Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 490/8181/14-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.07.2014. Забезпечено надання загального доступу: 25.07.2014.
Дата набрання законної сили: 18.08.2014
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Центральний районний суд м. Миколаєва 
		__________________________________________________
		Справа № 490/8181/14-к 
		Провадження № 1-кп/490/454/2014 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		 
		18 липня 2014 року
		 
		Центральний районний суд міста Миколаєва
		 
		У складі : головуючого - судді ОСОБА_1 
		при секретарі  ОСОБА_2 
		 
		за участі прокурора  ОСОБА_3 
		обвинуваченого  ОСОБА_4 
		захисника  ОСОБА_5 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальну справу за обвинуваченням
		 
		ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у села Новомиколаївка, Жовтневого району, Миколаївської області, є українцем, громадянином України, не є одруженим, дітей не має, здобув неповну вищу освіту, не працює, не має судимостей, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 
		у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 110 Кримінального Кодексу України, -
		 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		 
		1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
		 
		19 травня 2014 року приблизно о 14 годині 21 хвилини  ОСОБА_7 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , за допомогою комп`ютерної програми RSS ссилки - плагіну «Bamboo» в Інтернет-браузері « ОСОБА_8 » скопіював з сайту з електронною адресою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », електронний документ, що містив статтю Голови громадського руху " ІНФОРМАЦІЯ_3 " Юрія Кофнера « ІНФОРМАЦІЯ_4 », та, змінивши назву статті на « ІНФОРМАЦІЯ_5 », 19 травня 2014 року о 14 годині 21 хвилині розмістив документ з нею на сайті «Набат» (http://nabat.in).
		Ця стаття містить заклик до вчинення дій, що призведуть до проведення місцевого референдуму з метою зміни меж території України.
		 
		 
		 
		2. Позиція обвинуваченого.
		 
		Під час судового розгляду справи обвинувачений свою вину визнав у повному обсязі, у вчиненому розкаявся та просив призначити йому покарання, що не пов`язане із позбавленням волі.
		 
		 
		3. Докази на підтвердження встановлених судом обставин
		 
		3.1. Факт розповсюдження матеріалів електронного документу зі статтею «Русская весна как движение ненасильственного освобождения  Кофнер» підтверджується наступними зібраними під час досудового розслідування та дослідженими судом доказами.
		 
		Під час судового розгляду справи обвинувачений факт розповсюдження електронного документу з цією статтею на сайті «Набат» ( ІНФОРМАЦІЯ_6 у спосіб, зазначений вище судом, підтвердив.
		Окрім показів самого обвинуваченого, цей факт підтверджується також:
		-протоколом від 6 червня 2014 року про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем, відповідно до якого стаття " ІНФОРМАЦІЯ_5 " була відшукана на порталу новин " ІНФОРМАЦІЯ_7 " ( ІНФОРМАЦІЯ_6 була там розміщена 19 травня 2014 року о 14:21, її першоджерело знаходилось на сайті з електронною адресою « ІНФОРМАЦІЯ_2 »;
		-повідомленням ПП "Дикий Сад" від 17 червня 2014 року (вих. № 1706/01-1), зі змісту якого вбачається, що 19 травня 2014 року у вказаний вище час розміщення на сайті порталу новин "Набат" здійснювалось з мереженого пристрою з МАС адресою 20:CF:30:1C:8A:54 з використанням ІР адреси НОМЕР_1 ;
		- протоколом обшуку від 6 червня 2014 року та протоколом огляду вилучених під час згаданого обшуку речей, з яких вбачається, що вказаний мережений пристрій із зазначеними вище даними перебував у користуванні ОСОБА_7 за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
		 
