Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 902/1729/13 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Виконання договору кредитування; Інший спір про виконання договору кредитування.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 09.07.2014. Забезпечено надання загального доступу: 14.07.2014.
Дата набрання законної сили: 22.07.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
		___________________________________________________________________________
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		 
		08 липня 2014 р.           Справа № 902/1729/13  
		 
		Господарський суд Вінницької області у складі судді Колбасова Ф.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
		за позовом: Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі відділення "Київська регіональна дирекція" публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м.Київ      
		до: Публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд", м. Вінниця   
		про стягнення 7422859,90 грн. 
		при секретарі судового засідання Здорик Я.С. 
		за участю представників сторін: 
		 позивача: Верещак В.М. - довіреність № 387/11.5.2 від 17.09.13р.;
		 відповідача: не з'явився;
		 
		ВСТАНОВИВ :
		 
		Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" в особі відділення "Київська регіональна дирекція" публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд" 7422859,90 грн.  заборгованості.
		Ухвалою господарського суду Вінницької області від 26.12.2013 р. (суддя Тварковський А.А.) за вказаним позовом порушено провадження у справі  № 902/1729/13 з призначенням її до розгляду. 
		Ухвалами суду від 30.12.2013 р. та від 21.01.2014 р. слухання справи відкладалося в зв'язку з неявкою представників сторін та неподанням ними витребуваних доказів.
		Ухвалою від 25.02.2014 р. провадження у справі зупинено в зв'язку з призначенням судової економічної експертизи.
		06.05.2014 р. матеріали справи повернулись з експертної установи без виконання судової економічної експертизи в зв'язку з нездійсненням її оплати позивачем.
		В зв'язку з призовом судді Тварковського А.А. на військову службу під час мобілізації, справу № 902/1729/13 за розпорядженням керівника апарату від 07.05.2014р. призначено повторний автоматичний розподіл справи № 902/1729/13 та передано її на розгляд судді Говор Н.Д.
		Ухвалою від 08.05.2014 р. справу № 902/1729/13 прийнято новим складом суду до провадження та призначено судове засідання на 03.06.2014 р. Ухвалою суду від 03.06.2014 року розгляд справи відкладено на 19.06.2014 року.
		Відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 19.06.2014 року, в зв'язку із перебуванням судді Говор Н.Д. 19.06.2014 року у відрядженні, призначено повторний автоматичний розподіл справи № 902/1729/13 та передано її на розгляд судді               Колбасову Ф.Ф.  
		Ухвалою від 20.06.2014 р. справу № 902/1729/13 прийнято новим складом суду до провадження та призначено судове засідання на 08.07.2014 р.
		В судовому засіданні 08.07.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
		Відповідач в судове засідання 08.07.2014 р. не з'явився, витребуваних доказів не надав, причин неявки та неподання доказів не повідомив, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином - ухвалою від 20.06.2014р., яка надсилалась рекомендованою кореспонденцією і факт отримання якої  25.06.2014 р. підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за №2103623390641.
		При цьому суд констатує, що відповідачем не подано клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи,  її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.
		Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
		Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги  приписи ч.1 ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України. 
		За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.
		Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
		21.07.2008р. між Відкритим акціонерним товариством "ВТБ Банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ВТБ БАНК" (за договором-кредитор) та Відкритим акціонерним товариством "Підвеньзахідшляхбуд", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Підвеньзахідшляхбуд" (за договором - позичальник) укладено договір про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії №100.2.3-01/201к-08.
		За умовами договору  кредитор зобов'язується надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування (далі - кредит). Надання кредиту буде здійснюватись в національній валюті окремими частинами (далі- транш), в межах максимального ліміту заборгованості 22 500 000,00 грн. зі зменшенням максимального ліміту заборгованості згідно затвердженого графіку та кінцевим терміном повернення заборгованості  - 26.12.2008р. на умовах визначених договором (п.1.1 договору).
		За користування кредитом позичальник зобов'язується сплачувати кредитору проценти в розмірі 18 % річних; за відкриття кредитної лінії позичальник здійснює сплату комісії в розмірі 0,5 % від суми кредиту рівними частинами протягом перших трьох місяців кредитування, що становить  112 500,00 грн; за дострокове погашення заборгованості позичальник сплачує комісію в розмірі 0,5% від суми погашення, якщо таке погашення відбувається не за ініціативою кредитора більше ніж за 14 календарних днів від встановленої дати в п. 1.1.1 договору (п.п.1.1.2 - 1.1.4. договору).
		Згідно з п.1.2 договору  кредит надається позичальнику на поповнення обігових коштів з метою здійснення статутної діяльності.
		 
