Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/7590/13 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Орендні правовідносини.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 25.06.2014. Забезпечено надання загального доступу: 25.06.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 червня 2014 року Справа № 904/7590/13 
		Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:
		 Т. Дроботової - головуючого Н. Волковицької  Л. Рогач за участю представників:позивачаЗорич Г.А. - довіреність від 01.06.2014 р.відповідачаШевелєва А.А. - довіреність від 28.08.2013 р.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобілочка"  на постановувід 13.03.2014 р. Дніпропетровського апеляційного господарського  судуу справі№  904/7590/13 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Форум - Менеджмент Груп" до      Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобілочка"  простягнення 277 776,37 грн. В С Т А Н О В И В :
		У жовтні 2013 р. ТОВ "Форум - Менеджмент Груп" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ "Мобілочка" про стягнення заборгованості та штрафних санкцій у сумі 277 776, 37 грн., з яких: заборгованість з орендної плати у розмірі 6 606,82 грн.; заборгованість за надані сервісні послуги за квітень і травень 2013 р. у сумі 54 623, 96 грн.; штраф за несвоєчасний розрахунок за надані сервісні послуги у розмірі 8 343,21 грн. та 8 043,98 грн., а також штраф за дострокове розірвання договору у розмірі 200 158,40 грн., посилаючись на приписи статей 509, 526, 527, 530, 610, 612, 626, 762, 774 Цивільного кодексу України та статтю 193 Господарського кодексу України та пункти 1.4.3, 3.1, 12.3, 12.5 договору суборенди № 84-К від 11.04.2012 р.
		Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору суборенди приміщення № 84-К від 11.04.2012 р. щодо своєчасної і повної оплати орендної плати, наданих сервісних послуг, що стало наслідком нарахування, у відповідності до умов договору, штрафних санкцій, а також вказуючи на дострокове розірвання відповідачем договору, шляхом надіслання листа від 22.04.2013 р. № 22-1/04, за результатами розгляду якого 23.05.2013 р. між сторонами договору був підписаний акт приймання - передачі житлового приміщення, проте, зобов'язання за договором щодо сплати заборгованості та штрафних санкцій відповідачем не виконані, що стало підставою звернення до суду.
		У відзиві на позовну заяву ТОВ "Мобілочка" просило відмовити у її задоволенні вказуючи на те, що за умовами договору на позивача покладений обов'язок вручення відповідачу рахунків на сплату суборенди та сервісного обслуговування, актів прийому - передачі сервісних послуг за відповідний розрахунковий період, проте, в порушення пункту 3.2 відповідні документи позивачем не надавались, що свідчить про відсутність підстав для стягнення заборгованості та штрафних санкцій на оплату сервісних послуг. 
		Стосовно розірвання договору, відповідач зазначав, що в порядку статті 188 Господарського кодексу України та у відповідності до пункту 12.6 договору, відповідач скористався своїм правом на пропозицію розірвання договору за взаємною згодою, надіславши лист від 22.04.2013 р. № 22-1/04, на який отримав відповідь та вважав, що позивач погодив двостороннє дострокове припинення договору, а сторони дійшли згоди щодо розірвання цього договору, тобто підстави для сплати суборендарем штрафу, встановленого пунктом 12.5 договору, у даному випадку відсутні, як й відсутнє порушення господарського зобов'язання відповідачем.
		Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2013 р. (суддя Петренко Н.Е.) позовні вимоги задоволені в повному обсязі, стягнуто з ТОВ "Мобілочка" на користь ТОВ "Форум - Менеджмент Груп" заборгованість з орендної плати за травень 2013 року в розмірі 6 606,82 грн.; заборгованість за сервісне обслуговування приміщення з квітня по травень 2013 року в розмірі 54 623,96 грн.; штраф за дострокове розірвання договору в односторонньому порядку в розмірі 200 158,40 грн.; штраф за прострочення сплати за сервісні послуги в розмірі 16 387,19 грн.
		Мотивуючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку щодо доведеності та обґрунтованості позовних вимог.
		За апеляційною скаргою ТОВ "Мобілочка" Дніпропетровський апеляційний господарський суд (судді: Чередко А.Є., Коваль Л.А., Пархоменко Н.В.), переглянувши рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2013 р. в апеляційному порядку, постановою від 13.03.2014 р. залишив його без змін з тих же підстав.
		ТОВ "Мобілочка" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить рішення та постанову скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами норм матеріального та процесуального права.
		Скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції в порушення статті 79 Господарського процесуального кодексу України, не було зупинено провадження у даній справі, за клопотанням заявника, до розгляду пов'язаної справи № 910/767/14, предметом розгляду у якій є визнання недійсним пункту 12.5 договору суборенди № 84-К від 11.04.2012 р., що свідчить про порушення статті 43 вказаного Кодексу щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, а прийнявши додаткові докази від позивача, в порушення статті 101 Господарського процесуального кодексу України без встановлення причин неподання цих доказів до суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції були порушені процесуальні права скаржника та принципи судочинства щодо рівності сторін.
		Заявник касаційної скарги також вважає, що судами першої та апеляційної інстанції в порушення статей 22, 43 Господарського процесуального кодексу України було безпідставно не надано належної оцінки усному клопотанню відповідача про необхідність проведення судової економічно - бухгалтерської експертизи, а у суді апеляційної інстанції в порушення статті 74 вказаного Кодексу щодо порядку ведення судового засідання, судом було позбавлено скаржника подати таке клопотання та клопотання про зупинення провадження у даній справі.
		Скаржник зазначає про порушення норм матеріального права, а саме не застосування до спірних правовідносин статей 181, 188, 202, 204 Господарського кодексу України та залишення поза увагою, що в даному випадку між сторонами мало місце листування стосовно порядку і умов розірвання договору і скаржник жодним чином не виказав відмови від спірного договору в односторонньому порядку, а навпаки, запропонував позивачу розірвати спірний договір, на що позивачем було надано відповідь на дану пропозицію з погодженням умов розірвання спірного договору в іншому порядку, ніж передбачено пунктом 16.5 та/або частиною 3 статті 651 Цивільного кодексу України, і відповідно до досягнутих між сторонами домовленостей, приміщення було повернуто за актом приймання - передачі, тобто, як зазначив скаржник, відбулось розірвання договору у двосторонньому порядку шляхом обміну листами, що виключає можливість застосування до суборендаря штрафу, передбаченого пунктом 12.5 договору.
		Крім того, посилаючись на статті 173, 230 Господарського кодексу України стосовно неможливості застосування штрафних санкцій у випадку використання суб'єктом господарювання своїх передбачених законом або договором прав, скаржник зазначає, що одностороннє розірвання спірного договору є правом відповідача, передбаченим договором, а відтак, реалізація суб'єктом господарювання свого законного права не може бути підставою для застосування до такого суб'єкта штрафних санкцій, адже останні можуть застосовуватися виключно у випадку порушення господарського зобов'язання.
		У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Форум - Менеджмент Груп" просило залишити її без задоволення, а судові рішення у справі залишити без змін, вказуючи на правомірність встановлення судами всіх обставин справи, виходячи із наявних в матеріалах справи доказів та з огляду на норми чинного законодавства, наголошуючи також на недоведеності скаржником порушення судами норм процесуального права та порушення прав відповідача, на які останній посилається у касаційній скарзі, оскільки як вбачається зі змісту протоколів судових засідань, усних клопотань відповідачем про проведення експертиз не заявлялось, розгляд справи неодноразово відкладався і відповідач мав всі можливості письмово висловити свою позицію, надати заперечення, пояснення та клопотання.
		Крім того, посилання скаржника на наявність підстав для зупинення провадження у даній справі до розгляду іншої пов'язаної справи, на думку відповідача, є безпідставними, оскільки постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2014 р. у справі № 910/767/14, на яку посилався скаржник, встановлено правомірність пункту 12.5 договорів суборенди приміщень, укладених з ТОВ "Мобілочка", як й встановлені аналогічні обставини рішенням господарського суду м. Києва від 04.06.2014 р. у справі № 910/4405/14.
		Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами під час розгляду справи, 11.04.2012 р. між ТОВ "Форум - Менеджмент Груп" (орендар) та ТОВ "Мобілочка" (суборендар) був укладений договір суборенди № 84-К, за умовами якого, орендар зобов'язувався передати в суборенду, а суборендар прийняти, згідно з умов цього договору, нежитлове приміщення (офіс 2/401), план якого наведений у Додатку № 1 до договору, загальною площею 464,20 кв.м., яке розташоване на четвертому поверсі будівлі за адресою: м. Київ, проспект   Московський, 9 (будівля під літерою "Р") для використання як офісного приміщення на строк з 11.05.2012 р. до 08.05.2015 р.
