Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 369/3946/14-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із земельних правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 07.08.2014. Забезпечено надання загального доступу: 11.08.2014.
Дата набрання законної сили: 11.08.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		        
		 
		Справа № 369/3946/14-ц
		Провадження № 2/369/2095/14
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		31.07.2014 року   Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі
		головуючої судді           Ковальчук Л.М.,
		за участю секретаря           Рябець А.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, державного підприємства «Київське лісове господарство» до Київської обласної державної адміністрації, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та визнання права власності та права користування земельними ділянками, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У квітні 2014 року заступник прокурора Київської області звернувся в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, державного підприємства «Київське лісове господарство» до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до Київської обласної державної адміністрації, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та визнання права власності та права користування земельними ділянками.
		Свої позовні вимоги заступник прокурора Київської області мотивував тим, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.12.2008 року та додатковим рішенням Києво-Святошинського районного суду від 10.03.2009 року у цивільній справі № 2-4348/08 було задоволено позов ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 до Києво-Святошинської районної державної адміністрації, Київської обласної державної адміністрації, ТОВ «Екер» про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
		На виконання зазначеного вище судового рішення головою Київської обласної державної адміністрації було прийнято наступні розпорядження: від 27.03.2009 року №214; від 30.03.2009 року №220; від 01.04.2009 року №229; від 02.04.2009 року № 238; від 09.04.2009 року №263; від 10.04.2009 року № 267; від 14.04.2009 року № 282; від 16.04.2009 року №290; від 06.05.2009 року № 356; від 07.05.2009 року № 357.
		На підставі вищезазначених розпоряджень громадяни отримали наступні державні акти на право власності на земельні ділянки: серії ЯД № 772044 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району, з кадастровим номером 3222484400:09:002:0079, виданий на ім'я ОСОБА_10; серії ЯД № 772043 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району, з кадастровим номером 3222484400:09:002:0088, виданий на ім'я ОСОБА_8; серії ЯД № 772040 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка          розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району, з кадастровим номером 3222484400:09:002:0128, виданий на ім'я ОСОБА_5; серії ЯД № 772039 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району, з кадастровим номером 3222484400:09:002:0130, виданий на ім'я ОСОБА_7; серії ЯД № 772042 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району, з кадастровим номером 3222484400:09:002:0131, виданий на ім'я ОСОБА_4; серії ЯД № 772041 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району, з кадастровим номером 3222484400:09:002:0129, виданий на ім'я ОСОБА_3; серії ЯД № 772033 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району, з кадастровим номером 3222484400:09:002:0126, виданий на ім'я ОСОБА_11; серії ЯД № 772035 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району, з кадастровим номером 3222484400:09:002:0050, виданий на ім'я ОСОБА_6; серії ЯД № 772037 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району, з кадастровим номером 3222484400:09:002:0078, виданий на ім'я ОСОБА_9; серії ЯД № 772038 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району, з кадастровим номером 3222484400:09:002:0051, виданий на ім'я ОСОБА_12.
		Разом з тим, як стверджує заступник прокурора Київської області, встановлено, що ухвалою апеляційного суду Київської області від 27.07.2011 року скасовані рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.12.2008 року та додаткове рішення Києво-Святошинського районного суду від 10.03.2009 року у цивільній справі № 2-4348/08, та закрито провадження у справі.
