Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 802/1444/14-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019).
Надіслано для оприлюднення: 04.07.2014. Зареєстровано: 04.07.2014. Забезпечено надання загального доступу: 09.07.2014.
Дата набрання законної сили: 21.07.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  
		 
		м. Вінниця
		26 травня 2014 р.                                                                    Справа № 802/1444/14-а
		 
		Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
		 
		головуючого судді:                              Жернакова М. В., 
		секретаря судового засідання:            Боровської Т. А.,
		представника позивача:                      Марієна І. С.,
		відповідача:                                            Білоконного П. Г., 
		представника відповідача:                        Марценюка В. М., 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
		за позовом: Всеукраїнської громадської організації "Комітет конституційно-правового контролю України"   
		до:   ректора Вінницького фінансово-економічного університету Білоконного П.Г.  
		про: визнання дій протиправними
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До Вінницького окружного адміністративного суду звернулася Всеукраїнська громадська організація "Комітет конституційно-правового контролю України" (позивач) з адміністративним позовом до ректора Вінницького фінансово-економічного університету Білоконного П.Г. (відповідач) про визнання дій протиправними. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 25.11.2013 Всеукраїнська громадська організація "Комітет конституційно-правового контролю України" направила запит розпоряднику інформації, ректору, голові приймальної комісії Вінницького фінансово-економічного університету Білоконному П. Г. щодо надання інформації згідно з Законом України "Про доступ до публічної інформації". Однак, як стверджує позивач,  відповідач не надав відповіді та запитувані документи, чим, на думку останнього, порушив права позивача на доступ до публічної інформації та ряд інших прав, зокрема, на проведення моніторингу з питань запобігання та протидії дискримінації, права бути учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові та немайнові права, а також призвів до інших негативних наслідків.
		На вказаний адміністративний позов відповідач 21.05.2014 подав письмові заперечення, в яких зазначив, що приватний вищий навчальний заклад Вінницький фінансово-економічний університет не є суб'єктом владних повноважень, а тому не є розпорядником інформації в розумінні Закону України "Про доступ до публічної інформації". Також, на переконання відповідача, Всеукраїнська громадська організація "Комітет конституційно-правового контролю України" не є належним запитувачем інформації, оскільки відсутня в Єдиному реєстрі громадських організацій як така. Додатково відповідач, зазначив, що інформація та документи, що цікавила позивача, розташовані на офіційному сайті університету у вільному доступі та інших сайтах державних установ і організацій, де їх можна використовувати без обмежень і письмового запиту, а також без додаткових витрат на  підготовку та подання, які позивач, крім того, мав би сплатити.
		В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві та додаткових поясненнях, наданих під час розгляду справи. 
		Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні надали письмові доповнення до заперечення, в яких зазначено про затримку в наданні відповіді на запит з об'єктивних причин, просили відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені в письмових запереченнях.
		Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд установи такі фактичні обставини.
		25.11.2013 Всеукраїнська громадська організація "Комітет конституційно-правового контролю України" направила ректору Вінницького фінансово-економічного університету Білоконного П. Г. запит на інформацію № 973/4-13 з проханням надати належним чином засвідчені копії:
		- Статуту вищого навчального закладу (далі - ВНЗ):
		- Свідоцтва про реєстрацію ВНЗ;
		- Довідки про включення ВНЗ до Державного реєстру ВНЗ України з додатками;
		- Ліцензії ВНЗ та додатка до неї;
		- Витягу ВНЗ з ЄДРПОУ;
		- Правил прийому до ВНЗ у 2014 році;
		- Положення про приймальну комісію ВНЗ;
		- Наказу про затвердження складу приймальної комісії ВНЗ;
		- Плану роботи та графіку засідань приймальної комісії ВНЗ;
		Як установив суд, вказаний запит про надання інформації відповідач отримав 03.12.2013, однак відповіді на нього у термін, визначений законодавством, не надав, що не заперечувалось відповідачем у судовому засіданні. 
		Вважаючи дії відповідача такими, що порушують положення Закону України "Про доступ до публічної інформації" в частині ненадання відповіді на запит на інформацію та у ненаданні інформації на запит позивача, останній звернувся з відповідним позовом до суду.
		Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з такого.
		Спірні відносини регулюються Законом України "Про доступ до публічної інформації" № 2939-VI від 13.01.2011.
		Основною метою прийняття вказаного Закону є створення механізму реалізації права кожного на доступ до публічної інформації. Він містить перелік гарантій дотримання прав на надання публічної інформації, поетапний порядок доступу до неї, надає визначення таким поняттям як конфіденційна, таємна та службова інформація, регламентує порядок її отримання, визначає порядок і строки подачі та задоволення запиту на інформацію, а також процедуру оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації.
		Відповідно до визначення публічної інформації, яке міститься в статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації", це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.  Доступ до інформації забезпечується шляхом її оприлюднення у засобах масової інформації (в офіційних друкованих виданнях, на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет, на інформаційних стендах та будь-яким іншим способом) та через надання інформації за запитами на інформацію.
		Відповідно до положень ст. 12 Закону України "Про доступ до публічної інформації" суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у ст. 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.
		На думку ректора Вінницького фінансово-економічного університету            Білоконного П. Г., Всеукраїнська громадська організація "Комітет конституційно-правового контролю України" не може бути запитувачем інформації відповідно до  ст. 12 Закону України "Про доступ до публічної інформації", оскільки відсутня в Єдиному реєстрі громадських організацій як така.
		Однак, з такими доводами відповідача суд не погоджується, з огляду на таке. 
