Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 233/2092/14-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 27.06.2014. Зареєстровано: 27.06.2014. Забезпечено надання загального доступу: 02.07.2014.
Дата набрання законної сили: 30.06.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Головуючий у 1 інстанції - Янюк Ю.Б.
		Суддя-доповідач - Лях О.П.
		 
		 
		ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		УХВАЛА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		25 червня 2014 року                                                                                справа №233/2092/14-а           приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26 
		 
		Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:
		судді - доповідача                              Лях О.П.
		суддів                                                  Нікуліна О.А., Жаботинської С.В.,
		розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області на постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06 травня 2014 р. у справі  № 233/2092/14-а за позовом  ОСОБА_2  до  Управління Пенсійного фонду України у м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -
		В С Т А Н О В И В :
		ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області про визнання неправомірними нарахування з 01 січня 2014 року, додаткової пенсії за шкоду, заподіяної здоров'ю відповідно ст.50 та державної пенсії по інвалідності відповідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов'язання видати розпорядження про перерахунок та виплату пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи у обсязі не нижче 8 розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю внаслідок Чорнобильської катастрофи у обсязі 75% розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно ст. 50,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 01 січня 2014 року. 
		Постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06 травня 2014 р. позовні вимоги задоволено, зокрема,  визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 з 01.01.2014 року державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, всупереч положень ст..ст. 50,54, Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язано провести перерахунок та виплатити з 01.01.2014 року державну пенсію на підставі ст.54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в обсязі не нижче від 8-ми розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі ст.50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в обсязі 75% розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за відрахуванням фактично отриманих ним сум.                   
		Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, постановити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
		В судове засідання сторони не з'явилися, про час та місце судового засідання  повідомлені належним чином.
		За приписами  п. 2 частини 1 статті 197 Кодексу  адміністративного судочинства України у разі неприбуття  жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове  засідання, хоча вони були належним  чином повідомлені   про дату, час і місце  судового  засідання  суд апеляційної інстанції  може розглянути справу в порядку письмового  провадження за наявними у справі матеріалами, якщо  справу  може буди вирішено на основі наявних в ній доказів.
		Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 належить до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням, є інвалідом 2 групи з захворювання пов'язаного з наслідками аварії на ЧАЕС.
		Позивач перебуває на обліку у відповідача та одержує пенсію по інвалідності з захворювання пов'язаного з наслідками аварії на ЧАЕС.
		Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" .
		Згідно до ст. 50 цього Закону  особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком; інвалідам II групи - 75 % мінімальної пенсії за віком; інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 % мінімальної пенсії за віком. 
		Статтею 54 наведеного Закону встановлено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
		В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
		Обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій, у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". 
		В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.  
		З приписів статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
		Порядок визначення розміру мінімальної пенсії за віком встановлений частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за приписами якої, мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
		Статтею 63 Закону № 796-ХІІ передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. 
		Рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 було встановлено, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України під час вирішення справ про соціальний захист підлягають застосуванню тоді, коли вони видані у межах його компетенції на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
		Проте, Закон України "Про державний бюджет України на 2014 рік" від 16 січня 2014 року не містить жодної норми, яка б обмежувала у 2014 році пряме застосування Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема статей 50, 54 вказаного Закону, яким визначено розмір державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, завдану здоров'ю, а крім того не надає право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри соціальних виплат особам постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи.
		Зі змісту вимог частини другої статті 19 Конституції України вбачається, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
		Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві з 1 січня 2014 року застосуванню підлягають не нормативні документи Кабінету Міністрів України, а норми статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
		Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач з 1 січня 2014 року має право на державну пенсію відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі не нижче 8-ти розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю на підставі статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"  в обсязі 75% розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
		На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
		На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області на постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06 травня 2014 р. у справі  № 233/2092/14-а за позовом  ОСОБА_2  до  Управління Пенсійного фонду України у м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
		Постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06 травня 2014 р. у справі  № 233/2092/14-а - залишити без змін. 
		Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.  
		 
		Колегія суддів :                                                                        О.П.Лях          
		                                                                                                      О.А. Нікулін
		                                                                                                   С.В. Жаботинська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...