		Таким чином, на переконання заступника прокурора Київської області, наведене вище свідчить про те, що на даний час підстава для прийняття спірних розпоряджень обласної державної адміністрації скасована, а останні прийнято на підставі незаконного судового рішення.
		Згідно з висновком про експертну грошову оцінку такої ж земельної ділянки від 07.03.2014 року ринкова вартість земельної ділянки площею 0,9900 га (9 900 кв. м), яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району становить 2 011 284,00 грн. Відповідно, вартість кв. м. цієї ділянки становить 203,16 грн. Загальна площа спірних земель становить 9,9 га, або 99 000 кв. м. Відповідно, вартість всіх спірних земель становить (99 000 кв.м * 2 031 600 грн.) = 20 112 840 грн..
		Підставою для набуття права власності ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_12 на спірні земельні ділянки є розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації від 27.03.2009 року № 214, від 30.03.2009 року № 220, від 01.04.2009 року № 229, від 02.04.2009 року № 238, від 09.04.2009 року № 263, від 10.04.2009 року № 267, від 14.04.2009 року № 282, від 16.04.2009 року № 290, від 06.05.2009 року № 356, від 07.05.09 № 357, які прийнято на виконання судових рішень, що були скасовані судом апеляційної інстанції, тобто були незаконними в частині зобов'язання адміністрації прийняти дані розпорядження.
		На думку заступника прокурора Київської області, за таких обставин, спірні рішення та державні акти мають бути скасовані та визнані недійсними, як такі, що прийняті і видані на підставі незаконних судових рішень.
		Крім того, в позові зазначається, що навіть безвідносно до наявності факту скасування судових рішень, сама процедура вилучення та відведення спірних земельних ділянок відповідачам (громадянам) суперечить вимогам чинного законодавства.
		Так, слід врахувати, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.04.2008 року № 610-р «Про деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками» з метою недопущення фактів порушення інтересів держави і суспільства під час відчуження та зміни цільового призначення земельних лісових ділянок, зупинено прийняття рішень про надання згоди на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення.
		Таким чином, станом на момент прийняття Київською обласною державною адміністрацією спірних розпоряджень діяли положення розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.04.2008 року № 610-р, дія якого поширюється на ДП «Київське лісове господарство», оскільки відповідно до ст. 28 Лісового кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань лісового господарства здійснює покладені на нього повноваження самостійно і через його територіальні органи та орган виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим.
		Отже, як вважав заступник прокурора Київської області, спірні розпорядження Київської обласної державної адміністрації суперечили вимогам вищевказаного розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.04.2008 року № 610-р.
		Також при прийнятті спірних розпоряджень порушено вимоги законодавства при зміні цільового призначення земельної ділянки, а саме порушено порядок зміни цільового призначення земельних ділянок.
		Так, в порушення вимог Земельного кодексу України втрати лісогосподарського виробництва у зв'язку з вилученням лісових земель для нелісогосподарських потреб не нараховувались та не сплачувались.
		Заступник прокурора Київської області наголосив, що з огляду на викладене, розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації від 27.03.2009 року № 214, від 30.03.2009 року № 220, від 01.04.2009 року № 229, від 02.04.2009 року № 238, від 09.04.2009 року № 263, від 10.04.2009 року № 267, від 14.04.2009 року № 282, від 16.04.2009 року № 290, від 06.05.2009 року № 356, від 07.05.09 № 357 про передачу у власність земельних ділянок ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_12, мають бути визнані незаконними і скасовані в судовому порядку.
		Крім того, заступник прокурора вказував, що до прийняття рішення та видачі державного акту, спірні земельні ділянки перебували у державній власності. Київська обласна державна адміністрація не мала права розпоряджатися ними.
