Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1-17/12 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та злочини проти журналістів; Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 01.07.2014. Забезпечено надання загального доступу: 04.07.2014.
Дата набрання законної сили: 02.07.2014
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа № 1-17/12
		 
		16 червня 2014 року 
		Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
		головуючого ОСОБА_1 
		при секретарі ОСОБА_2 
		з участю прокурора  ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , потерпілого  ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костопіль кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , освіта середня, розлученого, непрацюючого, невійськовозобов`язаного, раніше неодноразово судимого, остання судимість 03 червня 2013 року вироком Костопільського районного суду за ч. 2 ст. 186; ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місців, у вчиненні злочинів, передбачених за ч. 2 ст. 345, ч. 1 ст. 345 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		16 серпня 2011 року, приблизно о 11 год. оперуповноважений сектору карного розшуку Костопільського РВ УМВС України в Рівненській області (далі СКР) ОСОБА_5 , будучи одягненим у форменний одяг працівника міліції, виконуючи свої службові обов`язки, прибув до місця проживання ОСОБА_6 , що знаходиться в кв. АДРЕСА_2 з метою виконання постанови слідчого СВ Костопільського РВ УМВС України в Рівненській області у кримінальній справі №13-108-11 про привід свідка ОСОБА_6 .
		Після оголошення ОСОБА_5 постанови про привід свідка ОСОБА_6 , останній нецензурно висловлюючись, наніс удар кулаком в обличчя ОСОБА_5 , спричинивши останньому легкі тілесні ушкодження у вигляді синця правої виличної ділянки обличчя та виштовхнув з квартири.
		Крім того, ОСОБА_6 в той же день, 16 серпня 2011 року, приблизно о 12 год., перебуваючи у службовому кабінеті № 308 слідчого СВ Костопільського РВ УМВС України в Рівненській області ОСОБА_7 , словесно погрожував оперуповноваженому СКР Костопільського РВ УМВС України в Рівненській області ОСОБА_5 вбивством та фізичною розправою, у зв`язку з виконанням останнім службових обовязків.
		В судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 свою вину в інкримінованих йому злочинах не визнав повністю. Пояснив, що 16 серпня 2011 року приблизно о 11 год. до місця його проживання в кв. АДРЕСА_2 заходив у форменному одязі працівник міліції ОСОБА_5 з вимогою терміново з`явитись в Костопільський РВ УМВС, при цьому ніяких документів не надавав. Під час словесної суперечки ОСОБА_5 наніс йому удар ногою в область живота і він у відповідь відбивався та виштовхував потерпілого з квартири. Всі події, які відбувались в квартирі бачили батьки - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . В той же день він разом з матір`ю ОСОБА_9 приходив в Костопільський РВ УМВС, але ніяких погроз здоров`ю і життю ОСОБА_5 не виказував.
		Незважаючи на те, що підсудний ОСОБА_6 , свою вину в інкримінованих йому злочинах не визнав, його вина повністю підтверджується показами свідків, матеріалами справи та іншими доказами зібраними по справі.
		Так, відповідно до копії постанови про привід від 15.08.2011 року, привід ОСОБА_6 мав бути здійснений до слідчого СВ Костопільського РВ УМВС України старшого лейтенанта міліції ОСОБА_7 в кабінет № 308 на 16.08.2011 р. (т. 1 а.с. 10).
