Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 232/5754/12 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 09.07.2014. Забезпечено надання загального доступу: 14.07.2014.
Дата набрання законної сили: 19.09.2014
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 232/5754/12
		Провадження № 1-кп/127/33/14 
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		04.06.2014 м. Вінниця
		 
		Вінницький міський суд Вінницької області в складі колегії суддів: 
		 
		головуючого судді: ОСОБА_1 ,
		суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		при секретарі ОСОБА_4 ,
		за участю прокурора: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		потерпілих: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
		захисників: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		обвинуваченого: ОСОБА_11 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012010380000239 від 24.11.2012 року за обвинуваченням:
		ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Турбів Липовецького району, Вінницької області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, не працюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , 
		раніше судимого: 27.05.2005 Староміським районним судом м. Вінниці за ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 296, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого 31.03.2007 умовно-достроково не відбути строк 1 рік 8 місяців, 
		 
		у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -
		ВСТАНОВИВ:
		Органами досудового розслідування ОСОБА_11 обвинувачується у тому, що перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, умисно, протиправно, вчинив злочин відносно раніше незнайомої йому неповнолітньої ОСОБА_12 , при наступних обставинах.
		 ОСОБА_11 18.11.2004 у другій половині дня ОСОБА_11 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння вирішив задовольнити свою статеву пристрасть вийшов з території підприємства «Ремпобуттехніка», що по вул. Чехова, 39, та направився у бік Вінницького олієжиркомбінату у пошуках особи жіночої статі. Приблизно о 19:00 годин на перехресті вулиць А.Іванова та С. Ценского він познайомився з раніше йому незнайомою ОСОБА_12 , з якою попрямував вздовж залізничних колій, які розташовані між Вінницьким олієжиркомбінатом, що по вул. А.Іванова та АТП №10556, що по вул. С. Ценского, 14. Наблизившись до тупику залізничних колій, які розташовані біля паркану зазначеного АТП, між ними раптово виникла сварка на ґрунті того, що ОСОБА_12 відмовилась вступати з ним у статевий акт. В ході сварки ОСОБА_11 наніс ОСОБА_12 удари рукою та ногою в область задньої поверхні правої кісті та у верхню третину лівого стегна, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді синців, які відносять до легких тілесних ушкоджень.
		Після чого умисно, безпідставно без наявних на те причин, з використанням малозначного приводу, з метою позбавлення життя ОСОБА_12 , висмикнув з її куртки шнурок чорного кольору та накинувши його на шию потерпілої, здавив шию зашморгом кільцевидно. Потім стиснув шнурок двома руками зліва на право та утримував його на шиї до настання смерті потерпілої. Навмисні дії ОСОБА_11 супроводжувались розривом правого синдесмозу між великим рогом та тілом, крововиливом в сполучні оболонки очей, рідким станом крові темно-червоного кольору, повнокров`ям, набряком внутрішніх органів, механічною асфіксією. Після вчиненого злочину ОСОБА_11 зв`язав шнурок на шиї ОСОБА_12 простим вузлом та кинувши труп потерпілої у струмок з місця пригоди зник. 
		19.11.2004 у ранковий час біля паркану АТП № 10556 мешканцями м. Вінниці ОСОБА_13 та ОСОБА_14 у струмку з зашморгом на шиї було виявлено труп ОСОБА_12 . 
		Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1015 від 21.01.2005 смерть ОСОБА_12 настала від механічної асфіксії внаслідок здавлення шиї петлею зашморгом, що був затягнутий руками, про що свідчить странгуляційна борозна та синці на шиї. Встановлена причина смерті - механічна асфіксія, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя в момент заподіяння.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 вину у вчинені злочину не визнав та заперечив свою причетність до вбивства ОСОБА_12 та суду надав наступні показання. 
		18.11.2004 року починаючи з 19:00 годин до 01:00 год. він перебував на ОСОБА_15 разом зі своїми знайомими де вони розпивали пиво. Після цього близько 01:00 год. ночі його знайомий таксист ОСОБА_16 , відвіз його разом з малознайомою йому дівчиною, на вул. Чехова, де знаходився на стоянці підприємства «Ремпобуттехніки» його робочий автомобіль. Коли він прощався із ОСОБА_17 він попросив останнього забрати його та дівчину наступного дня о шостій годині ранку з вул. Чехова, де знаходився на стоянці підприємства «Ремпобуттехніки» його робочий автомобіль. З малознайомою йому дівчиною він спілкувався до 06:00 год. ранку. Тому він не міг здійснити вбивство ОСОБА_12 , так як у нього є алібі на час вчинення злочину. 
		Крім того, він зазначив, що працівники органів досудового розслідування не здійснили належної перевірки його алібі. Крім того, він зазначив, що в ході досудового слідства усі його явки з повинною, додатки до них, протоколи допиту та пояснення були надані та написані ним під фізичним та психічним тиском на нього з боку працівників правоохоронних органів, а саме: вони змушували його давати неправдиві покази, свідчити проти себе, показували як потрібно себе поводити при відтворенні місця подій, погрожували розправою з його донькою, наносили йому тілесні ушкодження, душили його шнурком, схожим на той яким була задушена ОСОБА_12 .
		Також, як зазначив обвинувачений ОСОБА_11 під час досудового розслідування до нього у камеру були підсадженні свідки ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та інші, для того щоб він розповів про вбивство ОСОБА_12 , однак враховуючи те, що він ОСОБА_12 не вбивав, а тому з вказаними особами він не спілкувався. Крім того, вказані особи знаходилися із ним в одній камері на протязі однієї доби, а деякі із них взагалі були в стані сильного алкогольного сп`яніння, і не були спроможні вести будь-яких розмов. 
		Крім того, він зазначив, що було також порушено його право на захист, яке полягало в тому, що слідчий не допускав на слідчі дії його захисника, з яким у нього був укладений договір, а саме ОСОБА_9 . Так, замість нього його інтереси захищав адвокат ОСОБА_20 , який змушував його на досудовому слідстві надавати неправдиві покази та свідчити проти себе. Крім того, під час проведення його допиту поняті знаходилися в коридорі, що також свідчить про порушення норм чинного законодавства. Крім того, органи досудового слідства, обвинувачують його, у вбивстві ОСОБА_12 , лише з тих підстав, що у нього є судимість за вчинення схожих злочинів передбачених КК України. 
		Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7  суду надала наступні показання, що 18.11.2004 її онука ОСОБА_12 не була присутня на заняттях, оскільки був замінований учбовий заклад в якому вона навчалась. В даний період часу ОСОБА_12 знаходилась у своєї подруги ОСОБА_21 . 18.11.2004 її онука попросила у неї дозволу піти із ОСОБА_21 на «шейпінг», на що вона не заперечувала. На тренування її онука ОСОБА_12 пішла 18.11.2004 приблизно о 18.45 год. Перед вбивством, в її онуки ОСОБА_12 було викрадено мобільний телефон, коли вона відпочивала в компанії знайомих їй осіб. ОСОБА_12 не одноразово намагалася віднайти та повернути свій викрадений телефон. В дану компанію переважно входили особи старшого від її онуки віку. Крім того, в даній компанії відпочивала і подруга її онуки ОСОБА_22 , якій були відомі обставини викрадення вказаного телефону. 
		Крім того, як зазначила потерпіла ОСОБА_7 , що у смерті її онуки винні інші особи, а не обвинувачений ОСОБА_11 , оскільки, під час досудового слідства, їй стало відомо, що вбити її онуку могли лише особи, які із нею тісно спілкувались, а саме: ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 . Свідки які перебували із ОСОБА_11 в одній камері, були підставними особами, та спеціально залучені органами досудового розслідування для того, щоб обмовити ОСОБА_11 у вчиненні вбивства її онуки, що підтверджується на її думку протоколами допиту цих осіб на досудовому слідстві, які абсолютно ідентичні один одному. 
		Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8 , суду надала наступні показання, що  ОСОБА_12 її донька. Остання проживала як із нею так і з бабусею на АДРЕСА_2 . 
		18.11.2004 донька була на заняттях у технікуму. Цього ж дня приблизно о 18.40 год., до неї подзвонила її донька ОСОБА_12 та повідомила, що хоче піти на «шейпінг», та що їй потрібні кошти на тренування. Будь-якого хвилювання у голосі своєї доньки вона не почула. 18.11.2004 об 23.00 год. вона подзвонила своїй доньці, однак слухавку телефону взяла бабуся ОСОБА_7 . Остання повідомила їй, що ОСОБА_12 вже відпочиває, так як на другому поверсі будинку не горить світло. Про смерть доньки їй повідомила бабуся ОСОБА_7 , яка зателефонувала о шостій годині ранку, та повідомила що онука ОСОБА_12 у неї не ночувала. Дізнавшись про це, вона подзвонила двом подругам своєї доньки, однак у них остання також не ночувала. 
