Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 912/1111/13 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 31.07.2014. Забезпечено надання загального доступу: 31.07.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 липня 2014 року Справа № 912/1111/13 
		 
		Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
		 Коробенка Г.П. - головуючого (доповідач), Полянського А.Г., Шаргала В.І.розглянувши матеріали  касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка мандрівників"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду  від 12.12.2013р.у справігосподарського суду Кіровоградської областіза позовомКіровоградського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Кіровоградська обласна державна адміністрація,  м. Кіровоград  до1) Петрівської районної державної адміністрації,  Кіровоградської області, Кіровоградська область, смт. Петрове, 2) товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка мандрівників", м. Київпро визнання недійсним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди землі      за участю представників:
		прокуратури: Томчук М.О. (прокурор Генеральної прокуратури України за посв. від 01.08.2012р. №000606),
		позивача: не з'явився,
		відповідача 1: не з'явився,
		відповідача 2: Золотих Г.А. (представник за дов. від 23.07.2014р. №07)
		 
		ВСТАНОВИВ:
		       
		        Кіровоградський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Кіровоградська обласна державна адміністрація звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Петрівської районної державної адміністрації, товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка мандрівників" про визнання недійсним та скасування розпорядження голови Петрівської районної державної адміністрації від 06.08.2010 р. № 618-р "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі меж земельної ділянки та складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, надану в оренду"; визнання недійсним договору оренди землі, укладеного 12.10.2010р. між Петрівською районною державною адміністрацією та ТОВ "Спілка мандрівників" щодо земельної ділянки рекреаційного призначення загальною площею 10,1833 га, та зареєстрований  відділом Держкомзему у Петрівському районі 11.11.2010р. за №352490004000569.
		                  Вказана позовна заява прокурора мотивована тим, що розпорядження голови Петрівської районної державної адміністрації від 06.08.2010 р. № 618-р "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі меж земельної ділянки та складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, надану в оренду" в порушення норм Земельного кодексу України видано головою районної державної адміністрації з перевищенням повноважень. Як зазначає позивач, правом на розпорядження спірною земельною ділянкою наділена Кіровоградська обласна державна адміністрація. Також, як зазначається позивачем, оскільки договір оренди укладено на підставі незаконного розпорядження Петрівської районної державної адміністрації від 06.08.2010 №618-р він, відповідно до ст. 16, 203, 215 ЦК України, ст. 152 Земельного кодексу України підлягає визнанню недійсним. 
		       Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 04.10.2013р. у справі № 912/1111/13, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.12.2013р., позов задоволено.
		               Вказані судові акти мотивовані тим, що розпорядження голови Петрівської районної державної адміністрації від 06.08.2010 р. № 618-р та укладений на його підставі договір оренди землі від 12.10.2010р. між Петрівською районною державною адміністрацією та ТОВ "Спілка мандрівників", не відповідають положенням ЦК України, ЗК України, Закону України "Про місцеві державні адміністрації", оскільки органом, уповноваженим приймати рішення стосовно надання в оренду земельної ділянки площею 10,1833 га, яка знаходиться за межами населеного пункту для розміщення бази відпочинку "Ласкаючий вітерець" за рахунок земель рекреаційного призначення на території Богданівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, є Кіровоградська обласна державна адміністрація. 
		       Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, ТОВ "Спілка мандрівників" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та передати справу на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області, мотивуючи скаргу тим, що оскаржувані судові акти постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, як зазначається скаржником: суд апеляційної інстанції не забезпечив явку в судове засідання відповідача -1, позивач також був відсутній, присутність яких у судовому засіданні було обов'язковим для вирішення спору; судом апеляційної інстанції не було надано належної правової оцінки матеріалам справи, які були додані представником ТОВ "Спілка Мандрівників", чим було порушено матеріальні та процесуальні права товариства, зокрема п.1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 42 ГПК України; Петрівська районна державна адміністрація діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України; відповідач -2 вказує на положення ст. 173, 174 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, ст. 6, 21, 41 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", ст. 17, ч.3 ст. 122 ЗК України; суд першої та апеляційної інстанції визнаючи недійсним договір оренди землі від 12.10.2010р. укладений між Петрівською районною державною адміністрацією та ТОВ "Спілка мандрівників" не зазначив в чому полягає порушення у зв'язку з прийняттям зазначеного договору прав та охоронюваних законом інтересів, з посиланням на приписи ч.1 ст. 116, ч.5 ст. 120 ЗК України, ч.1 п.12 розділу Х "Перехідні положення" (в редакції станом на день прийняття оскаржуваного розпорядження та укладення Договору оренди), ст. 21, 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", ст. 21, 215 ЦК України.
