Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 537/5674/13-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про захист немайнових прав фізичних осіб; Спори про захист честі, гідності та ділової репутації.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 15.07.2014. Забезпечено надання загального доступу: 17.07.2014.
Дата набрання законної сили: 04.08.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Провадження №  2/537/76/2014                        
		Справа № 537/5674/13-ц
		 
		РІШЕННЯ
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		 
		 
		          08.07.2014 року  Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області в  складі: 
		головуючої судді - Фадєєвої С.О.,
		при секретарі  - Герасименко Л.М.,
		за участю:
		позивача ОСОБА_1,
		представника позивача ОСОБА_1- ОСОБА_2,
		відповідача ОСОБА_3,
		відповідача ОСОБА_4,               
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, де просив суд визнати інформацію, поширену в заявах ОСОБА_4 та ОСОБА_3, недостовірною; зобов»язати відповідачів перед трудовим колективом ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» спростувати поширену недостовірну інформацію про нього; стягнути з відповідачів сплачений судовий збір.
		В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 уточнили позовні вимоги, остаточно просили суд визнати недостовірною інформацію, поширену в листі ОСОБА_4 від 03.07.2013 року та заяві ОСОБА_3 без дати, що адресовані голові наглядової ради публічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод» ОСОБА_5, стосовно розкрадання ОСОБА_1 товарно-матеріальних цінностей з території ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», а саме, кольорового металу, побутових пристроїв, кабелів, виготовлених робочими різних виробів та отримання за це грошових коштів; стосовно морального знущання над підлеглими; інтимних зв»язків з особами, які займаються проституцією; контузії. Також просили суд зобов»язати ОСОБА_4 та ОСОБА_3 спростувати недостовірну інформацію, поширену в їх листах шляхом написання кожним з них відкритого листа керівництву публічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод» із зазначенням, що інформація, яка поширена в їх заявах, є недостовірною. Крім того, позивач просив суд стягнути сплачені ним 229,40 гривень судового збору солідарно з обох відповідачів. Позовні вимоги обґрунтували тим, що 06.07.2013 року до ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» надійшли листи від ОСОБА_4 та ОСОБА_3, де викладена недостовірна інформація щодо позивача. Оскільки вказана інформація порушує його особисті немайнові права, просить позов задовольнити.
		Відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, вказав, що викладена ним в листі до голови наглядової ради публічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод» ОСОБА_5 інформація трактується позивачем та адвокатом на їх розсуд. Лист носить приватний характер і був написаний за проханням працівників, які є підлеглими позивача. У листі відсутні вказівки на те, що саме позивач здійснював розкрадання, мова йде лише про те, чи відомі йому були факти крадіжок з території ПАТ «КВБЗ». Схильність ОСОБА_1 до морального знущання підтверджується показаннями свідків. В листі викладено інформацію щодо того, що позивач мав інтимний зв»язок з жінками легкої поведінки та займався сексом з проституткою, але не вказано, що послуги ним оплачувалися, тому безпідставно стверджувати, що в його листі поширена інформація щодо інтимних зв»язків ОСОБА_1 з особами, які займаються проституцією. Вказав, що наявність у ОСОБА_1 контузії є відомим фактом, про який також писалося у газеті «Вагонобудівник».
		Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, в подальшому в судове засідання не з»являвся, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомляв.
		Суд, вислухавши сторони, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4, вивчивши матеріали справи, дослідивши і оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об"єктивному та безпосередньому їх дослідженні, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
		Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. В силу ст.. 68 Конституції кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Статтею 32 Конституції визначено, що  ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		Відповідно до ст.. 26 Цивільного кодексу фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом. В силу ст..270 ЦК право на повагу до гідності і честі відноситься до особистих немайнових прав.
		Згідно ст.. 275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. 