		3.2. Текст статті "Русская весна как движение ненасильственного освобождения - Кофнер", що був розповсюджений у встановлений вище спосіб, наведений у протоколі про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 20 травня 2014 року, ідентичність наведеного у протоколі тексту з розміщеним на сайті порталу новин "Набат" сторони кримінального провадження не заперечують.
		Дослідженням тексту цієї статті під час судового засідання встановлено, що він є зв`язним та складений з урахуванням правил російської мови.
		Аналіз тексту цієї статті з точки зору його форми та порядку його використання свідчить про те, що він є виконаним громадським діячем - головою громадського руху "Новая Евразія", є адресованим невизначеній кількості осіб, які /особи/ розглядаються, як суб`єкти політичної діяльності, що ладні вчинювати дії, що мають соціальне значення. Іншими словами, цей текст є частиною суспільно-політичної комунікації.
		За своєю структурою цей текст є складним. З вступної його частини /далі - мовою оригіналу/: "В данной статье я хотел бы познакомить читателя с новой формой борьбы за свободу Новороссии и поделиться своем видением «Русской весны» как движения ненасильственного освобождения" - вбачається, що цей текст є зверненням до читачів, яке містить пропозицію до них ознайомитись з певним соціальним явищем.
		Зі змісту тексту також вбачається, що він містить значну кількість російських дієслів, вжитих у множині у другій особі, які не мають конкретного адресата; ці слова логічно пов`язані з іншими частинами тексту.
		За правилами російської мови такий текст є складним мовленевим актом, вчиненим в межах суспільно-політичної комунікації.
		Аналіз тексту статті "Русская весна как движение ненасильственного освобождения - Кофнер" свідчить, що за своєю структурою він поділений на вступ та вісім частин, кожна з яких відділена від іншої за допомогою заголовку та є надфразовим утворенням, а саме /далі - мовою оригіналу/:
		1."Что такое - "Русская весна"?
		2."Что такое - "Новороссия"?
		3.В чем цель "Русской весны"?
		4.Кто враг "Русской весны"?
		5.Как можно освободить Новороссию?
		6.Какими ненасильственными методами можно освободить Новороссию?
		7.Ненасильственное сопротивление как активная борьба
		8.Символ "Русской весны"
		Серед цих частин перша та третя є головними, інші - другорядними.
		Пропозиційний зміст цього тексту викладений у першій, третій, п`ятій та шостій частині, що пов`язані поміж собою. При цьому перша та друга частини у сукупності утворюють цілісні картинні явища, отже - пов`язані паралельним зв`язком, а друга, третя, п`ята та шоста - ланцюжковим, адже, певний елемент попередньої частини є відправним пунктом для наступної і вимагає подальшого розгортання.
		Зміст першої частини є частково роз`ясненим у другій частині тексту, що пов`язана із першою за допомогою ланцюжкового зв`язку.
		Шоста частина містить вислови, які вочевидь є простими закликами.
		Отже, досліджувана стаття є мовленевим актом у сфері суспільно-політичної комунікації, що являє собою зв`язний текст, містить структурно прості заклики, призначений для деперсоналізованого адресата та має на меті спонукати суспільство або певну його частину вчинити дії, що розглядаються як важлива частина суспільно-корисної діяльності, що сприяє досягненню певних ідеалів, або ж спонукати адресата враховувати у своїй поведінці ці ідеали.
		Відповідно до правил російської мови такий текст є "прізивом-воззванієм".
		 
		3.3. Оцінка пропозиційного змісту цього тексту призводить до такого.
		Очевидним є те, що суспільно-корисливою діяльністю, про яку йдеться у тексті, є громадський рух "Русская весна".
		Мета цього руху визначена у його третій частині, яка складається з двох речень /далі - мовою оригіналу/: "Цель «Русской весны»  освобождение Новороссии от фашисткой олигархической оккупации и образование Новороссийской Федерации Народных Республик с дальнейшей ее интеграцией в Евразийский Экономический Союз.
		Кристаллизацией требований Русской весны должен стать лозунг «Даешь референдум!». Именно местный плебисцит является наиболее мирным, демократическим, открытым, правовым и справедливым путем для освобождения Новороссии от коричнего-заморского ига"
		Ці речення є пов`язаними поміж собою за допомогою паралельного зв`язку, адже є рівноправними та аналогічними за граматичною структурою; протиставлення ані між ними, ані між складовими частинами першого з перелічених речень немає. 
		 