		       Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення, враховуючи наступне.      
		       Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Спілка мандрівників" придбано у власність у ВАТ "Південний радіозавод" базу відпочинку "Ласкаючий вітерець", що складається з будівель та споруд, які розташовані за адресою: село Солдатське, вул. Шкільна, 25, Петрівського району, Кіровоградської області на підставі договору купівлі-продажу від 26.05.2010 р., посвідченого приватним нотаріусом Петрівського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_6 та зареєстрованого в реєстрі за № 578.
		                Право власності ТОВ "Спілка мандрівників" на зазначений об'єкт нерухомості  підтверджується копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно  № 26443035 від 17.06.2010 р.
		                Розпорядженням голови Петрівської районної державної адміністрації №618-р від 06.08.2010 р. "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі меж земельної ділянки та складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, надану в оренду" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення в натурі меж земельної ділянки та складання документів та надано в оренду терміном на 49 років земельну ділянку площею 10,1833 га, з них земель, які використовуються для відпочинку та інші відкриті землі 10,1833 га, в тому числі кемпінгів, будинків для відпочинку або проведення відпусток 10,1833 га ТОВ "Спілка мандрівників" для розміщення бази відпочинку "Ласкаючий вітерець" за рахунок земель рекреаційного призначення на території Богданівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області.
		               На виконання вказаного розпорядження 12.10.2010р. між Петрівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ТОВ "Спілка мандрівників" (орендар) укладено договір оренди землі (далі - Договір), відповідно до п. 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться на території Богданівської сільської ради, Петрівського району, Кіровоградської області для розміщення бази відпочинку "Ласкаючий вітерець" за рахунок земель рекреаційного призначення. 
		       Згідно п.  2  Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею:10,1833 га, з них земель, які використовуються для відпочинку та інші відкриті землі 10,1833 га, в тому числі кемпінгів, будинків для відпочинку або проведення відпусток. 
		       Згідно умов Договору на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна - будівлі та споруди бази відпочинку "Ласкаючий вітерець". 
		               Договір    зареєстрований у   відділі Держкомзему  у  Петрівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11.11.2010р. за №352490004000569.
		       Як  вбачається  із технічної документації по нормативній грошовій оцінці земельної ділянки, що надається в оренду на 49 років ТОВ "Спілка мандрівників" для розміщення бази відпочинку "Ласкаючий вітерець" на території Богданівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, надана в оренду ТОВ "Спілка мандрівників" земельна ділянка відноситься до категорії земель рекреаційного призначення та знаходиться за межами населеного пункту.
		              Згідно положень ч. 5 ст. 120 ЗК України (в редакції станом на день прийняття оскаржуваного розпорядження та укладення Договору оренди) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий  будинок, будівля або споруда, на умовах оренди.
		               Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами  аукціону. 
		              Відповідно до ч. 1 п. 12 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (в редакції станом на день прийняття оскаржуваного розпорядження та укладення Договору оренди) до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
		               Згідно ч. 1  ст. 1  Закону України "Про місцеві державні адміністрації" виконавчу  владу  в  областях  і  районах,  містах  Києві  та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації, до повноважень яких віднесено розпорядження землями державної власності (ст. 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" та  ст. 17 Земельного кодексу України).
		       Статтею 122 ЗК України (в редакції станом на день прийняття оскаржуваного розпорядження та укладення Договору оренди) передбачено повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування. 
		               Так ч. 3 ст. 122 ЗК України передбачено, що районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва.
		                Відповідно до ч. 4 цієї статті обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території  із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених  пунктів  для  всіх  потреб,  крім  випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.
		       Отже за межами населених пунктів районна державна адміністрація має право розпоряджатися землями державної власності лише для потреб, зазначених у пунктах а), б), в) частини 3 статті 122 Земельного кодексу України, до яких земельні ділянки державної власності рекреаційного призначення для розміщення баз відпочинку не відносяться.
		       Такі повноваження входять до компетенції обласних державних адміністрацій.
		               Як встановлено господарським судом першої та апеляційної інстанції, земельна ділянка площею 10,1833 га із земель рекреаційного призначення на території Богданівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, на якій розміщено базу відпочинку "Ласкаючий вітерець", знаходиться за межами населеного пункту, отже  право розпорядження   цією земельною ділянкою щодо надання в оренду особі, яка набула право власності на об'єкт нерухомості, віднесено до компетенції Кіровоградської обласної державної адміністрації, а не Петрівської районної державної адміністрації.
