Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 0870/6669/12 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 03.07.2014. Забезпечено надання загального доступу: 03.07.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		 
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		26 червня 2014 року                                         м. Київ                              К/800/25453/14 
		 
		 
		Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
		головуючого судді-доповідача                              Конюшка К.В.
		суддів:                                                                      Гончар Л.Я., Горбатюка С.А.
		 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Запорізької митниці Міндоходів на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2014 року
		у справі                  № 0870/6669/12
		за позовом          Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»
		до           Запорізької митниці 
		про                          визнання протиправними та скасування рішень
		В С Т А Н О В И В :
		У липня 2012 року Відкрите акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (далі - ВАТ «Запоріжсталь») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Запорізької митниці про визнання протиправними та скасування рішення відповідача про визначення митної вартості товару від 28.02.2012 № 112000003/2012/000381/1 та рішення про неможливість застосування митної вартості, заявленої декларантом за ВМД від 28.02.2012 №112030000/2012/006160.
		Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.09.2012, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014,  позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Запорізької митниці про визначення митної вартості товару № від 28.02.2012 112000003/2012/000381/1. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, Запорізька митниця Міндоходів оскаржила їх у касаційному порядку.        
		У касаційній скарзі скаржник просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій з мотивів порушення судами норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення  - про відмову у позові.
		Касаційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що у митного органу виникли обґрунтовані сумніви стосовно достовірності визначеної позивачем митної вартості товару, а тому відповідач правомірно витребував додаткові документи у декларанта ВАТ «Запоріжсталь». Так, судами попередніх інстанцій безпідставно не враховано, що зовнішньоекономічна операція була ускладнена кількістю задіяних у ній сторін, а саме: виробником товару задекларовано ТОВ ЦОФ «Шолоховська» (Росія); відправником товару - ТОВ ПТУ «Шолоховське» (Росія); контрактоутримувачем - ТОВ «ТД «Шолоховський» (Росія); одержувачем - ВАТ «Запоріжсталь» (Україна).
		Відповідно до платіжних доручень №784, №829, що надавались до митного оформлення, платежі позивачем здійснювались за товар - вугільний концентрат, а не вугілля коксівне КС. Також у цих платіжних дорученнях не вказано, за якою специфікацією та за яку поставку здійснюються платежі.
		Крім того, відповідно до сертифіката про походження товару форми СТ-1 кількість товару зазначено в розмірі 1 986,2 т., а у поданій позивачем до митного оформлення ВМД - 1 854,00 т.
		Також у своїх доводах касатор зазначає, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги той факт, що в рахунках-фактурах, виданих ТОВ «ЦЗФ «Шолоховська», №№00000009, 00000010, 00000014-00000016, 00000024, 00000026, які надавались позивачем до митного оформлення, не зазначено документів, на підставі яких вони виписані (контракт, специфікація). Вказане унеможливлює ідентифікацію цих документів, як бухгалтерських документів, що стосуються саме поставки заявленої до митного оформлення партії товару у цьому випадку.
		Крім того, наявна у Єдиній автоматизованій інформаційній системі Державної Митної служби України (далі - ЄАІС ДМСУ) свідчила про іншу митну вартість ідентичних товарів, що є підставою для витребування додаткових документів.
		Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні в установленому статтею 2201 Кодексу адміністративного судочинства України порядку.
		Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. 
		Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і правильність застосування судами норм процесуального та матеріального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.
		Як установлено судами попередніх інстанцій, 10.10.2011 між ВАТ «Запоріжсталь» (далі   - Покупець) та ТОВ «ТД Шолоховський» м. Шахти, Російська Федерація (далі - Продавець) було укладено контракт №ВП.1323.37515.11.101И (далі - Контракт), відповідно до якого Продавець   взяв на себе зобов'язання поставити та продати вугілля на умовах DAF, кордон Росія/України, а Покупець оплатити та прийняти поставлену продукцію.
		На виконання зазначеного контракту продавець у лютому 2012 року поставив на ВАТ «Запоріжсталь» вугілля кількістю 1 854 тонни вартістю 155 USD за 1 тону сухої ваги.
		При митному оформленні поставленого товару позивачем була подана ВМД від 28.02.2012   №112030000/2012/006/60 для митного оформлення вантажу.
