Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 677/1525/13-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із земельних правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 29.07.2014. Забезпечено надання загального доступу: 29.07.2014.
Дата набрання законної сили: 18.03.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		    Красилівський районний суд Хмельницької області    
		 
		                           Справа № 677/1525/13-ц
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		               22.07.2014 року                                                                                     м.Красилів
		 
		                                                            Красилівський районний суд
		                                                            Хмельницької області в складі 
		                                                            головуючого - судді Вознюка Р.В.,
		                                                           при секретарі Басистій Т.В.,
		                                                            з участю прокурора Мартинюк Н.Ю.
		                                                           представника позивача Попової Л.І.
		                                                           представника відповідача Процюка Ю.А.
		                                                           представників третіх осіб Кришталя В.О., 
		                                                           Соколовського А.І., Веремюка Р.В., Озійчук Ю.Г. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Хмельницького прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави та органу державного управління в особі Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз», треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Державне підприємство «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», Державна інспекція сільського господарства в Хмельницькій області до ОСОБА_7, Красилівської районної державної адміністрації, треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Відділ Дерземагенства у Красилівському районі, Хмельницька регіональна філія ДП «Центр державного земельного кадастру», приватна фірма «Земінвест», сільськогосподарський кооператив «Кузьминський» про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Красилівської районної державної адміністрації та визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку,
		 
		                                             в с т а н о в и в:
		 
		У серпні 2013 року виконуюча обов'язки Хмельницького прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері звернулася до Красилівського районного суду в інтересах держави в особі Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (надалі - НАК «Нафтогаз») та її структурного підрозділу - публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» (надалі - ПАТ «Укртрансгаз») з позовом до Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області (надалі - Красилівська РДА), ОСОБА_7 про визнання незаконним та скасування розпорядження заступника голови Красилівської РДА від 14.03.2005 року №88/2005-р «Про погодження проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) з видачею державних актів на право власності на землю» в частині затвердження проекту розподілу земель щодо передачі у власність земельної ділянки (паю) ОСОБА_7 на території Кузьминської сільської ради Красилівського району та передачі у власність земельної частки (паю) ОСОБА_7 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту площею 2,31 га., а також визнання недійсним державного акта серії ЯА № 326765 від 26 вересня 2005 року на право власності на земельну ділянку виданий ОСОБА_7.
		В його обґрунтування зазначила, що на підставі розпорядження голови Красилівської районної державної адміністрації від 14.03.2005 року №88/2005-р ОСОБА_7 отримано державний акт на право власності на земельну ділянку, серії ЯА №979397 від 26 вересня 2005 року, площею 2,31 га, розташовану на території Кузьминської сільської ради Красилівського району, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Кадастровий номер земельної ділянки 6822785500:02:004:0036. Вважає, що вищевказане розпорядження є незаконним та підлягає скасуванню, а державний акт на право власності на земельну ділянку визнанню недійсним, з огляду на наступне.
		На території Красилівського району проходить магістральний газопровід ДУ 108х4, який введений в експлуатацію 30 жовтня 1976 року та передано Кузьминською сільською радою Красилівському лінійному виробничому управлінню магістральних газопроводів (надалі - Красилівське ЛВУМГ) у 2004 році, що підтверджується актом приймання в експлуатацію газопроводу, рішенням сесії Кузьминської сільської ради від 21 листопада 2003 року №9 та актом приймання передачі (внутрішнього переміщення) транспортних засобів.
		На момент отримання ОСОБА_7 земельної ділянки у власність об'єкт газопроводу - магістральний газопровід ДУ 108х4 вже був побудований та введений в експлуатацію. 
		Враховуючи стратегічне значення та потенційну небезпеку магістральних трубопроводів, експлуатацію та обслуговування даного об'єкта покладено на Красилівське ЛВУМГ - структурний підрозділ філії «Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» дочірньої компанії «Укртрансгаз», правонаступником якої є публічне акціонерне товариство «Укратрансгаз» (надалі - ПАТ «Укртрансгаз») НАК «Нафтогаз України», 100% акцій якої належать державі. 
		З метою посвідчення права постійного користування земельними ділянками під об'єктами трубопровідного транспорту 27 січня 2011 року між ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» та Державним підприємством «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (надалі - ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою») укладено договір на виконання робіт з розробки землевпорядної документації, складання документів, що посвідчують право постійного користування земельними ділянками та оформлення державних актів на право постійного користування земельними ділянками.
		В ході проведення перевірки документації із землеустрою щодо виготовлення документів, що посвідчують право постійного користування земельних ділянок ДК «Укртрансгаз» під об'єктами магістрального газопроводу на території Кузьминської сільської ради Красилівськьго району, Хмельницькою регіональною філією Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (надалі ХРФ ДП «ЦДЗК») та Управлінням Держкомзему у Красилівському районі обмінний файл не прийнято через накладання вказаних земельних ділянок на земельну ділянку, яку передано у власність ОСОБА_7, що підтверджується протоколом проведення перевірки документації із землеустрою та обмінного файлу від 08 червня 2012 року №00598013882012, а також інформацією Відділу Держземагенства у Красилівському районі. 
		Таким чином, об'єкт магістрального газопроводу, зокрема ДУ 108х4, розташований на земельній ділянці, що на праві приватної власності належить ОСОБА_7 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА №326765 від 26 вересня 2005 року, що позбавляє ПАТ «Укртрансгаз» можливості зареєструвати речові права на землю трубопровідного транспорту. 
		Вказує, що відповідно до висновків державної інспекції сільського господарства у Хмельницькій області зазначені порушення стались через те, що проектною організацією при виготовленні проекту розподілу земель власників земельних сертифікатів на земельні частки (паї) на території Кузьминської сільської ради Красилівського району, в тому числі і ОСОБА_7, не були відображені об'єкти магістрального газопроводу, які в подальшому були затверджені розпорядженням голови Красилівської районної державної адміністрації від 14 березня 2005 року №88/2005-р.
		А тому, просила визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Красилівської районної державної адміністрації від 14 березня 2005 року №88/2005-р в частині затвердження проекту розподілу земель щодо передачі у власність земельної ділянки (паю) ОСОБА_7 на території Кузьминської сільської ради Красилівського району та передачі у власність земельної частки (паю) ОСОБА_7 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту площею 2,31 га.. Також просила визнати недійсним державний акт серії ЯА №326765 від 26 вересня 2005 року, виданий ОСОБА_7 на підставі розпорядження голови Красилівської районної державної адміністрації від 14 березня 2005 року №88/2005-р..
		 
