Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-5340/2009 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 08.07.2014. Забезпечено надання загального доступу: 11.07.2014.
Дата набрання законної сили: 23.06.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Номер провадження: 22-ц/785/6223/14
		Головуючий у першій інстанції  Гукаленко О.О. 
		Доповідач Гірняк Л. А.
		 
		  
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 23.06.2014 року                                                                                                  м. Одеса
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
		Головуючого-Гірняк Л.А.
		Суддів- Процик М.В., Доценко Л.І.        
		При секретарі -Булгак Х.
		 
		Розглянула у відкритому судовому засіданні м. Одесі апеляційну скаргу   представника  Львівської  міської ради та  Львівського КП «Рембуд» на рішення Білгород-Дністровського районного суду  Одеської області  від 23.11.2009 року по справі за позовом  ОСОБА_5 до  ОСОБА_6
		-про визнання права власності
		В С Т А Н О В И Л А:
		           23.10.2009 року  ОСОБА_5 звернулась до суду з позовними вимогами в котрих просила суд визнати право власності на  будівлі та споруди, які розташовані в АДРЕСА_1 та в цілому складається  з : їдальні  літ «А», загальною площею 187 кв.жм.; клубу літ  «Б», загальною площею 140 кв.м., будиночок відпочинку  літ  «В», загальною площею 16 кв.м., будиночок відпочинку  літ «Г», загальною площею  14 кв. м., більярдної  літ «Д», загальної площі 16 кв.м. 
		Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 17.10.2005 року сторони уклали  договір про сумісну діяльність  по розвитку   комплексу будівель та споруд, що розташованих в АДРЕСА_1. Внеском відповідача була земельна ділянка площею 9484 кв. м., а вона, позивачка, за власні кошти  здійснила розбудову вказаної ділянки, побудувавши вказані приміщення за власні кошти , котрі просить визнати своєю власністю.
		          Рішенням Білгород-Дністровським  міськрайонним судом Одеської області  від 23 листопада 2009 року позовні вимоги задоволено. Суд визнав право власності  за ОСОБА_5 на  будівлі та споруди , які розташовані в  АДРЕСА_1 та в цілому складається з: їдальні  літ «А», загальною площею 187 кв. м.; клубу літ  «Б», загальною площею 140 кв. м., будиночок відпочинку  літ  «В», загальною площею 16 кв.м., будиночок відпочинку  літ «Г», загальною площею  14 кв. м., більярдної  літ «Д», загальної площі 16 кв.м. 
		          В апеляційній скарзі Львівська міська рада ставить питання про  скасування  рішення суду з ухваленням нового, про відмову в заявлених вимогах, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема посилається на те, що вона є власником спірного майна, котре передано  та закріплено на  праві повного господарського віддання Львівському КП «Рембуд», котре є правонаступником Львівського державного комунального підприємства «Рембуд», та безпідставно відчужено за рішенням суду  без їх згоди іншій особі. 
		          В апеляційній скарзі  КП «Рембуд» ставить питання про скасування рішення суду з ухвалення нового, про відмову в заявлених вимогах, посилаючись на порушення судом норм матеріального  та процесуального права. Зокрема посилається на те, що  в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо будівництва  ОСОБА_5 спірних об'єктів.
		          В судове засідання  позивач не з'явилась, про час та місце розгляду справи сповіщена належним чином, просить справу відкласти в зв'язку з лікуванням. Проте докази на підтвердження не надала.
		          Відповідач ОСОБА_6 за вказаною адресою не проживає,  що підтверджено  листом  Державної міграційної служби  України  Білгород-Дністровського районного відділу ГУДМС України в Одеській області про те, що ОСОБА_6  не документувався паспортом громадянина України і в реєстрації та знятті з реєстраційного обліку не значиться.
		          Представник  ЛКП «Рембуд»  просить справу слухати за їх відсутності.
		          В силу ст. 305 ч.2 ЦПК України судова колегія вважає можливим розглянути справу за їх відсутністю.
		          Судова колегія заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги дійшла висновку, що апеляційній скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
		          Задовольняючи заявлені вимоги та визнаючи право власності на   вищезазначені будівлі, районний суд виходив з того, що відповідно до ст. 638 ЦК України сторони досягли  згоди з усіх істотних умов договору.
		          Проте з таким судженням суду першої інстанції погодитись не можна з наступних підстав.
		          Відповідно до ч.1  ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
		Підстави набуття права власності - це передбачені законом юридичні факти, за наявності яких особа набуває майно, стає його власником.
		    Підстави набуття права поділяють на первісні і похідні.
		    Первісними підставами є такі, за яких право власності на річ виникає у суб'єкта вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ.
		До первісних способів набуття права власності належать: виготовлення або створення нової речі (виробництво); переробка речі (специфікація); привласнення загальнодоступних дарів природи; знахідка; скарб; бездоглядні домашні тварини; набуття права власності на річ за набувальною давністю, тобто по закінченні певного часу, особою, яка відкрито, добросовісно і безперервно володіла чужою річчю.
