Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 232/1378/12 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Шахрайство.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 18.06.2014. Забезпечено надання загального доступу: 20.06.2014.
Дата набрання законної сили: 23.06.2016
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа №232/1378/12
		Провадження №1/127/21/14 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06.06.2014 року Вінницький міський суд Вінницької області 
		в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		при секретарі ОСОБА_2 , 
		за участю: прокурора  ОСОБА_3 ,
		 ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5 ,
		 адвокатів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		 ОСОБА_8 ,
		потерпілого ОСОБА_9 , 
		представника потерпілого  адвоката  ОСОБА_10 ,
		підсудних   ОСОБА_11 ,
		 ОСОБА_12 ,
		захисника ОСОБА_11  ОСОБА_13 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальну справу про обвинувачення:
		-  ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бровари Київської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, приватного підприємця, ідентифікаційний номер  НОМЕР_1 , до затримання проживаючого: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 ч. 4 КК України;
		-  ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має неповнолітню дитину, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого: АДРЕСА_3 , раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 ч. 4 КК України,-
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Восени 2007 року підсудний ОСОБА_11 , маючи умисел на заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою, переслідуючи мету наживи, з корисливих спонукань вступив у злочину змову із знайомою йому особою, кримінальна справа відносно якої зупинена в зв`язку з її розшуком. Після чого ОСОБА_11 , перебуваючи в товариських стосунках із ОСОБА_9 , достовірно знаючи про наявність у нього значної суми коштів, реалізуючи спільний злочинний умисел, в жовтні 2007 року звернувся до останнього з проханням надання коштів в сумі 200 тис. доларів США в борг, мотивуючи таку необхідність розвитком власної справи. На дане прохання ОСОБА_9 відповів відмовою, пояснивши, що для надання зазначеної суми в борг, необхідні гарантії повернення. Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, підсудний ОСОБА_11 вступив у злочинну змову із знайомим йому  ОСОБА_12 , повідомивши йому про свій злочинний намір та попросив останнього створити враження гаранта повернення коштів при зустрічі із ОСОБА_9 . Після чого, в кінці грудня 2007 року підсудні ОСОБА_11 та ОСОБА_12 зустрілись із ОСОБА_9 в приміщенні його офісу за адресою: м. Вінниця, вул. Пушкіна, 10. В ході розмови підсудний ОСОБА_11 представив ОСОБА_12 як гаранта повернення коштів при наданні їх ОСОБА_9 в борг. Під час зустрічі підсудний ОСОБА_12 в якості гарантії повернення коштів, передав ОСОБА_9 державний акт серії КВ №049883 на право власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , виданий на ім`я дружини підсудного ОСОБА_12  ОСОБА_14 . При цьому підсудний ОСОБА_12 особисто наполіг та переконав ОСОБА_9 на відсутності необхідності оформлення договору застави даної земельної ділянки, усвідомлюючи, що за таких обставин ОСОБА_9 не зможе обернути її на свою користь при неповерненні наданих коштів. ОСОБА_9 , будучи впевнений в порядності підсудних ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , довіряючи останнім, враховуючи передачу йому зазначеного державного акту, надав підсудним ОСОБА_11 та ОСОБА_12 гроші в сумі 200 тис. доларів США, що відповідно до курсу Національного банку України становить 1010000 (один мільйон десять тисяч) гривень, з обумовленим строком повернення 31 грудня 2008 року.
		 Продовжуючи свій спільний злочинний умисел направлений на заволодіння чужим майном, діючи з корисливого мотиву та зловживаючи довірою ОСОБА_9 , підсудні ОСОБА_11 та ОСОБА_12 1 березня 2008 року приїхали в м. Вінницю та вдруге звернулися до ОСОБА_9 з проханням надання коштів в борг з кінцевим строком повернення другої частини боргу 1 березня 2009 року. 
		 Для реалізації свого злочинного умислу, підсудні ОСОБА_11 та ОСОБА_12 повідомили ОСОБА_9 завідомо неправдиву інформацію про те, що для гарантії повернення боргу, дружина ОСОБА_9  ОСОБА_15 буде включена у склад товариства, на яке буде оформлено відповідні документи щодо права оренди гранітного кар`єру в Житомирській області з її часткою  15 гектарів. ОСОБА_9 , введений в оману недостовірною інформацією, яку повідомили вказані особи, погодився надати необхідну суму коштів. Після чого в той же день дружина  ОСОБА_9  ОСОБА_15 за адресою: АДРЕСА_5 передала за проханням чоловіка кошти підсудному ОСОБА_11 в сумі 170 тис. доларів США, відповідно до курсу НБУ  858500 гривень та 50 тис. гривень. При цьому підсудні ОСОБА_11 та ОСОБА_12 пообіцяли передати ОСОБА_9 вищезазначені документи щодо оренди кар`єру до кінця травня 2008 року. Після отримання від ОСОБА_9 коштів загальною сумою 370 тис. доларів США та 50 тис. гривень, що загалом становить 1918500 гривень, підсудні ОСОБА_11 та ОСОБА_12 розпорядилися ними на власний розсуд. Жодних дій, направлених на оформлення документів на ім`я ОСОБА_15 та передачу їх ОСОБА_9 не вчинили, відмовившись від своїх зобов`язань, кошти потерпілому не повернули, завдавши йому матеріальної шкоди в особливо великих розмірах на вищевказану суму. 
		 Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_11 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав, суду пояснив, що з потерпілим ОСОБА_9 він познайомився в 2005 році при купівлі останнім нерухомості в м. Вінниці. ОСОБА_9 знає як лікаря, у нього лікувався він, його мама та сестра. В якості лікаря він ОСОБА_9 рекомендував своєму знайомому ОСОБА_12 . ОСОБА_16 попросив його знайти вигідний варіант, як можна вкласти гроші, щоб вони приносили дохід. До нього звернувся ОСОБА_17 , який розповів йому про можливість вкласти гроші в бізнес, пов`язаний з розробкою гранітних кар`єрів. Для цього потрібно було 400 тисяч доларів США. Оскільки в нього таких коштів не було, то він запропонував участь в даному бізнесі ОСОБА_9 . Останній погодився, однак був зайнятий по роботі, тому попросив його, щоб він передав кошти ОСОБА_17 для організації спільного бізнесу. ОСОБА_9 давав кошти двома частинами по 200 тисяч доларів США кожна. Він написав ОСОБА_9 боргову розписку, яка носила формальний характер, так як ОСОБА_9 потрібно було пояснити дружині, куди він задіяв таку велику суму коштів. Він пропонував ОСОБА_9 піти до нотаріуса для оформлення позики, однак ОСОБА_9 відмовився. Двічі при передачі коштів йому ОСОБА_9 був присутній ОСОБА_12 . ОСОБА_9 знав, куди підуть гроші, це було добровільне вкладення коштів у бізнес. Його зацікавленість була в тому, що після створення підприємства за кошти ОСОБА_9 , останній пропонував йому посаду директора. Коли він передав кошти ОСОБА_17 , то попросив останнього написати боргову розписку не на його ім`я, а на ім`я ОСОБА_9 . Оригінал даної розписки знаходиться у його близьких, а копія в матеріалах даної кримінальної справи. Цивільний позов не визнає, оскільки коштів у ОСОБА_9 в борг не брав. Просить суд його виправдати за відсутністю в його діях складу злочину, а якщо суд не дійде такого висновку, то застосувати до нього ст. 2 Закону України «Про амністію в 2014 році», оскільки на день прийняття даного Закону він знаходився в СІЗО понад два роки сім місяців. 
