Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 215/4829/14-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Вбивство через необережність.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 31.07.2014. Забезпечено надання загального доступу: 01.08.2014.
Дата набрання законної сили: 31.07.2014
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 215/4829/14-к
		1-кп/215/488/14
		 
		У Х В А Л А
		31.07.2014 року Тернівський районний суду м. Кривого Рогу
		в складі: головуючого судді -  ОСОБА_1 
		при секретарі - ОСОБА_2 
		за участю прокурора -  ОСОБА_3 
		обвинуваченго - ОСОБА_4 
		захисників -  ОСОБА_5 , ОСОБА_6 
		розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду №3 в м.Кривому Розі кримінальне провадження № 12013040580000827 за обвинуваченням 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Андріївка, Софіївського району, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, не перебуваю чого у шлюбі, освіта базова загальна середня, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_1 ,
		за ст.121 ч.2 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		Ухвалою суду від 31.07.2014р. кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_4 за ст.121 ч.2 КК України було призначено на 31.07.2014 року до розгляду у відкритому підготовчому судовому засіданні.
		Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 в судовому засіданні заявив клопотання про зміну ОСОБА_4 запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов`язання, оскільки обвинувачений хворіє, потребує стаціонарного лікування, неодноразово звертався до медичної частини КУВП №3 зі скаргами на стан здоров`я, має на утриманні матір ОСОБА_7 , яка хворіє онкологічним захворюванням та брата інваліда 1 групи, позитивно характеризується. Крім того, на досудовому розслідуванні ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, який був змінений лише вироком суду, який на даний час вже скасований.
		Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 просить змінити  ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов`язання, оскільки ОСОБА_4 завжди добровільно з`являвся до суду за викликом, має позитивні характеристики від сусідів та від трудового колективу ПАТ «Криворіжхліб», є єдиним годувальником сім`ї, будучи звільнений з-під варти, зможе знову працевлаштуватися на ПАТ «Криворіжхліб» та годувати непрацездатну матір та брата.
		Обвинувачений ОСОБА_4 підтримує клопотання своїх захисників.
		Прокурор в судовому засіданні заперечує проти зміни запобіжного заходу, окільки не допитані свідки за кримінальним провадження, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину. 
		Вислухавши думку учасників судового провадження, суд вважає необхідним, змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.
		Згідно ст.331 КПК України, під час судового розгляду, суд за клопотанням сторони обвинувачення , має право обрати, змінити чи скасувати запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. До спливу продовженого строку , суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
		Згідно правових позицій Європейського суду з прав людини, викладеними за розглянутими справами: «Шалімов проти України», «Боротюк проти України», «Харченко проти України», слідує, що: 
		- відповідно до п. 3 ст. 5 Конвенції по закінченню деякого часу саме тільки наявність обґрунтованої підозри перестає бути підставою для тримання під вартою, та судові органи повинні вказати інші підстави для продовження тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані судами ;
		- продовження утримання під вартою може бути виправданим по тій чи іншій справі лише при наявності специфічних ознак того, що цього вимагають справжні вимоги публічного інтересу, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, мають перевагу над правилом поваги до особистої свободи; 
		- особа, обвинувачувана у правопорушенні, повинна бути звільнена, якщо держава не доведе існування «відповідних і достатніх» підстав для подальшого утримання під вартою. Щоб дотримати ці вимоги, судові органи мають дослідити всі факти «за» і «проти» існування реального суспільного інтересу, який, при належному обліку принципу презумпції невинності, виправдовує відступ від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи, і викласти ці міркування у своїх рішеннях, за якими вони відмовляють у задоволенні клопотання про звільнення ;
		- існування обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину спочатку може виправдовувати утримання під вартою, ... але ... тяжкість звинувачення не може сама по собі бути виправданням тривалих періодів утримання під вартою»; 
		- при цьому існує презумпція на користь звільнення з - під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними». У всіх випадках, коли ризикам ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою інших запобіжних заходів, обвинувачений повинен бути звільнений. 
		Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу. 
		Оскільки будь - яких фактичних даних, які свідчать про те, що обвинувачений, не утримуючись під вартою буде ухилятися від явки до суду, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжить злочинну діяльність, державним обвинуваченням суду не надано, обвинувачений раніше не судимий, має постійне місце мешкання, де зареєстрований у встановленому законом порядку, має на утриманні брата, який є інвалідом 1 групи, має позитивну характеристику, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, але лише тяжкість вчиненого злочину не може бути підставою для подальшого утримання ОСОБА_4 під вартою, тому суд вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України відсутні, як і підстави для подальшого тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою. 
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 181,183, 331 КПК України, суд -
		 УХВАЛИВ:
		Змінити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт строком на 2 місяці тобто до 31.09.2014 року.
		Заборонити  ОСОБА_4 залишати житло, що розташоване по АДРЕСА_1 в проміжок часу з 20.00 год. до 06.00 год. наступного дня.
		Виконання ухвали доручити Софіївському РВ ГУ МВС України в Дніпропетровській області.
		ОСОБА_4 звільнити з-під варти в залі судового засідання.
		Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_4 після її оголошення.
		Ухвала оскарженню не підлягає. 
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...