АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ
ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006
року грудня місяця 06 дня Судова
колегія судової палати в цивільних
справах апеляційного суду Одеської
області
в складі:
головуючого -Суворова
В.О.
суддів -Градовського Ю.М.
-Фальчука В.П.
при секретарі - Пащенко
Т.П.
з участю -
ОСОБА_1, ОСОБА_3,
адвоката
апелянтів -ОСОБА_4, та
представника позивача - Науменко А.В.
розглянувши у
відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за апеляційною
скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2на рішення
Приморського районного суду міста Одеси від 05 жовтня 2006 року по справі за позовом ТОВ ВКФ „Укрділінг - R" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3про
виселення з АДРЕСА_1 з наданням іншого приміщення та зобов'язання не чинити
перешкод в зносі будівлі, -
ВСТАНОВИЛА:
19 вересня 2005
року ТОВ ВКФ „Укрділінг - R"
звернулося з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3про виселення з
АДРЕСА_1 з наданням іншого приміщення та зобов'язання не чинити перешкод в
зносі будівлі.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказав, що відповідачі не виселяються з
будинку, який підлягає зносу. Земельна ділянка на якій
розташований будинок, який підлягає зносу надана
позивачам для будівництва. Не зважаючи на те, що відповідачам надана квартира,
яка відповідає встановленим нормам, та розташована у тому ж районі вони
не бажають виселятися.
Рішенням суду
першої інстанції від 05 жовтня 2006 року задоволений позов ТОВ ВКФ
„Укрділінг" до ОСОБА_1,
ОСОБА_2, ОСОБА_3 в
повному обсязі.
Суд виселив ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3з квартири № 1 з одноповерховою прибудовою до квартири, в
будинку № 4, який підлягає зносу по АДРЕСА_1 з
подальшим зняттям їх з реєстраційного обліку за вказаною адресою та з реєстрації
прав власників, з наданням їм
Справа № 22-6325/2006 р. Головуючий у першій інстанції Терьохін С.Є.
Доповідач Суворов
В.О.
ТОВ
ВКФ «Укрділіпг-R»
для вселення
благоустроєного приміщення АДРЕСА_2
Зобов'язав ГОВ ВКФ «Укрділінг-R» надати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3для
вселення АДРЕСА_2 в місті Одесі, в зв'язку зі зносом АДРЕСА_1
Зобов'язав ГОВ
ВКФ «Укрділінг-R» за рахунок власних коштів та своїми силами здійснити дії
по переселенню ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3.
Зобов'язав ГОВ
ВКФ «Укрділінг-R» повідомити виконавчий комітет Одеської міської ради про
надання ОСОБА_2, ОСОБА_3для вселення
АДРЕСА_2 в місті Одесі в зв'язку зі зносом АДРЕСА_1
Зобов'язав ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3не перешкоджати
їх виселенню та переселенню, зносу будинку № 4, по АДРЕСА_1 та їх зняттю з
реєстрації на обліку та прав власників на квартиру № 1 у вказаному будинку.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ОСОБА_2 ставиться
питання про скасування рішення суду, в зв'язку з порушенням норм матеріального
та процесуального права, та винесення нового рішення, яким відмовити в
задоволенні позову.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, розглянувши доводи апеляційної
скарги і матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна
скарга не підлягає задоволенню, з
наступних
підстав.
Згідно ст. 144
Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень
визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на
відповідний території.
Відповідно до ст. 59 Закону України „Про місцеве самоврядування"
виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її
створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого
комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу
виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою,
головою районної у місті ради. Рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених
до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані
відповідною радою.
Акти органів та
посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності
Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Судова колегія, вважає, що судом першої інстанції правомірно встановлено,
що рішення виконкому № НОМЕР_1відповідає нормам законів України, а
саме: Закону України „Про планування та забудову територій", Закону
України „Про містобудування", а також діючим „Правилам забудови в м.
Одесі" затверджені рішенням Одеської міської ради № 1716 - XXIV
від 26. 09. 2003 року.
В апеляційній
скарзі апелянт посилається на те, що суд першої інстанції виносячи рішення не
врахував, що в відповідності до ст. ст. 7, 14 ЖК України відсутнє рішення
виконкому міської ради про знос будинку. Вказаний довід не грунтується на
фактичних обставинах справи, оскільки відповідно до рішення виконкому Одеської
міської радиНОМЕР_1 позивач зобов'язаний до початку будівництва виконати знесення
будівель та споруд, розташованих на
земельній ділянці, та провести відселення громадян, що проживають в
межах кварталу, з паданням іншого благоустроєного жилого приміщення. Вказане
рішення не оскаржене та не скасоване. Позивач проводячи дії по відселенню на
підставі ст. 144 Конституції України, відповідно до якої рішення с обов'язковими до
виконання на відповідній території,
звернувся до суду з зазначеним позовом.
Крім того, в
зазначеному рішенні виконкому чітко встановлено, що до початку будівництва виконати
знос будинку. Рішенням ; № НОМЕР_2 одноповерховий АДРЕСА_1 був визнаний всіхім.