		 Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_12 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав, суду пояснив, що в кінці 2007 року, в зв`язку із спільною роботою, познайомився із ОСОБА_11 . Через півтора місяця після їх знайомства. ОСОБА_11 познайомив його з ОСОБА_17 , який представився власником кар`єру. 24 грудня 2007 року ОСОБА_11 запропонував йому поїхати в м. Вінницю до дуже хорошого лікаря. По дорозі ОСОБА_11 йому сказав, що він візьме велику суму грошей у ОСОБА_9 та передасть ОСОБА_17 . Коли вони знаходилися в офісі ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_6 , то ОСОБА_9 передав  ОСОБА_11 чорний поліетиленовий пакет, в якому знаходилися кошти в гривнях в сумі еквівалентній 200 тисяч доларів США. Гроші рахувалися, приблизно, 40 хвилин. Всі пачки склали в пакет, при цьому велась розмова, що гроші будуть передаватися в м. Житомир для організації бізнесу. В той же день в м. Вінниці він разом з ОСОБА_11 передав гроші ОСОБА_17 за місцем проживання останнього. ОСОБА_17 сказав, що буде займатися документацією по організації бізнесу. В лютому 2008 року до нього зателефонував  ОСОБА_11 та попросив, щоб він продав ОСОБА_9 свою земельну ділянку в с. Зазім`є. Через тиждень зателефонував сам ОСОБА_9 з цього ж приводу. ОСОБА_9 разом із ОСОБА_11 приїхали до нього в гості подивитися його будинок та земельну ділянку, яка належала його дружині і знаходилася поруч з його земельною ділянкою. Земельна ділянка ОСОБА_9 сподобалася і він на неї надав йому Державний акт. Гарантом позики він не виступав, Державний акт в якості застави не надавав. Грошей в борг у потерпілого ОСОБА_9 не брав. Двічі був присутній, як випадковий свідок, коли ОСОБА_11 брав гроші у ОСОБА_9 , а також в його автомобілі ОСОБА_17 писав боргову розписку ОСОБА_11 . Його дії не містять складу злочину, тому просить його виправдати. Цивільний позов ОСОБА_9 не визнає. 
		 Незважаючи на те, що підсудні не визнали себе винними, їх вина у вчиненні злочину підтверджується дослідженими по справі доказами. 
		 Так, потерпілий ОСОБА_9 суду пояснив, що з підсудним ОСОБА_11 він познайомився в 2005 році під час придбання ним приміщення під лікарський кабінет за адресою: АДРЕСА_6 . Протягом двох років він займався оформленням купівлі та виплати вартості вказаного об`єкта нерухомості і контактував з даного приводу із ОСОБА_11 , який працював на той час у будівельній компанії ріелтором. Між ними склалися дружні довірливі відносини, він їздив у м. Бровари, де проживав ОСОБА_11 , познайомився з його рідними, надавав їм лікарську допомогу. Він працює приватним лікарем протягом багатьох років та заощадив чотириста тисяч доларів США, мав намір купити приватний будинок для своєї сім`ї. Про купівлю будинку він повідомив ОСОБА_11 , так як той мав справу з нерухомістю, і сказав йому, що планує придбати будинок за 300-400 тис. доларів США. В жовтні 2007 року до нього в офіс прийшов ОСОБА_11 і повідомив, що він має намір з кимось розпочати спільний бізнес та навіть мова йде про залучення частки іноземного капіталу. Також зазначив, що займається реєстрацією юридичної особи і йому найближчим часом потрібні кошти і попросив у нього в борг 200 тисяч доларів США, пояснив, що прибутки від його бізнесу будуть перевищувати у десятки разів вказану суму. ОСОБА_11 попросив надати йому гроші в борг, приблизно, на один рік, але пообіцяв повернути їх значно раніше. Він сказав ОСОБА_11 , що надати йому вказану суму коштів він не може, так як йому потрібні гарантії їх повернення. Приблизно, в грудні місяці 2007 року до нього в офіс приїхали ОСОБА_11 та  ОСОБА_12 , з яким він раніше знайомий не був. ОСОБА_12 пояснив йому, що він забезпечена людина, власник багатьох об`єктів нерухомого майна, також зазначив, що велика сума коштів у нього вкладена у різні бізнесові проекти. ОСОБА_11 пояснив, що гроші йому потрібні терміново, а  ОСОБА_12 не мав на той час такої суми готівкою.  ОСОБА_12 сказав, що привіз Державні акти на різні земельні ділянки та надав їх йому для ознайомлення з метою вибору будь  якої земельної ділянки, в якості гарантії повернення коштів, при цьому запевнив, що він гарантує повернення ОСОБА_11 боргу. Він оглянув акти, які були оформлені на різні прізвища невідомих йому людей. Серед актів він знайшов один Державний акт (оригінал) на право власності на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_14 , дружини ОСОБА_12 . Останній зазначив, що ділянка, на яку виданий даний акт, якраз і коштує, приблизно, 200 тисяч доларів США. Його переконало надання даного акту в заставу, як гарантії повернення коштів, тому він надав ОСОБА_11 200 тисяч доларів США у борг. Він був впевнений у порядності вказаних осіб та не думав в той час, як він може скористатись даним державним актом в разі неповернення ОСОБА_11 коштів. Він поцікавився, чи не краще буде оформити позику коштів у нотаріуса, однак ОСОБА_12 зауважив, що при оформленні у нотаріуса позики, необхідно буде сплатити один відсоток від загальної суми позики, тому це не вигідно. Гроші в сумі 200 тисяч доларів США він передав ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у приміщенні свого офісу по вул. Пушкіна, 10 в м. Вінниці. Гроші були в пакунках по десять тисяч доларів США. Ними було обумовлено кінцевий строк повернення коштів до 31 грудня 2008 року. Під час їх розмови та передачі коштів була присутня його дружина  ОСОБА_15 . Він не вимагав у ОСОБА_11 написання розписки щодо отримання ним у борг коштів, оскільки вважав, що Державний акт, який був у нього на руках, буде гарантією повернення наданих ним коштів. Крім того, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 стверджували, що гроші будуть повернуті протягом двох  трьох місяців. Після цього він декілька раз зустрічав ОСОБА_11 , який запевняв його, що у нього все нормально у відкритті справи. 27 лютого 2008 року до нього знову звернувся ОСОБА_11 та пояснив, що йому ще потрібні кошти для організації бізнесу. Під час розмови був присутній і ОСОБА_12 . Вони пояснили, що ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ще один чоловік ОСОБА_18 займаються оформленням документів щодо оренди чотирьох кар`єрів з видобутку граніту, які розміщені в Житомирській області. ОСОБА_11 та ОСОБА_12 запевнили його, що вони оформляють оренду по одному кар`єру, площею 15 гектарів на кожного учасника даного проекту. Четвертий з цих кар`єрів вони пообіцяли оформити на його дружину в якості гарантії повернення другої частини коштів, які вони у нього просили. Крім того, зазначили, що після повернення загальної суми боргу, кар`єр, оформлений на його дружину, буде переоформлений на когось із них, що також буде гарантією повернення коштів. Також ОСОБА_11 сказав, що оренда кар`єрів оформлюється строком на 50 років, тому він може не хвилюватися, оскільки ринкова вартість використання даних кар`єрів близько 8 млн. доларів США. Після повернення коштів, отриманих у нього та переоформлення кар`єру, він обіцяє йому в подальшому прибуток в розмірі два відсотки від використання даного кар`єру. Зі слів ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , вони не могли на той час розпочати бізнес, розвиватись далі, відповідно отримати прибуток та повернути йому першу частину боргу, в зв`язку з чим він хвилювався щодо повернення грошових коштів в сумі 200 тисяч доларів США, тому був вимушений надати і другу частину коштів. ОСОБА_11 та ОСОБА_12 вмовляли його оформити надання вказаної суми в якості інвестицій у спільний бізнес  проект. Однак він відмовився від такої пропозиції та ще раз наголосив, що гроші він дає у борг, а оформлення одного з кар`єрів на його дружину являється гарантією їх повернення в подальшому. Вони домовилися зустрітися для надання коштів 7 березня 2008 року. 27 лютого 2008 року ОСОБА_11 написав йому розписку щодо отримання першої частини грошей в сумі 200 тисяч доларів США, розписку писав у довільній формі. В розписці він вказав дату 7 березня 2008 року, так як вони домовлялись саме на цей день про передачу другої частини коштів. 