Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 21-55а14 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 25.07.2014. Забезпечено надання загального доступу: 25.07.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
		8 липня 2014 року                                                                                    м. Київ
		Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
		головуючогоКривенка В.В.,суддів:Гриціва М.І., Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., Тітова  Ю.Г., при секретарі судового засідання Ключник А.Ю.,
		за участю заступника начальника відділу Генеральної прокуратури України - Турлової Ю.А.,
		представників: позивача - Дяків Г.М., відповідача - Троніц М.І., -
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) «Укрнафта» до Головного контрольно-ревізійного управління України (далі - КРУ) про визнання протиправними дій та скасування вимог,  
		в с т а н о в и л а:
		У грудні 2010 року ВАТ «Укрнафта» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними дії  КРУ щодо здійснення перевірки питань, висновок за якою зафіксований у пунктах 3, 5-15, 17, 19-21 Акта ревізії фінансово-господарської діяльності ВАТ «Укрнафта» від 8 червня 2010 року № 05-21/80 (далі - Акт ревізії); визнати протиправними дії відповідача щодо складання вимог  про усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності і фінансів, оформлених  листом від 27 серпня 2010 року № 05-14/975 (далі - вимоги) та визнати протиправними та скасувати ці вимоги. 
		На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ВАТ «Укрнафта» створено на базі виробничого об'єднання  «Укрнафта» на виконання Указу Президента України від 15 червня 1993 року № 210/93 «Про корпоратизацію підприємств» (далі - Указ № 210/93) та відповідно до Положення про порядок корпоратизації підприємств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 1993 року № 508. 
		  Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 року № 747 (далі - постанова № 747) утворено Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України» (далі - НАК «Нафтогаз»). Відповідно до пункту 2 зазначеної постанови  статутний фонд компанії формується шляхом, зокрема, передачі до нього пакетів акцій, залишених у державній власності, відкритих акціонерних товариств, зазначених у додатку до постанови, серед яких  значиться і  ВАТ «Укрнафта».
		На виконання постанови № 747 та згідно з розпорядженням Фонду державного майна України (далі - ФДМУ) від 2 вересня 1998 року № 1316-РРА оформлено актом передачі НАК «Нафтогаз України» 50 % акцій плюс одна акції ВАТ «Укрнафта», що належали державі, та видано сертифікат серії А № 1 на 27 114 256  акцій, відповідно  внесено зміни до реєстру акціонерів позивача в частині зменшення частки ФДМУ в його статутному фонді.
		Відповідно до доручення Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2010 року № 17188/1/1-10 та листів голови НАК «Нафтогаз»  ревізійна група співробітників КРУ з 6 квітня по 1  червня 2010 року провела ревізію фінансово-господарської діяльності  позивача за період з 1 січня 2008 року по 1 квітня 2010 року. За результатами проведеної ревізії складено Акт ревізії та направлено вимоги на адресу позивача.
		 На думку позивача,  КРУ, здійснюючи зазначену ревізію фінансово-господарської діяльності,  вийшло за межі повноважень, передбачених Законом України від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» (далі - Закон №  2939-ХІІ), оскільки ВАТ «Укрнафта» не належить до суб'єктів господарювання державного сектора економіки  і за період часу, який перевірявся в ході проведення ревізії,  не використовувало у своїй господарській діяльності державне майно. При цьому позивач зауважив, що ці вимоги було пред'явлено з порушенням строків  пред'явлення, визначених пунктом  46 Порядку проведення інспектування  державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550. 
		Вимагаючи також скасувати оспорюванні вимоги, позивач вказав на необґрунтованість висновків про вчинення ним порушень законодавства, зафіксованих в Акті ревізії, і, як наслідок, необґрунтованість вимог про усунення та недопущення порушень, виявлених у ході проведеної ревізії.
		 Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 31 березня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2011 року, позов задовольнив.
		Вищий адміністративний суд України ухвалою від 22 жовтня 2013 року зазначені судові рішення залишив без змін.
		 Заступник Генерального прокурора України у заяві порушує  питання про перегляд ухвали суду касаційної інстанції з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на неоднакове застосування статті  12 Закону України від 19 вересня 1991 року № 1576-ХІІ «Про господарські товариства» (далі - Закон № 1576-ХІІ) та статті 22 Господарського кодексу України (далі - ГК) і статті 2 Закону № 2939-ХІІ та її скасування з направленням справи на новий касаційний розгляд.  
		На підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права до заяви додано ухвали Вищого адміністративного суду України від 14 листопада та 11 грудня 2013 року №№ К/9991/87189/11, К/9991/12228/11 відповідно.  
		Заслухавши представників сторін, представника Генеральної прокуратури України, перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява  підлягає задоволенню з огляду на таке. 
		 Вищий адміністративний суд України, ухвалюючи рішення  у цій справі,  погодився з висновками судів попередніх інстанцій про протиправність дій КРУ із проведення ревізії фінансово-господарської діяльності ВАТ «Укрнафта» та складання вимоги за її результатами з огляду на те, що орган контрольно-ревізійної служби по відношенню до позивача, який не є суб'єктом господарювання державного сектора економіки у розумінні статті 22 ГК, у зв'язку із чим не є і підконтрольним у розумінні статті 2 Закону       № 2939-ХІІ  органу контрольно-ревізійної служби, лише мав право вчиняти дії, спрямовані на перевірку тієї частини діяльності, яка пов'язана із використанням, збереженням державного чи комунального майна чи коштів. Дійшовши такого висновку, касаційний суд  виходив із того, що належний державі пакет акцій  ВАТ «Укрнафта» у розмірі 50 % акцій плюс одна акція було передано до статутного фонду НАК «Нафтогаз», тому згідно з положеннями статті 12 ГК  власником зазначеного пакета акцій та акціонером  є НАК «Нафтогаз», а не держава. Суд також зазначив, що  підтвердженням права власності НАК «Нафтогаз» на цінні папери є сертифікат акцій  серії А №1 від 14 листопада 2002 року.
