Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 921/531/13-г/9 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Охорона навколишнього природного середовища.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 27.06.2014. Забезпечено надання загального доступу: 02.07.2014.
Дата набрання законної сили: 07.07.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		"19" травня 2014 р.Справа № 921/531/13-г/9
		Господарський суд Тернопільської області
		у складі   судді Гевка В.Л.             
		Розглянув справу
		за позовом  Прокуратури Збаразького району в інтересах держави, вул. О. Кобилянської, 2, м. Збараж, Збаразький район, Тернопільська область, 47300   в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, 46000         
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент екології та природних ресурсів Тернопільської обласної державної адміністрації, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, 46008
		до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Збаразький КХП", вул. Грушевського, 90, м. Збараж, Тернопільська обл.   
		відповідача-2 Збаразької районної державної адміністрації, 47302, м. Збараж, майдан Франка, 1.
		            
		про cтягнення 12637 грн. 08 коп. - збитків.
		 
		За участю представників сторін:
		прокуратури:  Ковальчук Оксана Романівна, посвідчення № 001015  від 04.02.14 р.            позивача: Мазур Тетяна Василівна довіреність, № 1-1/474  від 11.12.13 р.                      відповідача-1: не з'явився
		        відповідача-2: П'эх Любов Ярославівна,  довіреність № 02-742/01-17  від 05.05.14 р
		        третя особа:  Рижак Світлана Михайлівна,  довіреність № 2-1/145  від 27.06.13 р.
		 