		Судом до участі в справі було залучено як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: на стороні позивача - ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», Державну інспекцію сільського господарства в Хмельницькій області (надалі - ДІСГ в Хмельницькій області); на стороні відповідачів - відділ Держземагенства у Красилівському районі, Хмельницьку регіональну філію Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (надалі ХРФ ДП «ЦДЗК»), приватну фірму «Земінвест» (надалі ПФ «Земінвест»), сільськогосподарський кооператив «Кузьминський» (надалі СК «Кузьминський») .
		 
		В судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити. В засіданні пояснили, що на спірній земельній ділянці знаходиться наземний об'єкт трубопровідного транспорту - газовий кран. Будівництво об'єкта було здійснено у період з 1972 по 1976 рік. Вказали, що при виготовленні технічної документації із землеустрою у 2012 році відбулась накладка земельної ділянки, на які начебто знаходиться газовий кран, із визначеним кадастровим номером 6822785500:02:006:0001, на земельну ділянку із кадастровим номером 6822785500:02:004:0036, яка перебуває у приватній власності ОСОБА_7. 
		Вважають, що Красилівська РДА була обізнана про наявність газового крана на земельній ділянці, право на яку надали ОСОБА_7, оскільки, керівник адміністрації погоджував акт від 08 грудня 2004 року про передачу від Кузьминської сільської ради на баланс Красилівського ЛВУМГ об'єктів, згідно рішення Кузьминської сільської ради №9 від 21.11.2003 року. На запитання: чи змінювалось цільове призначення земельної ділянки на якій розташований газовий кран із земель сільськогосподарського призначення на землі трубопровідного транспорту; чи приймались органами влади чи місцевого самоврядування рішення про передачу позивачу в користування земельної ділянки, на якій розташований газовий кран, а також, чи приймалось рішення Хмельницькою обласною державною адміністрацією про надання дозволу на розробку землевпорядної документації, прокурор та представник позивача вказали, що про такі рішення їм нічого не відомо.
		Як на підставу для визнання розпорядження незаконним посилались на положення ч.3 ст.43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та ч.1 ст.155 Земельного кодексу України, в редакції 2001 року.
		 
		Представник відповідача Красилівської РДА - Процюк Ю.А. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Вважає, що позов не підлягає задоволенню, оскільки до прийняття розпорядження голови Красилівської РДА від 14 березня 2005 року №88/2005-р не приймалось обласною радою рішення про вилучення спірної земельної ділянки із земель колективної власності та не приймалось рішення про передачу цієї ділянки в користування позивача. Цільове призначення земельної ділянки, на яку претендує позивач, із землі сільськогосподарського виробництва не змінювалось. Відповідно до вимог ч.1 ст.65 Земельного кодексу України землями транспорту, зв'язку та іншого призначення можуть бути визнані лише землі, які надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності. Однак, спірна земельна ділянка ПАТ «Укртрансгаз» у встановленому законом порядку не надавалась.
		 