		У рішеннях, наданих на підтвердження наведених у заяві доводів, касаційний суд у справах за позовами ВАТ «Державна енергогенеруюча компанія «Центроенерго» та акціонерної компанії «Харківобленерго» до контрольно-ревізійних управлінь в м. Києві та у Харківській області відповідно, надаючи правову оцінку подібним фактичним обставинам, дійшов протилежного висновку, вказавши на наявність у зазначених акціонерних товариств, акції яких були передані до статутного фонду національних акціонерних компаній, визначальних ознак підконтрольної установи у розумінні Закону №  2939-ХІІ як суб'єктів господарювання державного сектору економіки. 
		  Усуваючи розбіжності у застосуванні наведених у заяві норм матеріального права, Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.
		Відповідно до абзацу першого статті 2 Закону № 2939-ХІІ головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової світності, зокрема і в суб'єктів господарювання державного сектора економіки.
		Суб'єктами господарювання державного сектора економіки відповідно до частини другої статті 22 ГК (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує  50 % чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність.
		 Зі змісту наведеної норми вбачається, що однією з обов'язкових умов віднесення тієї чи іншої юридичної особи до категорії суб'єктів господарювання державного сектора економіки є наявність у статному фонді такого суб'єкта частки держави. При цьому частка держави в статному фонді такого суб'єкта має перевищувати 50 % або частка держави в статутному фонді такого суб'єкта має надавати державі право вирішального впливу на господарську діяльність цього суб'єкта.
		НАК «Нафтогаз України» утворено на підставі постанови № 747 на базі підприємств цілої галузі на виконання Указу Президента України від 25 лютого 1998 року № 151/98 «Про реформування нафтогазового комплексу». Статутний фонд цієї компанії сформований  державою шляхом передачі до нього майна державних підприємств (організацій), акцій корпоратизованих підприємств та пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, залишених у державній власності. Державі належить 100 % акцій зазначеної компанії, які випущені на величину її статутного фонду, до прийняття в установленому порядку рішення про їх продаж.   Компанію було утворено з метою   сприяння   структурній  перебудові нафтової,  газової та нафтопереробної галузі  економіки України,    підвищення   рівня   енергетичної   безпеки   держави, забезпечення ефективного функціонування та розвитку  нафтогазового комплексу, більш повного   задоволення  потреб  промислових  і побутових споживачів у сировині та паливно-енергетичних ресурсах і отримання прибутку шляхом провадження підприємницької діяльності.
		 Згідно з положеннями Статуту Національної акціонерної компанії «Нафтогаз», затвердженого постановою № 747 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Статут), засновником компанії є держава в особі Кабінету Міністрів України. Акціонером компанії є держава в особі Мінпаливенерго - до прийняття в установленому порядку рішення про приватизацію пакета акцій компанії та в особі Фонду державного майна - після передачі йому пакета акцій компанії, визначеного для продажу згідно з рішенням про приватизацію. 
		Компанія визначена як господарська структура, що здійснює управління об'єктами державної власності, зокрема корпоративними правами, що належать державі у статутному капіталі господарських товариств та передані до статутного капіталу компанії (пункт 12 Статуту). У розділі Статуту «майно Компанії» у пункті 31 міститься заборона відчужувати зазначені пакети акцій і державне майно у будь-який спосіб без рішення засновника.  
		 Частиною восьмою статті 10 Закону України від 21 вересня 2006 року № 185-V «Про управління об'єктами державної власності» запроваджено підхід щодо права управління державними корпоративними правами, згідно з яким корпоративні права держави, передані уповноваженим особам в управління, не можуть бути відчужені з державної власності без дозволу Кабінету Міністрів України. Стосовно них не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути відчуження цих корпоративних прав з державної власності. Відчуження корпоративних прав держави здійснюється відповідно до законодавства з питань приватизації. 
		Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави колегії суддів Судової палати в адміністративних справах   Верховного Суду України дійти висновку про те, що
		 
		 якщо акції, права на які у підприємстві державного сектора економіки належать державі, передаються в управління іншому підприємству державного сектора економіки, підприємство, яке передало акції, відповідно до статті 22 ГК не втрачає статусу підприємства державного сектора економіки і його діяльність може бути перевірена органами державної  контрольно-ревізійної служби.
		Згідно з додатком № 2 до постанови № 747  ВАТ «Укрнафта» значиться у переліку акціонерних товариств, пакети акцій яких залишені у державній власності і передаються до статутного фонду НАК «Нафтогаз» (передається 50 % акцій плюс одна акція ).  Отже,  ВАТ «Укрнафта» внаслідок такої передачі акцій не втратила статусу підприємства державного сектора економіки і згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2939-ХІІ органи контрольно-ревізійної служби мають повноваження (компетенцію) проводити державний фінансовий контроль фінансово-господарської діяльності ВАТ «Укрнафта». 
		Ураховуючи наведене, ухвала Вищого адміністративного суду України від 22 жовтня 2013 року підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий касаційний розгляд.
		Керуючись статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України 
		 
		п о с т а н о в и л а:
		Заяву  заступника Генерального прокурора України задовольнити.
		Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 22 жовтня 2013 року  скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Головуючий                        В.В. КривенкоСудді:                                        М.І. Гриців                                                     О.А. Коротких                                                     В.Л. Маринченко                                  М.Б. Гусак  О.В. Кривенда П.В. ПанталієнкоО.Б. ПрокопенкоО.О. ТерлецькийЮ.Г. Тітов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...