Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-5739/09/1770 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; організації господарської діяльності, у тому числі.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 08.07.2014. Забезпечено надання загального доступу: 08.07.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		"03" липня 2014 р.                               м. Київ                                        К/800/3814/14 
		 
		Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
		головуючого суддівЗайця В.С. (суддя-доповідач), Стрелець Т.Г., Конюшка К.В., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Бистрицька сільськогосподарська машинно-технологічна станція» до Головного контрольно-ревізійного управління у Рівненській області про визнання протиправними дій, -  
		ВСТАНОВИВ:
		13 серпня 2009 року Відкрите акціонерне товариство «Бистрицька сільськогосподарська машинно-технологічна станція» (далі - ВАТ «Бистрицька СМТС») пред'явило позов до Головного Контрольно-ревізійного управління в Рівненській області про визнання протиправними дій відповідача та визнання нечинним Акта від 09 лютого 2009 року та листа-вимоги від 28 липня 2009 року в частині виконання пунктів 2, 4, 6.
		Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2009 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року, позов задоволено частково.
		Пункт вимоги Контрольно-ревізійного управління в Рівненській області «Про усунення виявлених ревізією порушень фінансової дисципліни» від 28 липня 2009 року № 17-06-17/3522 визнано нечинним в частині забезпечення відшкодування втрачених доходів підприємством за надане в оренду майно Бистрицькій сільській раді до 31 березня 2008 року та після 24 листопада 2008 року; пункти 4 та пункт 6 вимоги визнано нечинними повністю. 
		В частині позовних вимог про визнання дій та рішень Контрольно-ревізійного управління в Рівненській області протиправними; визнання нечинним Акту Контрольно-ревізійного управління в Рівненській області від 09 лютого 2009 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
		Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів скаржник оскаржив їх.
		У касаційній скарзі Державна фінансова інспекція в Рівненській області, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить  рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
		Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
		Судами встановлено, що ВАТ «Бистрицька СМТС» створено наказом Міністерства аграрної політики України від 17 вересня 2002 року № 284 на виконання Указу Президента України від 23 лютого 2001 року № 111 «Про додаткові заходи щодо дальшого розвитку лізингу в аграрному секторі економіки» та постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2001 року № 354 «Про утворення Національної акціонерної компанії «Украгролізинг» шляхом перетворення «Бистрицької державної сільськогосподарської машинно-технологічної станції» у відкрите акціонерне товариство «Бистрицька СМТС» відповідно до Указу Президента України від 15 червня 1993 року № 210 «Про корпоратизацію підприємств». Засновником Товариства є держава в особі Міністерства аграрної політики України. 
		ВАТ «Бистрицька СМТС» діє на підставі Статуту, який зареєстрований Березнівською районною державною адміністрацією Рівненської області 20 жовтня 2005 року. Відповідно до наказу Міністерства аграрної політики України від 05 вересня 2003 року № 315, акта приймання-передачі від 05 вересня 2003 року, погодженого з Фондом державного майна України, 100% акцій товариства засновник передав до статутного фонду відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг».
		В період з 13 січня 2009 року по 06 лютого2009 року працівниками контрольно-ревізійного управління у Рівненській області була проведена ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності ВАТ «Бистрицька СМТС» за період роботи з 01 січня 2007 по 31 грудня 2008 рік, за результатами якої було складено акт № 17-06-13/13 від 09 лютого 2009 року. 
		Перевіркою встановлено відчуження державного майна на користь ТОВ «Рівнеукрбуд-реставрація», ПП «Євробуд-М»та ПП фірми «Велсі» без отримання дозволу на відчуження об'єктів нерухомості з боку НАК «Украгролізинг» - відповідного суб'єкта управління майном за погодженням з Фондом державного майна України та проведення відчуження поза аукціоном, що суперечить пунктам 6, 13 Порядку відчуження об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 803 від 06 червня 2007 року. 
		Крім того встановлено, що за передані в оренду Бистрицькій сільській раді, Рівненській дирекції УДППЗ «Укрпошта» приміщення існує заборгованість по орендній платі, що є втраченими доходами за надане в оренду майно.
		На підставі акту ревізії на адресу позивача було направлено лист-вимогу від 23 лютого 2009 року № 17-06-07/762 та були пред'явлені вимоги про виконання яких необхідно було поінформувати відповідача до 20 березня 2009 року. В зв'язку зі зміною керівництва ВАТ «Бистрицька СМТС» 28 липня 2009 року № 17-06-17/3522 позивачу були повторно направлені вимоги про усунення виявлених порушень.
		Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції зазначив, що належність державі     хоча б і 100 відсотків акцій акціонерної компанії 
		автоматично не означає, що у державній власності перебувають також корпоративні права на частку у статутному фонді господарських товариств, заснованих державною акціонерною компанією. Такі корпоративні права належать на праві власності самій компанії як окремій юридичній особі, а не державі.
