Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6-53054св14 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 09.07.2014. Забезпечено надання загального доступу: 10.07.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Ухвала
		іменем   україни
		 
		25 червня 2014 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах
		Вищого спеціалізованого суду України
		з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
		головуючого Дьоміної О.О.,суддів:Дем'яносова М.В.,Касьяна О.П., Ступак О.В..Штелик С.П.
		розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Луганської області від 18 листопада 2013 року,
		 
		в с т а н о в и л а:
		 
		ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" (далі - ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот") про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
		 
		В обґрунтування позовних вимог вказувала на те, що вона перебувала в трудових відносинах із закритим акціонерним товариством "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" (далі - ЗАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот"), правонаступником якого є ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот".
		 
		Наказом товариства № 0092к від 12 червня 2009 року її було звільнено з роботи на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.
		 
		У січні 2013 року ОСОБА_6 стало відомо, що при звільненні їй не було виплачено заробітну плату в повному обсязі.
		 
		Просила суд стягнути з відповідача невиплачену частину заробітної плати та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 12 червня 2009 року по день ухвалення рішення.
		 
		Надалі ОСОБА_6 уточнила позовні вимоги та просила стягнути з ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 12 червня 2009 року по 18 березня 2013 року, оскільки 18 березня 2013 року заборгованість із заробітної плати погашена відповідачем. 
		 
		Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 15 жовтня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено.
		 
		Стягнуто з ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" на користь ОСОБА_6 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 71896,00 грн.
		 
		Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		 
		Рішенням апеляційного суду Луганської області від 18 листопада 2013 року рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 15 жовтня 2013 року скасовано.
		 
		Ухвалено в справі нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено частково. 
		 
		Стягнуто з ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" на користь ОСОБА_6 1249,75 грн.
		 
		Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		 
		У касаційній скарзі заявник, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення апеляційного суду Луганської області від 18 листопада 2013 року скасувати, а рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 15 жовтня 2013 року залишити в силі.
		 
		Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.
		 
		Відповідно до положень ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. 
		 
		Зазначеним вимогам рішення апеляційного суду Луганської області від 18 листопада 2013 року не відповідає.
		 
		Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачем не було проведено остаточного розрахунку при звільненні позивача, то відповідно до положень ст. 117 КЗпП України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
		 
		Суд апеляційної інстанції, змінюючи рішення суду першої інстанції виходив того, що сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягає зменшенню з урахуванням істотності суми заборгованості порівняно із середнім заробітком працівника на підставі принципу співмірності.
		 
		Проте з таким висновком суду апеляційної інстанції погодитись не можна. 
		 
		Судами встановлено, що ОСОБА_6 працювала у ЗАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот", правонаступником якого є ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот".
		 
		Відповідно до наказу товариства № 0092к від 12 червня 2009 року відповідача було звільнено з роботи на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.
		 
		Листом № 162 від 22 січня 2013 року позивача було повідомлено про невиплачену при звільненні частину заробітної плати в сумі 26,65 грн.
		 
		Наявну перед ОСОБА_6 заборгованість відповідачем було погашено 18 березня 2013 року. 
		 
		Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
		 
		В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
		 
		Згідно із ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
		 
		При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
		 
		Таким чином, установивши під час розгляду справи про стягнення середнього заробітку у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а в разі непроведення його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
		 
		У разі непроведення розрахунку у зв'язку з виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню в повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. У разі часткового задоволення позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила в заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.
		 
		Оскільки між сторонами відсутній спір про розмір належних до виплати сум при звільненні, то підстави для зменшення суми середнього заробітку з урахуванням істотності суми заборгованості порівняно із середнім заробітком працівника відсутні.
		 
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 03 липня 2013 року в справі № 6-60цс13, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.
		 
		Суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст. 213 ЦПК України на зазначене уваги не звернув, не визначився з характером спірних правовідносин  та не повно з'ясував фактичні обставини справи, що є важливим для правильного вирішення справи.
		 
		Відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
		 
		За таких обставин рішення апеляційного суду Луганської області від 18 листопада 2013 року підлягає скасуванню з передачею справи на  розгляд до суду апеляційної інстанції.
		 
		Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 
		 
		у х в а л и л а :
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
		 
		Рішення апеляційного суду Луганської області від 18 листопада 2013 року скасувати, справу передати на новий розгляд до апеляційного суду Луганської області.
		 
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий О.О. ДьомінаСудді:М.В. Дем'яносов О.П. Касьян О.В. Ступак С.П. Штелик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...