		                    Представникам прокуратури, позивача, відповідачів 1,2 та третій особі в попередніх судових засіданнях роз'яснено права та обов'язки учасників судового процесу у відповідності до приписів ст.ст.20, 22, 29, 78, 81-1 ГПК України.
		          Судом в порядку ст. 81-1 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами (звукозапис) не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.
		          Сторони, в порядку ст.77 ГПК України, про дату, час, та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.
		 У судовому засіданні 19.05.2014р. оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.
		Суть справи: Прокурор Збаразького району в інтересах держави, вул. О. Кобилянської, 2, м. Збараж, Збаразький район, Тернопільська область, 47300 в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль   звернувся до господарського суду з позовом до відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю "Збаразький КХП", вул. Грушевського, 90, м. Збараж, Тернопільська обл. про cтягнення 12637 грн. 08 коп. збитків, завданих державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
		Позовні вимоги підтверджуються оглянутими в судовому засіданні оригіналами та долученими до позовної заяви належним чином завіреними копіями: акту перевірки дотримання природоохоронного законодавства від 15.03.2012р.; направлення №286; припису №3/996 від 16.03.2012р.; претензії №1-1/3521 від 31.08.2012р.; повідомлення №3-1/808 від 02.03.2012р.; платіжного доручення №291 від 29.03.2012р.; постанови про накладення адміністративного стягнення №12 від 15.03.2012р.; протоколу №000342 від 15.03.2012р.; довідки №668 від 19.09.2012р.; листа №04/1937 від 22.10.2012р.; іншими матеріалами.
		Ухвалою господарського суду від 28.05.2013р. порушено провадження у справі та її  розгляд призначено на 11.06.2013 р. о 16 год. 00 хв. 
		          У відповідності до ст. 77 ГПК України, у зв'язку із необхідністю оцінки уже поданих та надання можливості сторонам подати додаткові докази, розгляд справи відкладався на  22.07.2013р. на 14 год. 10 хв. та на 12.08.2013р. на 14 год. 20 хв., а також, у судовому засіданні оголошувалась перерва до 25.06.2013р. на 14 год. 00 хв.  у зв'язку з неподанням сторонами витребуваних судом документів.
		В судовому засіданні 11.06.2013р. суд перейшов до розгляду справи по суті.
		Строк вирішення спору у справі № 921/531/13-г/9 встановлено по 27.07.2013р.
		Разом з цим 27.07.2013р. являється вихідним днем так як припадає на вихідний день суботу. А  тому останнім днем строку розгляду справи є 29.07.2013р.
		Представник позивача подав клопотання від 25.06.2013р. №1-1/3275 про продовження строку вирішення спору на п'ятнадцять днів у відповідності до ч.3 ст.69 Господарського процесуального кодексу України.
		Згідно ухвали від 25.06.2013р. суд продовжив розгляд справи на 15-ть днів. 
		Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 12.08.2013р. №921/531/13-г/9  по справі у відповідності до  ст.ст. 79, 86, 87 ГПК України  провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням (постанови, ухвали) Тернопільського окружного адміністративного суду, прийнятим за результатами розгляду пов'язаної з даною адміністративної справи №819/1826/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Збаразький КХП", вул. Грушевського, 90, м. Збараж, Тернопільська обл. до Збаразької районної державної адміністрації, майдан, І.Франка, 1, м. Збараж про визнання протиправною бездіяльність Збаразької районної державної адміністрації.
		           27.01.2014р. на адресу суду надійшов лист від 15.01.2013р. №668 за підписом судді Тернопільського окружного адміністративного суду - Жука А.В. із долученням копії ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року по справі №876/11717/13.
		Із змісту ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року по справі №876/11717/13 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Збаразький комбінат хлібопродуктів" залишено без задоволення, а ухвалу Тернопільского окружного адміністративного суду від 02 серпня 2013р. про залишення без розгляду його позовної заяви у справі № 819/1826/13-а - без змін. 
		Відповідно до ч. 3 ст. 79 ГПК України господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.
		В порядку п. 3,11 ч.1 ст. 65 ГПК України, беручи до уваги положення ст. 69 ГПК України та стислі строки розгляду справи, які залишились з урахуванням її попереднього розгляду та зупинення провадження у справі, суд з метою підготовки справи до розгляду та зважаючи на необхідність витребування додаткових доказів, без поновлення провадження у справі призначав судові засідання  на 07.02.2014р. на 15 год. 40 хв., на 04.03.2014р. на 15 год. 30 хв., на 18.03.2014р. на 16 год. 40 хв., на 01.04.2014р. на 15 год. 20 хв.
		У вказані судові засідання представники прокуратури, позивача, та третьої особи з'являлись проти поновлення провадження у справі не заперечували.
		У свою чергу, представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Збаразький КХП"  у вказані засідання не з'являвся.  Проте, через канцелярію суду ним подано було клопотання про зупинення провадження у справі № 921/531/13-г/9 від 05.02.2014р. № 05/02-1 (вх. № 4801 від 07.02.2014р.), від 20.02.2014р. (вх. № 5431 від 20.02.214р.), від 18.03.2014р. № 18/03-1 (вх. № 6646 від 18.03.2014р.), від 27.03.2014р. №27/03-1 (вх. № 7314 від 31.03.2014р.). 
		Із змісту вказаних клопотань відповідач просив суд вирішити питання про необхідність у питанні зупинення провадження у справі до завершення розгляду касаційної скарги Вищим адміністративним судом у справі № 819/1826/13-а.
		При цьому судом у справі було встановлено, що ухвалою ВАСУ від 22.01.2014р. № К/800/63229/13 було відкрито касаційне провадження у Вищому адміністративному суді України за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Збаразький комбінат хлібопродуктів» на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 2.08.2013 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2013 у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Збаразький комбінат хлібопродуктів» до Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області про визнання бездіяльності протиправною. Витребувано з Тернопільського окружного адміністративного суду справу №819/1826/13-а.
		 При цьому суд враховував те, що ухвалою господарського суду Тернопільської області від 12.08.2013р. №921/531/13-г/9 провадження у справі зупинено до набрання законної сили саме рішенням (постанови, ухвали) Тернопільського окружного адміністративного суду, прийнятим за результатами розгляду пов'язаної з даною адміністративної справи №819/1826/13-а. при цьому у вказаній справі Тернопільским окружним адміністративним судом 02 серпня 2013р. було винесено ухвалу про залишення без розгляду позовної заяви у справі № 819/1826/13-а у свою чергу вказана ухвала залишена без змін ухвалою від 19 листопада 2013 року по справі №876/11717/13 Львівським апеляційним адміністративним судом. Вказана ухвала ЛААС набрала законної сили з моменту її проголошення. 
		Таким чином, у суду були відсутні підстави не поновлювати провадження у справі в силу того, що ним таке зупинялось до набрання законної сили ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду а не ухвали чи постанови Вищого адміністративного суду України.
		А тому ухвалою від 01.04.2014р. суд поновив провадження у справі №921/531/13-г/9 та в судовому засіданні 01.04.2014р. перейшов до розгляду справи. 
		Також, іншою ухвалою від 01.04.2014р. суд замінив третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, як таку, яка припинила діяльність на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент екології та природних ресурсів Тернопільської обласної державної адміністрації, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, 46008.
		          Ухвалою від 01.04.2014р. суд залучив до участі   у справі в якості відповідача 2 - Збаразьку районну державну адміністрацію, 47302, м. Збараж, майдан Франка, 1. Відповідно за правилами ст. 24 ГПК України розгляд справи розпочався заново.
		У відповідності до ст. 77 ГПК України, у зв'язку із необхідністю оцінки уже поданих та надання можливості сторонам подати додаткові докази, розгляд справи відкладався на 22 квітня 2014 р. на 11 год. 30 хв., на 06.05.2014р. на 16 год. 10 хв. та в останнє на 19.05.2014р. на 11 год. 30 хв. 
		Розглянувши клопотання відповідача1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Збаразький КХП" про зупинення провадження у справі № 921/531/13-г/9 від 05.02.2014р. № 05/02-1 (вх. № 4801 від 07.02.2014р.), від 20.02.2014р. (вх. № 5431 від 20.02.214р.), від 18.03.2014р. № 18/03-1 (вх. № 6646 від 18.03.2014р.), від 27.03.2014р. №27/03-1 (вх. № 7314 від 31.03.2014р.) до завершення розгляду касаційної скарги Вищим адміністративним судом у справі № 819/1826/13-а суд відхилив їх у судовому засіданні від 19.05.2014р. 
		Відхиляючи зазначені клопотання суд виходив з наступного.
		В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
		          Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66- 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
		          Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України від 25 січня 2006 року №1-5/45, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
		          Слід зазначити, що справа №921/531/13-г/9 слухається судом протягом тривалого періоду часу, у зв'язку з її зупиненням до вирішення адміністративної справи №819/1826/13-а та набрання законної сили судовим актом першої інстанції.
		Одночасно із змісту відповідей Вищого адміністративного суду України від 12.03.2014р. № БП-2129, що надійшли на запит суду  та змісту його Ухвали  від 22.01.2014р. № К/800/63229/13 у даній справи було лише відкрито касаційне провадження у Вищому адміністративному суді України та витребувано з Тернопільського окружного адміністративного суду справу №819/1826/13-а. При цьому, судове засідання з розгляду справи судом ще не було призначене, а тому не було достовірно відомо у який строк вказана справа взагалі буде розглянута Вищим адміністративним судом України та чи буде такий строк розумним у розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. 
		Слід також зазначити, що така інформація була відсутня і станом на 12.05.2014р. незважаючи на те, що ухвала ВАСУ про відкриття касаційного провадження прийнята ще 22.01.2014р.
		Суд також враховував ту обставину, що у випадку якщо ця скарга буде розглянута ВАСУ і задоволена, то це буде мати наслідком передачу справи для її розгляду по суті у місцевий суд, що також потребуватиме значного періоду часу, який  у сукупності з уже витраченим на розгляд в межах даної справи у зв'язку з її зупиненням буде досить тривалим. 
		Крім того, суд враховував також ту обставину, що у випадку встановлення в подальшому в межах зазначеної адміністративної справи №819/1826/13-а істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі сторонам на час розгляду даної справи №921/531/13-г/9 таке в силу ст. 35,112 ГПК України може бути підставою для звернення зацікавленої особи до господарського суду про перегляд прийнятого ним судового рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами у межах справи №921/531/13-г/9.
		Також, суд брав до уваги, що в межах даної справи №921/531/13-г/9 відповідачем2 виступає - Збаразька районна державна адміністрація Тернопільської області, яка є і відповідачем у адміністративній справі №819/1826/13-а.
		Враховуючи зазначені обставини, виходячи з необхідності дотримання  принципу розумності строку розгляду справи закріпленого у ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд відхилив клопотання відповідача1 про зупинення провадження у справі №921/531/13-г/9  та у судовому засіданні від 19.05.2014р. завершив її розгляд. 
		 
