Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 254/6540/13-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 24.06.2014. Оприлюднено: 27.06.2014.
Дата набрання законної сили: 12.06.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                                  Єдиний унікальний номер 254/6540/13-ц          Номер провадження 22-ц/775/3545/2014 
		 
		                                                                 
		 
		Єдиний унікальний номер 254/6540/13ц
		Номер провадження 22ц/775/3545/14
		Категорія  44
		 
		Головуючий у 1-ій інстанції: Ребров С.О.
		Доповідач: Груіцька Л.О. 
		 
		 
		                                                                     
		                                              РІШЕННЯ
		                                 І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И 
		 
		 12 червня      2014  року                                                   м. Донецьк
		                 Апеляційний суд Донецької області у складі:
		 
		головуючого судді:                                                              Лоленко А.В., 
		суддів:                                                         Груіцької Л.О., Солодовник О.Ф.
		при секретарі:                                                                                       Козак І.С.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку  апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Будьоннівського районного суду м.Донецька від 25 листопада 2013 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю « Факторінгова компанія  « ФК Факторінг»  до ОСОБА_3,  ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про виселення і зняття з реєстраційного обліку,
		 
		                                                          В С Т А Н О В И В:
		 
		1 серпня 2013  року Товариство з обмеженою відповідальністю «РК «Фактор»  звернулось до суду з позовом до  ОСОБА_3, який діє особисто та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2,про виселення із зняттям з реєстраційного обліку.
		Заочним рішенням Будьоннівського районного суду м. Донецька від 25 листопада 2013 року позовні вимоги  Товариства з обмеженою відповідальністю «РК «Фактор»  задоволено повністю.
		27 січня 2014 року  ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про перегляд заочного рішення Будьоннівського районного суду м. Донецька від 25 листопада 2013 року.
		Ухвалою Будьоннівського районного суду м. Донецька від 12 березня 2014 року заяву ОСОБА_2 залишено без задоволення.
		Не погодившись із заочним  рішенням Будьоннівського районного суду м. Донецька від 25 листопада 2013 року  ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу. Просила рішення суду скасувати та ухвалити нове. Вважає,що суд неповно з'ясував доводи, надані  у якості підстав позовних вимог,  і припустився порушень матеріального та процесуального права. В підтвердження своїх вимог зазначає, що суд не прийняв до уваги наступне:
		1.Той факт, що у квартирі, яка є предметом іпотеки, зареєстрована малолітня дитина - ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_1.
		2.Суд не залучив представника відповідної служби у справах дітей, під час вирішення питання про виселення малолітньої дитини.
		3.Суд не звернув увагу на те, що позивач не надав  документів на підтвердження вручення відповідачем письмових вимог іпотеко держателя про звільнення предмету іпотеки.
		4.Суд задовольнив позовну вимогу про зняття з реєстрації відповідачів у органі, якого не існує.
		5.Суд не зазначив та не проаналізував у своєму рішенні жодного доводу, якими відповідачка обґрунтовувала свої заперечення.
		          Судом першої інстанції встановлено наступне:
		05.04.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «АРМА» та ОСОБА_3 був укладений договір № 5/2/840-ZN/5, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «АРМА» надало ОСОБА_3 кредит у сумі 13 000,00 доларів США на споживчі цілі. Кредитні кошти надаються строком по 04 квітня 2009 року. За користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 13,2 % процентів річних.
		Відповідно до п. 2.2. Кредитного договору забезпеченням виконання умов договору - є Договір іпотеки нерухомого майна - трикімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.
		У забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Договором про надання споживчого кредиту за № 5/2/840-ZN/5 від 05.04.2007, ОСОБА_5, що виступає як майновий поручитель за громадянина України ОСОБА_3,  уклала з ТОВ КБ «АРМА» Договір іпотеки № 5/2/840-ZN/5-1, що посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_7., та зареєстрований у реєстрі за № 8293 згідно якого передала в іпотеку нерухоме майно - однокімнатну квартиру, загальною площею 48,2 (сорок вісім цілих дві десятих) кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, яка складає  1/2 частину житлового будинку та належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Четвертою Макіївською державною нотаріальною конторою 18 грудня 2004 року за реєстровим №1-1157.