1 березня 2008 року йому зателефонував ОСОБА_11 та сказав, що гроші йому потрібні терміново, тобто раніше тієї дати, як вони домовлялися. В той час він перебував на роботі, тому сказав ОСОБА_11 поїхати до нього додому, де гроші йому передасть його дружина  ОСОБА_15 . ОСОБА_11 приїхав в квартиру по АДРЕСА_7 і дружина передала йому 170 тисяч доларів США та 50 тисяч гривень. На той час по курсу до долара США це було десять тисяч доларів США. ОСОБА_12 приїхав разом із ОСОБА_11 , однак чекав його на вулиці. ОСОБА_11 дописав текст розписки та вказав у ньому про отримання другої суми в розмірі 200 тисяч доларів США. Збільшення суми боргу на 20 тис. доларів США вказувалась, як одна з гарантій повернення коштів. Тобто, розмір боргу було вказано на двадцять тисяч більше і він був впевнений, що з такою додатковою гарантією він може впевнено розраховувати на повернення боргу. При наданні коштів в сумі 180 тисяч доларів США в борг, між ними була домовленість, що ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в кінці квітня або максимум травня 2008 року нададуть документи, в яких буде зазначено, що його дружина являється орендатором гранітного кар`єру строком на 50 років і це буде гарантія повернення коштів, наданих ним у борг. Вести спільну справу із зазначеними особами він наміру не мав, йому потрібні були тільки гарантії повернення боргу. В розписці вказана дата кінцевого повернення другої суми  1 березня 2009 року. Він очікував надання вищевказаних документів до 31 травня 2008 року, однак їх так і не отримав. Він почав телефонувати ОСОБА_11 та ОСОБА_12 та вимагав від них надання документів, на що ОСОБА_11 йому пояснив, що оренду кар`єру вони вже оформили, однак потрібні ще кошти на оформлення ліцензій на видобуток копалин з Міністерства навколишнього середовища. При цьому він говорив, що в такому разі вони привезуть повний пакет документів разом із ліцензією. Він попросив у нього ще 150 тисяч доларів США, однак він відмовив йому та пояснив, що такої суми у нього не має. В подальшому підсудні постійно обіцяли, що у найближчий час гроші повернуть. На момент отримання грошей у борг, підсудні ніяких документів з приводу оформлення оренди кар`єрів йому не показували. Підсудні обіцяли повернути борг до березня 2009 року. 1 березня 2009 року до нього в офіс приїхали підсудні та невідомий чоловік, якого підсудні представили як ОСОБА_17 . Останній пред`явив паспорт. Підсудні пояснили, що кошти для реалізації проекту щодо оренди кар`єрів були передані ОСОБА_17 . Останній в свою чергу надав грошові кошти в сумі 240 тисяч доларів США ОСОБА_18 , який повинен був займатись юридичною стороною оформлення оренди кар`єрів. ОСОБА_11 пред`явив йому дві розписки, написані нібито ОСОБА_17 , про отримання від нього коштів в сумі 200 тисяч доларів США та в сумі 400 тисяч доларів США. ОСОБА_17 підтвердив слова ОСОБА_11 щодо отримання коштів та в свою чергу пред`явив розписку від імені нібито ОСОБА_18 , в якій йшлося, що той отримав від ОСОБА_17 кошти в сумі 240 тисяч доларів США з датою повернення 29 березня 2009 року. Під час зустрічі ОСОБА_17 показав документи на кар`єр, загальною площею 60 гектарів. В документах йшлося про гранітний кар`єр в Житомирській області. Документи були оформлені на ОСОБА_17 та ОСОБА_18 в рівних частинах  50 на 50 відсотків. Після пред`явлення вказаних документів, зазначені особи запропонували йому стати співорендатором вказаного кар`єру, з оформленням відповідних документів. Такий варіант пропонувався замість повернення йому грошей, наданих в борг та вважалось би, що внеском наданої ним раніше в борг суми, він робить інвестування у розробку кар`єру. Він від такої пропозиції відмовився та сказав, що даним видом діяльності займатись не буде. Згідно з початковою домовленістю та зі слів підсудних кар`єри повинні були бути оформлені окремо на кожного з цих осіб та один з кар`єрів на його дружину. Однак в документах йшлося, що кар`єр оформлений загальною ділянкою на двох зазначених вище осіб. З даного приводу підсудні та ОСОБА_19 пояснили, що кар`єр було оформлено однією ділянкою на ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , в зв`язку з тим, що так було дешевше. В подальшому вартість кар`єра загальною ділянкою, а не кожною окремо, буде на багато вища та коштувати мільйони. Після цього вони домовилися, що вони приїдуть до нього 31 березня 2009 року і йому повернуть всю суму коштів, отриманих в борг. Однак борг не повернули. Влітку 2009 року підсудні запропонували йому зустрітися в м. Києві та пообіцяли повернути не менше 100 тисяч доларів США. На зустріч приїхав тільки ОСОБА_12 та віддав йому гроші в сумі десять тисяч доларів США та пообіцяв, що будуть в подальшому повертати борг. Він написав розписку про отримання 10 тисяч доларів США. В подальшому ніхто йому кошти не повертав, на телефонні дзвінки ніхто не відповідав. В травні 2010 року йому зателефонував ОСОБА_18 та вони домовилися про зустріч. Останній повідомив, що його викликали у міліцію і йому відома ситуація з приводу надання ним ОСОБА_11 коштів в борг. ОСОБА_18 показав йому копію розписки, яку він написав ОСОБА_17 з приводу отримання від нього в борг коштів в сумі 240 тисяч доларів США, які він витратив на оформлення документів на кар`єри. Після зустрічі з ОСОБА_18 він повідомив про розмову з ним  ОСОБА_17 та ОСОБА_12 . Останні запевнили, що вони зустрінуться всі разом. В подальшому останні на дзвінки не відповідали. Він зателефонував дружині ОСОБА_20  ОСОБА_21 і розповів про Державний акт на землю, який йому надав ОСОБА_20 в заставу повернення коштів, однак ОСОБА_22 сказала, що їй з цього приводу нічого невідомо. Потім йому зателефонував ОСОБА_18 та просив надати йому в борг гроші, щоб оформити документи для продажу кар`єру. Після того обіцяв повернути гроші в сумі 240 тисяч доларів США. Гроші він йому не дав. До цих пір ніхто йому кошти не повернув. Підтримує цивільний позов в сумі 8 млн. грн., який складається з суми еквівалентної 400 тис. доларів США боргу, що станом на 12.12.2012 року складає 3 млн. 200 тис. гривень, а решта коштів - моральна шкода, яка полягає в тому, що у зв`язку з втратою коштів у нього були конфлікти в сім`ї та на роботі, він постійно нервував, що негативно вплинуло на стан його здоров`я, не зміг отримати вигоду від використання своїх коштів. 