		В той же час державні акти на право власності на земельну ділянку видані ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_12 з порушенням чинного законодавства, оскільки ними набуто право власності на земельні ділянки, які незаконно вибули із власності держави.
		До того ж, заступник прокурора стверджував, що в контексті правових норм спірні земельні ділянки вибули із власності держави поза волею її розпорядника, адже Київська обласна державна адміністрація прийняла спірні розпорядження на виконання судового рішення, тобто діяла під його примусом та відповідальністю за його невиконання.
		Крім того, спірні земельні ділянки вибули із власності держави безвідплатно, в порядку безоплатної приватизації, відповідно до ст. ст. 116, 118 ЗК України.
		На думку заступника прокурора, наведене вище свідчить про можливість застосування віндикації для захисту порушених інтересів держави.
		Поруч із цим, заступник прокурора Київської області посилався на те, що оскаржуваними розпорядженнями і діями щодо передачі спірних земельних ділянок у приватну власність порушено право власності держави на землі лісового фонду, які не можуть передаватися з державної у приватну власність, а також інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання лісогосподарських земель, їх відтворення.
		Також позивач наголосив на тому, що строк позовної давності по даному позову не сплив.
		Посилаючись на викладене вище та норми закону, заступник прокурора Київської області просив суд: визнати незаконними і скасувати розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації від 27.03.2009 року № 214, від 30.03.2009 року № 220, від 01.04.2009 року № 229, від 02.04.2009 року № 238, від 09.04.2009 року № 263, від 10.04.2009 року № 267, від 14.04.2009 року № 282, від 16.04.2009 року № 290, від 06.05.2009 року № 356, від 07.05.09 № 357; визнати недійсними наступні державні акти на право власності на земельні ділянки: серії ЯД № 772044 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району, з кадастровим номером 3222484400:09:002:0079, виданий на ім'я ОСОБА_10; серії ЯД № 772043 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району, з кадастровим номером 3222484400:09:002:0088, виданий на ім'я ОСОБА_8; серії ЯД № 772040 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району, з кадастровим номером 3222484400:09:002:0128, виданий на ім'я ОСОБА_5; серії ЯД № 772039 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району, з кадастровим номером 3222484400:09:002:0130, виданий на ім'я ОСОБА_7; серії ЯД № 772042 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району, з кадастровим номером 3222484400:09:002:0131, виданий на ім'я ОСОБА_4; серії ЯД № 772041 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району, з кадастровим номером 3222484400:09:002:0129, виданий на ім'я ОСОБА_3; серії ЯД № 772033 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району, з кадастровим номером 3222484400:09:002:0126, виданий на ім'я ОСОБА_11; серії ЯД № 772035 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району, з кадастровим номером 3222484400:09:002:0050, виданий на ім'я ОСОБА_6; серії ЯД № 772037 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району, з кадастровим номером 3222484400:09:002:0078, виданий на ім'я ОСОБА_9; серії ЯД № 772038 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району, з кадастровим номером 3222484400:09:002:0051, виданий на ім'я ОСОБА_12; витребувати на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з незаконного володіння ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_12 земельні ділянки загальною площею 9,900 га з наступними кадастровими номерами: 3222484400:09:002:0079, 3222484400:09:002:0088, 3222484400:09:002:0128, 3222484400:09:002:0130, 3222484400:09:002:0131, 3222484400:09:002:0129, 3222484400:09:002:0126, 3222484400:09:002:0050, 3222484400:09:002:0078, 3222484400:09:002:0051, загальною ринковою вартістю 20 112 840 грн.; визнати за Кабінетом Міністрів України право державної власності та за державним підприємством «Київське лісове господарство» право користування на земельні ділянки загальною площею 9,9 га з наступними кадастровими номерами: 3222484400:09:002:0079, 3222484400:09:002:0088, 3222484400:09:002:0128, 3222484400:09:002:0130, 3222484400:09:002:0131, 3222484400:09:002:0129, 3222484400:09:002:0126, 3222484400:09:002:0050, 3222484400:09:002:0078, 3222484400:09:002:0051, загальною ринковою вартістю 20 112 840 грн.
		 
