Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-14335/11/0170/19 : Адміністративні справи (до 01.01.2019).
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.07.2014. Забезпечено надання загального доступу: 23.07.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		 
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		"17" липня 2014 р.                               м. Київ                                        К/9991/61101/12 
		 
		 
		Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
		Суддів:Черпіцької Л.Т. Розваляєвої Т.С. Чалого С.Я.
		розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Феодосії" на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду 04.09.2012р. у справі № 2а-14335/11/0170/19 за позовом  Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Феодосії" до Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища  про визнання дій протиправними, -
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Феодосія" звернулось з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просить визнати протиправними дії Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища по проведенню перевірки дотримання природоохоронного законодавства КРП «ВПВКГ м. Феодосії», за результатами якої складено акт № 35 від 13-26.05.11, а також визнати протиправними дії відповідача щодо складання розрахунків збитків завданих державі за порушення водного законодавства на суму 3 984 082,65 грн. і на суму 95 759,93 грн.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що перевірка була проведена з порушенням встановленого законодавством порядку її проведення, а з боку позивача відсутнє недотримання природоохоронного законодавства.
		Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.02.2012р. позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними дії Республіканського комітету АР Крим з охорони природного середовища щодо проведення 13-26 травня 2011 року перевірки дотримання природоохоронного законодавства Кримським республіканським підприємством "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Феодосії", за результатами якої складено акт № 35. Визнано протиправними дії Республіканського комітету Автономної республіки Крим з охорони природного середовища по визначенню Кримському республіканському підприємству "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Феодосії" збитку в сумі 3 984 082,65 грн. за наднормативний скид в Чорне море за період з 17.02.11 по 30.03.11, відповідно до Розрахунку збитку, завданого державі за порушення водного законодавства без зазначення дати його складення та реєстраційного номеру, складеного старшим інспектором В.Д. Сидоренко. Визнано протиправними дії Республіканського комітету Автономної республіки Крим з охорони природного середовища по визначенню Кримському республіканському підприємству "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Феодосії" збитку в сумі 95759,93 грн. за наднормативний скид в річку Байбуга за період з 01.03.10 по 31.12.10, відповідно до Розрахунку збитку, завданого державі за порушення водного законодавства без зазначення дати його складення та реєстраційного номеру, складеного старшим інспектором по ОНПС в АР Крим В.Д. Сидоренко. Стягнуто на користь Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Феодосії" з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 28,23 грн. та витрати на проведення судово-економічної експертизи у розмірі 8037,00 грн. 
		Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду 04.09.2012р. постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.02.2012р. скасовано. Прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.
		На  постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду 04.09.2012р. надійшла касаційна скарга Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Феодосії", в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про її скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга  не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13-26 травня 2011 року Республіканським комітетом АР Крим з охорони навколишнього природного середовища була проведена перевірка дотримання природоохоронного законодавства Кримським республіканським підприємством "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Феодосії", за результатами якої було складено акт               № 35.
		Позивач посилається на те, що відповідачем був порушений порядок і терміни проведення планової перевірки, не було спрямовано позивачу повідомлення про проведення перевірки, за результатами якої був складений акт № 35.
		З матеріалів справи вбачається, що повідомлення про проведення перевірки було отримане позивачем 27.04.2011р., тобто повідомлення про проведення планової перевірки було спрямоване раніше, ніж був виданий наказ, що затверджував план проведення перевірок, чого відповідно до законодавства бути не може, оскільки наказ про проведення планової перевірки є основою для усіх подальших дій з проведення перевірок і передує іншим документам (напрямам, повідомленням), пов'язаним з проведенням перевірок.
		Крім того, відповідно до направлення на проведення перевірки від 29.04.2011р. термін для її проведення був встановлений з 11 до 24 травня 2011 року. У акті № 35 складеного за результатами перевірки вказано, що планова перевірка позивача проводилася відповідачем 13-26 травня 2011 року. 
		Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 7 Закону України "Про основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон) і п. 2.3. Порядку організації і проведення перевірок суб'єктів господарювання відносно дотримання вимог природоохоронного законодавства, затверджений наказом Міністерства охорони природного довкілля України 10.09.08 № 464, зареєстрований у Мін'юсті України 15.01.09 № 18/16034 (далі - Порядок № 464) в напрямі на проведення перевірки мають бути вказані, зокрема, дата початку і дата закінчення перевірки. 
		Відповідно до п. 4 ст. 7 Закону напрям на проведення перевірки є дійсним тільки протягом зазначеного в ньому терміну проведення перевірки.
		Згідно ст. 7 Закону і п. 4.23. Порядку № 464 на підставі акту перевірки, упродовж п'яти днів з дня її завершення, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства складається припис про усунення порушень вимог законодавства по охороні природного довкілля.