		 Свідок ОСОБА_15 , дружина потерпілого ОСОБА_9 , суду пояснила, що ОСОБА_11 позичив у них 400 тис. доларів США. ОСОБА_12 виступав гарантом повернення даного боргу. ОСОБА_11 представив останнього, як мільйонера, на підтвердження чого ОСОБА_12 показував їм багато Державних актів на земельні ділянки в Київській та у Вінницькій областях, проекти котеджних містечок. Гарантував повернення позики майном своєї сім`ї. Як би не гарантії ОСОБА_12 , то вони ніколи б не позичили ОСОБА_11 гроші. Гроші позичалися двічі на короткий термін. Перший раз в кінці 2007 року в її присутності в офісі по АДРЕСА_6 без розписки під гарантію Державного акта на землю, який надав ОСОБА_12 . Другий раз на початку березня 2008 року, чоловік їй зателефонував і вона в себе вдома по АДРЕСА_5 передала ОСОБА_11 в борг 170 тис. доларів США та 50 тис. гривень. Тоді ж ОСОБА_11 написав власноручно боргову розписку на загальну суму 400 тис. доларів США, в якій зазначалось, що гарантією повернення боргу, крім, вищезгаданого Державного акту на землю, буде створення юридичної особи, в статутному фонді якої їй буде належати 2 %. Зміст даної розписки ОСОБА_11 складав на свій розсуд. Позичені кошти ОСОБА_11 , як він сам пояснив, вклав в оформлення кар`єру, загальною площею 60 га, з яких 15 га мали бути оформлені на неї. Документи про оформлення кар`єру на неї мали бути передані їм з чоловіком до кінця травня 2008 року. Йшов час, однак ОСОБА_11 та ОСОБА_12 не виконували своїх зобов`язань, не повертали борг та не оформляли на неї вищезгаданих документів на кар`єр. Через деякий час ОСОБА_11 попросив позичити йому ще 140 тис. доларів США, оскільки виникли проблеми з оформленням документів на кар`єр, однак вони йому в цьому відмовили в зв`язку з відсутністю коштів. 
		 Свідок ОСОБА_23 , матір підсудного ОСОБА_11 , суду пояснила, що її син, приблизно, в 2006-2007 роках працював у м. Вінниці, у сфері продажу нерухомості, і познайомився з лікарем ОСОБА_9 , до якого разом з дочкою вона їздила лікуватися. Наприкінці 2010 року почали надходити повістки із міліції і син їй розповів, що він познайомився з ОСОБА_17 , який запропонував йому розпочати бізнес  орендувати землю під розробку гранітних кар`єрів і для цього знайти людину, у якої можна було позичити кошти. У вказаній угоді брали участь: син, ОСОБА_17 , ОСОБА_12 та ОСОБА_18 Деркач ОСОБА_24 надав кошти, які отримали на розвиток бізнесу ОСОБА_17 , ОСОБА_12 та ОСОБА_18 , а її син був посередником, він писав розписки ОСОБА_9 про отримання у нього коштів, бо той тільки йому довіряв. Їй відомо, що ОСОБА_9 звернувся до сина з проханням найти йому бізнес  проект для вкладення особистих коштів. ОСОБА_17 якраз шукав інвестора для оформлення документів на розробку гранітних кар`єрів, тому син і запропонував  ОСОБА_9 вкласти гроші у даний вид діяльності. Син у ОСОБА_9 гроші в борг не брав, а отримав їх для передачі особам, які повинні були займатись оформленням документів. Син написав ОСОБА_9 розписку про отримання у нього коштів у борг, так як саме такий текст розписки йому запропонував написати ОСОБА_9 . У сина не було корисливої мети щодо заволодіння коштами ОСОБА_9 . Із отриманої суми коштів, син собі нічого не взяв, він просто мав намір в подальшому працювати управляючим на підприємстві, яке б займалось розробкою кар`єрів. Кошти, які ОСОБА_9 дав, були передані ОСОБА_17 , саме він розпорядився ними в подальшому.
		 Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що підсудний ОСОБА_11 її брат. З 2006 року по 2008 рік за рекомендацією брата вона періодично їздила в м. Вінницю до лікаря  ОСОБА_9 , з яким її познайомив брат. Вона була свідком того, як ОСОБА_9 неодноразово звертався до її брата  ОСОБА_11 з проханням допомогти знайти якийсь бізнес для вкладення коштів. ОСОБА_9 говорив, що у нього багато дітей, яких потрібно забезпечити в майбутньому, що у нього така робота, яка потребує докладання багато зусиль і він не зможе постійно нею займатись. Між її братом та ОСОБА_9 виникли довірливі відносини, так як її брат допомагав  ОСОБА_9 у купівлі нерухомості в будинку АДРЕСА_6 за вигідними цінами. Її брат розповідав, що до нього звернувся його знайомий ОСОБА_17 і повідомив про можливість вкладення коштів в оренду та розробку гранітних кар`єрів. Брат про це повідомив ОСОБА_9 , оскільки хотів допомогти йому у бізнесі, ніякого умислу у її брата на заволодіння коштами ОСОБА_9 не було. Їй відомо зі слів брата, що ОСОБА_9 погодився вкласти кошти в оренду та розробку гранітних кар`єрів. ОСОБА_9 попросив її брата передати кошти ОСОБА_17 , мотивуючи це своєю зайнятістю. Брат у даній справі був посередником передачі коштів. ОСОБА_9 давав гроші як інвестицію, це не був борг. При передачі коштів ОСОБА_9 попросив її брата написати розписку, текст якої продиктував сам, при цьому пояснив, що розписка потрібна, щоб не сварилася його дружина. Брат не надавав розписці належного значення, тому що повістю довіряв ОСОБА_9 . При написанні розписки був присутній ОСОБА_12 , якого брат взяв із собою в м. Вінницю, оскільки сума коштів була значна.  ОСОБА_12 допоміг її брату перевезти кошти та передати їх ОСОБА_17 . Приблизно, в травні  червні 2008 року ОСОБА_9 приїхав до ОСОБА_12 в с. Зазим`я Броварського району Київської області, потім приїхав до неї додому і розповів, що їздив до ОСОБА_12 оглянути земельну ділянку з фундаментом для будинку, так як думає її купити.
		 Свідок ОСОБА_14 , дружина підсудного ОСОБА_12 , суду пояснила, що вона є власницею двох земельних ділянок АДРЕСА_8 та АДРЕСА_9 . На ділянці №73 чоловік почав будувати будинок, в який вона переїхала у 2007 році. Державний акт на право власності на земельну ділянку АДРЕСА_9 у неї зберігався до березня 2008 року. Навесні 2008 року вона була присутня під час розмови по телефону її чоловіка із ОСОБА_11 . Останній запитував чи вони продають земельну ділянку і сказав, що є покупець  ОСОБА_9 із м. Вінниці, який має намір придбати земельну ділянку та побудувати будинок для сина. Для того, щоб продати ділянку необхідно було змінити цільове призначення землі, тому 2 березня 2008 року вона з цього приводу звернулася до сільської ради та написала заяву про зміну цільового призначення її земельної ділянки. В сільській раді вона пред`явила державний акт на право власності на дану земельну ділянку. 5 березня 2008 року було прийнято відповідне рішення сесії сільської ради про зміну цільового призначення землі. В березні 2008 року вона передала державний акт на право власності на вказану земельну ділянку своєму чоловіку, щоб ОСОБА_9 перевірив його дійсність та пересвідчився, що власник ділянки один, а не декілька. В кінці травня на початку червня 2008 року ОСОБА_9 приїхав в с. Зазим`я разом зі своїм сином, щоб оглянути земельну ділянку для купівлі і обговорення деталей будівництва будинку. Потім влітку ОСОБА_9 телефонував її чоловіку та повідомив про перенесення будівництва будинку на кінець літа  початок осені 2008 року. В кінці 2009 року їй на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_9 і запитав, чи знає вона, що її чоловік передав йому Державний акт на земельну ділянку на її ім`я, як гарантію повернення боргу та виготовлення документації на оренду кар`єрів, в тому числі і на ім`я його дружини. Потім почав погрожувати і вимагати гроші. З даного приводу вона розмовляла з чоловіком, який сказав, що ОСОБА_9 відмовляється повертати державний акт на земельну ділянку. Із ОСОБА_17 вона не знайома.