		Потерпілий ОСОБА_5 показав, що 16 серпня 2011 року згідно вказівки начальника СКР Костопільського РВ УМВС  ОСОБА_10 він разом з колегою оперуповноваженим СКР ОСОБА_11 виконували привід свідка ОСОБА_6 . Він був одягнутий у форменний одяг працівника міліції, а ОСОБА_11 був у цивільному одязі. З метою виконання вказаної постанови вони прибули за адресою АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_6 .  ОСОБА_11 залишився на вулиці біля вікна квартири ОСОБА_6 , щоб перешкодити останньому втекти з місця проживання і ухилитись від приводу, а він, ОСОБА_5 зайшов в під`їзд та постукав у двері квартири АДРЕСА_3 і йому відчинила матір ОСОБА_6 , громадянка ОСОБА_9 , якій він представився, пред`явив службове посвідчення і постанову слідчого міліції про привід ОСОБА_6 до слідчого в ОСОБА_12 і остання впустила його в квартиру. В коридорі квартири він попросив покликати ОСОБА_6 , однак ОСОБА_9 почала кричати, що її син ніяких повісток про явку в міліцію не отримував і нікуди його вона непустить, в цей час з кухні вийшов ОСОБА_6 , який почав його, ОСОБА_5 ображати, виражаючись нецензурними словами та разом з матір`ю почали виштовхувати його з квартири при цьому ОСОБА_6 наніс йому удар кулаком в обличчя. Під час цих подій у дверях квартири ОСОБА_6 незнайомий хлопець почав їх розбороняти і він, не бажаючи продовження конфлікту, пішов. Тілесних ушкоджень підсудному не наносив. 
		Повернувшись до райвідділу, він, повідомив про те що сталося керівництву Костопільського РВ УМВС. Того ж дня, через деякий час після вказаної події, він побачив ОСОБА_6 у райвідділі міліції, а саме в службовому кабінеті №308 слідчого ОСОБА_7 Ковальчук ОСОБА_13 в присутності слідчого ОСОБА_7 та працівників сектору карного розшуку ОСОБА_10 , ОСОБА_11 словесно погрожував йому фізичною розправою та вбивством, дані погрози він сприймав реально. Вважає, що умисні дії підсудного пов`язані з виконанням ним службових обов`язків.
		Свідок ОСОБА_11 , показав, що 16.08.2011 року він та ОСОБА_5 згідно вказівки начальника СКР Костопільського РВ виконували постанову слідчого СВ Костопільського РВ ОСОБА_7 про привід свідка ОСОБА_6 . В той день він був одягнений у цивільний одяг, а ОСОБА_5 був одягнений у форменний одяг. Біля 11 год. він та ОСОБА_5 прибули до будинку АДРЕСА_4 , де проживає ОСОБА_6 . Він, ОСОБА_11 знаючи особу підсудного, залишився на вулиці поблизу вікна його квартири з метою перешкодити останньому втекти та ухилитися від приводу. ОСОБА_5 пішов в під`їзд до квартири АДРЕСА_3 для того, щоб виконати постанову про привід ОСОБА_6 . Через декілька хвилин він почув якийсь шум у під`їзді і забіг всередину, де побачив як ОСОБА_5 йде сходами донизу, тримаючись за око. Останній розповів йому, що ОСОБА_6 безпричинно наніс йому тілесні ушкодження та виштовхав з квартири, ображав. Про вказану подію він та ОСОБА_5 доповіли керівництву Костопільського РВ УМВС України в Рівненській області.
		В той день, через деякий час він побачив ОСОБА_6 у райвідділі міліції, а саме у службовому кабінеті слідчого ОСОБА_7 .. ОСОБА_6 в його присутності та в присутності інших працівників міліції погрожував ОСОБА_5 фізичною розправою, говорив, що вб`є останньго як тільки вийде з райвідділу міліції.
		Свідок ОСОБА_10 , показав, що 15.08.2011 року, від слідчого СВ Костопільського РВ УМВС України в Рівненській області ОСОБА_7 він отримав для організації виконання постанову про привід свідка ОСОБА_6 . Виконання вказаної постанови ним було доручено оперуповноваженим СКР Костопільського РВ УМВС ОСОБА_5 та ОСОБА_11 . Приблизно о 11 год. до нього зателефонував ОСОБА_5 і доповів, що під час виконання приводу ОСОБА_6 вдарив його кулаком в обличчя, ображав. Цього ж дня в приміщенні Костопільського РВ УМВС, а саме у службовому кабінеті слідчого ОСОБА_7 він побачив ОСОБА_6 . Той в присутності його,  ОСОБА_14 ,  ОСОБА_11 погрожував ОСОБА_5 фізичною розправою і вбивством, використовуючи нецензурні слова при погрозах. Крім того, ОСОБА_6 сказав, що виконає свої погрози як тільки вийде з райвідділу міліції.