		Відповідно до правил російської мови таке означає, що не кожне з цих речень або певний його елемент, але лише їх сукупність утворюють картину соціального явища - мети руху "Русская весна", при цьому друге речення є таким, що більш конкретизує загальну думку, висловлену у першому.
		Далі, як зазначено вище, за допомогою ланцюжкового зв`язку, до описаної частини тексту приєднана п`ята, а до неї в свою чергу - шоста. При цьому остання містить прості заклики до вчинення конкретних дій.
		Наведені вище обставини щодо змісту тексту статті "Русская весна как движение ненасильственного освобождения - Кофнер" відповідно до правил текстологічного аналізу тексту у російській мові свідчить про те, що зміст тексту, що була розповсюджений обвинуваченим, зводиться до спонукання вчинювати дії (як то: не сплачувати податки та комунальні послуги; не купувати товари, що виробляються в центральних та західних регіонах України; організовувати страйки на підприємствах, які підтримують нелегітимну владу в Києві; проводити мітинги, пікети та демонстрації за визволення Новоросії тощо) з метою проведення місцевого референдуму задля, зокрема, відокремлення 8 областей від України та подальшого утворення на їх базі нової держави.
		Про необхідність іншого розуміння цього тексту обвинувачений не посилається.
		 
		3.4. Обвинувачений під час судового розгляду справи пояснював, що дійсно за завданням ОСОБА_9 виконував роботу "копірайдера" - копіював статті, що розміщені на інших сайтах, на сайт порталу новин "Набат". При цьому зміст статей, що їм копіювались, його особисто не цікавив, він бажав лише розповсюджувати статті за гроші, ладен був розповсюджувати у такий спосіб публікації будь-якого змісту.
		 
		3.5. Про правомірність та обґрунтованість своїх дій щодо розповсюдження вказаного матеріалу обвинувачений не посилався.
		 
		Оцінюючи наведені вище докази у їх сукупності, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочинів за встановлених судом обставин доведеною.
		 
		 
		4. Статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
		 
		Кваліфікуючи дії обвинуваченого ОСОБА_4 , суд виходить з такого.
		 
		4.1. Законодавство України передбачає кримінальну відповідальність за заклики певного змісту. При цьому у кримінальному праві заклик розуміється, як звернення до невизначеного, але значного кола осіб, в якому висловлюються ідеї, погляди чи вимоги, спрямовані на те, щоб шляхом поширення їх серед населення чи його окремих категорій схилити певну кількість осіб до певних дій.
		Дія, що визначається російською мовою терміном "прізив-воззваніє" повністю підпадають під таке визначення, отже - є закликами у кримінально-правовому сенсі.
		 
		4.2. Порядок зміни меж території України є вичерпно врегульованим статтею 73 Конституції України, яка передбачає, що питання про зміну території України вирішується виключно всеукраїнським референдумом.
		За такого у матеріалах, що аналізуються, йдеться про зміну меж території України всупереч встановленому законом порядку.
		 
		4.3. Розповсюдження матеріалів, що містять заклики про зміну меж території України всупереч встановленому законом порядку визнається закінченим злочином з моменту самого лише розповсюдження матеріалів певної направленості, та кваліфікація дій винного не залежить від настання чи ненастання певних наслідків.
		 
		4.4. З наведених вище доказів вбачається, що, розповсюджуючи такі заклики, обвинувачений мав умисел розповсюджувати матеріали та бажав їх розповсюдження, але про зміст цих матеріалів, а за такого - про те, якою фактично буде шкода тим чи іншим інтересам від його дій - не мав чіткого уявлення. За такого суд вважає доведеним, що під час вчинення цих дій ОСОБА_7 діяв з прямим невизначеним умислом.
		 
