Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 233/3235/14-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 18.07.2014. Забезпечено надання загального доступу: 22.07.2014.
Дата набрання законної сили: 25.11.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		233                                                                                                   №  233/3235/14-ц 
		 
		 
		                                                         Р І Ш Е Н Н Я
		                                                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		     17 липня 2014 року    Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі: 
		головуючого судді                              Янюк  Ю.  Б.                                   
		при секретарі                                Круговій Ю.С.
		за участю 
		представника  позивача              Зікунової Н.А.                  
		відповідача                                   ОСОБА_2, 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Костянтинівка справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2  про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
		 
		                                                                        В С Т А  Н О В И В:
		 
		7 травня 2014 року ПАТ комерційний банк «Приватбанк» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом, відсотків за користування кредитом та штрафу.  Позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що згідно договору без номеру від 17 серпня 2004 року, укладеного між банком і ОСОБА_2, останній отримав кредит в розмірі 5000грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.  Відповідно до умов укладеного договору він складається з заяви позичальника, Умов надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою. 
		Відповідач ОСОБА_2 кредитні зобов'язання не виконує,  у зв'язку з чим станом на 31 березня 2014 року утворилася заборгованість за кредитом в сумі 3930грн.80коп., відсоткам за користування кредитом в сумі 18635грн.37коп., штрафу (фіксована сума) в розмірі 500грн., штрафу (процентна складова) в розмірі 1128грн.31коп., а всього в розмірі 24194грн.48коп.  У зв'язку з цим позивач просив стягнути з відповідача вказану  заборгованість.
		   Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позові.
		  Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, оспорюючи факт отримання кредитних коштів та підпису договору. В той же час ним не оспорюється факт погашення кредиту до грудня 2006 року. Від проведення по справі судової почеркознавчої  експертизи він відмовляється і просить відмовити у задоволенні позову, застосувавши позовну давність, перебіг якої по цій справі сплинув. 
		    Заслухавши сторони, дослідивши докази  у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню по наступним підставам.
		                Судом встановлено, що відповідно до умов, викладених в додатковій угоді від 7 липня 2004 року, ПриватБанк на умовах договору № 1024422 «Про відкриття та обслуговування платіжної картки» від 7 липня 2004 року випустив відповідачу ОСОБА_2 карту НОМЕР_1 зі строком дії 07/06 у валюті гривня, та встановив кредитний ліміт у сумі 5000,00грн. зі сплатою 3% у місяць. Строк кредитного ліміту встановлено по строку дії картки. Відповідно до умов укладеного договору він складається з заяви позичальника, Умов надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою (а.с.10-16). 
		 
		Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		Частиною 2 статті 6 ЦК України передбачено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.
		Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).    
		 Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
		 Із пункту 6.5. Умов та правил надання банківських послуг вбачається, що клієнт зобов'язується погашати заборгованість за кредитом та відсотками за користування ним, перевитратами платіжного ліміту, а також сплачувати комісію на умовах, передбачених договором.
		   Відповідач ОСОБА_2 кредитні зобов'язання не виконав,  і суд вважає доведеною наявність заборгованості за кредитним договором перед Банком, оскільки ним не оспорюється факт погашення кредиту та процентів за користування кредитом, що підтверджується також розрахунком позивача (а.с.5-9) відповідно до якого останнє погашення кредиту мало місце 21 грудня 2006 року.
		               В той же час, у задоволенні позову слід відмовити у зв'язку із спливом  строку позовної давності, про застосування якої заявив відповідач.
		                     Так, відповідно до ст.257 ЦК України  загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
		                      Відповідно до ч.3,4,5 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі,     зробленою до винесення ним рішення.
		                      Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
		                      Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
		                           Судом встановлено, що позовні вимоги обґрунтовані умовами викладеними в додатковій угоді від 07.07.2004 року за якою ПриватБанк на умовах договору № 1024422 «Про відкриття та обслуговування платіжної картки» від 07.07.2004 року випустив відповідачу ОСОБА_2 карту НОМЕР_1 зі строком дії 07/06 у валюті гривня та встановив кредитний ліміт у сумі 5000,00 грн. зі сплатою 3% у місяць. Строк кредитного ліміту встановлено по строку дії картки. Отже, сторони встановили строки виконання зобов'язань зі щомісячним 7% погашенням платежів, про що вказано в пункті 2 Додаткової угоди від 07.07.2004 року.
		                       Наслідки      прострочення      позичальником повернення позики визначені у ст.1050 ЦК України, а саме, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).
		                      Таким чином, умовами договору погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями.
		                       Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.
		                 Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно із частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 ЦК України).
		              Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		                    Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
		                      За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
		                      Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята статті 261 ЦК України).
		                       Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України. При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України). За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в заінтересованої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.          
		                      Судом встановлено, що згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язаний здійснити остаточне повернення кредиту не пізніше липня 2006 року, і щомісяця сплачувати проценти за користування кредитом.
		                       Оскільки умовами договору передбачені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.
		                       Таким чином,      ураховуючи, що за умовами договору погашення як основного зобов'язання, так і процентів  повинно здійснюватись позичальником частинами щомісяця, то початок перебігу позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань.
		                        Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2  не виконував щомісячні зобов'язання з погашення кредиту та процентів. Погашення відбувалося до грудня 2006 року шляхом списання коштів з його основного рахунку (зарплатної картки) у зв'язку із чим у нього утворилась заборгованість за кредитним договором, а строк дії картки сплив у серпні 2006 року. У свою чергу, банк звернувся до суду з позовом до нього 7 травня 2014 року,     тобто пропустив строк звернення в суд з позовом, оскільки у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів і процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.     
		                     
		                     Керуючись ст.ст.212-215 ЦПК України, ст.ст.257,267  ЦК України, -
		 
		                                                                               В И Р І Ш И В:
		 
		                  Відмовити у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2  про стягнення заборгованості за кредитним договором.
		       Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення -  протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
		       Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання   апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		                         
		                             Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...