		У судовому засіданні прокурор позов підтримав і просив його задовольнити.
		У судовому засіданні представник позивача Кабінету Міністрів України позов підтримав і просив його задовольнити.
		У судовому засіданні представник позивача Державного підприємства «Київське лісове господарство» позов підтримав і просив його задовольнити.
		У судовому засіданні представник відповідача Київської обласної державної адміністрації позов не визнав і заперечував проти його задоволення.
		У судове засідання відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 не з»явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду невідомі.
		 
		Вислухавши думку прокурора та пояснення осіб, які були присутні в судовому засіданні, повно та всебічно дослідивши матеріали справи та письмові докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
		 
		Судом встановлено, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.12.2008 року та додатковим рішенням Києво-Святошинського районного суду від 10.03.2009 року у цивільній справі № 2-4348/08 було задоволено позов ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 до Києво-Святошинської районної державної адміністрації, Київської обласної державної адміністрації, ТОВ «Екер» про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії. Вказаними рішеннями було зобов'язано Київську обласну державну адміністрацію вчинити дії щодо: затвердження проектів землеустрою щодо припинення права постійного користування земельним ділянками лісогосподарського призначення, переведення їх до категорії земель сільськогосподарського призначення та відведення земельних ділянок, розташованих на території Дмитрівської сільської ради за межами населеного пункту у власність громадян ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_25, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 по 0,99 га кожному; вилучення із постійного користування ДП «Київське лісове господарство» (Ірпінське лісництво, квартал 72, 73) вищезазначених земельних ділянок; зміни цільового призначення вказаних земельних ділянок із категорії земель лісогосподарського призначення на категорію земель сільськогосподарського призначення; передання у власність позивачів земельних ділянок; видачі на ім'я позивачів на вказані земельні ділянки державних актів на право власності. Окрім цього, рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.12.2008 року було зобов'язано Київське обласне управління земельних ресурсів. Управління земельних ресурсів Києво-Святошинського району Київської області, Києво-Святошинське відділення КРФ ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» не перешкоджати здійснювати всі необхідні дії, спрямовані на належне оформлення всієї необхідної документації для отримання державних актів на право власності на вищезазначені земельні ділянки на ім'я позивачів.
		На виконання зазначених вище судових рішень, які на той час набрали законної сили, головою Київської обласної державної адміністрації було прийнято наступні розпорядження: від 27.03.2009 року №214; від 30.03.2009 року №220; від 01.04.2009 року №229; від 02.04.2009 року № 238; від 09.04.2009 року №263; від 10.04.2009 року № 267; від 14.04.2009 року № 282; від 16.04.2009 року №290; від 06.05.2009 року № 356; від 07.05.2009 року № 357, якими було: затверджено проекти землеустрою щодо припинення права постійного користування вказаними земельними ділянками, переведення їх до категорії земель сільськогосподарського призначення та відведення у власність відповідачам по даній справі; вилучено земельні ділянки площею 0,99 га кожна із постійного користування ДП «Київське лісове господарство» (Ірпінське лісництво, квартали 72 та 73); змінено цільове призначення даних земельних ділянок із категорії земель лісогосподарського призначення на категорію земель сільськогосподарського призначення без права вирубки дерев; передано у власність відповідачів земельні ділянки площею 0,99 га кожна для ведення особистого селянського господарства, розташовані на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області; доручено Києво-Святошинській районній державній адміністрації у встановленому законодавством порядку забезпечити видачу державних актів на право власності на дані земельні ділянки за умови попереднього відшкодування відповідачами збитків, заподіяних вилученням земельних ділянок.
		На підставі вищезазначених розпоряджень 12.08.2009 року громадяни отримали наступні державні акти на право власності на земельні ділянки з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства: серії ЯД № 772044 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району, з кадастровим номером 3222484400:09:002:0079, виданий на ім'я ОСОБА_10; серії ЯД № 772043 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району, з кадастровим номером 3222484400:09:002:0088, виданий на ім'я ОСОБА_8; серії ЯД № 772040 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка          розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району, з кадастровим номером 3222484400:09:002:0128, виданий на ім'я ОСОБА_5; серії ЯД № 772039 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району, з кадастровим номером 3222484400:09:002:0130, виданий на ім'я ОСОБА_7; серії ЯД № 772042 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району, з кадастровим номером 3222484400:09:002:0131, виданий на ім'я ОСОБА_4; серії ЯД № 772041 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району, з кадастровим номером 3222484400:09:002:0129, виданий на ім'я ОСОБА_3; серії ЯД № 772033 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району, з кадастровим номером 3222484400:09:002:0126, виданий на ім'я ОСОБА_11; серії ЯД № 772035 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району, з кадастровим номером 3222484400:09:002:0050, виданий на ім'я ОСОБА_6; серії ЯД № 772037 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району, з кадастровим номером 3222484400:09:002:0078, виданий на ім'я ОСОБА_9; серії ЯД № 772038 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району, з кадастровим номером 3222484400:09:002:0051, виданий на ім'я ОСОБА_12
		Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 27.07.2011 року було скасовано рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.12.2008 року та додаткове рішення Києво-Святошинського районного суду від 10.03.2009 року у цивільній справі № 2-4348/08, провадження у справі закрито.
		Згідно з висновком про експертну грошову оцінку аналогічної земельної ділянки від 07.03.2014 року ринкова вартість земельної ділянки площею 0,9900 га (9 900 кв. м), яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району, становить 2 011 284,00 грн. Відповідно, вартість кв. м. цієї ділянки становить 203,16 грн. Загальна площа спірних земель становить 9,9 га, або 99 000 кв. м. Відповідно, вартість всіх спірних земель становить (99 000 кв.м * 2 031 600 грн.) = 20 112 840 грн..
		З огляду на рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №№ 14748773, 14748627, 14748094, 14746964, 14744606, 14744233, 14743667, 14742215 від 28.07.2014 року право власності на спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 3222484400:09:002:0079, 3222484400:09:002:0088, 3222484400:09:002:0128, 3222484400:09:002:0131, 3222484400:09:002:0126, 3222484400:09:002:0050, 3222484400:09:002:0078, 3222484400:09:002:0051 вже перейшло від відповідачів до інших осіб.
		 