		У забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Договором про надання споживчого кредиту за № 5/2/840-ZN/5 від 05.04.2007, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_2, які виступають як майнові поручителі за громадянина України ОСОБА_3, уклали з ТОВ КБ «АРМА» Договір іпотеки №3 що посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_9, та зареєстрований у реєстрі за № 894 згідно якого передали в іпотеку нерухоме майно - трикімнатна квартира, загальною площею 69,7 (шістдесят дев'ять цілих сім десятих) кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить Іпотекодавцям на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на квартиру за №10481 від 25.09.1998 року, виданого Представництвом державного майна України в м. Донецьку згідно розпорядженням представництва Фонду державного майну в м. Донецьку №10481 від 25.09.1998.
		27 червня 2007 року між ТОВ КБ «АРМА» та ОСОБА_4 було укладено Договір поруки № 5/2/840-7М/5-П1. Відповідно до п.1.1 Поручитель поручається перед Кредитором за виконання ОСОБА_3 зобов'язань за Кредитним договором № 5/2/840-7М/5-П1 від 05 квітня 2007 року у повному обсязі, а саме: 43 000,00 (сорок три тисячі) доларів США 00 центів, а також сплати комісій, пені та штрафних санкцій, передбачених Кредитним Договором.
		21 липня 2011 року Будьоннівським районним судом м. Донецька ухвалено рішення, яким стягнено солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ТОВ КБ «АРМА» заборгованість за кредитним договором № 5/2/840-2М/5 від 05.04.2007 року у загальному розмірі 673273,94 грн.; судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1700 грн.; судові витрати з оплати інформаційно-технічного забезпечення у розмірі 120,00 грн. Усього стягнути 675 093,94 гривень. Вищезазначена заборгованість нарахована станом на 15 жовтня 2010 року.
		01 листопада 2011 року між покупцем Товариством з обмеженою відповідальністю комерційний банк «АРМА» та продавцем Товариством з обмеженою відповідальністю «РК Фактор» було укладено Біржову угоду Договір купівлі-продажу №01471, відповідно до якого Продавець передає у власність, а Покупець приймає та зобов'язується оплатити майно: майнові права за кредитними договорами в кількість шістнадцяти штук.
		01 грудня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «РК Фактор» та Товариством з обмеженою відповідальністю комерційний банк «АРМА» було укладено Договір факторингу за №01.12/01, відповідно до якого Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта, на підставі Протоколу № 01471 проведення відкритих прилюдних біржових торгів на ТБ «НАША» від 01 листопада 2011 року та Біржової угоди Договір купівлі - продажу № 01471 від 01 листопада 2011 року,а Клієнт відступає Факторові свої права грошової вимоги до громадянина України ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1 за Основним договором, яким є Кредитний договір № 5/2/840- ZN/5 від « 05» квітня 2007 року із усіма змінами та доповненнями до нього, укладений між Клієнтом та Боржником.
		15 березня 2012 року Будьоннівським районним судом м. Донецька було постановлено ухвалу в справі за №6/504/11/2012 за заявою ТОВ «РК Фактор» про заміну сторони у виконавчому провадженні, якою замінено стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Будьоннівського районного суду м. Донецька від 21 червня 2011 року №2-446 Товариство з обмеженою відповідальністю комерційний банк «АРМА» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «РК Фактор».
		Будьоннівським районним судом м.Донецька 30 серпня 2012 року ухвалено рішення відповідно до якого позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РК «Фактор» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено та звернуто стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № 3 посвідченим 05 квітня 2007 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстрований в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 894, а саме, трикімнатна квартира, загальною площею 69,7кв.м, з житловою площею 40,5кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_2 шляхом забезпечення виконання зобов'язань за кредитним Договором № 5/2/840-785 від 05 квітня 2007 року,з метою погашення заборгованості ОСОБА_3 перед ТОВ «РК «Фактор», кошти від реалізації предмету іпотеки в першу чергу направити на погашення заборгованості по кредиту, за загальною вартістю предмета іпотеки становить 246389,5 гривень, що за курсом національного банку України станом на дату підписання договору становить 48790,00 доларів США. Також звернуто стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № 5/2/840- 2Ы85посвідченим 30 жовтня 2007 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 829, а саме однокімнатну квартиру загальною площею 48,2 кв.м., житловою площею 22,2кв.м., розташовану за адресою, АДРЕСА_2, яка складає ? частину житлового будинку, яка за узгодженням сторін згідно заставної вартості становить 69 119,00 гривень.
