Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6-12722св14 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 09.07.2014. Забезпечено надання загального доступу: 10.07.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		У х в а л а
		іменем   україни
		 
		30 квітня 2014 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах
		Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: 
		Амеліна В.І.,                                                 Гончара В.П.,                                                                              Карпенко С.О.,
		 
		розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркона», третя особа - Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», про визнання права власності, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду м. Києва від 19 лютого 2014 року, 
		в с т а н о в и л а: 
		У вересні 2012 року ОСОБА_4 звернулась до суду із зазначеним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркона» (далі - ТОВ «Аркона»), мотивуючи його тим, що 7 листопада 2007 року комунальним підприємством «Житлоінвестбуд-УКБ» на підставі акта прийому-передачі об'єкта інвестування було передано ТОВ «Аркона» квартиру АДРЕСА_1. У листопаді 2007 року відповідач отримав свідоцтво про право власності на вищезазначену квартиру. 8 січня 2008 року загальними зборами ТОВ «Аркона» було прийнято рішення про укладення з працівником товариства ОСОБА_4 договору про завершення будівельних та оздоблювальних робіт у спірній квартирі та затверджено кошторис зазначених робіт у сумі 255 123 грн, також загальними зборами товариства вирішено передати ОСОБА_4 у власність вищезазначену квартиру після проведення нею оздоблювальних та будівельних робіт. 9 січня 2008 року між позивачкою та ТОВ «Аркона» було укладено договір, відповідно до умов якого позивачка зобов'язувалась за власні кошти завершити будівельні та оздоблювальні роботи квартири АДРЕСА_1, після чого товариство зобов'язувалось передати у власність ОСОБА_4 спірну квартиру. Позивачка зазначала, що становм на 19 липня 2008 року вона виконала всі передбачені договором від 9 січня 2008 року будівельні роботи, а також сплатила на користь ТОВ «Аркона» грошові кошти в розмірі 280 000 грн за передачу квартири у її власність. 21 жовтня 2011 року відповідач повідомив ОСОБА_4 про неможливість виконання умов договору від 9 січня                 2008 року, оскільки спірна квартира передана в заставу ПАТ «Укрсоцбанк».
		Позивачка вважала, що правовідносини між нею та ТОВ «Аркона» виникли ще до укладання товариством іпотечного договору із банком, а тому відмова відповідача передати квартиру є незаконною, крім того, перехід права власності на спірну квартиру не порушує прав банку, оскільки його право на іпотеку зберігається відповідно до вимог Закону України «Про іпотеку».
		Посилаючись на зазначені обставини, позивачка просила суд визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1.
		Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 28 травня 2013 року позов ОСОБА_4 задоволено.
		Визнано за ОСОБА_4 право власності на квартиру АДРЕСА_1.
		Припинено право власності ТОВ «Аркона» на квартиру АДРЕСА_1.
		Вирішено питання про стягнення судових витрат.
		Рішенням апеляційного суду м. Києва від 19 лютого 2014 року рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 травня 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
		У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить суд касаційної інстанції скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
		Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. 
		Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 не  підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
		Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК України).
		Відповідно до ч. 4 ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
		Нормами цивільного закону встановлено, що правочини щодо відчуження нерухомого майна підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню.
		У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (ч. 1 ст. 220 ЦК України).
		Згідно зі ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
		Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_4, апеляційний суд обґрунтовано виходив із того, що договір від 9 січня 2008 року, укладений між позивачкою та ТОВ «Аркона», не може створювати правових наслідків для його сторін, оскільки зазначений правочин вчинений сторонами без додержання вимог                         ст. ст. 203, 220 ЦК України. 
		За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що апеляційним судом правильно встановлено та належно перевірено обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судове рішення ухвалено із додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його зміни чи скасування немає.
		Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.
		Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 
		у х в а л и л а: 
		Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
		Рішення апеляційного суду м. Києва від 19 лютого 2014 року залишити без змін.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Колегія суддів:                                                                                                           В.І. Амелін
		 
		                                                                                                                                                                     
		В.П. Гончар
		 
		 
		                                                                                                                                                                     С.О. Карпенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...