Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 803/975/14 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; видворення з України іноземців або осіб без громадянства.
Надіслано для оприлюднення: 30.07.2014. Зареєстровано: 30.07.2014. Забезпечено надання загального доступу: 31.07.2014.
Дата набрання законної сили: 30.07.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30 липня 2014 року                                                                                                   Справа № 6834/14/876 
		Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
		головуючого судді                                        Шавеля Р.М.,
		суддів                                                            Кузьмича С.М. та Савицької Н.В.,
		з участю секретаря судового засідання -           Гнатик А.З.,
		 
		а також сторін (їх представників):
		від відповідача -                                         Жовтоніг О.М.;
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу представника адвоката ОСОБА_2, діючого за дорученням від імені та в інтересах ОСОБА_3, на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16.06.2014р. в адміністративній справі за позовом представника адвоката ОСОБА_2, діючого за дорученням від імені та в інтересах ОСОБА_3, до Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Волинський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України, про скасування рішення щодо поміщення в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, визнання відмови неправомірною бездіяльністю, спонукання до вчинення певних дій, стягнення моральної шкоди, -
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		21.05.2014р. представник адвокат ОСОБА_2, діючий за дорученням від імені та в інтересах ОСОБА_3, звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати рішення Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 10.09.2013р. «Про поміщення в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, особи без громадянства ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1»; визнати відмову Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України внести подання про звільнення ОСОБА_3 до Волинського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України, неправомірною бездіяльністю; зобов'язати Луцький прикордонний загін Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України внести подання до Волинського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України, про звільнення ОСОБА_3; стягнути з відповідача на користь позивача заподіяну моральну шкоду в розмірі 8000 грн. (а.с.3-7, 24).
		 
		Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 16.06.2014р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.48-55).
		 
		Не погодившись з винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржив представник адвокат ОСОБА_2, діючий за дорученням від імені та в інтересах ОСОБА_3, який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та заявлений позов задоволити (а.с.65-70).
		Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що на виконання постанови Луцького міськрайонного суду Волинської обл. від 10.09.2013р. у справі № 161/15635/13-а відповідачем прийнято рішення від 10.09.2013р. «Про поміщення в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, особи без громадянства ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1». Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2013р. вказану постанову суду частково скасовано, а саме в частині затримання позивача з метою забезпечення можливості його подальшого видворення з України. Незважаючи на наведене, позивач продовжує утримуватися в пункті тимчасового утримання, чим порушуються його права на свободу та особисту недоторканість.
		В оскаржуваному рішенні відповідачем стверджується про неможливість видворення ОСОБА_3 через неотримання ідентифікаційних та проїзних документів, що є належною підставою для звільнення позивача з пункту тимчасового утримання.
		Окрім цього, розглядуване затримання позивача суперечить нормам ст.29 Конституції України, ч.2 ст.3 Закону України «Про іноземців та осіб без громадянства», а також практиці Європейського Суду з прав людини.
		 
		Заслухавши суддю-доповідача, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
		 
		          Як достовірно встановлено судом першої інстанції, 05.09.2013р. прикордонним нарядом відділу прикордонної служби «Доманове», що на території Ратнівського району Волинської обл., за незаконне перетинання державного кордону із Республіки Білорусь в Україну поза пунктом пропуску, без будь-яких документів, що посвідчують особу, було виявлено та затримано особу чоловічої статі, який назвався ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1
		Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської обл. від 10.09.2013р. позов Луцького прикордонного загону Державної прикордонної служби України задоволено, вирішено видворити особу без громадянства ОСОБА_3 в примусовому порядку, а також затримати останнього з метою забезпечення можливості подальшого видворення з України на термін, необхідний для виконання постанови суду, але не більше, як на 12 місяців, з розміщенням у Волинському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства Державної міграційної служби України (а.с.9-11).
		10.09.2013р. Луцьким прикордонним загоном прийнято рішення «Про поміщення в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, особи без громадянства ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1» (а.с.8).
		Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2013р. апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково; постанову Луцького міськрайонного суду Волинської обл. від 10.09.2013р. в частині затримання з метою забезпечення можливості подальшого видворення з України особи без громадянства ОСОБА_3 на термін, необхідний для виконання постанови суду, але не більше ніж на дванадцять місяців, скасовано та закрито провадження у цій частині (а.с.12-17).
		20.02.2014р. представник позивача ОСОБА_2 звернувся до Луцького прикордонного загону із заявою щодо внесення подання до адміністрації Волинського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України про звільнення ОСОБА_3 у зв'язку з прийняттям вищевказаної ухвали апеляційного суду (а.с.18-20).
		За результатами розгляду цієї заяви відповідачем скеровано заявнику лист № 29/2066 від 04.03.2014р. про відмову в задоволенні такої у зв'язку з відсутністю порушень з боку персоналу Луцького прикордонного загону при поміщенні особи без громадянства ОСОБА_3 до пункту тимчасового перебування, також рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено жодних порушень зі сторони відповідача (а.с.38).
		 