		Митна вартість товару була визначена декларантом відповідно до статей 266, 267 Митного кодексу України в розмірі відповідно до ціни угоди (метод визначення митної вартості №1) у розрахунку вугілля кам'яне коксівне марки КС вартістю 155 USD за 1 тонну виходячи з ціни, встановленої сторонами у Контракті на умовах поставки DAF, кордон Росія/Україна, згідно з Інокотермс-2000.
		Для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до методу визначення митної вартості №1 ВАТ «Запоріжсталь» були надані документи згідно з переліком, передбаченим пунктами 5, 7 «Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження», який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.06 №1766 (далі - Порядок №1766), а саме: контракт від 10.10.2011 № ВП.1323.37515.11.101И; протокол засідання тендерної комісії; ВМД, заявлена по контрактній вартості   від 28.02.2012 № 112030000/2012/006160; ДМВ-1 до від 28.02.2012 №112030000/2012/006160;   рахунки-фактури 00000011 від 30.01.2012, 28/ЗС від 22.02.2012, 29/ЗС від 23.02.2012 з вартістю вугілля 155 дол. США за 1 тону; рахунок від 06.01.2012 №1; рахунки від ТОВ ЦОФ «Шолоховська» №24, 26, 16, 15, 14, 10, 9; посвідчення про якість вугілля №№ 8, 9; документи контролю за доставкою від 24.02.2012 №702090302/2012/100320, від 25.02.2012 №702090303/2012/100335; довідка про вартість від 28.02.2012; звернення ПМД, від 26.02.2012 №95/1189, від 27.02.2012 №95/197; товарна накладна №ТОРГ - 12 від 31.12.2011, 31.01.2012; експортна   ГТД від 31.01.2012 №10313020/310112/0000099; витяг з «Метал експерт» від 13.02.2012; договір постачання вугілля між ТОВ «ТД Шолоховський» та ТОВ ЦЗФ «Шолоховська» від 31.12.2010 та специфікація №14; лист ТОВ ЦЗФ «Шолоховська» від 30.01.2012 №12-40, прайс лист на вугілля кам'яне на лютий 2012; лист ТОВ ЦЗФ «Шолоховська», розрахунок собівартості; лист ТОВ «ТД Шолоховський» від 26.01.2012 №42; лист ТОВ ТД «Шолоховський» від 30.01.2012 №56 щодо надання платіжних доручень; платіжне доручення від 15.12.2011 № 784; платіжне доручення від 30.12.2011 №829; лист ТОВ ТД «Шолоховський» від 30.01.2012 №58 щодо надання документів; лист ТОВ ТД «Шолоховський» від 10.02.2012 №78 щодо вартості вугілля; лист доменного цеху   від 10.08.2011; лист Запорізької промислової палати від 31.01.2012 №22.2/120.
		Митним органом проаналізовано рівень митної вартості ідентичних та подібних товарів ЄАІС ДМСУ, митне оформлення яких вже здійснено. За результатами проведеного контролю виявлено, що митна вартість ввезеного товару значно відрізнялась від рівня митної вартості ідентичних товарів, імпортованих на митну територію України. З огляду на вказані обставини, у митниці виник сумнів щодо правильності заявленої митної вартості товару, що зумовило необхідність витребування додаткових документів на підтвердження митної вартості товару.
		Запорізька митниця висловила сумніви щодо заявленої митної вартості товару та на підставі пункту 11 Порядку №1766 та витребувала додаткові документи для визначення митної вартості, а саме: відповідну бухгалтерську документацію; первинні бухгалтерські документи, відповідно до яких товар було знято з обліку підприємства - продавця; первинні бухгалтерські документи, відповідно до яких товар було знято з складу підприємства - продавця; виписку з бухгалтерської документації; витяги з електронних бухгалтерських матеріалів, які можуть підтверджувати вартість товару; сертифікати про походження товару. Декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів.
		Під час судового засідання представник відповідача зазначив, що витребувані додатково документи могли б свідчити про ціну, за якою товар був придбаний у виробника, а також обліковувався на складах підприємства - відправника товару.
		Позивач у позовній заяві вказав на те, що оскільки товар по даному контракту поставлявся не вперше, то ВАТ «Запоріжсталь» вже при первинному оформлені подало всі можливі документи з врахуванням вимог митного органу, а тому надати додаткові документи підприємство не мало можливості.