		Однією з ознак юридичної особи є майнова відокремленість. При створенні юридичної особи засновники наділяють її майном, закріплюючи його, як правило, на праві власності, і юридична особа як власник, має право через свої органи володіти, користуватися та розпоряджатися майном. Цивільним кодексом України встановлено, що господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу. В свою чергу, в учасників такого господарського товариства з'являються правомочності з управління корпоративними правами.
		Сукупність прав осіб, які виступають засновниками юридичної особи, охоплюється поняттям корпоративних прав, які згідно зі статтею 167 Господарського кодексу України передбачають правомочності на участь таких осіб в управлінні господарською організацією, отриманні активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Однак сукупність корпоративних прав осіб, які виступають засновниками, не передбачає права власності на майно, яким наділяється юридична особа, оскільки вона володіє, користується та розпоряджається таким майном.
		Враховуючи зазначене суд першої інстанції прийшов до висновку, що у відповідача не було об'єктивних підстав встановлювати порушення пунктів 6, 13 Порядку відчуження об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 803 від 06 червня 2007 року.
		Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції та залишив постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2009 року без змін.
		Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із правовою позицією судів першої та апеляційної інстанцій не погоджується із огляду на наступне.
		Відповідно до пункту 7 частини статті 92 Конституції України виключно законами України визначається правовий режим власності.
		Цивільним кодексом України, зокрема статтями 325, 326, 327 передбачено три форми власності - право приватної, державної та комунальної власності.
		Відповідно до пунктів 2, 3 Статуту ВАТ «Бистрицька СМТС» засновником Товариства є держава в особі Міністерства аграрної політики України. Відповідно до наказу Міністерства аграрної політики України від 05 вересня 2003 року № 315, акта приймання-передачі від 05 вересня 2003 року, погодженого з Фондом державного майна України, 100% акцій товариства засновник передав до статутного фонду відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг».
		З наведеного слідує, що 100% акцій ВАТ «Бистрицька СМТС» належить державі та вони передані за погодження з Фондом державного майна України до статутного фонду відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», як до відповідного суб'єкта управління майном Товариства.
		Закон України «Про управління об'єктами державної власності» від 21 вересня 2006 року № 185-V  (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон України № 185-V) відповідно до Конституції України визначає правові основи управління об'єктами державної власності.
		Пунктом 2 частини 1 статті 2 Закону України № 185-V передбачено, що корпоративні права, що належать державі у статутних фондах господарських організацій (далі - корпоративні права держави) є об'єктами управління державної власності.
		Відповідно до статті 3 Закону України № 185-V суб'єктами управління об'єктами державної власності є: Кабінет Міністрів України; Фонд державного майна України; міністерства та інші органи виконавчої влади (далі - уповноважені органи управління); органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації (далі - господарські структури); юридичні та фізичні особи, які виконують функції з управління корпоративними правами держави (далі - уповноважені особи); Національна академія наук України, галузеві академії наук.
		Пунктом 5 частини 1 статті 4 Закону України № 185-V передбачено, що суб'єктами управління об'єктами державної власності є державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації (далі - господарські структури).
		Згідно частини 1 статті 11 Закону України № 185-V корпоративні права держави не можуть передаватися господарським товариствам для формування їх статутних фондів, крім передачі до статутних фондів державних акціонерних товариств та державних холдингових компаній відповідно до цього Закону.
		Відповідно до пункту 13 статті 6 Закону України «Про холдингові компанії» пакети акцій (часток, паїв) або інше майно, передані до статутного фонду державної холдингової компанії (якою є ВАТ НАК «Украгролізинг») перебувають у державній власності і закріплюються за нею на праві господарського відання, тобто пакет акцій в розмірі 100% ВАТ «Бистрицька СМТС» належить державі.
		Згідно з пунктом 4.1 Статуту ВАТ НАК «Украгролізинг», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 354 від 11 квітня 2001 року - Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» є відкритим акціонерним товариством, володіє пакетом акцій, що належить державі, та майном підприємств, які входять до її складу, і провадить виробничо-фінансову діяльність.
		Таким чином ВАТ НАК «Украгролізинг» щодо ВАТ «Бистрицька СМТС» є суб'єктом, уповноваженим здійснювати управління об'єктами державної власності, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 4 Закону України № 185-V.
		Частиною 2 статті 9 Закону України № 185-V передбачено, що корпоративні права держави, надані господарським структурам в управління, не можуть бути відчужені з державної власності без дозволу Кабінету Міністрів України. Стосовно них не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути відчуження цих корпоративних прав з державної власності. Відчуження корпоративних прав держави здійснюється відповідно до законодавства з питань приватизації.