		           Прокурор та уповноважений представник позивача в судове засідання 19.05.2014р. прибули, позовні вимоги підтримали повною мірою з підстав, наведених в позовній заяві №58-1645 вих.13 від 30.04.2013р.
		Так, у позові зазначають, що 15.03.2012р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області Міщій М.С. згідно з направленням на проведення планової перевірки №286, проведено планову перевірку на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства в діяльності ТОВ "Збаразький комбінат хлібопродуктів".
		Перевіркою встановлено, що ТОВ "Збаразький комбінат хлібопродуктів" здійснював свою діяльність з порушенням порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне  повітря. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел здійснювалися без відповідного дозволу Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області, що є порушенням ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".
		В  результаті  проведеної перевірки  державним  інспектором  з  охорони  навколишнього природного середовища Тернопільської області Міщій М.С. складено акт перевірки дотримання природоохоронного законодавства 15.03.2012р., у якому зафіксовано вищезгадане порушення. 
		Згідно довідки від 03.07.2012р., виданої Збаразьким управлінням експлуатації газового господарства №448, за період 07.11.2011р. по 02.03.2012р. ТОВ "Збаразький комбінат хлібопродуктів" було використано 683749 м3 природного газу.
		Проте, згідно виданої ПАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" та долученої позивачем до матеріалів справи довідки №04/1937 від 22.10.2012р. про об'єми спожитого природного газу, ТОВ  "Збаразький комбінат хлібопродуктів" з 07.11.2011р. по 02.03.2012р. було використано 125,461 тис. куб. м. 
		Відтак, товариством з обмеженою відповідальністю "Збаразький комбінат хлібопродуктів" в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу державі завдано збитки на суму 12637,08 грн.
		Розмір збитків обчислено суб'єктом владних повноважень (Державна екологічна інспекція у Тернопільській області) відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008р. №639, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21 січня 2009р. за №48/16064.
		Згідно п.2.1. даної Методики наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
		Відповідно до підпунктів 6.11, 6.17 пункту 6 Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 року № 429, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25 листопада 2011 року № 1347/20085, підпунктів 6.11, 6.17 пункту 6 Положення про Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області, затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України від 12.12.2011 р. № 136 Держекоінспекція має право розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства та вживати у встановленому порядку заходів досудового врегулювання спорів (пред'являти претензії), виступати позивачем та відповідачем у судах.
		З метою досудового врегулювання спору Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області пред'явлено ТОВ "Збаразький комбінат хлібопродуктів" вимогу у формі претензії №1-1/3521 від 31.08.2012р. про відшкодування збитків завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, яка залишена відповідачем без розгляду та задоволення.
		На підставі зазначеного прокурор та позивач просять прийняти рішення про стягнення із ТОВ "Збаразький комбінат хлібопродуктів" заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в розмірі 12637,08 грн. : 30% в доход спеціального фонду Державного бюджету України, 50% в доход спеціального фонду місцевого бюджету Збаразької міської ради, 20% в доход спеціального фонду місцевого бюджету Тернопільської обласної ради на р/р 33117331700199, код бюджету 24062100,ідент.код одержувача 37753768 в ГУДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012.  
		 