		Право позивача на передачу приміщення в суборенду передбачені умовами укладеного з орендодавцем - власником будівлі договору оренди від 12.03.2012 р., посвідченого нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 1075.
		Орендна плата та строк платежів за договором суборенди № 84-К від 11.04.2012 р. сторонами визначено у пункті 1.4 цього договору, а саме:
		- у підпункті 1.4.1 передбачено, що суборендар сплачує орендарю орендну плату, яка становить 7 413,27 грн., ПДВ - 1 482,65 грн., всього - 8 895,92 грн. за один повний календарний місяць суборенди, що є еквівалентом 1 114,08 доларів США з ПДВ по офіційному курсу НБУ (7,985 грн. за 1 долар США) на день укладення договору, наступним чином:
		- протягом трьох банківських днів з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі приміщення, суборендар сплачує орендну плату за період з дня підписання акта прийому - передачі приміщення по останній день поточного місяця (з урахуванням дня передачі). Розмір орендної плати за вказаний період визначається у відповідності до вищевказаної суми на підставі розрахунку наступним чином: орендна плата за один повний календарний місяць суборенди поділена на кількість днів у місяці, в якому відбулась передача приміщення, помножена на кількість днів що залишились до кінця місяця, включаючи день передачі (підпункт 1.4.2. договору);
		- підпунктом 1.4.3. договору суборенди передбачено, що наступні платежі сплачуються авансом щомісячно в термін з 1 (першого) по 5 (п'яте) число поточного (розрахованого) місяця.
		У розділі 2 договору суборенди сторонами встановлені обов'язки суборендаря по платежах та передбачено, що суборендар зобов'язується сплачувати орендарю: 
		- орендну плату, згідно з умовами цього договору (підпункт 2.1.1. договору); 
		- плату за сервісне обслуговування, згідно з умовами цього договору (підпункт 2.1.2. договору);
		- плату за послуги, які надаються орендарем суборендарю за вимогою останнього і не включені до переліку сервісних послуг, встановленого цим договором. Вартість, порядок надання, а також порядок та строки оплати таких послуг, обумовлюється додатковою угодою сторін (підпункт 2.1.3. договору).
		Відповідно до пункту 2.2 договору суборенди, при здійсненні платежів, згідно з цим договором, плата повинна здійснюватись у гривнях, у зазначений строк, безпосередньо на банківський рахунок позивача. Всі платежі, з винятком платежу, передбаченого пунктом 2.1.1. цього договору, здійснюються на підставі рахунків, виставлених позивачем. Рахунки, що виставляються позивачем, будуть вважатись наданими відповідачу належним чином, якщо їх направлено одним із наступних способів: 1) вручено відповідачу з обов'язковою відміткою в реєстрі орендаря; 2) за допомогою підприємств поштового зв'язку.
		У випадку неотримання рахунку або його втрати до моменту проведення оплати по ньому, суборендар зобов'язаний сплачувати платежі згідно отриманого рахунку за попередній період або, за його відсутності - згідно умов договору, та в строк до 3 (трьох) календарних днів до закінчення строків для сплати, передбачених підпунктом 1.4.3., пунктом 3.1. договору   письмово звернутись до орендаря з проханням надати рахунок повторно. Після отримання рахунку за таким зверненням суборендар зобов'язаний протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку сплатити на користь орендаря різницю між фактично сплаченою сумою та сумою, що зазначена в наданому орендарем рахунку. У випадку відсутності звернення суборендаря до орендаря щодо повторного надання рахунку/рахунків у передбачений вище термін, вони вважаються такими, що отримані суборендарем в повному обсязі та підлягають оплаті згідно умов договору (частина 2 пункту 2.2 договору суборенди).
		Пунктом 3.1. договору суборенди передбачено, що суборендар сплачує позивачу вартість спожитих послуг щомісячно з 1 по 5 число наступного за поточним (розрахунковим) місяцем. 
		Відповідно до пункту 3.2. договору суборенди, орендар щомісячно (до першого числа місяця, наступного за тим, в якому надавали послуги) надає суборендарю два примірники акта приймання - передачі сервісних послуг за поточний місяць з розрахунком їх місячної вартості, а також виставляє рахунок на їх оплату. Суборендар не пізніше 5 числа місяця, наступного за поточним, підписує акт, та повертає один примірник орендарю. Якщо протягом зазначеного строку суборендар  не повертає підписаний акт або не направить мотивовані претензії щодо якості послуг, послуги вважаються наданими належним чином.