		Всеукраїнська громадська організація "Комітет конституційно-правового контролю України" є юридичною особою, тому з урахуванням ч. 1 ст. 12 Закону України "Про доступ до публічної інформації" наділена повноваженнями звертатись із запитами на інформацію та відповідно є суб'єктом відносин у сфері доступу до публічної інформації.
		Щодо твердження відповідача, що він не є суб'єктом владних повноважень, а тому не може бути розпорядником публічної інформації, суд зазначає таке.
		Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків.
		Вінницький фінансово-економічний університет  як вищий навчальний заклад надає освітні послуги, відтак відповідачу делеговані права від Міністерства освіти і науки України: по управлінню вищим навчальним закладом через надання Ліцензії та додатків до неї, надання права підписання дипломів про неповну та повну вищу освіту, права прийняття рішення про реорганізацію або ліквідацію вищого навчального закладу, права здійснення прийому абітурієнтів відповідно до Правил прийому до ВНЗ в 2014 році, правом на надання освітніх послуг, здійснення атестації студентів, прийняття заліків, екзаменів, в т.ч. державних, здійснення оцінювання знань студентів та виставлення оцінок за курсові та дипломні роботи, права затвердження списку осіб, які зараховані до ВНЗ, право формування та затвердження складу приймальної комісії ВНЗ та складу державної екзаменаційної комісії ВНЗ, а також здійснення інших прав, передбачених законодавством України.
		Отже, суд доходить висновку, що відповідач є розпорядником інформації у розумінні Закону України "Про доступ до публічної інформації".
		Крім того, відповідач у своїх запереченнях вказує, що заявник має відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк, однак до запиту на інформацію документи про відшкодування фактичних витрат не подано.
		Відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо розпорядник не встановив розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно.
		Тобто, для того, щоб позивач зміг оплатити вартість фактичних витрат на копіювання та друк запитаних ним документів, відповідач повинен встановити ці фактичні витрати, надіславши позивачу відповідний платіжний документ, із зазначенням у ньому банківських реквізитів рахунку.
		Однак відповідач не визначив розмір фактичних витрат на копіювання та друк запитуваної позивачем інформаці та не надсилав відповідного платіжного документа (рахунку-фактури), відповідно до якого позивач міг би сплати всі витрати на копіювання та друк.
		Відповідач у своїх запереченнях також зазначає що Вінницький фінансово-економічний університет забезпечив доступ до публічної інформації шляхом розміщення документів університету на своєму офіційному сайті.
		Вказане твердження суд вважає необґрунтованим та безпідставним з огляду на таке.
		Стаття 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлює, що доступ до інформації забезпечується двома шляхами: шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації і надання інформації за запитами на інформацію. 
		Поряд з цим відповідно до постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 30.09.2013 № 11 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-УІ "Про доступ до публічної інформації": "7. Повідомлення запитувача інформації про можливість ознайомитися із запитуваною інформацією на сайті розпорядника публічної інформації суперечить частині 2 статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформацію", відповідно до якої відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, вважається протиправною відмовою в наданні інформації, оскільки офіційний сайт є загальнодоступним джерелом".
		Тобто виконання розпорядником обов'язку щодо оприлюднення публічної інформації не звільняє від обов'язку надати публічну інформацію на такий запит.
		Відповідно до ст. 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядники інформації зокрема зобов'язані надавати достовірну, точну та повну інформацію.
		Статтею 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
		Частиною 5 ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовий формі.
		Ректор Вінницького фінансово-економічного університету  у встановлений строк не надав письмової відповіді на отриманий запит, чим порушив вимоги Закону України "Про доступ до публічної інформації". Під час розгляду справи відповідач надав докази відправлення позивачу  запитуваних документів 23.05.2014. Однак, як пояснив представник позивача, ненадання запитуваних документів у визначений законодавством строк призвело до негативних наслідків для Всеукраїнської громадської організації "Комітет конституційно-правового контролю України": позивач не зміг виконати зобов'язання, передбачені умовами договору між ним та іншими фахівцями в галузі права, які надають правову оцінку документів, пов'язаних із вступом до ВНЗ, у зв'язку з чим поніс непередбачені витрати, втратилась системність у проведенні перевірок і як наслідок - роботі позивача.
		Таким чином, суд доходить висновку, що ненадання відповідачем відповіді на запит та ненадання запитуваних документів у строк, визначений Законом України "Про доступ до публічної інформації" порушує права та інтереси позивача як запитувача інформації. 
		Позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо ненадання відповіді на запит та ненадання запитуваної публічної інформації, однак, оскільки відповідач активних дій для розгляду запиту не вчинив, письмової відповіді, як це передбачено ст. 22 Закону, чи інформації на запит не надав, то суд доходить висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність.
		За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги Всеукраїнської громадської організації "Комітет конституційно-правового контролю України" є обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача, що полягає у ненаданні відповіді на запит Всеукраїнської громадської організації "Комітет конституційно-правового контролю України" про отримання публічної інформації та  ненаданні запитуваної публічної інформації у строк, визначений Законом України "Про доступ до публічної інформації".
		Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Адміністративний позов задовольнити повністю.
		Визнати протиправною бездіяльність ректора Вінницького фінансово-економічного університету Білоконного П. Г., що полягає у ненаданні відповіді на запит Всеукраїнської громадської організації "Комітет конституційно-правового контролю України" про отримання публічної інформації.
		Визнати протиправною бездіяльність ректора Вінницького фінансово-економічного університету Білоконного П. Г., що полягає у ненаданні запитуваної Всеукраїнською громадською організацією "Комітет конституційно-правового контролю України" публічної інформації.
		 
		Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
		Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
		 
		Суддя                                             Жернаков Михайло Володимирович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...