		Крім того, як зазначила потерпіла ОСОБА_8 вона вважає, що її доньку ОСОБА_11 не вбивав, а це зробили особи з оточення її доньки. Оскільки, за декілька днів до вбивства, вона подарувала їй мобільний телефон. Даний мобільний телефон був у неї викрадений особами в компанії яких вона часто відпочивала. 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_27 , суду надав наступні покзання, що він знайомий із ОСОБА_11 , так як разом із ним працював на підприємстві. 18.11.2004 він працював таксистом в службі таксі « 059», та перебував цього дня на Залізничному Вокзалі. Ввечері 18.11.2004 до нього підійшов ОСОБА_11 та попросив відвезти його та його дівчину на вул. Чехова, де знаходився на стоянці підприємства «Ремпобуттехніки» робочий автомобіль ОСОБА_11 . На що він погодився, та відвіз ОСОБА_11 з дівчиною на вул. Чехова де розташовувалося підприємство «Ремпобуттехніки». Коли ОСОБА_11 та дівчина вийшли з його автомобіля, обвинувачений попросив забрати його разом із дівчиною наступного дня о шостій годині ранку з цього ж самого місця. Після чого, він поїхав далі таксувати. Приблизно о 05:00  06:00 год. ранку 19.11.2004 він під`їхав до вул. Чехова де розташовувалося підприємство «Ремпобуттехніки» забрав ОСОБА_11 та його дівчину і відвіз на ОСОБА_28 . Описати як виглядала дівчина, яка перебувала із ОСОБА_11 він не може, так як було темно. Більше він із ОСОБА_11 не зустрічався.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_29 , суду надала наступні показання, що стосовно вбивства неповнолітньої ОСОБА_12 вона повідомити нічого не може, однак щодо охарактеризування особи обвинуваченого ОСОБА_11 повідомила наступне, що ОСОБА_11 був засуджений за нанесення їй тілесних ушкоджень та спробу зґвалтувати її. Точної дати не пам`ятає однак вона поверталася з роботи додому коли побачила ОСОБА_11 , який їй йшов на зустріч. Без будь-яких підстав він напав на неї та почав наносити їй тілесні ушкодження. Так як, вона пручалася та кричала він почав її душити та наніс удар після якого вона знепритомніла. ОСОБА_11 перебував у стані алкогольного сп`яніння, погрожував розправою. Дана подія відбулася по вул. Чехова в м. Вінниці. Крім того, ОСОБА_11 хотів її зґвалтувати, проте йому це не вдалося, так як вона покликала на допомогу свого чоловіка, який в цей час проїжджав неподалік від неї на велосипеді. 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_30 , суду надала наступні показання, що відомості щодо вбивства неповнолітньої ОСОБА_12 їй невідомі, однак щодо охарактеризування особи обвинуваченого ОСОБА_11 повідомила наступне, що 31.12.2004 біля 18.30 год. вона провела свою доньку на роботу, після чого поверталась додому. Коли вона проходила територію, яка вже не була освітлена то побачила, як з боку будинковолодіння вийшов ОСОБА_11 , який перейшов вулицю та прямував їй на зустріч. Коли він наблизився до неї вона бачила, що він не звертає з її шляху, тому зробила крок щоб його пропустити. ОСОБА_11 також зробив крок ліворуч та рушив їй на зустріч. Коли ОСОБА_11 наблизився до неї, несподівано напав. Однією рукою він закривав їй рота іншою потягнув її вбік у безлюдне місце. Вона почалася пручатися. Свідок також зазначила, що дорога по якій вона йшла була слизькою, тому в результаті її боротьби із ОСОБА_11 вони обоє посковзнулися і впали на землю. Вона почала кликати на допомогу, в свою чергу ОСОБА_11 своєю рукою почав закривати їй рота, однак вона продовжувала кричати. Почувши крики сусіди, прийшли їй на допомогу. Крім того, як повідомила свідок, після вказаних подій було викликано працівників правоохоронних органів. Так, відносно ОСОБА_11 було відкрито кримінальну справу. 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_31 , суду надав наступні показання, що відомості вбивства ОСОБА_12 йому невідомі, однак охарактеризувати ОСОБА_11 він може лише з негативної сторони, оскільки останній зґвалтував його доньку.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_32 , суду надав наступні показання, що він раніше працював разом із ОСОБА_11 Шнайдрук ОСОБА_33 часто їздив у відрядження. Були випадки коли вони разом із ОСОБА_11 вживали алкогольні напої. Неодноразово він бачив, як ОСОБА_11 , приходив до свого робочого автомобілю, який знаходився на стоянці підприємства «Ремпобуттехніки», разом із дівчатами. 17.11.2004 вони вживали з ОСОБА_11 алкогольні напої, після чого вони роз`їхалися по домівкам. Охарактеризувати ОСОБА_11 він може лише з позитивної сторони. Будь-якої агресії ОСОБА_11 не виявляв. 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_34 , суду надав наступні показання, що обвинуваченого ОСОБА_11 знає, оскільки разом із ним працював. ОСОБА_11 працював у них на протязі трьох років. Були випадки коли ОСОБА_11 після свого відрядження залишався переночувати у своєму робочому автомобілі, який знаходився по вул. Чехова у м. Вінниці на стоянці підприємства «Ремпобуттехніки». Перебувати на території з сторонніми особами ОСОБА_11 не дозволялося. У відрядження ОСОБА_11 виїжджав завжди тверезим, а у вільний час міг вжити спиртні напої. 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_35 , суду надав наступні показання, що він забороняв своїй дочці спілкуватися з ОСОБА_12 , оскільки декілька разів бачив її в стані алкогольного сп`яніння та в компанії дорослих чоловіків в районі АТ «Масложиркомбінату», а також неодноразово бачив померлу у вечірній час на вулиці. Про вбивство ОСОБА_12 він дізнався 19.11.2004. 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_36 , суду надала наступні показання, що обставини вбивства ОСОБА_12 їй невідомі, так як 16 серпня 2004 року, вона отримала серйозну травму, через що знаходилася у лікарні на протязі двох місяців. В жовтні місяці вона виписалась із лікарні, проте не могла рухатися. Однак їй відомо, що ОСОБА_12 спілкувалася із своєю подругою ОСОБА_21 .
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_37 , суду надала наступні показання, що коли вона повернулася з навчання додому, від сусідів їй стало відомо про вбивство неповнолітньої ОСОБА_12 . Крім того, сусіди їй повідомили, що якщо вона хоче дізнатися про смерть ОСОБА_12 більше, їй необхідно було зайти до ОСОБА_21 . Остання після вбивства була у стресовому стані та була чимось сильно налякана. Не задовго до вбивства ОСОБА_12 вона відпочивала в дворі їхнього будинку зі своєю подругою ОСОБА_21 . В оточення ОСОБА_12 входили особи різного віку, а саме ОСОБА_22 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 . 18.11.2004 вона бачила, як ОСОБА_12 гуляла із ОСОБА_42 , після чого ОСОБА_12 пішла додому, проте о якій годині це було вона точно не пам`ятає. Були випадки, коли ОСОБА_12 вживала спиртні напої. 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_43 , суду надав наступні показання, що 18.11.2004 він ОСОБА_12 не бачив та з нею не спілкувався, так як був у цей час на роботі. З ОСОБА_12 він був знайомий ще із дитинства. Вони разом із нею відпочивали постійно біля озера. У будь-які заклади він з нею не ходив. За декілька днів до смерті, ОСОБА_12 посварилася з своєю подругою ОСОБА_22 , з яких причин йому не відомо. Також він неодноразово бачив, що ОСОБА_12 вживала спиртні напої, зустрічалася з різними хлопцями, проте близьких стосунків із ними не мала. ОСОБА_12 він може охарактеризувати, як дівчину легкої поведінки. 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_44 , суду надав наступні показання, що з  ОСОБА_12 він був знайомий декілька років поспіль. В основному він із нею відпочивав біля річки та біля дитячого садочку. ОСОБА_12 також, зустрічалася і з іншими хлопцями, проте чи були у неї з ними близькі відносини йому не відомо. Він неодноразово бачив, як ОСОБА_12 вживала спиртні напої. Крім того, вона мала двох подруг ОСОБА_22 та ОСОБА_45 . Щодо вбивства останньої йому відомо лише те, що її тіло було знайдено на коліях в районі «Масложиру». Дорогою, яка веде до місця де знайшли її труп, вона у вечірній час не ходила.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_46 , суду надала наступні показаня, що в жовтні 2004 року її виписали з лікарні незадовго до смерті ОСОБА_12 . Остання неодноразово заходила до неї в гості. Своє статеве життя ОСОБА_12 з нею не обговорювала, в будь-які подробиці у її відносини з чоловіками остання не вдавалася, так як вони були знайомі із нею протягом короткого проміжку часу. ОСОБА_12 спілкувалася з особами старшими та молодшими за неї віком. З особами які були старше за ОСОБА_12 віком спілкувалася також і її подруга ОСОБА_22 . Так, до неї до дому заходила  ОСОБА_12 та попросила у неї домашній телефон, щоб подзвонити до своєї подруги ОСОБА_22 , так як минулого дня ОСОБА_12 відпочивала разом із нею в компанії «старших» де зник її мобільний телефон. За словами ОСОБА_12 її подруга ОСОБА_22 знала при яких обставинах даний телефон зник і де він знаходиться. Крім того, у ОСОБА_12 були неприязні стосунки із ОСОБА_47 , оскільки на той момент остання зустрічалася з ОСОБА_48 , який в свою чергу подобався ОСОБА_12 . Більшість свого часу ОСОБА_12 проводила із своєю подругою ОСОБА_22 , так як вони проживали поруч. 