		Представник відповідача ОСОБА_7 - ОСОБА_9, надіслала до суду заяву в якій позов не визнала.
		Представники третьої особи - відділу Держземагенства у Красилівському районі Соколовський А.І., Озійчук Ю.Г. та Веремюк Р.В. вважають позов не обґрунтованим, оскільки при прийнятті головою Красилівської РДА оспорюваного рішення порушень закону допущено не було. Спірна земельна ділянка, згідно всієї документації, раніше відносилась, і на даний час відноситься, до земель сільськогосподарського призначення, цільове призначення її не змінювалось, вона не вилучалась із земель колективної власності та не надавалась ПАТ «Укртрансгаз». При затвердженні документації про право ОСОБА_7 на земельну ділянку, будь-яких даних про існування на цій ділянці газового крану не було. 
		Начальник відділу Держземагенства у Красилівському районі Веремюк Р.В. суду пояснив, що земельна ділянка, якій був визначений кадастровий номером 6822785500:02:006:0001 при проведенні перевірки документації із землеустрою та обмінного файлу, на яку позивач бажає отримати документацію, та земельна ділянка з кадастровим номером 6822785500:02:004:0036, яка належить ОСОБА_7, згідно нумерації знаходяться в різних кварталах, а тому не можуть накладатися. 
		Дані, які внесені до протоколу проведення перевірки документації із землеустрою та обмінного файлу від 08 червня 2012 року, щодо неприйняття обмінного файлу, є помилкові. 
		В червні 2014 року працівник Красилівського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів ОСОБА_11 звертався до відділу Держземагенства у Красилівському районі з приводу оформлення документації на земельну ділянку на якій встановлено газовий кран. В ході опрацювання документів, було встановлено, що ця земельна ділянка не накладається із земельною ділянкою ОСОБА_7. На вказані обставини в судовому засіданні також посилалась представник Озійчук Ю.Г..
		 
		Представник третьої особи - ПФ «Земінвест» Кришталь В.О. вважає позов не обґрунтованим, з підстав, що магістральний газопровід, який був збудований з 1972 по 1976 роки, був переданий у 2003 році КСП «Росія» на баланс Кузьминської сільської ради Красилівського району. У 1995 році був виданий державний акт на право колективної власності на землю КСП «Росія». Землю передано у колективну власність для сільськогосподарського виробництва. Земельна ділянка, на якій начебто знаходиться газовий кран із земель колективної власності не виділялась, для будівництва газового крану не надавалась і цільове її призначення не змінювалось. У 2004 році Кузьминська сільська рада Красилівського району передала на баланс Красилівського ЛВУМГ газорозподільну станцію, будинок оператора та трубу газопроводу. Інші об'єкти, в тому числі газові крани, від Кузьминської сільської ради Красилівського району не передавались. Право на користування земельною ділянкою у позивача не виникло, оскільки землевпорядна організація не встановила меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і не був одержаний документ, що посвідчує право користування землею; позивач не надав до суду доказів, що в технічній документації із землеустрою відображена охоронна зона магістрального газопроводу, у якій розміщений газовий кран і ці дані внесені до державного земельного кадастру. Позивач не виконав вимоги абз.7 ч.2 ст.16 Закону України «Про трубопровідний транспорт», оскільки не передав Красилівській РДА матеріали виконавчої зйомки проходження магістрального газопроводу до виготовлення проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) та прийняття оскаржуваного рішення, а також, відображення магістрального газопроводу на картах землекористування Кузьминської сільської ради.
		 
		Представник третьої особи - ДІСГ в Хмельницькій області в судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву, в якій просив справу слухати за його відсутності, вважає позов обґрунтованим.
		Представники третіх осіб - ХРФ ДП «ЦДЗК» та ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» в судове засідання не з'явилися, надіслали до суду заяви в яких просили справу слухати за їх відсутності, відношення до позову не висловили, при вирішення спору покладаються на розсуд суду.
		 
