Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6-3986св14 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 20.06.2014. Забезпечено надання загального доступу: 23.06.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		РІШЕННЯ
		іменем україни 
		11 червня 2014 року                                                                             м. Київ 
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах
		Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: 
		головуючого                 Олійник А.С., 
		суддів:                             Амеліна В.І.,                                 Карпенко С.О., 
		Парінової І.К.,                                      Попович О.В., 
		розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації про скасування заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, за касаційною скаргою комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації на рішення Солом'янського районного суду                 м. Києва від 14 жовтня 2013 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 11 грудня 2013 року, 
		в с т а н о в и л а : 
		У липні 2013 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду із зазначеним позовом, у якому просили зобов'язати відповідача скасувати та списати з особового рахунку по квартирі АДРЕСА_1, безнадійну дебіторську заборгованість за квартирну плату та житлово-комунальні послуги в розмірі 1 668 грн 99 коп. В обґрунтування вимог зазначили, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва 28 вересня 2004 року відмовлено в задоволенні вимог комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом'янського району м. Києва (в подальшому змінило назву на комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації) про стягнення заборгованості за квартирну плату та житлово-комунальні послуги у зазначеному розмірі у зв'язку зі спливом строку позовної давності. Посилалися на те, що така заборгованість є безнадійною дебіторською заборгованістю, яка відповідно до пункту 4 «Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 1999 року № 237, підлягає списанню. 
		Рішенням  Солом'янського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від               11 грудня 2013 року, позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено частково. Зобов'язано комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації списати з особового рахунку по квартирі АДРЕСА_1, безнадійну дебіторську заборгованість за квартирну плату та комунальні послуги в сумі 1 668 грн 99 коп. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
		У касаційній скарзі комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.
		Згідно з частиною 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. 
		Судами встановлено, що рішенням Солом'янського районного суду             м. Києва від 28 вересня 2004 року, яке набрало законної сили, частково задоволено вимоги комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом'янського району м. Києва про стягнення заборгованості. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованість за квартирною платою та за користування комунальними послугами в сумі 1 066 грн 30 коп. У задоволенні решти вимог судом відмовлено у зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності.
		Із лютого 2012 року заборгованість, в стягненні якої відмовлено вказаним судовим рішенням у зв'язку зі спливом строку позовної давності, включена до рахунку зі сплати житлово-комунальних послуг, виставленого позивачам.
		Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що наявна у відповідачів заборгованість за житлово-комунальні послуги є безнадійною дебіторською заборгованістю та підлягає списанню відповідно до Інструкції про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від                 10 липня 2000 року № 61.
		Проте погодитися з такими висновками судів не можна з огляду на таке. 
		Відповідно до статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року (з наступними змінами та доповненнями) бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.
		Підприємство самостійно: визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.
		Відповідно до статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
		Виходячи з положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та «Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 1999 року № 237, виключення з активів підприємства (списання) безнадійної дебіторської заборгованості, в тому числі за якою минув строк позовної давності, є господарською діяльністю підприємства. 
		Особовий рахунок, відкритий на ім'я ОСОБА_3 в комунальному підприємстві «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації є документом внутрішньогосподарського обліку господарських операцій відповідача і списання з цього внутрішнього господарського документа будь-яких сум є правом кредитора, тобто відповідача.
		Згідно зі статтею 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Відповідно до змісту положень статей 11, 15 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.
		Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
		Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. 
		Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів встановлений статтею 16 ЦК України.
		Особа, право якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Як правило спосіб захисту порушеного права визначено законом.
		Зобов'язання відповідача щодо списання заборгованості за оплату комунальних послуг не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав.
		Крім того, чинним законодавством не встановлено процедури визнання боргу за житлово-комунальні послуги безнадійним та не визначено механізму його списання, а тому така заборгованість зазначається в довідках про стан заборгованості. 
		Згідно зі статтею 341 ЦПК України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
		Оскільки допущені судами порушення норм матеріального права за правильно встановлених обставин призвели до неправильного вирішення справи, ухвалені в справі судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
		Керуючись статтями 336, 337, 341, 343, 344 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 
		в и р і ш и л а: 
		Касаційну скаргу комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації задовольнити частково.
		Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 14 жовтня    2013 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 11 грудня 2013 року скасувати.  
		Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий    А.С. ОлійникСудді:          В.І. Амелін С.О. Карпенко І.К. Парінова О.В. Попович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...