		Свідок ОСОБА_7 , показав, що він працює слідчим СВ Костопільського РВ УМВС України в Рівненській області. В 2011 році в його провадженні перебувала кримінальна справа №13/108-11, порушена за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України. В ході розслідування кримінальної справи, 15.08.2011 року ним було винесено постанову про привід свідка ОСОБА_6 та направлено її для організації виконання начальнику сектору карного розшуку Костопільського РВ ОСОБА_10 . Виконання постанови про привід ОСОБА_10 було доручено  ОСОБА_5 та ОСОБА_11 
		16 серпня 2011 року  ОСОБА_5 в приміщенні Костопільського РВ повідомив йому, що виконати привід ОСОБА_6 не вдалося, оскільки останній відмовився знайомитися з постановою про привід, при цьому  ОСОБА_6 наніс йому удар кулаком в обличчя, ображав. Через деякий час в його службовий кабінет з`явилися ОСОБА_6 та його матір і почали голосно кричати, виказуючи невдоволення діями працівників міліції. Цей шум почули працівники карного розшуку ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та зайшли до нього в кабінет. Побачивши ОСОБА_5 , ОСОБА_6 почав виражатися в його сторону нецензурними словами, погрожував вбивством та фізичною розправою. Зокрема, він говорив до ОСОБА_5 : «Я тебе вб`ю» та клявся виконати сказане. 
		Свідок ОСОБА_9 , показала, що 16 серпня 2011 року вона перебувала в квартирі за місцем свого проживання. Також вдома перебував покійний на даний час чоловік , син та сусідка ОСОБА_15 . Приблизно о 11 год. в двері постукали. Вона відчинила двері і побачила працівника міліції у форменному одязі. Він показав їй посвідчення працівника міліції та запитав чи є вдома її син ОСОБА_16 . Вона відповіла, що його немає вдома. Після цього, вона сказала, щоб він вийшов з квартири і почала його виштовхувати за двері. Цей шум почув її син ОСОБА_6 , який перебував на кухні та вийшов у коридор. Син запитав, що хоче міліціонер. Той сказав, щоб ОСОБА_16 йшов за ним. Син відповів, щоб той дав йому повістку. Тоді міліціонер вдарив ногою її сина у ногу. Після чого між ними виникла сутичка, до якої долучився чоловік в цивільному, який весь цей час перебував в коридорі під`їзду і працівник міліції вийшов. Будь-яких тілесних ушкоджень її син працівнику міліції ОСОБА_5 не наносив. В той день вона разом з сином приходили в Костопільський РВ УМВС до начальника, для того щоб запитати з приводу чого викликають ОСОБА_6 .. В приміщенні Костопільського РВ ОСОБА_6 нікому не погрожував фізичною розправою.
		Також, вина ОСОБА_6 , в інкримінованому йому злочинах підтверджується іншими матеріалами кримінальної справи, а саме:
		Відповідно до висновку експерта № 381 від 16 серпня 2011 року, встановлено, що при судово-медичній експертизі ОСОБА_5 виявлений синець правої виличної ділянки обличчя. Вид та морфологічні властивості синця (колір) свідчать про виникнення від травмуючої дії тупого предмета за добу до моменту огляду. Отриманий ОСОБА_5 синець належить до категорії легких тілесних ушкоджень (т. 1 а.с. 21-22).
		Експерт ОСОБА_17 в судовому засіданні підтримав свій висновок № 381 від 16 серпня 2011 року. Крім того пояснив, що потерпілий ОСОБА_5 оглядався 16 серпня 2011 року, про що зазначено в журналі реєстрації оглядів, досліджень та експертиз потерпілих, обвинувачених та інших осіб. У висновку експерта № 381 на титульній сторінці у вислові "експертиза почата" допущено технічну помилку, у всіх подальших документах вказується, що обстеження ОСОБА_5 проведено 16 серпня 2011 року.
		Відповідно до висновку експерта № 421 від 7 вересня 2011 року, встановлено, що при судово-медичній експертизі від 16 серпня 2011 року на тілі ОСОБА_5 виявлений синець правої виличної ділянки обличчя, який зважаючи на його вид та морфологічні властивості (колір) утворився від дії тупого предмета, приблизно за добу до моменту судово-медичного огляду. Отриманий ОСОБА_5 синець виличної ділянки за ступенем тяжкості належить до легких тілесних ушкоджень (т. 1 а.с. 60-64).
