Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 204/4245/13-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин; Спори, що виникають із сімейних правовідносин про позбавлення батьківських прав.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 07.08.2014. Забезпечено надання загального доступу: 11.08.2014.
Дата набрання законної сили: 30.09.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		    Справа № 204/4245/2013-ц
		Провадження № 2/204/144/2014 р.
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		01 серпня 2014 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
		головуючої судді                                                       Самсонової В.В.
		при секретарі                                                             Калініченко М.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Красногвардійський відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції про оспорювання батьківства та виключення записів про батька дитини з актових записів про народження дитини,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		В червні 2013 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив виключити відомості про його батьківство з актового запису № 277 від 11 травня 1998 року, внесені відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Красногвардійської районної ради м. Дніпропетровська, про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, виключити відомості про його батьківство з актового запису № 655 від 25 липня 2007 року, внесені Красногвардійським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, а також стягнути з відповідачки судові витрати. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав на те, що 05 березня 1994 року він уклав шлюб з ОСОБА_2. 17 березня 2011 року шлюб між ними був розірваний рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська. Від даного шлюбу у них є троє дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Батьком народжених дітей було записано позивача. На момент народження дітей та здійснення актових записів в книгах громадського стану про народження, позивач був впевнений, що він дійсно є їхнім біологічним батьком і жодних сумнівів, щодо даного твердження він не мав, оскільки був певен у вірності своєї дружини, не зважаючи на той факт, що їхні відносини на деякий час переривалися. Так, у 1997 році з січня по травень місяць, вони з відповідачкою не жили як подружжя. Між ними тривали постійні сварки, більшість часу з цього періоду вони проживали окремо: позивач з матір'ю, а відповідачка - в його квартирі. Та, незважаючи на це, між ними час від часу були інтимні стосунки, тому згодом, після того, коли їхні з дружиною відносини знову налагодилися в травні 1997 року, і вона повідомила позивача про вагітність, підозр з приводу того, чи є він батьком їхньої доньки ОСОБА_3, у нього не виникало. З травня 1997 року їхні з відповідачкою відносини знову налагодилися. Йому здавалося, що між ними знову усе як раніше. Він був впевнений, що виховує своїх дітей і докладав до цього усі свої зусилля. У 2006 році - на час, коли була зачата їхня найменша дочка, позивач не мав постійної роботи. Для того, щоб утримувати сім'ю, йому приходилося часто їздити на заробітки. Так, у серпні-листопаді 2006 року, він їздив в Автономну республіку Крим та по Україні збирати врожай соняшнику та кукурудзи. Приїжджав додому 1 раз на місяць. Про вагітність дружини дізнався у січні 2007 року. Оскільки він був певен, що їхня вірність один одному взаємна, то знову ж таки, прийняв їхню доньку ОСОБА_4 за свою. Однак, нещодавно - 10.06.2013 року йому стало відомо від його колишньої дружини при черговій сварці, що на момент їхнього розлучення з січня по травень місяць 1997 року, і навіть після того, як вони відновили стосунки, аж до їхнього розлучення, відповідачка неодноразово зраджувала його - зустрічалася з іншими чоловіками та негідно поводилася в шлюбних відносинах. Оскільки зараз йому стало відомо про неодноразові зради його колишньої дружини, у нього з'явилися сумніви про те, чи він дійсно є батьком двох їхніх дітей.
		Пізніше позивач уточнив свої позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки судових витрат та просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь витрати на правову допомогу в сумі 3500,00 грн., витрати на прибуття представника до суду в сумі 903,03 грн., а також вартість проведеної судово-генетичної експертизи в сумі 5654,56 грн. Крім того, позивач уточнив підстави своїх позовних вимог та просив вважати підставами своїх вимог ст. ст. 54, 56 Кодексу про шлюб та сім'ю України (який діяв на момент народження дитини).
		Ухвалою суду провадження у справі в частині позовних вимог позивача про виключення відомостей про батьківства ОСОБА_1 з актового запису № 655 від 25.07.2007 року, внесені Красногвардійським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 - було закрито.
		Ухвалою суду до участі у справу був залучений Красногвардійський відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції в якості третьої особи.
