Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 925/569/14 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 08.07.2014. Забезпечено надання загального доступу: 08.07.2014.
Дата набрання законної сили: 02.07.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"02" липня 2014 р.           Справа№ 925/569/14
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:          Рудченка  С.Г.
		суддів:            Агрикової О.В. 
		          Чорногуза М.Г. 
		при секретарі судового засідання Степанці О.В.,
		від позивача - Романець О.І., від відповідача - Горбачевська Ю.В.,
		розглянувши апеляційну скаргу
		приватного підприємства «Райсількомунгосп»
		на рішення господарського суду Черкаської області від 23.05.2014 року
		у справі №925/569/14 (суддя Єфіменко В.В.)
		за позовом приватного підприємства «Райсількомунгосп», 
		Черкаська обл., м. Шпола,
		до Шполянського районного споживчого товариства, 
		Черкаська обл., м. Шпола,
		про розірвання договору, зобов'язання перерахувати кошти, - 
		ВСТАНОВИВ:
		У квітні 2014 року ПП «Райсількомунгосп» (далі - позивач) подало до господарського суду Черкаської області позов до Шполянського РСТ (далі - відповідач) про розірвання договору купівлі-продажу павільйонів від 28.09.2011 року, укладеного Шполянським РСТ та ПП «Райсількомунгосп»; зобов'язання Катеринопільського РСТ перерахувати на розрахунковий рахунок ПП «Райсількомунгосп» гроші в сумі 272000 грн., сплачені останнім до договору купівлі-продажу павільйонів від 28.09.2011 року, укладеного Шполянським РСТ та ПП «Райсількомунгосп».
		Ухвалою господарського суду Черкаської області від 07.04.2014 року у справі №925/569/14 відмовлено у прийнятті позовної заяви в частині вимог про зобов'язання Катеринопільського РСТ перерахувати на розрахунковий рахунок ПП «Райсількомунгосп» гроші в сумі 272000 грн., сплачені останнім до договору купівлі-продажу павільйонів від 28.09.2011 року, укладеного Шполянським РСТ та ПП «Райсількомунгосп». Прийнято до розгляду позовну заяву в частині вимог про розірвання договір купівлі-продажу павільйонів від 28.09.2011 року, укладений Шполянським РСТ та ПП «Райсількомунгосп».
		23.052014 року позивачем подано суду заяву про зміну предмету позову, в якій останній просив суд розірвати договір купівлі-продажу павільйонів від 28.09.2011 року, укладений між Шполянським РСТ та ПП «Райсількомунгосп»; стягнути з Шполянського РСТ на користь ПП «Райсількомунгосп» 272000 грн., сплачених позивачем по договору купівлі-продажу павільйонів від 28.09.2011 року, укладеного між Шполянським РСТ та ПП «Райсількомунгосп».
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладений договір не має доцільності для ПП «Райсількомунгосп» і йому вигідніше не купувати дані павільйони, а заключити договір оренди торгового місця із колгоспним ринком Шполянського РСТ та сплачувати лише оренду за торгове місце в розмірі 1740 грн. у місяць, як і інші особи, які торгують в павільйонах та не мають на них права власності.
		Рішенням господарського суду Черкаської області від 23.05.2014 року у справі №925/569/14 у позові відмовлено повністю. При прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд дійшов до висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог.
		Не погодившись з прийнятим рішенням, ПП «Райсількомунгосп» подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 23.05.2014 року у справі №925/569/14 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на ті ж обставини, що і в позовній заяві. До цього, позивач стверджує, що придбані за договором павільйони є нерухомістю, а сторонами не додержано вимог закону щодо нотаріального посвідчення такого договору.
		У своєму відзиві, поданому суду 27.06.2014 року та долученому до матеріалів справи, відповідач заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважає спірне судове рішення законним та обґрунтованим, просить суд залишити його без змін. Стверджує, що оспорюваний договір, укладений між сторонами, не суперечить положенням чинного законодавства.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2014 року у справі №925/569/14 апеляційну скаргу ПП «Райсількомунгосп» на рішення господарського суду Черкаської області від 23.05.2014 року у справі №925/569/14 прийнято до провадження, розгляд справи призначений на 02.07.2014 року.
		В судовому засіданні 02.07.2014 року представник позивача підтримала вимоги апеляційної скарг та просила їх задовольнити. Представник відповідача в судовому засіданні 02.07.2014 року заперечила проти задоволення вимог апеляційної скарги з підстав, викладених у своєму відзиві, просила спірне судове рішення залишити без змін.
		Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
		Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
		Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Рішенням Шполянської районної ради від 16.05.1996 року №8-68 закріплено за Шполянським колгоспним ринком земельну ділянку площею 1,75 га по вул. Мар'янівській, 31 та 0,21 га по вул. Леніна. Цим же рішенням надано дозвіл на виготовлення державних актів на землю (а.с. 60).