		Також, у запереченні проти відзиву на позовну заяву від 22.07.2013р. № 1-1/3782 (вх. № 12777 від 22.07.2013р.) та наданих суду поясненнях №2-1/273 від 17.07.2013р., №1-1/4146 від 09.08.2013р. позивач зазначає, що відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		ТОВ "Збаразький комбінат хлібопродуктів" звернулося до Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області із заявою про видачу дозволу та переліком документів, які необхідні для видачі дозволу лише 21.02.2012р. 
		Таким чином, немає підстав вважати, що відповідачем-1 вчасно вживались заходи щодо отримання дозволу, оскільки відповідно до Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002р. №302, товариство повинно було вчасно звернутись до дозвільного органу (до закінчення  попереднього дозволу) із заявою та переліком документів, необхідних для отримання дозволу.   
		Також зазначає, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди, її розмір; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини.
		Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.
		Відповідно до ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.
		Відповідно до ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища'' порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
		Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
		Згідно п. 4 ст. 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря несуть особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону.
		Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу.
		Проте, ТОВ "Збаразький комбінат хлібопродуктів" проводило свою діяльність з порушенням порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу, що є порушенням ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".
		Оскільки, ТОВ "Збаразький комбінат хлібопродуктів" повинно було отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря перед початком стаціонарних джерел, тож вина відповідача виражена у невжитті заходів, спрямованих на уникнення шкідливого результату.
		З огляду на вищевикладене, позивач вважає безпідставними усні та письмові доводи відповідача щодо відсутності своєї вини та відмови в задоволені позову.
		Відповідач-1 участі повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив, письмових пояснень, заперечень, клопотань не надав, хоча про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином, в порядку ст. 77 ГПК України. Разом з тим, у наданому суду відзиві на позовну заяву №04/06-1 від 04.06.2013р. (вх.10823 від 11.06.2013р.) та в попередніх судових засіданнях представник відповідача1 проти заявлених вимог заперечив повністю, посилаючись на відсутність  повного складу правопорушення та на те, що події пов'язані із затримкою у продовженні строку дії дозволу у 2011 році, мали місце у зв'язку із виникненням форс-мажорних обставин, вплинути на які товариство не мало можливості. Зокрема, зазначив, що відповідно до Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою КМУ від 13 березня 2002р. N 302, суб'єкт господарювання для розроблення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, залучає установи, організації та заклади, яким Мінприроди надає право на розроблення цих документів. Наявність цих документів є однією із умов необхідних для отримання дозволу.
		TOB «Збаразький комбінат хлібопродуктів» та СМП «УКРА» (спеціалізована організація) 30.08.2011р. уклали договір №334 на науково-технічну продукцію (далі-договір). Пункт 1 Договору передбачає, що СМП «УКРА» приймає до виконання створення науково-технічної продукції: «Звіт по інвентаризації, підготовка документів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферу Збаразького комбінату хлібопродуктів». Термін виконання робіт: початок 30.08.2011р. - закінчення 03.10.2011р. (п.2 Договору). Виконавець здає, а Замовник приймає виконані роботи у термін, вказаний у п.2 цього Договору (згідно пп. 5.1. Договору).
		СМП «УКРА» передало оригінали науково-технічної документації лише 06.11.2011р. (виникнення непередбачуваних обставин), що унеможливило своєчасно подати підприємством пакет документів для продовження строку дії дозволу. Вини TOB «Збаразький КХП» у цій ситуації немає, адже суб'єктом господарювання заздалегідь був укладений договір щодо розробки наукової документації, у якій обґрунтовуються викиди забруднюючих речовин і планувалося отримати відповідні документи 03.10.2011р., що дало б змогу вчасно одержати дозвіл. 
		Також відповідач1 зазначає, що усвідомлюючи те, що TOB «Збаразький КХП» можуть звинувачувати у наднормативних викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря і враховуючи таку патову ситуацію, керівництво підприємства неодноразово зверталося до Збаразької районної санітарно- епідеміологічної станції з проханням провести дослідження атмосферного повітря. В результаті здійснених перевірок від 20.01.2012р. та 22.02.2012р. було встановлено відсутність шкідливих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Такі висновки відповідають історії діяльності підприємства, яка засвідчує сумлінне дотримання екологічного законодавства господарюючим суб'єктом. Відсутність шкоди виключає склад правопорушення, а тому не має підстав для притягнення особи до юридичної відповідальності.
		У протоколі №5-7 дослідження повітря населених місць від 20.01.2012р., санітарний лікар приходить до висновків, що «за результатами вище вказаних лабораторних досліджень вміст пилу у атмосферному повітрі на межі санітарно-захисної зони не перевищує гранично допустимих норм і відповідає вимогам «Державних санітарних правил охорони атмосферного повітря населених місць» №201 від 27.03.2007р.
		Таким чином, з огляду на зазначене вважає, що TOB «Збаразький КХП» під час своєї діяльності не порушував нормативів якості атмосферного повітря. Відповідно до ст.1 ЗУ «Про охорону атмосферного повітря» норматив якості атмосферного повітря - це критерій якості атмосферного повітря, який відображає гранично допустимий максимальний вміст забруднюючих речовин в атмосферному повітрі і при якому відсутній негативний вплив на здоров'я людини га стан навколишнього природного середовища.
		Також наголошує на висновках санітарного лікаря, а саме, що лабораторні дослідження підтвердили відсутність негативного впливу господарської діяльності підприємства на стан атмосферного повітря.
		Також, в подальшому в Додаткових поясненнях від 17.07.2013р. №17/07-4 зауважує, що ТОВ «Збаразьке КХП» ще 03.03.2012р., тобто, до приходу державного інспектора на перевірку,  продовжило строк дії дозволу. 
		Несвоєчасне оформлення дозволу, також, пов'язане із незаконними діями Збаразької районної державної адміністрації, яка на думку відповідача, перешкоджала товариству зібрати весь пакет документів, які відповідно до чинного законодавства подаються до територіального органу Мінприроди для отримання дозволу. 
		Відповідно до п.7 «Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян підприємств, які отримали такі дозволи», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002р. №302, - «місцеві держадміністрації…. протягом 30 календарних днів з дати опублікування інформації про намір суб'єкта господарювання  отриати дозвіл повідомляють про це територіальний орган Мінприроди». Оголошення про намір отримати дозвіл було опубліковане в районній газеті «Народне слово» від  11 листопада 2011р. №46 (7993), а довідку (повідомлення) Збаразька районна державна адміністрація видала лише 24 лютого 2012р. №12-353/0113, хоча кінцевий строк припадав на 11.12.2012р. Тобто, строк надсилання довідки (повідомлення) був прострочений на три місяці, що є порушенням закону.
		Підсумовуючи, зазначає, що у поведінці TOB «Збаразький КХП» не прослідковується повного складу правопорушення. Керівництво підприємства здійснювало всі необхідні заходи з метою своєчасного продовження строку дії дозволу, але стало заручником обставин, які не залежали від їхньої волі. По-друге, висновки санітарно- епідеміологічної станції підтвердили відсутність наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосфере повітря та здійснення шкідливого впливу на навколишнє середовище.
		Тож, вважає вимоги позивача безпідставними, а факт спричинення державі збитків належними доказами не доведеним. 
		При цьому стверджує, що для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі факти як: а) неправомірність поведінки особи, б) наявність шкоди, в) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою, г) вини завдача шкоди.
		Проте, на його думку, прокурором та позивачем не доведено наявності повного складу правопорушення зі сторони відповідача1.
		Уповноважений представник відповідача2  в судове засідання прибула, підтримала викладену у наданому суду відзиві на позовну заяву (№02-743/01-17 від 05.05.2014р.) позицію, в якому зазначалося, що ТОВ "Збаразький КХП" допустило ряд порушень порядку отримання дозволу на викиди. Зокрема, приступили до цієї роботи уже коли попередній дозвіл закінчився, а не за 30 календарних днів до його закінчення. Повідомлення про намір  одержати дозвіл на викиди було надруковано в районній газеті 11 листопада 2011 року (попередній дозвіл закінчився 06.11.2011 року), а заява про видачу висновку  санітарно-епідеміологічної експертизи була зареєстрована в дозвільному центрі райдержадміністрації 22 грудня 2011 року.
		Адміністрація підприємства затягувала з виконанням припису райсанепідестанції. 
		В зв'язку із зазначеним вважає, що порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища було допущено ТОВ "Збаразький КХП" з власної вини. Вина Збаразької районної державної адміністрації у несвоєчасному оформлені ТОВ "Збаразький КХП" дозволу на викиди судом (в порядку адміністративного судочинства) не встановлена.
		На переконання відповідача2, ТОВ "Збаразький КХП" у період з 07.11.2011р. по 03.03.2012р. діючи без дозволу на викиди допустило порушення правил здійснення господарської діяльності, що відповідно до статті 218 ГПК України є підставою для господарсько-правової відповідальності. 
		При цьому, на підтвердження зазначеного у відзиві, представником долучено ряд документів.
		          Уповноважений представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору в судове засідання прибула, підтримала раніше подані письмові пояснення №2-1/273 від 17.07.2013р., в яких зазначено, що ТОВ «Збаразький КХП» 21.02.2012р. звернулося із заявою до держуправління про видачу дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
		Протягом 10-ти робочих днів, а саме 03.03.2012р. держуправління прийняло рішення про видачу ТОВ «Збаразький КХП» дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами за №6122410100-18 від 03.03.2012р. терміном дії до 03.03.2019р.
		         Крім того, відповідно до листа від 07.02.2014р. №1-1/11 третя особа повідомила суд, що Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області як територіальний орган Мінприроди припинило свої повноваження з 17 травня 2013 року відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 13.03.2013р. №159 "Про ліквідацію територіальних органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища".          
		          Відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 13.03.2013р. №159 "Про ліквідацію територіальних органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища" Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області як територіальний орган Мінприроди припинило свої повноваження з 17 травня 2013 року.
		Виходячи зі змісту п. 2 Положення про департамент екології та природних ресурсів Тернопільської обласної державної адміністрації затвердженого Розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 20 травня 2013 року м. Тернопіль № 218-од, Департамент екології та природних ресурсів Тернопільської обласної державної адміністрації є правонаступником прав і обов'язків Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області.
		Згідно ст. 25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.
		На підставі наведеного, суд, ухвалою від 01.04.2014р. замінив у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, як таку, яка припинила діяльність на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент екології та природних ресурсів Тернопільської обласної державної адміністрації, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, 46008.
		 
		          Враховуючи зазначені обставини, беручи до уваги, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст.ст.22,27 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, тому з урахуванням приписів ст. 77 ГПК України, п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", п.19 інформаційного листа ВГСУ від 13.08.2008р. №01-8/482, п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/140 від 15.03.2010р. "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами в господарському судочинстві" справа розглядається без участі представника відповідача1, за наявними у ній матеріалами відповідно до правил ст. 75 ГПК України.
		 