		                Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		               Згідно ст. 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" встановлено, що акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.
		       Згідно зі ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним  та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.
		       За таких обставин, враховуючи зазначені норми права, а також те, що приймаючи спірне розпорядження Петрівська районна державна адміністрація перевищила свої повноваження, висновок господарського суду першої та апеляційної інстанції про задоволення позову в частині визнання недійсним та скасування розпорядження голови Петрівської районної державної адміністрації від 06.08.2010 р. № 618-р, колегія суддів визнає правомірним та обгрунтованим.
		       Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України, зокрема, в частині 1 статті 203 зазначено, що зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; частиною 2 статті 203 встановлено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
		       Згідно з нормами ст. 93 Земельного кодексу України, які кореспондують зі ст. 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. При цьому, обов'язковою передумовою укладення договору оренди земельної ділянки, що перебуває у державній власності, відповідно до ст. 116, 124 Земельного кодексу України є наявність рішення уповноваженого органу про надання земельної ділянки в оренду. 
		       Судами встановлено, що органом, уповноваженим приймати рішення стосовно надання в оренду земельної ділянки площею 10,1833 га, яка знаходиться за межами населеного пункту для розміщення бази відпочинку "Ласкаючий вітерець" за рахунок земель рекреаційного призначення на території Богданівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, є Кіровоградська обласна державна адміністрація, яка такого рішення не приймала, а розпорядження № 618-р, прийняте головою Петрівської районної державної адміністрації суперечить нормам Земельного кодексу України, в зв'язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції про задоволення позову в частині визнання недійсним договору оренди землі, укладеного 12.10.2010р..
		       Посилання відповідача-2 у касаційній скарзі на порушення господарським  судом норм процесуального права в результаті розгляду справи не приймаються до уваги з тих підстав, що процесуальні порушення не в будь-якому випадку є підставою для скасування судового рішення, а лише у випадках, передбачених ч.2 ст.11110 ГПК України, та в разі, якщо такі порушення призвели до прийняття неправильного рішення, чого в даному  випадку  не  відбулось. 
		       Відповідно до вимог ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція виходить з обставин, встановлених у даній справі судом апеляційної інстанції. Згідно з приписами частини 2 цієї норми до юрисдикції касаційної інстанції не відноситься повторна оцінка доказів та встановлення обставин, відхилених господарським судом при розгляді спору. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
		       Згідно з п.1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення  першої  інстанції або  постанову апеляційної інстанції без змін,  а скаргу без задоволення коли визнає, що  вони  прийняті  з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
		       З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не спростовують висновків,  викладених в оскаржуваних рішенні та постанові, і не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування,  оскільки  вони  відповідають  чинному законодавству України і обставинам справи.
		       Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,- у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
		       Оскільки скаржник звернувся з касаційною скаргою в 2014 р., за подання касаційної скарги у даній справі потрібно було сплатити 1705 грн. 20 коп. (852 грн. 60 коп. + 852 грн. 60 коп.), проте скаржником  згідно квитанцій № 234 від 10.02.2014р. та  № 120 від 20.12.2014р. сплачено  лише 1605 грн.80 коп., в зв'язку з чим з ТОВ "Спілка мандрівників"  99, 04 грн. судового   збору  підлягає  до стягненню. 
		       Керуючись ст. 49, 1115, 1117, 1118, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України,   Вищий господарський суд України, -
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		        В задоволенні касаційної скарги відмовити.
		 
		        Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.12.2013р. у справі № 912/1111/13 залишити без змін. 
		 
		       Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка мандрівників" до спеціального фонду Державного бюджету, символ звітності 254, на рахунок: отримувач УДКСУ у Печерському  районі м. Києва, 22030004, код 38004897, рахунок 31211254700007, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, недоплачений судовий збір за подання касаційної скарги в сумі 99, 04 грн. 
		 
		      На виконання даної постанови доручити господарському суду Кіровоградської області видати відповідні накази. 
		 
		      
		 
		 Головуючий суддя:                                                                Г.П. Коробенко                        
		                         
		                         
		                         Судді:                                                               А.Г. Полянський                                                                                                    
		                                                                                                    
		                                                                                                        
		                                                                                                     В.І. Шаргало

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...