		Таким чином, дії обвинуваченого слід кваліфікувати за частиною 1 статті 110 Кримінального Кодексу України - як розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення дій з метою зміни меж території або державного кордону України всупереч встановленого порядку.
		 
		 
		5. Підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованою.
		 
		Органом досудового розслідування та державним обвинуваченням ОСОБА_4 звинувачено ще й у тому, що 19 травня 2014 року приблизно о 14 годині 00 хвилин він, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , навмисно, з метою розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення дій, що посягають на територіальну цілісність і недоторканість України, за допомогою комп`ютерної програми RSS ссилки - плагіну «Bamboo» в Інтернет-браузері «Mozila Firefox» зайшов на сайт за електронною адресою « ІНФОРМАЦІЯ_8 », на якому знаходилась стаття « ІНФОРМАЦІЯ_9 » із закликами до вчинення дій, спрямованих на зміну меж території України на порушення порядку, встановленого Конституцією України. При цьому обвинувачений ознайомився зі змістом сказаної статті.
		В той же день, приблизно о 14 годині 05 хвилин він, навмисно, реалізуючі умисел на розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення дій з метою зміни меж території України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, достовірно знаючи, що статті з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_9 » містить заклики до вчинення дій, спрямованих на зміну меж території України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, скопіював вказану статтю та розмістив її 19 травня 2014 року о 14 годину 07 хвилин на сайті «Набат» (http://nabаt.in) для ознайомлення користувачами Інтернету.
		На думку органів досудового розслідування та державного обвинувачення, діючи таким чином, обвинувачений навмисно, з метою розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення дій, з метою зміни меж території України на порушення порядку, встановленого Конституції України розмістив в мережі Інтернет на сайті з інформаційного порталу «Набат» статтю «Новороссия  следующий шаг», в якій є заклики до невизначеного кола користувачів Інтернету про вчинення дій, з метою зміни меж території України на порушення порядку, встановленого Конституції України  зупинення існування України в інтересах її мешканців, повернути Україну до складу Російської Федерації, оголосити незалежність Новоросії, просити Російську Федерацію про допомогу.
		 
		До того ж, органами досудового розслідування та державним обвинуваченням ОСОБА_4 обвинувачений також у тому, що розповсюджена ним стаття «Русская весна как движение ненасильственного освобождения  Кофнер», окрім зазначеного вище, містила й інші заклики про вчинення дій з метою зміни меж території України на порушення порядку, встановленого Конституції України, а саме  боротися за незалежність народу нової суверенної держави, сформованої з восьми колишніх південно-західних областей України, із нелегітимною владою з Києва. 
		Окрім того, заклики до несплати податків та комунальних послуги; відмови купувати товари, що виробляються в центральних та західних регіонах України; організації страйків на підприємствах, які підтримують нелегітимну владу в Києві; проводити мітинги, пікети та демонстрації за визволення Новоросії, що містяться у вказаній статті, органи досудового розслідування та державне обвинувачення кваліфікували, як окремі.
		 
		Але ці звинувачення суд вважає недоведеними за такого.
		 
