Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № К/9991/92793/11-С : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 08.08.2014. Забезпечено надання загального доступу: 08.08.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		 
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		"16" липня 2014 р.                    м. Київ                                        К/9991/92793/11 
		 
		Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
		Головуючого Бившевої Л.І.,
		суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,
		розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області
		на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21 липня 2011 року
		та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2011 року 
		у справі № 2а-1870/2602/11
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тара-сервіс»
		до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області 
		про скасування податкового повідомлення-рішення, - 
		 
		В С Т А Н О В И Л А :
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Тара-сервіс» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000372311 від 29 квітня 2011 року.
		Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21 липня 2011 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Конотопської МДПІ Сумської області № 0000372311 від 29 квітня 2011 року.
		Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2011 року постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21 липня 2011 року залишено без змін.
		У касаційній скарзі Конотопська МДПІ Сумської області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21 липня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2011 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
		Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. 
		Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
		Конотопська МДПІ Сумської області провела планову виїзну перевірку ТОВ «Тара-сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2010 року, за результатами якої був складений акт № 146/23-3/31375328 від 15 квітня 2011 року.
		За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, який перевірявся, на загальну суму 158690,00 грн.
		Зокрема, у акті перевірки було вказано, що позивач неправомірно включив до складу валових витрат вартість придбаної ним у ВАТ «Луцький КРК» сировини (картону, паперу) на загальну суму 634758,00 грн., оскільки товарно-транспортні накладні, які підтверджують факт перевезення товарно-матеріальних цінностей від продавця до покупця, які були надані позивачем до перевірки, та перевірені Конотопською МДПІ Сумської області вибірковим порядком, були складені перевізниками з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки у них не були заповнені деякі реквізити.
		29 квітня 2011 року Конотопська МДПІ Сумської області на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000372311/0, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України збільшила ТОВ «Тара-сервіс» суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток на 198362,50 грн., у тому числі: за основним платежем - 158690,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 39672,50 грн.
		Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на час перевірки у позивача були в наявності усі первинні бухгалтерські документи, які підтверджують транспортування вантажу та одержання послуг з перевезення вантажів, у тому числі й товарно-транспортні накладні, які підтверджують реальність господарських операцій, з урахуванням того, що спільний наказ Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29 грудня 1995 року № 488/346, пунктом 2 якого було передбачено обов'язкове використання типової форми товарно-транспортної накладної для усіх суб'єктів господарювання, не зареєстрований в Міністерстві юстиції України та, як наслідок, дотримуватись положень вказаного наказу зобов'язані лише підприємства, установи та організації, що входять до сфери управління Міністерства транспорту України. Також, суд виходив з того, що незначні недоліки в заповненні реквізитів первинного бухгалтерського документа не роблять такий документ недійсним та не свідчать про їх неналежність як доказів.   
		Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
		Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
		Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
		Абзацом 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
		За приписами пункту 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.
		Тобто, у податковому обліку понесені витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та понесення витрат. І тільки за повної відсутності таких документів, або у разі, коли такі документи є недостовірними, тобто не відображають реальних подій (господарської операції), валові витрати можуть вважатися не підтвердженими. 
		За умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товару (робіт, послуг), яка призвела до об'єктивної зміни складу активів такого платника, придбання такого товару (робіт, послуг) з метою використання у господарській діяльності, наявності первинних документів, які підтверджують понесені витрати, платник податку має право на віднесення таких витрат до складу валових.
		Відповідно до статті 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Міністерством транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
		Згідно положень пункту 11.7 статті 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Міністерством транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.
		Частинами 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
		Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
		Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, що на час перевірки у позивача були в наявності усі первинні бухгалтерські документи, які підтверджують транспортування вантажу та одержання послуг з перевезення вантажів, у тому числі й товарно-транспортні накладні, які містили незначні недоліки в заповненні реквізитів таких документів.
		Разом з цим, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що незначні недоліки в заповненні реквізитів первинних бухгалтерських документів, не роблять їх недійсними та не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів, оскільки містять усі необхідні відомості, які дають можливість встановити зміст господарської операції, вартісний вираз, учасників господарської тощо.
		При цьому, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що оскільки спільний наказ Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29 грудня 1995 року № 488/346, пунктом 2 якого було передбачено обов'язкове використання типової форми товарно-транспортної накладної для усіх суб'єктів господарювання, не був зареєстрований в Міністерстві юстиції України то, як наслідок, дотримуватись положень цього наказу зобов'язані лише підприємства, установи та організації, що входять до сфери управління Міністерства транспорту України, тоді як перевізники, які здійснювали перевезення товарно-матеріальних цінностей від ВАТ «Луцький КРК» до позивача, не відносяться до таких підприємств.
		Крім іншого, суди правомірно відзначили, що товарино-транспортні накладні, надані позивачем до перевірки, були перевірені Конотопською МДПІ Сумської області вибірковим порядком, тоді як за результатами проведеної перевірки податковий орган дійшов висновку про те, що всі товарно-транспортні накладні були оформлені з порушенням вимог чинного законодавства, що суперечить вимогам Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10 серпня 2005 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яким передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. 
		З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що прийняте податковим органом оспорюване податкове повідомлення-рішення є неправомірним.
		Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.
		Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Конотопської МДПІ Сумської області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Сумського окружного адміністративного суду від 21 липня 2011 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2011 року підлягають залишенню без змін.
		Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
		 
		У Х В А Л И Л А :
		 
		       Касаційну скаргу Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21 липня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2011 року залишити без змін. 
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		                             Головуючий: _____________________ Л.І. Бившева
		 
		                                Судді:          _____________________ А.М. Лосєв
		 
		                                                     _____________________ Т.М. Шипуліна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...