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи позивача, відповідачів та третьої особи, оцінивши представлені ними докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.
		Відповідно до ст. 2  ГПК України господарський суд порушує справи в тому числі і за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.
		Згідно з ч.2 ст.21 ГПК України, позивачем є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права та охоронюваного законом інтересу.
		Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст.20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
		У резолютивній частині рішення Конституційного  Суду  України від  08.04.99 N 3-рп/99 у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа N 1-1/99 про представництво прокуратурою інтересів держави в арбітражному суді) зазначено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України, є підставою для порушення справи в арбітражному суді.
		Відповідно до чинного законодавства спеціально уповноваженими органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, контролю за використанням коштів, отриманих від користування чи забруднення природних ресурсів є Державна екологічна інспекція України, та її органи на місцях.
		Метою управління в галузі охорони навколишнього природного середовища є реалізація законодавства, контроль за додержанням екологічної безпеки, забезпечення проведення комплексних заходів з охорони природних ресурсів, досягнення узгодженості дій державних та громадських органів у галузі охорони навколишнього природного середовища.
		Згідно до ст. 37 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", нагляд за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому органи прокуратури. При здійсненні нагляду органи прокуратури застосовують надані їм  законодавством України права, включаючи звернення до судів з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, та про припинення екологічно небезпечної діяльності. Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини є невід'ємною умовою сталого економічного та соціального розвитку України, а тому збитки завдані порушенням природоохоронного законодавства, завдають шкоди інтересам держави.
		Враховуючи зазначене, розглянувши та оцінивши наведені у позові обґрунтування позовних вимог прокурора щодо порушення інтересів держави, суд вважає, що прокурор звернувся з даним позовом до суду в межах своїх повноважень визначених ст. 121 Конституції України та ст. 20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" та відповідно до правил встановлених ГПК України.
		Відповідно до ст.13 Конституції України, природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об'єктами права власності українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.
		Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
		Згідно зі ст. 40 Закону України від 25.06.1991р. № 1264-ХІІ "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі по тексту - Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища") використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.
		Правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря визначені Законом України від 16.10.1992р. № 2707-XII "Про охорону атмосферного повітря" (далі по тексту - Закон України "Про охорону атмосферного повітря").
		Підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо (ст. 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря").
		Із змісту ч.5 ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного  повітря" викиди    забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
		Статтею 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" визначена відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, зокрема, до яких віднесено: перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел в атмосферне повітря та нормативів гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел; викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону; перевищення обсягів викидів забруднюючих речовин, встановлених у дозволах на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; недотримання вимог, передбачених дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
		Згідно статті 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
		Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. 
		Статтями 16, 202, 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органам на місцях. 
		Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів є Державна екологічна інспекція України, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України (п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 р. №454/2011).        
		          В свою чергу, державна екологічна інспекція у Тернопільській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується.
		При цьому, як встановлено судом, підставою для звернення прокурора та позивача до суду з позовною заявою став факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства, яке виражається у незаконному викиді забруднюючих речовин в атмосферне повітря з порушенням порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від спалювання природного газу, без відповідного дозволу уповноваженого органу виконавчої влади, що є порушенням вимог ст.ст.11, 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".
		Зокрема, вони зазначають, що 15.03.2012р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області Міщієм М.С. у присутності головного інженера ОСОБА_8, відповідно до ст.20 Закону України "Про охорону навколишнього  природного середовища", Закону України "Про основні засади державного нагляду  (контролю) у сфері господарської діяльності", Положення про Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області (Наказ Державної екологічної інспекції України від  12.12.2011 року №136), наказу Державної екологічної інспекції у Тернопільській області від 03.01.2011р. №1,  направленням на проведення планової перевірки №286, проведено планову перевірку на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства в діяльності ТОВ "Збаразький комбінат хлібопродуктів" (далі по тексту, також, - відповідач, товариство, ТзОВ "Збаразький КХП").
		За результатами  проведеної перевірки  державним  інспектором  з  охорони  навколишнього природного середовища Тернопільської області Міщієм М.С. складено акт перевірки дотримання природоохоронного законодавства 15.03.2012р., у якому зафіксовано вищезгадане порушення. 
		Зокрема, перевіркою встановлено, що ТОВ "Збаразький КХП" в період з 06.11.2011р. по 02.03.2012р. здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу держуправління ОНПС у Тернопільській області, що є порушенням ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря". 
		16 березня 2012р. за результатами перевірки державним інспектором з ОНПС Тернопільської області Міщій М.С.  складено протокол про адміністративне правопорушення № 000342, із змісту якого вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Збаразький КХП" порушило порядок здійснення викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: в період з 06.11.2011р. по 03.03.2012р. в порушення ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", здійснювало викиди в атмосферу від стаціонарних джерел підприємства без дозволу держуправління ОНПС у Тернопільській області.
		На підставі зазначеного акту та зафіксованих порушень, держінспектором Міщій М.С.  винесено постанову №12 від 15.03.2012р. про накладення адміністративного стягнення на головного інженера ТОВ "Збаразький КХП" - ОСОБА_8 у вигляді штрафу в розмірі 130 грн. за порушення природоохоронного законодавства, який сплачено ТОВ "Збаразький КХП" за ОСОБА_8 29.03.2012 р., що підтверджується копією платіжного доручення №291 від 29.03.2012р. 