		18.07.2013 року позивачем на адресу відповідачів направлена письмова вимога про добровільне звільнення предмету іпотеки у тридцятиденний строк з дня отримання цієї вимоги.
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції   послався на те, що  існує рішення Будьонівського районного суду м. Донецька від 30.08.2012 року, що набрало чинності 10.09.2012 року про звернення стягнення на предмет іпотеки, яке має бути виконане. Позивачем надано докази на підтвердження того, що він скористався своїм правом направлення письмової вимоги відповідачам добровільно звільнити житлові приміщення у тридцяти денний строк з дня отримання цієї вимоги. Відповідачі не бажаючи приймати участь у судовому розгляді справи і реалізувати своє процесуальне право на спростування доводів позову і доказування належного виконання обов'язків за кредитним договором, тим самим не заперечують проти позовних вимог.
		Відповідачі: ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені  належним чином.
		               Вислухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача ОСОБА_3, представника третьої особи, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга  підлягає   задоволенню з таких підстав.
		Згідно з ч.1 ст. 3 ЦПК України у кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.  Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.  Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом. 
		           Відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 ЦК України цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист. 
		Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази надаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. 
		У відповідності з вимогами частин 1-2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
		Ч. З ст. 109 Житлового кодексу України передбачає, що звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на  
		           Пункт 43 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30.03.2012 року передбачає, що при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати  що  примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.
		    Апеляційним судом встановлено,  що 1 серпня 2013  року Товариство з обмеженою відповідальністю «РК «Фактор»  звернулось до суду з позовом до  ОСОБА_3, який діє особисто та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, треті особи ВГІРФО УМВС України в Донецькій області, Комунальне підприємство «Ремонтник», Виконавчий комітет Будьоннівської районної у м.Донецьку ради, Комунального підприємства «Комунальник 3» про виселення із зняттям з реєстраційного обліку.
		      В обґрунтування позову суду надало:
		- копію  рішення Будьоннівського районного суду м. Донецька від  30 серпня 2012 року,   відповідно до якого позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РК «Фактор» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено та звернуто стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № 3 посвідченим 05 квітня 2007 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстрований в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 894, а саме, трикімнатна квартира, загальною площею 69,7кв.м, з житловою площею 40,5кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_2 шляхом забезпечення виконання зобов'язань за кредитним Договором № 5/2/840-785 від 05 квітня 2007 року,з метою погашення заборгованості ОСОБА_3 перед ТОВ «РК «Фактор», кошти від реалізації предмету іпотеки в першу чергу направити на погашення заборгованості по кредиту, за загальною вартістю предмета іпотеки становить 246389,5 гривень, що за курсом національного банку України станом на дату підписання договору становить 48790,00 доларів США. Також звернуто стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № 5/2/840- 2Ы85посвідченим 30 жовтня 2007 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 829, а саме однокімнатну квартиру загальною площею 48,2 кв.м., житловою площею 22,2кв.м., розташовану за адресою, АДРЕСА_2, яка складає ? частину житлового будинку, яка за узгодженням сторін згідно заставної вартості становить 69 119,00 гривень.
		-  копію письмової вимоги від 18.06.2012 року.
		- в обґрунтування відправлення письмової вимоги, суду надав  копії квитанцій / а.с.31/ від  18.07.13 року з яких вбачається, що на адресу відповідачів відправлено лист рекомендований.  