		Колгоспний ринок знаходиться на земельній ділянці, яка знаходиться в постійному користуванні згідно з Державним актом на право постійного землекористування серія ЧР №20-69 від 19.07.1996 року. Функціональними обов'язками ринку є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.
		19.07.1996 року Шполянською райрадою Шполянському колгоспному ринку видано державний акт на право постійного користування землею площею 1,96 га для розміщення ринку - серія ЧР №20-69 і зареєстрований в Книзі записів державних актів за №19 (а.с. 62-63).
		Майновий комплекс центрального ринку міста Шпола зареєстрований на праві власності за Шполянським РСТ, що підтверджується свідоцтвом, виданим на підставі рішення виконкому Шполянської райради від 27.06.2002 року №297 (а.с. 65).
		Зі статуту Шполянського колгоспного ринку Шполянського РСТ вбачається, що його засновником та власником є Шполянське РСТ (а.с. 55-59).
		Матеріали справи свідчать, що 28.09.2011 року сторонами було укладено договір купівлі-продажу 4-х торгівельних павільйонів загальною площею 116 кв.м. (а.с. 10).
		Згідно п. 1.1 договору продавець (Шполянське РСТ) продав і зобов'язався передати у власність покупця (ПП «Райсількомунгосп») торговельні павільйони у кількості 4 (чотири) штуки, розміщені за адресою м. Шпола, пров. Мар'янівський буд. 1 площею 29,0 кв.м. кожний, загальною площею 116 кв.м., а покупець купив і зобов'язався прийняти майно у власність та сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в договорі.
		Орієнтовна ціна договору, яку повинен платити покупець, складає 192000 грн. з урахуванням ПДВ (п. 2.1 договору).
		Об'єкт переходить у власність покупця після сплати ціни продажу об'єкту, яка вказана в п. 2.1 договору, про що сторони зобов'язуються на протязі 5-ти робочих днів після оплати підписати акт звірки взаєморозрахунків та приймання-передачі майна у власність (п. 3.1 договору).
		Кожна сторона зобов'язалася виконувати обов'язки, покладені на неї договором, та сприяти іншій стороні у виконанні її обов'язків (п. 4.1 договору).
		Розділом 5 договору передбачені обов'язки покупця:
		Покупець здійснює розрахунки за об'єкт перерахуванням грошових коштів на рахунок продавця та поставкою матеріалів:
		-          грошові кошти перераховуються до 15.12.2011 року;
		-          матеріали поставляються до 25.11.2011 року
		Фізичні особи можуть проводити розрахунки за об'єкт готівкою безпосередньо в касу продавця.
		Покупець несе ризик випадкової загибелі або пошкодження об'єкта з моменту фактичного прийняття об'єкту у власність та підписання акту прийому майна у власність.
		Продавець зобов'язався фактично передати об'єкт в тому якісному стані, в якому він є на день підписання договору (п. 6.1 договору).
		Сторони закріпили в договорі, що зміна умов договору та внесення доповнень до нього можливі лише за згодою сторін та оформляються у письмовій формі. Суперечки, що виникають при зміні умов договору та його розірвання. Вирішуються згідно чинного законодавств України (п. 7.1 договору).
		Виготовлення 4 торгівельних павільйонів згідно вищеназваного договору було виконано авторемонтним-агрегатним заводом, що підтверджується актом виконаних робіт від 06.08.2012 року та видатковими накладними №РН-0000065 від 13.12.2011 року та №РН-0000088 від 06.08.2012 року (а.с. 67-69).
		Відповідно до БДН В.2.2.-23:2009 Будинки і споруди. Підприємства торгівлі. Павільйон - торговельний об'єкт у роздрібній торгівлі, призначений для організації продажу товарів кінцевим споживачам, розміщений в окремій споруді полегшеної конструкції та має торговельну залу для покупців.
		Торгівельний павільйон - тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
		Отже, доводи позивача про те, що придбані за спірним договором павільйони є нерухомістю, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи. В такому випадку, нотаріальне посвідчення спірного договору є правом сторін, а не встановленим законодавством обов'язком.
		07.12.2011 року до договору купівлі-продажу від 28.09.2011 року сторони уклали додаткову угоду (а.с. 11), якою доповнили п. 2.1 договору наступним змістом: «Вартість робіт по внутрішньому опорядженню торгівельних павільйонів становить 99810 грн.».