		В судове засідання позивач та його представник ОСОБА_7 не з'явилися, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, раніше ОСОБА_7 надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі. Справу просив розглянути без його участі. Також, вказав, що не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення по справі.
		Відповідачка та її представники ОСОБА_6 і ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилися, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, причину своєї неявки суду не повідомили. Раніше в попередніх судових засіданнях представники відповідачки ОСОБА_6 та ОСОБА_8 заперечували проти задоволення позовних вимог позивача та просили відмовити йому в повному обсязі. При цьому, пояснювали, що посилання позивача на положення СК України є безпідставними, оскільки на момент народження дитини вказаний кодекс не діяв, а діяв Кодекс про шлюб та сім'ю України. Крім того, позивач пропустив встановлений ст. 56 Кодексу про шлюб та сім'ю України строк для звернення до суду з даними позовними вимогами.
		Представник Красногвардійського відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Сидоренко К.Г. в судове засідання не з'явилася, про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином, раніше надала суду заяву в якій просила справу розглянути на розсуд суду без участі представника відділу ДРАЦС.
		Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
		Вивчивши матеріали справи, вислухавши свідків, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню по наступним підставам.
		У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 05 березня 1994 року, який був розірваний рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17 березня 2011 року, яке набрало чинності 29 березня 2011 року (а.с.8-9).
		Від даного шлюбу у них є троє дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження (а.с.10-12).
		Крім того, обставини щодо зазначення позивача, як батька - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, підтверджується копіями актового запису про народження № 277 від 11.05.1998 року та № 655 від 25.07.2007 року (а.с.21-22).
		Позивач заперечує своє батьківство у відношенні ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
		Так, позивач стверджував, що йому стало відомо, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, не є його біологічною донькою лише в 2011 році під час розлучення з відповідачкою, під час сварки з останньою, яка повідомила його, що вона його зраджувала.
		Вищевказані обставини підтвердили опитані в судовому засіданні свідки: ОСОБА_10, яка є матір'ю позивача та свекрухою відповідачки, і яка вказала, що позивачу стало відомо, що він не є біологічним батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, приблизно в 2011 році під час розлучення. До цього він вважав себе біологічним батьком дитини; та ОСОБА_11, яка є тіткою позивача, яка вказала, що їй стало відомо, що позивач не є біологічним батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, тільки після проведення експертизи судом. Вказала, що до цього позивач вважав себе біологічним батьком вказаної дитини. Також, вказала, що при сварках між собою ( між позивачем та відповідачкою), відповідачка кричала позивачу, що діти не його.
		Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Так, для встановлення обставин, чи є позивач біологічним батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, необхідні спеціальні знання.
		Тому, за клопотанням позивача, по даній справі була призначена судово-генетична експертиза, на вирішення якої були поставлені питання серед яких зокрема: чи є кровне споріднення між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1?; чи не виключається батьківство ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, матір'ю якої є ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5?; чи є ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, біологічним батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1? Проведення експертизи було доручено експертам Бюро судової медичної експертизи управління охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації (а.с.43-44).
		За результатами проведеної судово-генетичної експертизи експертом Бюро судової медичної експертизи управління охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації Івашиною О.Х. був складений Висновок № 7 від 17.01.2014 року, згідно з яким встановлено, що громадянин ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, не може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, народженої громадянкою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6. Тобто, батьківство громадянина ОСОБА_1 у відношенні дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, виключається (а.с.52-56).
		Відповідно до вимог ст. 56 Кодексу про шлюб та сім'ю України (чинного у період зазначених відносин) - особа, записана, як батько або як мати дитини в книзі записів народжень або особа, яка фактично є батьком дитини, в разі смерті матері чи позбавлення її батьківських прав має право оспорити проведений запис протягом року з того часу, коли їй стало або повинно було стати відомо про проведений запис.
		Положення ст. 56 Кодексу про шлюб та сім'ю України (чинного у період зазначених відносин) повністю узгоджуються з ч. 1 ст. 136 Сімейного Кодексу України (чинного на момент звернення до суду), згідно якої - особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.
		Згідно з п. 1 Розділу VII Сімейного кодексу України «Прикінцеві положення» - цей Кодекс набирає чинності одночасно з набранням чинності Цивільним кодексом України, тобто з 1 січня 2004 року.