		18.11.2004 ОСОБА_12 перебувала у неї в гостях, так як останню відпустили із занять, в зв`язку із повідомленням про замінювання їх навчального закладу. Ближче до вечора цього ж дня вони повинні були піти на тренування. ОСОБА_12 пішла від неї до себе додому о 18:45 год., так як мала перед тренуванням переодягнутися та залишити свій рюкзак вдома, а також повідомити свою бабусю ОСОБА_7 , що вона іде сьогодні на тренування, після чого ОСОБА_12 повинна була знову до неї повернутися. Так, вона повинна була вкластися приблизно в 10 хв. Однак, ОСОБА_12 більше до неї, не повернулася у що була одягнена ОСОБА_12 в день її вбивства, вона точно не пам`ятає.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_25 , суду надав наступні показання, що з померлою ОСОБА_12 він був знайомий, так як раніше неодноразово бачив її в кафе, яке знаходиться в районі Масложиру. До кола знайомих ОСОБА_12 входила її подруга ОСОБА_49 , з якою вони постійно були разом. ОСОБА_12 спілкувалася з особами різного віку, в тому числі і з ОСОБА_50 . В свою чергу, він товаришував із ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 . Були випадки коли їх компанії в кафе «Ліпальма» і «Вікторія» грали між собою в більярд, а бо просто одна компанія приєднувалась до іншої. У будь-які місця він ОСОБА_12 не відвозив. Хоча, були випадки коли ОСОБА_24 підвозив ОСОБА_12 додому. Наскільки йому відомо, ворогів чи неприязних відносин з кимось, ОСОБА_12 не мала. Будь-яких близьких відносин він із ОСОБА_12 не мав. Крім того, вона ні з ким із компанії не фліртувала, однак спиртні напої вживала. Він точно не пам`ятає де був у ніч з 18.11.2004 по 19.11.2004 однак в той вечір він з ОСОБА_12 не зустрічався і її не бачив. 19.11.2004 йому подзвонив ОСОБА_56 , з яким вони вели бізнес, та повідомив, що  ОСОБА_23 та ОСОБА_24 затримали працівники міліції за вбивство неповнолітньої ОСОБА_12 . Після чого, він поїхав за межі м. Вінниці, так як на той момент він був засуджений до покарання у вигляді п`яти років позбавлення волі з іспитовим строком на три роки, тому боявся, що його можуть посадити. Хто повідомив ОСОБА_57 про вбивство ОСОБА_12 та про затримання ОСОБА_23 , ОСОБА_24 йому не відомо. Із загиблою він був знайомий на протязі року можливо трохи більше. Про викрадений телефон у ОСОБА_12 йому нічого не відомо. Проживали вони не далеко один від одного. З ОСОБА_26 він не спілкувався, так як з ним у нього стосунки були не найкращими. Проте, останній був знайомий із ОСОБА_12 та ОСОБА_58 . 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_23 , суду надав наступні показання, що він був знайомий із ОСОБА_12 , так як остання відвідувала той самий заклад відпочинку, що і він. Будь-яких дружніх стосунків він із нею не мав, так як на той час він зустрічався з іншою дівчиною, а ОСОБА_12 була набагато молодше за нього. Про те, що він подобався ОСОБА_12 він дізнався зі щоденника померлої у кабінеті слідчого. Також він повідомив, суду, що за одну чи дві неділі до вбивства, він підвозив ОСОБА_12 разом з ОСОБА_22 до сходів біля озера, які знаходяться за адресою: м. Вінниця, вул. Гладкова,1, біля спортзалу «Богатир». Він також повідомив суду що, був свідком того, як ОСОБА_12 вживала спиртні напої. Про день та місце вбивства ОСОБА_12 йому повідомили працівники правоохоронних органів. Хто міг вбити ОСОБА_12 йому не відомо, однак особисто він не причетний до її смерті та вважає, що його знайомі вчинити такий злочин теж не могли. Також, він повідомив, що з ОСОБА_59 познайомився коли відпочивав на ОСОБА_60 озерах, після чого вони підтримували зв`язок. Свідок, також повідомив, що ОСОБА_61 приїхав у м. Вінницю із м. Червоноград, щоб знайти якусь роботу, проте як йому стало пізніше відомо від працівників правоохоронних органів, ОСОБА_61 перебував офіційно у розшуку. Проживав ОСОБА_61 в готелі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », гроші на оплату якого надсилала йому мати. 
		Щодо мобільного телефону, який належав ОСОБА_12 , свідок повідомив, що його товариш ОСОБА_62 , попросив його продати телефон. Звідки він узяв даний мобільний телефон ОСОБА_61 нічого йому не повідомив. Телефон він продав ОСОБА_63 , який на той час служив в армії. Гроші за телефон він повернув ОСОБА_64 . 
		Допитаний у судовому засіданні свідок Свідок ОСОБА_65 , суду надав наступні показання, що він був співкамерником ОСОБА_11 на протязі 10 днів. За цей період часу, ОСОБА_11 розповів, що задушив шнурком від штанів молоду дівчину, в людному місці. Причиною вбивства зі слів останнього стало те, що ОСОБА_12 вивела його із рівноваги, оскільки не зійшлася із ним в ціні за надання сексуальних послуг.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_18 , суду надав наступні показання, що з обвинуваченим ОСОБА_11 він знайомий, так як раніше сидів із ним в одній камері. ОСОБА_11 розповідав йому, що він задушив шнурком неповнолітню дівчину. В камері із ОСОБА_66 він перебував на протязі трьох днів. В камері із ним та ОСОБА_11 також перебували і інші особи. Працівники міліції допитували його чи не повідомляв йому ОСОБА_11 будь-яких відомостей, щодо вбивства неповнолітньої дівчини.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_19 , суду надав наступні показання, що  ОСОБА_11 він пам`ятає, так як сидів із ним в одній камері. ОСОБА_11 був затриманий за те, що в 2004 році будучи в нетверезому стані познайомився з молодою дівчиною, її ім`я йому не відомо. Так, як дівчина не захотіла вступати із обвинуваченим в статевий акт, останній задушив її шнурком. В камері із ним та ОСОБА_11 також перебували і інші особи.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_67 суду надав наступні покази, що він перебував в одній камері із ОСОБА_11 , який розповів йому про вбивство неповнолітньої дівчини. Дану дівчину, ОСОБА_11 , задушив, так як із біологічних причин у нього не вийшло вступити із ОСОБА_12 у статеві відносини.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_68 , суду надала наступні показання, що вона працювала в прокуратурі Вінницької області прокурором відділу по нагляду за міліцією. Виконуючи свої посадові обов`язки свідок проводила бесіду з ОСОБА_11 з метою з`ясування правдивості його явок з повинною. Розмова відбувалася в окремому кабінеті віч-на-віч і тривала приблизно годину. Розмова із ОСОБА_11 відбувалася у вільному форматі, спочатку на українській, а потім на російській мові. ОСОБА_11 надав їй зізнавальні покази. Потерпілу ОСОБА_12 обвинувачений ОСОБА_11 охарактеризував з негативної сторони, оскільки вона була дівчиною легкої поведінки та такою, що не заслуговує до себе поваги. Причиною вбивства ОСОБА_12 , як розповів їй обвинувачений, стало те, що вона поставилася до нього зневажливо, домовившись спочатку із ним за одну суму винагороди за надання сексуальних послуг, а потім почала вимагати ще більше грошей. Під час розмови із ОСОБА_11 вона помітила, що у нього достатньо сильні руки, тому у неї не виникло сумніву, що злочин який йому інкримінують вчинив, саме він, а значить і явки з повинною були написані ним добровільно. Скарг на дії працівників у обвинуваченого не було. Чи було порушено право ОСОБА_11 на захист, вона не з`ясовувала, оскільки будь-яких заяв з даного приводу не надходило. 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_69 , суду надав наступні показання, що він працює у слідчих органах міліції. В березні 2008 року керівництвом слідчого управління йому було доручено розслідування кримінальної справи за фактом вбивства неповнолітньої ОСОБА_12 . Після того, як ОСОБА_11 написав явку з повинною, він був затриманий працівниками правоохоронних органів. Допитував ОСОБА_11 він особисто. Після надання ОСОБА_11 показів, йому було пред`явлено обвинувачення за вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. На початку досудового розслідування обвинувачений визнавав свою вину, однак згодом ОСОБА_11 змінив свою позицію, та зазначав, що ОСОБА_12 він не вбивав. Коли в березні 2008 року він отримав кримінальну справу за фактом вбивства ОСОБА_12 , явки з повинною ОСОБА_11 знаходилися вже у ній. Надані покази, які закріплені в явках з повинною, ОСОБА_11 підтвердив при відтворенні обстановки подій. Дана слідча дія проводилася з дотриманням норм діючого законодавства. Відтворення обстановки місця подій було розпочате у його робочому кабінеті за участі обвинуваченого ОСОБА_11 , його захисника та понятих. З даного місця вони усі разом виїхали на місце вбивства. Обвинувачений впевнено показував дорогу до місця де було знайдено труп ОСОБА_12 . При проведенні вказаної слідчої дії ОСОБА_11 не дійшов лише 10 метрів до місця де був знайдений та оглянутий труп ОСОБА_12 . Крім того, при відтворенні обвинувачений пояснював, що ввечері 18.11.2004 року він вживав спиртні напої. Перебуваючи вже у стані алкогольного сп`яніння він вирішив піти додому. ОСОБА_11 пояснив, що шлях його пролягав біля «Масложиркомбінату», вздовж залізничних колій. По дорозі він зустрів ОСОБА_12 , з якою у нього зав`язалася розмова. В результаті даної розмови, він домовився з нею, про надання останньою йому послуг сексуального характеру в малолюдному місці. ОСОБА_11 разом із потерпілою прийшли до місця, де було розгалуження залізничних колій, між ними зачалася сварка. В результаті, якої ОСОБА_12 передумала вступати із ним в статевий акт, і навіть нанесла йому удар. Так, як обвинувачений перебував у збудженому емоційному стані викликаного вжитим спиртним, він витяг із куртки ОСОБА_12 шнурок, накинув їй на шию і почав душити. Дані покази ОСОБА_11 також були зафіксовані на відеокамері. Крім того, свідок зазначив, що було проведено ряд експертиз, відповідно до яких, піднігтьовий зміст, взятого при огляді трупу ОСОБА_12 , містить групу крові, яка не належить потерпілій, а на шнурку яким вона була задушена містилось чотири групи крові, одна з яких належала ОСОБА_24 . Зв`язку із цим було проведено перевірку причетності друзів ОСОБА_12 до її вбивства, однак дані версії не знайшли свого підтвердження в зв`язку з відсутністю у друзів ОСОБА_12 мотиву для вчинення злочину. Під час досудового розслідування будь-яких незаконних методів слідства до обвинуваченого ОСОБА_11 він не застосовував. Що підтверджується на думку свідка, заявами про відсутність зі сторони органів досудового слідства до нього фізичного та психологічного тиску, написаними власноручно ОСОБА_11 після розмови тет-а-тет із прокурором з відділу по нагляду за міліцією прокуратури Вінницької області ОСОБА_68 . На той час, коли ОСОБА_68 розмовляла тет-а-тет із ОСОБА_11 вказана справа перебувала в його провадженні. Крім того, свідок повідомив, що він відібрав покази у співкамерників ОСОБА_11 , які зафіксовані ним в протоколах допиту. Дані слідчі дії були проведені свідком, так як ОСОБА_11 ділився подробицями вбивства ОСОБА_12 зі своїми співкамерниками. Скільки разів він відвідував ОСОБА_11 він згадати не може, так як прошов довготривалий період часу. Однак свідок зазначив, що постійно відвідував обвинуваченого із адвокатом, який був призначений ОСОБА_11 , так як в матеріалах справи містилася заява про відмову останнього від захисника ОСОБА_9 . Тому з твердженнями обвинуваченого, щодо відмови у його праві на захист свідок не згоден. Крім того, свідок зазначив, що ОСОБА_11 доставляли, для проведення слідчої дії, на кожну його вимогу. 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_70 , суду надав наступні показання, що 19 листопада 2004 року, його викликав заступник міського відділку, який повідомив, що було знайдено труп дівчини на залізничній колії в районі АТ «Масложиркомбінату». Виїхавши на місце злочину, він проводив опитування мешканців в районі розташування АТ «Масложиркомбінату». Також, свідок повідомив, що він спільно з працівниками карного розшуку Старогородського райвідділу міліції та убойного відділу обласного апарату проводив слідчі дії, щодо перевірки алібі обвинуваченого ОСОБА_11 . На місце де знайшли труп ОСОБА_12 він не був, та його огляд не проводив. Крім того, він зазначив, що був присутній при відтворенні місця подій разом із слідчим та працівниками Староміського райвідділу міліції. Відтворення місця подій почалося з вул. Чехова, що в м. Вінниці до сауни, а потім по залізничній колії. Покази ОСОБА_11 були послідовними. Будь-яких вказівок ОСОБА_11 ніхто не надавав. На всі слідчі дії ОСОБА_11 доставляли працівники карного розшуку Староміського відділку міліції.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_71 , суду надав наступні показання, що він здійснював доставку ОСОБА_11 на проведення слідчих дій. Свідок також повідомив, що працює дільничним інспектором в районі «Масложиркомбінату». Відтворення обстановки подій із обвинуваченим ОСОБА_11 починалося з вул. Чехова, потім вони перейшли на вул. Семенця, з вул. Семенця перейшли на вул. Андрія Іванова, з вул. Андрія Іванова - на вул. Сергія Ценського, а потім вони перейшли вже на залізничні шляхи, де було виявлено тіло ОСОБА_12 . Свідок також пояснив, що у цій місцевості у денний час люди ходять постійно, щоб скоротити відстань від «Масложиркомбінату» до Центрального ринку, а вночі навпаки дуже рідко. Обвинуваченому, при відтворенні обстановки місця подій, не надавалось жодних вказівок чи підказок. Крім того, як зазначив свідок при проведенні даної слідчої дії проводилася відео зйомка. Також, він зазначив, що був присутнім, за повідомленням чергового інспектора, в якості дільничного інспектора, на місці де був знайдений труп ОСОБА_12 . Після чого, 19.11.2004 він здійснював опитування громадян які проживають в районі «Масложиркомбінату». Крім того, по вказаній кримінальній справі він неодноразово здійснював привід свідків у судові засідання, які проводилися під головуванням судді ОСОБА_72 . Проблеми із доставкою у судові засідання у нього виникли лише із ОСОБА_73 , так як останній перебуває офіційно в розшуку. Свідок також повідомив суду, що ОСОБА_12 спілкувалася з особами різного віку, серед яких були особи, які притягувалися до кримінальної відповідальності. ОСОБА_12 також спілкувалася із ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 та ОСОБА_78 .
		Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_79 , підтвердив свої висновки експертизи, яка проводилась під час досудового розслідування та суду надав наступні показання, що ушкодження на статевих органах ОСОБА_12 могли бути скоєні не тільки в результаті статевого акту, а й іншими предметами, наприклад: руками, або якимось іншим тупим предметом. Чи утворилися вказані пошкодження при житті ОСОБА_12 , чи після її смерті він не зміг надати стверджувальної відповіді. 
		Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_80 , підтвердив свої висновки експертизи та суду надав наступні показання, що статевий контакт з ОСОБА_12 не виключається, так як в порожнині статевих органів померлої біологічних речовин які не належать їй, виявлено не було. Експертний висновок був зроблений ним, на підставі судово-медичної експертизи дослідження трупа ОСОБА_12 .
		Також судом безпосередньо досліджені наступні докази надані учасниками судового провадження під час судового провадження:
		- протокол огляду місця події від 19.11.2004 р., відповідно до якого, була оглянута територія розташована між АТП-10556 м. Вінниці та «Олієжиркомбінату» біля залізничної колії та виявлено напівоголений труп невідомої особи жіночої статі, який лежить в струмку, навколо шиї виявлений зашморг із шнурка чорного кольору діаметром 0,3 см розташований горизонтально, якій щільно обтягує шию; 
		- план-схему виявлення та огляду трупа жіночої статі по АДРЕСА_3 (між АТП-10556 м. Вінниці та «Олієжиркомбінату» біля залізничної колії) від 19.11.2004 р., з якого вбачається місце та положення труп невідомої особи жіночої статі, розташування речей загиблої та фототаблиці;
		- протокол огляду речей вилучених з місця події та виявлення трупу ОСОБА_12 ; 
		- висновок експерта №885/1900 від 10.12.2004 р. та фототаблицями до нього, згідно якої встановити яким способом були відділені надані на експертизу шнурки (обрізані чи обірвані), не представляється можливим по причині вказаній в дослідницькій частині експертизи. До розділу дані мотузки раніше могли складати одне ціле. Вузол був утворений шляхом складання мотузки в дві частини та зав`язуванням навколо шиї трупа подвійним простим вузлом; 
		- висновок експерта №1015 від 21.01.2005 р., згідно якої причиною смерті ОСОБА_12 є механічна асфіксія від здавлення шиї петлею. Висновок підтверджується петлею на шиї та странгуляційною борозною під нею характерною для затягування петлі сторонньою рукою, а також синцями саднами на шиї, розривом правого синдесмозу у підшкіро-жирову клітковину на шиї, цятковими крововиливами в сполучених оболонках очей, рідким станом крові темно-червоного кольору, повнокрівям та набряком внутрішніх органів. Встановлена причина смерті  механічна асфіксія, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя в момент заподіяння . При дослідженні трупа ОСОБА_12 виявлено садно на лівому стегні, синець на правій кісті, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Стан внутрішніх органів свідчить про те, що ОСОБА_12 до настання смерті жила статевим життям. Наявність крововиливів та тріщин на слизовій пристінку піхви свідчить про те, що вони утворились від дії тупого твердого предмету, яким міг бути і статевий прутень в напруженому стані. У піхві, у ротовій порожнині та у прямій кишці сперматозоїдів не виявлено, даних, які б свідчили про скоєння з ОСОБА_12 насильницьких статевих актів як природним так і неприродним способом, не виявлено. Комплексна оцінка вираженності трупних ознак смерті дає підстави вважати, що смерть ОСОБА_12 настала у межах 15-25 годин до часу проведення розтину її трупа ( розтин проведено 19.11.2004 р. о 12 год. 45 хв.). При судово-токсилогічному дослідженні крові та нирки від трупа ОСОБА_12 етилового спирту не виявлено. Це свідчить про те, що ОСОБА_12 на час настання смерті була твереза;
		- висновок експерта №12-533 від 01.03.2005 р., відповідно до якого кров ОСОБА_12 відноситься до групи 0(ІІ) з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В системи АВ0. Мікроволокна вилучені з штанів є живим волоссям людини. Волосина є регіональною і вирвана повільно. При порівняльному дослідженню об`єкта №33 із зразком волосся з лобка ОСОБА_12 , ознак подібності, за основними макро - і мікро морфологічними ознаками, не виявлено. На об`єктах № 32, 33 ознак фарбування, та дії термічних, або хімічних факторів не виявлено. Групова належність волосся не встановлювалася у зв`язку з тим, що при проведенні імунологічного дослідження вони будуть використані, а також в зв`язку із можливою необхідністю їх подальшого порівняння з експериментальними зразками. В результаті проведеного дослідження були визначені ДНК-профілі зразку крові ОСОБА_12 та волосу. ДНК-профілі волосу, вилученого з штанів є змішаним, і , містить як генетичні ознаки характерні для зразку крові потерпілої ОСОБА_12 , так і генетичні ознаки невстановленої особи генетичної жіночої статі. Походження волосини від ОСОБА_12 виключається;
		- висновок експерта №347 від 06.12.2004р., кров трупа ОСОБА_12 відноситься до групи В з ізогемаглютинином анти-А. В плямах на куртці, парі чобіт, штанах, які належать ОСОБА_12 , плавках та плавках-трусах, вилучених з місця події, сперматозоїди не знайдені, наявність крові не встановлено;
		- висновок експерта №189 від 16.12.2004р., відповідно до якої, кров ОСОБА_12 відноситься до групи В з ізогемаглютинінами анти-А ізосерологічної системи АВО. При дослідженні піднігтьового вмісту правої та лівої руки трупа ОСОБА_12 знайдені епітеліальні клітини людини, розміщенні ізольовано, невеликими групами та у вигляді невеликих багатошарових пластів ( останні можливо травматичного походження), при визначенні групової належності яких був виявлений антиген В ( він виявляє групу В (ІІІ)), який властивий трупу ОСОБА_12 . Статева належність епітеліальних клітин в об`єктах №№ 1, 2 не встановлена в зв`язку з відсутністю серед них зі збереженими та придатними для цитологічного дослідження ядрами. Таким чином, враховуючи отриманні результати, а також групову характеристику трупу ОСОБА_12 можна прийняти до висновку, що походження цих епітеліальних клітин в об`єктах №№ 1, 2 може бути від будь-якої особи (осіб), в крові яких міститься антиген В, в тому числі від потерпілої ОСОБА_12 не виключається. При дослідженні піднігтьового вмісту з пальців рук потерпілої ОСОБА_12 (об`єкт №№1, 2) наявність крові не встановлена;
		- висновок експерта № 909-1974 від 14.12.2004 р. з фототаблицями, відповідно до якого, встановити яким способом були відділені надані на експертизу шнурки (обрізані чи обірвані), не представляється можливим по причині вказаній в дослідницькій частині експертизи. До розділу дані мотузки раніше могли складати одне ціле; 
		- явку з каяттям написаною власноручно ОСОБА_11 від 13.09.2005 р., у якій обвинувачений повідомив, що по АДРЕСА_4 , біля «Олієжиркомбінату» він зустрів раніше невідому йому дівчину, ім`я якої він не пам`ятає. Вона була вдягнута в балонову куртку, джинсові штани та туфлі, колір одежі він ре розгледів через погане освітлення. Познайомився з дівчиною, яка запропонувала надати ОСОБА_11 сексуальні послуги, на що він погодився, тому вони відійшли подалі від дороги. Дівчина роздяглася, однак дізнавшись про відсутність коштів у ОСОБА_11 почала висловлюватися в його адресу нецензурною лайкою, бити по обличчю та погрожувати міліцією. Такі дії дівчини роздратували ОСОБА_11 , який перебував в стані алкогольного сп`яніння, тому він нахилився і висмикнув з куртки дівчини мотузку, яку він накинув на шию дівчини та затягнув. Дівчина почала хрипіти та присіла. Обвинувачений злякавшись відштовхнув дівчину від себе і вона впала, після цього він побіг в сторону залізничного вокзалу. ОСОБА_11 зазначив, що явка з каяттям написана ним власноручно, без будь - якого фізичного та психологічного впливу з боку працівників міліції;
		- первинні поясненнями ОСОБА_11 , де він розповідав про обставини події, а саме, що в ніч з 18-19 число, місяць не пам`ятає, він повернувся з м. Києва, де він перебував в командировці, розгрузивши товар залишив автомобіль на стоянці «Рембуттехніки». Після чого разом з двома вантажниками ОСОБА_81 та ОСОБА_82 , прізвища якого він не пам`ятає, вжив три пляшки горілки з 15.00год. до 18.00год. Після вжитих алкогольних напоїв ОСОБА_11 сп`янів та вирішив поспати у своєму автомобілі. Прокинувшись о 20.00 год. ОСОБА_11 вирішив піти на залізничний вокзал і випити пива. Біля «Рембуттехніки» проходять залізничні путі, які ведуть до залізничного вокзалу, тому обвинувачений пішов цією дорогою. Поблизу «Олієжиркомбінату» ОСОБА_11 зустрів дівчину зі світлим до плечей волоссям, якій на вигляд було 18 років. Вона була вдягнута в коротку балонову куртку. Познайомившись з дівчиною, ОСОБА_11 запропонував їй відпочити разом та запросив у кафе, однак дівчина відмовилася, після чого обвинувачений запросив дівчину випити з ним разом у його автомобілі, однак дівчина відмовилася. Дівчина запропонувала нікуди не йти та розважитися неподалік на траві. Вона запропонувала надати ОСОБА_11 сексуальні послуги, на що він погодився. Відійшовши від дороги приблизно на 50 метрів в сторону АТП-10556, дівчина зняла з себе куртку, кофту, ліфчик, брюки, плавки, однак дізнавшись про відсутність у ОСОБА_11 коштів почала висловлюватися в його адресу нецензурною лайкою, вдарила правою рукою по обличчю та пригрозила, що якщо ОСОБА_11 не дасть їй гроші, то вона напише заяву про зґвалтування в міліцію. Такі дії дівчини роздратували ОСОБА_11 , тому він нахилився і висмикнув з куртки дівчини мотузку, яку накинув на шию дівчини та затягнув. Дівчина почала хрипіти та присіла. Обвинувачений злякавшись відштовхнув дівчину від себе і вона впала. Після цього він побіг в сторону вул. Немирівське шосе в м. Вінниці і сівши на маршрутне таксі приїхав на залізничний вокзал, де випив 100 гр. горілки і пива та на таксі поїхав на «Рембуттехніку», де до 08.00 год. ранку проспав у своїй машині. ОСОБА_11 зазначив, що 11.09.2005р. він написав явку з каяттям, через докори сумління. Пояснення ОСОБА_11 прочитані, з його слів записані вірно та схемою до пояснень; 