		Враховуючи зміст заявлених вимог, суд приходить до висновку про необхідність аналізу наступних правових норм і практики Верховного суду України.
		У відповідності до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		Відповідно до ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. 
		Згідно зі ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами виключно відповідно до закону.
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Статтею 41 Конституції України проголошено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
		Відповідно до ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими для виконання.
		У відповідності до ст. 121 Конституції України повноваження по здійсненню захисту інтересів держави в тому числі шляхом представництва її інтересів в суді, покладено на органи прокуратури. 
		З огляду на ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
		 
		Статтею 5 ЗК України передбачено, що одним із принципів земельного законодавства є забезпечення гарантій прав на землю.
		 
		За правилами ч.ч. 2, 4 ст. 20 ЗК України зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.
		 
		У статті 33 ЗК України зазначено, що громадяни України можуть мати на праві власності та орендувати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.
		 
		Згідно зі ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі безоплатної передачі із земель державної або комунальної власності.
		 
		У відповідності до ст. 116 ЗК України (у редакції, чинній на час прийняття оспорюваних розпоряджень) громадяни набувають право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами здійснюється, зокрема, шляхом передачі земельних ділянок у власність. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться також у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом. 
		 
		Стаття 118 ЗК України встановлює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.
		Положеннями статті 121 ЗК України встановлено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
		Зважаючи на ч. 8 ст. 122 ЗК України, Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу, та земельні ділянки дна територіального моря.
		У ч. 1 статті 126 ЗК України (у редакції, чинній на час видачі спірних державних актів) зазначено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. 
		У ч. 9 ст. 149 ЗК України визначено, що Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси першої групи площею понад 1 гектарів, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п'ятою-восьмою статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.
		Згідно зі ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.
		 
		Відповідно до ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
		 
		Згідно зі ст. 207 ЗК України, відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом.
		 
		У ст. 3 ЦК України передбачено, що загальними засадами цивільного законодавства є: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність.
		Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу. 
		 
		У ч. 1 ст. 21 ЦК України встановлено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
		 
		Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
		 
		У ст. 387 ЦК України вказано, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
		 
		Враховуючи положення ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
		 
		За правилами ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
		 
		Згідно зі ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним і скасовується.
		 