		Пунктом 15 Постанови пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року  N 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»  (далі - Постанова) визначено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову,  є  сукупність  таких обставин:  а)  поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у  будь-який  спосіб;  б)  поширена  інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи,  тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;  г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди  відповідним особистим  немайновим благам,  або  перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		Законодавець під поширенням інформації розуміє: опублікування її  у пресі,  передання  по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації;  поширення  в  мережі  Інтернет  чи  з використанням    інших    засобів   телекомунікаційного   зв'язку;  викладення в характеристиках,  заявах, листах,  адресованих іншим особам;  повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Поширенням інформації також є  вивішування  (демонстрація)  в громадських   місцях   плакатів,  гасел,  інших  творів,  а  також розповсюдження серед людей  листівок, що за  своїм  змістом  або формою   порочать  гідність,  честь  фізичної  особи  або  ділової репутації фізичної та юридичної особи. 
		Як встановлено судом та не заперечується сторонами, відповідач ОСОБА_4 надіслав голові наглядової ради публічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод» ОСОБА_5 листа, датованого 03.07.2013 року, в якому, в тому числі вказав: «Заместитель начальника ОКСЕ - ОСОБА_1…очевидно, сказывается полученная им контузия во время службы в армии (об этом и в заводской газете писали), возможно этим и объясняются его странности при общении с подчиненными и в поведении, в том числе увлечение развратом. Во время моей работы в СЭБ ОСОБА_1 неоднократно в рабочее время выезжал в г. Кременчуг, где на холостяцкой квартире бывшего работника СЭБ ОСОБА_10 (брал и возвращал ему ключи от квартиры, это я лично видел) имел интимные связи с женщинами легкого поведения и вдвоем они занимались сексом с одной проституткой..», «К своим подчиненным ОСОБА_1 безразличен, его больше беспокоит собственная обеспеченность и благополучие, склонен к моральному издевательству над работниками вместе со своим начальником.», «…он человек контуженый и с головой у него не все в порядке.», «… Известно ли было начальнику ОКСС ОСОБА_11 и его заместителю ОСОБА_1, что их подчиненный и друг ОСОБА_6 занимается незаконным вывозом с завода материальных ценностей - цветного металла, постоянно сливаемого со служебного автомобиля и изъятого у водителей ЦБТ бензина, дефицитных изделий и материалов? Безусловно, они знали об этом, поскольку ОСОБА_11 не только способствовал этому, но и забирал себе бензин, а деньги за продажу «цветнины»  делили поровну», «…Но, по-видимому, это не относится ни к ОСОБА_11, ни к ОСОБА_1, поскольку они не только покрывали воровство и пьянки (как в командировках, так и на заводе) своими приближенными подчиненными, но и сами в них участвовали, избегая при этом наказания», «…во всех таких мероприятиях постоянно принимал участие и заместитель начальника ОКЕС ОСОБА_1, которому хорошо было известно, что проводятся они за счет украдених с завода ТМЦ. Со слов ОСОБА_3, его бывший начальник ОСОБА_11 и заместитель ОСОБА_1 неоднократно присваивали нужные им, изьятые в подразделениях, различные материальные ценности, в т.ч. бытовые приборы, кабеля, изготовленные рабочими разние изделия, метизы и многое другое...».
		Також відповідач ОСОБА_3 надіслав голові наглядової ради публічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод» ОСОБА_5 заяву без дати, що отримана адресатом 06.07.2013 року, в якій вказав в тому числі наступне: «…хотя в воровстве он (ОСОБА_1) не отстает от ОСОБА_11 Я это могу утверждать потому, что все происходило на моих глазах, как ОСОБА_11 с ОСОБА_1 делили между собой метизы и другой хлам, который был изьят в КПВ. ОСОБА_1 способствовал хищению металлоизделия для рабочего с территории заводв, за что последний рассчитывался с ОСОБА_1 свежей рыбой.». Також в листі ОСОБА_3 вказується про те, що ОСОБА_1 розповідав про інтимні подробиці свого життя. 
		Саме вказану інформацію про ОСОБА_1 позивач та його представник вважають недостовірною.
		Відповідачами не заперечується факт надіслання вказаних листів голові наглядової ради публічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод» ОСОБА_5 Разом з цим позивачем та його представником не доведено, що надіслані відповідачами листи були доведені до відома ще і інших осіб, крім адресата. Надіслання вказаних звернень для перевірки правоохоронним органам не може вважатися поширенням інформації. 