		 
		Розділом 2 договору сторони передбачили, що видача кредиту проводиться шляхом виконання Заяви на перерахування коштів з позичкового рахунку. Моментом надання кредиту вважається дата першого списання коштів з позичкового рахунку позичальника в повній  або частковій сумі кредиту. Моментом повернення кредиту вважається день зарахування на позичковий рахунок позичальника грошових коштів в сумі кредиту. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на фактичну суму залишку, за весь час користування кредитом із розрахунку факт/факт. Сплата процентів здійснюється позичальником  в день повернення заборгованості за кредитом в строк визначений п.1.1 договору. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту. Погашення заборгованості здійснюється в наступній черговості: прострочена заборгованість за нарахованими процентами, прострочена заборгованість за кредитом,  строкова заборгованість за нарахованими процентами,  строкова заборгованість за кредитом, пеня за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів, штрафні санкції.
		Розділом 4 договору сторони передбачили відповідальність за неналежне виконання зобов'язань.
		У разі не виконання позичальником зобов'язань, визначених п.п.3.3.4, 3.3.6, 3.3.7, 3.3.8, 3.3.11-3.3.15 договору та/чи порушення позичальником умов договору, термін повернення кредиту вважається таким, що настав, та, відповідно позичальник зобов'язаний погасити кредит, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту, комісії та нараховані штрафні санкції (п.4.4. договору).
		В подальшому сторонами до договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії №100.2.3-01/201к-08 від 21.07.2008 р. були внесені зміни та доповнення шляхом підписання 30-ти договорів про внесення змін.
		Зокрема, договором № 30 від 23.08.2013 р. про внесення змін до кредитного договору №100.2.3-01/201к-08 від 21.07.2008 р. сторонами умови кредитного договору та додатки до нього були викладені в новій редакції.
		Так, сторони домовились, що Банк зобов'язується надати Позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування  в сумі 7 900 000,00 грн., період дії якого встановлюється за графіком відповідно до таблиці 1, згідно якої з 23.08.2013р. по 30.09.2013р. ліміт кредитування складає 7000000 грн., з 01.10.2013р. по 31.10.2013р. - 5041858,00 грн., з 01.11.2013р. по 30.11.2013р. - 2715868,00 грн., з 01.12.2013р. по 30.12.2013р. - 329072 грн., з 31.12.2013 р. по 30.06.2014р. - 1000 грн. Позичальник зобов"язується прийняти та повернути банку кредит на уовах та в строки/терміни, визначені договором, але не пізніше 30.06.2014 р., а також сплатити плату за кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі на умовах та в строки визначені договором. Кредит надається на поповнення обігових коштів (п.1.1. договору).
		У відповідності до п. 3.1.1. договору плата за користування кредитом визначається у вигляді процентів, розмір яких є фіксованим та становить 22,95 % процентів річних.
		Відповідно до п. 3.1.3.1. договору плата за користування кредитом, нарахована за період з 25 числа попереднього місяця по 24 число поточного місяця (включно) сплачується щомісяця з 25 числа кожного місяця, але не пізніше 25 числа місяця, наступного за місяцем нарахування процентів за попередній місяць.
		Розділом 7 договору сторони домовились про відповідальність за неналежне виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.
		Так, у разі порушення позичальником строків виконання будь-якого з зобов'язань Банк має право застосувати до позичальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла в період, за який сплачується пеня) від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання, за кожний календарний день прострочення виконання, включаючи день такого погашення з розрахунку факт/365 (п.7.2. договору).
		Позичальник зобов'язаний сплатити Банку договірні санкції, пеню та штраф зазначені в Договорі, протягом 10 банківських днів з моменту направлення Банком відповідної письмової вимоги Позичальнику (п. 7.4. Договору).
		Як вбачається з матеріалів справи позичальник за період з 22.07.2008 р. по 26.08.2008 р. на умовах договору №100.2.3-01/201к-08 від 21.07.2008 р. отримав від Банку 22 500 000,00 грн, що стверджується меморіальним ордерами №359 від 22.07.2008 р., ; 134 від 29.07.2008 р., № 362 від 05.08.2008р., № 212 від 06.08.2008 р., №152 від 07.08.2008р., № 140 від 12.08.2008р., № 563 від 13.08.2008р., № 56 від 14.08.2008р., № 1212 від 26.08.2008р. та виписками з банку наявними в матеріалах справи.