		Представник СК «Кузьминський», який був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причини своєї неявки суду не повідомив, тому суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.
		Заслухавши учасників процесу, дослідивши надані сторонами суду докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судом об'єктивно встановлено наступні обставини.
		Актом від 30 жовтня 1976 року прийнято в експлуатацію газопровід виконаний на замовлення КСП «Россія» с.Кузьмин.
		27 травня 1995 року виданий державний акт на право колективної власності на землю КСП «Росія». Землю передано у колективну власність для сільськогосподарського виробництва.
		На землі, яку було передано у колективну власність КСП «Росія» знаходиться газовий кран.
		Відповідно до указу Президента N 720/95 від 8 серпня 1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність КСП «Росія» с.Кузьмин були розпайовані. КСП «Росія» реорганізовано у СК «Кузьминський».
		Рішенням Кузьминської сільської ради від 21 листопада 2003 року №9 восьмої сесії ХХІV скликання «Про прийняття у комунальну власність мережі газопостачання і обладнання до неї з балансу сільського підприємства з одночасною передачею на баланс ВАТ «Хмельницькгаз» та ДК «Укртрансгаз» прийнято у комунальну власність Кузьминської сільської ради автоматичну газорозподільчу станцію та будинок оператора з надвірними будівлями, який був на балансі СК «Кузьминський» з одночасною передачею на баланс ДК «Укртрансгаз».
		Актом від 08 грудня 2004 року Кузьминська сільська рада передала, а Красилівське ЛВУМГ прийняло, згідно рішення Кузьминської сільської ради від 21 листопада 2003 року №9, АГРС 1/3, будинок операторів, господарське приміщення. 
		Пунктом 1 розпорядження голови Красилівської РДА від 14 березня 2005 року №88/2005-р «Про погодження проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) з видачею державних актів на право власності на землю» погоджено проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) громадянам за межами населеного пункту с.Кузьмин.
		Пунктом 2 даного розпорядження визначено, видати громадянам державні акти на право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно протоколу розподілу.
		На підставі розпорядження Красилівської РДА від 14 березня 2005 року №88/2005-р ОСОБА_7 видано 25 вересня 2005 року державний акт серії ЯА №326765 на праві власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6822785500:02:004:0036, площею 2,31 га, на території Кзьминської сільської ради Красилівського району Хмельницької області.
		01 січня 2009 року ОСОБА_7 передав належну йому земельну ділянку площею 2,31 га. в оренду СК «Кузьминський».
		21 квітня 2011 року ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», правонаступником якої є ПАТ «Укртрансгаз», уклала з ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» договір №110401659 про закупівлю послуг за державні кошти, згідно якого ДК «Укртрансгаз» замовило виконання робіт з розробки землевпорядної документації, складання документів, що посвідчують право постійного користування земельними ділянками та оформлення державних актів на право постійного користування земельними ділянками.
		Лише 07 вересня 2011 року листом №10268/14-007 ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» звернулось до голови Хмельницької обласної державної адміністрації із клопотанням про надання їй дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання (оформлення) державного акта на право постійного користування земельною ділянкою під об'єктом трубопровідного транспорту (охоронний кран ГРС с.Кузьмин №237.7), зазначивши у цьому клопотанні що цільове призначення земельної ділянки - землі транспорту та іншого призначення.
		29 листопада 2011 року головне управління Держкомзему у Хмельницькій області листом №10-09-07/5231 повідомило Хмельницьку обласну державну адміністрацію та ДК «Укртрансгаз», що клопотання останньої щодо надання дозволів на розробку технічної документації землеустрою щодо складання (оформлення) державних актів на право постійного користування земельними ділянками під об'єктами трубопровідного транспорту розглянуто та роз'яснено, що надання дозволу на розробку такої документації чинним земельним законодавством України не передбачено.
		08 червня 2012 року відділом ДЗК управління держкомзему у Красилівському районі складено висновок щодо результатів проведення перевірки документації із землеустрою та обмінного файлу - технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельних ділянок. Набувач - ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз». Місце розташування земельної ділянки - на території Кузьминської сільської ради Красилівського району Хмельницької області. Кадастровий номер земельної ділянки - 6822785500:02:006:0001.
		Відповідно до висновку - кадастровий номер не визначений і не відповідає встановленим нормам і правилам. Обмінний файл не прийнято.
		Згідно додатку до Протоколу проведення перевірки документації із землеустрою та обмінного файлу встановлено накладення ділянки 6822785500:02:006:0001 із ділянкою 6822785500:02:004:0036.
		Вказані обставинами сторонами не оспорюються та визнаються.
		Відповідно до ст.20 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
		Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.
		Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
		Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. 
		Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33 - 37 цього Кодексу. 
		Зміна цільового призначення особливо цінних земель допускається лише для розміщення на них об'єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об'єктів соціально-культурного призначення, об'єктів, пов'язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов'язаних з їх експлуатацією, а також у разі відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, віднесення земель, зазначених у пунктах "а" і "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, земель історико-культурного призначення.
		Згідно ст.122 Земельного кодексу України (в редакції від 1 січня 2011 року), сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. 
		Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування із відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб. 
		Районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:           а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті. 
		Обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті. 
		В силу ст.123 Земельного кодексу України (в редакції Закону від 1 січня 2011 року), надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. 
		Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості). 
		Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою. 
		Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. 
		У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). 
		Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. 
		Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України. 
		Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою. 
		Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва. 
		 
		Згідно ст.22 Закону України «Про землеустрій» землеустрій здійснюється на підставі: а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою; б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; в) судових рішень. 
		 
		Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази. 
		Згідно ч.2 ст.25 Закону України «Про землеустрій» в редакції Закону від 17 лютого 2011 року, яка діяла на час укладення - 21 квітня 2011 року ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», правонаступником якої є ПАТ «Укртрансгаз» з ДП «Вінницьким науково-дослідним та проектним інститутом землеустрою» договору №110401659 про закупівлю послуг за державні кошти, було передбачено наступні види документації із землеустрою: а) загальнодержавні й регіональні (республіканські) програми використання та охорони земель; б) схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень; в) проекти землеустрою щодо встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних утворень; г) проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; ґ) проекти землеустрою щодо формування земель комунальної власності територіальних громад і проекти розмежування земель державної та комунальної власності населених пунктів; д) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок; е) проекти землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань; є) проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь; ж) проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів; з) робочі проекти землеустрою щодо рекультивації порушених земель, землювання малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, зсувів, ущільнення, закислення, забруднення промисловими та іншими відходами, радіоактивними та хімічними речовинами, покращання сільськогосподарських земель, підвищення родючості ґрунтів (далі - робочі проекти землеустрою); и) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); і) технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку; ї) спеціальні тематичні карти і атласи стану земель та їх використання. 
		Склад, зміст і правила оформлення кожного виду документації із землеустрою регламентуються відповідною нормативно-технічною документацією з питань здійснення землеустрою. 
		 
