Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/12148/14-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин; Спори, що виникають із трудових правовідносин про виплату заробітної плати.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 12.06.2014. Забезпечено надання загального доступу: 12.06.2014.
Дата набрання законної сили: 04.07.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 761/12148/14-ц
		Провадження №2/761/4340/2014
		 
		ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
		І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И
		 
		28 травня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого судді:                             Кравець Д.І.,
		при секретарі:                                      Костюковій М.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКОЛ» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКОЛ» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку. 
		Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 20 лютого 2007 року по 01 жовтня 2013 року позивач працював у відповідача на посаді начальника відділу кадрів. Разом з тим, у день звільнення позивача відповідач в порушення ст. 116 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України) не розрахувався з позивачем та не виплатив останньому заборгованість по заробітній платі за серпень-вересень 2013 року у загальному розмірі 11 135 грн. 10 коп.  
		На підставі наведеного позивач вважає дії відповідача протиправними, у зв'язку з чим просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 11 135 грн. 10 коп. та на підставі ст.ст. 116, 117 КЗпП України середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 45 671 грн. 23 коп.
		 
		Позивач в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, зазначив, що проти заочного розгляду справи не заперечує.
		Відповідач у судове засідання свого представника не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки представника суд не повідомили. 
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
		Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що позивач проти заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч. 1 ст. 224 та відповідно до ч. 1 ст. 225 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
		 
		Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
		Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
		У судовому засіданні достовірно встановлено, що з 20 лютого 2007 року позивач ОСОБА_1 працювала на посаді начальника відділу кадрів у Товаристві з обмеженою відповідальністю «МІКОЛ» та 01 жовтня 2013 року позивача у зв'язку із переведенням на інше підприємство було звільнено з займаної посади на підставі ч. 5 ст. 36 КЗпП України, що підтверджується копією наказу про прийняття на роботу № мі/к-00048 від 20 лютого 2007 року та копією наказу № мі/к-000520 про припинення трудового договору (контракту) від 01 жовтня 2013 року (а.с. 3-4). 
		Відповідно до ч. 1 ст. 47 та ч. 1 ст. 83 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.
		Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. 
		Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, в день звільнення позивача відповідач не провів з ним розрахунок по заробітній платі. Таким чином, станом на квітень 2014 року у відповідача була наявна заборгованість по виплаті позивачу належних йому коштів у загальному розмірі 11 135 грн. 10 коп., що підтверджується довідкою відповідача № мк/57 від 02 квітня 2014 року (а.с. 5).
		При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. 
		Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь невиплаченої заробітної плати в розмірі 11 135 грн. 10 коп., а також стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку з 01 серпня 2013 року по 17 квітня 2014 року в розмірі 45 671 грн. 23 коп., який підтверджується розрахунками позивача (а.с. 2), перевіреними у судовому засіданні, є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
		На підставі наведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКОЛ» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку підлягають задоволенню.
		В порядку, визначеному ч. 3 ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКОЛ» на користь держави судовий збір у сумі 568 грн. 06 грн.
		Враховуючи наведене, на підставі 43 Конституції України, ст.ст. 47, 83, 116, 117, КЗпП України та керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 64, 88, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223-226, 228, 232, 294, 296 ЦПК України, суд -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позов задовольнити.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКОЛ» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 11 135 грн. 10 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 45 671 грн. 23 коп., а разом 56 806 (п'ятдесят шість тисяч вісімсот шість) 33 коп.
		 
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКОЛ» на користь держави судовий збір у сумі 568 (п'ятсот шістдесят вісім) грн. 06 коп.
		 
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
		Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.
		У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
		Рішення суду набирає законної сили в разі закінчення вищезазначених строків або після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...