		Запорізька митниця самостійно здійснила митну оцінку вартості товарів, які поставлялись за Контрактом, про що було винесено рішення про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки) від 28.02.2012 №112000003/2012/000381/1.
		В оскаржуваному рішенні митниця послалась на те, що його прийняття зумовлено поданням декларантом додаткових документів не в повному обсязі, згідно з Порядком №1766. 
		Декларантом проведено консультацію, за результатами якої прийнято рішення про визначення митної вартості за методом №2. Відповідачем застосовано метод визначення митної вартості та використано наявну інформацію у митного органу про вартість операцій з ідентичними товарами згідно з ціновою інформацією: ВМД від 08.02.2012 №112030000/2012/004056, від 09.02.2012 №112030000/2012/004166, від 09.02.2012 №112030000/2012/004167.
		Судом першої інстанції установлено, що приймаючи оспорюване рішення про визначення митної вартості товару та застосовуючи другий метод визначення вартості товару, відповідач фактично взяв за основу не ціну договору, а ціну, визначену митницею під час митного оформлення ідентичних товарів.
		У зв'язку з необхідністю отримання відповідного товару у виробництво, ВАТ «Запоріжсталь» звернулось з листом від 28.02.2012   № 95/2017026 до Запорізької митниці з проханням надати дозвіл на випуск товарів у вільний обіг під гарантійне зобов'язання у вигляді сплати до державного бюджету суми податків та зборів згідно з митною вартістю товару, визначеною митним органом.
		Листом від 28.02.2012 №07-02-10-24/1443 Запорізькою митницею було надано відповідну згоду.
		Оформлення вантажу під гарантійні зобов'язання здійснено по ВМД від 28.02.2012 №112030000/2012/06184.   ВАТ «Запоріжсталь» подало заяву від 03.05.2012   № 95/2035600 до Запорізької митниці з проханням переглянути рішення про визначення   митної оцінки товару, застосувати митну вартість заявлену декларантом за методом №1, повернути суму надмірно сплачених платежів. 
		Разом з даними листами було додатково надано: листи контрагента, сертифікат про походження товару від 08.02.2012 СТ-1 №RUUA 2106000089, товарну накладну від 29.02.2012 ТОРГ-12 №2 .
		Запорізька митниця своїм листом від 18.05.2012 №07-02-10-24/5687 повідомила підприємство позивача про відсутність підстав для перегляду та скасування   рішення про визначення митної вартості товарів від 28.02.2012 №112000003\2012\000381\1.
		Приймаючи рішення в частині задоволеного позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач при прийнятті рішення діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а також необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Відповідачем не доведено правомірності свого рішення, яке прийнято всупереч положенням статті 268 Митного кодексу України, оскільки при поставці ідентичних товарів митницею при застосуванні другого методу була застосована не ціна договору, як того вимагає стаття 268 МК України, а ціна визначена рішеннями митних органів за другим методом.
		Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується зі вказаним висновком судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
		Згідно з частинами першою та другою статті 266 Митного кодексу України (у чинній на момент виникнення спірних відносин редакції) визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного. 
		Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
		Відповідно до статті 267 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо: немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті; 4) покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів.
		Положеннями статті 268 Митного кодексу України було передбачено, що у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, за митну вартість береться вартість операції з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
		Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних умовах, що й оцінювані товари.
		Ураховуючи, що, як установлено судами попередніх інстанцій, митний орган під час застосування другого методу у цьому випадку взяв за основу для визначення митної вартості не ціну договору щодо ідентичних товарів, тобто розмитнених за першим методом, а вартість ідентичних товарів, визначену органами митного контролю також за другим методом, суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо неправомірності рішення відповідача про визначення митної вартості товару від 28.02.2012 № 112000003/2012/000381/1, оскільки воно прийняте не у спосіб та не в порядку, що передбачені митним законодавством України.
		Таким чином, доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування чи зміни оскаржуваних судових  рішень.
		Згідно з частиною третьою статті 2201 КАС України суд касаційної  інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Керуючись статтями 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції
		УХВАЛИВ:
		Касаційну скаргу Запорізької митниці Міндоходів відхилити.
		Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2014 року в цій справі залишити без змін.
		          Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 2391 КАС України.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...