		- явку з каяттям від 25.04.2006р. написаною власноручно ОСОБА_11 , де зазначено, що він розкаюється у вчиненому злочині та при призначені покарання, просить врахувати явку з каяттям, як обставину, що пом`якшує покарання. Явка з каяттям написана ОСОБА_11 добровільно та без будь - якого морального та фізичного тиску;
		- протокол відтворення обстановки та обставин події від 26.04.2006 р., проведеного в присутності понятих, в якому ОСОБА_11 зазначає про події, які мали місце 18.11.2004р. та описує обставини вбивства ОСОБА_12 ;
		- схеми маршруту ОСОБА_11 від 27.04.2006р. та від 28.04.2006р., з яких вбачається маршрут пересування обвинуваченого 18.11.2004р. з урахуванням часу його пересування;
		- висновок експерта №143 від 16.05.2006р., згідно якого кров ОСОБА_11 належить до групи О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В; при дослідженні слини встановлено, що ОСОБА_11 є виділювачем групового антигену по системі АВО. В об`єктах №1,2,3,4,5 на трусах-плавках, вилучених на місці події, встановлено наявність поту. При встановленні групової належності поту в вищевказаних об`єктах виявлений антиген В. Таким чином, піт належить особі кров якої містить в собі антиген В і походження цього поту від ОСОБА_11 виключається;
		- висновок експерта № 59 від 18.05.2006 р., відповідно до якого кров із трупа ОСОБА_12 належить до групи В з ізогемаглютининами анти-А ізосерелогічної системи АВО. Кров ОСОБА_11 належить до групи О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В А ізосерелогічної системи АВО. Враховуючи отримані результати по судово-цитологічному дослідженню піднігтьового вмісту рук трупа ОСОБА_12 і групову характеристику ОСОБА_11 можна прийти до висновку, що походження епітеліальних клітин, виявлених в піднігтьовому вмісті рук трупу ОСОБА_12 може бути від будь-якої особи (осіб), в крові якої міститься антиген В, тобто від організму ОСОБА_11 виключається;
		- висновок експерта № 175 від 27.06.2006 р., відповідно до якого кров ОСОБА_12 відноситься до групи В з ізогемаглютинином анти-А. Кров ОСОБА_11 належить до групи О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В. На шнуркові виявлена наявність поту, при встановленні групової належності якого виявлені антиген В і Н. Отриманий результат можливий, якщо піт походить від декількох осіб тобто сліди поту є змішаними, то сліди утворились в даному випадку, від змішування поту особи, кров якої містить антиген В, як з супутнім антигеном Н, так і без нього, і поту особи, кров якої містить антиген Н . В такому разі, враховуючи групи крові осіб, що проходять по справі, домішок поту самої потерпілої ОСОБА_12 і домішок поту ОСОБА_11 не виключається;
		- висновок експерта №119 від 05.09.2006 р., відповідно до якого кров ОСОБА_12 відноситься до групи В з ізогемаглютинином анти-А. Кров ОСОБА_11 належить до групи О з ізогемаглютининами анти-А ізосерологічної системи АВО. При дослідженні шнурка від куртки епітеліальних клітин з ядрами та крові не виявлено;
		- протокол відтворення обстановки та обставин події від 13.03.2008 р., проведеного у присутності понятих, відповідно до якого ОСОБА_11 зазначає події, які мали місце 18.11.2004 р. та описує обставини вбивства ОСОБА_12 та відтворює дані події за допомогою макету людини;
		- явка з каяттям від 10.03.2008 р. зі схемою, у якій ОСОБА_11 зізнається у вбивстві ОСОБА_12 та описує події та обставини вбивства ОСОБА_12 ;
		- додаток до явки з каяттям у якому ОСОБА_11 уточнив обставини вбивства ОСОБА_12 ;
		- висновок експерта №18 від 23.03.2008 р., відповідно до якого запаховий слід вилучений з мотузки  зашморг з шиї трупа ОСОБА_12  не наявний та не придатний для подальшої ідентифікації. Порівняльний зразок запаху вилучений з футболки ОСОБА_11  наявний та придатний для подальшої ідентифікації. Порівняти дані зразки запахів не представляється можливим;
		- висновок експерта № 20 від 25.03.2008 р., відповідно до якого запаховий слід вилучений з мотузки  зашморг з шиї трупа ОСОБА_12  не наявний та не придатний для подальшої ідентифікації. Порівняльний зразок запаху вилучений з футболки ОСОБА_11  наявний та придатний для подальшої ідентифікації. Запаховий слід вилучений з плавок з фекаліями знайдених при ОМП  не придатний для ідентифікації;
		- заяву ОСОБА_11 від 19.03.2008р., у якій обвинувачений зазначив, що у присутності прокурора ОСОБА_68 та свого адвоката, свою вину у вбивстві ОСОБА_12 він визнає добровільно та в повному обсязі;
		- висновок експертів №14/1015(05) В від 12.05.2008 р., відповідно до якої судово-медичні дані дають підстави зробити висновок, що особа, яка заподіяла ОСОБА_12 механічну асфіксію шляхом стиснення органокомплексу шиї петлю, могла знаходитися відносно потерпілої у будь-якому положенні, в тому числі і стоячи. Не виключається можливість здавлення шнурком шиї потерпілої ОСОБА_12 при обставинах на які посилається ОСОБА_11 «… я вихватив з її куртки шнурок та накинув його на її шию та затягнув його на ній обома руками …» в протоколі відтворення обстановки та обставин події від 13.03.2008 р. та в протоколі допиту від 21.03.2008 р.;
		- протокол встановлення технічних засобів від 21.03.2008 р. відповідно до якого було встановлено спеціальну техніку для аудіо-супроводу зустрічі на аудіокасети з метою майбутньої ідентифікації плівки на касетах;
		- протокол про наслідки застосування аудіотехніки від 24.03.2008 р., відповідно до якого, у розмові яка відбулася в ІТТ Вінницького МУ УМВС України у Вінницькій області була записана розмова між ОСОБА_11 , ОСОБА_83 , ОСОБА_18 в ході якої ОСОБА_11 повідомляє про свої відчуття після вчинення вбивства та поясняє, що він намагається своїми свідченнями змусити слідчі органи перекваліфікувати його дії на ст.116 КК України, аби його відпустили на підписку про невиїзд;
		- протокол про наслідки застосування аудіотехніки від 24.03.2008 р., відповідно до якого, у розмові яка відбулася в ІТТ Калиновського РВ УМВС України у Вінницькій області була встановлена спеціальна аудіотехніка та записана розмова між ОСОБА_11 , ОСОБА_65 ,  ОСОБА_84 , в ході якої ОСОБА_11 повідомив, що восени 2004 року, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, в районі «Олієжиркомбінату» він зустрів дівчину, яку задушив шнурком та кинув, а сам пішов спати у машину, яка стояла за 50 метрів від місця вчинення злочину;
		- протокол огляду місця події від 27.05.2008 р., відповідно до якого було оглянута часина дороги, що веде до місця вчинення злочину;
		- висновок експерта № 6 від 15.03.2008 р. відповідно до якого, кров ОСОБА_11 , відноситься до групи 0 (І) з ізогемаглютининінами анти-А анти-В ізосерологічної системи АВО;
		- висновок експерта №11 від 20.03.2008 р., відповідно до якого, кров ОСОБА_12 відноситься до групи В (ІІІ) з ізогемаглютинином анти-А ізосерологічної системи АВО; 
		- висновок спеціаліста №2 від 11.03.2008 р., згідно якої на представленому на дослідження одязі виявлені тринадцять мікрооб`єктів зовні схожих на волосся;
		- висновок експерта №7 від 19.03.2008 р., відповідно до якого на представлених на дослідження плавках потожирових виділень не виявлено. Кров ОСОБА_11 , відноситься до групи 0 (І) з ізогемаглютининінами анти-А анти-В ізосерологічної системи АВО;
		- висновок експерта №334-П від 20.07.2009р., відповідно до якого, рукописний текст в явці з повинною від імені ОСОБА_11 від 13.09.2005р., явці з повинною від імені ОСОБА_11 від 25.04.2006 р., явці з повинною від імені ОСОБА_11 від 10.03.2008 р. та додатку до явки з повинною від імені ОСОБА_11 від 12.03.2008 р., виконані гр. ОСОБА_11 . Підписи від імені ОСОБА_11 в явці з повинною від імені ОСОБА_11 від 13.09.2005р., явці з повинною від імені ОСОБА_11 від 25.04.2006р., явці з повинною від імені ОСОБА_11 від 10.03.2008 р. та додатку до явки з повинною від імені ОСОБА_11 від 12.03.2008 р., виконані гр. ОСОБА_11 . Вирішити питання: «Чи не знаходився гр. ОСОБА_11 , під час написання явок з каяттям, під впливом збиваючих факторів?», не представляється можливим у зв`язку з відсутністю зразків виконання рукописного тексту під впливом збиваючих факторів та відсутнім