		Отже, суд приходить до висновку, що відповідачі поширили інформацію шляхом викладення в листі та заяві, адресованих голові наглядової ради публічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод» ОСОБА_5, і поширена відповідачами інформація стосується саме позивача ОСОБА_1 
		Суд вважає доведеним факт того, що поширена ОСОБА_4 інформація щодо наявності у ОСОБА_1 інтимних зв»язків з особою, яка займається проституцією, та стосовно вчинення ОСОБА_1 крадіжок товарно-матеріальних цінностей з території ПАТ «Крюківський вагонно-будівний завод», а також поширена ОСОБА_3 інформація стосовно вчинення ОСОБА_1 крадіжок товарно-матеріальних цінностей є недостовірною, виходячи з наступного.
		Недостовірною вважається  інформація,   яка   не   відповідає дійсності  або  викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища,  яких не існувало взагалі або  які  існували,  але відомості   про них   не  відповідають  дійсності  (неповні  або перекручені). Негативною  слід  вважати  інформацію,  в  якій стверджується  про  порушення  особою, зокрема, норм чинного законодавства,  вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних  правил  співжиття,  неетична поведінка  в особистому,  суспільному чи політичному житті тощо) і яка,  на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
		Відповідно до ст.60 ЦК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.  Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Так, відповідачі вказують на факт вчинення позивачем крадіжок товано-матеріальних цінностей з території ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», а саме, в листі ОСОБА_4 вказано: «…но, по-видимому, это не относится ни к ОСОБА_11, ни к ОСОБА_1, поскольку они не только покрывали воровство и пьянки (как в командировках, так и на заводе) своими приближенными подчиненными, но и сами в них участвовали, избегая при этом наказания», в листі ОСОБА_3: «…хотя в воровстве он (ОСОБА_1) не отстает от ОСОБА_11», «…Козловский с ОСОБА_1 делили между собой метизы и другой хлам, который был изьят в КПВ. ОСОБА_1 способствовал хищению металлоизделия для рабочего с территории завода, за что последний рассчитывался с ОСОБА_1 свежей рыбой». Проте в судовому засіданні вказані обставини ними ні показами свідків, ні іншими доказами доведені не були. При цьому суд зазначає, що відповідно до ст..62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Разом з цим суд констатує, що в листах відповідачів відсутні посилання на те, що позивачем ОСОБА_1 здійснювалися крадіжки саме кольорового металу, побутових пристроїв, кабелів, виготовлених робочими різних виробів та отримання за це грошових коштів.
		Позивачем суду надано копію постанови ст..слідчого СВ Крюківського РВ КМУ УМВС України в Полтавській області Шубіної О.В. від 06.08.2013 року про закриття кримінального провадження, порушеного за вказаною заявою ОСОБА_3 При цьому суд не сприймає як належні заперечення відповідача ОСОБА_4 щодо того, що проводилася перевірка лише заяви ОСОБА_3, а перевірка викладених в його листі фактів не проводилася взагалі.
		Також суд приходить до висновку, що відповідачем ОСОБА_4 не доведено, що поширена ним інформація, що того, що ОСОБА_1 мав інтимні зв»язки з особою, яка займається проституцією, є достовірною.
		Суд вважає, що зазначені позивачем висловлювання відповідачів, викладені у їх зверненнях до голови наглядової ради публічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод», носять категоричний характер та є фактичним твердженням, оскільки містять фактичні дані, без будь-яких гіпербол чи алегорій або інших мовних засобів, без вказання на припущення. Посилання ОСОБА_4 на те, що певні викладені в листі факти йому стали відомі зі слів ОСОБА_3, не підтверджені доказами.
		При цьому суд також констатує, що позивач не є публічною особою, що не заперечується сторонами. 
		Конституція України гарантує кожному судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		Відповідно до ст..277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
		Суд приходить до висновку, що поширена відповідачами недостовірна інформація порушує особисті немайнові права позивача ОСОБА_1 та підлягає спростуванню. 