		          Вирішуючи розглядуваний спір, суд першої інстанції вірно виходив з того, що розглядувані правовідносини регулюються приписами Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (в редакції, чинній на момент виникнення цих відносин).
		Зокрема, відповідно до ч.1 ст.30 цього Закону центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
		 
		Матеріалами справи стверджується, що рішенням Луцького прикордонного загону Державної прикордонної служби України про примусове повернення з України особи без громадянства від 08.09.2013р. вирішено повернути за межі України особу без громадянства ОСОБА_3 та зобов'язано його покинути територію України до 09.09.2013р. 
		Вказане рішення позивачем у добровільному порядку не виконано.
		 
		Згідно з ч.3 ст.30 вказаного Закону центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора розміщує іноземців та осіб без громадянства, зазначених у ч.1 ст.30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України. Іноземці та особи без громадянства перебувають у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, протягом строку, необхідного для виконання рішення суду про примусове видворення, але не більш як дванадцять місяців.
		Згідно п.5 Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затв. постановою КМ України № 1110 від 17.07.2003р., іноземці та особи без громадянства утримуються у пункті тимчасового перебування протягом строку, необхідного для виконання постанови адміністративного суду про їх примусове видворення за межі України, але не більш як 12 місяців.
		Відповідно до п.6 цього Типового положення розміщення іноземців та осіб без громадянства в пункті тимчасового перебування здійснюється адміністрацією такого пункту на підставі рішення територіального органу ДМС або органу охорони державного кордону згідно з актом, складеним пунктом тимчасового перебування та органом, який доставив іноземців та осіб без громадянства до пункту.
		Пунктом 2.2 Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затв. наказом МВС України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України № 353/271/150 від 23.04.2012р., встановлено, що при примусовому видворенні територіальні органи, територіальні підрозділи ДМС, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, яких затримано у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) та органи СБУ невідкладно готують рішення про поміщення в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України (додаток 4) з наступним повідомленням щодо рішення про поміщення в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні (додаток 5), протягом 24 годин прокурора і розміщують іноземців, які не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що вони ухилятимуться від виконання такого рішення, або стосовно яких прийнято адміністративним судом рішення про їх примусове видворення з України, або якщо вони прийняті відповідно до міжнародного договору про реадмісію або не мають законних підстав для перебування на території України, у ПТПІ. Розміщення іноземців у ПТПІ здійснюється адміністрацією такого пункту на підставі зазначеного вище рішення згідно з актом, складеним пунктом тимчасового перебування та органом/підрозділом, який доставив іноземців до пункту. Іноземці перебувають у ПТПІ протягом строку, необхідного для виконання рішення адміністративного суду про примусове видворення, але не більше ніж дванадцять місяців.
		В силу п.2.3 цієї Інструкції одночасно з поміщенням іноземців до ПТПІ територіальні органи, територіальні підрозділи ДМС, органи охорони державного кордону та органи СБУ звертаються з позовною заявою про їх примусове видворення до окружного адміністративного суду.
		 