		Відповідно до ст.79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
		Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів.
		Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
		Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
		Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
		Формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.
		Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.
		У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв'язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру.
		Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
		Згідно ч.1 ст.67, ч.1 ст.73, ч.2, п.«б» ч.4 ст.84 Земельного кодексу України, до земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об'єктів транспорту. 
		До земель трубопровідного транспорту належать земельні ділянки, надані під наземні і надземні трубопроводи та їх споруди, а також під наземні споруди підземних трубопроводів. 
		Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
		До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі під державними залізницями, об'єктами державної власності повітряного і трубопровідного транспорту.
		Пунктом 2 примітки до пункту 1 Норм відведення земель для магістральних трубопроводів СН 452-73, затверджених Держбудом СРСР 30.03.1973 року передбачено, що ширина полос земель для магістральних надземних і наземних трубопроводів визначається проектом, затвердженим в установленому порядку.
		Частина 2 ст.73 Земельного Кодексу України, ч.2 ст.11 Закону України «Про трубопровідний транспорт» передбачає встановлення навколо об'єктів трубопровідного транспорту охоронних зон. Розміри та режим охоронних зон визначаються Законом України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» (також ст.112 Земельного кодексу України).
		Відповідно до ч.1, абз.1 ч.3 ст.5, ст.7, ст.9 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» до складу об'єктів магістральних трубопроводів, уздовж яких встановлюються охоронні зони, належать об'єкти магістральних нафтопроводів, нафтопродуктопроводів, газопроводів, аміакопроводів, етиленопроводів. До складу об'єктів магістральних газопроводів, розташованих у межах охоронної зони, належать лінійна частина магістральних газопроводів з відгалуженнями, лупінгами, запірною арматурою, переходами через природні та штучні перешкоди, вузлами підключення компресорних станцій, вузлами пуску і прийому.
		Система заходів щодо дотримання правового режиму земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів включає: визначення охоронних зон у документації із землеустрою і внесення їх до державного земельного кадастру; встановлення обмежень на використання власником або користувачем земельних ділянок у межах охоронних зон; державний контроль за використанням та охороною земель в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів. 
		Охоронні зони об'єктів магістральних трубопроводів зазначаються у схемах землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектах землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань, проектах землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, спеціальних тематичних картах і атласах стану земель та їх використання, проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічній документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, іншій документації із землеустрою та кадастрових планах. 
		Охоронні зони об'єктів магістральних трубопроводів зазначаються в документації із землеустрою з моменту надання земельної ділянки для будівництва об'єкта магістрального трубопроводу. 
		Власники або користувачі земельної ділянки, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства магістральних трубопроводів вживають заходів щодо охорони земель та дотримання встановлених обмежень у використанні земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів. 
		 
		Доказів, що газовий кран належить позивачу на праві власності прокурором та представником позивача суду надані не були, а згідно представленого ними суду рішенням Кузьминської сільської ради від 21 листопада 2003 року №9 восьмої сесії ХХІV скликання «Про прийняття у комунальну власність мережі газопостачання і обладнання до неї з балансу сільського підприємства з одночасною передачею на баланс ВАТ «Хмельницькгаз» та ДК «Укртрансгаз» у комунальну власність Кузьминської сільської ради прийнято автоматичну газорозподільчу станцію та будинок оператора з надвірними будівлями, з передачею цих об'єктів лише на баланс ДК «Укртрансгаз».
		Формування земельної ділянки з присвоєнням їй кадастрового номера, на якій знаходиться газовий кран, відповідно до положень ст.79-1 Земельного кодексу України проведено не було, межі цієї ділянки визначені не були. Вказана земельна ділянка не зареєстрована у Державному земельному кадастрі.
		 
