Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 152/1179/14-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.07.2014. Забезпечено надання загального доступу: 28.07.2014.
Дата набрання законної сили: 26.08.2014
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 152/1179/14-к 
		 
		 
		 
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		 
		24 липня 2014 року Шаргородський районний суд Вінницької області 
		 
		в складі: 
		головуючої судді  ОСОБА_1 
		при секретарі судового засідання  ОСОБА_2 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Шаргороді в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, на утриманні одна неповнолітня дитина, військовозобов`язаного не працюючого, в силу ст.89 КК України раніше не судимого, 
		 
		 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, 
		 
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора  ОСОБА_4 
		обвинуваченого  ОСОБА_3 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Обвинувачений ОСОБА_3 працюючи охоронником охоронної агенції «Вертекс» 25 березня 2014 року біля 20 год., перебуваючи в саду ПрАТ "Федорівське" с. Федорівка Шаргородського району Вінницької області на роботі по охороні даного саду, з метою крадіжки чужого майна, усвідомлюючи те, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, таємно, шляхом вільного доступу вирвав із ряду 20 саджанців дерева яблуні вартістю 20 грн. кожна, чим завдав матеріальну шкоду ПрАТ "Федорівське" на суму 400 грн. Після чого, викрадені щепи виніс з території саду і розпорядився ними на власний розсуд. 
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винуватим себе у пред`явленому обвинуваченні визнав у повному обсязі, не заперечував факту вчинення кримінального правопорушення при вище наведених обставинах, розкаявся у скоєному, просив його суворо не карати. 
		Суду показав, що він 25 березня 2014 року перебував у саду ПрАТ "Федорівське" на роботі, охороняв сад. Біля 20 години, з метою власного збагачення, усвідомлюючи те, що за його діями ніхто не спостерігає, вирвав із ряду 20 щеп, відніс їх в село Копистирин і продав ОСОБА_5 за 200 гривень, які використав для власних потреб. 
		Відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, чи правильно сторони судового провадження розуміють зміст цих обставин. Сумнівів у добровільності та істинності позиції обвинуваченого ОСОБА_3 , представника потерпілого ПрАТ "Федорівське" ОСОБА_6 , який подав заяву про розгляд справи у його відсутності, у суду немає. Суд також роз`яснив учасникам судового провадження, що у такому разі вони позбавляються права оскаржувати ці обставини справи в апеляційному порядку. 
		Таким чином, суд визнав доведеним, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 , які полягають у таємному викраденні чужого майна (крадіжці) органами досудового розслідування кваліфіковані вірно, винуватість його доведена і він повинен нести кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 185 КК України. 
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, згідно з вимогами ст.ст. 65 - 67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів засудженим. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.
		Обвинувачений ОСОБА_3 розкаявся у скоєному, сприяв розкриттю кримінального правопорушення, має на утриманні неповнолітню дитину. Ці обставини суд враховує як пом`якшуючі покарання обвинуваченого  ОСОБА_3 .
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено. 
		З урахуванням цих обставин, особи винного суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливе в умовах застосування до них покарання у виді штрафу.
		Прокурор ОСОБА_4 в судових дебатах просив засудити ОСОБА_3 до покарання у виді штрафу та застосувати до засудженого Закон України «Про амністію у 2014 році», звільнивши його від відбування покарання посилаючись на те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення середньої тяжкості, на день набрання чинності цим Законом ОСОБА_3 має дитину, якій не виповнилося 18 років.
		Обвинувачений ОСОБА_3 не заперечує про застосування щодо нього амністії, про що подав суду письмову заяву (а.п.36).
		Відповідно до п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2014 році", особи, не позбавленні батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України.
		За таких обставин суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_3 . Закон України "Про амністію у 2014 році" від 08.04.2014 року, який набрав чинності 19.04.2014 року та звільнити засудженого від відбування покарання, оскільки ОСОБА_3 вчинив умисний злочин середньої тяжкості, на день набрання чинності цим Законом має неповнолітню дитину, що підтверджується свідоцтвом про народження його доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 серії НОМЕР_1 , виданим Жолобянською сільською радою Томашпільського району Вінницької області 21.05.2014 року (а.п.31), тому він підпадає під дію ст.1 п. "в" Закону України "Про амністію у 2014 році" від 08.04.2014 року. 
		Речові докази по даному кримінальному провадженню - дев`ять саджанців яблуні підлягають поверненню власникові  ПрАТ "Федорівське" с.Федорівка Шаргородського району Вінницької області. 
		Цивільний позов не заявлявся.
		Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.
		Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 органом досудового розслідування не обирався, відсутні також підстави і для обрання запобіжного заходу судом.
		 
		Керуючись ст.ст. 368,370, 374 КПК України, суд 
		 
		 
		З А С У Д И В:
		 
		 ОСОБА_3  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України і призначити покарання у виді штрафу в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 1360 (одна тисяча триста шістдесят ) гривень.
		 ОСОБА_3 від відбування призначеного цим вироком покарання звільнити на підставі п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2014 році".
		 
		Речові докази по даному кримінальному провадженню: дев`ять саджанців яблуні повернути власникові  ПрАТ "Федорівське" с.Федорівка Шаргородського району Вінницької області.
		Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Вирок вступає в законну силу після закінчення строку на подання апеляційної скарги, встановленого п.1 ч.2 ст.395 КПК України, якщо апеляційну скаргу на нього не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
		Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку суду надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення. 
		 
		СУДДЯ:  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...