		5.1. На їх підтвердження органи досудового розслідування та державне обвинувачення посилається на висновок експерта ОСОБА_10 № 129/1 від 6 червня 2014 року, який, на думку цих органів, підтверджує факт наявності закликів у вказаних матеріалів.
		Але цей висновок не може бути покладеним у підґрунтя судового рішення та використаним на підтвердження винуватості ОСОБА_7 за такого.
		Відповідно до частини 4 статті 101 КПК України висновок експерта не може виходити за межі спеціальних знань експерта.
		Відповідно до статті 69 КПК України, статті 16 Закону України "Про судову експертизу", професійний рівень та рівень спеціальних знань експерта мають бути підтверджені під час проведення атестації, під час проведення якої експертам надається право на проведення певного виду експертиз.
		Відповідно до відомостей, що містяться у Реєстрі атестованих експертів України (http://rase.minjust.gov.ua/), ОСОБА_10 має право здійснювати лише такі види експертиз: "Криміналістична експертиза. Почеркознавча і авторознавча".
		Основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) і підпису; ця експертиза на питання щодо тлумачення текстів не відповідає.
		Основним завданням авторознавчої експертизи є ідентифікація автора тексту.
		Авторознавчою експертизою вирішуються ідентифікаційні завдання (щодо ототожнення особи автора тексту), а також неідентифікаційні завдання (діагностичні) про умови складання тексту, факт викривлення ознак писемного мовлення тощо, класифікаційні завдання про місце формування мовленнєвих навичок, рідну мову, освіту автора документа. Питання ж про наявність закликів в текстах до цієї сфери не відноситься та вочевидь не є типовим для цього виду експертиз.
		Далі, всупереч вимог пункту 6 частини 1 статті 102 КПК України наданий висновок не містить докладний опис методики, застосованої у дослідженні, що вочевидь позбавляє суд можливості переконатись у тому, що проведене дослідження відповідає галузі спеціальних пізнань експерта та є проведеним належним чином. Це має суттєве значення ще й з урахуванням того, що методика проведення експертизи для вирішення питань про віднесення тих чи інших висловів до призивів у встановленому законом порядку не затверджена.
		До того ж, зі змісту цього висновку вбачається, що він є зробленим з очевидним порушенням загальнонаукової методології та вимог загального мовознавства, адже у ньому, як свідчить його текс, російськомовний (тобто - іншомовний стосовно української) текст досліджувався на предмет наявності у йому лінгвістичних закономірностей із точки зору термінів української лінгвістики. 
		 
		5.2. На підтвердження висунутого обвинувачення органи досудового розслідування та прокурор надали текст статті із назвою "Новороссия - следующий шаг".
		 
		5.2.1. Дослідженням тексту цієї статті під час судового засідання встановлено, що він є зв`язним та складений з урахуванням правил російської мови.
		Аналіз тексту цієї статті з точки зору його форми та порядку його використання свідчить про те, що він є виконаним особою, яка не є політичним або громадським діячем, та й під час її виконання автор не позиціонував себе, як такий. Так, з протоколу від 6 червня 2014 року вбачається, що її автором є Ісраель Шамір, який під час її написання діяв, як політолог, тобто - особа, яка не є суб`єктом політичного процесу, а лише вивчає цей процес.
		Зі змісту тексту також вбачається, що він виконаний у публіцистичному стилі, не є зверненням, буяє риторичними /тобто такими, що не вимагають відповіді/ запитаннями, взагалі не спрямований на реакцію адресата.
		Відповідно до правил російської мови такий текст в цілому не є "прізивом", інші типи спонукальних російськомовних речових актів розумінню заклику у кримінально-правовому сенсі в законодавстві України не відповідають.
		 
		5.2.2. Органи досудового розслідування та державне обвинувачення посилається про те, що у тексті цієї статті є певні висловлювання, які є закликами.
		Але матеріали справи свідчать про те, що такий висновок зроблений не внаслідок опрацювання тексту, як цілісної структури, але лише цитат з цього тексту, що суперечить законам комунікативної лінгвістики.
		До того ж, ці посилання не відповідають дійсним загальновідомим законам мовознавства та правилам російської (а також - української) мови.
		Так, відповідно до таких правил текст - це об`єднана смисловим зв`язком послідовність знакових одиниць, основними рисами якої є зв`язність і єдність. Єдність тексту полягає у тому, що він є єдиним мовленевим актом, об`єднаним однією метою; довершеним повідомленням, що має єдиний сенс. При цьому кожна частина тексту не є самостійним мовленевим актом, що може мати самостійну кваліфікацію, але - частиною цілісного мовленевого акту, та підлягає оцінці лише як така частина.
		Отже, у разі, якщо текст в цілому не є закликом, його частина, вжита у тексті, відповідно до правил російської (або української) мови, також не може бути кваліфікованою, як заклик.
		 
		За такого суд вважає, недоведеною ту обставину, що стаття "Новороссия - следующий шаг" є або містить заклики, а її розповсюдження - утворює склад злочину, передбаченого статтею 110 КК України.
		 
		 
		5.3. На підтвердження висунутого обвинувачення органи досудового розслідування та прокурор надали текст статті із назвою " ІНФОРМАЦІЯ_5 ".
		Але докладений аналіз цієї статті наведений у пунктах "3.2" та "3.3" цього вироку, та його результати свідчать про те, що текст цієї статті в цілому є закликом. 
		Виокремлення ж певних частин цього тексту та надання ним самостійної кваліфікації суперечить загальним засадам мовознавства, що докладно описані у пункті "5.2.2" цього вироку.
		 
		Отже, посилання, що стосуються статті "Новороссия - следующий шаг", а також окремої кваліфікації певних висловлювань статті "Русская весна как движение ненасильственного освобождения - Кофер" з пред`явленого ОСОБА_4 обвинувачення слід виключити. 
		 
		 
		6. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання
		 
		Як обставинами, які відповідно до статті 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує його щире каяття, активне сприйняття слідству під час проведення досудового розслідування, вжиття ним заходів на зупинення дій, що можуть сприяти вчиненню подібних правопорушень в подальшому.
		 
		Обставин, що статтею 67 КК Українивіднесені до таких, що обтяжують відповідальність, суд не вбачає.
		 
		 
		7. Мотиви призначення покарання.
		 
		При визначенні виду та міри покарання, яке слід застосувати відносно обвинуваченого, суд відповідно до статті 65 КК України виходить з меж, установлених у санкціях частини 1 статті 110 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.
		 
		При оцінці характеру тяжкості злочину суд враховує, що в цьому випадку об`єктом злочину є національна безпека України.
		 
		При оцінці ступеню тяжкості вчиненого злочину суд враховує обставини його вчинення, зокрема, те, що змістом протиправних дій обвинуваченого є виконання суто технічних функцій, те, що внаслідок дій обвинуваченого будь-яких наслідків не настало, встановлений вище дійсний зміст розповсюдженої ним інформації, зокрема, те, що вона не містить закликів щодо вчинення екстремістських або будь-яких інших насильницьких дій.
		Ці обставини природно суттєво зменшують суспільну небезпеку вчиненого обвинуваченим злочину порівняно з іншими злочинами цієї категорії.
		 
		Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що він за місцем проживання характеризується позитивно, не має судимостей, на обліках в Миколаївському обласному наркологічному диспансері та Миколаївській обласні психіатричній лікарні не перебуває, страждає на хронічне захворювання, що обмежує його у можливості пересуватись та вести повноцінний спосіб життя.
		 
		Суд враховує також встановлені вище обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого.
		 
		За такого суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_11 покарання у вигляді позбавлення волі.
		При цьому враховуючи наведені вище обставини щодо ступеню тяжкості вчиненого злочину, а також визначені вище обставини, що пом`якшують відповідальність обвинуваченого та данні про його особу, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування призначеного судом покарання, за умови контролю за його поведінкою протягом іспитового строку та виконання ним передбачених законом обов`язків.
		 
		8. Вирішення питання про розподіл судових витрат.
		 