		Приймаючи до уваги, що земельна ділянка, на якій розташований газовий кран сформована не була, позивач, маючи намір отримати цю ділянку у користування, зобов'язаний був звернутись в порядку ст.123 Земельного кодексу України (в редакції Закону від 1 січня 2011 року) з клопотанням до Хмельницької обласної державної адміністрації, яка була уповноважена згідно ст.122 Земельного кодексу України (в редакції Закону від 1 січня 2011 року) на вчинення таких дій, щодо отримання дозволу на розроблення землевпорядної документації з надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості), що передбачено ст.123 Земельного кодексу України, і лише після отримання такого дозволу, звернутись до розробника документації із землеустрою для виготовлення землевпорядної документації з надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості), на підставі якої мав право звернутись до Хмельницької обласної державної адміністрації для отримання земельної ділянки у користування.
		Однак позивачем вказаний порядок дотриманий не був. Позивач не звернувся до Хмельницької обласної державної адміністрації щодо отримання дозволу на виготовлення землевпорядної документації з надання у користування земельної ділянки, межі якої не встановлені в натурі (на місцевості). Позивач не отримав такого дозволу, однак звернувся ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» та уклав 21 квітня 2011 року договір №110401659 для отримання послуг в галузі архітектури (проектно-вишукувальних робіт з розробки землевпорядної документації та складання документів, які посвідчують право постійного користування земельними ділянками); складання землевпорядної документації та оформлення державних актів на право постійного користування земельними ділянками під об'єктами трубопровідного транспорту ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», які знаходяться на території Хмельницької та інших областей.  
		ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» не врахував, що земельна ділянка відносно якої був укладений договір і на якій знаходиться газовий кран, відповідно до положень ст.79-1 Земельного кодексу України сформована із присвоєнням їй кадастрового номера не була, у зв'язку з чим  ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» мав право звертатись за розроблення землевпорядної документації з надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості) з наданням від голови Хмельницької обласної адміністрації дозволу на розроблення такої документації, у виді розпорядження.
		Проте, не врахувавши вищевикладене, ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», в порушення положень ст.123 Земельного кодексу України, виготовив технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування на земельну ділянку ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» на території Кузьминської сільської ради Красилівського району Хмельницької області, яка сформована не була.
		Крім цього, ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» виготовив технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування на земельну ділянку ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» на території Кузьминської сільської ради Красилівського району Хмельницької області, однак вказана технічна документація  була виготовлена в порушення ч.2 ст.25 Закону України «Про землеустрій» (в редакції Закону від 17 лютого 2011 року), оскільки такий вид документації положеннями вказаної статті передбачений не був.
		Посилання прокурора та представника позивача, що земельна ділянка, на якій розташований газовий кран, відповідно до положень ч.1 ст.67, ч.1 ст.73, ч.2, п.«б» ч.4 ст.84 Земельного кодексу України, належить до земель трубопровідного транспорту, належними та достатніми доказами в судовому засіданні підтверджені не були.
		Також, належними та достатніми доказами в судовому засіданні підтверджені не були посилання прокурора та представника позивача, що земельна ділянка, на якій розташований газовий кран, накладається на земельну ділянку, яка належить ОСОБА_7. 
		При дослідженні обставин накладення вказаних земельних ділянок судом встановлено наступне.
		Згідно п.8 Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 року N 749, яка була чинною станом на 08 червня 2012 року, час проведення перевірки документації із землеустрою та обмінного файлу ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз», кадастровий номер земельної ділянки складається з таких структурних елементів: КОАТУУ: НКЗ: НКК: НЗД, де КОАТУУ - десятизначний код згідно з Класифікатором об'єктів адміністративно-територіального устрою України ДК 014-96, останніми двома цифрами якого є нулі; НКЗ - двозначний номер кадастрової зони (максимальна кількість кадастрових зон у межах одного об'єкта адміністративно-територіального устрою становить 99); НКК - тризначний номер кадастрового кварталу в межах кадастрової зони (максимальна кількість кадастрових кварталів у межах кадастрової зони становить 999); НЗД - чотиризначний номер земельної ділянки в межах кадастрового кварталу (максимальна кількість земельних ділянок у межах кадастрового кварталу становить 9999). 
		Аналіз структури кадастрового номеру 6822785500:02:006:0001, який був визначений земельній ділянці у технічній документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельних ділянок, та кадастрового номера 6822785500:02:004:0036, ділянки яка належить ОСОБА_7, свідчить, що НКК (тризначні номери кадастрового кварталу) цих земельних ділянок відмінні, що вказує на знаходження цих земельних ділянок у різних кварталах кадастрової зони, у зв'язку з чим їх накладення виключається.
		Вказаний висновок суду підтверджується поясненнями в судовому засіданні начальника відділу Держземагенства у Красилівському районі Веремюка Р.В., щодо відсутності накладення цих ділянок, та можливості реєстрації за позивачем прав на користування ділянкою, на якій знаходиться газовий кран.
		Крім цього, долучений до матеріалі справи прокурором та представником позивача абрис меж землекористування ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», схема земельної ділянки (т.1 а.с.249) та опис меж цієї ділянки (т.1 а.с.251), вказують на те, що межі земельної ділянки площею 0,0015 га, на якій розташований охоронний кран ГРС с.Кузьмин, №237,7, від точки А до точки А межують із землями Кузьминської сільської ради. Відомостей, що вказана земельна ділянка межує із землями ОСОБА_7 вказані документи не містять.
		Листом №552/21-03 від 09 серпня 2013 року філія Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» Красилівського ЛВУМГ повідомляють Хмельницького транспортного прокурора про розпаювання сільськими радами земельних ділянок, на одній з яких розміщений охоронний кран. Власником одного з таких паїв є ОСОБА_7.
		Однак лист №552/21-03 від 09 серпня 2013 року не спростовує висновків суду, що спірна земельна ділянка на час прийняття оспорюваного розпорядження не була у встановленому законом порядку надана в користування позивача.