		 Свідок ОСОБА_25 суду пояснила, що  ОСОБА_14 та ОСОБА_12 на період з літа 2007 року по літо 2009 року передали їй на зберігання документи в зв`язку з тим, що вони переїжджали зі своєї квартири до приватного будинку, ремонтні роботи у якому не були завершені. Серед документів їй на зберігання був переданий державний акт на земельну ділянку в с. Зазим`я Броварського району Київської області на ім`я  ОСОБА_14 . В кінці зими на початку весни 2008 року ОСОБА_14 звернулась до неї з проханням передати державний акт на земельну ділянку, оскільки вирішила її продати. Кому вона мала намір продати земельну ділянку їй невідомо. 
		 Свідок ОСОБА_26 суду пояснив, що він з 2005 року знайомий з ОСОБА_17 . На весні 2008 року останній запропонував йому працювати директором ТОВ «АВВІО», яке потрібно було зареєструвати та отримати дозволи на розробку гранітних кар`єрів у Житомирській області, на що він погодився. ОСОБА_17 познайомив його з ОСОБА_11 , при цьому сказав, що останній передав йому гроші, які взяв у ОСОБА_27 в сумі 200 чи 300 тис. доларів США, точно він не пам`ятає, а він в свою чергу передав дані кошти ОСОБА_28 . Останній затягував отримання необхідних дозволів щодо розробки кар`єру. В кінці 2008 року від дружини ОСОБА_17 він дізнався, що той був затриманий в м. Житомирі за підозрою у вчиненні злочину за заявою ОСОБА_29 . Що сталося між ОСОБА_17 та ОСОБА_29 йому невідомо. Через певний час йому зателефонував ОСОБА_11 і вони зустрілися в кафе в м. Вінниці. Під час зустрічі був присутній ОСОБА_12 . В подальшому його з ініціативи ОСОБА_28 було знято з посади директора ТОВ «АВВІО».
		 Свідок ОСОБА_30 суду пояснив, що з 1998 року підтримує дружні стосунки із потерпілим ОСОБА_9 . З 2006 року знайомий із ОСОБА_11 . Влітку 2008 року він дізнався від ОСОБА_11 про борг останнього ОСОБА_9 . На весіллі у сина ОСОБА_9 він познайомився з ОСОБА_12 . Про суму боргу він дізнався від ОСОБА_9 , коли хотів заспокоїти останнього. Тоді  ОСОБА_9 показав йому розписку ОСОБА_11 на суму 400 тис. доларів США. 
		Свідок ОСОБА_31 суду пояснив, що з початку березня 2007 року по кінець літа 2008 року він разом з ОСОБА_32 та ОСОБА_33 будували будинок для сім`ї ОСОБА_12 в с. Зазим`є Броварського району Київської області. В кінці травня 2008 року в с. Зазим`є приїжджали, як тепер йому стало відомо, потерпілий ОСОБА_9 з сином, ОСОБА_11 та якась жінка. ОСОБА_9 з сином дивилися сусідню ділянку, яка належала  ОСОБА_14 , яку хотіли придбати, сказали, що можливо укладуть з ними угоду на будівництво для себе будинку на даній земельній ділянці. 
		 Свідок ОСОБА_32 дав показання аналогічні показанням свідка ОСОБА_31 . 
		 Свідок ОСОБА_34 суду пояснила, що вона з ОСОБА_11 їздила в с. Зазим`є Броварського району Київської області до ОСОБА_12 подивитися на його будинок. Тоді ж вона познайомилася з ОСОБА_9 та його сином.  ОСОБА_9 мав намір придбати земельну ділянку поряд з земельною ділянкою ОСОБА_12 . Влітку 2008 року до неї звернувся ОСОБА_11 за юридичною консультацією з приводу правильності оформлення документів щодо кар`єру в Житомирській області. Дані документи знаходилися у ОСОБА_17 в м. Вінниці, куди вона погодилася поїхати на прохання ОСОБА_11 і ОСОБА_12 . Перед тим, як зустрітися з ОСОБА_17 в одному із ресторанів м. Вінниці, вони заїжджали в офіс до ОСОБА_9 . Останній з ними на зустріч в ресторан не поїхав. В ресторані вона проглянула та проаналізувала надані їй ОСОБА_17 документи. ОСОБА_11 говорив, що він крутий бізнесмен, взяв в борг 400 тис. доларів США у ОСОБА_9 . Після зустрічі вона сказала ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , що проаналізовані нею документи не мають ніякої юридичної цінності і не надають ніяких прав на розробку кар`єра. В той же в м. Броварах Київської області ОСОБА_11 познайомив її з ОСОБА_9 . Всі разом вони їздили в с. Зазим`є до ОСОБА_12 подивитися земельну ділянку. 
		 Свідок ОСОБА_28 суду пояснив, що його з батьком ОСОБА_18 запросив дільничний міліціонер для відібрання пояснень по заяві ОСОБА_9 , в якій останній, крім них, також вказував на ОСОБА_17 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , як на осіб, які шахрайським шляхом заволоділи його коштами. З ОСОБА_17 вони з батьком познайомилися, приблизно, за п`ять років до даних подій. Між ОСОБА_17 і ними була домовленість про створення ТОВ «АВВІО» з частками у статутному фонді по 50% ОСОБА_17 та йому. У них виникли проблеми з оформленням документів і ОСОБА_17 запропонував повернути йому кошти, які він надав для організації товариства, продавши кар`єр. Згодом ОСОБА_17 познайомив його з ОСОБА_11 , представивши останнього як особу, що може допомогти продати кар`єр. ОСОБА_17 почав погрожувати його батькові ОСОБА_18 , вимагати повернення коштів. Він підтверджує, що взяв у ОСОБА_17 240 тис. доларів США для оформлення документації на розробку кар`єра. Згоден останньому повернути дані кошти, однак у нього зараз таких коштів не має, потрібно продати кар`єр. Кошти поверне лише ОСОБА_17 , у якого він їх брав. Боргову розписку ОСОБА_17 написав його батько  ОСОБА_18 . 
		 Після допиту їх працівниками міліції, він з батьком ОСОБА_18 їздили до ОСОБА_9 , з яким вони раніше не були знайомі, щоб з`ясувати навіщо він на них пише заяви. ОСОБА_9 сказав, що йому байдуже на кого писати, головне повернути свої кошти. 