За таких обставин, не заслуговують на увагу доводи апелянта про те. що
неправомірне рішення суду, яким зобов'язано позивача надати
відповідачам для вселення АДРЕСА_2, оскільки
суд не визначив з яких правових підстав вказана квартира надається
позивачам.
Судова колегія
звертає увагу на той факт, що вказана вимога міститься в рішенні виконкому
Одеської міської радиНОМЕР_1, відповідного до якого позивач зобов'язаний до
початку будівництва провести відселення громадян, що проживають в межах
кварталу, з наданням іншого благоустроєного жилого приміщення. Судова колегія
звертає також увагу на те, що позивач надав квартиру відповідачам, яка
відповідає вимогам ст.ст. 47,48,50,113 ЖК України.
Судова колегія
не приймає доводи апеляційної скарги, що рішення підлягає скасуванню з тих
підстав, що до участі у справі не була залучена територіальна громада, оскільки
в справі приймав участь представник Одеської міської ради.
Відповідно до ст.
10 Закону України „Про місцеве самоврядування" сільські, селищні, міські
ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні
територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і
повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та
іншими законами. Таким чином, рада виконує
представницькі функції територіальної громади.
Апелянт в скарзі
вказує, що позивач не вправі був звертатися до суду з позовом про виселення
оскільки на їх думку ініціатором звернення до суду з позовом про виселення
повинні бути тільки відповідні державні органи.
Судова колегія не може погодитися з
вказаним висновком, з наступних підстав.
Рішенням
виконкому Одеської міської радиНОМЕР_1 позивач зобов'язаний до початку будівництва
виконати знесення будівель та споруд, розташованих на земельній ділянці, та
провести відселення громадян, що проживають в межах кварталу, з наданням іншого
благоустроєного жилого приміщення. Таким чином, позивач виконував рішення органу місцевого самоврядування, яке діє
на відповідний території. Вказане рішення не оскаржено та не скасоване.
По друге, як
вбачається з матеріалів справи земельна ділянка, на якій розташований будинок в
квартирі якого проживають відповідачі підлягає зносу. Вказана земельна ділянка
відповідно договору оренди від 23 січня 2006 року надана Одеською міською радою
позивачу в оренду. Таким чином, позивач є
землекористувачем вказаної земельної ділянки.
Відповідно до ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або
землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю,
якщо ці порушення не пов'язанні з позбавленням права володіння земельною
ділянкою і відшкодування завданих збитків.
Таким чином,
судова колегія прийшла до висновку, що позивач для вирішення спору мав право
звернутися до суду з позовом.
Посилка апелянта на ст. 42 ЗУ України є необгрунтованою, оскільки
апелянти не надали суду доказів, відповідно до яких земельна ділянка була
передана у власність або в користування об'єднанню власників квартир.
Крім тою, судова
колегія звертає увагу па той факт, що псі інші мешканці та власники квартир в
будинку, де проживають відповідачі були відселені позивачем.
Судова колегія
вважає, що не заслуговують на увагу доводи апелянта про те. що в ході
розгляду справи відбулися порушення процесуального права, а саме провадження по
справі було відкрию не зважаючи на те, що позов не відповідав вимогам 119 ЦК України та суд
необгрунтовано виніс ухвалу про забезпечення позову, оскільки апелянтом не
надано жодного приводу, відповідно до якого позов не відповідає вимогам ст. 119
ЦПК України, ухвала про забезпечення позову набрала законної чинності.
Судова колегія
вважає, що рішення суду не може бути скасоване з однієї підстави, що
відповідачам не була вручена ухвала про відкриття провадження по справі, так як
апелянти знали про те, що розглядається справа судом першої інстанції, приймали
участь у справі, їх права не порушені, вони скористалися своїми правами
наданими ст. 27 ЦПК України.
Доводи апелянта
про те, що ігнорувалися судом їх клопотання також не заслуговують на увагу,
оскільки протокол судового засідання, на який не подавалися заперечення не
містить вказаних клопотань.
Судова колегія,
розглядаючи справу в частині оцінки квартири відповідачів акцентує увагу на
тому, що експертне дослідження виконав фахівець в галузі будівництва, що він
має кваліфікацію судового експерта, проводив дослідження на підставі ухвали
суду першої інстанції. На думку судової колегії вартість квартири відповідачів
в діапазоні від 197 718 грн. до 257 964 грн. є справедливою. За таких обставин,
судова колегія вважає, що відповідно до ст. 57 ЦПК України суд першої інстанції
на вказаний висновок обгрунтовано послався як на доказ. Тому судова колегія не
погоджується з доводами апелянтів, що вартість квартири занижена.
Судова колегія розглянувши справу прийшла до висновку, що
суд першої інстанції
ухвалив рішення з додержанням норм
матеріального і процесуального права , в зв'язку з чим
апеляційний суд відхиляє апеляційну
скаргу і залишає рішення без змін.
На підставі
наведеного, керуючись ст. ст.ЗОЗ,304,307 ч.І п. 1,308, 313,314, 315, 317, 319,
ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну
скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2-відхилити.
Рішення
Приморського районного суду міста Одеси від 05 жовтня 2006 року -залишити без
змін.
Ухвала може бути
оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України на протязі двох
місяців після вступу її до законної сили.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий