особистого збагачення, 17 лютого 2014 року о 10 годині 45 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи на своєму робочому місці одержав від ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 300 доларів США, що згідно офіційному курсу НБУ на час скоєння кримінального правопорушення (100 доларів США = 865 гривень) становило 2,595 гривень, в якості неправомірної вигоди за укладення договору зберігання транспортного засобу. Після цього ОСОБА_3 на раніше укладений договір від 14 лютого 2014 року поставив відбиток мокрої мастичної печатки, чим засвідчив договір.
		 
		Допитаний в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368-3 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що дійсно за вказаних обставин одержав неправомірну вигоду за вчинення дій, з використанням наданих йому повноважень в інтересах ОСОБА_6 . 
		 
		Оскільки обвинувачений визнав свою винуватість у скоєні кримінального правопорушення, підтвердивши викладене в обвинувальному акті, фактичні обставини ніким з учасників судового провадження не оспорюються, відсутні заперечення та сумніви у добровільності їх позицій, суд, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, вважає їх доведеними та кваліфікує дії  ОСОБА_3 за ч.3 ст.368-3 КК України за ознаками: одержання службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організацйно-правової форми неправомірної вигоди для себе, за вчинення лій, з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто надає таку вигоду
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину  відповідно до ст.12 КК України злочин є середньої тяжкості; особу винного  позитивно характеризується, має похилий вік, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні дружину похилого віку, яка потребує постійного стороннього догляду; обставини, що пом`якшують покарання - щире каяття; відсутність обставини, що обтяжують покарання.
		Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне призначити  ОСОБА_3 за вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.368-3 КК України, основне покарання у вигляді штрафу в межах санкції даної статті та додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю, звільнивши обвинуваченого від відбування призначеного покарання на підставі п. «ґ» ч.1 ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року, оскільки ОСОБА_3 вперше вчинив злочин середньої тяжкості та на день набрання чинності цим Законом досяг пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
		Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про застосування амністії в Україні» суд, установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
		Згідно ст.85 КК України на підставі закону про амністію або акта про помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.
		Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта, підлягають відшкодуванню відповідно до вимог ст.ст.118-126 КПК України. 
		Цивільний позов у справі не заявлено. 
		Підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає. 
		Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374 КПК України, Законом України «Про амністію у 2014 році», Законом України «Про застосування амністії в Україні», суд, -
		 
		З А С У Д И В :
		 
		ОСОБА_3  визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.368-3 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 85 000 (вісімдесят п`ять тисяч) гривень на користь держави з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов`язків строком на 2 (два) роки. 
		Звільнити ОСОБА_3 повністю від відбування призначеного основного та додаткового покарання на підставі п. «ґ» ч.1 ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року, ст.85 КК України у зв`язку із застосуванням акту амністії.
		 
		Стягнути з  ОСОБА_3 на користь держави в особі Одеського НДІСЕ процесуальні витрати на залучення експерта у сумі 884 (вісімсот вісімдесят чотири гривні 52 копійки - ФО2 КПК 1001050 р/р 31250272210015 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 25574222. 
		 
		Грошові кошти у розмірі 300 доларів США повернути за належністю  ОСОБА_6 ..
		Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому.
		 
		Суддя:
		 
		 
		 
		19.05.2014

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...