		 Свідок ОСОБА_35 , старший слідчий 2-го відділу міліції ВМВ УМВС України у Вінницькій області, суду пояснив, що згідно супровідних листів матеріали за заявою потерпілого ОСОБА_9 надійшли до нього в провадження 22 жовтня 2010 року з прокуратури Ленінського району м. Вінниці. Заява ОСОБА_9 була написана відносно чотирьох осіб. Кримінальна справа порушувалася за фактом шахрайських дій відносно потерпілого ОСОБА_9 . Матеріали направлялися для перевірки у різні відділи міліції. ОСОБА_9 вказував на конкретних осіб, однак спочатку було недостатньо доказів для порушення кримінальної справи відносно конкретних осіб. 
		 Показаннями свідка ОСОБА_18 оголошеними, в порядку ст. 306 ч. 2 КПК України (1960 р.), в зв`язку з неявкою його у судове засідання через хворобу, згідно з якими, він знайомий із ОСОБА_17 з березня 2007 року. 25-26 лютого 2008 року останній повідомив. що має намір займатись оформленням однієї ділянки для кар`єру. На той час він оформив дві ділянки, а для остаточного оформлення третьої йому не вистачало коштів, тому цей процес не був завершений. Він пояснив ОСОБА_17 , що для початку необхідно 150 тис. доларів США та зареєструвати фірму. Останній вмовив його допомогти йому в оформленні необхідного пакету документів. Він при ньому зателефонував необхідним людям та поцікавився остаточною вартістю оформлення необхідних документів для оренди 120 га землі під кар`єр, які йому повідомили, що потрібні кошти в сумі 300 тис. доларів США. ОСОБА_17 попросив, щоб він допоміг йому в оформленні необхідних документів, так як його син на той момент являвся засновником фірм, які займалися оформленням необхідних документів щодо отримання дозволів. В березні 2008 року  ОСОБА_17 приїхав та привіз кошти в сумі 30 тис. доларів США для початку оформлення документів. 07 квітня 2008 року до нього в м. Житомир приїхав ОСОБА_26 , якого ОСОБА_17 представив, як особу, на яку буде зареєстровано ТОВ «АВВІО». В той же день дане товариство було зареєстровано. Дане товариство повинно було звертатись з поданням необхідних дозволів. Приблизно, з 8 по 15 квітня 2008 року  ОСОБА_17 , коли він приїхав до останнього, той передав йому кошти в гривнях відповідно до курсу  80 тис. доларів США. 20 травня 2008 року  ОСОБА_17 йому привіз кошти в гривнях на суму 70 тис. доларів США. В кінці травня 2008 року 50 тис. доларів США (в гривнях), хоча повинен був передати 120 тис. доларів США. ОСОБА_17 попросив його почекати із залишком. Всього  ОСОБА_17 передав йому кошти на загальну суму 230 тис. доларів США. Дана сума була направлена на оформлення необхідних документів. Потім ОСОБА_17 на зв`язок не виходив, на дзвінки не відповідав. Чоловік на прізвище ОСОБА_36 йому невідомий. Через певний час до м. Житомир надійшла заява ОСОБА_9 , який на той час був йому невідомий. Зі змісту заяви він дізнався, що кошти, які надав ОСОБА_17 для оформлення документації, насправді потрапили до нього від ОСОБА_9 . Мова йшла про 400 тис. доларів США. Він надав відповідне пояснення з даного приводу та в подальшому в м. Вінниці зустрівся із ОСОБА_37 . При зустрічі він повідомив останньому все, що відомо з даного приводу. Про існування ОСОБА_9  ОСОБА_17 йому нічого не повідомляв та про їх домовленості також. До того, як він дізнався про заяву ОСОБА_9 , приблизно, в січні 2009 року до нього зателефонував ОСОБА_17 та запропонував зустрітись в м. Житомирі. Вони зустрілись і ОСОБА_17 представив йому чоловіка на ім`я ОСОБА_38 , як йому потім стало відомо  ОСОБА_39 . ОСОБА_17 вказав, що кошти надані на кар`єри належать ОСОБА_11 і в подальшому він має повернути дані кошти саме ОСОБА_38 . При цьому його розписка буде анульована. Потім, коли дізнався про заяву ОСОБА_9 , то зателефонував з даного приводу ОСОБА_11 . Останній, почувши прізвище ОСОБА_40 , вимкнув телефон і певний час на дзвінки не відповідав. Потім, при зустрічі із ОСОБА_9 , він зателефонував ОСОБА_11 . Під час розмови цікавився, чому мова йде про 400 тис. доларів США. ОСОБА_11 в розпалі повідомив, що залишок суми було поділено між ним, ОСОБА_17 та третім чоловіком та відповідно витрачено. ОСОБА_18 зазначив, що готовий повернути кошти ОСОБА_9 , в разі, якщо ОСОБА_17 не буде мати до нього претензій по розписці (том 1 а.с.208-210). 
		Вина підсудних ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у вчиненні злочину також підтверджується: 
		-заявою потерпілого ОСОБА_9 прокурору Староміського району м. Вінниці про вчинення відносно нього злочину (том 1 а.с. 25);
		-розпискою ОСОБА_11 , згідно якої він взяв в борг у ОСОБА_9 кошти в загальній сумі 400 тис. доларів США, під заставу даної суми надав Державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0, 2 га, який по грошовій сумі дорівнює сумі боргу, зобов`язався створити юридичну особу, в статутному фонді якої 2 % буде належати ОСОБА_15 (том 1 а.с. 27); 
		-копією Державного акта серії КВ №049883 на ім`я ОСОБА_14 на право власності на земельну ділянку АДРЕСА_4 ( том 1 а.с.26);
		-протоколом очної ставки між ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , згідно з яким ОСОБА_9 стверджував, що на початку 2008 року у приміщенні його офісу по вул. Пушкіна, 10 в м. Вінниці в присутності його дружини він передав ОСОБА_11 та ОСОБА_12 200 тис. доларів США, останній виступав гарантом повернення коштів і залишив йому Державний акт на земельну ділянку в с. Зазим`я Броварського району Київської області, власницею якої є дружина ОСОБА_12  ОСОБА_14 . ОСОБА_12 стверджував, що кошти ОСОБА_9 передав ОСОБА_11 , про що останній написав йому розписку, він коштів не отримував, лише допомагав їх рахувати. Державний акт на земельну ділянку він залишив ОСОБА_9 , оскільки останній мав намір її купити для будівництва будинку (том 1 а.с. 141-144);
		-протоколом очної ставки між ОСОБА_11 та ОСОБА_18 , згідно з яким останній повідомив, що у 2008 році він отримав від ОСОБА_17 230 тис. доларів США для оформлення документів щодо оренди ділянки під кар`єр. Пізніше йому стало відомо, що зазначені кошти належать ОСОБА_9 , який передав ОСОБА_11 400 тис. доларів США, і із цих коштів 230 тис. доларів США було передано йому ОСОБА_17 Захарченко ОСОБА_41 в цій частині показання ОСОБА_18 повністю підтримав (том 2 а.с. 18-19); 
		-протоколом очної ставки між ОСОБА_11 та ОСОБА_12 від 04 червня 2011 року, згідно з яким ОСОБА_11 пояснив, що до нього звернувся ОСОБА_17 з приводу оформлення фірми по видобутку щебеню, і запитав, чи може він знайти людей, яким би була цікава дана діяльність. Він погодився зайнятись цим видом діяльності і звернувся до ОСОБА_9 з проханням надати кошти, однак останній відмовив, оскільки він не мав ніякої застави щодо гарантування їх повернення. Тоді він звернувся до ОСОБА_12 . Останній повідомив, що може надати в якості застави земельну ділянку в с. Зазим`є або продати її з подальшим будівництвом житлового будинку, яким би він сам займався, відповідно з доплатою за новобудову до здачі об`єкта в експлуатацію. ОСОБА_12 показання ОСОБА_11 не підтримав, пояснив, що ділянку в с. Зазим`є він не продавав і не виступав гарантом отримання останнім коштів у ОСОБА_9 , йому про це не було відомо (том 2 а.с. 22-25);