		комплексом ознак;
		- судово-психолого-фізіологічну експертизу з використанням поліграфа, відповідно до якої, ОСОБА_11 володіє скритою інформацією про обставини скоєного вбивства ОСОБА_12 . Показання, які данні ним раніше являються психологічно достовірними. Причиною скоєного злочину стало те, що ОСОБА_11 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, домовився з потерпілою про статевий акт, однак в нього виявились труднощі з ерекцією, що викликало насмішки з боку потерпілої та спонукало його до подальших агресивних дій. ОСОБА_11 плутається в деяких деталях скоєного вбивства у зв`язку з тим, що в ніч вбивства був сильно п`яним, тому не пам`ятає усіх обставин злочину. ОСОБА_11 проявляв вербальні та невербальні ознаки брехні та намагався протидіяти процесу опитування. В між тестових та після тестових бесідах проявляв ознаки девіантної поведінки поєднаної з підвищеної агресією до самої процедури тестування;
		- довідку ЗАТ «Вінницькго мостобудівельного управління №4» Асоціації «Автоміст», про те, що ОСОБА_27 по професії водій автомобіля з 15.05.1995 року, ОСОБА_11 по професії водія автомобіля з 11.03.1994 року по 25.06.1998 року;
		- висновок експерта №123 від 17.05.2007 року, відповідно до якого отримані результати по судово-центологічному дослідженню піднігтьового вмісту рук трупа ОСОБА_12 і групову характеристику громадянина ОСОБА_24 приводять експертів до висновку, що походження епітеліальних клітин, виявлених в піднігтьовому вмісті правої та лівої рук (об`єкт №1,2) трупа ОСОБА_12 може бути від будь-якої особи (осіб) в крові якої міститься антиген В у тому числі і від організму громадянина ОСОБА_24 ;
		- висновок експерта №150 від 17.05.2007 року, відповідно до якого кров ОСОБА_24 належить до групи В з ізогемаглютинином анти-А, при досліджені слини встановлено, що гр.. ОСОБА_24 належить до категорії виділювачів групового антигена В, в об`єктах №1,2,3,4,5 на трусах-плавках, вилучених на місці події, встановлено наявність поту. При встановлені групової належності поту вищевказаних об`єктах виявлений антиген В. Таким чином, піт належить особі, кров якої містить в собі антиген В. Вказаний антиген В, виявлений в об`єктах №1,2,3,4,5 на трусах-плавках і реакцією абсорбції в кількісній модифікації, тобто антиген В походить від особи-виділювача по системі АВО. Таким чином, не виключається можливість походження поту на вказаних трусах-плавках від гр. ОСОБА_24 ;
		- висновок експерта №159 від 18.05.2007 року, відповідно до якого в об`єктах №3,4,5 на шнурку від куртки і в об`єкті №6 на білій капроновій нитці, виявлено наявність поту, при встановленні групової належності якого виявлені антигени В і Н. Отриманий результат можливий в наступних випадках: а) піт в об`єктах №3,4,5,6 належить особі кров якої містить в собі антигени В і Н, тобто кров її належить до групи В з супутнім антигеном; б) сліди поту утворились від змішування поти особи (осіб), кров якої містить антиген В (як з супутним антигеном Н так і без нього) і поту особи, кров якої містить тільки антиген Н. Таким чином, домішок поту у вище вказаних об`єктах і гр.. ОСОБА_24 і самої потерпілої гр. ОСОБА_12 не виключається;
		- висновок експерта №152 від 17.05.2007 року, відповідно до якого кров громадянина ОСОБА_50 належить до групи А з ізогемаглютинином анти-В, тобто його кров містить в собі антиген А. Так, в об`єктах №1,2,3,4,5 на трусах плавках, вилучених на місці події, встановлено наявність поту. При встановленні групової належності поту в вищевказаних об`єктах виявлений антиген В. Таким чином, піт належить особі, кров якої містить в собі антиген В. Одержані результати досліджень виключають походження поту на вказаних плавках від гр. ОСОБА_50 , кров якого не містить в собі антигена В;
		- висновок експерта №122 від 08.06.2007 року, відповідно до якого, походження епітеальних клітин, виявлених в піднігтьовому вмісті правої та лівої рук (об`єкт №1,2) трупа ОСОБА_12 може бути від будь-якої особи (осіб), в крові якої міститься антиген В, тобто від організму ОСОБА_85 виключається;
		- висновок експерта № 153 від 17.05.2007 року, відповідно до якого, в об`єктах №1,2,3,4,5 на трусиках-плавках, вилучених на місці події встановлено наявність поту. При встановлені групової належності поту в вищевказаних об`єктах виявлений антиген В. Таким чином, піт належить особі, кров якої містить в собі антиген В. Отримані результати досліджень виключають можливість походження поту на вказаних плавках від громадянина ОСОБА_85 ;
		- висновок експерта №160 від 18.05.2007 року, відповідно до якого, домішок поту гр. ОСОБА_85 і домішок поту самої потерпілої гр. ОСОБА_12 в об`єктах №3,4,5 на шнурку і №6 на нитці  не виключається;
		- висновок експерта №125 від 17.05.2007 року, відповідно до якого, походження епітеліальних клітин, виявлених в піднігтьовому вмісті правої та лівої рук (об`єкти №1,2) трупа ОСОБА_12 може бути від будь-якої особи (осіб), в крові якої міститься антиген В, тобто від організму громадянина ОСОБА_86 виключається;
		- висновок експерта №149 від 17.05.2007 року, відповідно до якого, отримані результати досліджень виключають можливість походження поту на вказаних плавках від громадянина ОСОБА_86 ;
		- висновок експерта № 156 від18.05.2007 року, відповідно до якого, домішок поту гр. ОСОБА_86 і домішок поту самої потерпілої гр. ОСОБА_12 в об`єктах №3,4,5 на шнурку і № 6 на нитці  не виключається.;
		- висновок експерта № 127 від 17.05.2007 року, відповідно до якого, походження епітеліальних клітин, виявлених в піднігтьовому вмісті правої та лівої рук (об`єкти №1,2) трупа ОСОБА_12 може бути від будь-якої особи (осіб), в крові якої міститься антиген В, тобто від організму громадянина ОСОБА_23 виключається.;
		- висновок експерта № 151 від 17.05.2007 року, відповідно до якого, одержані результати дослідження виключають походження поту на вказаних плавках від гр. ОСОБА_23 , кров якого не містить в собі антигена В;
		- висновок експерта №124 від 17.05.2007 року, відповідно до якого, походження епітеліальних клітин, виявлених в піднігтьовому вмісті правої та лівої рук (об`єкти №1,2) трупа ОСОБА_12 може бути від будь-якої особи (осіб), в крові якої міститься антиген В, тобто від організму громадянина ОСОБА_44 виключається.;
		- висновок експерта № 148 від 17.05.2007 року, відповідно до якого, одержані результати дослідження виключають походження поту на вказаних плавках від гр. ОСОБА_44 , кров якого не містить в собі антигена В;
		- висновок експерта № 121 від 08.06.2007 року, відповідно до якого, походження епітеліальних клітин, виявлених в піднігтьовому вмісті правої та лівої рук (об`єкти №1,2) трупа ОСОБА_12 може бути від будь-якої особи (осіб), в крові якої міститься антиген В, тобто від організму громадянина ОСОБА_25 виключається.;
		- висновок експерта №147 від 17.05.2007 року, відповідно до якого, одержані результати дослідження виключають походження поту на вказаних плавках від гр. ОСОБА_25 ;
		- висновок експерта № 154 від 18.05.2007 року, відповідно до якого, домішок поту гр. ОСОБА_25 і домішок поту самої потерпілої гр. ОСОБА_12 в об`єктах №3,4,5 на шнурку і № 6 на нитці  не виключається.;
		- довідку ТОВ «УКРСЕРВІС ПЛЮС» від 15.12.204 року №49, відповідно до якої автомобіль «ДАЕВОО-СЕНС» у них на службі 08.07.2004 року був відсутній.;
		- довідку ТОВ «УКРСЕРВІС ПЛЮС» від 15.12.2004 року № 50, відповідно до якої, 18.11.2004 року на службу радіо-таксі « 057» поступали виклики: 20 год. 58 хв. Іванова, 9 центр; 21 год. 10 хв. Іванова, 8/17  Ширшова; вищевказані виклики не обслуговувалися службою так як в даному районі не було вільного транспорту.;
		- довідку ТОВ «ВІНАВТО» від 15.12.2004 року №168, відповідно до якої, 18.11.2004 року на вул. С. Ценського, Гладкова, А. Іванова, Могильчака в період часу з 18.45 по 21.00 год. викликів не надходило;
		- висновок експерта №155 від 18.05.2007 року, відповідно до якого, в об`єктах №3,4,5 на шнурку від куртки і в об`єктах №6 на білій капроновій нитці виявлена наявність поту, при встановленні групової належності якого виявлені антигени В і Н. Отримані результати досліджень виключають походження поту в вищевказаних об`єктах від гр. ОСОБА_44 ;
		- висновок експерта №157 від 18.05.2007 року, відповідно до якого, в об`єктах №3,4,5 на шнурку від куртки і в об`єктах №6 на білій капроновій нитці виявлена наявність поту, при встановленні групової належності якого виявлені антигени В і Н. Отримані результати досліджень виключають походження поту в вищевказаних об`єктах від гр. ОСОБА_50 ;
		- висновок експерта №158 від 18.05.2007 року, відповідно до якого, в об`єктах №3,4,5 на шнурку від куртки і в об`єктах №6 на білій капроновій нитці виявлена наявність поту, при встановленні групової належності якого виявлені антигени В і Н. Отримані результати досліджень виключають походження поту в вищевказаних об`єктах від гр. ОСОБА_23 ;
		Аналізуючи всі докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення приходить до наступного.
		Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» слідує, що «згідно зі ст. 62 Конституції обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом. Докази повинні визнаватись такими, що одержані незаконним шляхом тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено або з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини і громадянина, встановленого кримінально-процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами».
		Відповідно до п. 8 перехідних положень КПК України слідує, що допустимість доказів, отриманих до набрання чинності КПК України (2012 року) визначається у порядку, що діяв до набрання ним чинності. 
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11  вину у вчинені злочину не визнав та заперечив свою причетність до вбивства ОСОБА_12 , оскільки 18.11.2004 року починаючи з 19:00 годин до 01:00 год. він перебував на ОСОБА_15 разом зі своїми знайомими де вони розпивали пиво. Після цього близько 01:00 год. ночі його знайомий таксист ОСОБА_16 , відвіз його разом з малознайомою йому дівчиною, на вул. Чехова, де знаходився на стоянці підприємства «Ремпобуттехніки» його робочий автомобіль. Коли він прощався із ОСОБА_17 він попросив останнього забрати його та дівчину наступного дня о шостій годині ранку з вул. Чехова, де знаходився на стоянці підприємства «Ремпобуттехніки» його робочий автомобіль. З малознайомою йому дівчиною він спілкувався до 06:00 год. ранку. Тому він не міг здійснити вбивство ОСОБА_12 , так як у нього є алібі на час вчинення злочину. 
		Так, органами досудового розслідування не було перевірено алібі обвинуваченого ОСОБА_11 , оскільки відповідно до його показів він вчинити даний злочин не міг, так як в ніч з 18 на 19 листопада 2004 року він перебував на залізничному вокзалі де познайомився із жінкою, із якою вони домовилися провести разом час. Зустрівши знайомого таксиста ОСОБА_27 , ОСОБА_11 звернувся до нього із проханням відвезти його та малознайому жінку на АДРЕСА_5 до підприємства, на якому ОСОБА_11 працював. За словами ОСОБА_11 на стоянці підприємства знаходився його вантажний автомобіль, де він і провів час із вищевказаною жінкою до шостої ранку. А в шостій годині ранку 19 листопада 2004 року за ним та за малознайомою йому жінкою заїхав, згідно попередньої домовленості, ОСОБА_27 . Надані обвинуваченим ОСОБА_11 покази у судовому засіданні підтвердив і свідок ОСОБА_27 , щодо вказаних подій.
		Також, у судовому засіданні було встановлено, що на місці злочину органами досудового слідства було вилучено ряд речових доказів, серед яких були полотняні (чоловічі) труси-плавки синього кольору (згодом по матеріалах справи вони ідентифікуються як, «труси-плавки») та частина білих плавок жіночої моделі (які належали потерпілій ОСОБА_12 ). Таким чином, з метою виявлення на вказаних речових доказах біологічних слідів та належності даних слідів тій чи іншій особі було проведено ряд судово-імунологічних експертиз. 
		Відповідно до висновку судово-імунологічної експертизи № 143 від 16.05.2006 року належність виявленого поту на вище вказаних трусах-плавках від громадянина ОСОБА_11 виключається. Крім того, відповідно до експерта №150 від 17.05.2007 року в об`єктах №1,2,3,4,5 на трусах-плавках, вилучених на місці події не виключають можливість походження поту на вказаних трусах-плавках від громадянина ОСОБА_24 . 
		Крім того, при огляді трупу ОСОБА_87 , а саме піднігтьового вмісту, були виявлені сліди епітеліальних клітин (шкіри), які відповідно до висновку експерта №123 від 17.05.2007 року та №189 від 16.12.2004 року, можуть належати громадянину ОСОБА_24 , а відповідно до висновку експерта №59 від 18.05.2006 року виявлені вище вказані сліди не належать організму громадянину ОСОБА_11 .
		Виявлені сліди домішок поту на шнуркові, який було вилучено при огляді трупу ОСОБА_12 , відповідно до висновків експертиз: № 175 від 27.06.2006 року, №159 від 18.05.2007 року, № 160 від 18.05.2007 року, № 156 від 18.05.2007 року, № 154 від 18.05.2007 року можуть належати ОСОБА_25 , ОСОБА_86 , ОСОБА_85 , ОСОБА_24 та обвинуваченому ОСОБА_11 . Однак, суд враховує і той факт, що відповідно до показів обвинуваченого ОСОБА_11 наданих ним у судовому засіданні, працівники органів досудового розслідування при допиті душили його шнурком, який був схожий на той яким була задушена ОСОБА_12 , а також враховує і той факт, що відповідно до вище зазначених висновків експертиз, до вбивства останньої можуть бути причетні і інші особи. 
		Крім того, прокурором під час судового провадження в якості доказу надано висновок психологофізіологічної експертизи, яка проводилася ОСОБА_88 , з використанням поліграфа від 19.08.2009 року, відповідно до якого слідує, що ОСОБА_11 володіє скритою інформацією про обставини скоєного вбивства ОСОБА_12 . Показання, які данні ним раніше являються психологічно достовірними. Причиною скоєного злочину стало те, що ОСОБА_11 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, домовився з потерпілою про статевий акт, однак в нього виявились труднощі з ерекцією, що викликало насмішки з боку потерпілої та спонукало його до подальших агресивних дій. ОСОБА_11 плутається в деяких деталях скоєного вбивства у зв`язку з тим, що в ніч вбивства був сильно п`яним, тому не пам`ятає усіх обставин злочину. ОСОБА_11 проявляв вербальні та невербальні ознаки брехні та намагався протидіяти процесу опитування. В між тестових та після тестових бесідах проявляв ознаки девіантної поведінки поєднаної з підвищеної агресією до самої процедури тестування.
		Однак, висновок психологофізіологічної експертизи, яка проводилася ОСОБА_88 , з використанням поліграфа від 19.08.2009 року, суд не може брати до уваги, оскільки відповідно до положень ст.ст. 9, 10 ЗУ «Про судову експертизу» від 25.02.1994 № 4038-XII слідує, що атестовані відповідно до цього Закону судові експерти включаються до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України. Особа або орган, які призначили судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів. Судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності. До проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом. Крім того, в Національний класифікатор України ДК 003: 2010 "Класифікатор професій", затверджений наказом Держспоживстандарту № 327 від 20.07.2010 р., в який, під кодом 2144.2, внесена професія "Експерт-поліграфолог". У фахівця, який залучається до проведення судової експертизи, повинна бути кваліфікація експерта - поліграфолога, практичний досвід не менше одного року, знання в юриспруденції.
		Так, під час судового провадження сторонами кримінального провадження не надано доказів, щодо того, що ОСОБА_88 має кваліфікацію «поліграфолога» та має витяг з державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України, а тому вказаний вище експертний висновок не відповідає вимогам допустимості доказів, закріплених законодавством та не може бути врахований судом, як доказ по кримінальному провадженню. 
		Крім того, ОСОБА_11 у своїх показах наданих в судовому засіданні неодноразово стверджував, що до нього застосовувалися заходи фізичного та психологічного тиску під яким він написав та підписав усі явки з повинною, додаток до них, протоколи допиту та пояснення, а перед проведенням відтворення обстановки подій, працівники органів досудового розслідування, показували йому як потрібно себе поводити при проведені вказаної слідчої дії, у разі незгоди слідувати даним вказівкам, працівники органів досудового розслідування застосовували до нього фізичний та психічний тиск. 
		Таким чином, під час розгляду кримінального провадження суд повинен надати належну оцінку показам обвинуваченого ОСОБА_11 . У випадку, якщо заява обвинуваченого про застосування до нього незаконних методів слідства перевірялась прокурором чи іншими уповноваженими на те особами, суд повинен оцінити результати цієї перевірки і дати їм оцінку ефективності проведеного розслідування. 
		Як вбачається із матеріалів кримінального провадження під час проведення досудового розслідування ОСОБА_11 три рази подавав явки з повинною. 
