Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 712/1401/14-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, пов’язані із застосуванням Закону України ”Про захист прав споживачів”.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 02.07.2014. Забезпечено надання загального доступу: 04.07.2014.
Дата набрання законної сили: 17.09.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 712/1401/14ц
		Провадження № 2/712/936/14
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		 
		25 червня 2014  року   Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
		                                            головуючого судді - ТОКОВОЇ С.Є.
		                                            при секретарі - ТКАЧ А.В.                                     
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси цивільну справу за позовом   ОСОБА_1 до Публічного акціонерного  товариства  Комерційний  банк «Приватбанк» в особі Черкаського головного регіонального  управління  Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», треті особи: інспекція з питань захисту прав споживачів, Національний банк України про визнання недійсним договору про надання  фінансових  послуг з  переказу    коштів  у  вигляді  заяви  на  переказ  готівки  № 1  від 04.07.2008  року, 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		          Позивач  звернувся  до  суду  із  даним  позовом  посилаючись  на  те, що в тексті договору про надання фінансових послуг з переказу коштів у вигляді заяви на переказ готівки № 1 від 07.04.2008 року у сумі 240 доларів США відсутній номер банківського (поточного) рахунку ОСОБА_1, а зазначений рахунок НОМЕР_1 який є анонімним (номерним) рахунком у зв'язку з тим, що не вказано на дебет чи на кредит цього рахунку здійснений запис у сумі 240 доларів США. Володілець цього анонімного рахунку невідомий. Тобто, в операційну касу банку (дебет або кредит) готівкова іноземна валюта у сумі 240 доларів США банком не була прийнята, а переказ у сумі 240 доларів на банківський (поточний) рахунок (дебет або кредит) ОСОБА_1 не був здійснений. В кредитно-заставному договорі № CSRKA 79350231 від 22.02.2008 року сторони не узгоджували у письмовій формі (ст.1055 ЦК України) оформлення будь-яких квитанцій. Тобто, порядок оформлення будь-яких квитанцій за будь-яким кредитним договром  вважає нікчемним. Вказаний договір про надання фінансових послуг з переказу коштів у вигляді заяви на переказ готівки є недійсним у зв'язку з тим, що відсутні істотні умови договору, передбачені ст.6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».В даному договорі надання фінансових послуг на переказ коштів відсутнє найменування операції, також не вказано на дебет або на кредит якого рахунку здійснюється переказ коштів у сумі 240 доларів США. Використання в квитанції № 1 від 07.04.2008 анонімного (номерного) рахунка НОМЕР_1 вважає грубим порушенням актів цивільного законодавства, зокрема ст.1066 ЦК України, ст.18 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Інструкції про касові операції в банках України» №337 від 14.08.2003р, затвердженою постановою правління НБУ та  порушенням  касової  дисципліни.  ОСОБА_1, 07 квітня 2008 року не надавав оферту, а відповідач 07 квітня 2008 року не акцептував оферту, тобто договір про надання фінансових послуг з переказу коштів у вигляді заяви № 1 на переказ готівки на поточний рахунок ОСОБА_1 у сумі 240 доларів США.
		         Крім того,  на  думку  позивача,  відповідач   допустив  порушення Закону «Про захист прав споживачів», а саме ст.18 відповідно до якої банк не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.  Просить  суд  визнати недійсним договір про надання фінансових послуг з переказу коштів у вигляді заяви на переказ готівки № 1 від 07.04.2008 у сумі 240 доларів США між ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_1 
		          В  судовому  засіданні представник  позивача  ОСОБА_4 позовну  заяву  підтримав з  підстав,  викладених  у  ній.
		          Представник відповідача проти позову заперечував тих підстав, що ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 22 лютого 2008 року уклали кредитно-заставний договір № CSRKAN79350231 (надалі - кредитний договір). Згідно з п. 17.1.1. кредитного договору загальний розмір кредиту становить 13 129,02 доларів США.  Всі умови Кредитного договору були погоджені обома сторонами на час укладення договору. Вибір умов кредитування (як і вибір конкретного банку - ПриватБанку) з боку Позивача був добровільним. Укладаючи кредитний договір, сторони за власним волевиявленням досягли істотних умов і власноручно їх підписали, чим взяли на себе зобов'язання виконувати їх належним чином. Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Кожен лист Кредитного договору підписаний особисто ОСОБА_1 ПАТ КБ «Приватбанк» жодних послуг ОСОБА_1 не надавав та жодних завдань, а  тим більше оплати від Позивача не отримував, а лише прийняв платіж в розмірі 240,00 доларів  США на виконання умов кредитно-заставного договору №CSRKAN79350231 від 22.02.2008 р. Також просив суд застосувати до  даних  правовідносин строк  позовної  давності.
		          Заслухавши  пояснення сторін,  дослідивши  матеріали  справи,   суд  вважає,  що  позов  не  підлягає   задоволення  виходячи  з  наступного. 
		          Як встановлено в судовому  засіданні, 22.02.2008 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1  укладено кредитно-заставний договір № CSRKAN79350231. Згідно з п. 17.1.1. кредитного договору загальний розмір кредиту становить 13 129,02 доларів США. 
		                   Відповідно до п. 3 ч. І ст. 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору. Принцип свободи договору передбачає, як це закріплено у ст.627 ЦК України, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента. Учасники цивільного обороту мають вільно, виходячи з власних інтересів, вирішувати, вступати їм у договірні відносини чи не вступати. Свобода договору передбачає можливість вільного вибору особою, яка бажає укласти договір, майбутнього контрагента. 
		          Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		          Всі умови Кредитного договору були погоджені обома сторонами на час укладення договору. Вибір умов кредитування (як і вибір конкретного банку - ПриватБанку) з боку Позивача був добровільним.