		Пунктом 4.23. Порядку № 464 передбачено, що на підставі акту перевірки, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства складається припис про усунення порушень вимог законодавства по охороні природного довкілля.
		Судом встановлено, що позивач ніяких приписів по акту № 35 від відповідача не отримував.
		15 серпня 2011 року на підставі акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 13-29 травня 2011 року № 35 відповідачем на адресу позивача були скеровані претензія вих. № 7826/8-4/4-11 на суму 3984 082,65 грн. з розрахунком цієї суми збитку, і претензія вих. № 7829/8-4/4-11 на суму 95 759,93 грн. з розрахунком цієї суми збитку. У претензіях відповідач пропонував позивачеві в добровільному порядку сплатити вказані в них суми збитку.
		Не погодившись з виставленими претензіями позивач направив відповідачеві відповідь (вих. № 2435 від 12.09.11), де мотивував свою незгоду з вимогами, викладеними в претензії.
		В подальшому, розрахунок розміру збитку був   скасований відповідно до листа Державної екологічної інспекції від 20.02.12 №2/2-8-295.
		Однак, Порядок № 464 не передбачає оформлення і відміну розрахунків розміру збитку. Згідно статті 8 Закону серед повноважень органу державного нагляду відсутнє повноваження про оформлення і відміну розрахунків розміру збитку.
		В акті перевірки № 35 від 13-26.05.11 вказується про перевищення затвердженої ГДК (гранично допустимої концентрацій), але при цьому вказується значення допустимої концентрації нормативної речовини в стічній воді. 
		Відповідно до висновку експертів № 6 порушень вимог природоохоронного законодавства з боку позивача не виявлено, розрахунок збитків за період з 01.03.10 по 31.12.10 та за період з 01.01.11 по 01.05.11 в сумі 95759,93 грн. не підтверджується. Розбіжності виникли в результаті того, що відповідач не прийняв до уваги результати аналізів в контрольному створі водоприймача річки Байбуга, тобто 500 метрів нижче місця скиду стічних вод. 
		Зазначеним вище висновком експертів також встановлено, що висновки відповідача викладені в акті № 35 від 13-26 травня 2011 року за період з 17.02.11 по 30.03.11 по встановленому перевищенню в частині скиду зворотних вод в акваторію Чорного моря по випуску № 1 затверджених ГДК по - БПК-5 на 2,266мг/л при нормативі - 15,0 міліграм/л; - амонію сольовому на 0,13мг/л при нормативі - 8,96мг/л. У зв'язку з чим розрахунок збитку в сумі 3984082,65грн. за наднормативне скидання в Чорно море за період з 17.02.11 по 30.03.11 у об'ємі 952350 куб.м. не підтверджується. 
		Таким чином, суди вірно встановили, що проведення 13-26 травня 2011 року перевірки дотримання природоохоронного законодавства Кримським республіканським підприємством "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Феодосії", за результатами якої складено акт № 35, а також щодо визначення Кримському республіканському підприємству "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Феодосії" збитку в сумі 3984 082,65 грн. за наднормативний скид в Чорне море за період з 17.02.2011 року по 30.03.2011 року, відповідно до Розрахунку збитку, завданого державі за порушення водного законодавства без зазначення дати його складення та реєстраційного номеру, складеного старшим інспектором В.Д. Сидоренко та збитку в сумі 95759,93 грн. вчинений відповідачем не в межах своїх повноважень з порушенням норм закону.
		Водночас, суд апеляційної інстанції погодившись з судом першої інстанції щодо розгляду позовних вимог по суті, скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове про відмову в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що заявлені позивачем позовні вимоги по-суті є вимогами про визнання протиправним акту № 35 від 13-26 травня 2011 року, а також визнання протиправним розрахунку збитків завданих державі за порушення водного законодавства. А оскільки відповідачем ніяких рішень не приймалося, то і оскарження акту, а тим більш визнання протиправним розрахунку збитків завданих державі не є рішенням органу владних повноважень в розумінні ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Колегія суддів погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, оскільки згідно ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно - правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дії чи бездіяльності.
		Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Висновки, викладені у акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта.
		Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.
		Аналогічна правова позиція була висловлена також Верховним Судом України у постанові від 10 вересня 2013 року (справа № 21-237а13).
		Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що при вирішенні справи апеляційним судом вірно застосовані норми матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.
		Згідно із ст. 220 КАС  України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України 
		 
		УХВАЛИЛА:
		Касаційну скаргу Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Феодосії" залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду 04.09.2012р.  - без змін.
		Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...