		При цьому, як стверджує позивач ні зазначений акт перевірки від 15.03.2012р., ні протокол про адміністративне правопорушення від 16.03.2012р., ні постанова №12 від 15.03.2012р. про накладення адміністративного стягнення, не оскаржувались як з боку ТОВ "Збаразький КХП", так і з боку його відповідальних працівників (посадових осіб), зокрема, головного інженера ТОВ "Збаразький КХП" - ОСОБА_8  Одночасно, відповідачем суду не надано будь-яких доказів, які б спростовували зазначене.
		Згідно виданої ПАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" та долученої позивачем до матеріалів справи довідки №04/1937 від 22.10.2012р. про об'єми спожитого природного газу, ТОВ  "Збаразький комбінат хлібопродуктів" з 07.11.2011р. по 02.03.2012р. було використано 125,461 тис. куб. м. 
		Відтак, товариством з обмеженою відповідальністю "Збаразький комбінат хлібопродуктів" в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу державі завдано збитки на суму 12637,08 грн.
		Розмір збитків обчислено суб'єктом владних повноважень (Державна екологічна інспекція у Тернопільській області) відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008р. №639, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21 січня 2009р. за №48/16064.
		Згідно п.2.1. даної Методики наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
		Відповідно до підпунктів 6.11, 6.17 пункту 6 Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 року № 429, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25 листопада 2011 року № 1347/20085, підпунктів 6.11, 6.17 пункту 6 Положення про Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області, затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України від 12.12.2011 р. № 136 Держекоінспекція має право розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства та вживати у встановленому порядку заходів досудового врегулювання спорів (пред'являти претензії), виступати позивачем та відповідачем у судах.
		З метою досудового врегулювання спору Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області пред'явлено ТОВ "Збаразький комбінат хлібопродуктів" вимогу у формі претензії №1-1/3521 від 31.08.2012р. про відшкодування збитків завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, яка залишена відповідачем без розгляду та задоволення.
		Однак, як стверджує позивач та зазначене не спростовано відповідачем, станом на час розгляду справи, претензія залишена без задоволення, збитки в добровільному порядку відповідачем не відшкодовані, що і стало причиною звернення до суду для стягнення їх в примусовому порядку.
		Враховуючи зазначене,  розглянувши вищезазначені доводи прокурора та позивача, подані ними докази та матеріали справи, суд вважає належним чином доведеним прокурором та позивачем факт завдання відповідачем державі збитків у сумі 12637 грн. 08 коп. унаслідок порушення ним вимог чинного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, а саме спалювання відповідачем1 природного газу за період з 07.11.2011р. по 02.03.2012р. без належного дозволу, що вважається наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря. 
		Одночасно розглянувши заперечення відповідача та його посилання на відсутність його вини в неотриманні дозволу, а також на те, що позивачем не доведено складу  цивільного правопорушення, в тому числі, і вини відповідача, то суд оцінює їх критично з огляду на наступне.
		Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
		Із змісту ст. 1166 Цивільного кодексу України, підставою цивільно-правової (господарсько-правової) відповідальності за заподіяння шкоди, в тому числі внаслідок порушення в сфері охорони атмосферного повітря, є склад цивільного (господарського) правопорушення, яке включає в себе:
		- протиправну поведінку заподіювача шкоди;
		- наявність негативних наслідків (шкоди); 
		- причинного зв'язку між протиправною поведінкою та наслідками; 
		- вини правопорушника. 
		Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.
		Протиправною є поведінка (дія або бездіяльність) особи, що порушує правову норму, умови договору тощо та тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.
		Відповідно до ст. 66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
		Згідно із ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.
		Відповідно до ст. 68 вказаного Закону, порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
		Відповідно до ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я. 
		Згідно п. 4 ч. 1 ст. 33 "Про охорону атмосферного повітря» відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря несуть особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону.
		Статтею 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
		Проте, як підтверджується матеріалами справи, ТОВ «Збаразький КХП»  проводив свою діяльність з порушенням порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, шляхом здійснення викидів без відповідного на те дозволу в порушення ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".
		Відсутність відповідного дозволу у відповідача у період з 07.11.2011р. по 02.03.2012р. на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря підтверджується матеріалами справи (дія попереднього дозволу завершилася 06.11.2011р. новий отримано 03.03.2012р.) та не заперечується і самим відповідачем. Як не заперечується ним і здійснення викидів у вказаний період.
		Факт протиправної поведінки відповідача зафіксовано в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 15.03.2012р., складеному Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області. 
		Відтак суд вважає, що є наявність протиправної поведінки в діях відповідача, яка полягає у порушенні правової норми - ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" та у здійсненні заборонених правовою нормою дій - здійсненні викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного на те дозволу.
		Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав, а шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки. У зв'язку з цим судом встановлено, що відповідач, здійснюючи в процесі своєї діяльності викиди в атмосферне повітря в порушення ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" без відповідного на те дозволу, спричинив державі збитки (причинно-наслідковий зв'язок). 
		Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, заявлені позивачем до стягнення з відповідача збитки в сумі 12637,08 грн., розраховано Державним інспектором з ОНПС Тернопільської області на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", затвердженої наказом Міністерства природи України № 639 від 10.12.2008р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.01.2009р. за № 48/16064. При цьому суд, вважає, що здійснення розрахунку розміру збитків на підставі зазначеної Методики є обґрунтованим та правильним, оскільки саме ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб). Крім того, ця Методика поширюється на державних інспекторів України з ОНПС та державних інспекторів з ОНПС відповідних територій при розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що виявлені за результатами державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання вимог природоохоронного законодавства (пункти 1.2, 1.4. Методики).
		Отже, шкідливий результат протиправної поведінки відповідача - це забруднення атмосферного повітря забруднюючими речовинами, викид яких здійснено відповідачем без відповідного на те дозволу, тобто спричинення державі збитків в сумі 12637,08 грн.
		Вина є умовою відповідальності за правопорушення. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відповідальності, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини, тобто вина боржника у порушенні презюмується та не підлягає доведенню кредитором. 
		Згідно п. 1.6. Роз'яснення від 27.06.2001  № 02-5/744 ВГСУ "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" вирішуючи   спір  про  відшкодування  шкоди,  заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника (статті 440 та 442 Цивільного кодексу). Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.
		 