		Згідно з пунктом 3.3. договору, сума плати за сервісне обслуговування залежить від зміни місячного обсягу спожитих послуг та від тарифів на електричну та теплову енергію, газ, водопостачання та водовідведення, або на інші послуги, зазначені в пункті 3.4. цього договору, яким, в свою чергу, встановлено, що суборендар зобов'язується здійснювати сервісне обслуговування згідно умов цього договору. Сторони домовились, що за попереднім розрахунком вартість всіх зазначених в пункті 3.4. цього договору експлуатаційних послуг (крім вартості спожитої суборендарем електроенергії) становить 40,00грн., ПДВ 8,00грн., всього 48,00грн. за 1 кв.м. приміщення за місяць. 
		Розділом 12 договору суборенди № 84-К від 11.04.2012 р. визначена відповідальність сторін та встановлено:
		- за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та вимогами цього договору (пункт 12.1 договору);
		- у випадку неналежної або несвоєчасної сплати орендної плати з урахуванням ПДВ, встановленої цим договором (порушення умов пункту 1.4. договору), суборендар зобов'язується сплатити орендарю неустойку в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день такого прострочення, включаючи день фактичної оплати, в тому числі ПДВ (пункт 12.2. договору);
		- у випадку несвоєчасної сплати відповідачем плати за сервісне обслуговування приміщення з урахуванням ПДВ (порушення умов пункту 3 цього договору) відповідач, в залежності від строку прострочення, сплачує позивачу штраф в розмірі:
		а) за прострочення від 2 до 5 календарних днів від встановленого строку - 10% від суми заборгованості по оплаті сервісних послуг;
		б) за прострочення від 6 до 10 календарних днів від встановленого строку - 20% від суми заборгованості по оплаті сервісних послуг;
		в) за прострочення більше 10 календарних днів від встановленого строку - 30% від суми заборгованості по оплаті сервісних послуг, в тому числі ПДВ.
		Строк прострочення обліковується в календарних днях, починаючи з дня, наступного за останнім днем строку оплати (пункт 3.1. договору) та закінчуючи днем фактичної оплати.
		Відповідно до пункту 16.1, договір набуває чинності з дня його підписання сторонами та діє протягом строку суборенди, визначеного цим договором, а в частині розрахунків - до повної оплати суборендарем заборгованості з орендної плати та іншим платежам за цим договором.
		У вказаному пункті договору сторонами було підтверджено, що договір укладено при повному розумінні сторонами предмету, умов, термінології цього договору і що на момент його підписання сторонами досягнута згода щодо всіх умов, які є істотними для цього договору.
		Сторонами у пункті 16.1 договору також обумовлено, що дострокове припинення дії цього договору в односторонньому порядку не допускається, за виключенням випадків, вказаних у пункті 16.3 та 16,5 цього договору.
		При цьому, пунктом 12.5 договору суборенди № 84-К від 11.04.2012 р. сторони встановили, що у випадку дострокового припинення дії цього договору з ініціативи суборендаря, або у випадку дострокового припинення дії цього договору внаслідок порушення суборендарем своїх зобов'язань, встановлених цим договором, суборендар зобов'язується сплатити позивачу штраф в розмірі 200 158,40 грн., що є еквівалентом 25 066,80 доларів США на день укладання договору, в гривнях по офіційно встановленому курсу НБУ на день припинення дії цього договору, з урахуванням пункту 2.3. цього договору, крім того ПДВ.
		Положення про сплату штрафу не застосовується у разі дострокового припинення дії договору за згодою сторін, та/або з причин, вказаних у розділі 9 цього договору (пункт 12.6 договору).
		Згідно з пунктом 16.5 договору суборендар має право в односторонньому порядку припинити дію цього договору, з обов'язковим наданням орендарю письмового повідомлення за 2 місяці до дня такого припинення, при виконанні умов пункту 12.6 договору. Зазначене повідомлення буде вважатися наданим позивачу належним чином, якщо воно направлено одним з наступних способів: - надано позивачу з обов'язковою реєстрацією позивачем вхідного листа; - за допомогою послуг підприємства поштового зв'язку або кур'єрської служби з поміткою про отримання. Повернення приміщення здійснюється у порядку та на умовах, передбачених цим договором.
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції ТОВ "Мобілочка" на адресу ТОВ "Форум - Менеджмент Груп" 22.04.2013 р. направлено лист № 22-1/04 у якому, з посиланням на скрутне фінансове становище підприємства, повідомлено про дострокове розірвання договорів суборенди, зокрема, договору № 84-К від 11.04.2012 р. (том 1 а.с. 34).