		Експерт ОСОБА_18 в судовому засіданні підтримав свій висновок № 421 від 07 вересня 2011 року, крім того пояснив, що по виду та морфологічних властивостях спричинені ОСОБА_5 тілесні ушкодження можуть бути оцінені, як спричинені протягом доби до огляду. Вказав, що в розумінні судово-медичного експерта вислів "за добу" та "протягом доби" трактуються "не пізніше 24 годин до огляду". 
		Згідно до протоколу очної ставки між потерпілим ОСОБА_5 та свідком ОСОБА_8 ,  ОСОБА_5 повністю підтвердив показання, які він давав під час допиту як потерпілий щодо механізму нанесення йому підсудним удару в обличчя, а свідок ОСОБА_8 підтвердив дані покази (т. 1 а.с.55-56).
		Приймаючи до уваги, що покази потерпілого ОСОБА_5 , які той давав як в ході досудового слідства, так і під час судового розгляду, щодо дій ОСОБА_6 , є послідовними, логічними і повністю узгоджуються з іншими матеріалами справи та показами з цього ж приводу свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , які також узгоджуються як між собою так і з іншими матеріалами справи, тому суд зазначені покази потерпілого та свідків визнає правдивими і кладе їх в основу вироку.
		Покази підсудного ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_9 , які останні давали як вході досудового розслідування та в ході судового розгляду даної справи, про те, що потерпілий ОСОБА_5 першим ударив ногою підсудного а також щодо не нанесення ОСОБА_6 тілесних ушкоджень потерпілому, суд оцінює критично, визнає їх такими, що спрямовані на те, щоб допомогти підсудному ОСОБА_6 , уникнути відповідальність за скоєне.
		Так, з оголошених показів свідка ОСОБА_8 , який є батьком підсудного засіданні (т. 1 а.с.44-45) вбачається, що 16 серпня 2011 року приблизно о 11 год. він перебував за місцем свого проживання. Він почув у коридорі помешкання якийсь шум та вийшов з кімнати в коридор і побачив там міліціонера, молодого хлопця в цивільному, дружину, яка говорила працівнику міліції, що ОСОБА_16 прийде до райвідділу міліції як тільки у нього буде повістка, при цьому дружина випихала міліціонера з квартири. В цей час працівник міліції махнув ногою в сторону кухні, де знаходився син, чи вдарив той сина він не бачив. Після цього його син, ОСОБА_19 вдарив рукою міліціонера і виштовхав з квартири.
		В той же час свідок ОСОБА_9 , показувала що потерпілий наніс удар ногою по нозі підсудного в коридорі квартири, а підсудний нікому тілесних ушкоджень не наносив. Крім того, сам підсудний в своїх поясненнях вказав, що ОСОБА_5 ударив його в живіт, що не узгоджується з показами свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8 .
		Також, свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснила, що 16 серпня 2011 року зранку підстригала підсудного в нього вдома. Приблизно о 11 год. вона почула, що в коридорі квартири відбувається суперечка між ОСОБА_9 та якимось чоловіком. Про що вони розмовляли не чула. Тоді підсудний вийшов з кухні в коридор квартири, а вона залишилася на кухні. Оскільки двері були трохи привідкриті, то вона побачила при вході в коридорі працівника міліції у форменному одязі. Вона чула суперечку між працівником міліції, підсудним та його матір`ю, але що відбувалося між ними вона не бачила. Через декілька хвилин ОСОБА_16 знову повернувся на кухню, він ні на що не жалівся, тілесних ушкоджень на його тілі вона не помітила.
		Крім того, відповідно до висновку експерта № 380 від 16 серпня 2011 року, встановлено, що при судово-медичній експертизі від 16 серпня 2011 року громадянина ОСОБА_6 , 1983 року народження, будь-які тілесні ушкодження не виявлені. (а.с.22 відмовний матеріал). 
		Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суд вважає встановленим, що 16 серпня 2011 року  ОСОБА_6 умисно заподіяв працівникові правоохоронного органу  ОСОБА_5 , легкі тілесні ушкодженя у зв`язку з виконаням ним своїх службових обов`язків, а тому ці його дії суд, кваліфікує за ч. 2 ст. 345КК України.
		Крім того, суд рахує доведеним, що 16 серпня 2011 року  ОСОБА_6 погрожував вбивством та фізичною розправою працівникові правоохоронного органу ОСОБА_5 , у звязку з виконанням службових обов`язків, а тому ці його дії суд, кваліфікує за ч. 1 ст. 345 КК України.
		Також суд розглянув скаргу ОСОБА_6 на ім`я Уповноваженого ВР України з прав людини, щодо жорстокого поводження відносно останнього з боку працівників міліції під час утримання ОСОБА_6 в ІТТ Костопільського РВ УМВС України в Рівненській області, а також неналежного виконання своїх службових обов`язків прокурором прокуратури Костопільського району ОСОБА_20 при проведенні перевірки по зверненню адвоката ОСОБА_4 з приводу зловживання посадовим становищем службовими особами Костопільського РВ УМВС в Рівненській області. (т. 2 а.с. 1-5).
		В судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 відмовився від підтримання вищенаведеної скарги, незважаючи на це судом було досліджено матеріали за заверненням захисника підсудного адвоката ОСОБА_4 з приводу зловживання посадовим становищем службовими особами Костопільського РВ УМВС України в Рівненській області.
		Аналізуючи вищенаведені документи, суд находить скаргу ОСОБА_6 такою, що не є узгодженою і докладною, факт пошкодження зубного протезу внаслідок удару ніби заподіяного капітаном міліції ОСОБА_21 , не підтверджується не медичними документами щодо виявлених тілесних ушкоджень, не іншими зібраними доказами. Перевірка, яка проводилась прокурором ОСОБА_20 за завернення адвоката ОСОБА_4 відповідає принципам ефективного юридичного захисту і не була обмежена відібранням пояснень в скаржника та особи, яку звинувачували в перевищенні службових повноважень, і як наслідок 12 лютого 2012 року було прийнято законну постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно начальника ІТТ Костопільського РВ УМВС України в Рівненській області ОСОБА_21 , за фактом перевищення службових повноважень яка на даний час є чинною. 
		При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання.
		Обставиною, що обтяжує покарання підсудного, суд визнає рецидив вчинення злочину.
		При призначенні покарання, суд визнає наявність у підсудного хронічних захворювань, обставиною, що його пом`якшує.
		Сукупність досліджених судом обставин свідчить про те, що виправлення ОСОБА_6 можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства.
		Враховуючи те, що злочин підсудним ОСОБА_6 вчинено до постановлення вироку Костопільським районним судом Рівненської області від 03 червня 2013 року, відповідно до якого останнього засудженого за ч. 2 ст. 186; ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України до покарання із застосування ст. 70 КК України у виді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців, суд вважає за вірне призначити остаточне покарання ОСОБА_6 за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст.323, 324КПК України, ст. 70 КК України, суд-
		 
		ЗАСУДИВ:
		 
		ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 345 ч. 1 ст. 345 КК України та обрати йому покарання:
		- за ч. 1 ст. 345 КК України у виді одного року позбвлення волі.
		- за ч. 2 ст. 345 КК України у виді позбавлення волі на строк чотири роки.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_6 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк чотири роки.
		У відповідності до ч. 4 ст. 70 КК України, остаточне покарання ОСОБА_6 визначити за сукупністю злочинів з врахуванням попереднього вироку Костопільського районного суду Рівненської області від 03 червня 2013 року, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, і остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців.
		Запобіжний захід застосований до ОСОБА_6 «тримання під вартою» до набрання вироком законної сили залишити без змін.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_6 , рахувати з моменту взяття під варту у зв`язку з даною справою з 16 серпня 2011 року.
		Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області протягом п`ятнадцяти діб з моменту його проголошення, шляхом подачі скарги через Костопільський районний суд. Засудженим ОСОБА_6 в той же строк, з моменту вручення йому копії вироку. 
		 
		 
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...