		Факт сплати позивачем вартості павільйонів (192000 грн.) у строк, встановлений сторонами у договорі, підтверджується платіжними дорученнями №127 від 27.10.2011 року на 58000 грн.; №128 від 28.10.2011 року на 40000 грн.; №146 від 23.11.2011 року на 10000 грн.; №149 від 29.11.2011 року на 25000 грн.; №154 від 02.12.2011 року на 59000 грн. (а.с. 15-19).
		Отже, позивач повністю розрахувався із відповідачем за придбані 4 павільйони відповідно до умов договору і ніяких претензій не висував, вимог про розірвання не заявляв.
		При цьому, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції надано вірну правову оцінку тому, що факт укладання додаткової угоди 07.12.2011 року є доказом прийняття позивачем павільйонів у відповідача та реального виконання договору купівлі-продажу, після чого сторони дійшли згоди про необхідність їх внутрішнього опорядження вартістю 99810 грн.
		В подальшому, позивач перерахував відповідачу 80000 грн. платежами по 20000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №167 від 19.12.2011 року; №169 від 22.12.2011 року; №12 від 17.01.2012 року; №53 від 15.03.2012 року (а.с. 10-13). 
		Отже, залишилось несплаченими 19810 грн. лише за опоряджувальні роботи.
		Стаття 655 ЦК України встановлює, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
		Відповідно до ч. 1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
		Частина 1 ст. 692 ЦК України передбачає, що оплата товару за договором купівлі-продажу здійснюється після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
		Згідно із ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець повинен виконати свій обов'язок щодо оплати одразу в повному обсязі, тобто сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
		Частиною 1 ст. 652 ЦК України встановлено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
		Колегією суддів встановлено, що спірний договір сторонами виконувався, сторони отримали те, на що розраховували: позивач отримав майно, відповідач - грошові кошти. Вказані дії сторін не суперечать наведеним вище положенням чинного законодавства України про купівлю-продаж.
		При цьому,колегія суддів зазначає наступне.
		Можливість зміни та розірвання договору на підставі ч. 1 ст. 652 ЦК може мати місце лише за виключних обставин, у разі «істотної зміни обставин». Статтею 6.2.2 Принципів УНІДРУА надано визначення «ускладнень», які є тими виключеннями, які є достатніми для зміни та розірвання договору за згодою сторін, а саме: «укладенням вважаються випадок, коли відбуваються події, суттєвим чином змінюючи рівновагу договірних обов'язків в силу збільшення для сторони вартості виконання, або зменшення цінності отримуваного стороною виконання».
		Поняття «істотні зміни обставин» або іншими словами «ускладнення» виконанні договору мають значення лише у відношенні ще не здійсненного виконання і не мають правового значення для виконання, яке вже відбулося.
		Поряд із цим, відповідно до змісту ч. 4 ст. 652 ЦК зміна договору за рішенням суду у зв'язку із істотною зміною обставин допускається лише у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом. У разі істотної зміни обставин сторони без будь-яких обмежень можуть вирішити питання за взаємною згодою щодо зміни договору або його розірвання. У разі коли сторони у зв'язку із істотною зміною обставин звернулися до суду, зміна договору за рішенням суду може відбутися лише у випадках: 1) коли розірвання договору неможливе по суспільним мотивам; 2) коли таке розірвання приведе до шкоди, яка буде значно перевищувати подальше виконання договору на умовах змінених судом.
		Згідно ст. т. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. 
		Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
		Колегія суддів дійшла до висновку про те, що позивачем не подано суду доказів в порядку ст.ст. 33, 34 ГПК України на підтвердження істотної зміни обставин щодо правовідносин сторін спірного договору. Так, майно за договором за своїми кількісними, якісними та іншими характеристиками не змінилось, як і не змінилась його вартість, місцезнаходження, цільове призначення тощо. 
		Будь-яких істотних порушень умов договору його сторонами судом не встановлено, як і не встановлено обставин про те, що спірний договір суперечить вимогам чинного законодавства України.
		При цьому, як вірно вказав місцевий господарський суд, ні договір, ні додаткова угода не містять умов щодо порядку торгівлі позивачем на ринку.
		З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла до висновку про те, що місцевий господарський суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні місцевого господарського суду повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
		Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд - 
		ПОСТАНОВИВ:
		1.          Апеляційну скаргу приватного підприємства «Райсількомунгосп» на рішення господарського суду Черкаської області від 23.05.2014 року у справі №925/569/14 залишити без задоволення.
		2.          Рішення господарського суду Черкаської області від 23.05.2014 року у справі №925/569/14 залишити без змін.
		3.          Справу №925/569/14 повернути до господарського суду Черкаської області.
		 
		Головуючий суддя                                                            С.Г. Рудченко 
		 
		Судді                                                                                О.В. Агрикова
		 
		                                                                                М.Г. Чорногуз

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...