		При цьому, ТОВ "Мобілочка" у вказаному листі просило позивача розглянути можливість розірвання договорів суборенди за взаємною згодою сторін. 
		ТОВ "Форум - Менеджмент Груп" у листі від 07.05.2013 р. № 576 повідомило ТОВ "Мобілочка" щодо погодження умов стосовно надання товариству можливості дострокового розірвання договору суборенди з 23.05.2013 р., а не через 2 місяці, як встановлено пунктом 16.5. договору суборенди, а також можливості не приведення суборендованих приміщень в первинний стан, як зазначено в пункті 7.3. договору. 
		В той же час, як вбачається зі змісту вказаного листа позивача, щодо застосування штрафних санкцій при достроковому розірванні договорів (виконання пункту 12.6), відповідача повідомлено, що ця умова є принциповою позицією засновників компанії і цією умовою покриваються витрати на проведення ремонтних робіт в приміщеннях та простій приміщень у зв'язку з пошуком нових суборендарів та є обов'язковою умовою для виконання (том 1 а.с. 35).
		Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції було встановлено, що як вбачається зі змісту договору суборенди та пояснень сторін, у пунктах 12.6, 16.5. договору та листі позивача від 07.05.2013 р. № 576 міститься описка щодо зазначення пункту договору суборенди, яким встановлені штрафні санкції за дострокове припинення дії договору з ініціативи суборендаря, та яким є пункт 12.5 договору суборенди, а не пункт 12.6.
		01.07.2013 р. ТОВ "Форум - Менеджмент Груп" надіслано на адресу ТОВ "Мобілочка" вимогу про сплату штрафних санкцій відповідно до пункту 12.5 укладених між сторонами договорів суборенди, зокрема, за договором № 84-К від 11.014.2012 р. у розмірі 200 158, 40 грн., а також висунуто вимогу про оплату заборгованості з орендної плати, оплати за сервісні послуги та штрафні санкції в порядку статті 530 Цивільного кодексу України (том 1 а.с. 36).
		Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога ТОВ "Форум - Менеджмент Груп" про стягнення з ТОВ "Мобілочка" заборгованості з орендної плати у розмірі 6 606,82 грн., заборгованості за надані сервісні послуги за квітень і травень 2013 р. у сумі 54 623, 96 грн., штрафу за несвоєчасний розрахунок за надані сервісні послуги у розмірі 8 343,21 грн. та 8 043,98 грн., а також  штрафу за дострокове розірвання договору у розмірі 200 158,40 грн., з посиланням на приписи статей 509, 526, 527, 530, 610, 612, 626, 762, 774 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України та умови договору суборенди № 84-К від 11.04.2012 р.
		За приписами статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. 
		До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. 
		Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
		Згідно з частинами 1, 3 статті 774 Цивільного кодексу України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
		Статтею 762 вказаного Кодексу передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.  Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
		За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк термін.
		Судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду справи встановлено, що не було спростовано і самим відповідачем, невиконання ТОВ "Мобілочка" своїх грошових зобов'язань, встановлених договором суборенди № 84-К від 11.04.2012 р., зі сплати орендної плати за травень 2013 р., розрахованої до дати повернення приміщення включаючи день підписання акта приймання-передачі від 23.05.2013р. у сумі 6 606,82 грн. та плати за сервісне обслуговування приміщення за квітень-травень 2013 р., що була нарахована до дати повернення приміщення до 23.05.2013 р. у сумі 54  623,93 грн. що підтверджено, зокрема, наданими позивачем рахунками - фактурами, які містять повний перелік наданих сервісних послуг та їх вартість, виходячи з площі приміщення для цілей розрахунків, кількість та вартість   спожитої електроенергії, що відповідає умовам розділу 3 договору суборенди, а також договори з постачальниками послуг та відповідні акти надання послуг, видаткові накладні.