		Перша з них була подана 13.09.2005 року, друга 25 квітня 2006 року, третя 10 березня 2008 року. В подальшому під час розгляду кримінального провадження в суді ОСОБА_11 заявляв що вказані явки були надані ним в результаті застосування до нього психічного та фізичного насильства та незаконного утримання його в різних ІТТ Вінницької області. Вказані заяви ОСОБА_11 були перевірені і постановою від 12.01.2009 року помічника прокурора Староміського району м. Вінниці, відповідно норм КПК України в редакції 1960 року, в порушені кримінальної справи за вказаними ОСОБА_11 фактами було відмовлено. Такі ж висновки містяться і в постанові заступника прокурора м. Вінниці ОСОБА_89 про відмову в порушенні кримінальної справи від 08.01.2010 року та у висновку складеному працівниками УДДПВП у Вінницькій області, відповідно норм КПК України в редакції 1960 року.
		Разом із тим, на думку суду вказані перевірки неповні та поверхневі, оскільки вони не містять відповіді на всі доводи викладених у скаргах ОСОБА_11 зокрема, щодо безпідставного переміщення та утримання його в різних ІТТ Вінницької області, а також незаконного утримання під вартою починаючи з 04 по 12 березня 2008 року, тобто в той період коли ним була подана остання явка з повинною. На що також, звернув увагу Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своїй ухвалі від 22.03.2012 року, у зв`язку із чим вказана кримінальна справа була направлена на новий судовий розгляд.
		Крім того, враховуючи положення ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Таким чином, враховуючи практику Європейського суду з прав людини в рішенні вказаного суду по справі «Шабельник проти України» №16404/03 від 19.01.2009 року, щодо використання доказів, здобутих із порушенням права затриманого на мовчання та права не свідчити проти себе, вказаний суд зазначив, що це  загальновизнані міжнародні стандарти, які є основними складниками поняття справедливого судового розгляду за ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року. Право не свідчити проти себе вимагає. Зокрема, від сторони обвинувачення в кримінальній справі не допускати  при спробах доведення своєї версії проти обвинуваченого  використання доказів, здобутих за допомогою методів примусу чи тиску всупереч волі обвинуваченого справи: «Саундерс проти Сполученого Королівства» п. 68; Гіні і МакГіннеса (Heaney and McGuinness), п.40.
		Крім того, у судовому засіданні ОСОБА_11 неодноразово наголошував на тому, що було порушено його право на захист, яке полягало в тому, що слідчий не допускав на слідчі дії його захисника ОСОБА_9 , з яким у нього був укладений договір від 11.12.2006 року №91 та від 11.03.2008 року №21. Натомість, замість захисника ОСОБА_9 його інтереси представляв адвокат ОСОБА_20 , який змушував його на досудовому слідстві надавати неправдиві покази та свідчити проти себе. На що також звернув увагу Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своїй ухвалі від 22.03.2012 року, у зв`язку із чим вказана кримінальна справа була направлена на новий судовий розгляд. 
		Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на правову допомогу та кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. 
		Крім того, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні вказаного суду по справі «Яременко проти України» від 12.06.2008 року відповідно до якої право кожної особи, обвинувачуваної у вчиненні кримінального правопорушення, на ефективний захист адвоката, офіційно призначеного в разі такої необхідності, не є абсолютним, воно становить одну з головних підвалин справедливого судового розгляду ("Кромбах проти Франції" (Krombach v. France), N 29731/96, п. 89, ECHR 2001-II). Крім того, як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Яременко проти України» вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року можуть також враховуватися ще до того, як справу передано на розгляд суду, а також у разі, якщо недотримання таких вимог на самому початку може серйозно позначитися на справедливості судового розгляду ("Імбріошія проти Швейцарії" (Imbrioscia v. Switzerland) від 24 листопада 1993 року, серія A, N 275, с. 13, п. 36; та у справі "Оджалан проти Туреччини" (Ocalan v. Turkey)).
		Таким чином, наведені вище норми діючого законодавства України передбачає право кожного обвинуваченого захищати себе особисто або через вільно вибраного ним на власний розсуд захисника з-поміж юристів, які можуть надати ефективний правовий захист. 
		Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що явки обвинуваченого ОСОБА_11 з каяттям та додатки до них не відповідають вимогам допустимості доказів, закріплених законодавством, так як вони отримані незаконним шляхом і є не допустимими та не належними, а тому не можуть бути враховані судом, як доказ винуватості ОСОБА_90 при винесенні рішення.
		Крім того, суд аналізуючи надані в судовому засіданні прокурором аудіо-записи розмов між ОСОБА_11 , ОСОБА_83 , ОСОБА_18 в приміщенні ІТТ Вінницького СУ УМВС України у Вінницькій області із застосуванням спеціальної техніки для аудіо супроводу зустрічі на аудіокасети «TDK» та між ОСОБА_11 , ОСОБА_65 , ОСОБА_84 в приміщенні ІТТ Калинівського РВ УМВС України у Вінницькій області із застосуванням спеціальної техніки для аудіо супроводу зустрічі на аудіокасети «TDK», приходить до висновку, що дані аудіо-записи та їх роздруківка не відповідають вимогам допустимості доказів закріплених законодавством, отримані незаконним шляхом, оскільки експертизи, щодо автентичності даних аудіо-записів, належності голосів відповідним особам органами досудового слідства не призначалися та не проводилися. 
		Крім того, суд при аналізі даних аудіо-записів, також керується Рішенням Конституційного Суду України № 12-рп/2011 від 20.10.2011 відповідно до якого обвинувачення у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на фактичних даних, одержаних з порушенням порядку, встановленого законом, а також одержаних шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів, передбачених Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність». 
		Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що аудіо-записи та їх роздруківка не мають доказової сили, і не можуть враховуватися судом, як доказ по кримінальному провадженні.
		Крім того, суд оцінюючи протокол огляду місця подій від 19.11.2004 року, приходить до висновку, що даний доказ є недопустимим, так як він складений з порушенням ст. 85 КПК України (в редакції 1960 року), які полягають у тому, що в даному протоколі відсутні підписи судмедексперта ОСОБА_91 та експерта біолога ОСОБА_92 . 
		Так, відповідно до положень ст. 85 КПК України (в редакції 1960 року) слідує, що протокол підписують: особа, яка провадила слідчу дію, допитана особа, а також перекладач, поняті, якщо вони були присутні, та інші особи, які були присутні або брали участь у проведенні цієї дії. 
		Таким чином, враховуючи вище вказане суд приходить до висновку, що протокол огляду місця подій від 19.11.2004 року є недопустимим та недостатніми в якості доказу по кримінальному провадженню.
		Також, органами досудового розслідування в обвинувачення на підтвердження вини ОСОБА_11 у вчинені злочину ставляться покази свідків ОСОБА_29 , ОСОБА_30 та ОСОБА_31 , які начебто підтверджують те, що обвинувачений ОСОБА_11 схильний здійснювати насильство над жінками у стані алкогольного сп`яніння. Внаслідок того, що ОСОБА_11 раніше судимий, щодо застосування до жінок насильства. 
		Відповідно до ч.1 ст. 88 КПК України в редакції 2012 року слідує, що докази, які стосуються судимостей підозрюваного, обвинуваченого або вчинення ним інших правопорушень, що не є предметом цього кримінального провадження, а також відомості щодо характеру або окремих рис характеру підозрюваного, обвинуваченого є недопустимими на підтвердження винуватості підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
		Крім того, суд приходить до висновку, що обвинувачення, ОСОБА_11 у вчинені ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, базується лише на явках з повинною ОСОБА_11 , які отримані незаконним шляхом та є не допустимими та не належними, а натомість всі докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження свідчать про недоведеність вини ОСОБА_11 у вчинені ним злочину, який йому інкримінується органами досудового розслідування. 
		Також, на досудовому розслідуванні не було належним чином проведено перевірки алібі ОСОБА_11 , а висновки експертиз: № 175 від 27.06.2006 року, №159 від 18.05.2007 року, № 160 від 18.05.2007 року, № 156 від 18.05.2007 року, № 154 від 18.05.2007 року лише підтверджують недоведеність вини ОСОБА_11 у вбивстві ОСОБА_12 .
		Будь-яких інших доказів, учасниками кримінального процесу, що ОСОБА_12 вбив саме ОСОБА_11 , суду надано не було.
		Таким чином, відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 62 Конституції України: «Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь», а тому суд приходить до висновку, що обвинуваченого ОСОБА_11 слід визнати невинуватим у зв`язку з не доведенням вчинення інкримінованого йому злочину за ч. 1 ст. 115 КК України, тобто умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_12 .
		Процесуальні витрати по проведенню експертиз та досліджень слід віднести на рахунок держави.
		Потерпілими ОСОБА_8 , ОСОБА_12 було заявлено цивільний позов, щодо відшкодування їм матеріальної шкоди 31 560 грн., а у відшкодування моральної шкоди  500 000 грн., який відповідно до положень ст. 129 КПК України в редакції 2012 року, суд залишає без розгляду.
		Питання про речові докази суд має вирішити відповідно до ст. 100 КПК України в редакції 2012 року.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 85 КПК України в редакції 1960 року, ст.ст. 88, 100, 368, 370, 373, 374, 376, та п.8 перехідних положень КПК України в редакції 2012 року, суд, -
		ЗАСУДИВ:
		ОСОБА_11 визнати невинуватим у зв`язку з не доведенням вчинення інкримінованого йому злочину за ч. 1 ст. 115 КК України - виправдати. 
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_11 , у вигляді тримання під вартою  скасувати.
		ОСОБА_11 звільнити з під варти із залу суду.
		Речові докази надані суду під час судового провадження  залишити при матеріалах кримінального провадження.
		Цивільний позов потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_12 до ОСОБА_11 - залишити без розгляду. 
		Процесуальні витрати по проведенню експертиз та досліджень віднести на рахунок держави.
		Вручити копію вироку ОСОБА_11 та прокурору негайно, а іншим учасникам провадження, що не були присутні копію вироку надіслати поштою.
		Копію вироку учасники судового провадження можуть отримати в приміщенні Вінницького міського суду Вінницької області.
		Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області протягом 30 діб з дня його проголошення, а для особи, що перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
		Головуючий суддя:  ОСОБА_1 
		 
		Судді:  ОСОБА_2  
		 Д ОСОБА_93

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...