		        Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції погодився з тим, що відповідачів  було попереджено в порядку ст. 40 Закону України "Про іпотеку" про добровільне звільнення спірного житлового приміщення, але не звернув увагу на те, що  попередження датоване 18 червня 2012 року, тобто до прийняття судом рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, а не після прийняття такого рішення (а. с.  30).
		Апеляційним судом встановлене, що відповідно до  рішення Будьоннівського районного суду м. Донецька від  30 серпня 2012 року,  звернуто стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором  на  трикімнатну квартиру, загальною площею 69,7кв.м, з житловою площею 40,5кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1  що належить ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_2  та на  однокімнатну квартиру загальною площею 48,2 кв.м., житловою площею 22,2кв.м., розташовану за адресою, АДРЕСА_2, яка складає ? частину житлового будинку.  
		Відповідно до   письмової вимоги від 18.06.2012 року,/ звернення стягнення на предмет іпотеки відбулося 30 серпня 2012 року/,  позивач просить відповідачів добровільно виселитись зі спірних приміщень та знятися з реєстрації. Відповідно до пояснень  представника позивача у даті вимоги є помилка. Фактично вимога була від 18.06.2013 року.
		Як вбачається з копій квитанцій / а.с.31/ та їх оригіналів від  18.07.13 року   на адресу відповідачів відправлено лист рекомендований а також рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення на адресу відповідачів.   Відповідачка ОСОБА_5   за адресою: АДРЕСА_1, 22 липня 2013 року особисто отримала поштове відправлення, останні відповідачі особисто поштове відправлення не отримали, за них отримували їх члени сім'ї. За адресою: АДРЕСА_2 відповідачка ОСОБА_5 поштове відправлення не отримала.
		Надані суду матеріали цивільної справи свідчать про те, що  вимога на адресу відповідачів була доставлена поштою 22 липня 2013 року. Позов про виселення надійшов до суду 1 серпня 2013 року. Відповідачі участь  у судовому засіданні не приймали, позов не отримували. Суд прийняв заочне рішення, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відмовив.        
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції   послався на те, що    відповідачі не бажаючи приймати участь у судовому розгляді справи і реалізувати своє процесуальне право на спростування доводів позову і доказування належного виконання обов'язків за кредитним договором, тим самим не заперечують проти позовних вимог, але таке посилання не ґрунтується на матеріалах справи.
		Як вбачається з матеріалів справи,   отримавши заочне рішення, ОСОБА_2 надіслала заяву про перегляд  спірного заочного рішення, та вказувала, що вона не отримувала вимогу про виселення, не отримувала повісток до суду, та наполягала на тому, що позивач не надав суду належних доказів на підтвердження вручення письмових вимог відповідачам. Суд розглянув заяву без заявниці ОСОБА_2, без позивача та усіх відповідачів, довідок про  їх викликання  до суду матеріали справи не містять. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 12.03.2014 року при розгляді заяви ОСОБА_2, суд заяву не розглядав, а чомусь було оголошено позовну заяву, та ухвалюючи рішення про відмову у перегляді заочного рішення, суд послався на те,що викладені заявником обставини не є істотними для вірного вирішення справи. 
		         Згідно з ч. 4 ст. 9, ст. 109 ЖК України, ст. ст. 39 - 40 Закону України "Про іпотеку" виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом.  
		       При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.
		          Таким чином при зверненні до суду з позовом про виселення із зняттям з реєстраційного обліку, позивач порушив порядок  встановлений законом,  на що  суд першої інстанції зазначених норм закону не врахував.  
		У зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд   вважав встановленими, на підставі п.2 ч.1,2 ст.309 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню  з ухваленням   нового рішення, яким    у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю « Факторінгова компанія  « ФК Факторінг» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2  про виселення із зняттям з реєстраційного обліку  необхідно  відмовити. 
		Керуючись ст.ст.  303- 316 ЦПК України, апеляційний суд 
		 
		ВИРІШИВ:
		        Апеляційну скаргу ОСОБА_2   задовольнити.
		        Заочне рішення Будьоннівського районного суду м. Донецька від 25 листопада 2013 року     скасувати.
		У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю « Факторінгова компанія  « ФК Факторінг» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2  про виселення та зняття з реєстраційного обліку, відмовити. 
		Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення,   та може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.       
		 
		    Головуючий: 
		 
		     Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...