		Згідно клопотання ДІСГ в Хмельницькій області від 27 червня 2013 року №4/2-2072, в результаті розгляду документів, наданих Хмельницькою прокуратурою з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері, встановлено що на території Кузьминської сільської ради Красилівського району на земельній ділянці, що перебуває у власності ОСОБА_7, площею 2,31 га, розташовані об'єкти газопроводу - газова-розподільча станція.
		Листом №04-07-03/742 від 20 серпня 2013 року начальник відділу Держземагенства у Красилівському районі Веремюк Р.В. повідомив Хмельницького транспортного прокурора про те, що земельна ділянка із кадастровим номером 6822785500:02:006:0001 накладається на земельну ділянку ОСОБА_7.
		Суд відкидає як докази: клопотання ДІСГ в Хмельницькій області від 27 червня 2013 року №4/2-2075, оскільки воно містить відомості про накладення земельних ділянок, на одній з яких розташована газова-розподільча станція і не підтверджує факт знаходження на спірній ділянці газового крана та не вказує на законність користування позивачем земельною ділянкою; лист №04-07-03/742 від 20 серпня 2013 року начальника відділу Держземагенства у Красилівському районі Веремюка Р.В., оскільки в судовому засіданні Веремюк Р.В. заперечив обставини, які викладені у ньому щодо накладення вказаних ділянок, з обґрунтуваннями, які наведені у рішенні вище.
		Твердження прокурора в судовому засіданні що в клопотанні ДІСГ міститься помилка, належними доказами прокурором підтверджені не були.
		Також суд відкидає як докази: акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів газопроводу ДУ 108х4 та акт (додаток до акта передачі об'єктів газопостачання від с/ради с.Кузьмин), оскільки у них не зазначені дати їх складання. Крім цього, у вказаних актах зазначені різні дати введення газопроводу ДУ 108х4 в експлуатацію - «в жовтні 1982 року» та «1980 року» відповідно, що суперечить відомостям з акта від 30 жовтня 1976 року, згідно яких газопровід прийнято в експлуатацію 30 жовтня 1976 року.
		Посилання прокурора та представника позивача на те, що Красилівська РДА була обізнана про наявність газового крана на земельній ділянці, право на яку надали ОСОБА_7, оскільки, керівник адміністрації погоджував акт від 08 грудня 2004 року про передачу від Кузьминської сільської ради на баланс Красилівського ЛВУМГ об'єктів, згідно рішення Кузьминської сільської ради №9 від 21 листопада 2003 року є безпідставними, оскільки вказаний акт не містить відомостей щодо передачі газового крана.
		Суд відкидає як доказ завірену працівником Хмельницької прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері копію плану дільниці газопроводу системи магістральних газопроводів-відгалужень, оскільки ця копія не відповідає оригіналу цього документу, який був досліджений в судовому засіданні. На копії документа міститься позначення ОК, яке як пояснив прокурор, позначає охоронний кран.
		Як встановлено при дослідженні «Альбому вздовж трасових планів та фото планів. Ділянка ІІІ. Системи магістральних газопроводів Красилівського ЛВУМГ» на 57 аркуші міститься план дільниці газопроводу, на якому позначення ОК відсутнє. Згідно умовних позначень, які викладені на 3 аркуші вказаного альбому, умовне позначення ОК не використовується.
		Відповідно до абз.7 ч.2 ст.16 Закону України «Про трубопровідний транспорт» підприємства, установи та організації трубопровідного транспорту зобов'язані забезпечувати передачу матеріалів виконавчої зйомки, оформлених у встановленому порядку будівельно-монтажними організаціями і замовником, місцевим органам державної виконавчої влади і органам місцевого самоврядування для нанесення їх на районні карти землекористування, які у встановленому порядку надають відомості про місцезнаходження трубопроводів заінтересованим підприємствам, установам та організаціям, що також передбачено п.п.2 п.8 Правил охорони магістральних трубопроводів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 №1747.
		Доказів, що позивач дотримався вимог передбачених абз.7 ч.2 ст.16 Закону України «Про трубопровідний транспорт», п.п.2 п.8 Правил охорони магістральних трубопроводів, і передав матеріали виконавчої зйомки об'єктів магістрального трубопровідного транспорту Красилівській РДА для нанесення їх на районні карти землекористування, прокурор та представник позивача суду не надали. 
		Посилання прокурора та представника позивача на акт про чергове уточнення нанесення газових комунікацій, які обслуговуються Красилівським ЛВУМГ, на карту Красилівського району Красилівскього району Хмельницької області від 20 січня 2006 року, як на доказ, що підтверджують обізнаність Красилівської РДА про знаходження газового крана і встановлення охоронної зони, на спірній ділянці на час прийняття оспорюваного рішення є безпідставними, оскільки вказаний акт прийнятий після прийняття цього рішення. 
		Також вказаний акт не свідчить, про виконання позивачем вимог абз.7 ч.2 ст.16 Закону України «Про трубопровідний транспорт» щодо передачі матеріалів виконавчої зйомки, оформлених у встановленому порядку будівельно-монтажними організаціями і замовником, місцевим органам державної виконавчої влади і органам місцевого самоврядування для нанесення їх на карти землекористування.
		Разом з тим, досліджена в судовому засіданні копія державного акта на право колективної власності на землю серії ХМ №03020 виданого 27 травня 1995 року колективному сільськогосподарському підприємству «Росія» с.Кузьмин (т.2 а.с.13-16) для сільськогосподарського виробництва, не містить інформації щодо змін в межах земельної ділянки, що свідчить про те, що цільове призначення земель, що включені до даного державного акта не змінювалось і спростовує твердження прокурора та представника позивача, що спірна земельна ділянка віднесена до земель транспорту. 
		Прокурором та представникам позивача в судовому засіданні не було доведено належними та достатніми доказами наступні обставини:
		- що газовий кран розташований на земельній ділянці, яка сформована відповідно до положень ст.79-1 Земельного кодексу України з присвоєнням їй кадастрового номера;
		- що газовий кран, який був збудований на землях комунальної власності, призначених для сільськогосподарського виробництва, знаходиться на земельній ділянці цільове призначення якої було змінено на землі транспорту;  
		- що позивач отримав в користування земельну ділянку, на якій розташований газовий кран;
		- що позивач дотримався вимог передбачених абз.7 ч.2 ст.16 Закону України «Про трубопровідний транспорт», п.п.2 п.8 Правил охорони магістральних трубопроводів, і передав матеріали виконавчої зйомки об'єктів магістрального трубопровідного транспорту Красилівській РДА до прийняття оспорюваного розпорядження;
		- що на спірній земельній ділянці була визначена охоронна зона; вжито заходів, щодо дотримання правового режиму земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів; охоронна зона об'єкту була зазначена у відповідних документах, що передбачено положеннями ст.7, ст.9 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів»;
		- що на земельній ділянці належній ОСОБА_7 знаходиться газовий кран. 
		 