		Спірні правовідносини регулюються Кодексом про шлюб та сім'ю України (чинним на момент виникнення правовідносин), а представники відповідачки вважають, що позивач пропустив річний строк, передбачений ст. 56 цього закону, для оспорювання свого батьківства, тому відсутні правові підстави для задоволення його позову. 
		При цьому, обставини щодо відсутності кровного споріднення між ним та дитиною - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, якими позивач обґрунтовував свої позовні вимоги, стали йому відомі лише у 2011 році, що встановлено в судовому засіданні, тобто правовідносини щодо оспорювання батьківства, а тому і право на оспорювання батьківства у нього виникло у 2011 році під час дії Сімейного кодексу України, нормами якого і регулюються правовідносини, що виникли між сторонами.
		Вищевказані висновки суду повністю узгоджуються з ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 12.06.2008 року (чинною на час ухвалення судом даного рішення). 
		Згідно ч. 2 ст. 136 Сімейного Кодексу України, у разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.
		За таких обставин, з урахуванням всього вищевказаного, дослідивши усі докази по справі та з урахуванням свідчень свідків, суд вважає необхідним виключити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, як батька з актового запису про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проведеного відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Красногвардійської районної ради м. Дніпропетровська за № 277 від 11 травня 1998 року.
		Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача слідує стягнути судовий збір в сумі 114 грн. 71 коп. та витрати на проведення судово-генетичної експертизи в сумі 5654 грн. 56 коп. (квитанція № ПН23233К від 08.01.2014 року, а.с.60), а також достягнути з відповідачки в дохід держави судовий збір в сумі 128 грн. 89 коп.
		Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідачки на його користь витрат на правову допомогу в сумі 3500,00 грн. та витрат на прибуття представника до суду в сумі 903,03 грн., суд прийшов до висновку, що вони задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
		Так, позивачем та його представником на підтвердження надання останнім юридичних послуг надали Договір № 1-2/2013 від 05.06.2013 року, додатковий договір до нього за № 2 від 05.06.2014 року та розрахунок витрат на правову допомогу до вищевказаного договору від 07.07.2014 року (а.с.90-94). Згідно вищевказаного договору, який був укладений 05.06.2013 року, вказано, що ОСОБА_7 діє на підставі свідоцтва НОМЕР_1. При цьому, згідно самого свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1, останнє було видане ОСОБА_7 лише 27.06.2014 року на підставі рішення Ради адвокатів Чернівецької області від 27.06.2014 року за № 40/14 (а.с.89). Крім того, до липня 2014 року представник позивача ОСОБА_7 діяв в інтересах позивача на підставі довіреності від 19.06.2013 року, посвідченої приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_14 та зареєстрованої в реєстрі за № 818 (а.с.29).
		А також, крім всього вищевказаного, згідно з положеннями ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» - розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
		Проте, ані позивач ані його представник ОСОБА_7 не надали належних доказів, у встановленому законом порядку, щодо відпрацьованих годин особою, яка надавала правову допомогу.
		За таких обставин, суд вважає необхідним відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог в частині стягнення з відповідачки на його користь витрат на правову допомогу в сумі 3500,00 грн. та витрат на прибуття представника до суду в сумі 903,03 грн.
		На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 54, 56 Кодексу про шлюб та сім'ю України (який діяв на момент народження дитини), ст. ст. 121, 122, 136, 140 СК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травин 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 12.06.2008 року, ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», ст. ст. 10, 11, 57-61, 79, 84-86, 88, 169, 209, 212-215, 224-227 ЦПК України, суд,-
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Красногвардійський відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції про оспорювання батьківства та виключення записів про батька дитини з актових записів про народження дитини - задовольнити частково.
		Виключити запис про ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, як батька, з актового запису, проведеного Красногвардійським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області за № 940 від 08.09.2010 року про народження ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України.
		Виключити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, як батька з актового запису про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проведеного відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Красногвардійської районної ради м. Дніпропетровська за № 277 від 11 травня 1998 року.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 114 грн. 71 коп. та витрати на проведення судово-генетичної експертизи в сумі 5654 грн. 56 коп., а всього 5769 грн. 27 коп.
		Достягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 128 грн. 89 коп.
		В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		 
		 
		Суддя                                                                                                                                  В.В. Самсонова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...