		-протоколом очної ставки між ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , згідно з яким ОСОБА_9 стверджував, що на початку 2008 року у приміщенні його офісу по вул. Пушкіна, 10 в м. Вінниці в присутності його дружини він передав ОСОБА_11 та ОСОБА_12 200 тис. доларів США, останній виступав гарантом повернення коштів і залишив йому Державний акт на земельну ділянку в с. Зазим`я Броварського району Київської області, власницею якої є дружина ОСОБА_12  ОСОБА_14 . ОСОБА_11 стверджував, що кошти ОСОБА_9 передав йому в борг для оформлення документів на оренду ділянки під кар`єр. Із ОСОБА_9 була домовленість, як варіант повернення йому коштів, купівля ним земельної ділянки в с. Зазим`є та будівництво ОСОБА_12 будинку на даній ділянці. Гроші він передав ОСОБА_17 , який постійно обіцяв їх повернути, а він в свою чергу обіцяв повернути ОСОБА_9 . ОСОБА_17 він довіряв (том 2 а.с. 31-33);
		-розпискою ОСОБА_9 про те, що він отримав від ОСОБА_12 в рахунок погашення боргу 10 тис. доларів США (том 2 а.с. 96);
		- борговою розпискою ОСОБА_18 (том 1 а.с. 17);
		- заявою ОСОБА_17 про вихід зі складу ТОВ «АВВІО» (том 1 а.с. 18);
		-протоколом виїмки у ОСОБА_9 оригіналу розписки ОСОБА_11 та Державного акту серії КВ №049883 на право власності ОСОБА_14 на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 (том 2 а.с. 72);
		-протоколом огляду речових доказів  вищевказаних документів: оригіналу розписки та Державного акту (том 2 а.с. 73);
		- висновком почеркознавчої експертизи №328-П від 28 червня 2011 року, згідно з яким рукописний текст розписки наданий на дослідження виконаний ОСОБА_11 (том 2 а.с. 183); 
		-протоколом очної ставки між ОСОБА_9 та ОСОБА_31 від 22 серпня 2011 року, згідно з яким останній стверджував, що ОСОБА_9 приїжджав оглядати земельну ділянку в с. Зазим`є в травні 2008 року, а ОСОБА_9 заперечував цю обставину (том 3 а.с. 164).
		 На підставі аналізу зібраних по справі доказів в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку, що дії підсудних ОСОБА_11 та ОСОБА_12 слід кваліфікувати за ст. 190 ч. 4 КК України, як шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою, кваліфікуючими ознаками якого є шахрайство, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.
		 Невизнання вини підсудними ОСОБА_11 та ОСОБА_12 суд розцінює як засіб захисту з метою уникнути відповідальності за вчинене, оскільки вина підсудних у вчиненні злочину повністю доведена зібраними по справі доказами в їх сукупності.
		 В судовому засіданні встановлено, що підсудний ОСОБА_11 вступив у злочинну змову з підсудним  ОСОБА_12 , повідомивши йому про свій злочинний намір шахрайським шляхом заволодіти коштами потерпілого ОСОБА_9 . При цьому попросив ОСОБА_12 при зустрічі з ОСОБА_9 створити враження гаранта повернення коштів. В кінці грудня 2007 року підсудні ОСОБА_11 та ОСОБА_12 зустрілись із ОСОБА_9 в приміщенні його офісу за адресою: м. Вінниця, вул. Пушкіна, 10. В ході розмови підсудний ОСОБА_11 представив ОСОБА_12 як гаранта повернення коштів при наданні їх ОСОБА_9 в борг. Під час зустрічі підсудний ОСОБА_12 в якості гарантії повернення коштів, передав ОСОБА_9 Державний акт серії КВ №049883 на право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 , виданий на ім`я дружини підсудного ОСОБА_12   ОСОБА_14 . При цьому підсудний ОСОБА_12 особисто наполіг та переконав ОСОБА_9 на відсутності необхідності оформлення договору застави даної земельної ділянки, усвідомлюючи, що за таких обставин ОСОБА_9 не зможе обернути її на свою користь при неповерненні наданих коштів. ОСОБА_9 , будучи впевнений в порядності підсудних ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , довіряючи останнім, враховуючи передачу йому зазначеного державного акту, надав підсудним ОСОБА_11 та ОСОБА_12 гроші в сумі 200 тис. доларів США. 
		 Продовжуючи свій спільний злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, діючи з корисливого мотиву та зловживаючи довірою ОСОБА_9 , підсудні ОСОБА_11 та ОСОБА_12 1 березня 2008 року приїхали в м. Вінницю вдруге позичити у потерпілого ОСОБА_9 170 тис. доларів США та 50 тис. гривень.
		Після отримання від ОСОБА_9 коштів загальною сумою 370 тис. доларів США та 50 тис. гривень, що загалом становить 1918500 гривень, підсудні ОСОБА_11 та ОСОБА_12 розпорядилися ними на власний розсуд, завдавши йому матеріальної шкоди в особливо великих розмірах.
		 Показання в судовому засіданні підсудного ОСОБА_11 , що він не брав у потерпілого ОСОБА_9 коштів в борг, а на прохання останнього виступив посередником при передачі коштів ОСОБА_17 для організації спільного бізнесу ОСОБА_17 і ОСОБА_9 , та ОСОБА_12 , що він не був гарантом повернення коштів, а був випадковим свідком, двічі присутнім при тому, коли ОСОБА_9 передавав гроші ОСОБА_11 та передав Державний акт на земельну ділянку його дружини ОСОБА_14 .  ОСОБА_9 не в якості застави, а оскільки останній мав намір придбати земельну ділянку для свого сина, спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_9 , свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_34 , ОСОБА_30 , ОСОБА_28 , ОСОБА_18 , ОСОБА_26 , які є послідовними, узгоджуються між собою та вище проаналізованими матеріалами справи, серед яких протокол очної ставки між ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (том 2 а.с. 22-25) та боргова розписка ОСОБА_11 про отримання у ОСОБА_9 400 тис. доларів США (том 1 а.с. 27). 
		 Свідки ОСОБА_23 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_25 є родичами підсудних, тобто зацікавленими особами, давали суду показання аналогічні показанням підсудних, які також спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_9 , свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_34 , ОСОБА_30 та вище проаналізованими матеріалами справи.
		 Показання в судовому засіданні свідків ОСОБА_31 та ОСОБА_32 , згідно з якими в кінці травня 2008 року в с. Зазим`є Броварського району Київської області до ОСОБА_12 приїжджав ОСОБА_11 з потерпілим ОСОБА_9 та його сином подивитися на земельну ділянку ОСОБА_14 , яка знаходилася поряд із земельною ділянкою ОСОБА_12 , з метою її придбання для забудови не спростовують показань потерпілого ОСОБА_9 про передачу йому Державного акта на дану земельну ділянку, в якості гарантії повернення боргу, оскільки даний акт був переданий останньому на початку березня 2008 року, про що, крім потерпілого, в судовому засіданні пояснили також підсудні, тобто за три місяці до даних подій.
