Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 818/1172/14 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; єдиного податку.
Надіслано для оприлюднення: 03.07.2014. Зареєстровано: 03.07.2014. Забезпечено надання загального доступу: 07.07.2014.
Дата набрання законної сили: 05.08.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Копія 
		 
		 
		СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		          10 червня 2014 р.                                                                   Справа №818/1172/14
		 
		Сумський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді - Соколова В.М. 
		за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М.,
		позивача - ОСОБА_1,
		представника відповідача - Мачули А.А.,  
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/1172/14 за позовом  фізичної особи-підприємця ОСОБА_1  до  Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області  про скасування податкових повідомлень-рішень,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_1) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі по тексту - відповідач, Конотопська ОДПІ) про  скасування податкового повідомлення-рішення Конотопської ОДПІ:
		- №0000121701 від 29.01.2014, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем єдиний податок з фізичних осіб в розмірі 3493,25 грн.;
		- №0000111701 від 29.0 1.2014, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в розмірі 510,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;
		- №0000201701 від 29.01.2014, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем адміністративні штрафи та інші санкції в розмірі 510,00 грн.
		Позивач не погоджується з висновками посадових осіб податкового органу, викладені  в акті перевірки про те, що вона  порушила вимоги п.296.1 ст.296 ПК України та Наказ Міністерства фінансів України від 15.12.2011р. №1637 "Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат та порядків їх ведення". Зазначає, що  здійснювала ведення обліку доходів за 1 квартал 2012р. в книзі доходів та витрат, форма якої відповідно наведеного вище наказу була дійсна до 01.01.2012.
		Також позивачка не погоджується з висновками, що перевіркою правильності визначення загальної суми доходу за 2012р., відображеної у податковій декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, встановлено її заниження в сумі 69865,00 грн. в результаті не включення до загальної суми доходу власних заощаджень, якими поповнювався банківський рахунок підприємця. Такі висновки посадових осіб податкового органу позивач вважає необґрунтованими, оскільки вони суперечать даним книги обліку доходів і витрат та випискам по рахункам у банку.  
		Позивач наполягає, що дохід підприємця за 2012р. у розмірі 634382,15 грн. підтверджений товарними чеками за реалізований товар та податковими деклараціями за 2012р. Сума єдиного податку перерахованого до бюджету підтверджується платіжними дорученнями та виписками по банківському рахунку. 
		Крім того, в акті перевірки зазначено, що ФОП ОСОБА_1 порушила п. 176.2 ст.176 ПК України внаслідок того, що не в повному обсязі включила суми доходів, нарахованих на користь платника податків до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого на користь платників податку і сум утриманого з них податку, таких як ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 Проте, на переконання позивачки, у відповідності до п.297.3 ст.297 ПК України платник єдиного податку виконує передбачені цим Кодексом функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах. Відтак вона вважає, що вона не є податковим агентом у взаємовідносинах з фізичними особами-підприємцями. 
		У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити.
		Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав, викладених у письмових запереченнях (т.6 а.с.14-21), зазначила, що перевіркою правильності ведення обліку доходів за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 встановлено, що ФОП ОСОБА_1 здійснювала ведення обліку доходів за І квартал 2012 р. в книзі доходів та витрат, форма якої, відповідно Наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2011 за №1637 "Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів та витрат та порядків їх ведення" була дійсна до 01.01.2012. Ведення книги обліку доходів ФОП ОСОБА_1 розпочала з 01.04.2012. Вказаними діями було порушено вимоги пп. 296.1.1 ст. 296 Податкового Кодексу України та Наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2011 за №1637 "Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів та витрат та порядків їх ведення". 