		Статтею 11 Закону України № 185-V визначені особливості управління та обмеження щодо розпорядження корпоративними правами держави.
		Відповідно до частин 3, 4 вказаної статті управління господарськими організаціями, у статутному фонді яких є корпоративні права держави, здійснюється згідно із законодавством залежно від розміру цих корпоративних прав. 
		Функції з управління корпоративними правами держави виконуються відповідно до цього Закону безпосередньо, без скликання зборів акціонерів, Кабінетом Міністрів України, Фондом державного майна України, уповноваженими органами управління в разі, якщо корпоративні права держави становлять 100 відсотків у статутному фонді господарської організації.
		Згідно пунктів 18 - 20 статті 11 Закону України № 185-V мирова угода та план санації в процедурі банкрутства господарських організацій з корпоративними правами держави понад 25 відсотків їх статутного фонду погоджуються з Фондом державного майна України та державним органом з питань банкрутства. 
		Відчуження майна господарських організацій з корпоративними правами держави понад 25 відсотків їх статутного фонду в процедурі банкрутства здійснюється відповідно до законодавства з питань приватизації. 
		Продаж господарськими організаціями у процесі санації корпоративних прав держави інвестору здійснюється на умовах, визначених планом санації, з урахуванням вимог законодавства з питань приватизації.
		Відповідно до частин 1, 3-5 статті 16 Закону України № 185-V контроль за виконанням функцій з управління об'єктами державної власності здійснюють Кабінет Міністрів України, Фонд державного майна України, уповноважені органи управління, органи державної контрольно-ревізійної служби, інші контролюючі органи шляхом проведення аналізу законності та оцінки ефективності виконання суб'єктами управління визначених обов'язків відповідно до законодавства України.
		Уповноважені органи управління, господарські структури та уповноважені особи, які виконують функції з управління корпоративними правами держави, подають Фонду державного майна України в порядку та у визначені ним строки звіти про виконання ними функцій з управління корпоративними правами держави. 
		Фонд державного майна України проводить аналіз ефективності виконання функцій з управління корпоративними правами держави, перевіряє виконання умов договорів доручення на управління та готує пропозиції щодо вдосконалення управління. 
		За збитки, завдані державі неефективним виконанням функцій з управління корпоративними правами держави, уповноважені особи несуть матеріальну відповідальність. Порядок стягнення, умови та конкретний розмір стягнення встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до закону.
		Із системного аналізу вищевказаних норм колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що відчуження майна, яке було здійснене ВАТ «Бистрицька СМТС», повинно було здійснюватись за відома та згоди на це суб'єкта управління майном - ВАТ НАК «Украгролізинг». 
		Із матеріалів справи вбачається, що 25 листопада 2009 року ВАТ НАК «Украгролізинг» до суду першої інстанції було подано заяву про залучення до участі у даній справі в якості третьої особи.
		25 листопада 2009 року Рівненським окружним адміністративним судом в задоволенні вказаної заяви ВАТ НАК «Украгролізинг» було відмовлено.
		Частинами 1, 2 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу у будь-який час до закінчення судового розгляду, пред'явивши адміністративний позов до сторін. Задоволення адміністративного позову таких осіб має повністю або частково виключати задоволення вимог позивача до відповідача. У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, розгляд адміністративної справи починається спочатку. 
		Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача у будь-який час до закінчення судового розгляду, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі. Якщо адміністративний суд при прийнятті позовної заяви, підготовці справи до судового розгляду або під час судового розгляду справи встановить, що судове рішення може вплинути на права і обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
		Оскільки ВАТ НАК «Украгролізинг» є суб'єктом управління майном ВАТ «Бистрицька СМТС», за відома та згоди якого неможливо було відчужувати майно ВАТ «Бистрицька СМТС», колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що без участі ВАТ НАК «Украгролізинг» неможливо в повній мірі встановити фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а тому колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суд першої інстанції передчасно відмовив в задоволені заяви ВАТ НАК «Украгролізинг» про залучення до участі у даній справі в якості третьої особи.
		Суд апеляційної інстанції на зазначені обставини уваги не звернув та недоліки рішення суду першої інстанції не усунув. 
		Враховуючи зазначене колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій не вжито всіх передбачених законом заходів, необхідних для повного і всебічного з'ясування всіх обставин у справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Частиною 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства  України передбачено, що  підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Так як судами першої та апеляційної інстанцій не було вжито всіх передбачених законом заходів, необхідних для повного і всебічного з'ясування всіх обставин у справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд. 
		Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті і винести законне та обґрунтоване рішення.
		Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 226, 227, 230, 231 КАС України, - 
		У Х В А Л И В :
		Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Рівненській області задовольнити частково.
		Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року скасувати, а справу направити на новий розгляд   до суду першої інстанції.
		Ухвала оскарженню не підлягає. 
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...