		Після отримання кредиту позичальник здійснив часткове погашення отриманих кредитних коштів в сумі 15 500 000,00 грн, що стверджується відповідними виписками з банку наявними в матеріалах справи.
		За період з 22.07.2008 року по 23.10.2013 року банком нараховано позичальнику  13 825 960,56 грн процентів за користування кредитом, з яких останнім сплачено лише  13 425 435,89 грн. 
		Таким чином, станом на день звернення з позовом до суду відповідач на підставі договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії №100.2.3-01/201к-08 від 21.07.2008 р. (зі змінами та доповненнями) не повернув позивачу кредитних коштів в сумі 7000000,00 грн та не сплатив 400 524,67 грн процентів за користування кредитними коштами, з яких: 5041858,00 грн  - строкова заборгованість по кредиту, 264082,20 грн.  - строкова заборгованість по процентам за користування кредитними коштами, 1958142,00 грн - прострочена заборгованість по кредиту, 136442,47 грн  - прострочена заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами.
		В підтвердження існування вказаного розміру заборгованості суду надано розрахунки суми боргу, виписки по рахунку позичальника.
		В зв'язку з простроченням сплати кредиту та процентів за користування ним позивачем нараховано до стягнення: 16 738,09 грн пені за несплату кредиту в сумі 1958142 грн за період з 01.10.2013 р. по 24.10.2013 р., 1 409,28 грн пені за несвоєчасну сплату процентів в сумі 136442,47 грн за період з 26.09.2013 р. по 24.10.2013 р., 3862,64 грн 3 % річних за несвоєчасну сплату кредиту в сумі 1958142 грн за період з 01.10.2013 р. по 24.10.2013 р. та 325,22 грн 3 % річних за несвоєчасну сплату процентів в сумі 136442,47 грн з 26.09.2013р. по 24.10.2013р.
		Так як, відповідач порушив взяті на себе зобов'язання по договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії №100.2.3-01/201 к-08 21.07.2008 р., позивач 13.10.2013 р. надіслав відповідачу вимогу № 3225/100-2 від 17.10.2013 р. про дострокове повернення кредиту, сплату відсотків та сплату штрафних санкцій, наведене стверджується наявними в матеріалах справи копіями вимоги та опису вкладення.
		Відповідно до п.7.4 договору №100.2.3-01/201 к-08 21.07.2008 р.  (зі змінами та доповненнями) відповідач повинен був сплатити банку договірні санкції, пеню та штрафи, зазначені в договорі протягом 10 банківських днів з моменту направлення банком відповідної письмової вимоги.
		Крім того, слід зазначити, що відповідно до умов договору (зі змінами та доповненнями) несприятлива подія - це певні обставини, визначені ст. 5 договору при настанні яких змінюються певні умови, принципи кредитування позичальник настільки, що якби банк міг це передбачити, він не укладав би договір або укладав би його на інших умовах.
		Відповідно до п.4.3.4 договору позичальник зобов'язаний достроково частково або в повному обсязі погасити боргові зобов'язання у випадках та на  умовах передбачених договором. 
		За умовами договору несприятливою умовою є також несплата позичальником будь-якого боргового зобов'язання в зазначений договором строк (п.5.1.2 договору).
		Згідно з п.5.4. договору у разі виникнення будь-якої несприятливої події за винятком події (відсутність кредитних ресурсів у банку - п.5.1.13), банк набуває право вимагати від позичальника дострокового погашення боргового зобов'язання в повному обсязі, а позичальник зобов'язаний, незважаючи на положення п.1.1 договору виконати таку вимогу банку і погасити боргові зобов'язання в повному обсязі в строк не пізніше 10 банківських днів з дня відправлення банком відповідної вимоги, при настанні події визначеної в п. 5.1.2. договору.
		Не проведення розрахунків по договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії №100.2.3-01/201к-08 21.07.2008р. спонукала позивача звернутись з відповідним позовом до суду.
		Беручи до уваги встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.
		Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
		Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
		Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
		Виходячи із встановлених обставин спору суд дійшов висновку, що між позивачем та відповідачем укладено кредитні договори правовідносини по яким врегульовано в главі 71 ЦК України "Позика. Кредит. Банківський вклад".