		Також проведеною перевіркою встановлено розбіжність між даними податкових декларацій платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2012 рік та даними перевірки, яка виникла за рахунок того, що ФОП ОСОБА_1 не в повному обсязі відображала в податкових деклараціях платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2012 рік суму фактично отриманих коштів, а саме: не включала до обсягів отриманого доходу суми коштів, які надійшли на розрахунковий рахунок платника податків НОМЕР_3 у вигляді власних заощаджень, що підтверджується банківськими документами, наданими ФОП ОСОБА_1 на перевірку. Тобто, перевіркою повноти відображення в податкових декларацій платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця даних про суми одержаних доходів, встановлено заниження ФОП ОСОБА_1 податкового зобов'язання по єдиному податку III групи за 2012 р. в сумі 3493,25 грн. (69865,00 грн. х 5%) в результаті порушення вимог п.292.1 ст. 292 та пп..296.1.1 ст.296 Податкового Кодексу України.
		Суд, заслухавши позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
		У судовому засіданні встановлено, що посадовими особами Конотопської ОДПІ буда проведена документальна позапланова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт № 113/17-1/НОМЕР_2/81 від 14.03.2013 (т.1 а.с.8-22). Як зазначено в акті перевірки, дана перевірка проводилася на виконання Постанови прокурора Конотопської міжрайонної прокуратури від 20.02.2013 на підставі підпункту 78.1.11. пункту 78.1. статті 78; пункту 78.2. статті 78 Податкового Кодексу України; відповідно до наказу начальника Конотопської ОДПІ від 25.02.2013 за № 160 та направлення від 26.02.2013 за № 0171-80, виданого Конотопською ОДПІ. 
		За результатами перевірки ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення:
		1. Вимог пп..296.1.1 ст. 296, п.296.7 ст. 296 Податкового Кодексу України, Наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2011 за №1637 "Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів та витрат та порядків їх ведення" в частині неведення в 1 кварталі 2012 року книги обліку доходів та відображення не в повному обсязі доходу, який був задекларований ФОП ОСОБА_1 в податковій декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2012 р.
		2. Вимог п.292.1 ст. 292 та пп.296.1.1 ст.296 Податкового Кодексу України, у результаті заниження оподатковуваного доходу за 2012 рік на загальну суму 69865,00 грн., що призвело до безпідставного неутримання та неперерахування до бюджету податкового зобов'язання з єдиного податку III групи за 2012 р. в сумі 3493,25 грн.
		3. Вимог п. 176.2. ст. 176 Податкового Кодексу України у результаті невідображення в податкових розрахунках сум доходу, нарахованого на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. № 1ДФ) за 2010-2012 рр. суми доходів, які повинні бути нараховані та сплачені на користь платників податків ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_3 за оренду нежитлових приміщень.
		На підставі акту перевірки від 14.03.2013 за №113/17-1/НОМЕР_2/81/3 прийняті податкові повідомлення-рішення:
		- №0000121701 від 29.01.2014, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем єдиний податок з фізичних осіб в розмірі 3493,25 грн. (т.1 а.с.5);
		- №0000111701 від 29.01.2014, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в розмірі 510,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1 а.с.6);
		- №0000201701 від 29.01.2014, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем адміністративні штрафи та інші санкції в розмірі 510,00 грн. (т.1 а.с.7).
		Не погоджуючись із зазначеними рішеннями ФОП ОСОБА_1 оскаржила їх до Головного управління Міндоходів у Сумській області (т.1 а.с.23-24).
		Рішенням від 21.03.2014 за №4470/м/18-28-10-03-04-29/33ск ГУ Міндоходів у Сумській області залишило скаргу без задоволення.
		Рішення ГУ Міндоходів у Сумській області було оскаржено до Міністерства доходів і зборів України, але Рішенням про результати розгляду повторної скарги №2276/М/99-99-10-01-03-14 від 14.04.2014 відмовило у її задоволенні (т.1 а.с.25-27).
		Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.
		Посадовими особами податкового органу в акті перевірки зазначено, що ФОП ОСОБА_1 порушила п.296.1 ст.296 Податкового кодексу України та Наказ Міністерства фінансів України від 15.12.2011 за №1637 "Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат та порядків їх ведення" (далі по тексту - Наказ №1637). 
		Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 здійснювала ведення обліку доходів за 1 квартал 2012р. в книзі доходів та витрат, форма якої відповідно наведеного вище Наказу №1637 була дійсна до 01.01.2012.
		Правові засади застосування спрощеної систему оподаткування, обліку а також справляння єдиного податку з 01.01.2012 встановлені розділом XIV "Спеціальні податкові режими" в статтях № 291 - № 300 Глави "Спрощена система оподаткування, обліку та звітності" Податкового кодексу України.
		Відповідно до пп. 296.1.1 ст.296 Податкового Кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої та п'ятої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.
		Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
		Форма книги обліку доходів затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2011 за №1637 "Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів та витрат та порядків їх ведення" та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.11.2011 за №1534/20272.
		Разом з тим, згідно пункту 4 Наказу №1637 він набирає чинності з дня його офіційного опублікування, але не раніше 01.01.2012.
		Однак, в судовому засіданні було встановлено, що книга обліку доходів та витрат, форма якої відповідно наведеного вище Наказу №1637 була дійсна до 01.01.2012 року та яку вела позивач в першому кварталі 2012 року була анульована посадовими особам податкового органу 03.04.2012 року (т. 1 а.с. 185-191), а книга нового зразку видана 03.04.2012 року (т.  1 а.с. 178-184). При цьому, за твердженнями позивачки, зволікання у реєстрації книги відбулось з вини саме посадових осіб податкового органу, що не було спростовано представником відповідача. При цьому, відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Відтак, суд дійшов висновку про відсутність вини позивача щодо порушення п.296.1 ст.296 Податкового кодексу України та Наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2011 за №1637, отже штрафні санкції згідно податкового повідомлення-рішення від 29.01.2014 року № 0000201701 застосовані необґрунтовано. 
		Щодо встановлення в акті перевірки заниження загальної суми доходу за 2012р., відображеної у податковій декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця в сумі 69865,00 грн. в результаті не включення до загальної суми доходу власних заощаджень, якими поповнювався банківський рахунок підприємця, варто зазначити наступне.
		В ході проведення перевірки було встановлено (відображено в акті перевірки (а.с. 16)), що загальна сума доходу позивачки за 2012 рік складає 617576,42 грн. З них, за даними книги обліку доходів  і витрат отримано готівкою 277872, 24 грн., на розрахунковий рахунок - 339704,18 грн.   
		При цьому, на переконання посадових осіб податкового органу, ФОП ОСОБА_1 не в повному обсязі відобразила в деклараціях платника єдиного податку ФОП за 2012 рік суму фактично отриманих коштів, оскільки не включила до суми отриманих доходів суми коштів, які надійшли на її розрахунковий рахунок у вигляді її власних заощаджень та повернення позикових коштів.  
		Так, в результаті перевірки, посадовими особами податкового органу сформовано висновок, що позивачкою не задекларовано 69865,00 грн., що надійшли на її розрахунковий рахунок в наступних періодах: 
		- січень 2012 року - 28865,00 грн.;
		- квітень 2012 року - 8000 грн.;
		- червень 2012 року - 5000 грн.;
		- серпень 2012 року - 3200 грн.;
		- вересень 2012 року - 3300 грн.;
		- жовтень 2012 року - 2000 грн.; 
		- листопад 2012 року - 19500 грн. 
		Разом з тим, на переконання суду такі висновки посадових осіб податкового органу є необґрунтованим з огляду на наступне. 
		Відповідно до вимог п. 292.1. ст. 292 ПК України, доходом платника єдиного податку є, зокрема, для фізичної особи - підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
		Підпунктом 14.1.56. п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
		Відповідно до п.4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. за №87, який діяв у перевіряємий період, доходами є збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників).