		Натомість, як встановлено судами, відповідачем не надано обґрунтованого контррозрахунку вартості сервісних послуг за квітень та травень 2013 р., а його доводи про подвоєння наданих послуг не підтверджуються матеріалами справи та спростовуються самими рахунками-фактурами за № КН4305 від 22.04.2013 р. та № КН4379 від 21.05.2013 р., в яких зазначені витрати на оплату послуг за використану воду і електроенергію та витрати на обслуговування самої системи водопостачання та електроенергії, тобто наведені послуги не є тотожними, як й не взято судами до уваги доводи відповідача стосовно не надання йому позивачем рахунків на оплату сервісних послуг та актів прийому-передачі сервісних послуг за спірний період, оскільки відповідачем не надано доказів дотримання ним абзацу 2 пункту 2.2. договору суборенди стосовно звернення до орендаря щодо повторного надання рахунку та здійснення оплати у відповідності до умов договору суборенди, в той час, як з матеріалів справи вбачається направлення позивачем поштою на адресу відповідача рахунків-фактур № КН4305 від 22.04.2013 р. та № КН4379 від 21.05.2013 р. та відповідних актів наданих сервісних послуг (том 1 а.с. 81-82).
		Крім того, відповідно до пункту 16.9 договору суборенди № 84-К від 11.04.2012 р. припинення дії цього договору не скасовує будь - які невиконані зобов'язання жодної сторін, які мали бути виконані під час дії договору чи у випадку його припинення, та не звільняє жодну із сторін від відповідальності за невиконання своїх договірних зобов'язань.
		Згідно з пунктом 3 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема,  сплата неустойки.
		Враховуючи викладене та умови пункту 12.3. договору суборенди, яким передбачено сплату відповідачем штрафу за несвоєчасну оплату послуг з сервісного обслуговування приміщення, виходячи з приписів статей 526, 549, 611, 627, 629 Цивільного кодексу України та статей 230, 231 Господарського кодексу України, суди дійшли висновку про правомірність нарахування позивачем штрафу за прострочення сплати сервісних послуг.
		Крім того, судами встановлено, що відповідач не заперечував факту отримання і використання електроенергії, води та інших послуг, а доказів пред'явлення претензій щодо якості та кількості наданих послуг за весь період дії договору суборенди відповідачем не надано, у зв'язку з чим суди дійшли висновку, що у відповідача не виникало жодних претензій до позивача щодо наданих сервісних послуг до моменту виникнення даного спору, який пов'язаний з проведенням розрахунків внаслідок дострокового припинення дії договору суборенди.
		Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення штрафу за дострокове розірвання договору у розмірі 200 158,40 грн., виходячи зі змісту листів ТОВ "Мобілочка" від 22.04.2013 р. № 22-1/04, листа ТОВ "Форум - Менеджмент Груп" від 07.05.2013 р. № 576 та вимоги позивача від 01.07.2013 р. № 855, судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що ініціатором розірвання договору суборенди було саме ТОВ "Мобілочка", а позивачем не задоволено прохання суборендаря щодо розірвання договору за взаємною згодою сторін, оскільки будь-які документальні підтвердження цьому в матеріалах справи відсутні та заперечуються позивачем, в той час, як у листі позивача від 07.05.2013 р. № 576 позивач наполягає на сплаті штрафу за дострокове розірвання договору суборенди. 
		При цьому, як встановлено судами, визначення орендарем у вказаному листі від 07.05.2013 р. певних умов повернення орендованого приміщення та оформлення між сторонами 23.05.2013 р. акта приймання - передачі нежитлового приміщення, укладеного у відповідності з договором суборенди № 84-К від 11.04.2012 р., свідчить не про взаємне з суборендарем волевиявлення орендаря на дострокове припинення дії договору суборенди, а про врегулювання в позасудовому порядку питань, пов'язаних з достроковим припиненням дії договору на вимогу суборендаря.
		Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної  інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
		Беручи до уваги встановлені під час здійснення судового провадження обставини справи, на підставі оцінених судами першої та апеляційної інстанції наявних у матеріалах справи доказів за приписами статей 42 - 43 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає прийняті у справі рішення та постанову такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.
		Доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції приписів Господарського процесуального кодексу України, судовою колегією не приймаються до уваги, оскільки є непереконливими та спростовуються матеріалами справи, як й інші доводи заявника, викладені ним у касаційній скарзі колегія суддів вважає такими, що зводяться до переоцінки доказів, що за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень касаційної інстанції та спростовуються встановленими під час розгляду справи обставинами.
		Керуючись статтею 1117, пунктом 1 статті 1119, статтями 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України 
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.03.2014 р. у справі № 904/7590/13 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2013 р. залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
		 
		 
		Головуючий  суддя                                                                      Т. Дроботова
		 
		Судді:                                                                                              Н. Волковицька
		                                                                                                         
		                                                                                                                Л. Рогач

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...