		 Згідно розписки підсудний ОСОБА_11 взяв у ОСОБА_9 в борг кошти в загальній сумі 400 тис. доларів США (том 1 а.с. 27), які зобов`ячався повернути до 01 березня 2009 року. Гарантом повернення цих коштів виступав підсудний ОСОБА_12 . Як наголошував в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_9 , при відсутності достатніх, на його думку, гарантій з боку підсудного ОСОБА_12 у виді Державного акту на земельну ділянку на ім`я дружини останнього, він ніколи не позичив би кошти ОСОБА_11 , оскільки знав, що останній не мав матеріальної можливості їх повернути. ОСОБА_11 почав просити у ОСОБА_9 кошти в борг з осені 2007 року, в чому йому неодноразово потерпілим було відмовлено, і тільки при наявності гарантій повернення боргу з боку підсудного ОСОБА_12 , потерпілий ОСОБА_9 погодився позичити гроші.
		 Підсудні ОСОБА_11 та ОСОБА_12 своїх зобов`язань по поверненню боргу та переоформленню одного з кар`єрів на дружину потерпілого ОСОБА_9 не виконали, чим заподіяли останньому майнової шкоди в особливо великих розмірах.
		 Показання підсудного ОСОБА_12 , що він двічі був випадковим свідком під час передачі грошей, спростовуються тим, що він, з його ж слів, а також зі слів підсудного ОСОБА_11 , потерпілого ОСОБА_9 , свідка ОСОБА_15 , перераховував, приблизно, 40 хвилин, кошти, які передав ОСОБА_9 Захарченку ОСОБА_41 в своєму офісі в кінці грудня 2007 року, возив їх разом із ОСОБА_11 додому до ОСОБА_17 , передав ОСОБА_9 . Державний акт на земельну ділянку своєї дружини ОСОБА_14 в якості гарантії повернення боргу, в його автомобілі ОСОБА_17 писав боргову розписку ОСОБА_11 , він був проінформований про рух позичених коштів, зустрічався з ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_28 , передав ОСОБА_9 , в рахунок погашення боргу, 10 тис. доларів США (том 2 а.с. 96). 
		 Наявність в матеріалах даної кримінальної справи копій боргових розписок ОСОБА_17 про отримання ним у ОСОБА_9 в борг 200 тис. доларів США (том 1 а.с. 221-223) та без зазначенням у кого він отримав 400 тис. доларів США (том 1 а.с. 224-226), суд розцінює як намагання підсудними, з їх допомогою, уникнути відповідальності та не повертати борг ОСОБА_9 
		 Підсудні ОСОБА_11 та ОСОБА_12 при заволодінні коштами потерпілого ОСОБА_9 шахрайським шляхом діяли послідовно та узгоджено, досягли своєї мети, спричинивши потерпілому матеріальної шкоди в особливо великих розмірах, що спростовує їх твердження щодо відсутності в їх діях складу інкримінованого їм злочину.
		 Показання підсудного ОСОБА_11 , що боргову записку він писав під диктовку потерпілого ОСОБА_9 , що дана розписка носила формальний характер, була потрібна для дружини ОСОБА_9 , якій потрібно було пояснити відсутність великої кількості коштів, спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_9 та його дружини ОСОБА_15 , оскільки остання перший раз була присутня при передачі грошей, а другий раз сама передавала йому кошти. 
		 При обранні виду та міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи підсудних, наявність обставин, що помякшують та обтяжують покарання.
		Підсудні ОСОБА_11 та ОСОБА_12 вперше притягуються до кримінальної відповідальності, позитивно характеризуються (том 6 а.с. 143-146).
		 Обставинами, що помякшують покарання підсудного ОСОБА_11 , є його незадовільний стан здоров`я ( том 6 а.с. 147, том 5 а.с. 171-177, 218), що у нього мати  пенсіонерка, яка хворіє (том 3 а.с. 212-216) і потребує його догляду, та сестра  інвалід третьої групи. 
		 Обставинами, що пом`якшують покарання підсудного ОСОБА_12 , є незадовільний стан здоров`я (том 4 а.с.50,257, том 6 а.с. 92), що у нього на утриманні є неповнолітня дитина, яка хворіє (том 2 а.с. 91-92) та часткове добровільне відшкодування шкоди ОСОБА_9 в сумі 10 тис. доларів США (том 2 а.с. 96).
		Обставин, що обтяжують покарання підсудних, судом не встановлено. 
		З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи підсудних, думки потерпілого, суд вважає, що покаранням, необхідним і достатнім для виправлення підсудних та попередження вчинення ними нових злочинів, буде покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією всього належного їм майна.
		Суд вважає, що клопотання підсудного ОСОБА_11 та його захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_13 про застосування до нього ст. 2 Закону України «Про амністію у 2014 році» є законним, обґрунтованим та підлягає задоволенню. 
		Відповідно до ст. 2 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року №1185-УІІ Верховна Рада України постановила звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, осіб, крім тих, які підлягають звільненню від відбування покарання на підставі статті 1 цього Закону, засуджених за будь  які злочини, які не поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров`я, якщо вони на день набрання чинності цим Законом відбули не менше однієї чверті призначеного строку основного покарання. 
		 При вирішенні питання про застосування амністії до ОСОБА_11 суд приймає до уваги, що на день набрання чинності Законом України «Про амністію у 2014 році» ОСОБА_11 перебував під вартою понад два роки сім місяців.
		Цивільний позов слід задовольнити частково, стягнути солідарно з підсудних ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на користь потерпілого ОСОБА_9 3 млн. 200 тис. гривень, що еквівалентно, згідно курсу НБУ, 400 тис. доларів США станом на 12.12.2012 р. та 100 тис. гривень моральної шкоди, оскільки діями підсудних були порушені його нормальні життєві зв`язки, він нервував, що негативно вплинуло на стан його здоров`я, породжувалися конфлікти в сім`ї та на роботі.
		В частині неотримання вигоди від використання позичених коштів цивільний позов є немотивований і задоволенню не підлягає. 
		Відповідно до ст. 93 КПК України (1960 р.) стягнути з підсудних ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на користь держави судові витрати за проведення судової почеркознавчої експертизи в сумі 611 гривень 80 копійок з кожного. 
		Керуючись ст.ст. 323, 324, 328 КПК України (1960 року), п. 11 розділу ХІ Перехідні положення чинного КПК України, суд ,- 
		 
		З А С У Д И В:
		 
		 Визнати винним ОСОБА_11 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 ч. 4 КК України, і призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
		 Застосувати до ОСОБА_11 Закон України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року №1185-УІІ та звільнити його від призначеного судом покарання.
		 Визнати винним ОСОБА_12 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 ч. 4 КК України, і призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
		 Запобіжний захід ОСОБА_11 у вигляді тримання під вартою скасувати, звільнивши його з  під варти із залу суду, а ОСОБА_12 , до набрання вироком законної сили, залишити - підписку про невиїзд.
		 Початок строку відбуття покарання засудженому ОСОБА_12 обчислювати з моменту приведення вироку у виконання.
		 Цивільний позов задовольнити частково.
		 Стягнути солідарно з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на користь ОСОБА_9 3200000 (три мільйони двісті тисяч) гривень матеріальної шкоди та 100000 (сто тисяч) гривень моральної шкоди.
		 Стягнути з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на користь держави (банк одержувача ГУДКСУ у Вінницькій області м. Вінниця, МФО  802015, номер рахунку  31113115700002, код ЄДРПОУ  38054707, одержувач  УК у м. Вінниці /м. Вінниця/ 24060300, за кодом бюджетної класифікації доходів 24060300 «Інші надходження» та символом звітності 115 для зарахування до державного бюджету) 611(шістсот одинадцять) гривень 80 копійок з кожного витрат за проведення судової почеркознавчої експертизи. 
		На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...