		              Похідними підставами набуття права власності вважаються такі, за яких право власності у суб'єкта виникає внаслідок волевиявлення попереднього власника (купівля-продаж, поставка, контрактація, дарування, міна та інші договори із передачі майна у власність, а також спадкування за заповітом).
		Особливим способом набуття права власності є приватизація державного майна.
		Визнаючи право власності на спірне майно, районний суд не взяв до уваги, що в матеріалах справи відсутні  докази на підтвердження  того, що  земельна ділянка, що розташована  по АДРЕСА_1 була виділена під забудову ОСОБА_6
		Районний суд не врахував, що момент виникнення права власності на річ (майно) визначається  законом.
		При визначенні моменту набуття права власності слід враховувати як особливості самого майна, так і особливості оформлення права власності, які теж суттєво впливають на визначення моменту виникнення (набуття) права власності.
		Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом , визначені у главі 24 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), зокрема із правочинів.
		Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна); якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації - з моменту прийняття його до експлуатації; коли ж право власності на нерухоме відповідно до закону підлягає державній реєстрації - з моменту такої реєстрації. У разі необхідності право власності на незавершене будівництво, за наявності визначених законом умов, може бути зареєстровано органом, який здійснює державну реєстрацію нерухомого майна (стаття 331 ЦК). З такого ж моменту виникає і право власності на  перероблену  річ ,створену з використанням іншої речі (матеріалу).
		Районний суд  при розгляді справ про визнання права власності на  будівлі повинен був  належним чином перевіряти, чи було питання оформлення права власності на  будівництво предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність давали б підстави вважати про наявність спору про право.
		Більше того, суд не повинен заміняти органи, які зобов'язані видавати дозволи на будівництво й узгоджувати забудови; визнання права власності на самочинне будівництво в судовому порядку є винятковим способом захисту права. 
		Районний суд   не  з'ясовував, чи  є це будівництво самочинним, чи звертався позивач до компетентних органів із питань їх узаконення, чи було відмовлено компетентними органами у вирішенні зазначеного питання.
		В матеріалах справи відсутні докази,  що земельна ділянка виділась під будівництво, та  будівництво здійснено  відповідно до дозвільних  документів.
		При цьому районним судом не враховано, що  частина друга ст. 220 ЦК України  не  застосовується до правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки  момент вчинення таких правочинів відповідно до ст.210 та 640 ЦК України  пов'язується з державною реєстрацією , тому вони не є укладеними, а отже не створюють  прав і обов'язків для сторін.
		Більше того, за вказаною адресою розташована база відпочинку  «Львів».
		Рішенням  Затоківської  Селищної ради  № 526 від 20.04.2003 року було надано згоду на  складання проекту відведення ЛКП «Рембуд» земельної ділянки для експлуатації та обслуговування  бази відпочинку «Львів» пл..0,9484 га. Рішенням № 982 від 13.08.2013 року  відведення було зменшено до 0.803 га.
		Рішенням  господарського суду Одеської області від  27 січня 2014 року встановлено, що  основні  засоби бази відпочинку «Львів» є власністю  Львівської міської ради та перебувають  на балансі і в повному господарському віддані ЛКП «Рембуд», засновником якого є  Львівська міська рада, котра є орендарем  земельної ділянки, відповідно до  ст.33 Закону України « Про оренду землі»(а.с. 49-50).
		          Виходячи з вищезазначеного, районний суд  визнаючи право власності  за  ОСОБА_5 на спірні об'єкти  порушив право Львівської міської ради, так як  основні засоби бази  відпочинку «Львів» є їх власністю та не залучив їх до участі в справі.
		За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що районний суд грубо порушив норми матеріального та процесуального права,  висновки суду не відповідають обставинам справи, суд  неповно з'ясував обставини , що  мають  значення для справи , недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, а тому з підстав ст.309 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в заявлених вимогах. 
		Керуючись ст.ст. 309 ч.1 п.3,4; 316; 317; 319  ЦПК України судова колегія,
		                                            В И Р І Ш И Л А:
		Апеляційну скаргу     представника  Львівської  міської ради та  Львівського КП «Рембуд» задовольнити.
		Рішення Білгород-Дністровського районного суду  Одеської області  від 23.11.2009  скасувати.
		В позовних вимогах  ОСОБА_5 до  ОСОБА_6 про визнання права власності  відмовити.
		Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене на протязі 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ. 
		 
		 
		Головуючий  суддя -                                         Л.А.Гірняк
		 
		Судді- Л.І.Доценко
		 
		                                                                            М.В.Процик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...