		Постановою також встановлюється, що за  загальним  правилом,  інформація,  що порочить особу,  має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у  пресі,  повідомлення по  радіо, телебаченню,  оголошення на зібранні громадян,  зборах трудового колективу, відкликання документа тощо). У судовому рішенні також має бути зазначено  строк,  у  межах якого відповідь чи спростування повинно бути оприлюднено. Спростування  має  здійснюватися у такий самий спосіб,  у який  поширювалася   недостовірна   інформація.   У   разі,   якщо спростування  недостовірної інформації  неможливо  чи  недоцільно здійснити у такий же спосіб,  у який вона була поширена,  то  воно повинно  проводитись у спосіб,  наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію. 
		З цих підстав суд вважає за доцільне зобов»язати відповідачів спростувати недостовірну інформацію шляхом написання кожним з них листа на ім»я голови наглядової ради публічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод» із зазначенням, що інформація, яка поширена в їх заявах, є недостовірною.
		Разом з цим суд приходить до висновку, що в листі ОСОБА_4 відсутнє твердження про те, що ОСОБА_1 морально знущався над підлеглими, оскільки відповідач вказав дослівно: «ОСОБА_1… склонен к моральному издевательству над работниками». Згідно академічного тлумачного словника української мови схильність - це потяг, прагнення до якої-небудь діяльності, бажання чогось, а також природні здібності, хист до чого-небудь. Схильність не ототожнюється з самою діяльністю. З цих підстав суд приходить до висновку, що в задоволенні вимог позивача про визнання недостовірною інформацію щодо того, що позивач морально знущався над підлеглими, слід відмовити.
		Помилковими є доводи позивача та його представника щодо того, що ОСОБА_4 в листі від 03.07.2013 року поширена недостовірна інформація стосовно контузії ОСОБА_1, оскільки відповідачем надано суду примірник газети публічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод» «Вагонобудівник» від 20.02.2013 року, де на другій сторінці розміщена стаття під назвою «Військовий - це на все життя». У вказаній статті розміщено інтерв»ю ОСОБА_1, де він в тому числі вказав, що у травні 2004 року отримав контузію. З цих підстав слід відмовити у даних вимогах позивача. 
		В силу ст..88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню в частковому порядку з відповідачів на користь позивача ОСОБА_1
		Керуючись ст.ст.10, 11,  60, 88, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, ст.ст.3,68 Конституції України, ст.ст.26,270, 275, 277 ЦК України, Постановою пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року  N 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»,
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації - задовольнити частково.
		Визнати недостовірною інформацію, поширену в листі ОСОБА_4 від 03.07.2013 року, адресованому голові наглядової ради публічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод» ОСОБА_5, стосовно наявності у ОСОБА_1 інтимних зв»язків з особами, які займаються проституцією, та стосовно вчинення ОСОБА_1 крадіжок товарно-матеріальних цінностей з території ПАТ «Крюківський вагонно-будівний завод».
		Визнати недостовірною інформацію, поширену в заяві ОСОБА_3 без дати, що адресована голові наглядової ради публічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод» ОСОБА_5, стосовно вчинення ОСОБА_1 крадіжок товарно-матеріальних цінностей з території ПАТ «Крюківський вагонно-будівний завод» .
		Зобов»язати ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в місячний строк після набрання рішенням суду законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену в листі ОСОБА_4 від 03.07.2013 року та заяві ОСОБА_3 без дати, що адресовані голові наглядової ради публічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод» ОСОБА_5 шляхом написання кожним з них листа на ім»я голови наглядової ради публічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод» із зазначенням, що інформація, яка поширена в їх заявах, є недостовірною.
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 114,70 гривень сплаченого судового збору.
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 114,70 гривень сплаченого судового збору.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Полтавської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. 
		 
		 
		 
		Суддя:                                                                                                                        Фадєєва С. О.
		 
		 
		Повний текст рішення виготовлений 14.07.2014 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...