		Зокрема в ст. 1054 ЦК України вказано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. 
		Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. 
		В ч.1 ст.1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. 
		Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
		Статтею 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. 
		Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Як вказувалось вище, умовами договору встановлено остаточну дату повернення кредиту - не пізніше 30.06.2014 р.
		Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).
		Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
		Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
		Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 7 000 000 грн боргу за кредитом, 400524,67 грн  відсотків за користування кредитом обґрунтованими, з огляду на що задовольняє їх в повному обсязі.
		Також судом розглянуті вимоги позивача щодо стягнення з відповідача  16 738,09 грн - пені за несплату кредиту нарахованої за період з 01.10.2013 р. по 24.10.2013 р., 1 409,28 грн - пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 26.09.2013 р. по 24.10.2013 р., 3 862,64 грн  - 3 % річних за несвоєчасну сплату кредиту за період з 01.10.2013 р. по 24.10.2013 р. та 325,22 грн - 3 % річних за несвоєчасну сплату процентів з 26.09.2013р. по 24.10.2013р.
		Відповідно до ст. ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
		Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
		У відповідності до ст. ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
		Умовами кредитного договору встановлено відповідальність позичальника за прострочення виконання зобов'язань по сплаті кредиту та відсотків за користування ним у вигляді пені.
		Згідно ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. 
		З урахуванням наведеного, суд вважає, що вимоги щодо стягнення з відповідача   пені та 3% річних, за порушення строків сплати кредиту та процентів за користування кредитом, є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного договору та чинному законодавству.
		Перевіркою розрахунків судом не виявлено помилок, отже 16 738,09 грн пені за несвоєчасну сплату кредиту, 1409,28 грн пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами, 3 862,64 грн 3 % річних за несвоєчасну сплату кредиту, 325,22 грн. 3 % річних за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами, підлягають задоволенню в повному обсязі.
		Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
		Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
		Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду належних доказів в спростування позовних вимог, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції тощо).
		Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
		Витрати на сплату судового збору підлягають віднесенню на відповідача  відповідно до ст.49 ГПК України.                                                                                                                     
		08.07.2014 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Керуючись ст.ст. 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, - 
		ВИРІШИВ :
		1. Позов задовольнити.
		2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд", вул.40-річчя Перемоги, 27, м.Вінниця, 21036 (ідентифікаційний код - 03449841) на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", бульвар Тараса Шевченка/вулиця Пушкінська, 8/26, 01004 (ідентифікаційний код - 14359319) 7 000 000,00 грн - боргу за кредитом, 400524,67 грн - відсотків за користування кредитом, 16738,09 грн - пені за несвоєчасну сплату кредиту, 1409,28 грн - пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами, 3862,64 грн - 3 % річних за несвоєчасну сплату кредиту, 325,22 грн. - 3 % річних за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами,  68820 грн  -  відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.
		4.  Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.
		5. Копію рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом з поштовим повідомленням про вручення поштової кореспонденції.
		 
		Повне рішення складено  09 липня 2014 р.
		 
		 
		 
		Суддя                                             Колбасов Ф.Ф. 
		 
		 
		          
		 
		віддрук. 2 прим.:
		1 - до справи
		2- відповідачу  (вул. 40-річчя Перемоги, 27, м. Вінниця, 21036)

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...