		Проте відповідач1 заперечує наявність своєї вини у неотриманні такого дозволу. При цьому посилається як на невиконання своїх договірних зобов'язань його контрагентом так і на наявність протиправних дій зі сторони органу виконавчої влади - Збаразької районної державної адміністрації - відповідача2, які полягали у перешкоджанні підприємству зібрати весь пакет документів, необхідний для подання до територіального органу Мінприроди для отримання дозволу. 
		Оцінивши вказані заперечення відповідача1, суд розглядає їх критично з огляду на наступне.
		Так, як вбачається з матеріалів справи та відзиву на позов відповідач, заперечуючи наявність своєї вини у неотриманні своєчасно дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря вказує на те, що СМП «УКРА» невчасно виконало роботи щодо створення науково-технічної продукції, а саме прострочило виконання Договору № 334 від 30.04.2011р. та здало роботи згідно Акту лише 06.11.2011р.
		Проте, суд має за необхідне зазначити, що в силу ч. 2 ст. 218 ГК України учасник  господарських  відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
		Крім того, відповідно до п. 11.  Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприєжмців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002р. №302 (в редакції яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) для  продовження    терміну    дії    дозволу   суб'єкт господарювання завчасно, не пізніше ніж за 30 календарних днів до його закінчення, подає заяву до територіального органу Мінприроди, який видав дозвіл, та установи державної санітарно-епідеміологічної служби. 
		Проте, ТОВ «Збаразький КХП» звернулося до Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області із заявою про видачу дозволу та переліком документів, які необхідні для видачі дозволу лише 21.02.2012р., тоді як, попередній дозвіл завершився 06.11.2011р. 
		Також, як вбачається з матеріалів справи та відзиву на позов відповідач заперечуючи наявність своєї вини у неотриманні своєчасно дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря вказує на те, що ТОВ «Збаразький КХП» вчинялися необхідні дії для отримання дозволу, проте протиправні дії Збаразької районної державної адміністрації - відповідача 2, як суб'єкта владних повноважень, призвели до неможливості виконати заплановані природоохоронні заходи. 
		Однак, суд вважає такі твердження відповідача1 необґрунтованими належними доказами. 
		Так, протиправність поведінки відповідача2 позивачем доводились згідно встановленої підвідомчості справ між судами визначеної ГПК України та КАС України у адміністративному суді.
		Відповідач надав суду копії адміністративного позову від 10.07.2013р. №10/07-1 та копії ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду по справі №819/1826/13-а, з яких вбачається, що 18.07.2013р., суддею Тернопільського окружного адміністративного суду Жук А.В. було відкрито провадження в адміністративній справі  за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Збаразький КХП" до Збаразької районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльність Збаразької райдержадміністрації щодо затримки у видачі довідки (повідомлення) про намір суб'єкта господарювання отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Розгляд позовної заяви суддею Жук А.В. було призначено на 26.07.2013р. на 10 год. 00 коп.
		Оскільки, розгляд та вирішення справи №819/1826/13-а має безпосередній вплив на оцінку доказів та висновки суду у справі №921/531/13-г/9, так як, предметом розгляду у даній справі є стягнення збитків заподіяних державі в результаті  наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у зв'язку з порушенням порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу, господарський суд Тернопільської області, листом №27/2014 від 09.01.2014р. звернувся з проханням надати письмову інформацію про рух справи №819/1826/13-а, а також копії кінцевих процесуальних документів, прийнятих по зазначеній справі. 
		Як вбачається із поданих доказів, ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.08.2013р. позовну заяву ТОВ "Збаразький КХП" залишено без розгляду у зв'язку із пропуском ним строку звернення до адміністративного суду без поважних причин, ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду 19.11.2013р. апеляційну скаргу ТОВ "Збаразький КХП" залишено без задоволення, а ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2013 року про залишення без розгляду його позовної заяви у справі №819/1826/13-а - без змін. 
		Як уже зазначалось судом на момент прийняття рішення у суду були відсутні докази наслідків розгляду ВАСУ касаційної скарги на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду 19.11.2013р.
		Отже, у зазначених адміністративних справах відсутні рішення судів, якими би встановлювався факт протиправної поведінки відповідача2 та, що такий факт вплинув на своєчасність отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідачем1, що є предметом розгляду в межах даної справи. 
		При цьому, якщо такі будуть в подальшому прийнятті в межах даної справи чи іншої і ними буде встановлено істотні для справи обставин, що не були і не могли бути відомі сторонам на час розгляду даної справи №921/531/13-г/9 таке в силу ст. 35,112 ГПК України може бути підставою для звернення зацікавленої особи до господарського суду про перегляд прийнятого ним судового рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами у межах справи №921/531/13-г/9.
		Проте, на даний час факт протиправної поведінки відповідача2, як суб'єкта владних повноважень, не підтверджено адміністративним судом.
		Одночасно, як вбачається із доводів та доказів представника відповідача 2, зазначеними у відзиві на позовну заяву №02-743/0117 від 05.05.2014р. відповідач2 заначає, що Збаразька районна державна адміністрація відповідно до статті 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» здійснює повноваження в галузі природних ресурсів і охорони довкілля. Це при тому, що на районному рівні (в складі райдержадміністрації) не має ніякого спеціалізованого (галузевого) підрозділу або відповідного спеціаліста. А тому, у випадку оформлення документів на викиди «Збаразьким КХП» і за наявності звернень громадськості із скаргами про наявність негативних факторів на довкілля від діяльності підприємства, райдержадміністрацією вживались заходи для того, щоб за допомогою компетентних органів з'ясувати сам факт наявності таких факторів і вплинути на ситуацію для поліпшення довкілля. Тому звернення депутатів, які представляли інтереси жителів міста були направлені в Збаразьку райСЕС та прокуратуру району. Проведеними санстанцією замірами були підтверджені факти порушення санітарного законодавства, а тому адміністрації Збаразького КХП 21 листопада були внесені відповідні приписи про усунення порушень.
		Повідомлення про виконання припису надійшло у Збаразьку райСЕС 30 грудня 2011 року.
		20 січня 2012 року та 22 лютого 2012 року Збаразькою районною санепідемстанцією була проведена перевірка виконання припису, проведено дослідження та складено відповідні протоколи про відсутність порушень. Ці дії зайняли певний проміжок часу. Про усунення порушень санітарного законодавства райдержадміністрацію було повідомлено 27 січня та 23 лютого 2012 року, після чого товариству «Збаразький КХП» було видано довідку (повідомлення) від 24 лютого 2012 року для оформлення дозволу на викиди.
		В той же час, саме підприємство TOB «Збаразький КХП» приступили до цієї роботи уже коли попередній дозвіл закінчився, а не за 30 календарних днів до його закінчення. 
		Повідомлення про намір одержати дозвіл на викиди було надруковано в районній газеті 11 листопада 2011 року (попередній дозвіл закінчився 06.11.2011 року), а заява про видачу висновку санітарно- епідеміологічної експертизи була зареєстрована в дозвільному центрі райдержадміністрації 22 грудня 2011 року.
		Відповідно відповідач2 вважає, що порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища було допущено TOB "Збаразький КХП" з власної вини. Вина Збаразької районної державної адміністрації у несвоєчасному оформленні ТОВ "Збаразький КХП" дозволу на викиди судом (в порядку адміністративного судочинства) не встановлена.
		 