		В ході судового розгляду, з аналізу первинних документів, зокрема банківських виписок та товарних чеків (т. 1 а.с. 39 - т. 5 а.с. 445) встановлено, що розбіжність між сумою доходу отриманого на розрахунковий рахунок за даними книги обліку доходів і витрат та даними банківських виписок виникла у зв'язку із здійсненням позивачкою поповнення розрахункового рахунку власними коштами. Проведення таких операцій підтверджується виписками по рахункам в банківській установі (т. 1 а.с. 53-56, 65, 77, 87, 113, 135, 175).  Дана обставина також не заперечувалась представником позивача. 
		При цьому, на переконання суду, поповнення власними грошовими коштами розрахункового рахунку в установі банку не може розцінюватись як дохід праника податку ФОП, за умови, що сума такого поповнення не перевищує суми коштів отриманих підприємцем в ході здійснення підприємницької діяльності в готівковій формі. Зміна активів ФОП з готівкової форми в безготівкову не змінює загального фінансового результату діяльності підприємця. 
		Крім того, відповідно до пп.7.1.5 ст.7 Закону України "Про платіжні системи" зарахування коштів на рахунок клієнта здійснюється як шляхом внесення їх у готівковій формі, так і шляхом переказу коштів у безготівковій формі з інших рахунків. Отже, чинне законодавство передбачає можливість внесення власних коштів на власний рахунок власником цього рахунку.
		З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку про необґрунтованість тверджень посадових осіб податкового органу про заниження ФОП ОСОБА_1 податкового зобов'язання з єдиного податку ІІІ групи за 2012 рік в сумі 3493,25 (69865,00 грн. * 5%) в результаті порушення вимог п. 292.1 ст. 292 та п.п. 296.1.1. ст.296 ПК України. 
		Щодо порушення ФОП ОСОБА_1 п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України внаслідок не включення суми доходів, нарахованих на користь платника податків до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого на користь платників податку і сум утриманого з них податку, таких як ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4, варто зазначити наступне.
		У відповідності до п.297.3 ст.297 Податкового кодексу України, платник єдиного податку виконує передбачені цим Кодексом функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах.
		Як вбачається з викладеного вище, платник єдиного податку виконує функції податкового агента у разі нарахування доходів лише на користь фізичної особи. Натомість в даному випадку йдеться про правовідносини позивачки з фізичними особами-підприємцями, які самостійно сплачують податки за результатами своєї господарської діяльності. 
		Окрім того, згідно п. 14.1.180 ст.14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
		Відповідно до вимог ч. 2 ст. 50 ЦК України, фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
		Тобто, законодавством чітко встановлюється різниця між фізичною особою та фізичною особою - підприємцем, а критерієм відмінності є державна реєстрація в якості суб'єкта підприємницької діяльності.  
		Отже, фізична особа-підприємець (в даному випадку позивач) не може бути податковим агентом по відношенню до фізичної особи-підприємця, яка самостійно сплачує податкові зобов'язання . 
		Таким чином, на переконання суду, висновки посадових осіб податкового органу про порушення позивачкою положень п. 176.2 ст. 176 ПК України внаслідок не включення до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого на користь платників податку і сум утриманого з них податку (ф. № 1- ДФ) за 2010 - 2012 рік сум доходів виплачених ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 є необґрунтованими. 
		З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що оскаржені податкові повідомлення-рішення не відповідають вимогам чинного законодавства, вимогам п. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим вони підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
		Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
		Таким чином, судовий збір, сплачений позивачем при поданні позову до суду, що підтверджується платіжним дорученням № 22 від 24.04.2014 (т.1 а.с.2), підлягає відшкодуванню ФОП ОСОБА_1 з Державного бюджету України в сумі 183,00 грн. 
		Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.
		Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Конотопської ОДПІ №0000121701 від 29.01.2014, №0000111701 від 29.01.2014, №0000201701 від 29.01.2014.
		Відшкодувати фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) з Державного бюджету України витрати зі сплати судового збору в сумі 183,00 грн.    
		Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
		 
		 
		Суддя                                              (підпис)                      В.М. Соколов 
		 
		Повний текст постанови складено 16.06.2014 року.
		 
		З оригіналом згідно            
		 
		 
		Суддя                                                                                 В.М. Соколов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...