		Таким чином, з метою забезпечення вимог законодавства про правовий статус іноземців, інтересів національної безпеки України, охорони громадського порядку на підставі ч.3 ст.30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», п.6 Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затв. постановою КМ України № 1110 від 17.07.2003р., пп.2.2, 2.3 Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затв. наказом МВС України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України № 353/271/150 від 23.04.2012р., Луцьким прикордонним загоном 10.09.2013р. прийнято рішення «Про поміщення в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, особи без громадянства ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1».
		 
		Також будь-яких доказів того, що спірне рішення приймалося виключно на виконання постанови Луцького міськрайонного суду Волинської обл. від 10.09.2013р., під час судового розгляду не здобуто; такий висновок не витікає із змісту спірного рішення, оскільки покликання на факт задоволення таких вимог судом у ньому є відсутніми.
		Крім того, з вказаного рішення вбачається, що прикордонний загін керувався постановою Луцького міськрайонного суду Волинської обл. від 10.09.2013р. лише в частині про примусове видворення з території України.
		 
		Згідно ч.1 ст.30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» постанова адміністративного суду є підставою для примусового видворення іноземців та осіб без громадянства з України. Для цього центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України звертаються до адміністративного суду з відповідним позовом.
		Згідно з ч.2 ст.162 КАС України в разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України.
		Аналіз наведених норм права свідчить, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону та Служби безпеки України у цих правовідносинах мають право на звернення до суду з позовом лише щодо примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України, а адміністративний суд має повноваження стосовно розгляду такого позову та компетенцію щодо прийняття рішення про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України.
		Однак КАС України та інші закони України не надають право цим суб'єктам владних повноважень на звернення до адміністративного суду з позовом про затримання іноземця чи особи без громадянства, тому й адміністративний суд позбавлений компетенції стосовно розгляду такого позову. 
		Така ж правова позиція сформульована в ухвалі Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2013р. у справі № 876/12808/13.
		 
		Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», пп.2.2, 2.3 Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затв. наказом МВС України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України № 353/271/150 від 23.04.2012р., п.6 Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затв. постановою КМ України № 1110 від 17.07.2003р., визначено, що саме на органи охорони державного кордону при прийнятті судом рішення про видворення, покладено обов'язок підготовки та винесення рішення по поміщенню таких осіб, які незаконно перебувають в Україні і не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, в пункт тимчасового перебування іноземців на строк не більше 12 місяців.
		 
		Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що постанова Луцького міськрайонного суду Волинської обл. від 10.09.2013р. в частині вирішення вимог про затримання з метою забезпечення можливості подальшого видворення з України особи без громадянства ОСОБА_3 на термін, необхідний для виконання постанови суду, але не більше ніж на двадцять місяців, скасована та провадження закрито лише з тих підстав, що адміністративним судам не надано компетенції щодо вирішення таких справ, а не з причин неправомірного поміщення позивача до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
		 
		В частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди колегія суддів враховує, що відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Згідно роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму ВС України № 4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб (п.3 постанови).
		Оскільки під час розгляду справи не представлено належних доказів заподіяння позивачу неправомірними та винними діями відповідача шкоди, що є необхідною умовою відшкодування моральної шкоди, тому в цій частині позовні вимоги також задоволенню не підлягають. 
		 
		Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.
		 
		Таким чином, враховуючи підтвердження в судовому засіданні обставин, якими суб'єкт владних повноважень обґрунтував свої твердження про правомірність винесеного рішення та вчинених дій, приймаючи до уваги вірне застосування останнім приписів чинного законодавства, заявлений позивачем позов є безпідставним, через що задоволенню не підлягає.
		 
		З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає.
		 
		Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів
		 
		У Х В А Л И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу представника адвоката ОСОБА_2, діючого за дорученням від імені та в інтересах ОСОБА_3, на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16.06.2014р. в адміністративній справі № 803/975/14 залишити без задоволення, а вказану постанову суду - без змін.
		 
		Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
		 
		 
		Головуючий суддя:                                                                                            Р.М.Шавель
		 
		 
		Судді:                                                                                                              С.М.Кузьмич
		 
		 
		                                                                                                                                         Н.В.Савицька

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...