Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2/132-Б-10 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 12.06.2014. Забезпечено надання загального доступу: 12.06.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		04 червня 2014 року Справа № 2/132-Б-10 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
		 Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є.,розглянувши  касаційну скаргу арбітражного керуючого Чернецької А.А., м. Хмельницькийна постановувід 12.03.2014 Рівненського апеляційного господарського  суду  у справі№ 2/132-Б-10 господарського суду Хмельницької областіза заявоюУправління Пенсійного фонду України в Летичівському районі про банкрутствовідкритого акціонерного товариства "Хмельницьке  виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство", смт. Меджибіж Хмельницької областірозпорядник майна Решетько А.Ю., м. Нікополь Дніпропетровської обл.за участюХмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій областіу судовому засіданні взяв участь 
		розпорядник майнаРешетько А.Ю.
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 18.10.2010 за заявою Управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області (далі - УПФУ в Летичівському районі) порушено провадження у справі №  2/132-Б-10 про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" (далі - ВАТ "Хмельницькрибгосп", боржник).
		Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 21.12.2010 за результатами підготовчого засідання визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника, зобов'язано його здійснити відповідну публікацію в офіційному друкованому органі, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Герасименко І.І. та інше.
		Відповідне оголошення опубліковане 31.12.2010 у №247 (4398) газети "Урядовий кур'єр".
		Ухвалою від 01.02.2012 скарги боржника на бездіяльність розпорядника майна Герасименко І.І. та усунення її від виконання обов'язків розпорядника майна залишені без задоволення. 
		Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.04.2012, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 05.09.2012, зокрема, вказану ухвалу скасовано. Скарги боржника задоволено, усунено арбітражного керуючого Герасименко І.І. від виконання обов'язків розпорядника майна боржника та призначено новим розпорядником майна арбітражного керуючого Решетька А.Ю.
		Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 13.01.2014 задоволені скарги УПФУ в Летичівському районі та Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області (далі - Хмельницької ОДПІ) на бездіяльність арбітражного керуючого Решетька А.Ю. Усунуто арбітражного керуючого Решетька А.Ю. від виконання обов'язків розпорядника майна. Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Чернецьку А.А. (далі - скаржник). Зобов'язано арбітражного керуючого Решетька А.Ю. передати арбітражному керуючому Чернецькій А.А. всі документи, що стосуються процедури розпорядження майном боржника, вимог кредиторів і необхідні для формування реєстру. Ухвала мотивована неналежним виконанням розпорядником майна покладених на нього обов'язків, а саме ненадання протягом тривалого часу до суду на затвердження реєстру вимог кредиторів, а також порушення встановленої судом заборони та сприяння боржнику у відчуженні в процедурі розпорядження майном основних засобів значною вартість. 
		Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.03.2014     (судді: Бригинець Л.М. - головуючий, Тимошенко О.М., Демидюк О.О.) вказану ухвалу скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні скарг на бездіяльність арбітражного керуючого Решетька А.Ю. відмовлено. Строк розпорядження майном ВАТ "Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" та повноважень арбітражного керуючого Решетько А.Ю. продовжено до 28.02.2014. 
		Суд апеляційної інстанції виходив з того, що оцінка діям розпорядника майна, у т.ч. щодо формування реєстру вимог кредиторів, вже була надана судом першої інстанції в іншій ухвалі від 20.06.2013, яка є чинною, і жодних порушень з боку арбітражного керуючого виявлено не було, про що також свідчить акт перевірки арбітражного керуючого державним органом з питань банкрутства. При цьому суд апеляційної інстанції визнав поважною причину ненадання реєстру - відсутність у розпорядника майна документів про заборгованість боржника по заробітній платі. Щодо відчуження основних засобів, то суд послався на результати перевірки правоохоронних органів про відсутність порушень з боку боржника при відчуженні майнового комплексу.   
		Не погоджуючись із прийнятою постановою, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, ухвалу суду першої інстанції залишити в силі. 
		Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 12, 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній до 19.01.2013, далі - Закон про банкрутство). Скаржник зазначає про належне виконання арбітражним керуючим Решетько А.Ю. своїх обов'язків. 
		Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Приписами ст. 11 Закону про банкрутство встановлені чіткі строки для проведення окремих процедур банкрутства. Так, підготовче засідання повинно бути проведено судом не пізніше ніж на тридцятий день з дня прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, попереднє засідання - не пізніше трьох місяців з дати проведення підготовчого засідання, а перші збори кредиторів - не пізніше трьох місяців і десяти днів з дати проведення підготовчого засідання.
		У свою чергу відповідно до ч. 9 ст. 13 Закону про банкрутство на розпорядника майна покладено обов'язки розгляду спільно з боржником заяв кредиторів з грошовими вимогами та ведення реєстру вимог кредиторів.
		Отже, стаття 11 Закону про банкрутство передбачає максимальний період, протягом якого розпорядник майна на виконання обов'язків, встановлених ч. 9 ст. 13 Закону про банкрутство, повинен подати суду на затвердження реєстр вимог кредиторів. Цей строк становить три місяці з дати проведення підготовчого засідання.   
		Проте судом попередньої інстанції встановлено, що на протязі майже двох років з моменту свого призначення розпорядник майна так і не розглянув у повному обсязі вимоги кредиторів та не подав суду на затвердження реєстр вимог кредиторів. У результаті чого протягом більше двох років з моменту проведення підготовчого засідання у справі так і не було проведено попереднього засідання, тобто не сформований пасив боржника. 
		Викладене свідчить, що внаслідок бездіяльності розпорядника майна відбулося суттєве порушення строків введення процедур банкрутства, які передбачені ст. 11 Закону про банкрутство, що сприяло безпідставному затягуванню справи про банкрутство та завдало додаткових збитків кредиторам, зокрема внаслідок дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.
		При цьому Закон про банкрутство не містить жодних виключень та не передбачає можливості продовження вищезазначених строків у процедурі розпорядження майном, тому відсутність у розпорядника майна документів щодо заборгованості по заробітній платі не може бути підставою для їх порушення, тобто реєстр вимог кредиторів повинен бути поданий до суду не залежно від наявності або відсутності даних про деяких кредиторів. 
		Більше того, відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону про банкрутство ведення процедури розпорядження майном боржника та призначення розпорядника майна у справі здійснюється з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів.
		Як вбачається, місцевий господарський суд при порушенні провадження у справі ухвалою від 18.10.2010 заборонив власнику майна боржника (уповноваженому ним органу) укладати угоди без згоди розпорядника майна та вчиняти дії щодо продажу майнових активів, реорганізації чи ліквідації юридичної особи - боржника.
		Однак у порушення встановленої судом заборони боржником з дозволу розпорядника майна здійснено відчуження основних засобів - майнового комплексу Волочиської рибної дільниці. Таким чином, розпорядник майна, ігноруючи обов'язкову для виконання на всій території України ухвалу суду (ст. 124 Конституції України), сприяв відчуженню майна - основних засобів боржника, чим завдав значної шкоди кредиторам. 
		У зв'язку з чим посилання суду апеляційної інстанції на висновки перевірки правоохоронних органів щодо відсутності порушень під час відчуження майнового комплексу боржника є безпідставними.
		Отже, судом першої інстанції встановлено переконливі обставини, що свідчать про протиправні дії та умисну бездіяльність розпорядника майна, тобто неналежне виконання ним своїх обов'язків, що є беззаперечними підставами для усунення арбітражного керуючого Решетька А.Ю. від виконання обов'язків розпорядника майна відповідно до ч. 9 ст. 31 Закону про банкрутство.
		Судом першої інстанції також дотримано встановленого ст.ст. 31, 16 Закону про банкрутство порядку призначення нового розпорядника майна - арбітражного керуючого Чернецьку А.А., кандидатура якої була запропонована кредиторами (оскільки комітет кредиторів ще не сформований).
		Враховуючи вищевикладене, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, як така, що не відповідає нормам Закону про банкрутство, а законна та обґрунтована ухвала суду першої інстанції - залишенню в силі. 
		На підставі вказаного та керуючись ст.ст. 31, 11, 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1.           Касаційну скаргу арбітражного керуючого Чернецької А.А. задовольнити.
		2.          Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.03.2014 у справі № 2/132-Б-10 скасувати.
		3.          Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 13.01.2014 у справі №  2/132-Б-10 залишити в силі.
		 
		 
		Головуючий                                                                                       Б.М. Поляков
		       Судді                                                                                                   В.М. Коваленко
		                                                                                                           О.Є. Короткевич

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...