		Відповідно до ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» при виявлені порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатися до суду із заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
		Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
		З огляну на ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» (в редакції, чинній на час прийняття оспорюваних розпоряджень) на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.
		У відповідності до п. 2 ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» (в редакції, чинній на час прийняття оспорюваних розпоряджень) місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.
		Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та постановам Верховної Ради України, прийнятим відповідно до Конституції та законів України, актам Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду. Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.
		Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.04.2008 року № 610-р «Про деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками» з метою недопущення фактів порушення інтересів держави і суспільства під час відчуження та зміни цільового призначення земельних лісових ділянок зупинено прийняття рішень про надання згоди на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення.
		Відповідно до п. 1.16 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди земельної ділянкою, затвердженої наказом Держкомзему України від 04 травня 1999 року № 43, який зареєстрований в Мін'юсті України 04.06.1999 року за 354/3647 (в редакції на час видачі оспорюваних державних актів), державний акт на право власності на земельну ділянку виготовлюється, в тому числі, і на підставі рішення державної адміністрації про передачу у власність цієї ділянки.
		Зважаючи на рекомендації, викладені у п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
		З огляду на позицію, висвітлену у Постанові Верховного Суду України від 22.05.2013 року у цивільній справі № 6-33цс13, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами,  що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.
		Згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.
		Статтею 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
		З огляду на ч. 1 ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
		У ст. 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Відповідно до ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
		За правилами ч. 2 ст. 214 ЦПК України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу.
		Згідно з ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.
		Аналізуючи вище перелічені правові норми, а також практику Верховного суду України в розрізі наданих суду матеріалів, суд приходить до наступних висновків.
		 
		Підставами для прийняття оскаржуваних розпоряджень Київської обласної державної адміністрації були виключно рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.12.2008 року та додаткове рішення Києво-Святошинського районного суду від 10.03.2009 року, які на час прийняття даних розпоряджень набрали законної сили і повинні були бути виконані в силу ч. 5 ст. 124 Конституції України, проте в подальшому були скасовані ухвалою Апеляційного суду Київської області від 27.07.2011 року.
		Поруч із цим, вказані розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації були прийняті під час дії Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.04.2008 року № 610-р «Про деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками», яким було з метою недопущення фактів порушення інтересів держави і суспільства під час відчуження та зміни цільового призначення земельних лісових ділянок зупинено прийняття рішень про надання згоди на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення.
		З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що так як було встановлено відсутність фактичних та правових підстав прийняття оскаржуваних розпоряджень голови Київської обласної державної адміністрації, вказані розпорядження слід визнати незаконними і скасувати, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню.
		Оскільки суд прийшов до висновку про протиправність оспорюваних розпоряджень, які, в свою чергу, стали підставою для видачі відповідачам спірних державних актів на право власності на земельні ділянки, слід визнати недійсними і самі державні акти, що відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 22.05.2013 року у цивільній справі № 6-33цс13ю.
		Більш того, у даному випадку суд також враховує і той факт, що при видачі відповідачам вказаних державних актів не було дотримано передбаченої оспорюваними розпорядженнями процедури щодо попереднього відшкодування з боку відповідачів збитків, заподіяних вилученням земельних ділянок.
		Отож, суд вважає за необхідне задовольнити позов і в частині визнання спірних державних актів недійсними.
		 
		Стосовно вимог заступника прокурора щодо витребування спірних земельних ділянок з незаконного володіння відповідачів, то суд вважає їх передчасними з огляду на скасування оспорюваних розпоряджень та визнання недійсними спірних державних актів, що у даному випадку є достатнім для захисту прав Кабінету Міністрів України та ДП «Київське лісове господарство» за умови відсутності доказів реального володіння відповідачами спірними земельними ділянками.
		Окрім цього, зважаючи на зміст наявних у матеріалах справи рішень державного реєстратора про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, позивачем не було доведено, що саме відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 являються на час вирішення спору власниками та володільцями спірних земельних ділянок, до яких можливо було б пред'явити позов про витребування цього майна з незаконного володіння, а також що за даних умов є підстави для такого витребування з огляду на вимоги ст. 388 ЦК України.
		 