		Державне обвинувачення просить про стягнення з обвинуваченого 2458,4 грн. витрат на залучення до участі у справі експерта ОСОБА_10 .
		Вирішуючи питання про стягнення цих коштів, суд виходе з такого.
		В цьому випадку експерт був залучений до участі у справі стороною обвинувачення; матеріали справи свідчать, що цей експерт працює у спеціалізованій державній установі - Українському науково-дослідному інституті спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України.
		За такого залучення експертів цієї установи, зокрема - ОСОБА_10 - відповідно до частини 2 статті 122 КПК України має відбуватись за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України, але не за рахунок коштів сторін.
		Окрім того, відповідно до частини 2 статті 124 КПК України кошти у разі ухвалення обвинувального вироку можуть бути стягнути з обвинуваченого лише на користь держави, до того ж - у разі їх документального підтвердження. В цьому ж випадку документального підтвердження того, що на залучення експерта державою були фактично витрачені певні кошти, суду не надано; натомість надана лише довідка про вартість проведення експертизи (дослідження), яка, відповідно до вказаної норми, не є підставою для стягнення коштів з обвинуваченого.
		Більше того, зі змісту статті 122 КПК України та загальних засад кримінального судочинства вбачається, що ними передбачене відшкодування витрат на залучення експерта виключно у порядку, що встановлений цим Кодексом. В цьому випадку ж, як доведено у пункті 5.1 цього вироку, експерт ОСОБА_10 була залучена до участі у провадженні всупереч встановленого законом порядку, зокрема - статті 69 КПК України та Закону України "Про судову експертизу". Відшкодування ж витрат на залучення до участі у справі певної особи, як експерта /спеціаліста/ всупереч встановленого законом порядку діючим законодавством не передбачене.
		 
		Отже, у стягненні з обвинуваченого витрат на залучення експерта в цьому випадку слід відмовити.
		 
		Інші судові витрати у справі відсутні.
		 
		 
		9. Вирішення питання про долю речових доказів.
		 
		Під час досудового розслідування в обвинуваченого вилучені та постановою слідчого від 19 червня 2014 року визнані речовими доказами:
		- Wi-Fi роутер ASUS, S/N: CAIEDD000462;
		- системний блок чорного кольору з ЖМД "Western Digital", S/N: WCAYUJ607266
		за допомогою яких ОСОБА_4 поширив матеріали із закликами до зміну меж території та державного кордону України.
		Відповідно до пункту 1 частини 9 статті 100 КПК України ці предмети підлягають конфіскації.
		 
		 
		10. Вирішення питання про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.
		 
		Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 20 червня 2014 року, уточненою ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 4 липня 2014 року, відносно ОСОБА_4 обраний запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання із покладення на його на строк до 20 серпня 2014 року таких обов`язків:
		-прибувати до службового кабінету слідчого, який здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014150000000063 кожного дня з 17 години до 18 години, крім вихідних та святкових днів;
		-не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
		-повідомляти суд про зміну місця свого проживання та роботи 
		 
		На цей час судом ухвалений вирок, в зв`язку із чим підстави для подальшого покладення на обвинуваченого обов`язку щодо явки до слідчого вочевидь є відсутніми.
		 
		Керуючись ст.ст. 368, 373-374 КПК України, суд, -
		 
		 
		З А С У Д И В :
		 
		 
		ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 110 Кримінального Кодексу України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 /чотири/ роки.
		На підставі частини 3 статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку в 2 (два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, зокрема:
		1.не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
		2.повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;
		3.періодично з`являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
		Речові докази у справі - Wi-Fi роутер ASUS, S/N: CAIEDD000462 та системний блок чорного кольору з ЖМД "Western Digital", S/N: WCAYUJ607266 - конфіскувати.
		У стягненні з обвинуваченого витрат на залучення експерта - відмовити.
		Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 до набрання вироком чинності залишити попередній - особисте зобов`язання, поклавши на його такі обов`язки:
		-не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
		-повідомляти суд про зміну місця свого проживання та роботи 
		Вирок може бути оскарженим до апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд міста Миколаєва протягом 30 днів з моменту його проголошення, а засудженим  у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
		 
		 
		СУДДЯ = ОСОБА_12 =
		 
		 
		18.07.2014

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...