		Частиною 1 ст.155 Земельного кодексу України, передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним. 
		Частиною 3 ст.43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» передбачено, що розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку. 
		Приймаючи до уваги, що прокурором та представником позивача не було доведено, що на час прийняття розпорядження голови Красилівської РДА №88/2005-р від 14 березня 2005 року спірна земельна ділянка перебувала на законних підставах в користуванні позивача, а тому їх посилання, що вказане розпорядження було прийнято з порушенням вимог ст.73, п.«б» ч.4 ст.84 Земельного кодексу України, в редакції 2001 року, є безпідставними.
		Посилання прокурора та представника позивача на те, що внаслідок прийняття оскаржуваного розпорядження та наявності виданого ОСОБА_7 державного акта на право власності на земельну ділянку, ПАТ "Укртрансгаз" позбавлено можливості зареєструвати право постійного користування на земельну ділянку, не є підставою для визнання цього розпорядження незаконним та скасування його, а також визнання недійсним державного акта.
		Суд вважає, що право власності ОСОБА_7 на земельну ділянку є непорушним, незалежно від статусу особи, яка звертається до суду. Окрім того, питання про надання йому рівнозначної земельної ділянки, виготовлення державного акту на вказану земельну ділянку або компенсацію вартості спірної земельної ділянки, під час оголошених у судовому засіданні перерв, сторони не бажають вирішувати. Разом з тим, прокурор зобов'язаний захищати права не лише держави, а й права громадян України, однак питання про способи відновлення прав ОСОБА_7 у позові не ставиться.
		Питання про вилучення земельної ділянки на якій розміщений газовий кран, в порядку передбаченому ст.149 Земельного кодексу України, позивачем чи прокурором не порушувалось, що не заперечується і визнається учасниками процесу.
		Керуючись ст.ст.3, 4, 10, 11, 60, 61, 209, 212-215 ЦПК України, ст.20, ч.1 ст.67, ч.ч.1, 2 ст.73, 79-1, ч.2, п.«б» ч.4 ст.84, ч.1 ст.155 Земельного кодексу України, ст.ст.122, 123 Земельного кодексу України, в редакції Закону від 1 січня 2011 року, ч.2 ст.11, абз.7 ч.2 ст.16 Закону України «Про трубопровідний транспорт», ст.22 Закону України «Про землеустрій», ч.2 ст.25 Закону України «Про землеустрій», в редакції Закону від 17 лютого 2011 року, ч.1, абз.1 ч.3 ст.5, ст.7, ст.9 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів», ч.1 ст.6, ч.3 ст.43 Закону України «Про місцеві адміністрації», п.п.2 п.8 Правил охорони магістральних трубопроводів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 року №1747, п.2 примітки до п.1 Норм відведення земель для магістральних трубопроводів СН 452-73, затверджених Держбудом СРСР 30.03.1973 року, п.8 Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 року N749, суд,
		 
		                                                в и р і ш и в:
		 
		В позові відмовити.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Красилівський районний Хмельницької області суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. 
		 
		 
		Суддя: Р. В. ВОЗНЮК

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...