		          Укладаючи кредитний договір, сторони за власним волевиявленням досягли істотних умов і власноручно їх підписали, чим взяли на себе зобов'язання виконувати їх належним чином. 
		          Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Кожен лист Кредитного договору підписаний особисто ОСОБА_1
		          У відповідності до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самі сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
		          Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
		          Згідно ч. 3 ст.533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. 
		          Відповідно до 4.2 ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і порядку, встановлених законом. Такими Законами є Закон України «Про банки і банківську діяльність», Закон України "Про Національний банк України".
		          У відповідності до п.14 ст.7 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк України здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль за банками та іншими фінансовими установами, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій.
		          Погашення заборгованості по кредитному договору повинно здійснюватись у валюті кредиту - доларах США.
		          Згідно п. 4.4 кредитного договору погашення заборгованості здійснюється, шляхом сплати щомісячних платежів відповідно до п. 17.8 кредитного договору, до складу яких входять платежі за винагородою, процентам та кредитом.
		          Згідно п. 4.5 кредитного договору для погашення заборгованості Банк відкриває позичальникові транзитний рахунок. Позичальник здійснює погашення заборгованості шляхом внесення коштів на транзитний рахунок, з якого відповідні кошти списуються на користь Банку.           Внесення коштів на транзитний рахунок здійснюється через касу Банку або у випадку наявності у позичальника платіжної картки, емітованої Банком, позичальник доручає Банку проводити погашення заборгованості в передбачені строки, шляхом списання на транзитний рахунок відповідної суми коштів, яка розміщена на картковому рахунку.
		          Транзитний рахунок - це рахунок, який зазначений у п. 17.1.9 кредитного договору та відкритий Банком позичальникові для зарахування коштів, спрямованих на погашення заборгованості позичальника перед Банком за наданим Кредитом, процентам, винагородою та J і іншими платежами, передбаченими кредитним договором.
		          Відповідно до п. 17.1.9. кредитного договору Банк відкрив позичальнику ОСОБА_1 транзитний рахунок НОМЕР_1 для зарахування коштів, спрямованих на І погашення заборгованості позичальника перед Банком відповідно до укладеного кредитно-заставного договору  № CSRKAN79350231 від 22.02.2008р.
		           07 квітня 2008 року ОСОБА_1 здійснив платіж в розмірі 240,00 доларів США на  виконання умов кредитно-заставного договору №CSRKAN79350231 від 22.02.2008 року, і направивши їх на транзитний рахунок НОМЕР_1 кредитно-заставного договору І №CSRKAN79350231 про що свідчить квитанція про внесення коштів від 07.04.2008. Таким І чином, ОСОБА_1 вніс кошти на погашення заборгованості по вищевказаному кредитно-заставному договору і отримав квитанцію, яка підтверджує внесення грошових коштів
		          В квитанції зазначені наступні дані:   платник - ОСОБА_1;  сума - 240,00 (двісті сорок) доларів США;  призначення платежу - погашення заборгованості по кредитно-заставному  договору № І CSRKAN79350231 від 22.02.2008 р.;  кредит рахунку - транзитний рахунок НОМЕР_1.
		          У ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона І (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка  споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник  зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. ПАТ КБ «Приватбанк» послуг ОСОБА_1 не надавав, оплати від Позивача не отримував, а лише прийняв платіж в розмірі 240,00 доларів  США на виконання умов кредитно-заставного договору №CSRKAN79350231 від 22.02.2008. 
		          Вищевказана квитанція не є договором про надання фінансових послуг з переказу  коштів у вигляді заяви на переказ готівки, оскільки не відповідає ознакам договору про надання послуг, а є звичайною квитанцією, яка свідчить про внесення позичальником  щомісячного  платежу  для  погашення  заборгованості  по  кредитному  договору. 
		          Як   вказується  у  Постанові  Пленуму  Верховного  Суду  України»  від 06  листопада  2009  року № 9 «Про судову  практику розгляду цивільних про  визнання  правочинів  недійсними»   при  розгляді  справ про  визнання  правочинів недійсними  суди залежно  від  предмета і  підстав  позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні  правовідносини,  та  на  підставі  цих  норм    вирішувати   справи.  
		          У  разі якщо  для  виникнення  цивільних  прав  і  обов'язків необхідне   зустрічне (взаємне) волевиявлення двох чи більше осіб, буде мати місце  двосторонній  або  багатосторонній правочин,  які в цивільному праві іменуються договорами. Дії, спрямовані на виконання договорів,  правочинами  не  є.  В  даному  випадку  квитанція,  яку  позивач  вважає  договором  сама  по  собі  цивільні  права  не  порушує, а може лише  бути  за  відповідних  умов  доказом  такого  порушення. Хоча відповідно до ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у  державі, в суді не  може  бути  пред'явлена  вимога  про  визнання  недійсним акта,  що  має  значення  лише доказу у цивільній справі,  оскільки  в суді за загальним правилом, захищаються  права,  що порушуються  або  оспорюються,  а  фіксуються  докази і не встановлюється їх доказове значення поза спором про право, що такими доказами  підтверджується чи спростовується. Питання про можливість визнання доказової сили таких  документів може вирішуватися лише у справі за позовом  про захист права, якщо  позовні  вимоги підтверджуються   або  спростовують ся  вказаними   документами. 
		          За таких обставин суд вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає до  задоволення. 
		          На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 212, 214-215, ЦПК України,  ст. України,   суд  -
		                                                                   В И Р І Ш И В:
		 
		У задоволенні позову відмовити.
		          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		 
		          ГОЛОВУЮЧИЙ:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...