Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1522/22675/12 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:.
Надіслано для оприлюднення: 18.08.2014. Зареєстровано: 18.08.2014. Забезпечено надання загального доступу: 19.08.2014.
Дата набрання законної сили: 12.08.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		 
		ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		----------------------
		 
		У Х В А Л А
		 
		12 серпня 2014 р.м.ОдесаСправа № 1522/22675/12
		Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Абухін Р.Д. 
		Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:  
		Головуючого:              Градовського Ю.М.
		суддів:                          Вербицької Н.В.
		                                               Лукянчук О.В.
		          розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу виконавчого комітету Одеської міської ради на постанову Приморського районного суду м.Одеси від 23 червня 2014р. по справі за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, третя особа - Комунальне підприємство «Парксервіс-Одеса» про визнання нечинним та скасування рішення виконавчого комітету Одеської міської ради, -
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		          У липні 2011р. ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до Виконавчого комітету Одеської міської ради, третя особа - Комунальне підприємство «Парксервіс-Одеса» про визнання нечинним та скасування рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №533 від   14.07.2011р. (далі рішення №533) «Про встановлення тарифів на послуги з утримання майданчиків для платного паркування транспортних засобів у місті Одесі». 
		В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те,  що оскаржуване рішення прийнято з порушенням процедури його прийняття   та з порушенням прав мешканців   м.Одеси, таке рішення є регуляторним актом.
		Позивач зазначає, що ні проект   рішення №533, ні аналіз регуляторного впливу   цього проекту   не були оприлюднені   у передбачений строк, а тільки 27.06.2011р., що підтверджується роздруківкою   сторінки офіційного сайту м.Одеси. Більш того, 01.07.2011р. при проведенні   громадського обговорення проекту   рішення виконкому, відбулося порушення прав членів територіальної громади щодо вирішення питань   місцевого значення та права   брати участь у розробці проектів регуляторних актів. Особи які   представляли проект на   громадських слуханнях, на   запитання присутніх громадян відмовились відповісти,   а потім залишили залу, але громадські слухання були продовжені, де позивача обрали головою зборів. Більшістю присутніх прийнято рішення про визнання проекту рішення №533   не підготовленим належним чином у зв'язку із відсутністю економічного обгрунтування, тому його прийняття недоцільне.   За результатами громадського слухання   складений протокол, який позивач відправив на ім'я   міського голови з вимогами прийняття рішення мешканців м.Одеси до уваги,   оприлюднити економічне   обґрунтування та призначити нову дату громадського обговорення проекту. Також,   позивач вказує   на необґрунтоване включення   до складової тарифу на послуги з утримання майданчиків ряду прямих   матеріальних витрат, пов'язаних    з використанням електричної енергії. Тому, позивач вважає, що рішення №533 є   незаконним та порушує його права та права інших членів територіальної громади м.Одеси. Посилаючись на зазначені обставини позивач просить позов задовольнити.
		Справа неодноразово розглядалася судами різних інстанцій та постановою Приморського районного суду м.Одеси від 23 червня 2014р.позов задоволено, визнано нечинним та скасовано   рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради №533 від 14.07.2011р. «Про встановлення тарифів на послуги з утримання майданчиків для платного паркування транспортних засобів у м.Одесі».
		           В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм права.
		Відповідно до п.1 ч.1 ст.197КАС України, а також враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, вказана апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
		           Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав. 
		За правилами ст.200КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
		Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №533 від   14.07.2011р., яким встановлено погодинну вартість розміщення транспортних засобів на майданчиках для паркування на території м.Одеси прийнято не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, оскільки при його прийнятті порушений порядок його прийняття як регуляторного акту; ні проект даного рішення, ні  аналіз регуляторного впливу проекту рішення виконкому не були оприлюднені; при проведенні громадських слухань даного рішення не були допущені до зали наявні бажаючи мешканці м.Одеси; в даному рішенні невірно визначені тарифи на послуги паркування та в цілому воно є недоцільним та економічно необґрунтованим. 
		Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
		Так, судом першої інстанції встановлено, що 28.04.2011р. виконкомом ОМР прийнято рішення №218 « Про внесення змін до Плану діяльності виконавчого комітету Одеської міської ради з підготовки проектів регуляторних актів на 2011р., затвердженого рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради №13 від 15.12.2010р.» ( т.1, а.с.9). 
		29.04.2011р. на офіційному сайті м.Одеси розміщено повідомлення з заголовком   «В Одесі на обговорення винесений проект рішення міської ради на тарифи за паркування», зі змістом проекту оскарженого рішення, додатку до рішення з відповідними тарифами, а   також зміст аналізу регуляторного   впливу   вказаного проекту рішення ОМР. В цьому повідомленні   додатково роз'яснювалось, яким чином та куди потрібно   громадянам подавати протягом календарного місяця зауваження та пропозиції   на проект рішення ОМР ( т.1, а.с.43-48). В зв'язку із чим 27.06.2011р.   на офіційному сайті м.Одеси розміщено повідомлення, що 01.07.2011р.   відбудеться громадське обговорення проекту рішення ВК ОМР «Про встановлення тарифів на послуги з утримання майданчиків   для платного паркування   транспортних засобів в м. Одесі». (т.1, а.с.11).
		01.07.2011р. відбулося громадське обговорення вищезазначеного проекту та   після його проведення організаторами складений протокол громадських слухань проекту оскаржуваного рішення виконкому ОМР.
		14.07.2011р. на засіданні ВК ОМР прийнято рішення №533 від 14.07.2011р. «Про встановлення   тарифів на послуги з утримання майданчиків для платного паркування транспортних засобів у місті Одесі» (т.1, а.с.42).