		Враховуючи вищезазначене у сукупності, суд вважає, що відповідачем1 не доведено суду належними доказами наявність протиправної поведінки зі сторони відповідача2, яка б могла  вплинула на процедуру отримання дозволу на викиди відповідачем1, і яка виключала б вину відповідача1 у несвоєчасному отриманні дозволу і  відповідно його вину у здійснення викидів в атмосферне повітря у період з 07.11.2011 р. по 03.03.2012 року без дозволу на викиди в  порушення правил здійснення господарсько діяльності та природоохоронного законодавства.
		Враховуючи зазначене, суд вважає, що вина відповідача1 виражена у невжитті своєчасних заходів, спрямованих на уникнення шкідливого результату.
		 
		Розглянувши також заперечення відповідача1 щодо того, що у складі цивільного правопорушення відсутня шкода так як в результаті здійснених перевірок Збаразької районної санітарно - епедіміологічної станції від 20.01.2012р. та 22.02.2012р. було встановлено відсутність шкідливих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що вказано у висновках санітарного лікаря, про те, що лабораторні дослідження підтвердили відсутність негативного впливу господарської діяльності підприємства на стан атмосферного повітря, суд і їх розглядає критично з огляду на наступне.
		Як вбачається із ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»  передбачає, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу. 
		Здійснення таких без отримання дозволу в силу Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про охорону атмосферного повітря" є порушенням чинного законодавства у результаті якого сторона повинна відшкодувати шкоду завдану такими викидами.
		Отже, в даному випадку має місце завдання шкоди шляхом здійснення викидів без відповідного дозволу, а не завдання шкоди з перевищенням дозволених концентрацій шкідливих викидів, про що стверджує відповідач1.
		Крім того, протокол дослідження, на який посилається відповідач1, від 20.01.2014р. №5-7 не охоплює весь період, протягом якого викиди здійснювались відповідачем1 без відповідного дозволу, а саме з 07.11.20011р. по 02.03.2012р.
		Положення ст.ст. 33, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачає, що особи винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади несуть відповідальність згідно з законом, шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
		Враховуючи викладене, суд вважає, безпідставними усні та письмові заперечення  відповідача1 та приходить до висновку, що відповідач1 на виконання вимог чинного законодавства має бути притягнутий до цивільно-правової відповідальності за вчинене ним правопорушення, тобто має відшкодувати завдані його протиправними діями збитки. 
		Згідно вимог ст. ст 43 ГПК, 32, 33 України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. 
		 
		Враховуючи зазначене вище у сукупності, розглянувши та оцінивши матеріали справи, доводи представника прокурора та позивача та заперечення представників відповідачів, подані ними докази, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та належним чином обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню саме в частині стягнення з відповідача1 -  Товариства з обмеженою відповідальністю "Збаразький комбінат хлібопродуктів" 12637 грн. 08 коп. збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства. 
		У свою чергу, суд вважає не доведеним зі сторони відповідача1 підстав для стягнення таких збитків з відповідача2. 
		При цьому суд враховує той факт, що прокурором та позивачем позовні вимоги заявлено саме до відповідача1 і вони не змінювались під час розгляду справи. У свою чергу відповідача2 суд залучив за власною ініціативою у зв'язку з запереченням та твердженнями про його протиправну поведінку зі сторони відповідача1. 
		У відповідності до ст. 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» та п. 7 ч. З ст. 29, п. 7 ч. 2 ст. 69 Бюджетного кодексу України, джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України у частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності; до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать: 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
		Таким чином, позов підлягає задоволенню саме в частині стягнення  з Товариства з обмеженою відповідальністю "Збаразький комбінат хлібопродуктів", вул. Грушевського, 90, м. Збараж, Тернопільська обл. (ідент. код  31273402) - 12637 (дванадцять тисяч шістсот тридцять сім) грн. 08 коп. збитків, з яких: -  3791 (три тисячі сімсот дев'яносто одну) грн. 12 коп. - 30% в доход спеціального фонду Державного бюджету України 30%, - 6318 (шість тисяч триста вісімнадцять) грн. 54 коп. - 50% в доход спеціального фонду місцевого бюджету Збаразької міської ради, - 2527 (дві тисячі п'ятсот двадцять сім) грн. 42 коп. в доход спеціального фонду місцевого бюджету Тернопільської обласної ради на р/р 33117331700199, код бюджету 24062100, ідентифікаційний код одержувача 37753768 в ГУДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012. 
		Статтею 49 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах,  що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 
		В силу ст. 4 Закону України "Про судовий збір", який набрав чинності з 01.11.2011р., судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати - встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду. Враховуючи, що позовна заява подана 27.05.2013р., а тому судовий збір у розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. покладається на відповідача1 у справі та стягується в доход Державного бюджету України.
		Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -                
		          ВИРІШИВ:
		1. Позов задовольнити в частині стягнення  з Товариства з обмеженою відповідальністю "Збаразький комбінат хлібопродуктів", вул. Грушевського, 90, м. Збараж, Тернопільська обл. (ідент. код  31273402) - 12637 (дванадцять тисяч шістсот тридцять сім) грн. 08 коп. збитків, з яких:
		-  3791 (три тисячі сімсот дев'яносто одну) грн. 12 коп. - 30% в доход спеціального фонду Державного бюджету України 30%, 
		- 6318 (шість тисяч триста вісімнадцять) грн. 54 коп. - 50% в доход спеціального фонду місцевого бюджету Збаразької міської ради, 
		- 2527 (дві тисячі п'ятсот двадцять сім) грн. 42 коп.  доход спеціального фонду місцевого бюджету Тернопільської обласної ради на р/р 33117331700199, код бюджету 24062100, ідентифікаційний код одержувача 37753768 в ГУДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012.
		 
		2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Збаразький комбінат хлібопродуктів", вул. Грушевського, 90, м. Збараж, Тернопільська обл. (ідент. код  31273402) - 12637 (дванадцять тисяч шістсот тридцять сім) грн. 08 коп. збитків, з яких:
		-  3791 (три тисячі сімсот дев'яносто одну) грн. 12 коп. - 30% в доход спеціального фонду Державного бюджету України 30%, 
		- 6318 (шість тисяч триста вісімнадцять) грн. 54 коп. - 50% в доход спеціального фонду місцевого бюджету Збаразької міської ради, 
		- 2527 (дві тисячі п'ятсот двадцять сім) грн. 42 коп.  доход спеціального фонду місцевого бюджету Тернопільської обласної ради на р/р 33117331700199, код бюджету 24062100, ідентифікаційний код одержувача 37753768 в ГУДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012.
		 
		3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Збаразький комбінат хлібопродуктів", вул. Грушевського, 90, м. Збараж, Тернопільська обл. (ідент. код  31273402)  - 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору у доход Державного бюджету України (одержувач УДКСУ  м. Тернопіль 22030001, р/р 31217206783002 у ГУДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЄДРПОУ одержувача 37977726, код ЄДРПОУ суду 03500022, код класифікації доходу 22030001). 
		          
		4. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.
		 
		          На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі,  якщо господарський суд вирішив  питання  про  їх права  та  обов'язки,  мають  право  подати  апеляційну  скаргу, протягом десяти днів з дня  підписання повного тексту рішення, через місцевий господарський суд.
		 
		Повне рішення складено та підписано 24.06.2014р.
		 
		 
		     Суддя                                                                                          В.Л. Гевко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...