		Щодо вимоги позивача про визнання за Кабінетом Міністрів України права державної власності та за ДП «Київське лісове господарство» права користування, то суд теж вважає її передчасною з урахуванням того, що оспорювані розпорядження визнаються незаконними та скасовуються, а також визнаються недійсними спірні державні акти, тобто перешкоди права державної власності та права користування земельними ділянками таким чином усуваються, а доказів існування інших фактів оспорення, невизнання та порушення з боку відповідачів прав Кабінету Міністрів України та ДП «Київське лісове господарство» на спірні землі суду надано не було.
		Тобто, на думку суду, позов в частині витребування спірних земельних ділянок з незаконного володіння відповідачів та визнання за Кабінетом Міністрів України права державної власності та за ДП «Київське лісове господарство» права користування слід залишити без задоволення.
		 
		А отже, суд вважає за необхідне позов заступника прокурора задовольнити частково, визнавши незаконними і скасувавши оспорювані розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації, а також визнавши недійсними спірні державні акти на право власності на земельні ділянки.
		 
		Зважаючи на вищенаведене, з огляду на рекомендації, викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» та Постанові Верховного Суду України від 22.05.2013 року у цивільній справі № 6-33цс13, відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 13, 14, 19, 41, 117, 121, 124 Конституції України, ст.ст. 3, 15, 16, 21, 321, 387, 388, 392, 393 ЦК України, ст.ст. 5, 20, 33, 81, 116, 118, 121, 122, 126, 149, 152, 155, 158, 207 ЗК України, ст.ст. 20, 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 6, 21, 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.04.2008 року № 610-р «Про деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками», п. 1.16 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди земельної ділянкою, затвердженої наказом Держкомзему України від 04 травня 1999 року № 43, який зареєстрований в Мін'юсті України 04.06.1999 року за 354/3647, керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 15, 60, 114, 209, 212-215, 218, 360-7 ЦПК України, суд, -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позов заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, державного підприємства «Київське лісове господарство» до Київської обласної державної адміністрації, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та визнання права власності та права користування земельними ділянками - задовольнити частково.
		 
		Визнати незаконними і скасувати розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації від 27.03.2009 року № 214, від 30.03.2009 року № 220, від 01.04.2009 року № 229, від 02.04.2009 року № 238, від 09.04.2009 року № 263, від 10.04.2009 року № 267, від 14.04.2009 року № 282, від 16.04.2009 року № 290, від 06.05.2009 року № 356, від 07.05.09 № 357.
		 
		Визнати недійсними наступні державні акти на право власності на земельні ділянки:
		серії ЯД № 772044 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району, з кадастровим номером 3222484400:09:002:0079, виданий на ім'я ОСОБА_10;
		 
		серії ЯД № 772043 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району, з кадастровим номером 3222484400:09:002:0088, виданий на ім'я ОСОБА_8;
		 
		серії ЯД № 772040 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району, з кадастровим номером 3222484400:09:002:0128, виданий на ім'я ОСОБА_5;
		 
		серії ЯД № 772039 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району, з кадастровим номером 3222484400:09:002:0130, виданий на ім'я ОСОБА_7;
		 
		серії ЯД № 772042 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району, з кадастровим номером 3222484400:09:002:0131, виданий на ім'я ОСОБА_4;
		 
		серії ЯД № 772041 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району, з кадастровим номером 3222484400:09:002:0129, виданий на ім'я ОСОБА_3;
		 
		серії ЯД № 772033 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району, з кадастровим номером 3222484400:09:002:0126, виданий на ім'я ОСОБА_11;
		 
		серії ЯД № 772035 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району, з кадастровим номером 3222484400:09:002:0050, виданий на ім'я ОСОБА_6;
		 
		серії ЯД № 772037 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району, з кадастровим номером 3222484400:09:002:0078, виданий на ім'я ОСОБА_9;
		 
		серії ЯД № 772038 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району, з кадастровим номером 3222484400:09:002:0051, виданий на ім'я ОСОБА_12.
		 
		В решті вимог відмовити.
		 
		Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                                                             Л.М.Ковальчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...