		ОСОБА_2 не погоджуючись із прийнятим рішенням оскаржив його в судовому порядку та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.08.2012р.   касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, постанову Приморського районного суду м. Одеси від 19.12.2011р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду м.Одеси від 19.04.2012р. скасовано, справу направлено   на новий розгляд до   суду першої інстанції.
		Підставою для прийняття таких висновків ВАСУ стало те, що судами не досліджено всіх обставин по справі, а саме чи   підписано аналіз    регуляторного впливу   уповноваженою на це особою. Судами не дано оцінки всім доводам позивача, якими він обґрунтував позовні вимоги та апеляційну скаргу, не досліджено питання чи відповідає аналіз впливу регуляторного акту вимогам Методики №308, зокрема її п.10, який передбачає, що прогнозні значення показників результативності регуляторного акта обов'язково повинні відображати   розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов'язаних з дією акта; кількість   суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб , на яких поширюється дія акта;   розмір коштів і час, що   витрачатимуться суб'єктами господарювання та/або фізичними особами, пов'язаними з виконанням вимог акта; рівень   поінформованості суб'єктів господарювання та/або   фізичних осіб з основних положень акта, а також Порядок формування тарифів на послуги з утримання майданчиків для платного   паркування транспортних засобів та Правилами   паркування транспортних засобів.
		Вирішуючи питання щодо правомірності прийняття спірного наказу, суд першої інстанції виходив з наступного. 
		           За правилами ст.1 ЗУ "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", регуляторний акт - це: прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно- правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання.
		Регуляторний орган - Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, інший державний орган, центральний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, а також посадова особа будь-якого із зазначених органів, якщо відповідно до законодавства ця особа має повноваження одноособово приймати регуляторні акти. До регуляторних органів також належать територіальні органи центральних органів виконавчої влади, державні спеціалізовані установи та організації, некомерційні самоврядні організації, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо ці органи, установи та організації відповідно до своїх повноважень приймають регуляторні акти.
		Аналізуючи вимоги діючого законодавства, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення є регуляторним актом.
		Як встановлено судом першої інстанції та вбачається із назви проекту рішення №533- це проект рішення Одеської міської ради, в преамбулі   опублікованого проекту додається посилання на ст.26 ЗУ «   Про місцеве самоврядування в Україні», яка регламентує виключну компетенцію   сільських, селищних,   міських рад. Між тим, в преамбулі оспорюваного рішення виконкому Одеської міської ради №533 від 14.07.2011р.   вказана   ст.28   того ж закону, яка   регламентує саме повноваження виконавчих органів місцевих рад у галузі   бюджету, фінансів і цін. На відміну від рішення виконкому ОМР, в опублікованому проекті рішення в преамбулі не   міститься фраза «розглянувши висновки управління економіки, промисловості та інвестицій Одеської міської ради». Окрім цього, по тексту проекту рішення «Одеська міська рада вирішила», в рішенні   виконкому ОМР - « виконавчий комітет Одеської міської ради вирішив». Оприлюднений проект рішення   ОМР не містить пункту   про набрання ним чинності з певної дати на відміну від рішення виконкому. У додатку проекту рішення маються розбіжності у тексті   стосовно меж територіальних зон платного паркування для зони ІІ. В оприлюдненому   аналізі регуляторного впливу   також вказано рішення ОМР.
		Судова колегія зазначає, що така кількість суттєвих розбіжностей не може свідчити про наявність технічної помилки, на які посилається відповідач у доводах апеляційної скарги.
		Відповідно до ст.8 ЗУ «Про засади державної   регуляторної політики у   сфері господарської діяльності», обов'язковою передумовою прийняття   регуляторного акту є   виготовлення його розробником   аналізу регуляторного впливу. Вказаний аналіз повинен відповідати   вимогам цього закону    та іншим нормативним актам, зокрема, Методиці проведення аналізу впливу регуляторного акту (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004р. №308), яка є обов'язковою   для застосування   розробниками проектів регуляторних актів. Прогнозні значення показників результативності регуляторного акта встановлюються протягом різних періодів після набрання чинності актом, обов'язковими з яких повинні бути: розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов'язаних з дією акта; кількість суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія акта; розмір коштів і час, що витрачатимуться суб'єктами господарювання та/або фізичними особами, пов'язаними з виконанням вимог акта; рівень поінформованості суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта. 
		Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив, що вищезазначеним вимогам Аналіз регуляторного впливу проект рішення «Про встановлення тарифів на послуги з утримання майданчиків для платного паркування транспортних засобів у місті Одесі» не відповідає.
		          Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що рішення виконкому ОМР №533 від 14.07.2011р. прийнято з порушенням процедури його прийняття, чим порушено права позивача, як члена територіальної громади м.Одеси, а тому підстав вважати рішення №533 законним у суду немає, відповідач протилежного не довів.
		Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані   діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
		           За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.          
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.197,198,200,206 КАС України, колегія суддів, -
		 
		 
		У Х В А Л И Л А:
		          Апеляційну скаргу виконавчого комітету Одеської міської ради - залишити без задоволення.
		          Постанову Приморського районного суду м.Одеси від 23 червня 2014р. - залишити без змін.
		Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
		 
		     
		 
		 
		 
		Головуючий:                                                            Ю.М. Градовський
		 
		 
		Судді:                                                                      Н.В. Вербицька
		 
		                                                                                
		                                                                                О.В. Лукянчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...